Гриби заповідників та національних природних парків України
Рецензія на книгу: / І.О. Дудка, В.П. Гелюта, Т.В. Андріанова, В.П. Гайова, Ю.Я. Тихоненко, М.П. Придюк, Ю.І. Голубцова, Т.І. Кривомаз, В.В. Джаган, Д.В. Леонтьєв, О.Ю. Акулов, О.В. Сивоконь. Гриби заповідників та національних природних парків України. — К.: Арістей, 2009. — Т. 1. — 306 с....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30152 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Гриби заповідників та національних природних парків України / Е.З. Коваль // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 150-153. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30152 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коваль, Е.З. 2012-01-21T19:50:32Z 2012-01-21T19:50:32Z 2010 Гриби заповідників та національних природних парків України / Е.З. Коваль // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 150-153. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30152 Рецензія на книгу: / І.О. Дудка, В.П. Гелюта, Т.В. Андріанова, В.П. Гайова, Ю.Я. Тихоненко, М.П. Придюк, Ю.І. Голубцова, Т.І. Кривомаз, В.В. Джаган, Д.В. Леонтьєв, О.Ю. Акулов, О.В. Сивоконь. Гриби заповідників та національних природних парків України. — К.: Арістей, 2009. — Т. 1. — 306 с. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Рецензії Гриби заповідників та національних природних парків України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Гриби заповідників та національних природних парків України |
| spellingShingle |
Гриби заповідників та національних природних парків України Коваль, Е.З. Рецензії |
| title_short |
Гриби заповідників та національних природних парків України |
| title_full |
Гриби заповідників та національних природних парків України |
| title_fullStr |
Гриби заповідників та національних природних парків України |
| title_full_unstemmed |
Гриби заповідників та національних природних парків України |
| title_sort |
гриби заповідників та національних природних парків україни |
| author |
Коваль, Е.З. |
| author_facet |
Коваль, Е.З. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: / І.О. Дудка, В.П. Гелюта, Т.В. Андріанова, В.П. Гайова, Ю.Я. Тихоненко, М.П. Придюк, Ю.І. Голубцова, Т.І. Кривомаз, В.В. Джаган, Д.В. Леонтьєв, О.Ю. Акулов, О.В. Сивоконь. Гриби заповідників та національних природних парків України. — К.: Арістей, 2009. — Т. 1. — 306 с.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30152 |
| citation_txt |
Гриби заповідників та національних природних парків України / Е.З. Коваль // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 150-153. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹez gribizapovídnikívtanacíonalʹnihprirodnihparkívukraíni |
| first_indexed |
2025-11-26T11:02:10Z |
| last_indexed |
2025-11-26T11:02:10Z |
| _version_ |
1850619177752068096 |
| fulltext |
150 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 1
ГРИБИ ЗАПОВІДНИКІВ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ
ПРИРОДНИХ ПАРКІВ УКРАЇНИ / І.О. Дудка,
В.П. Гелюта, Т.В. Андріанова, В.П. Гайова,
Ю.Я. Тихоненко, М.П. Придюк, Ю.І. Голубцова,
Т.І. Кривомаз, В.В. Джаган, Д.В. Леонтьєв,
О.Ю. Акулов, О.В. Сивоконь. — К.: Арістей,
2009. — Т. 1. — 306 с.
© Е.З. КОВАЛЬ, 2010
90-річний ювілей Національної академії наук України вітчизняні мікологи від-
значили публікацією першого тому двотомного видання, присвяченого уза-
гальненню багаторічних досліджень грибів та грибоподібних організмів у запо-
відниках і національних природних парках Лівобережжя.
Невпинне посилення антропогенного пресингу на екологічний стан на-
вколишнього середовища, геосфери та біосфери загострює необхідність конт-
ролю ситуації, змушує бити на сполох й активно впроваджувати захисні захо-
ди. Зупинити прогрес цивілізації неможливо, але зосередити зусилля на фор-
муванні дбайливого ставлення до природи цілком реально, особливо, коли є
всі підстави використати переконливі результати багаторічних моніторинго-
вих досліджень, а гриби можна розглядати як модельні організми та індикатор-
ні критерії оцінки стану збереженості різноманіття.
Виданий том містить підсумкові результати інвентаризації видового скла-
ду, таксономічного й екологічного аналізу мікобіоти п’яти заповідників та
шести національних парків України.
Структура книги логічно обґрунтована і чітка, традиційно складається зі
вступу та 12-ти розділів, з яких 10 присвячено кожному із заповідників чи націо-
нальних природних парків, а два, як і годиться, — загальним відомостям про
основні засади охоронних заходів в Україні та узагальненим порівняльним ха-
рактеристикам різноманіття наведеного видового складу грибів і міксоміцетів.
У вступі автори торкаються значного кола питань, пов’язаних з розумін-
ням важливості збереження біорізноманіття в умовах порушення збалансова-
ності рекреаційних природних процесів, що спричинює зникнення ряду видів
з різних царств і руйнування стану довкілля, необхідного для комфортного іс-
нування людини. Проблема збереження біорізноманіття набула глобального
значення наприкінці минулого століття, знайшла відображення у світовій
Програмі дій на XXI століття і сформульована у відповідній Конвенції (Ріо-де-
Жанейро, 1992). Одним з напрямків природоохоронних заходів з метою збере-
ження біорізноманіття є система створення заповідників та природних парків,
які відображають специфіку певних рослинних зон.
Українські вчені згідно з прийнятою світовою Програмою визначили фак-
тори небезпеки для збереження фіторізноманіття на території нашої країни,
врахувавши й наслідки аварії на ЧАЕС. Збереження й моніторингове дослі-
151ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 1
дження стану фіторізноманіття України має особливе значення з огляду на
роз ташування її території в чотирьох рослинних зонах (широколистяно-лісо-
вій, лісостеповій, степовій і присередньоморській), проходження межі Цент-
ра ль ноєвропейської та Східноєвропейської провінцій, наявність двох значних
гірських систем (Карпатської та Кримської), а також зростання ендеміків і ре-
ліктів з різних історичних періодів.
Такі національні природні надбання обумовлюють завдання всього сус-
пільства зберегти їх для майбутніх поколінь і захистити від посягань олігархів.
Найбільш гарантованим способом охорони біорізноманіття є система
природно-заповідних фондів. Прикро визнавати, що заповідна площа України
в 2,5 раза менша, ніж середня заповідна площа Європи, але на ній, за даними
вітчизняних учених, зосереджено близько 75 % біорізноманіття. Враховуючи
цю ситуацію, уряд ухвалив законодавчі акти та «Загальнодержавну програму
формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки».
Проблема охорони й збереження біорізноманіття на території Лівобережжя
особливо актуальна через надмірний видобуток там корисних копалин, інтен-
сивний розвиток промисловості та значний відсоток розораних земель, що за-
галом спричинює збіднення компонентів біоценозів, зникнення ряду видів
різних таксонів, зокрема грибів.
Слід зауважити, що хоча мікологічні дослідження в заповідниках та при-
родних парках Лівобережжя започатковані ще в середині минулого століття і
проводились різними поколіннями науковців, повна інвентаризація видового
складу здійснювалася лише тоді, коли виконувалася дисертаційна робота.
Завданням досліджень, узагальнених у цій книзі, автори вважають вивчен-
ня видового і таксономічного різноманіття грибів та грибоподібних організмів
11-ти заповідників і національних природних парків Лівобережжя, що було пе-
редбачено п’ятирічною темою.
Відомості про стан вивчення біорізноманіття в Україні, зокрема Ліво бе-
реж жя, сконцентровані у вступі, можуть слугувати джерелом інформації не ли-
ше для мікологів.
У першому розділі — «Система заповідників та національних природних
парків України» — розглядається обсяг термінів, пов’язаних із заповідними те-
риторіями, що значно допомагає оцінити їх функціональну відмінність, а та-
кож режим охорони, важливість відокремлення певних зон та їхню структуру.
Дискутується концепція організації заповідників відповідно до певної біогео-
графічної зони і можливість реалізації її в конкретних умовах.
Для кожного з досліджених заповідників і національних природних парків
наведено важливі відомості за стислою, але чіткою схемою: час заснування, іс-
торія та етапи становлення, загальна площа, належність до певної рослинної
зони, екологічна та геоботанічна характеристики, їх розташування позначено
на карті України.
Наступні 10 розділів присвячені кожному з досліджених заповідників і націо-
нальних природних парків. Результати вивчення викладені за майже однаковою
152 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 1
схемою: після загальних відомостей наводяться конкретні дані для виявлених ви-
дів з відділів Ascomycota, Basidiomycota та мітоспорових грибів, а також відділу
Myxomycota. Видовий склад аналізується за критеріями розподілу за порядками та
родинами, еколого-трофічних зв’язків, поширення в рослинних угрупованнях;
вказується частота трапляння, наголошується на рідкісних і нових видах.
Найбільша увага приділена аналізу виявлених видів борошнисторосяних,
мітоспорових (анаморфних), іржастих та агарикальних грибів. Вони найкраще
вивчені і відомості про них увійшли до відповідних монографій, томів «Флори»
та окремих публікацій.
Результати досліджень узагальнено для таких заповідників та національ-
них природних парків: Дніпровсько-Орільського природного заповідника, Ук-
раї н ського степового природного заповідника (4-х відділень: Хомутовський степ,
«Кам’яні Могили», «Михайлівська цілина», «Крейдова флора»), Лу ган сь кого при-
родного заповідника, Біосферного заповідника «Асканія Нова ім. Ф.Е. Фальц-
Фейна», Чорноморського біосферного заповідника, Деснян сь ко-Старогут сь-
ко го національного природного парку, Ічнянського національного парку, На-
ціо нального природного парку «Святі гори» та Національного природного
пар ку «Гомільшанські ліси».
Хоча останній, 12-й, розділ має багатообіцяючу назву — «Порівняльна ха-
рактеристика різноманітності грибів заповідників та національних природних
парків Лівобережної України», він несподівано починається з детального і все-
бічного аналізу міксоміцетів. Слід зауважити, що саме в цьому підсумковому
розділі вживається найбільш виправданий термін — «міксоміцети», на відміну
від інших розділів, де переважає застосування терміна «грибоподібні організ-
ми» і трапляється термін «слизевики». Інформація про цю групу організмів має
неабияке значення для оцінки різноманіття, але доцільніше було б навести її у
вступі. Відомості про виявлені види міксоміцетів знаходимо і в окремих розді-
лах, однак вони органічно не пов’язуються з представниками інших видів гри-
бів. Очевидно, для чіткішого визначення різноманіття цієї групи організмів на
Лівобережжі доцільніше її відокремити від грибів.
Після уважного ознайомлення з результатами досліджень у кожному запо-
віднику чи парку слід було очікувати підсумкових узагальнень й оцінки різно-
маніття. Для базидіальних макроміцетів складено кілька загальних таблиць,
які дають уявлення про стан вивченості (розподіл за порядками та еколого-
трофічними групами), а також розподіл іржастих грибів за родами та живиль-
ними рослинами. Узагальнення різноманітності борошнисто-росяних грибів
обмежується таблицею зі значеннями коефіцієнтів Жаккара для видових скла-
дів, але без коментарів, необхідних для правильного розшифрування дендриту
максимальних зв’язків між видовими складами. Однак уніфіковані відомості
обмежені кількома відділами та порядками, а загальна характеристика різно-
маніття не обговорюється і графічно не представлена.
Хотілося би побачити у зведеному вигляді й таблицю із зазначенням видів,
специфічних для кожного заповідника чи парку, рідкісних, а також нових.
153ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 1
На нашу думку, дослідники захопилися традиційним теоретичним аналі-
зом, забувши, що заповідні території мають відігравати роль не лише бази для
наукових досліджень, а й поширювати знання серед населення, що і є гаранті-
єю збереження біорізноманіття. Саме тому висновки повинні мати ще й при-
кладний характер, як, наприклад, коментар про збудників хвороб цінних лісо-
вих рослин, їстівні та отруйні базидіоміцети тощо. В багатьох випадках для до-
сліджень варто залучати студентів та учнів шкіл, близько розташованих до за-
повідників чи парків.
Враховуючи стан збереження біорізноманіття в Україні, видання книги є
актуальним і дасть змогу не лише оцінити ситуацію, а й накреслити стратегію
подальших досліджень. Хочеться сподіватися, що всі наведені відомості будуть
використані, а з часом — значно доповнені результатами досліджень інших
таксонів грибів, зокрема ґрунтових.
Е.З. КОВАЛЬ
|