Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі

Стаття присвячена дослідженню наукових публікацій з проблеми законодавчого оформлення президентських виборів в Україні 1991 – 1999 років. З’ясоване основне коло питань при висвітленні науковцями формування законодавства про вибори Президента України. Статья посвящена исследованию научных публикаци...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Наука. Релігія. Суспільство
Date:2009
Main Author: Коротка, Н.Ф.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29865
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі / Н.Ф. Коротка // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 2. — С. 44-48. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29865
record_format dspace
spelling Коротка, Н.Ф.
2012-01-06T15:22:09Z
2012-01-06T15:22:09Z
2009
Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі / Н.Ф. Коротка // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 2. — С. 44-48. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
1728-3671
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29865
93+324(477) “1991/1999”
Стаття присвячена дослідженню наукових публікацій з проблеми законодавчого оформлення президентських виборів в Україні 1991 – 1999 років. З’ясоване основне коло питань при висвітленні науковцями формування законодавства про вибори Президента України.
Статья посвящена исследованию научных публикаций по проблеме законодательного оформления президентских выборов в Украине 1991 – 1999 годов. Определен основной круг вопросов в освещении учеными формирования законодательства о выборах Президента Украины.
The article is devoted to the research of the scientific publications on a problem of legislative registration of presidential election in Ukraine in 1991 – 1999. The basic circle of questions in illumination by scientists of formation on the legislation on presidential election in Ukraine is defined.
uk
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
Наука. Релігія. Суспільство
Історія
Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
Законодательное оформление выборов Президента Украины (1991 – 1999 гг.) в научной литературе
Legislative Registration of Presidenta Election in Ukraine (1991 – 1999 ys)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
spellingShingle Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
Коротка, Н.Ф.
Історія
title_short Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
title_full Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
title_fullStr Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
title_full_unstemmed Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
title_sort законодавче оформлення виборів президента україни (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі
author Коротка, Н.Ф.
author_facet Коротка, Н.Ф.
topic Історія
topic_facet Історія
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Наука. Релігія. Суспільство
publisher Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
format Article
title_alt Законодательное оформление выборов Президента Украины (1991 – 1999 гг.) в научной литературе
Legislative Registration of Presidenta Election in Ukraine (1991 – 1999 ys)
description Стаття присвячена дослідженню наукових публікацій з проблеми законодавчого оформлення президентських виборів в Україні 1991 – 1999 років. З’ясоване основне коло питань при висвітленні науковцями формування законодавства про вибори Президента України. Статья посвящена исследованию научных публикаций по проблеме законодательного оформления президентских выборов в Украине 1991 – 1999 годов. Определен основной круг вопросов в освещении учеными формирования законодательства о выборах Президента Украины. The article is devoted to the research of the scientific publications on a problem of legislative registration of presidential election in Ukraine in 1991 – 1999. The basic circle of questions in illumination by scientists of formation on the legislation on presidential election in Ukraine is defined.
issn 1728-3671
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29865
citation_txt Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 - 1999 рр.) в науковій літературі / Н.Ф. Коротка // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 2. — С. 44-48. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT korotkanf zakonodavčeoformlennâviborívprezidentaukraíni19911999rrvnaukovíilíteraturí
AT korotkanf zakonodatelʹnoeoformlenievyborovprezidentaukrainy19911999ggvnaučnoiliterature
AT korotkanf legislativeregistrationofpresidentaelectioninukraine19911999ys
first_indexed 2025-11-24T16:27:53Z
last_indexed 2025-11-24T16:27:53Z
_version_ 1850484453201149952
fulltext «Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2009 44 УДК 93+324(477) “1991/1999” Н.Ф. Коротка Донецький національний університет, Україна ЗАКОНОДАВЧЕ ОФОРМЛЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ (1991 – 1999 рр.) В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Стаття присвячена дослідженню наукових публікацій з проблеми законодавчого оформлення президентських виборів в Україні 1991 – 1999 років. З’ясоване основне коло питань при висвітленні науковцями формування законодавства про вибори Президента України. Останнім часом науковці все більше приділяють уваги проблемі законодавчого забезпечення виборів Президента України. Чіткість окреслення норм виборчого законо- давства та їх узгодженість з іншими нормативно-правовими актами, в тому числі й з певними конституційними положеннями, істотно впливають не тільки на перебіг вибор- чого процесу, але й на визначення законності обрання голови держави та відповідальності за порушення норм законодавства. У зв’язку з наближенням чергових виборів Президента України існує нагальна потреба актуалізувати наукові дослідження у якості послідовного та системного вивчення становлення та реформування виборчого законодавства України. Мета роботи – показати, яким чином в науковій літературі з’ясоване питання за- конодавчого оформлення виборів Президента України 1991 – 1999 років. Законодавство про вибори Президента України формувалося протягом всього періо- ду незалежності нашої держави. Кожні наступні президентські вибори 1991 – 1999 років проводилися за новим або оновленим виборчим законом. Зважаючи на те, що законо- давство являє собою підґрунтя проведення виборів, процес його формування досліджується науковцями від запровадження самої посади Президента України і до теперішнього часу. Істотний пласт наукової і суспільно-політичної літератури щодо вивчення законо- давства про вибори Президента України складають праці науковців у галузі держави і права, а головним чином – у науці конституційного права. Важливий внесок у вивчення законотворчого процесу, підходів до вдосконалення законодавства про вибори Президента України окресленого періоду, а також перспектив розвитку виборчого законодавства на- лежить таким науковцям-практикам, як М. Рябець, М. Ставнійчук, Ф. Рудич та ін. [1-3]. Вони розглядають законодавство про вибори Президента України в контексті ана- лізу політико-правових проблем організації та проведення виборів Глави української держави. Торкаючись питання вдосконалення законодавства, М. Ставнійчук (заступник Глави Секретаріату Президента України, член Європейської Комісії «За демократію че- рез право» з березня 1999 р.) констатує, що в Україні поки що зберігається негативна, властива правовому регулюванню виборів тенденція проведення заходів щодо вдоско- налення виборчих законів власне напередодні виборчого процесу [4]. Таку тенденцію визначають і інші вчені-правознавці [5]. Правотворча діяльність Центральної виборчої комісії засвідчує безліч прогалин у правовому регулюванні процесу виборів. Зокрема, недосконалість виборчого законодавства щодо проведення президентських виборів, внесення змін і доповнень до законів напе- редодні або під час виборів, регулювання цих відносин підзаконними актами, як то методичні роз’яснення та рекомендації щодо порядку застосування виборчого закону «Про вибори Президента України» (1999 р.). М. Ставнійчук пояснює таку практику «не- долугістю законодавчого регулювання» [4]. Разом з цим науковці-правознавці окремо Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 – 1999 рр.) в науковій літературі «Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2009 45 зупиняються на іншому аспекті правового забезпечення виборів Президента України, а саме на проблемі рівня правових актів, якими регулюються ці вибори, відзначаючи, що підзаконний характер правотворчої діяльності Центральної виборчої комісії не узгод- жується з положеннями ст. 103 Конституції України і ст. 8 Закону України «Про вибори Президента України» [6]. Останнім часом з’явилися праці, в яких подається узагальнений погляд на виборче законодавство в галузі вивчення всієї виборчої системи України [7], [8]. Кандидат політичних наук В.П. Гончарук в своїй праці виокремлює основні харак- терні риси виборчої системи України, спираючись на законодавчі особливості президент- ських і парламентських виборів, як то: «1) відсутність чіткої спрямованості, логічної послідовності розвитку. Зміни, що вносяться до виборчих законів, мають ситуативний і непослідовний характер; 2) динамічність розвитку. Практично перед кожними виборами, незалежно від їх рівня, Верховна Рада України приймає новий виборчий закон; 3) нерів- номірність етапів становлення. Кожен рівень виборчої системи розвивається самостійно і несинхронно; 4) неоднорідність. Причиною негомогенності виборчої системи сучасної України є відсутність єдиного підходу до виборчого законодавства України. Кожен ви- борчий закон приймався незалежно від інших, використовуючи в своїй основі різні виборчі моделі; 5) нецілісність. Відсутність єдиного виборчого кодексу призводить до неузгодже- ності між елементами системи. У виборчому законодавстві в цілому залишається багато процесуальних прогалин. У всіх виборчих законах висуваються різні вимоги щодо суб’єктів висування кандидатів, щодо формування виборчих комісій і навіть закладається різний час проведення виборів [7]. У новітній історії України рішення про запровадження посади Президента з’явило- ся 25 червня 1991 р. з ухвалою Постанови «Про вибори Президента Української РСР», яка визнавала «за доцільне заснувати пост Президента Української РСР до прийняття но- вої Конституції РСР» [9, с. 31]. Уже 5 липня 1991 р. було прийнято три закони: «Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Консти- туції (Основного Закону) Української РСР», «Про Президента Української РСР» та «Про вибори Президента України» [10, с. 113-139]. У першому з них Президент оголошувався «найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади» [10, с. 113]. Згодом деякі науковці розглянули це законодавче положення, яке, по суті, визна- чало статус Президента України. Доктор історичних наук В. Литвин (Голова Верховної Ради з грудня 2008 р., віце-президент НАНУ з 2006 р.) зосереджує увагу на «невизначе- ності функцій і статусу Президента за законами 1991 року» [11, с. 299]. Німецький дослідник А. Віттковскі відзначає, що інститут Президента в повному обсязі не був наділений вико- навчою владою [12, с. 105]. Неодноразова зміна принципів організації державної влади в Україні в 90-х рр. змусила аналітиків знову звернутися до цих законів і наголосити на недостатній розвиненості інституту президентства в Україні [13]. Вивчення в науковій літературі питання законодавчого оформлення інституту пре- зидентства в 1991 р. зводиться до викладення змісту відповідних документів та наголо- шення на невизначеності статусу і функцій Президента. Треба підкреслити необхідність з’ясування дослідниками наступного: яким чином відбувалося прийняття цих документів, які погляди щодо цього мали місце і якою була їх аргументація. Певну увагу дослідники приділили законодавчим аспектам дострокових президент- ських виборів, які відбулися у 1994 році. Зважаючи на складну політичну ситуацію, Верховна Рада України, відповідно до вимог страйкарів – шахтарів Донбасу, прийняла постанову від 17 червня 1993 р. про Всеукраїнський референдум. Однак він не відбувся через цілу низку обставин, викладених науковцем А. Віттковскі в наступному вигляді: не був сформульований самий текст питання референдуму, президентська адміністра- ція відмовила в наданні необхідних коштів, оскільки в Конституції УРСР не передбача- Н.Ф. Коротка «Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2009 46 лося проведення референдумів за рішенням парламенту, вересневий строк відпав з ор- ганізаційних причин у зв’язку з парламентськими канікулами [12, с. 153]. Тому Верховна Рада скасувала попередню постанову і призначила дострокові президентські вибори без референдуму на 26 червня 1994 р. Призначення останніх саме Верховною Радою було однією з особливостей зако- нодавчого оформлення виборів і дало науковцям підстави охарактеризувати це рішення як «перевищення влади» [14, с. 469]. Президент України Л. Кравчук (перебував на посаді з 1991 по 1994 р.) погодився з ним і 24 вересня 1993 р. підписав закон про дострокові вибори Президента України. Але пізніше він неодноразово наголошував на його нелегі- тимності, нагадуючи, що «парламент не мав повноважень приймати рішення про достро- кові вибори Президента» [15]. У той же час голова Верховної Ради I скликання І. Плющ вказував: «...Ми приймали рішення про дострокові вибори у відповідь на вимоги страй- куючих шахтарів... І закон вносився згідно з ініціативою Президента, про що свідчать стенографічні записи... У Президента було право не підписувати закон, а протягом де- сяти діб повернути його до Верховної Ради, довівши, що він не відповідає тій чи іншій ситуації» [11, с. 316]. В. Литвин в одній з праць відзначив прагнення Л. Кравчука пере- нести вибори Президента України на більш пізній строк. Документальне підтвердження посланням Президента Верховній Раді, на думку науковця, свідчило про спроби Л. Кравчука будь-якою ціною утримати владу [11, с. 315-316]. Однак у науковій літературі досі ще не підбито остаточних підсумків з питань легітимності закону про дострокові вибори Президента та можливості їх перенесення на інший строк законним шляхом. Вибори Президента України 1999 р. відбулися, на відміну від попередніх, не лише за умов чинності нової Конституції, а й нового закону «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. [16]. На період наближення чергових президентських виборів чинне законодавство вже не відповідало новим соціально-політичним реаліям і, звісно, не могло забезпечити ор- ганізацію виборів голови держави на належному правовому рівні. Протягом 1998 року народними депутатами була розроблена і подана на розгляд Верховної Ради ціла низка законопроектів про вибори Президента України. Однак історія законотворчої діяльнос- ті з приводу розробки законопроектів, залученості до цього процесу різних політичних партій і окремих діячів, порівняння окремих нормативних положень представлених за- конопроектів не знайшли відгуку серед науковців. Процес прийняття нового виборчого законодавства ретельно простежувався аналі- тиками на сторінках періодичної преси. Зокрема в січні – лютому 1999 р., у зв’язку з на- кладеним президентським вето на закон, прийнятий Верховною Радою, оглядачів турбували наступні питання: чи підпише Президент закон і яка буде подальша доля цього документа? Яскравими прикладами подібних хвилювань були заголовки в газетах: «Закон про вибори загубився?», «Чи підпише Кучма закон про вибори Президента?» [17-19]. Депутат Верховної Ради України III скликання від партії Народний Рух України О. Лавринович зауважив: «...Верховна Рада вже звикла до численних вето Президента... Але в даному випадку мова йде про те, в якій мірі діючий Президент має моральне право визначати, за якими правилами будуть проводитися виборча кампанія і вибори за його ж участі» [20]. Більш того, член фракції «Громада» О. Белорус упевнений, що «за цими зауваженнями прихо- ване прагнення зробити закон про вибори Президента “під себе”» [19]. Сам процес прийняття законодавства науковців не цікавив, вони зосередились на констатації нововведень, до яких віднесли наступні: 1. Змінено порядок висунення претендентів у кандидати. Згідно з законом, це право мають виключно політичні партії та збори виборців. Законодавче оформлення виборів Президента України (1991 – 1999 рр.) в науковій літературі «Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2009 47 2. Більшої демократичності набув принцип формування територіальних та дільнич- них виборчих комісій. 3. Законодавством чіткіше виписано процедуру голосування і підрахунку голосів. Вжито додаткових заходів щодо недопущення підробки і фальсифікації виборчих бю- летенів. 4. Запроваджено принцип так званого «позитивного голосування» (тобто підрахо- вуються голоси «за»). 5. Президент України може бути обраним у другому турі незалежно від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні [9, с. 33]. Характеризуючи зміст закону, науковці назвали однією з найбільших вад відсут- ність у його тексті норм щодо притягнення до відповідальності за порушення більшості заборон і обмежень (попри конкретні пропозиції до нової редакції з боку Центральної виборчої комісії) [21, с. 124]. Істотним внеском до аналізу основних положень виборчого законодавства 1999 р. є науково-практичний коментар В.Л. Мусіяки та Г.П. Ткаченка кожної статті документа [22]. Таким чином, історіографія проблеми знаходиться в площині учасників процесу і ще не теоретизувалася в узагальнених наукових працях. Розгляд літератури з питань за- конодавчого оформлення президентських виборів дозволяє говорити про певну вивче- ність цієї проблеми. Істотний внесок у вивчення законодавства зробили науковці в галузі держави і права. Більшу увагу вчені приділили характеристиці закону «Про вибори Пре- зидента України», за яким проходили вибори 1999 року. Визначення науковцями недоліків виборчого законодавства, а також наголошення на їх існуванні з боку головного вибор- чого органу ЦВК потребує якнайшвидшого вжиття заходів щодо його поліпшення. Залишає- ться поза увагою науковців наступне коло питань: участь політичних партій у розробці законопроектів щодо президентських виборів, сам процес прийняття виборчого законо- давства, порівняння окремих положень законів про вибори. Подальше вивчення виборчого законодавства має ґрунтуватися на залученні ар- хівних матеріалів різних політичних партій і організацій, робочих матеріалів Центральної виборчої комісії. Практична значимість полягає в узагальненні досвіду вивчення форму- вання в Україні виборчого законодавства. ЛІТЕРАТУРА 1. Вибори Президента України, 1999 / М.М. Рябець (голова ред. кол.), М.І. Ставнійчук; Центральна виборча комісія. – Інформ.-аналіт. вид. – К., 2000. – 400 с. 2. Рябець М.М. Актуальні проблеми виборчого законодавства в Україні за роки незалежності / М.М. Рябець // Вибори і референдум в Україні: проблеми теорії і практики: [збірник / ред. кол.: М.М. Рябець (голова) та ін.]. – К.: Центральна виборча комісія, 2001. – С. 11. 3. Ставнійчук М. Щодо питання кодифікації виборчого законодавства / М. Ставнійчук // Юридичний журнал. – 2004. – № 1 (19). – С. 10. 4. Ставнійчук М. Вдосконалення законодавства про вибори Президента України [Електронний ресурс] / М. Ставнійчук. – Режим доступу: http:// www.lawyer.org.ua 5. Давидович Я.В. Доповідь на міжнародній науково-практичній конференції «Вибори Президента Ук- раїни 2004 року: досвід, проблеми, уроки на майбутнє», м. Київ, 9 – 10 червня 2005 р. [Електронний ресурс] / Я.В. Давидович. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua 6. Федоров М.П. Виборче право і виборчий процес в Україні: досвід, проблеми і перспективи розвитку [Електронний ресурс] / М.П. Федоров. – Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua 7. Гончарук В.П. Особливості трансформації виборчої системи сучасної України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 / В.П. Гончарук. – К., 2001. – 16 с. 8. Шкурат І.В. Становлення та розвиток політичних виборів в Україні (Управлінський аспект): Авто- реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управління: 25.00.01/ І.В. Шкурат. – К., 2002. – 20 с. Н.Ф. Коротка «Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2009 48 9. Абетка української політики: довідник / [авт.-упоряд.: М. Томенко (кер. кол.), Л. Бадешко, О. Воробйов та ін.]. – К.: Смолоскип, 2000. – Вип. 3. – 268 с. 10. Закони України / В.Ф. Опришко (голова), Л.Є. Горьовий, А.Р. Мацюк, А.І. Осауленко, М.О. Теплюк, О.І. Ющик. – Т. 2. 1991 (червень – грудень). – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 528 с. 11. Литвин В.М. Украина: политика, политики, власть: На фоне политического портрета Л. Кравчука / Литвин В.М. – К.: Альтернативы, 1997. – 335 с. 12. Виттковски А. Пятилетка без плана. Украина: 1991 – 1996. Формирование национального государст- ва, экономики, элиты / Виттковски А. – К.: Сфера, 1998. – 240 с. 13. Жданов И. Два «старта»: найдите десять отличий / И. Жданов // Зеркало недели. – 2000. – № 30. 14. Історія України / [керівник авт. кол. Ю. Зайцев]. – 2-е вид., зі змінами. – Львів: Світ, 1998. – 488 с. 15. Президент Леонид Кравчук: «Я не делю людей так: кто – за независимость, кто – против…» / Л. Крав- чук // Киевские Ведомости. – 1994. – 28 апр. 16. Закон України «Про вибори Президента України» (Текст друкується за офіційним виданням: «Урядо- вий кур’єр» від 25 березня 1999 року № 54). – К.: Преса України, 1999. – 64 с. 17. Закон о выборах потерялся? // День. – 1999. – 21 янв. 18. Подпишет ли Кучма закон о выборах президента? // Киевские Ведомости. – 1999. – 27 янв. 19. Шевчук Ю. Закон о выборах Президента на «перевоспитании» в парламенте / Ю. Шевчук // Голос Украины. – 1999. – № 34. – 29 февр. 20. Олейник М. Правила игры на выборах президента определяет… Президент? / М. Олейник // Киевские ведомости. – 1999. – 20 февр. 21. Нельга О. Соціологія виборчого процесу: проблеми становлення / Нельга О. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 2. – С. 121-132. 22. Мусіяка В.Л., Ткаченко Г.П. Закон України «Про вибори Президента України»: науково-практичний коментар / Мусіяка В.Л., Ткаченко Г.П. – Харків: Фірма «Консум», 1999. – 160 с. Н.Ф. Короткая Законодательное оформление выборов Президента Украины (1991 – 1999 гг.) в научной литературе Статья посвящена исследованию научных публикаций по проблеме законодательного оформления президентских выборов в Украине 1991 – 1999 годов. Определен основной круг вопросов в освещении учеными формирования законодательства о выборах Президента Украины. N.F. Korotka Legislative Registration of Presidenta Election in Ukraine (1991 – 1999 ys) The article is devoted to the research of the scientific publications on a problem of legislative registration of presidential election in Ukraine in 1991 – 1999. The basic circle of questions in illumination by scientists of formation on the legislation on presidential election in Ukraine is defined. Стаття надійшла до редакції 03.04.2009.