Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні
Надано критичний аналіз існуючих методичних підходів до визначення енергетичної ефективності на різних рівнях управління економікою та методичних і термінологічних помилок, що мають місце в методиках визначення та прогнозування показників енергоефективності для регіональних і галузевих програм енерг...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної енергетики НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3020 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні / О.Є. Маляренко // Пробл. заг. енергетики. — 2008. — № 18. — С. 66-72. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859744607225511936 |
|---|---|
| author | Маляренко, О.Є. |
| author_facet | Маляренко, О.Є. |
| citation_txt | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні / О.Є. Маляренко // Пробл. заг. енергетики. — 2008. — № 18. — С. 66-72. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Надано критичний аналіз існуючих методичних підходів до визначення енергетичної ефективності на різних рівнях управління економікою та методичних і термінологічних помилок, що мають місце в методиках визначення та прогнозування показників енергоефективності для регіональних і галузевих програм енергозбереження-----------------
В статье представлен критический анализ существующих методических подходов к определению энергетической эффективности на разных уровнях управления экономикой, а также методических и терминологических ошибок, имеющихся в методиках определения и прогнозирования показателей энергоэффективности для региональных и отраслевых программ энергосбережения.--------------------
In the article the critical analysis of existent methodical approaches is given to determination of power efficiency at different levels of management by an economy and methodical and terminology errors, that determinations and prognostications of indexes of efficiency for the programs of energy saving regional and of particular a branch take place in methods.
|
| first_indexed | 2025-12-01T20:15:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДИСКУСІЇ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua66
ПРО МЕТОДОЛОГIЮ РОЗРОБКИ ПРОГРАМ
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТI ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ I НЕДОЛIКИ
ПРИ ЇХ СТВОРЕННI
УДК 620.9
О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук (Iнститут загальної енергетики НАН України, Київ)
Надано критичний аналiз iснуючих методичних пiдходiв до визначення енергетичної ефективностi на рiзних рiвнях
управлiння економiкою та методичних i термiнологiчних помилок, що мають мiсце в методиках визначення та прогно-
зування показникiв енергоефективностi для регiональних i галузевих програм енергозбереження.
Наказом Нацiонального агентства України з
питань забезпечення ефективного використання
енергетичних ресурсiв № 26 вiд 03.03.2008 затверд-
жено «Методику розробки регiональних та галузе-
вих програм енергоефективностi та енергозбере-
ження», яка мала б стати результатом виконання
постанови Кабiнету Мiнiстрiв України № 106 вiд
31.01.2007 «Про затвердження Порядку розроб-
лення та виконання державних цiльових про-
грам». Матерiал цiєї Методики здебiльшого мi-
стить положення брошури [1], яку надруковано за
рiшенням наукового семiнару та Вченої ради
Iнституту вiдновлюваної енергетики НАН
України. Пiсля ознайомлення з цим документом,
який має на метi методичне забезпечення цен-
тральних i мiсцевих органiв виконавчої влади та
мiсцевого самоврядування єдиним пiдходом зi
створення, впровадження та супроводу програм з
енергоефективностi та енергозбереження в регiо-
нах i мiнiстерствах (галузях), неможливо не ви-
словити свої враження та зауваження до нього.
Зупинимось на окремих роздiлах цiєї брошури.
Перше, що привертає увагу в передмовi – це
формулювання визначення енергоефективностi:
«Енергоефективнiсть є однiєю з головних iнте-
гральних характеристик стану та розвитку еко-
номiки паливно-енергетичного комплексу та енер-
гетичного господарства кожної країни» (стор. 4).
Водночас, вiдповiдно до нормативного документа
«Номенклатура показникiв енергоефективностi та
порядку їхнього внесення у нормативну докумен-
тацiю» [2, стор. 4] енергоефективнiсть – це ефек-
тивне використання паливно-енергетичних ресур-
сiв на таких стадiях життєвого циклу продукцiї:
проектування i розробка технiчних вимог, розроб-
ка продукцiї, виробництво, контроль, проведення
випробувань та обстежень, експлуатацiя,
утилiзацiя. Оцiнюють технологiю або обладнання
за певними показниками енергоефективностi, якi
наведено в табл. 1 цього стандарту.
На стор. 4 наведено таблицю 1 «Деякi еконо-
мiчнi показники окремих країн свiту у 2006 роцi»
з посиланням на авторитетне джерело iнформацiї
[17]. Разом iз тим таблиця 1.1 у цьому джерелi iн-
формацiї, крiм даних, що взято до брошури, мi-
стить ще двi колонки, тобто має iншу структуру,
дотримання якої дозволяє порiвнювати показни-
ки енергоефективностi рiзних країн (через значен-
ня паритету купiвельної спроможностi (ПКС)).
Без урахування значень ПКС порiвняння мiж рiз-
ними державами будуть некоректними. До того ж
данi таблицi 1.1 джерела iнформацiї належать до
2002 року, а не 2006-го, як зазначено в брошурi. У
2006 роцi енергоємнiсть ВВП України, як i в
iнших країн свiту, була значно нижчою.
Далi в передмовi до брошури йдеться, що
«однiєю зi складових, пiдвищення енергоефективно-
стi виробництва, зменшення споживання енерге-
тичних ресурсiв в Українi є розробка та реалiзацiя
програм енергоефективностi рiзного рiвня (регiо-
нальних i т.д.)» (3-й абзац, стор. 4). На мою думку,
пiдвищенню енергоефективностi виробництва та
зменшенню споживання енергетичних ресурсiв
сприятиме не розробка програм, а докорiнна мо-
дернiзацiя та реконструкцiя технологiчного й
енергетичного обладнання, впровадження нових
технологiй, структурна перебудова промисловостi
в бiк зменшення частки енергоємних технологiй i
розвиток виробництв, що базуються на власнiй си-
ровиннiй базi, а також оптимiзацiя паливно-енер-
гетичного балансу зi зменшенням частки енерге-
тичної залежностi країни вiд iмпортних
енергоносiїв.
В текстi роботи (стор. 5, 19 i далi) зустрiчаєть-
ся вислiв «енергоефективнiсть використання па-
ливно-енергетичних ресурсiв», який є тавтологiч-
ним. Доцiльнiше застосовувати вислiв «ефектив-
нiсть використання паливно-енергетичних
ресурсiв».
Роздiл 1. Загальнi положення. В абзацi 2 на
стор. 6 сказано: «Дана Методика розроблена з ура-
хуванням положень Законiв України „Про енергоз-
береження” вiд 1 липня 1994 р. № 74/94 – ВР, “Про
внесення змiн до деяких законодавчих актiв
України щодо стимулювання заходiв з енергозбере-
ження” вiд 16 березня 2007 р. № 760-V, Постанов
Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 липня 1997 року
№ 786 „Про порядок нормування питомих витрат
ДИСКУСІЇ
67Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки
при їх створенні • МАЛЯРЕНКО О.Є.
паливно-енергетичних ресурсiв у суспiльному ви-
робництвi” та вiд 9 сiчня 1996 року № 20 „Про
управлiння сферою енергозбереження”, у вiдповiд-
ностi до ДСТУ 1.0-93, ДСТУ 1.2-93, ДСТУ 1.5-93,
ДСТУ 2339-94, ДСТУ 2155-93, iнших нормативно-
правових документiв». Здавалося б простi поси-
лання на чиннi нормативно-правовi акти та
Державнi стандарти. Але чи потрiбно при розроб-
цi Методики керуватися, наприклад, Законом
України «Про енергозбереження»? Та чи можна
керуватися Законом України «Про внесення змiн
до деяких законодавчих актiв України щодо сти-
мулювання заходiв з енергозбереження», вiдповiд-
но до якого вносяться змiни в низку законодавчих
актiв, що видавалися ранiше, в т.ч. до Закону
України «Про енергозбереження»? Якщо є потре-
ба скористатися один iз законiв України, до яких
внесено змiни згiдно з вище згадуваним законом,
то варто скористатися безпосередньо законом зi
змiнами та доповненнями. Враження таке, що ав-
тори брошури анi законом № 760-V, анi iншими за-
конами не користувалися взагалi. Звiдки таке вра-
ження? Якщо застосування Закону «Про енерго-
збереження» ще якось можна аргументувати (в
ньому дiйсно є стаття 6, в якiй йдеться про необ-
хiднiсть розробки i прийняття загальнодержавних,
регiональних, мiсцевих та iнших програм енерго-
збереження, змiни, що внесенi Законом № 760-V
стосуються загальнодержавного фонду енергозбе-
реження, на iснування якого є посилання в брошу-
рi), то яким чином були використанi постанови
Кабiнету Мiнiстрiв України № 786 вiд 15.07.97 та
№ 20 вiд 9.01.96 незрозумiло. Адже постанова № 20,
наприклад, стосується виключно питань створен-
ня управлiнських структур у центральних та мiс-
цевих органах виконавчої влади. В ньому нiчого не
говориться про програми енергозбереження, тим
паче, енергоефективностi (1996 року про це взага-
лi не йшлося).
Ще бiльше здивування викликають посилання
на державнi стандарти. По-перше, такi стандарти,
як ДСТУ 1.0-93, ДСТУ 1.2-93, ДСТУ 1.5-93, втра-
тили чиннiсть ще 2003 року. На їх замiну введено
ДСТУ 1.0-2003, ДСТУ 1.2-2003, ДСТУ 1.5-2003.
По-друге, якщо стандарти 1993 року стосувалися
виключно нормативiв розробки стандартiв (за на-
звами: ДСТУ 1.0-93. Державна система стандарти-
зацiї України. Основнi положення; ДСТУ 1.2.-93
Державна система стандартизацiї України. Поря-
док розроблення державних стандартiв; ДСТУ
1.5-93 Державна система стандартизацiї України.
Загальнi вимоги до побудови викладання, оформ-
лення та змiсту стандартiв), то постає питання: яке
вiдношення мають вони до розробки Методики?
Водночас, у редакцiї 2003 року стандарти набули
бiльш широкого змiсту (ДСТУ 1.0-2003
Нацiональна стандартизацiя. Основнi положення;
ДСТУ 1.2-2003 Нацiональна стандартизацiя.
Порядок розроблення нацiональних нормативних
документiв; ДСТУ 1.5-2003 Нацiональна стандар-
тизацiя. Правила побудови, викладання, оформ-
лення та вимоги до змiсту нормативних
документiв) i дiйсно могли б використовуватись
при розробцi власне Методики. Але ж автори по-
силаються не на них! Понад те, судячи зi змiсту
розробленого ними документа, вони взагалi ними
не користувалися.
Що ж стосується двох Державних стандартiв
ДСТУ 2339-94, ДСТУ 2155-93, то вони дiйсно є
актуальними i повиннi були використовуватися
розробниками галузевих i регiональних програм.
Вони мають назви: ДСТУ 2339-94 Енергозбере-
ження. Основнi положення; ДСТУ 2155-93
Енергозбереження. Методи визначення економiч-
ної ефективностi заходiв по енергозбереженню.
Але знову-таки постає питання: чому з чинних
75-и державних стандартiв з енергозбереження ав-
тори Методики скористалися лише двома? Чому
розробникам програм не рекомендовано викори-
стовувати iншi стандарти? На нашу думку,
необхiдно було навести абсолютно весь перелiк
цих стандартiв, хоча б для того, щоб розробники
програм (якi, вочевидь, охоплять усi сфери, що ре-
гулюються цими стандартами) могли ними керу-
ватися.
Те ж саме можна сказати i про нормування пи-
томих витрат енергоресурсiв. Мало послатися на
застарiлу постанову Кабiнету Мiнiстрiв України
за № 786 вiд 15.07.1997 «Про порядок нормування
питомих витрат паливно-енергетичних ресурсiв у
суспiльному виробництвi», необхiдно було, якщо
не скористатися, то хоча б навести перелiк усiх
148-ми методичних документiв з нормування, якi
за перiод з 1997 року на виконання цiєї постанови
було розроблено i введено в дiю.
При перелiку структури подання матерiалу
(останнiй абзац стор. 6) у третiй позицiї написано:
«Аналiз динамiки змiни енергоефективностi вико-
ристання паливно-енергетичних ресурсiв…».
Можна говорити про динамiку змiни показникiв
енергоефективностi, бо саме вони визначають
її рiвень (див. ДСТУ 3755-98), i цi показники
на рiвнi пiдприємства, галузi та регiону будуть рiз-
ними.
На стор. 7 вживається вислiв «…впроваджен-
ням та використанням енергоефективних
проектiв», що також є некоректним, оскiльки
проектне можна оцiнити показниками енергое-
фективностi, адже вони характеризують
досконалiсть обладнання та технологiчного проце-
су або технологiчного ланцюга виробництва [2]. У
трактовцi авторiв це скорiше не лiтературний
вираз, а сленг.
Роздiл 2. Методика розробки окремих
роздiлiв програм. Розробка регiональних (галузе-
вих) програм енергоефективностi та енергозбере-
ження пропонується у брошурi «…за найбiльш
прiоритетними напрямками економiки регiону (га-
лузi)» (стор. 7). У наведеному нижче перелiку
одразу звертає увагу присутнiсть в одному списку
галузей, окремих пiдгалузей та секторiв економi-
ки. Мiж тим, державна статистика вже з 2001 року
перейшла на класифiкацiю видiв економiчної дi-
яльностi, яка базується на стандартнiй
мiжнароднiй класифiкацiї видiв економiчної дi-
яльностi Європейського Союзу. Для розробки
регiональних програм з енергоефективностi
необхiдно спочатку скласти структуру регiональ-
ного виробництва за видами економiчної дiяльно-
стi (ВЕД), де чiтко видiлити сектори економiки,
що розвиваються в даному регiонi. Тодi вугiльна
промисловiсть, що є пiдгалуззю паливної, не стоя-
тиме в одному списку з металургiєю та транспор-
том. Взагалi, будь-яка економiчна структура може
вести свою дiяльнiсть одночасно за багатьма ВЕД,
що мають свiй код за класифiкацiєю (КВЕД). За
кожним таким КВЕД можна розробляти програму
пiдвищення енергетичної ефективностi виробниц-
тва або програму енергозбереження.
На стор. 8, 9, 19 i далi за текстом зустрiчаються
вирази «…пiдвищити енергоефективнiсть еконо-
мiки регiону», що виглядає як нерозумiння термi-
нологiї, оскiльки пiдвищити можна ефективнiсть
використання енергоресурсiв.
На стор. 8 сформульовано мету другого пiдроз-
дiлу: «Мета регiональної (галузевої) програми
енергоефективностi та енергозбереження повинна
визначати суттєвiсть та напрямки вдосконалення
обладнання чи технологiй виробництва, транспор-
тування та споживання паливно-енергетичних ре-
сурсiв, а також органiзацiйнi, правовi та економiч-
нi кроки, здiйснення яких дозволить пiдвищити
енергоефективнiсть економiки регiону (галузi),
зменшити енергоємнiсть вироблюваної продукцiї,
робiт, послуг». На мою думку, крiм вдосконалення
технологiчного виробництва регiональнi та галу-
зевi програми повиннi вдосконалювати структуру
виробництв, що входять до складу галузi, або пра-
цюють у даному регiонi, яка складається пiд впли-
вом iснуючої сировинної бази, певного стану та
перспектив розвитку регiонiв: транспортної мере-
жi, потребi в певних видах виробленої продукцiї
тощо.
Щодо формул (2.1)–(2.2) на стор. 8 потрiбно
висловити такi зауваження. Розрахунок ВВП i
ВРП (до 2004 року – ВДВ) за роками наведено у
«Статистичних щорiчниках України», але «за-
гального ВРП», значення якого потрiбно пiдстави-
ти у знаменник формули (2.2), не буває, вiн визна-
чається окремо для АРК, областей та мiст Києва i
Севастополя. Рiчне споживання ПЕР для формул
(2.1) i (2.2.) потрiбно розраховувати, i тут є свої
особливостi для регiонiв i країни в цiлому: враху-
вання потокiв експорту-iмпорту енергоресурсiв
для країни, обсяг мiсцевого та ввезеного палива i
перетоки електроенергiї мiж регiонами. Тепло-
енергiя мiж регiонами не передається. Бажано роз-
писати чисельник формул (2.1)–(2.2), щоб ними
могли користуватися не лише науковцi Академiї
наук, а й працiвники держадмiнiстрацiй та мiсце-
вих органiв влади для проведення енергетичного
аналiзу, як рекомендовано на стор. 2 брошури.
Крiм того, теплоенергiю й електроенергiю, вироб-
ленi в енергетичних установках на органiчному
паливi, потрiбно при врахуваннi у спожитому па-
ливi або вирахувати iз загального споживання теп-
лоенергiї та електроенергiї вiдповiдного регiону,
або спожите паливо розраховувати як суму спо-
живання електричної, теплової енергiї та прямого
палива без витрат його на перетворення в iншi
види енергiї, втрат i використання на неенергетич-
нi цiлi, щоб не було їх подвiйного врахування.
Величина споживання ПЕР повинна розраховува-
тись iз паливно-енергетичних балансiв регiонiв та
країни, в якому враховують всi види спожитого
палива, в тому числi горючi ВЕР, продукти пере-
роблення первинного палива та експорт-iмпорт
окремих видiв первинних енергоресурсiв i продук-
тiв їх перероблення й енергоносiїв. Саме розраху-
нок обсягу споживання ПЕР є найбiльш кропiт-
ким i потребує компетентностi виконавцiв.
Далi за текстом на стор. 8 в останньому абзацi
зазначено: «Пiд енергоємнiстю валового регiональ-
ного продукту за напрямком економiки слiд
розумiти вiдношення…» i наведено формулу (2.3)
на стор. 9. На цьому показнику треба зупинитись
окремо. Жоден стандарт України не мiстить тако-
го показника. Iз визначення ВРП [3, стор. 28] зро-
зумiло, що «ВРП регiону складається iз суми вало-
вих доданих вартостей всiх видiв економiчної дiяль-
ностi, скоригований на величину непрямого вимiрю-
вання послуг фiнансового посередництва та по-
ДИСКУСІЇ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua68
Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки
при їх створенні • МАЛЯРЕНКО О.Є.
даткiв за виключенням субсидiй на продукти».
Виходячи з цього визначення, можна лише кон-
статувати, що автори намагались запропонувати
читачам формулу розрахунку енергоємностi вало-
вої доданої вартостi (ВДВ) або випуску продукцiї
за ВЕД, якi функцiонують у певному регiонi.
Треба зауважити, що енергоємнiсть виробництва
або продукцiї по КВЕД можна агрегувати i за
окремим регiоном i за всiма регiонами, де воно
працює, а також порiвнювати з енергоємнiстю за
КВЕД iнших країн. Наприклад, виробництво ча-
вуну за регiоном розрахується за показниками всiх
пiдприємств регiону, для країни – за всiма пiдпри-
ємствам країни i може порiвнюватись з вiдповiд-
ним показником, який розраховано в Нiмеччинi,
Японiї, Росiї тощо. Якщо ми розглядаємо «напря-
мок економiки», тобто економiчного розвитку
країни, то можемо порiвнювати лише з показника-
ми тих країн, якi мають подiбнi економiчнi моделi
(з ринковою економiкою, з перехiдною економi-
кою, з плановою економiкою та державною
власнiстю, тi, що розвиваються в тому чи iншому
напрямку тощо).
На стор. 9 брошури при перелiку основних зав-
дань програми енергоефективностi та енергозбе-
реження у шостiй тезi, яка починається словами
«оберненiсть та самоокупнiсть коштiв…» наведено
фразу «Реалiзацiя в iнвестицiйний ресурс вартостi
зекономлених палив та енергiї», яку не можуть
зрозумiти навiть економiсти (реалiзацiя чого? I
чому „в ресурс”, а не ресурсiв?).
На стор. 11 табл. 2.2 «Валовий регiональний
продукт… регiону (галузi) за напрямками
економiчної дiяльностi» потрiбно назвати «ВДВ
або випуск продукцiї за видами економiчної дiяль-
ностi» i перераховувати в таблицi не назви галузей
i секторiв економiки, а прийняту європейською
спiльнотою (i Україною також) класифiкацiю за
КВЕД. До цього ж перелiку треба зауважити, що в
цiй таблицi з галузей паливної промисловостi
видiлено лише вугiльну промисловiсть, а нафто- i
газовидобувнi та переробнi пiдгалузi (зараз ВЕД)
хiба не варто аналiзувати з огляду на ефективнiсть
енерговикористання? Житлово-комунальне гос-
подарство країни використовує природний газ
власного видобутку. Чому ж тодi таке обмеження?
Транспорт, навпаки, не аналiзується в жодному
рядку показникiв, згiдно з КВЕД вiн розбивається
за видами транспортних засобiв, видами переве-
зень тощо. Також щодо табл. 2.2 i 2.8 слiд зауважи-
ти, що визначення «валовий галузевий продукт»
взагалi не iснує. Для галузей розраховують ВДВ
галузi або випуск продукцiї у фактичних цiнах,
вiдповiдно можна розрахувати енергоємнiсть ВДВ
або галузевої товарної продукцiї.
У табл. 2.3. на стор. 12 невдало, на мiй погляд,
названо пiдпункт 8, що включає значне розмаїття
iнших енергоресурсiв: вiдновлюванi енергоресур-
си, смiття, вториннi енергоресурси, якi потрiбно
роздiлити хоча б за напрямом використання (на-
приклад, для генерацiї електроенергiї чи вироб-
ництва пари, або як паливо), тому що такий за-
гальний показник невiдомо що вiдображає.
У табл. 2.4 (стор. 14) авторами замiсть видiв
економiчної дiяльностi за прийнятим класифiка-
тором пропонується також перелiк окремих галу-
зей паливно-енергетичного сектору, промисловос-
тi та деяких секторiв економiки.
Назва таблицi 2.5 «Стан заборгованостi за спо-
житi енергоносiї у … регiонi (галузi), тис. грн.» ви-
кликає питання: перед ким заборгованiсть i чому
теплоенергiя лише для опалення? На технологiчнi
потреби промислових пiдприємств використо-
вують вiдбори пари високих, середнiх i низьких
параметрiв, а на опалення – конденсат цiєї пари.
Невже вiн цiннiший? Не всi пiдприємства мають
власнi промисловi ТЕЦ або котельнi. Наприклад,
Кременчуцький НПЗ отримує енергоносiї вiд
мiської ТЕЦ, частково теплоенергiя виробляється
в котлах-утилiзаторах заводу.
Незрозумiлим у брошурi є принцип вiднесен-
ня електростанцiй комбiнованого типу до одного з
видiв економiчної дiяльностi: «електроенергети-
ка» чи «теплоенергетика» (зокрема у табл. 2.6 на
стор. 16, де потрiбно вказати форму власностi).
Мабуть, знову-таки потрiбно додержуватись
КВЕД, який у таблицях брошури (2.2, 2.4, 2.6, 2.7,
2.15, 2.16, 2.18, 3.1) замiнено на вибiрковий перелiк
секторiв економiки, галузей та пiдгалузей проми-
словостi.
Зупинимось на пiдроздiлi «Порядок складання
роздiлу “Аналiз показникiв енергоефективостi ви-
користання паливно-енергетичних ресурсiв регiо-
ну (галузi) за останнi десять рокiв”» (стор. 19). У
першому абзацi зазначено: «Аналiз виконується з
метою кiлькiсної оцiнки впливу того чи iншого еко-
номiчного параметру на енергоефективнiсть еко-
номiки регiону (галузi)». Словосполучення «еконо-
мiчний параметр» є незрозумiлим, адже до пара-
метрiв вiдносять фiзичнi вимiри: довжина, висота,
ширина, температура, тиск тощо. Варто вживати
термiни «показники економiчної ефективностi ви-
користання паливно-енергетичних ресурсiв»,
тому що далi в текстi (стор. 19–23) перелiчуються
питомi витрати енергоресурсiв, середня цiна спо-
житих ПЕР, енергоємнiсть основних виробничих
ДИСКУСІЇ
69
фондiв, вартiсть спожитих ПЕР на одиницю ВРП
тощо.
У текстi на стор. 19 зазначено: «На регiонально-
му рiвнi аналiз показникiв енергоефективностi ви-
конується на основi обчислення та дослiдження ди-
намiки змiни у часi прямих та комбiнованих непря-
мих показникiв енергоефективностi використання
паливно-енергетичних ресурсiв». Загалом, на прямi
та непрямi подiляють енергетичнi витрати, а не по-
казники. До прямих енерговитрат належать витра-
ти палива, електро- i теплової енергiї, що викори-
стовуються безпосередньо на технологiчний про-
цес. До непрямих – витрати ПЕР на виробництво
енергоносiїв (стиснутого повiтря, кисню, азоту та
iнших технологiчних газiв, а також енерговитрати,
що уречевленi в матерiалах, основних виробничих
фондах, трудовитратах). До «прямих показникiв»
(стор. 19) автори вiдносять «енергоємнiсть вало-
вого регiонального продукту за напрямками еко-
номiчної дiяльностi», який потрiбно називати
«енергоємнiсть товарної продукцiї (або виробниц-
тва) за ВЕД регiону» та «енергоємнiсть продукцiї,
робiт, послуг», яку розраховують за формулою по-
вної енергоємностi продукцiї (стор. 35, формули
(2.22)–(2.23)). Наведенi формули якраз доводять,
що розраховується iнтегральний показник, а не
прямий, бо вiн мiстить як прямi, так i непрямi
енерговитрати.
В перелiку на стор. 19 i за текстом роботи
(стор. 20, 31) вживається термiнологiя, якої немає
в ДСТУ 3755-98, зокрема «електроенергоємнiсть i
теплоенергоємнiсть», при тому, що у формулах
розрахунку (2.6)–(2.8) у чисельнику треба поста-
вити обсяг споживання теплоти. Теплота є бiльш
широким поняттям, електростанцiї та котельнi ге-
нерують теплову енергiю у виглядi пари та гарячої
води певних параметрiв, тому було б доцiльним
вживати словосполучення споживання «тепло-
енергiї», як у формi 11-МТП. Стосовно формули
(2.8) i показника «енергоємнiсть основних вироб-
ничих фондiв або по областi в цiлому або за на-
прямком економiки» (стор. 20-21) слiд зазначити,
що такий показник потрiбний лише на рiвнi пiд-
приємства та з огляду на економiчну дiяльнiсть,
якщо порiвнюються рiзнi технологiї виробництва
однакової продукцiї. Наприклад, сiрка виробля-
ється в хiмiчнiй промисловостi за певною техноло-
гiєю, а для нафтопереробної промисловостi – це
побiчний товарний продукт. Бензол виробляється
в хiмiчнiй, нафтопереробнiй та коксохiмiчнiй про-
мисловостi з рiзних за хiмiчним складом газiв i за
рiзними технологiями. Для чого його рахувати по
областях, якi мають рiзну структуру виробництва
(однi – металургiйний комплекс i машинобуду-
вання, iншi – сiльськогосподарську дiяльнiсть) не
зрозумiло. Певна рiч, що лiсове господарство i ми-
сливство матимуть нижчу енергоємнiсть ОВФ,
нiж металургiя та машинобудування. Крiм того,
необхiдно до кожної наведеної в брошурi формули
вказувати, з якої форми статистичної звiтностi ви-
конавець повинен брати вихiдну iнформацiю, щоб
можна було перевiрити кiнцевий результат. На
стор. 22 фразу «доля витрат на паливно-енерге-
тичнi ресурси» слiд виправити на «частку витрат
на паливно-енергетичнi ресурси».
Складовi чисельникiв у формулах (2.14),
(2.15) на стор. 23 мають рiзнi одиницi вимiру: па-
ливо в кг у.п., витрати електроенергiї – в кВт·год,
витрати теплової енергiї – в Гкал, їх пiдсумовува-
ти можна лише пiсля переводу в однаковi енерге-
тичнi одиницi. Крiм того, фраза «витрати теплової
енергiї … на протязi року» має бути «витратами
протягом року». Потребують редакцiї також назви
запропонованих таблиць на стор. 24–25 згiдно з
наведеними вище зауваженнями.
Таблиця 2.9 взагалi вражає термiнологiєю, ви-
користаною в назвi та показниках: «Валовий регiо-
нальний (галузевий) продукт електроенергетич-
ного напрямку», «обсяги споживання електро-
енергетичним напрямком економiки регiону (га-
лузi) паливно-енергетичних ресурсiв», «енергоєм-
нiсть валового регiонального (галузевого) продук-
ту в електроенергетицi» – автори намагаються
розрахувати валовий регiональний продукт у сек-
торi економiки, чи що? Варто було б у додатку
брошури надати тлумачний словник використа-
них термiнiв i джерело їх запозичень.
Розробка показникiв енергетичної ефективно-
стi на рiзних рiвнях управлiння економiкою багато
рокiв є предметом дослiджень Iнституту загальної
енергетики НАН України [4–16] i потрiбно не об-
ходити цi розробки, а вдосконалювати їх.
У монографiї багато неточностей та стилiстич-
них помилок. Так, на стор. 27 у рис. 2.1 i формулi
(2.16) позначення енергоємностi ВРП надано ве-
ликою лiтерою, тодi як на стор. 8 у формулi (2.2) –
маленькою. Щодо графiкiв, представлених на рис.
2.1 (стор. 27), то хочу зауважити, що, на мою думку,
доцiльно графiчно аналiзувати динамiку енергоєм-
ностi вiд обсягiв виробництва продукцiї, тому що
такий аналiз дiйсно показує вплив коефiцiєнта за-
вантаження обладнання на питомi витрати енерго-
ресурсiв та енергоємнiсть продукцiї, а за роками
статистику краще представляти у виглядi таблицi.
«Темпи змiни в часi енергоємностi» за наведеною
формулою (2.16) не викриють причину цих змiн.
ДИСКУСІЇ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua70
У блоцi «вплив на енергоємнiсть здiйснених
заходiв з пiдвищення енергоефективостi» (стор. 28)
остання фраза «Дослiджується шляхом… а також
шляхом аналiзу величини питомих витрат на захо-
ди з пiдвищення енергоефективностi на одиницю
зменшення енергоємностi» не має сутi (стор. 28).
Треба вiдредагувати змiст, який хотiли донести ав-
тори до читачiв.
Робота мiстить окремi надуманi показники.
Так, на стор. 29 наведено формулу зменшення пи-
томих витрат грошей на одиницю збереження
енергоємностi. Для цього грошовi витрати на захо-
ди з енергозбереження по регiону чи окремим га-
лузям економiки у гривнях дiляться на рiзницю
вiдповiдних енергоємностей до та пiсля впровад-
ження заходiв. Енергоємнiсть, як вiдомо, вимiрю-
ється в кг у.п./грн. Тодi виходить, що так званi пи-
томi витрати на одиницю зменшення енергоємно-
стi вимiрюється в квадратних гривнях на кг у.п.
Що це за показник i кому вiн потрiбен?
Формула (2.20) на стор. 29 мiстить коефiцiєнт,
названий «коефiцiєнтом використання вiдновлю-
ваних та нетрадицiйних джерел енергiї», до якого
на стор. 30 (2-й абзац) надано такий коментар:
«Пiдкреслимо, що максимально можливе значення
коефiцiєнта використання вiдновлюваних та не-
традицiйних джерел енергiї дорiвнює одиницi. Тому
при розробцi регiональних (галузевих) програм
енергоефективностi слiд передбачати викори-
стання вiдновлюваних та нетрадицiйних енергод-
жерел таким чином, щоб коефiцiєнт їх викори-
стання був максимально наближений до одиницi».
З першим тлумаченням цитати погоджуюсь без
заперечень, а змiст другого означає, що частка
енергоємностi ВРП за КВЕД, що утворена пiсля
впровадження вiдновлюваних i нетрадицiйних
джерел енергiї, дорiвнює нулю (див. формулу
(2.20)). Тобто треба так розвивати вiдновлювану
та нетрадицiйну енергетику, щоб взагалi її не ви-
користовувати?
Розмiрнiсть у формулi (2.20) має бути в «част-
ках одиницi», а не в «долях одиницi».
Щодо графiкiв на рис. 2.2 (стор. 30) хочу зау-
важити, що «вплив на енергоємнiсть ВРП … цiн на
ПЕР» за ними не визначиш. Якщо при виробниц-
твi продукцiї використовуються i теплоенергiя, i
електроенергiя, i нафта як сировина, i газ як пали-
во, то що за цими графiками можна визначити,
крiм динамiки змiнення окремих показникiв? Де
ж вплив?
Пiдроздiл «Напрямки та головнi завдання
пiдвищення ефективностi використання палив-
но-енергетичних ресурсiв» (стор. 41). Не можна
погодитись з методичним пiдходом авторiв щодо
обчислення «очiкуваної енергоємностi валового
регiонального продукту та енергоємностi ВРП за
видом економiчної дiяльностi», на пiдставi при-
пущення (текст пiсля табл. 2.13, с. 42) щодо вiд-
повiдностi темпiв зниження енергоємностi ВРП
(«пропорцiй» – зовсiм недоречний термiн) i
енергоємностi продукцiї окремих пiдприємств
темпам зниження енергоємностi ВВП країни.
Для кожної галузi (виду економiчної дiяльностi)
й особливо регiону, що має свою структуру ви-
робництва, яка може значно вiдрiзнятися вiд
структури виробництва країни в цiлому, темпи
зростання або зменшення показникiв енергетич-
ної ефективностi будуть свої. Пiдхiд щодо про-
гнозування показникiв енергоефективностi має
базуватись на аналiзi динамiки вiдповiдної енер-
гоємностi за ретроспективний перiод i перспек-
тивних планах розвитку галузi (виду економiчної
дiяльностi) або регiону.
Потребує редагування формула (2.28), в якiй
обчислюється обсяг споживання умовного палива
на окремому пiдприємствi та в чисельнику скла-
даються витрати палива на випуск продукцiї, вит-
рати палива на генерацiю електроенергiї та витра-
ти палива на генерацiю теплової енергiї, але елек-
троенергiя та теплова енергiя витрачаються i на
випуск продукцiї (не завжди iз власного палива) у
вiдповiдних одиницях, тому першу складову треба
було розвернути як суму трьох: витрати палива,
електроенергiї, переведеної в умовне паливо i теп-
лоенергiї, переведеної в умовне паливо, що витра-
ченi на виробництво промислової продукцiї, а далi
складати з паливом, витраченим на виробництво
енергоносiїв.
Роздiл 3. Принципи складання плану заходiв,
що здiйснюються при реалiзацiї програм.
Перший абзац стор.57 потребує коментарiв.
Автори пишуть, що «…встановленi норми повиннi
визначати мiнiмально можливi витрати енергоре-
сурсiв, якi б сприяли зниженню вже досягнутого
рiвня витрат». Нормування питомих витрат па-
ливно-енергетичних ресурсiв у суспiльному ви-
робництвi України здiйснюється вiдповiдно до
Закону України «Про енергозбереження» та по-
станови Кабiнету Мiнiстрiв України № 786 вiд
15.07.1997 «Про порядок нормування питомих
витрат паливно-енергетичних ресурсiв у суспiль-
ному виробництвi» i проводиться на всiх рiвнях
управлiння суспiльним виробництвом вiдповiдно
до «Основних положень з нормування питомих
витрат паливно-енергетичних ресурсiв у суспiль-
ному виробництвi» (наказ Держкоменергозбере-
Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки
при їх створенні • МАЛЯРЕНКО О.Є. 71
ДИСКУСІЇ
ження № 112 вiд 22.10.2002). Вiдповiдно до цих
нормативно-правових актiв України нормування
витрат ПЕР – це встановлення планової об'єктив-
но необхiдної величини їх споживання на одини-
цю виробленої або вiдпущеної продукцiї спожива-
чам, виконаних робiт або наданих послуг встанов-
леної якостi. Тому визначати норми як «мiнiмаль-
но можливi витрати енергоресурсiв» не можна.
Iнша рiч, що iснуючi принципи нормування кож-
ного виду енергоресурсу розрахунково-статистич-
ним методом, виходячи з досягнутих результатiв
по кожному технологiчному передiлу, в умовах iс-
нування рiзних форм власностi та втратi принци-
пу вертикального планування втратили свою
доцiльнiсть. Наприклад, росiйський стандарт [17]
встановлює технiчнi нормативи витрат палива та
енергiї у виглядi граничних значень показникiв
економiчностi енергоспоживання за регламенто-
ваних умов експлуатацiї виробiв. Мабуть, варто
вивчати досвiд сусiднiх держав.
Перелiченi у вiдгуку зауваження, на думку спе-
цiалiстiв, що займаються методологiєю визначен-
ня енергоефективностi, є суттєвими. Тому бажано
призупинити розповсюдження брошури та ре-
тельно її переробити з огляду на рецензiї фахiвцiв,
котрi опiкуються цими питаннями, оскiльки з на-
веденого на стор. 83 перелiку використаної лiтера-
тури видно, що автори книги є фахiвцями в питан-
нях геотермальної енергiї, використання бiопали-
ва та бiомаси. Рецензентами цiєї брошури мали б
бути фахiвцi IЗЕ НАН України, РВПСУ НАН
України, iншi висококвалiфiкованi спецiалiсти,
якi мають численнi науковi працi з методологiї та
досвiд розробки програм з енергозбереження,
таких як Комплексна державна програма енергоз-
береження, Енергетична стратегiя України тощо.
72 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua
ДИСКУСІЇ
1. Забарний Г.М., Кудря С.О., Клюс В.П. Методологiя розробки програм енергоефективностi та енергозбереження / Пiд
заг. ред. Н.М. Мхiтаряна. – К.: IВЕ НАН України, 2008. – 84 с.
2. ДСТУ 3755-98. Енергозбереження. Номенклатура показникiв енергоефективностi та порядок їх внесення у норматив-
ну документацiю. – К.: Держстандарт України, 1999. – 13 с.
3. Статистичний щорiчник України за 2006 рiк. – К.: Консультант, 2007. – 551 с.
4. Кулик М.Н. Методы системного анализа в энергетических исследованиях. – К.: Наук. думка, 1987. – 200 с.
5. Панченко Г.Г. Энергоэкономический анализ производства продукции, работ и услуг. – К., 1994. – 30 с. (Препр./ НАН
Украины. Ин-т пробл. Энергосбережения; 94–3).
6. Гнiдий М.В., Куц Г.О., Терещук Д.А. Метод розрахунку повних енергетичних витрат на виробництво продукцiї //
Экотехнологии и ресурсосбережение. – 1997. – № 5. – С. 67–72.
7. Гнедой Н.В., Маляренко Е.Е. К вопросу оценки энергоёмкости котельно-печного и моторного топлива // Вiсник УБЕНТЗ.
– 1998. – № 8. – С. 39–42.
8. ДСТУ 3682-98 (ГОСТ 30583-98) Енергозбереження. Методика визначення повної енергоємностi продукцiї, робiт та по-
слуг. – К.: Держстандарт України, 1999. – 11 с.
9. Данилов Л.Л., Маляренко Е.Е. Определение потенциала энергосбережения в нефтепереработке с использованием эксер-
гетического метода анализа (на примере процесса первичной переработки нефти) // Энергетика и электрификация. – 2004.
– № 5. – С. 35–40.
10. Маляренко О.Є. Методи оцiнювання енергетичної ефективностi для визначення потенцiалу енергозбереження та про-
гнозування енергоспоживання в процесах нафтопереробки. Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня канди-
дата технiчних наук. – К., 2005. – 20 с.
11. Кулик М.М., Гнiдий М.В., Бiлодiд В.Д. Основи полiтики пiдвищення енергетичної ефективностi та головнi заходи з енер-
гозбереження в економiцi України // Проблеми загальної енергетики. – 2007. – № 15. – С. 7–17.
12. Гнiдий М.В., Маляренко О.Є. Методологiя визначення теоретичного потенцiалу енергозбереження на рiзних рiвнях
управлiння економiкою // Проблеми загальної енергетики. – 2007. – № 15. – С. 17–22.
13. Кулик М.М., Кобрiн П.П. Основнi напрями дiяльностi у сферi пiдвищення енергетичної ефективностi // Проблеми за-
гальної енергетики. – 2007. – № 16. – С. 7–11.
14. Симборський А.I., Маляренко О.Є. Напрями пiдвищення енергоефективностi товарної структури експортно-iмпорт-
них операцiй у промисловостi України // Проблеми загальної енергетики. – 2007. – № 16. – С. 39–47.
15. Гнедой Н.В., Маляренко Е.Е. Энергоэффективность и определение потенциала энергосбережения в нефтепереработке.
– К.: Наукова думка, 2008. – 182 с.
16. Стратегiя енергозбереження в Українi: Аналiтично-довiдковi матерiали в 2-х томах: Загальнi засади енергозбережен-
ня / за ред. В.А. Жовтянського, М.М. Кулика, Б.С. Стогнiя. – К.: Академперiодика, 2006. –Т.1. – 510 с.
17. ГОСТ № Р51541-99. Энергосбережение. Энергетическая эффективность. Общие положения.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3020 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-8965 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T20:15:19Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут загальної енергетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маляренко, О.Є. 2009-06-04T08:58:57Z 2009-06-04T08:58:57Z 2008 Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні / О.Є. Маляренко // Пробл. заг. енергетики. — 2008. — № 18. — С. 66-72. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3020 620.9 Надано критичний аналіз існуючих методичних підходів до визначення енергетичної ефективності на різних рівнях управління економікою та методичних і термінологічних помилок, що мають місце в методиках визначення та прогнозування показників енергоефективності для регіональних і галузевих програм енергозбереження----------------- В статье представлен критический анализ существующих методических подходов к определению энергетической эффективности на разных уровнях управления экономикой, а также методических и терминологических ошибок, имеющихся в методиках определения и прогнозирования показателей энергоэффективности для региональных и отраслевых программ энергосбережения.-------------------- In the article the critical analysis of existent methodical approaches is given to determination of power efficiency at different levels of management by an economy and methodical and terminology errors, that determinations and prognostications of indexes of efficiency for the programs of energy saving regional and of particular a branch take place in methods. uk Інститут загальної енергетики НАН України Дискусії Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні О методологии разработки программ энергоэффективности и энергосбережения и недостатках при их создании About methodology of working out of programs of power efficiency and power savings and lacks at their creation Article published earlier |
| spellingShingle | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні Маляренко, О.Є. Дискусії |
| title | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні |
| title_alt | О методологии разработки программ энергоэффективности и энергосбережения и недостатках при их создании About methodology of working out of programs of power efficiency and power savings and lacks at their creation |
| title_full | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні |
| title_fullStr | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні |
| title_full_unstemmed | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні |
| title_short | Про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні |
| title_sort | про методологію розробки програм енергоефективності та енергозбереження і недоліки при їх створенні |
| topic | Дискусії |
| topic_facet | Дискусії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3020 |
| work_keys_str_mv | AT malârenkooê prometodologíûrozrobkiprogramenergoefektivnostítaenergozberežennâínedolíkipriíhstvorenní AT malârenkooê ometodologiirazrabotkiprogramménergoéffektivnostiiénergosbereženiâinedostatkahpriihsozdanii AT malârenkooê aboutmethodologyofworkingoutofprogramsofpowerefficiencyandpowersavingsandlacksattheircreation |