Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті
Представлены результаты исследований эколого-ценотических особенностей двух малораспространенных видов рода Typha L. на территории Закарпатья — T. laxmannii Lepech и T. sсhuttleworthii Koch et Sond. Акцентировано внимание на распространении, видовом составе и структуре сообществ с их доминированием...
Saved in:
| Published in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30078 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті / Л.М. Фельбаба-Клушина // Укр. ботан. журн. — 2009. — Т. 66, № 4. — С. 498-506. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30078 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Фельбаба-Клушина, Л.М. 2012-01-19T20:57:15Z 2012-01-19T20:57:15Z 2009 Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті / Л.М. Фельбаба-Клушина // Укр. ботан. журн. — 2009. — Т. 66, № 4. — С. 498-506. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30078 Представлены результаты исследований эколого-ценотических особенностей двух малораспространенных видов рода Typha L. на территории Закарпатья — T. laxmannii Lepech и T. sсhuttleworthii Koch et Sond. Акцентировано внимание на распространении, видовом составе и структуре сообществ с их доминированием в разных экологических условиях. Results of our study of the ecological-coenotic and geographic peculiarities of two Typha species (T. laxmannii Lepech. and T. schuttleworthii W.D.J.Koch et Sond.) in Transcarpathia are presented. We studied the distribution, species composition and structure of their communities, their ecological and coenotic peculiarities. Автор висловлює щиру подяку колезі Р. Кішу за надання інформації щодо гербарних зразків Typha schuttleworthii колекцій Природничого музею Будапешта. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті Эколого-ценотические особенности и распространение Typha laxmannii Lepech и T. sсhuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатье Ecological and coenotic peculiarities and distribution of Typha laxmannii Lepech. and T. schuttleworthii W.D.J.Koch et Sond. in the Transcarpathia Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті |
| spellingShingle |
Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті Фельбаба-Клушина, Л.М. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title_short |
Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті |
| title_full |
Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті |
| title_fullStr |
Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті |
| title_full_unstemmed |
Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті |
| title_sort |
еколого-ценотичні особливості та поширення typha laxmannii lepech та t. schuttleworthii koch et sond. на закарпатті |
| author |
Фельбаба-Клушина, Л.М. |
| author_facet |
Фельбаба-Клушина, Л.М. |
| topic |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Эколого-ценотические особенности и распространение Typha laxmannii Lepech и T. sсhuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатье Ecological and coenotic peculiarities and distribution of Typha laxmannii Lepech. and T. schuttleworthii W.D.J.Koch et Sond. in the Transcarpathia |
| description |
Представлены результаты исследований эколого-ценотических особенностей двух малораспространенных видов рода Typha L. на территории Закарпатья — T. laxmannii Lepech и T. sсhuttleworthii Koch et Sond. Акцентировано внимание на распространении, видовом составе и структуре сообществ с их доминированием в разных экологических условиях.
Results of our study of the ecological-coenotic and geographic peculiarities of two Typha species (T. laxmannii Lepech. and T. schuttleworthii W.D.J.Koch et Sond.) in Transcarpathia are presented. We studied the distribution, species composition and structure of their communities, their ecological and coenotic peculiarities.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30078 |
| citation_txt |
Еколого-ценотичні особливості та поширення Typha laxmannii Lepech та T. schuttleworthii Koch et Sond. на Закарпатті / Л.М. Фельбаба-Клушина // Укр. ботан. журн. — 2009. — Т. 66, № 4. — С. 498-506. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT felʹbabaklušinalm ekologocenotičníosoblivostítapoširennâtyphalaxmanniilepechtatschuttleworthiikochetsondnazakarpattí AT felʹbabaklušinalm ékologocenotičeskieosobennostiirasprostranenietyphalaxmanniilepechitsshuttleworthiikochetsondnazakarpatʹe AT felʹbabaklušinalm ecologicalandcoenoticpeculiaritiesanddistributionoftyphalaxmanniilepechandtschuttleworthiiwdjkochetsondinthetranscarpathia |
| first_indexed |
2025-11-27T01:01:18Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:01:18Z |
| _version_ |
1850789982572118016 |
| fulltext |
498 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 4
Л.М. ФЕЛЬБАБА-КЛУШИНА
Ужгородський національний університет
вул. Л. Толстого, б. 44, кв. 26, м. Ужгород, 88018, Україна
kunik@mirtv.uz.ua
ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ТА ПОШИРЕННЯ TYPHA LAXMANNII
LEPECH І T. SCHUTTLEWORTHII KOCH
et SOND. НА ЗАКАРПАТТІ
К л ю ч о в і с л о в а: Закарпаття, Typha laxmannii, T. schut-
t leworthii, угруповання, поширення, екологічні особливості
Угруповання водних макрофітів нині привертають увагу у зв’язку з розширен-
ням гідробудівництва, евтрофізацією водойм та їх рекреаційним навантажен-
ням. Важливу роль у функціонуванні гідроекосистем відіграють угруповання з
домінуванням видів роду Typha. Найпоширенішим серед них на території
Закарпаття, як і України загалом, є Typha latifolia L. [1]. На Закарпатті останнім
часом виникли сприятливі умови для розповсюдження видів цього роду, осо-
бливо на низовині та в передгір’ї, де відбувається замулення й обміління кана-
лів і штучних водойм. Крім того, у досліджуваному регіоні заплановано широ-
комасштабне гідротехнічне будівництво з метою регулювання річкового стоку
під час повеней, яке розширить екологічний простір для окремих представни-
ків водних макрофітів, передусім роду Typha.
Для регіону Закарпаття донедавна наводили три види Typha: T. аngustifolia L.,
T. latifolia L. та T. schuttleworthii Koch et Sond. [4, 9, 17], а майже 10 років тому
Р.Я. Кіш та Т.Х. Олексик [8] виявили тут T. laxmannii Lepech.
Нашою метою було з’ясування сучасного поширення та динамічних тен-
денцій на Закарпатті двох малопоширених видів роду Typha — адвентивного
T. lax mannii й аборигенного T. schuttleworthii, вивчення видового складу та
структури угруповань з їх участю, а також уточнення характеристик їх екото-
пів, оскільки відомості про ці два види у досліджуваному регіоні були фрагмен-
тарні.
Дослідження проводилися у 2005—2008 рр. у межах Закарпаття на низови-
ні, у передгір’ї та нижньому гірському поясі Українських Карпат. Зроблено гео-
ботанічні описи угруповань з переважанням T. laxmannii на низовині (Уж го-
род ський р-н), у передгір’ї (Хустський і Тячівський райони) та нижньому гір-
ському поясі Східних Бескид (Воловецький р-н), а угруповань з T. schu tt le-
worthii — лише в нижньому гірському поясі також у Східних Бескидах (с. Жде-
ніє во, Воловецький р-н) та на низовині (с. Ратовці, Ужгородський р-н, с. Ди й до во,
Берегівський р-н). Назви видів наведені за [27].
Typha laxmannii характеризується субмеридіонально-меридіональним, єв-
разійським, евриконтинентальним ареалом [6]. До середини минулого століт-
© Л.М. ФЕЛЬБАБА-КЛУШИНА, 2009
499ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 4
тя зафіксований лише в південно-східній Румунії, на півдні України, на Бал ка-
нах та у Середземномор’ї, а вже в другій половині минулого століття — на тери-
торії Чехії, Словаччини, Угорщини, Німеччини та Австрії, також у північних
регіонах Румунії [24].
До середини минулого століття T. laxmannii траплявся переважно на півдні
та південному сході України, проте згодом його виявили і в центральних та пів-
денно-західних областях (Степ — звичайно, Лісостеп — спорадично, При кар-
пат тя — зрідка) у новостворених водосховищах та вздовж каналів [2, 6, 13, 16].
На Закарпатті в єдиному локалітеті знайшли невелику кількість особин T. lax-
man nii на площі декілька квадратних метрів у складі угруповання з домінуванням
T. latifolia у нижньому гірському поясі Східних Бескид [8]. Автори вказували, що
подальші пошуки виду в цьому регіоні, зокрема на Закарпатській низовині, були
марними. Згодом Д.В. Дубина [5] виявив ще один локалітет виду у Хуст-Со лот-
вин ській западині (передгір’я). Угруповання віднесене до асоціації Typhetum lax-
man nii Nedelku 1968 cоюзу Typhyon laxmannii Losev et V. Go lub 1988, який об’єднує
угруповання прибережних ділянок водойм та заболочених місцезнаходжень з
підвищеною мінералізацією води і засоленими донними відкладами. У його
скла ді відзначені лише Lythrum salicaria L. та Ly copus europaeus L.
Поширення Typha laxmannii Lepech. (1 — за даними автора, 2— за даними літератури та гер-
баріїв) і T. sсhuttleworthii W.D.J. Koch & Sond. (3— за даними автора, 4 — за даними літератури
та гербаріїв) на Закарпатті
Distribution of Typha laxmannii Lepech. (1 — acording to investigations of the author, 2 — data of
literature and herbarium) and T. sсhuttleworthii Koch et Sond. (3 — acording to investigations of the
author, 4 — data of literature and herbarium) in Transcarpathia
500 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 4
Ми виявили вісім локалітетів угруповань T. laxmannii на території За кар-
паття площею від 20 до 100 м2.. З них два — на низовині, п’ять — у передгір’ї і
тільки одне — у нижньому гірському поясі (рисунок). Переважна частина еко-
топів — це антропогенно змінені ділянки ландшафтів: заповнені водою кар’єри,
яри вздовж доріг та периферія штучних водойм. Фітоценози з домінуванням
T. laxmannii чітко відрізняються від таких з переважанням інших представників
цього роду нижчим травостоєм і жовтувато-зеленим аспектом.
В околицях м. Хуст (Закарпатське передгір’я) фітоценози з участю T. lax-
mannii охоплюють майже всю площу кількох неглибоких штучних водойм,
утворених на місці кар’єрів, а в околицях с. Барвінок (Ужгородський р-н, ни-
зовина) вони займають придорожні яри. В обох випадках це монодомінантні
угруповання, які ми віднесли до асоціації Typhetum laxmannii purum. Загальне
проективне покриття травостою — 70—80 %, висота — 75—110 см. В усіх лока-
літетах угруповання дво- чи триярусні. Перший ярус утворений T. laxmannii з
проективним покриттям 60—70 %. Як домішка в ньому зрідка трапляється
Phalaroides arundinacea (L.) Rausch. (1 %), поодиноко — T. latifolia, якщо остан-
ній утворює контактну смугу. Другий ярус формують Juncus effuses L., Lycopus
europaeus, Epilobium roseum Schreb., Lythrum salicaria, Carex hirta L. з проектив-
ним покриттям близько 1 % кожний. Третій ярус виражений слабко, в ньому
відзначені поодинокі особини Ranunculus repens L., Juncus articulatus L.,
J. bufonius L., Persicaria hydropiper (L.) Delarbre та деякі інші види. Видовий склад
угруповань доволі бідний (8—10 видів).
В околицях с. Солотвино (Тячівський р-н, передгір’я) зарості виду при уро-
чені до заболоченої частини берега штучної солоної водойми. Видовий склад
угруповання є досить специфічним унаслідок засоленості ґрунту. Травостій
триярусний, близько 100 см заввишки. Перший ярус утворює Typha laxmannii
(45—50 %) з домішкою Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. (3—5 %) та Scirpus
tabernaemontanae C.C. Gmel. (1—3 %), другий ярус — Bolboschoenus maritimus (L.)
Palla. та Juncus gerardii Loisel. (по 1—3 %). Третій ярус порівняно густий, склада-
ється з Puccinellia distans (Jacq) Parl. (20—25 %), Juncus tenuis Willd. (3—5 %), а
також поодиноких особин Plantago arenaria Waldst. & Kit., Ranunculus repens, до-
сить рідкісного для Закарпаття Lythrum hyssopifolia L., що наводився переважно
для низовини, та деяких інших видів. P. distans поширена головним чином у
східних та південних областях України, однак окремі локалітети відомі й у за-
хідних областях — Львівській та Закарпатській, де як співдомінант трапляється
у складі різноманітних лучних фітоценозів, рудеральних рослинних угрупо-
вань. Порівняно недавно у Львівській обл. на засолених субстратах гірничо-
промислових ландшафтів виявлені досить стійкі і довговічні монодомінантні
угруповання асоціації Puccinellietum distantis [3]. Таким чином, і T. laxmannii, і
P. distans мають схожі еколого-ценотичні стратегії. Зауважимо, що в даному ло-
калітеті ми спостерігали невеликі ділянки з відмерлими особинами T. laxmannii,
де домінувала P. distans. Можна припустити, що виявлене нами угруповання,
яке ми визначили як асоціацію Typhetum (laxmannii) puccinelliosum (distans), є
501ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 4
тимчасовим і, очевидно, йому передувало монодомінантне угруповання Typ he-
tum laxmannii purum, котре внаслідок підтоплення солоною водою замінюється
іншим, більш галофільним. Тут налічується 9—11 видів.
Угруповання T. laxmannii в нижньому гірському поясі Східних Бескид ви-
явлено в невеликій депресії рельєфу прирічкової долини р. Жденіївки (права
притока р. Латориці, 600 м над р. м.), заповненої водою (близько 50 см завглиб-
шки) на площі майже 20 м2. Воно суттєво відрізняється від попередніх за видо-
вим складом і структурою. Зокрема, на більшій частині екотопу (14—16 м2) па-
нує T. laxmannii, а на решті площі — T. latifolia, який утворює контактну смугу.
Угруповання з T. laxmannii має густий травостій (80 % проективного покриття)
і складається з трьох ярусів. Перший ярус (100—110 см заввишки) утворений
домінантом з проективним покриттям 40—50 %, другий (30—40 см) — Equisetum
fluviatile L. (25—30 %), Carex appropinquata Schum. та Epilobium palustre L. (по
5—7 %), а також Scirpus sylvaticus L., Juncus effusus, Lysimachia vulgaris L., Lycopus
europaeus та Carex vulpine L. (по 1—3 %). Третій ярус формує мох Сalliergonella
cuspidata (Hedw.) Loeske, який ближче до периферії має проективне покриття
до 30 %, а також утворює густі куртини навколо стебел T. laxmannii. У цьому ж
ярусі поодиноко трапляються особини Ranunculus repens (до 1 %). По перифе-
рії болото густо оточене купинами Carex appropinquata. Асоціація визначена
нами як Typhetum (laxmannii) equisetosum (fluviatile).
Таким чином, для T. laxmannii на території Закарпаття характерна порівня-
но широка екологічна амплітуда. Вид росте у придорожних ярах та штучних
неглибоких водоймах з нестабільним гідрологічним режимом (Закарпатська
низовина, передгір’я), на засолених берегах водойм (передгір’я) і трав’яно-
мохових болотах нижнього гірського поясу (Східні Бескиди). Опановує пере-
важно штучні екотопи, однак зрідка трапляється і в природних умовах. Разом з
ним найчастіше ростуть Typha latifolia, Scirpus sylvaticus, Juncus effusus, J. comp-
ressus, Ranunculus repens та деякі інші види. На засолених ґрунтах в угрупованні
з T. laxmannii трапляються такі галофільні види, як Puccinella distans, Bol bo -
s choe nus maritimus, Juncus gerardii. Загалом галофільні фітоценози для Закарпаття
є досить рідкісним явищем, однак протягом останніх років вони почали фор-
муватися навколо штучних солоних озер, що утворилися внаслідок обвалу со-
ляних шахт.
Визначені нами асоціації Typhetum (laxmannii) purum, Typhetum (laxmannii)
equ isetosum (fluviatile), Typhetum (laxmannii) puccinelliosum (distans) за домінантною
класифікацією належать до формації Typheta laxmannii [18], а за флористич-
ною — до асоціації Typhetum (laxmannii) Nedelku 1968 cоюзу Typhyon lax mannii
Losev et V.Golub 1988 порядку Bolboschoenetalia maritimi Hejny in Holub et al. 1967.
Typha schuttleworthii має температно-меридіональний, європейський, океа-
нічний ареал [6]. Поширений у Середній Європі та Середземномор’ї. В Україні
відомий із західних районів Лісостепу та Степу, а також Закарпаття. Є індика-
тором долинних та гірських перезволожених екотопів, а саме алювіальних ді-
лянок водойм з ґрунтовим та поверхневим підтопленням. Росте в угрупован-
502 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 4
нях Typhetum latifoliae. Д.В. Дубина та ін. [6] включили його до Червоного спис-
ку водних макрофітів України як вид, що перебуває під загрозою зникнення.
Вважався зниклим з території Чехії [20], однак заново віднайдений у 1998 р. у
Білих Карпатах [28], є критично загроженим таксоном на території Словаччи ни
[26], рідкісним — на території Румунії та Польші [21]. У Червоній книзі Польщі не
наводиться [29]. В Альпійському регіоні (Швейцарія) до 1990 р. спостерігалося різке
скорочення ареалу виду, пізніше його стан більш-менш стабілізувався. Таксон також
є рідкісним на Балканах, однак не входить до когорти загрожуваних [23]. С.М. Стойко
[14] включив його до переліку загрожуваних видів Українських Карпат, а згодом і
В.В. Крічфалушій та ін. — до «Червоного списку Закарпаття» [10]. К.А. Ма ли новсь кий
та ін. [11] ввели його до переліку критично загрожуваних таксонів, розташованих на
південно-східній межі ареалу, а інформація про них недостатня.
У Середній Європі зростає в угрупованнях порядку Tofieldietalia Prsg. in Oberd.
49, союзу Caricion bicolori-atrofuscae [22], зокрема, в альпійському регіоні наво-
диться для асоціації Equiseto-Typhetum minimae Br-Bl. in Volk 39 порядку Phra g mi-
te talia W. Koch 26, а також в угрупованнях з домінуванням Typha lati folia L. та
Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. [23]. У Болгарії зростає від низовини до
верхнього гірського поясу у стоячих та слабопротічних водоймах (угруповання
порядку Phragmitetalia Koch 1926), а також вказується для периферії евтрофних
боліт (можливо, порядок Caricetalia nigrae Koch 1926 em. Nordh. 1937) [15].
У регіональних флористичних зведеннях [4, 10] вказується, що на За кар-
патті T. sсhuttleworthii трапляється лише зрідка у Вулканічних Карпатах та на За-
кар патській низовині, причому росте біля гірських джерел, а за даними С.С. Фо-
дора [18] — у нижньому та верхньому гірських поясах. Крім того, А. Мар гіттай
[12] наводив його для долини р. Вичі (ліва притока р. Латориці, Східні Бескиди).
Ми не виявили гербарних зразків T. schuttleworthii з території Закарпаття в герба-
ріях Ужгородського національного університету (UU), Інс ти туту екології Карпат
у м. Львові (LW KS) та Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW).
Проте у гербарії Природничого музею м. Будапешта (ВР) зберігається декілька
гербарних зразків цього виду з Вулканічних Карпат (Dietz, prore Turja Remeta,
1882. XI, 251702; Margittaj, in paludoris in paree supervior vallis Czernapatok pr.
Szarwosret, com. Bereg (= с. Пузняківці, Мукачівський р-н), 1911.VIII, 346494) та
низовини (Margittaj, in palude Szernye ud Makaria, 1927.VII, com. Bereg, 1392;
Margittaj, in aquis stagnalibus pr. Batyj c. 100 m, 1921.VII, 476640). За усним повідо-
мленням Р. Кіша (кафедра ботаніки УжНУ) у 2002 р. було підтверджено зростан-
ня виду у Вулканічних Карпатах в околицях с. Пузняківці.
У 2008 р. вид виявлено в одному локалітеті на території Ужанського НПП
(Східні Бескиди) і відзначено в угрупованні союзу Sparganio-Glycerion fluitantis
Br.-Bl. et Siss. in Boer 1942 класу Phragmitetea R. Tx. et Prsq.1942 [7].
Таким чином, до 2008 р. гербарні зразки T. schuttleworthii в досліджувано му
регіоні зібрано ще на початку минулого століття (1927 р.), а болото Чорний
Мо чар (Szernye ud Makaria) на низовині, де ріс даний вид, повністю меліорова-
не ще до кінця 1935 р.
503ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 4
Ми виявили зарості T. schuttleworthii, зокрема у Східних Бескидах, на пів-
денних схилах Вододільного хребта у верхів’ї р. Латориці (750 м над р. м.) (ри-
сунок). В обох випадках угруповання займають невеликі площі (6—10 м2) і лока-
лізовані біля підніжжя гірських схилів у місці виходу джерельних вод. В урочищі
Лаз угруповання межує з карбонатним осоково-моховим болотом, на яко му до-
мінує Carex davalliana Smith. Травостій близько 1,8 м заввишки, густий (про-
ективне покриття 90—100 %), триярусний. Перший ярус утворюють T. schut-
tleworthii (45 %), Carduus personata (L.) Jacq. (2 %), Cirsium oleraceum (L.) Scop.
(1 %), C. palustre (L.) Scop. (+), у другому ярусі переважають осоки (C. nigra (L.)
Reichard, C. davalliana Smith., C. flava L., C. echinata Murray) з проективним покрит-
тям по 3—5 %, а також лучно-болотні види Potentilla erecta (L.) Raeusch (5—7 %),
Lycopus europaeus, Valeriana simplicifolia (Rchb.) Kabath, Crepis paludosa (L.) Moench,
Equisetum palustre L. та ін. (по 1—3 %). У третьому ярусі зростають Lysimachia
nummularia L. (3—5 %) та мохи (20—25 %) з переважанням Philonotis fontana (Hedw.)
Schwaegr., Climacium dendroides (Hedw.) Web. et Mohr., Mnium sp. та деяких інших
видів. Це угруповання найбільш насичене видами (20—25).
Другий локалітет знаходиться в урочищі Чорна вільха на південних відро-
гах Вододільного хребта. Він також приурочений до заболоченої ділянки гірсь-
ко го схилу, що зволожується як підземними, так і поверхневими водами. Межує
з евтрофним осоково-моховим болотом, на якому з проективним покриттям
5—7 % переважають Carex nigra, C. flava L., та C. echinata. Займає площу 10 м2. За
структурою та видовим складом подібне до попереднього угруповання, однак у
ньому відсутній C. davalliana, а участь Equisetum palustre порівняно помітніша і
становить близько 5—7 %. Загальна кількість видів — 20—23. В обох локалітетах
ми визначили асоціацію Typhetum sсhuttleworthii з формації Typheta sсhuttleworthii
[19]. За флористичною класифікацією угруповання найбільш близькі до по-
рядку Caricetalia nigrae Koch 1926 em. Nordh. 1937 класу Scheuchzerio-Caricetea
(Nordh. 1937) R. Tx 1937 у розумінні W. Matuszkiewicz [25].
Typha sсhuttleworthii зрідка траплявся нам як незначний домішок (не більше
1 % проективного покриття) в угрупованнях союзу Phragmition Koch 1926, асо-
ціації Typhetum latifoliae Soó 1927 на Закарпатській низовині (с. Дийдово Бе ре-
гів ського р-ну, с. Тарновці Ужгородського р-ну).
У результаті проведених досліджень ми виявили, що за останнє десятиріч-
чя T. laxmannii розширив ареал на території Закарпаття і освоює переважно
штучні неглибокі водойми зі стоячою водою — найчастіше в передгір’ї. Його
супроводжують T. latifolia та види, що є звичайними компонентами угруповань
з домінуванням останнього. Зважаючи на те, що на Закарпатті планується роз-
ширення гідротехнічного будівництва, ймовірно, найближчим часом T. lax-
man nii активно опановуватиме нові геоботанічні райони, проте поки що нале-
жить до малопоширених видів у досліджуваному регіоні.
Typha sсhuttleworthii є переважно домінантом рідкісних угруповань з участю
видів, котрі, як і він, занесені до «Червоного списку Закарпаття...» [10] (Valeria-
na simplicifolia (Rchb.) Kabath) та «Червоної книги України» [18] (Gymnadenia conopsea
504 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 4
(L.) R. Br., Epipactis palustris (L.) Crantz, Carex davalliana, Astrantia ma jor L., Dactylorhiza
majalis (Rchb.) P.F. Hunt & Summerhayes), а інші види цього роду, як правило, в їх
складі відсутні. Такі угруповання виявлені лише в умовах нижнього гірського по-
ясу. На низовині та в передгір’ї цей вид траплявся тільки як другорядний чи ви-
падковий в угрупованнях Typhetum latifoliae Soó 1927, оскільки не здатний конку-
рувати з ценотично активним T. latifolia. Фун да мен та ль ні еко логічні ніші цих видів
перекриваються дуже незначною мірою. T. sсhut tleworthii рос те у природних екото-
пах, а по ярах та периферії штучних водойм оселяється зрідка. Рідкісне трапляння
цього виду на Закарпатській низовині, ймовірно, спричинене деструкцією при-
родних біотопів, в яких виявляли досліджуваний вид.
Typha sсhuttleworthii, на відміну від T. laxmannii, є автохтонним елементом
флори Українських Карпат. Враховуючи вузьку еколого-ценотичну приуроче-
ність цього виду, незначну кількість відомих місцезнаходжень, негативну дина-
міку гідрологічного режиму всієї території Закарпаття у зв’язку з поступовою
деструкцією функціонального ядра рослинного покриву регіону, а також скоро-
чення ареалу в інших регіонах Європи, необхідно включити даний вид до ново-
го видання «Червоної книги України», угруповання з його участю — до нового
видання «Зеленої книги України» та організувати охорону місцезростань.
Ми подали обґрунтування в Управління екології у Закарпатській обл. щодо
необхідності створення ботанічного заказника в урочищі Лаз (околиці с. Нова
Розтока, Воловецький р-н), до якого, крім угруповань з участю T. schuttleworthii,
увійдуть також болотні та лучні угруповання з участю таких загрожуваних видів
Українських Карпат, як Carex davalliana та Colchicum authumnale L.
Виявлені особливості поширення та еколого-ценотичної приуроченості
адвентивного виду T. laxmannii, скорочення ареалу аборигенного T. schut tle wor-
thii певною мірою відображають загальні тенденції розвитку рослинного по-
криву перезволожених локалітетів на Закарпатті, пов’язані з антропогенним
впливом.
Гербарні зразки Typha schuttleworthii та T. laxmannii передано до гербарію
Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
Автор висловлює щиру подяку колезі Р. Кішу за надання інформації щодо гер-
барних зразків Typha schuttleworthii колекцій Природничого музею Буда пешта.
1. Балашев Л.С. Спонтанне заростання болотних техногенних площ // Укр. ботан. журн. —
1981. — 37, № 12. — С. 18—21.
2. Балашев Л.С., Парахонська Н.О. Розширення ареалу Typha laxmannii Lepech. на півдні
УРСР у зв’язку з побудовою великих гідроспоруд // Укр. ботан. журн. — 1977. — 34,
№ 6. — С. 612—616.
3. Білонога В.А. Екологічні особливості Puccinellia distans (Jacq.) Parl. // Укр. ботан. журн. —
1992. — 49, № 4. — С. 93—95.
4. Визначник рослин Українських Карпат. — К.: Наук. думка, 1977. — 434 с.
5. Дубина Д.В. Вища водна рослинність. Lemnetea, Potametea, Ruppietea, Zosteretea, Izoeto-
Lit torelletea (Eleocharition acicularis, Isoetion lacustris, Potamion graminei, Sphagno-Utri cu la ri-
on), Phragmito-Magnocaricetea (Glycerio-Sparganion, Oenanthion aquaticae, Phragmition com-
505ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 4
munis, Scirpion maritimi) // Рослинність України / Відп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. — К.:
Фітосоціоцентр, 2006. — С. 326—330.
6. Дубына Д.В., Стойко С.М., Сытник К.М. и др. Макрофиты — индикаторы изменений
природной среды. — Киев: Наук. думка, 1993. — 434 с.
7. Кваковська І.М. Флористичні знахідки на території Ужанського національного природ-
ного парку // Наук. вісн. УжНУ. Сер. біол. — 2008. — 22. — С. 54—56.
8. Кіш Р.Я., Олексик Т.Х. Typha laxmannii Lepech. — новий вид для флори Закарпаття //
Пробл. екол. стабільності Східних Карпат: Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф., присвяч.
10-річчю створення НПП «Синевир» (24—27 червня 1999 р., Синевир, Україна). —
Ужгород: Колір прінт, 1999. — С. 84—87.
9. Краснова А.Н. Typhaceae // Определитель высших растений Украины /Доброчаева Д.Н.,
Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. — Киев: Наук. думка, 1987. — С. 470.
10. Крічфалушій В.В., Будніков Г.Б., Мигаль А.В. Червоний список Закарпаття. Види рослин
та рослинні угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення. — Ужгород: Патент,
1999. — 196 с.
11. Малиновський К., Царик Й., Кияк В., Нестерук Ю. Рідкісні, ендемічні, реліктові та пог-
ра нично-ареальні види рослин Українських Карпат. — Львів: Ліга-Прес, 2002. — 76 с.
12. Маргиттай А. Взносы к флоре Подкарпатской Руси // Квартальник IV секции. — Му-
ка чево: Паннония, 1923. — Ч. 1. — С. 8—99.
13. Парахонська Н.О. Зростання Typha laxmannii Lepech. на південній межі Полісся // Укр.
ботан. журн. — 1978. — 35, № 5. — С. 525—527.
14. Стойко С.М. Карпатам зеленіти вічно. — Ужгород: Карпати, 1977. — 176 с.
15. Стоянов Н., Cтефанов Б. 13. Семейство Typhaceae — Папури // Флора на Бьлгария. Тре-
то преработано и допьлнено издание. — София: Университетска печатница, 1948. —
С. 66—67.
16. Ткачик В.П. Видовой состав, распространение и модификационная изменчивость ви-
дов рода Typha (Typhaceae) в Прикарпатье // Ботан. журн. — 1993. — 78, № 2. — С. 84—93.
17. Фодор С.С. Флора Закарпаття. — Львів: Вища шк., 1974. — 208 с.
18. Червона книга України. Рослинний світ / Відп. ред. Шеляг-Сосонко Ю.Р. — К.: УЕ, 1996. —
608 с.
19. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П., Дубына Д.В. и др. Продромус растительности Украи-
ны / Отв. ред. Малиновский К.А. — Киев: Наук. думка, 1991. — 272 с.
20. Cerovski J., Ferakova V., Holub J., Maglocky S., Prochazkova F. Cervena kniha ohrozena a vza-
ch nych druhov rastlin a zivocichov SR a CR. Vol. 5. Vyssye rastlini. — Bratislava: Priroda a.s.,
1999. — 456 p.
21. Dihoru Gh., Dihoru A. Plante rare, periclitate si si endemice in flora Romaniei. Lista Rosie //
Ac ta Botan., Horti Bucuresti, 1994. — P. 173—198.
22. Ellenberg H. et. al. Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa // Indicator values of plants in
Central Europa / Scr. Geobot. — 1991. — 18. — 175 p.
23. Kasermann Ch. VU Typha shuttleworthii W. D. J. Koch & Sond. — Shuttleworths Rohrkolben —
Typhaceae //www.crsf.ch/documents/download/d/typh_pdf. Merkblatter Artenschutz — Blu t-
ten pflanzen und Farne (Stand Oktober 1999). Buwal/Skew/ZDSF/Pronatura 1999. — P. 286—
287.
24. Kish R., Oleksyk T. Pathways and rates of range expansion of Typha laxmannii Lepech in Central
Euro pae // Phytogeographical problems of synanthropical plants. — Kracow, Poland, 13—15
Sep tember, 2000. — P. 29.
506 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 4
25. Matuszkiewicz W ł. Przwodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. — Warszawa: Wy-
daw nictwo Naukowe PWN, 2001.
26. Marhold K., Hindak F. [eds]. Zoznam nizsich a vyssich rastlin Slovenska. — Bratislava: Vy da-
vatel’stvo Slovenskei akademievied, 1998. — 688 s.
27. Mosyakin S.L., Fedoronchuk N.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatur checklist. — Kiev,
1999. — 346 p.
28. Podesva Z. Typha shuttlewotthii W.D.J. Koch & Sond. — orobinek stribnosedy (palka stri eb ris-
tosiva). http: // botany. cz / cs / typha — shuttlewotthii / 23.01.2008.
Рекомендує до друку Надійшла 16.03.2009
Я.П. Дідух
Л.М. Фельбаба-Клушина
Ужгородский национальный университет
ЭКОЛОГО-ЦЕНОТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И РАСПРОСТРАНЕНИЕ
TYPHA LAXMANNII LEPECH И T. SСHUTTLEWORTHII KOCH et SOND.
НА ЗАКАРПАТЬЕ
Представлены результаты исследований эколого-ценотических особенностей двух мало-
распространенных видов рода Typha L. на территории Закарпатья — T. laxmannii Lepech и
T. sсhuttleworthii Koch et Sond. Акцентировано внимание на распространении, видовом со-
ставе и структуре сообществ с их доминированием в разных экологических условиях.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Закарпатье, Typha laxmannii, T. sсhuttleworthii, сообщество, распро с т-
ранение, экологические особенности.
L.M. Felbaba-Klushina
Uzhgorod National University
ECOLOGICAL AND COENOTIC PECULIARITIES AND DISTRIBUTION
OF TYPHA LAXMANNII LEPECH. AND T. SCHUTTLEWORTHII W.D.J.KOCH et SOND.
IN THE TRANSCARPATHIA
Results of our study of the ecological-coenotic and geographic peculiarities of two Typha species
(T. laxmannii Lepech. and T. schuttleworthii W.D.J.Koch et Sond.) in Transcarpathia are presented.
We studied the distribution, species composition and structure of their communities, their ecological
and coenotic peculiarities.
K e y w o r d s: Transcarpathia, Typha laxmannii, T. shuttleworthii, communities, distributions,
ecological peculiarities.
|