Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України
Исследована реакция на увлажнение семян 53 видов флоры Украины из 19 родов supertribus Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae). Для 23 видов такие данные получены впервые. Обсуждаются взаимосвязь между реакцией семян на увлажнение и строением плодов, а также систематическое и экологическое значение из...
Saved in:
| Published in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30163 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України / А.П. Ільїнська, Л.М. Ниценко // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 2. — С. 237-247. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859586884636770304 |
|---|---|
| author | Ільїнська, А.П. Ниценко, Л.М. |
| author_facet | Ільїнська, А.П. Ниценко, Л.М. |
| citation_txt | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України / А.П. Ільїнська, Л.М. Ниценко // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 2. — С. 237-247. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | Исследована реакция на увлажнение семян 53 видов флоры Украины из 19 родов supertribus Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae). Для 23 видов такие данные получены впервые. Обсуждаются взаимосвязь между реакцией семян на увлажнение и строением плодов, а также систематическое и экологическое значение изученной особенности семян.
Reaction to wetting of seeds of 53 species of the flora of Ukraine, belonging to 19 genera of supertribus Brassicidinae V. Avet. ( Brassicaceae) was studied. For 23 species such data were received for the first time. The relationship between reaction of seeds to wetting and the structure of fruits, and also the taxonomic and ecological importance of the investigated feature of seeds are discussed.
|
| first_indexed | 2025-11-27T11:00:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
237ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 2
А.П. ІЛЬЇНСЬКА, Л.М. НИЦЕНКО
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, м. Київ, МСП-1, 01601, Україна
РЕАКЦІЯ НА ЗВОЛОЖЕННЯ НАСІНИН
ВИДІВ НАДТРИБИ BRASSICIDINAE V. AVET.
(BRASSICACEAE) ФЛОРИ УКРАЇНИ
К л ю ч о в і с л о в а: Brassicaceae, Brassicidinae, зволоження насінин,
систематика, екологія, флора України
© А.П. ІЛЬЇНСЬКА, Л.М. НИЦЕНКО, 2010
Насінини представників родини Brassicaceae Burnett по-різному реагують на
зволоження. В одних видів вони більш чи менш ослизнюються, а в інших слизо-
вий шар навколо насінин не утворюється. Така різна реакція зумовлена особли-
востями анатомічної будови насіннєвої шкірки (тести), зокрема, наявністю та
різним ступенем розвитку в клітинах покривної тканини полісахаридів, які утри-
мують воду внаслідок набрякання й тим самим забезпечують насінини вологою
у період проростання. Вже досліджувалася залежність між здатністю насінин до
ослизнення після зволоження й типом плодів хрестоцвітих, вказувалося на важ-
ливе значення цієї ознаки насінин для вирішення питань систематики та
з’ясування екологічних особливостей рослин [1, 5, 13, 20]. Відомо також, що ця
особливість є характерною родовою ознакою деяких представників родини [11,
15, 17, 22]. Вивчали екологічне значення утворення слизу навколо насінин окре-
мих пустельних видів у літній та зимовий періоди року [14].
Водночас реакція на зволоження насінин відома не для всіх видів Bra ssi-
caceae — представлених як у світовій флорі, так і на території України. Оста-
точно не виявлені її систематична цінність та еволюційне значення, а також
мало вивчали зв’язок між реакцією на зволоження насінин та екологічною
приуроченістю тих чи інших таксонів. Мета нашої роботи — дослідити реак-
цію на зволоження насінин тих представників родини Brassicаceae, які рос-
туть, культивуються або можуть бути знайдені на території України. У цій
статті повідомляються результати дослідження насінин представників над-
триби Brassicidinae.
Матеріал та методика дослідження
Ми вивчали насінини 53 видів з 19 родів надтриби Brassicidinae, представлених
у флорі України.
Для роботи використали зрілі насінини переважно гербаризованих рослин
(KW). Стійкість реакції на зволоження насінин як видової ознаки перевіряли,
досліджуючи рослини з кількох місцезнаходжень на території України або з ін-
ших регіонів, якщо гербарні екземпляри, зібрані в Україні, не мали плодів. Ві-
дібрані насінини клали у чашки Петрі на добре зволожений фільтрувальний
папір і через добу перевіряли їх реакцію на зволоження за допомогою біноку-
238 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 2
ляру МБС-1. Для аналізу екологічної приуроченості досліджуваних видів ви-
користано класифікацію екосистем України [2].
Результати дослідження та їх обговорення
Характерна особливість представників надтриби Brassicidinae — двочленні
плоди, які складаються з носикової та стулкової частин. У межах надтриби
спостерігається редукція стулок плодів від добре розвинених в одних видів до
майже повної їх відсутності в інших, що часто оберненопропорційно корелює
з розвитком носикової частини, тобто чим більше редуковані стулки, тим кра-
ще розвинений носик. У плодах з добре розвиненими стулками й невеликими
фертильними або стерильними носиками насіннєві зачатки закладаються пе-
реважно у стулковій частині, а у тих, що мають стулки дуже редуковані або
практично відсутні, — у носиковій. За характером розсіювання насінин виді-
ляють два типи плодів: розкривні і нерозкривні. У перших після дозрівання
плодів стулки розкриваються й насінини розсіюються, у других — насінини
відокремлюються від рослини, оточені тканинами плоду (як правило, це пло-
ди з добре розвиненим носиком).
Результати дослідження реакції на зволоження насінин видів надтриби
Brassicidinae, представлених у флорі України, аналогічні літературні дані та ві-
домості про систематичне значення цієї ознаки на родовому рівні, а також тип
плоду (розкривний або нерозкривний) наведені у таблиці. Згідно з нею для 23
видів досліджуваної надтриби ми вперше отримали дані про реакцію на зволо-
ження насінин. Зауважимо, що ця реакція є стійкою видовою ознакою. За на-
шими результатами в усіх випадках насінини рослин одного й того самого виду,
зібрані в різних місцезнаходженнях, не відрізнялись за характером досліджува-
ної реакції. Водночас у літературі для деяких видів наводять суперечливі дані
(таблиця). Можна припустити, що в таких випадках різні автори приймали різ-
ний обсяг того чи іншого виду, тому під однією назвою могли наводити дві або
кілька морфолого-географічних рас, які відрізняються за характером даної ре-
акції. Не можна заперечувати також існування видів, у яких ослизнення насі-
нин може бути дуже незначним, що допускає неоднозначне трактування цього
явища. Все ж, як видно з таблиці, дані різних авторів щодо реакції насінин на
зволоження переважно збігаються.
Аналіз отриманих результатів засвідчує, що після зволоження насінини не
ослизнюються в усіх видів з нерозкривними плодами, тим часом як у видів із
розкривними плодами вони чи ослизнюються чи ні. Однак насінини більшос-
ті видів з розкривними плодами досліджуваної надтриби незначною мірою
ослизнюються.
У флорі України види з нерозкривними плодами входять до складу 11
(57,9 %) з 19 родів: Rapistrum Crantz., Goldbachia DC., Sobolewskia M. Bieb., Mya-
grum L., Isatis L., Crambe L., Raphanus L., Cakile Mill., Bunias L., Calepina Adans.,
Neslia Desv. Усі ці роди нещодавно об’єднані в трибі Crambeae V.I. Dorof., а від-
сутність ослизнення їх насінин є родовою ознакою (таблиця). Аналіз показав,
239ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 2
Реакція на зволоження насінин представників supertribus Brassicidinae (Brassicaceae)
флори України
Таксон
Реакція насінин
на зволоження
Тип плоду
Tribus Brassiceae
Subtribus Brassicinae
Brassica L. ОС/НО Р
Sect. Brassica
Subsect. Brassica
taurica (Tzvelev) Tzvelev —
oleracea L. — [—]
campestris L. — [—]
napus L. — [—]
napobrassica (L.) Mill. —
rapa L. — [—; +]
Subsect. Junceae
juncea (L.) Czern. — [—]
Sect. Erucastroides
armoracioides Czern. ex Turcz. (+)
cretacea (Kotov) Stankov ex Tzvelev (+)
Sect. Melanosinapis
nigra (L.) W.D.J. Koch — [—; (+)]
Sinapis L. ОС/НО Р
Sect. Ceratosinapis
arvensis L. — [+; —]
Sect. Sinapis
alba L. (+) [+]
dissecta Lag. (+)
Hirschfeldia Moench * Р
incana (L.) Lagreze-Fossat (+) [—; (+)]
Erucastrum С. Presl * Р
nasturtiifolium (Poir.) O. E. Schulz — [—]
Eruca Mill. ОС/НО Р
sativa Mill. (+) [+;—/(+)]
Subtribus Moricandiinae
Conringia Heist. ex Fabr. ОС/НО Р
Sec. Conringia
Subsect. Conringia
orientalis (L.) Dumort. (+) [+]
austriaca (Jacq.) Sweet +
Subsect. Clavatae
clavata Boiss. (+) [(+)]
Diplotaxis DC. ОС/НО Р
Sect. Diplotaxis
240 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 2
Продовження табл.
Таксон
Реакція насінин
на зволоження
Тип плоду
tenuifolia (L.) DC. —
cretacea Kotov — [—]
Sect. Anocarpum
muralis (L.) DC. — [—]
tanaitica Schtscherb. —
viminea (L.) DC. — [—]
Kibera Adans. ОС/НО Р
gallica (Willd.) V.I. Dorof. — [—]
Tribus Crambeae
Subtribus Rapistriinae
Rapistrum Crantz НО НР
Sect. Symphytocarpus
perenne (L.) All. — [—]
Sect. Rapistrum
rugosum (L.) All. — [—]
Subtribus Isatiinae
Goldbachia DC. НО НР
laevigata (M. Bieb.) DC. — [—]
Sobolewskia M. Bieb. НО НР
sibirica (Willd.) P.W. Ball —
Myagrum L. НО НР
perfoliatum L. — [—]
Isatis L. НО НР
Sect. Isatis
costata C.A. Mey. —
praecox Kit. ex Tratt. —
littoralis Steven ex DC. —
taurica M. Bieb. —
tinctoria L. — [—]
campestris Steven ex DC. —
Subtribus Raphaniinae
Crambe L. НО НР
Sect. Orientecrambe
Subsect. Orientecrambe
mitridatis Juz. —
koktebelica (Junge) N. Busch —
Sect. Crambe
Subsect. Crambe
maritima L. — [—]
aspera M. Bieb. —
pinnatifida W.T. Aiton —
Subsect. Tatariae
241ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 2
що в даній групі значну частку становлять монотипні або оліготипні роди най-
частіше ірано-туранського або стародавньосередземноморського походження.
За екологічною приуроченістю їх види досить різноманітні, але здебільшого
виразно толерантні до нестачі вологи та засоленості субстрату (деякі види
Crambe та Isatis, дикорослі представники Raphanus, Cakile euxina Pobed. тощо).
В Україні представники цієї групи відсутні лише у двох (із восьми) типах еко-
систем: стоячих та проточних водойм континентів і надмірно зволожених.
Отже, можна припустити, що відсутність ослизнення насінин у видів, толе-
рантних до умов екотопів з різним рівнем нестачі вологи або засолення, до пев-
ної міри зумовлюється розвитком нерозкривних плодів, які захищають насіни-
ни від несприятливих чинників навколишнього середовища.
У родах Brassicidinae, що мають розкривні плоди, реакція насінин на ослиз-
нення варіює: в одних видів вони ослизнюються, в інших — ні. У флорі Украї-
Закінчення табл.
Таксон
Реакція насінин
на зволоження
Тип плоду
tataria Sebeok —
steveniana Rupr. —
grandiflora DC. —
Raphanus L. НО НР
Sect. Raphanus
Subsect. Raphanus
sativus L. — [—]
niger Mill. —
Sect. Raphanistrum
odessanus (Andrz.) Spreng. — [—]
raphanistrum L. — [—]
Cakile Mill. НО НР
Sect. Cakile
euxina Pobed. — [—]
Subtribus Buniadiinae
Bunias L. НО НР
orientalis L. — [—]
arvensis Jord. —
Calepina Adans. НО НР
irregularis (Asso) Thell. — [—]
Neslia Desv. НО НР
paniculata (L.) Desv. — [—]
У м о в н і п о з н а ч е н н я: «+» — ослизнення значне, «(+)» — незначне, «—» — відсутнє; у
квадратних дужках вказані літературні дані; ОС — ослизнення є родовою ознакою; ОС/НО — у
роді одні види мають ослизлі насінини, інші — ні; НО — відсутність ослизнення є родовою
ознакою; зірочкою (*) позначено роди, у характеристиці яких не вказана реакція насінин на
зволоження; Р — плоди розкривні; НР — нерозкривні.
242 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 2
ни таких родів вісім. Усі вони входять до триби Brassiceae (таблиця). За даними
таблиці, у цих родах (за винятком Hirschfeldia Moench та Erucasrtum C. Presl)
переважають види, насінини яких не ослизнюються. Щодо представників роду
Hirschfeldia відомості суперечливі, а в родовій характеристиці Erucasrtum ця
особливість насінин не згадується (див. нижче).
Детальніший аналіз отриманих результатів засвідчує, що для більшості (із
числа досліджених) представників роду Brassica характерні неослизлі насінини,
що підтверджується й літературними даними [8, 15, 20, 22]. Слабке ослизнення
відзначене у насінин B. armoracioides Czern. ex Turcz. та B. cretacea (Kotov) Stankov
ex Tzvelev, які ростуть на території України, а також у B. iranica Rech. f., Aellen et
Esfand. Для B. elongata Ehrh. (s. str.) та B. tournefortii Gouan характерне сильне
ослизнення насінин [19, 20]. Суперечливі дані (одні автори спостерігали ослиз-
нення, а інші — ні) наводяться щодо B. nigra (L.) W.D.J. Koch та B. rapa L. [1, 15, 17].
За нашими даними насінини обох видів не ослизнюються (таблиця). За система-
тичним положенням види, насінини яких ослизнюються, дещо віддалені від ін-
ших. Так, B. armoracioides, B. cretacea та B. elongata нещодавно віднесли до окре-
мої секції Erucastroides Tzvelev [9], а два інші види, B. iranica (як синонім B. deflexa
Boiss.) та B. tournefortii, ростуть в аридних умовах пустель і напівпустель Південно-
Західної Азії, Північної Африки та середземноморського регіону Південної Єв-
ропи [15, 16]. За результатами аналізу в роді Brassica найвибагливішими до воло-
ги є культивовані види. Загалом представників роду найбільше знаходять у мор-
ських і прибережних екосистемах, у тих, розвиток яких спричинений геоморфо-
логічними формами, та в екосистемах ксерофітного типу, що формуються в
умовах дефіциту вологи. Крім того, є види, добре представлені в антропогенних
екотопах. Отже, у цьому роді простежується певна залежність між здатністю на-
сінин утворювати слиз і ступенем посушливості екотопів. Так, у видів, що куль-
тивуються і ростуть за достатнього водозабезпечення, насінини не ослизнюють-
ся, а у представлених у найбільш аридних екотопах — ослизнюються.
Із майже десяти видів роду Sinapis реакція насінин на зволоження дослі-
джена у трьох. Слабке ослизнення характерне для насінин S. alba L. та S. dissecta
(таблиця). Суперечливими є дані щодо S. arvensis L. Так, A. Thellung повідо-
мляє про утворення слизу, тоді як інші автори — про його відсутність [17, 20].
За нашими спостереженнями насінини цього виду не ослизнюються. У системі
роду названі види також займають різне систематичне положення: S. arvensis
входить до секції Ceratosinapis DC., а два інші — до секції Sinapis. Види Sinapis
відомі як культивовані (S. alba та S. dissecta) або бур’янові (S. arvensis) рослини.
Достовірні дані щодо їх первинних природних ареалів відсутні. Як правило,
вони розглядаються нативними в регіоні Середземного моря — центрі видової
та формової різноманітності роду. Там S. alba росте не тільки в антропогенно
трансформованих біотопах, а й на скелях, кам’янистих схилах, у долинах річок
та на піщаних місцях, тобто представлений в екосистемах, розвиток яких зу-
мовлений геоморфологічними формами, та в екотопах ксерофітного типу [8].
Споріднений з ним S. dissecta частіше трапляється в антропогенних біотопах,
243ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 2
його ареал вужчий, ніж у попереднього виду, й охоплює переважно Європу (Ат-
лантичну, Центральну, Південну та Східну). Отже, як видно з наведених даних,
у родах Sinapis та Brassica види з ослизлими і неослизлими насінинами займають
різне систематичне положення, але подібні за екологічною приуроченістю.
Для флори України наводили чотири види роду Erucastrum [7]. Два з них
(E. armoracioides (Czern. ex Turcz.) Cruchet та E. cretaceum Kotov) перенесені до
роду Brassica, а E. gallicum (Willd.) O.E. Schulz — до роду Kibera [3, 9]. Четвер-
тий — E. nasturtiifolium (Poiret) O.E. Schulz — з числа сумнівних видів флори
України [3, 4, 6], але може рости у басейні р. Дністер. Принаймні з його мол-
давського берега («e Pod. aust. Kamionka ad Tyram»; нині смт Кам’янка, Респу-
бліка Молдова) він відомий ще з середини XIX ст. (гербарій KW). Саме у рос-
лин з цього місцезнаходження ми дослідили насінини й встановили, що вони
не ослизнюються після зволоження. За характером екологічних уподобань
E. nasturtiifolium — тепло- і вологолюбна рослина. У складі природної флори
він росте у південно-західній Європі, а на півночі Франції, півдні Німеччини,
Албанії, території колишніх Югославії та Чехословаччини, а також Австрії,
По льщі, Румунії й Молдови є адвентивним [10]. Отже, у даному разі можна
припустити, що відсутність ослизнення насінин корелює з недостатньою
адаптованістю виду до аридних умов існування.
За результатами наших досліджень та деякими даними літератури незна-
чне ослизнення насінин спостерігається також у Eruca sativa Mill. та E. ve si-
caria (L.) Cav., хоча A. Thellung вказує для першого виду неослизлі насінини [8,
17, 20]. E. sativa відомий як культивований вид, що часто дичавіє і трапляється
в екосистемах антропогенного походження майже повсюдно в Європі, Азії,
Північній Африці, Північній, Центральній та Південній Америці (занесений)
та Австралії (занесений). Первинний природний його ареал охоплює серед-
зем номорсько-ірано-туранський регіон [8, 22].
В усіх трьох видів Conringia з території України, а також у C. planisiliqua
Fisch. et C.A. Mey. насінини більше чи менше ослизнюються (таблиця) [20].
Conringia має стародавньосередземноморське походження. Центр видової різ-
номанітності роду знаходиться в Ірано-Туранській флористичній області. Тепер
частина його представників, зокрема C. orientalis (L.) Dumort. та C. austriaca
(Jacq.) Sweet, поширені далеко за межами вказаного регіону: майже в усій Єв-
ропі, значній частині Азії, Північній Африці, а також занесені в Америку та
Австралію [7, 10, 20]. За екологічними особливостями представники Conringia
загалом подібні до таких вищерозглянутих родів, тобто найчастіше представ-
лені в екосистемах ксерофітного типу.
Реакція насінин на зволоження досліджена у семи з майже 30 видів також
середземноморського за походженням роду Diplotaxis. У D. еrucoides (L.) DC.
на сінини ослизнюються, в усіх інших видів, зокрема з території України, не
ослизнюються (таблиця) [13, 19, 20]. Досліджені нами представники цього
роду з неослизлими насінинами входять до складу двох секцій: Catocarpum DC.
(D. tenuifolia) та Anocarpum DC. (D. muralis, D. viminea (L.) DC., D. tanaitica).
244 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 2
D. erucoides представник секції Rhynchocarpum (Prantl) J. Martínez-Laborde. Він
подібний до попередніх за характером ареалу та екологічною приуроченістю,
але проявляє морфологічну своєрідність, зокрема, має білі, а не жовті, як у
більшості видів Diplotaxis, пелюстки. Колір пелюсток у цьому роді виступає важ-
ливою систематичною ознакою. Види оліготипної секції Hesperidium O.E. Schulz
(D. acris Boiss. та D. cossoneana O.E. Schulz) мають рожево-бузкові пелюстки, а
близько 10 видів (у тому числі D. erucoides) секції Rhynchocarpum, — білі або май-
же білі. Представники останніх двох секцій досить відокремлені у своєму по-
ширенні: їх ареали охоплюють переважно південну частину Середземномор’я,
за межами якої вони трапляються рідко. Лише D. erucoides розповсюдився да-
леко від свого первинного ареалу.
Представники роду Diplotaxis частіше трапляються у тих самих екосистемах,
що й види попередніх родів: морських та прибережних, трав’яних і чагарничково-
трав’яних екосистемах ксерофітного типу, у тих, розвиток яких спричинений
геоморфологічними формами, а також антропогенного походження.
Щодо здатності насінин представників роду Kibera ослизнюватися після
зволоження наводять дещо суперечливі дані. Одні автори слабке ослизнення
насінин вважають родовою ознакою [3], інші — повідомляють про відсутність
ослизнення у насінин K. gallica (Willd.) V.I. Dorof. (=E. gallica (Willd.) O.E. Schulz)
[20]. Наші результати свідчать на користь другої точки зору. Поверхня насінин
дослідженого нами K. gallica дуже дрібновічкувата. Вічка дещо набрякають піс-
ля намочування насінин у воді, але суцільний слизовий шар навколо останніх
не утворюється. Основний ареал роду Kibera охоплює Середземноморську
флористичну область. Унаслідок вторинного поширення деякі види ростуть у
Скандинавії та Східній Європі, антропогенним шляхом вони потрапили у тай-
гову зону Східної Європи та Північну Америку [3]. K. gallica, зокрема, досить
вимогливий до вологості, а також до тепла, що засвідчує характер його біото-
пів, зокрема в Україні, та загальний ареал [6].
Суперечливі дані про здатність насінин ослизнюватися після зволоження
наводять для оліготипного Hirschfeldia. В одного його виду (H. rostrata
O.E. Schulz) насінини ще не досліджені, а щодо другого (H. incana (L.) Lagreze-
Fossat) відомості різняться. Так, за нашими результатами та інформацією
I.G. Vaudhan і J.M. Whitehouse навколо його насінин слиз (незначний) утво-
рюється, а за даними A. Thellung’а — він відсутній [17, 20]. Досліджений нами
H. incana поширений у Середземноморській флористичній області, як адвен-
тивний він трапляється в Атлантично-Європейській та Північноєвропейській
провінціях Циркумбореальної області Європи. Крім того, занесений у Східну
Азію, Північну Америку та Австралію [10, 18, 21]. Найчастіше вид представле-
ний в екосистемах ксерофітного типу і тих, розвиток яких спричинений гео-
морфологічними формами, а також в екосистемах антропогенного походжен-
ня. Дані про загальне поширення та участь цього виду у рослинних угрупован-
нях засвідчують, що він проявляє певну вимогливість до тепла і досить толе-
рантний до вологості [10, 12].
245ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 2
Висновки
У досліджених представників надтриби Brassicidinae спостерігається певна за-
лежність між здатністю насінини утворювати слиз унаслідок зволоження й
особливостями будови плодів. В усіх видів, що мають нерозкривні плоди (від-
несені до триби Crambeae), насінини не ослизнюються. У трибі Brassiceae (пло-
ди розкривні) реакція насінин на зволоження варіює: в одних видів вони ослиз-
нюються, в інших — ні.
Наявність або відсутність слизової оболонки навколо насінин відносять
до стійких видових ознак. Узагальнення оригінальних та літературних даних
показало, що у надтрибі Brassicidinae види, які відрізняються за цією особли-
вістю, входять до складу різних секцій, наприклад, у родах Brassica, Sinapis,
Diplotaxis тощо. Крім того, для всіх родів з нерозкривними плодами (як от,
Crambe L., Raphanus L., Sobolewskia M. Bieb., Myagrum L., Bunias L., Cakile Mill.
та ін.) реакція на зволоження є характерною родовою ознакою, яку також мож-
на використовувати для діагностики цих родів та їхніх видів.
Спостерігається певна залежність між ступенем вологозабезпеченості
екотопів, у яких трапляється вид, і здатністю його насінин ослизнюватися
внаслідок зволоження. Найчастіше слиз утворюється навколо насінин видів,
що мають розкривні плоди і ростуть в умовах недостатнього зволоження,
тобто у різних екосистемах ксерофітного типу. У таких екосистемах добре
представлені також види з нерозкривними плодами і неослизлими насінина-
ми. Відсутність ослизнення у насінин цієї групи видів зумовлена тим, що
вони захищені тканинами плоду від пересихання та інших несприятливих
факторів навколишнього середовища. Серед дикорослих видів флори Украї-
ни з надтриби Brassicidinae переважають ті, що представлені у різних екосис-
темах ксерофітного типу, а культивовані — вибагливі до вологи (особливо
Bra s sica та Raphanus).
Таким чином, отримані дані дозволяють припустити, що утворення слизу
навколо насінин після їх зволоження є адаптаційною особливістю, сформова-
ною у процесі еволюції видів як пристосування до посушливих умов існування.
1. Алявдина А.А. Значение анатомии плодов и семян для систематики крестоцветных //
Журн. Русск. ботан. об-ва. — 1931. — 6, № 1. — С. 85—100.
2. Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Класифікація екосистем України — імператив Національ-
ної екомережі (ECONET) України // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 4. — С. 393—403.
3. Дорофеев В.И. Обзор рода Kibera Adans. (Moricandiinae, Brassiceae, Cruciferae) // Нов. сис-
темат. высш. раст. — 2003. — 35. — С. 109—114.
4. Дудка І.О., Ільїнська А.П. Нова рослина-хазяїн Albugo candida (Gmel.: Pers.) Kze (Oomycota)
із родини Brassicaceae // Укр. ботан. журн. — 2006. — 63, № 4. — С. 531—540.
5. Ильинская А.Ф. Род Alyssum L. во флоре Украины: систематика, эволюция, филогения:
Автореф. дис. … канд. биол. наук. — К., 1987. — 349 с.
6. Ільїнська А.П., Дідух Я.П., Бурда Р.І. Екофлора України (Brassicaceae (Cruciferae), Cap pa-
ra ceae, Resedaceae). — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — Т. 5. — 584 с.
7. Котов М.И. Сем. Brassicaceae Burnett // Флора европ. ч. СССР. Т. 4. — Л.: Наука, 1979. —
С. 30—148.
246 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 2
8. Синская Е.Н. Масличные и корнеплоды сем. Cruciferae // Тр. по прикл. ботан., генет. и
селекции. — 1928. — 19, вып. 3. — С. 1—648.
9. Цвелев Н.Н. О некоторых крестоцветных (Brassicaceae) Восточной Европы // Нов. систе-
мат. высш. раст. — Л.: Изд-во госуд. хим.-фарм. академии, 2003. — Т. 35. — C. 95—108.
10. Atlas Florae Europaeae. Distribution of vascular plants in Europae / Ed. J. Jalas, J. Suominen,
R. Lampinen. — Helsinki, 1996. — Vol. 11. — 295 p.
11. Ball P.W., Heywood V.H., Akeroyd J.R. (ed.) Cruciferae // Flora Europaea. Ed. 2. — Cambridge,
1993. — P. 313—417.
12. Chronopoulos G., Theocharopoulos M., Christodoulakis D. Phytosociological study of Hirschfeldia
incana (l.) Lagrеze-Fossat (Cruciferae) communities in mainland Greece // Acta bot. Croat. —
2005. — 64 (1). — P. 75—114.
13. De Leonardis W., De Santis C., Fichera G., Padulosi S., Zizza A. Seed morphology of some taxa
belonging to genus Diplotaxis DC. and Eruca Miller // Padulosi S., Pignone D. (ed.) Rocket: a
Mediterranean crop for the world: Report of a workshop, 13—14 December 1996 (Legnaro
(Padova), Italy). — Rome, Italy, 1997. — P. 25—35.
14. GuttermanY., Shem-Tov S. Mucilaginous seed coat structure of Carrichtera annua and Anastatica
hierochuntica from the Negev Desert highlands of Israel, and its adhesion to the soil crust // J.
Arid Environments. — 1997. — 35, N. 4. — P. 695—705.
15. Hedge I. Cruciferae // Flora of Turkey / P.H. Davis. — Edinburgh: University Press, 1965. —
P. 248—495.
16. Hedge I. Brassica L. // Flora Iranica / I. Hedge, K.H. Rechinger. — Graz: Academische Druck-u.
Verlagsanstalt, 1968. — P. 33—37.
17. Hegi G. Illustrierte Flora von Mitteleuropa. 3 Aufl. Hrsg. W. Schultze-Motel. — Berlin;
Hamburg: Parey, 1986. — 4, 1. — 598 S.
18. Hewson H.J. Crucieferae // Flora of South Australia. — Adelaide: S. Australian Government
Printing Division, 1986. — Part 1. — 4th ed. — P. 375—417.
19. Martínez-Laborde J.B. A brief account of the genus Diplotaxis // Padulosi S., Pignone D. (ed.)
Rocket: a Mediterranean crop for the world. Report of a workshop, 13—14 December 1996
(Legnaro (Padova), Italy). — Rome, Italy, 1997. — P. 13—22.
20. Vaudhan I.G., Whitehouse J.M. Seed structure and the taxonomy of the Cruciferae // Bot. J.
Linn. Soc. — 1971. — 64, № 4. — P. 383—409.
21. Vibrans H. Notas sobre neofitas 3. Distribucion de algunas Brassicaceae de Reciente introduccion
en el centro de Mexico // Acta Botanica Mexicana. — 2003. — 65. — P. 31—44.
Zhou T.Y., Lu L.L., Yang G., Al-Shehbaz I.A. Brassicaceae (Cruciferae) // Flora of China.Vol. 8
(Brassicaceae through Saxifragaceae) / Zh.G. Wu, P.H. Raven (eds.). — Science Press, Beijing,
and Missouri Botanical Garden Press, St. Louis, 2001. — P. 1—193.
Рекомендує до друку Надійшла 06.10.2009
Я.П. Дідух
А.Ф. Ильинская, Л.Н. Ниценко
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев
РЕАКЦИЯ НА УВЛАЖНЕНИЕ СЕМЯН ВИДОВ НАДТРИБЫ
BRASSICIDINAE V. AVET. (BRASSICACEAE) ФЛОРЫ УКРАИНЫ
Исследована реакция на увлажнение семян 53 видов флоры Украины из 19 родов supertribus
Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae). Для 23 видов такие данные получены впервые. Обсужда-
ются взаимосвязь между реакцией семян на увлажнение и строением плодов, а также систе-
матическое и экологическое значение изученной особенности семян.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Brassicaceae, Brassicidinae, увлажнение семян, систематика,
экология, флора Украины.
247ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 2
A.P. Iljinska, L.M.Nytsenko
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
REACTION TO WETTING OF SEEDS OF SPECIES
OF SUPERTRIBUS BRASSICIDINAE V. AVET. (BRASSICACEAE)
OF THE FLORA OF UKRAINE
Reaction to wetting of seeds of 53 species of the flora of Ukraine, belonging to 19 genera of supertribus
Brassicidinae V. Avet. ( Brassicaceae) was studied. For 23 species such data were received for the first
time. The relationship between reaction of seeds to wetting and the structure of fruits, and also the
taxonomic and ecological importance of the investigated feature of seeds are discussed.
K e y w o r d s: Brassicaceae, Brassicidinae, wetting of seeds, systematics, ecology, flora of Ukraine.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30163 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T11:00:34Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ільїнська, А.П. Ниценко, Л.М. 2012-01-22T12:25:09Z 2012-01-22T12:25:09Z 2010 Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України / А.П. Ільїнська, Л.М. Ниценко // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 2. — С. 237-247. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30163 Исследована реакция на увлажнение семян 53 видов флоры Украины из 19 родов supertribus Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae). Для 23 видов такие данные получены впервые. Обсуждаются взаимосвязь между реакцией семян на увлажнение и строением плодов, а также систематическое и экологическое значение изученной особенности семян. Reaction to wetting of seeds of 53 species of the flora of Ukraine, belonging to 19 genera of supertribus Brassicidinae V. Avet. ( Brassicaceae) was studied. For 23 species such data were received for the first time. The relationship between reaction of seeds to wetting and the structure of fruits, and also the taxonomic and ecological importance of the investigated feature of seeds are discussed. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Судинні рослини: систематика, географія, флора Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України Реакция на увлажнение семян видов надтрибы Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флоры Украины Reaction to wetting of seeds of species of supertribus Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) of the flora of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України Ільїнська, А.П. Ниценко, Л.М. Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| title | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України |
| title_alt | Реакция на увлажнение семян видов надтрибы Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флоры Украины Reaction to wetting of seeds of species of supertribus Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) of the flora of Ukraine |
| title_full | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України |
| title_fullStr | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України |
| title_full_unstemmed | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України |
| title_short | Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України |
| title_sort | реакція на зволоження насінин видів надтриби brassicidinae v. avet. (brassicaceae) флори україни |
| topic | Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| topic_facet | Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30163 |
| work_keys_str_mv | AT ílʹínsʹkaap reakcíânazvoložennânasíninvidívnadtribibrassicidinaevavetbrassicaceaefloriukraíni AT nicenkolm reakcíânazvoložennânasíninvidívnadtribibrassicidinaevavetbrassicaceaefloriukraíni AT ílʹínsʹkaap reakciânauvlažneniesemânvidovnadtribybrassicidinaevavetbrassicaceaefloryukrainy AT nicenkolm reakciânauvlažneniesemânvidovnadtribybrassicidinaevavetbrassicaceaefloryukrainy AT ílʹínsʹkaap reactiontowettingofseedsofspeciesofsupertribusbrassicidinaevavetbrassicaceaeofthefloraofukraine AT nicenkolm reactiontowettingofseedsofspeciesofsupertribusbrassicidinaevavetbrassicaceaeofthefloraofukraine |