Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії
Досліджували вплив короткочасного нагрівання (1 хв за температури 42 °С у водяному термостаті) на активність, термостабільність та ізоферментний спектр пероксидази коренів етіольованих проростків пшениці. Через 1 й особливо 24 год після нагрівання фіксували підвищення активності та термостабільності...
Saved in:
| Published in: | Физиология и биохимия культурных растений |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30286 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії / Ю.В. Карпець, О.І. Обозний, В.М. Попов, Ю.Є. Колупаєв // Физиология и биохимия культурных растений. — 2009. — Т. 41, № 4. — С. 353-358. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859856947927318528 |
|---|---|
| author | Карпець, Ю.В. Обозний, О.І. Попов, В.М. Колупаєв, Ю.Є. |
| author_facet | Карпець, Ю.В. Обозний, О.І. Попов, В.М. Колупаєв, Ю.Є. |
| citation_txt | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії / Ю.В. Карпець, О.І. Обозний, В.М. Попов, Ю.Є. Колупаєв // Физиология и биохимия культурных растений. — 2009. — Т. 41, № 4. — С. 353-358. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Физиология и биохимия культурных растений |
| description | Досліджували вплив короткочасного нагрівання (1 хв за температури 42 °С у водяному термостаті) на активність, термостабільність та ізоферментний спектр пероксидази коренів етіольованих проростків пшениці. Через 1 й особливо 24 год після нагрівання фіксували підвищення активності та термостабільності ферменту. У цей період змінювався електрофоретичний спектр пероксидази. Усі зазначені ефекти практично повністю усувалися в разі обробки проростків інгібітором біосинтезу білка циклогексимідом. Пролонговані ефекти короткочасної дії на проростки пшениці сублетальної температури, ймовірно, пов’язані із синтезом більш термостабільних молекулярних форм пероксидази.
Исследовали влияние кратковременного нагрева (1 мин при температуре 42 °C в водном термостате) на активность, термостабильность и изоферментный спектр пероксидазы корней этиолированных проростков пшеницы. Через 1 и особенно 24 ч после нагрева фиксировали повышение активности и термостабильности фермента. В этот же период изменялся электрофоретический спектр пероксидазы. Все указанные эффекты практически полностью снимались при обработке проростков ингибитором биосинтеза белка циклогексимидом. Пролонгированные эффекты кратковременного действия на проростки пшеницы сублетальной температуры, вероятно, связаны с синтезом более термостабильных молекулярных форм пероксидазы.
The influence of short-term heating (1 min at temperature 42 °C in water thermostat) on the peroxidase activity, thermostability and isoenzyme spectrum in roots of etiolated wheat seedling has been studied. The increase of enzyme activity and thermostability was registered within 1 and especially 24 hours after heating. The changes of peroxidase electrophoretic spectrum took place during the same period. The treatment of seedlings with inhibitor of protein biosynthesis cycloheximide practically completely removed all this effects. Prolonged effects of short-term action of sublethal temperature on wheat seedlings, possibly, are related to the induced synthesis of more thermostable molecular forms of peroxidase.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:44:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.1.036.2:577.15
ЗМIНИ АКТИВНОСТI Й ТЕРМОСТАБIЛЬНОСТI ПЕРОКСИДАЗИ
КОРЕНIВ ПШЕНИЦI ПIСЛЯ КОРОТКОЧАСНОЇ ДIЇ ГIПЕРТЕРМIЇ
Ю.В. КАРПЕЦЬ,1,2 О.I. ОБОЗНИЙ,1 В.М. ПОПОВ,1 Ю.Є. КОЛУПАЄВ1
1Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
62483 Харків, п/в «Комуніст-1»
2Український науково-дослідний інститут лісового господарства
і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
61024 Харків, вул. Пушкінська, 86
Досліджували вплив короткочасного нагрівання (1 хв за температури 42 °С у во-
дяному термостаті) на активність, термостабільність та ізоферментний спектр пе-
роксидази коренів етіольованих проростків пшениці. Через 1 й особливо 24 год
після нагрівання фіксували підвищення активності та термостабільності фермен-
ту. У цей період змінювався електрофоретичний спектр пероксидази. Усі зазна-
чені ефекти практично повністю усувалися в разі обробки проростків інгібітором
біосинтезу білка циклогексимідом. Пролонговані ефекти короткочасної дії на
проростки пшениці сублетальної температури, ймовірно, пов’язані із синтезом
більш термостабільних молекулярних форм пероксидази.
Ключові слова: Triticum aestivum L., гіпертермія, пероксидаза, ізоферменти, термо-
стабільність.
Адаптація рослин до високих температур включає підвищення термоста-
більності клітин та їхніх функцій, що значною мірою пов’язано зі змі-
ною термостабільності білків. Під час вивчення впливу гіпертермії на
термостабільність ферментів частіше оцінюють відносно тривалу дію на
рослини високих температур. Так, показано підвищення термостабіль-
ності фередоксин-НАДФ-редуктази листків огірка після 1-добової дії на
рослини температури 35 °С [8], кислої фосфатази гороху [7], нітратре-
дуктази [9] і пероксидази пшениці [14] за впливу на рослини температу-
ри 41—43 °С протягом 2—3 год.
Значно меншою мірою досліджено короткочасний (від кількох се-
кунд до кількох хвилин) вплив гіпертермії на термостабільність фер-
ментів. Висловлювались припущення, що ефект теплового загартування
короткочасною дією ушкоджувальних температур пов’язаний зі змінами
конформації вже існуючих білків [6, 13]. Однак наявність лаг-періоду
між короткочасним впливом високої температури і розвитком теп-
лостійкості дає підстави припускати участь індукованого білкового син-
тезу у формуванні терморезистентності [20].
Одним із центральних ферментів у дослідженнях механізмів адап-
тації є пероксидаза. Вона належить до надзвичайно лабільніх і полі-
функціональних «стресових» ферментів [12]. Зокрема, її розчинна форма
може виконувати антиоксидантні функції [19].
Раніше ми виявили, що після впливу протягом 1 хв на проростки
пшениці сублетальної температури 42 °С, яка викликає ефект теплового
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2009. Т. 41. № 4
353
© Ю.В. КАРПЕЦЬ, О.I. ОБОЗНИЙ, В.М. ПОПОВ, Ю.Є. КОЛУПАЄВ, 2009
загартування, активність пероксидази підвищується [4]. Водночас зали-
шалося нез’ясованим, чи змінюються при цьому термостабільність та
електрофоретичний спектр ферменту. Знайти відповідь на це питання і
було метою нашого дослідження. Зважаючи на те що активність перок-
сидази під дією сублетальної температури в коренях змінювалась істот-
ніше, ніж у пагонах [4], ми досліджували активність, термостабільність
та ізоферментний спектр ферменту коренів проростків пшениці.
Методика
В експериментах використовували етіольовані 4-добові проростки ози-
мої пшениці (сорт Донецька 48). Частину з них протягом 1 доби інкубу-
вали на розчині інгібітора біосинтезу білка циклогексиміду (ЦГ) — над-
ходження через корені. Решту проростків тримали на воді. Концентрація
ЦГ (20 мкМ), що практично повністю нівелювала підвищення тепло-
стійкості проростків після дії сублетальної температури, встановлена ра-
ніше [2]. Надалі проростки відповідних варіантів упродовж 1 хв піддава-
ли дії температури 42 °С у водяному термостаті. Потім протягом 1 доби
їх продовжували інкубувати на воді або розчині ЦГ. Режим теплового за-
гартування встановлений у попередніх експериментах [2, 4].
Активність і термостабільність пероксидази визначали в коренях до
і після 24-годинної обробки проростків ЦГ, а також через 1 і 24 год після
дії на проростки температури 42 °С протягом 1 хв. Як ми показали рані-
ше, саме через 24 год після впливу сублетальної температури рівень теп-
лостійкості проростків досягав максимального значення, після чого по-
ступово знижувався [20].
Активність розчинної форми пероксидази (КФ 1.11.1.7) знаходили за
методом Ріджа й Осборна [22] з деякими модифікаціями. Наважку рос-
линного матеріалу гомогенізували в 0,06 М К, Na-фосфатному буфері Се-
ренсена (рН 6,2). Гомогенат центрифугували при 7000 g протягом 15 хв.
Надосадову рідину використовували для визначення активності ферменту,
субстратами в реакційній суміші були гваякол і пероксид водню.
Для визначення термостабільності надосадову рідину прогрівали в
термостаті й після охолодження до кімнатної температури знаходили за-
лишкову активність. Температуру прогрівання встановлювали на підставі
попередніх експериментів (див. нижче). Термостабільність розраховува-
ли як відношення значення активності ферменту після прогрівання екс-
тракту до її значення за контрольної (20 °С) температури.
Iзоферментний спектр розчинної анодної пероксидази визначали
методом вертикального електрофорезу [11] з деякими модифікаціями
[15]. Забарвлювали гелі за методикою Шоу і Прасада [23].
Повторність незалежних експериментів чотириразова. На рис. 1 на-
ведено середні величини та їх стандартні відхилення.
Результати та обговорення
Активність розчинної пероксидази коренів проростків пшениці у кон-
трольному варіанті (без впливу сублетальної температури і ЦГ) через 24 год
спостережень підвищувалась. Це узгоджується з отриманими нами рані-
ше результатами і може пояснюватись залежністю активності ферменту
від віку проростків [5]. ЦГ усував такі зміни активності ферменту.
Через 1 год після дії на проростки сублетальної температури актив-
ність пероксидази в коренях підвищувалась, а далі (24 год) стабілізува-
354
Ю.В. КАРПЕЦ, А.И. ОБОЗНЫЙ, В.Н. ПОПОВ, Ю.Е. КОЛУПАЕВ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 4
лась (див. рис. 1). Iнгібітор білкового синтезу нівелював ефект підвищен-
ня активності пероксидази, спричинений загартуванням.
Згідно з результатами попередніх дослідів, після прогрівання екст-
ракту пероксидази коренів незагартованих проростків пшениці за тем-
ператури 58—62 °С активність ферменту знижувалась на 25—45 %, тем-
пература 66 °С спричинювала втрату близько 65 % ферментативної
активності, за температури 75 °С фермент інактивувався на 95 %. У по-
дальшому для характеристики термостабільності пероксидази екстракти
прогрівали за температури 66 °С.
Загартування приводило до підвищення термостабільності перокси-
дази, причому це зростання було помітнішим через 24 год після дії на
проростки температури 42 °С упродовж 1 хв (див. рис. 1). Ефект підви-
щення термостабільності пероксидази, як і ефект збільшення її актив-
ності, що спостерігався після загартування, усував інгібітор біосинтезу
білка ЦГ.
Відомо, що пероксидаза в рослинах представлена численними ізо-
формами, спектр яких змінюється за стресових і адаптивних реакцій. Є
дані про зміни в наборі молекулярних форм цього ферменту за дії на
рослини патогенів [18], водного дефіциту [16], засолення середовища
[24], важких металів [21], низьких [1] і високих [10, 17] температур. Для
оцінювання впливу гіпертермії на ізоферментний спектр пероксидази
пшениці вивчали переважно довготривалий вплив високих температур
[10].
Ми досліджували можливі зміни ізоферментного спектра перокси-
дази в коренях пшениці після короткочасного загартування. Отримані
результати дали підставу припустити, що термостабільність пероксида-
зи зростала внаслідок зміни ізоферментного складу. Так, через 1 год
після загартування з’явилася нова високоактивна ізоформа з Rf 0,81, а че-
рез 24 год після дії температури 42 °С упродовж 1 хв — ізоформа з Rf 0,53
(рис. 2). Водночас результати електрофоретичного аналізу спектра пе-
роксидази не можна розглядати як однозначний доказ синтезу нових ізо-
форм. За температурних адаптацій можливі зміни конформації молекул
пероксидази та їх заряду, що позначається на електрофоретичній рухли-
355
ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ И ТЕРМОСТАБИЛЬНОСТИ ПЕРОКСИДАЗЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 4
Рис. 1. Активність (Е, відн. од./(г сухої речовини · хв)) — А і термостабільність (відн.
од.) — Б пероксидази коренів пшениці за дії загартування і ЦГ до початку експозиції про-
ростків на розчині ЦГ (а), після 24 год обробки проростків (б), через 1 і 24 год після дії
загартувальної температури та (або) 25 і 48 год впливу ЦГ (відповідно в, г).
Тут і на рис. 2: 1 — контроль; 2 — загартування (1 хв за 42 °С); 3 — ЦГ (20 мкМ); 4 — за-
гартування (1 хв за 42 °С) + ЦГ (20 мкМ)
вості [12]. Також можливі посттрансляційні модифікації пероксидаз, що
виявляються в їх глікозилюванні, протеолітичному відщепленні від моле-
кул апоферменту коротких пептидів [12]. Нарешті, з низки видів рослин
виділені природні білкові інгібітори пероксидаз, у тім числі гваяколпе-
роксидази, активність яких може змінюватись залежно від дії стресорів
[25]. На підставі результатів наших експериментів можна припустити, що
зміни електрофоретичного спектра пероксидази після короткочасного за-
гартування пов’язані саме з процесом біосинтезу білка, адже спричиню-
вана загартуванням поява нових смуг усувалася ЦГ (див. рис. 2).
Слід відзначити також зміну активності окремих ізоформ (наявних
в усіх варіантах досліду) під впливом загартування. Так, через 1 і 24 год
після дії температури 42 °С значно зростала активність малорухливих
форм ферменту. Водночас через 24 год після впливу високої темпера-
тури у коренях дещо спадала активність найрухливішої ізоформи перок-
сидази (Rf 0,89). Характерно, що ефекти підвищення активності окремих
форм нівелювалися інгібітором білкового синтезу ЦГ (див. рис. 2).
Отже, є підстави припустити, що пролонговані ефекти короткочас-
ного (1 хв) впливу на проростки пшениці сублетальної температури су-
проводжуються появою більш термостабільних молекулярних форм пе-
роксидази, а не конформаційними змінами наявних молекул ферменту.
Аналогічні результати були отримані в наших дослідах з іншим ан-
тиоксидантним ферментом — супероксиддисмутазою [3].
356
Ю.В. КАРПЕЦ, А.И. ОБОЗНЫЙ, В.Н. ПОПОВ, Ю.Е. КОЛУПАЕВ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 4
Рис. 2. Електрофоретичний спектр пероксидази коренів пшениці через 1 (А) і 24 год (Б)
після загартування. Стрілкою вказано нові ізоформи, які з’явилися після дії гіпертермії
А Б
1 2 3 4 1 2 3 4
1. Капустян А.В., Кучеренко В.П., Панюта О.О., Мусієнко М.М. Активність пероксидази та
зміна її ізоферментних форм за умов низькотемпературного стресу // Физиология и
биохимия культ. растений. — 2004. — 36, № 1. — С. 55—63.
2. Карпец Ю.В. О возможных механизмах индуцирования теплоустойчивости пророст-
ков пшеницы мягкой и сосны обыкновенной кратковременным действием высокой
температуры // Вісн. Харків. аграр. ун-ту. Сер. Біологія. — 2007. — Вип. 3 (12). —
С. 63—70.
3. Карпец Ю.В., Обозный А.И., Вайнер А.А., Колупаев Ю.Е. Изменение термостабильности
супероксиддисмутазы корней проростков пшеницы после кратковременного теплового
закаливания // Регуляція росту і розвитку рослин: фізіолого-біохімічні і генетичні аспек-
ти. Матеріали Міжнар. наук. конф. (Харків, 13—15 жовтня, 2008). — Харків, 2008. —
С. 82—83.
4. Карпець Ю.В., Колупаєв Ю.Є. Значення окиснювального стресу в індукуванні теп-
лостійкості проростків пшениці короткочасною дією сублетальної температури // Фи-
зиология и биохимия культ. растений. — 2008. — 40, № 3. — С. 245—252.
5. Колупаєв Ю.Є., Карпець Ю.В. Iндукування саліциловою кислотою тепло- і солестійкості
проростків Triticum aestivum L. у зв’язку зі змінами прооксидантно-антиоксидантної
рівноваги // Укр. ботан. журн. — 2006. — 63, № 4. — С. 558—565.
6. Константинова М.Ф., Горбань И.С. Теплоустойчивость фосфоэнолпируваткарбоксила-
зы после 10-секундного закаливания листьев кукурузы // Цитология. — 1985. — 28,
№ 8. — С. 950—952.
7. Леонтьева А.Н., Левченкова Н.В. Влияние теплового шока на термостабильность кис-
лых фосфатаз // 4-й съезд о-ва физиологов растений России. Междунар. конф. «Физио-
логия растений — наука 3-го тысячелетия» (Москва, 4—9 октября, 1999). — М., 1999. —
С. 407.
8. Лютова М.И., Каменцева И.Е. Повышение термостабильности ферредоксин-НАДФ-ре-
дуктазы из листьев огурца под влиянием теплового шока (тепловая закалка) // Фи-
зиология растений. — 1992. — 39, № 5. — С. 83—90.
9. Лютова М.И., Каменцева И.Е. Термоиндуцированное увеличение устойчивости нитрат-
редуктазы из листьев пшеницы к инактивирующим воздействиям // Там же. — 2001. —
48, № 1. — С. 100—105.
10. Олейникова Т.В., Волкова А.М., Пушина Р.Н. Действие высокой температуры на изофер-
ментный состав и активность изозимов пероксидазы сортов пшеницы // Физиология
и биохимия культ. растений. — 1979. — 11, № 2. — С. 113—117.
11. Остерман Л.А. Методы исследования белков и нуклеиновых кислот: Электрофорез и
ультрацентрифугирование. — М.: Наука, 1981. — 288 с.
12. Савич И.М. Пероксидазы — стрессовые белки растений // Успехи соврем. биологии. —
1989. — 107, вып. 3. — С. 406—417.
13. Титов А.Ф., Акимова Т.В., Таланова В.В., Топчиева Л.В. Устойчивость растений в на-
чальный период действия неблагоприятных температур. — М.: Наука, 2006. — 143 с.
14. Фельдман Н.Л., Каменцева И.Е. Роль протеиназ в изменении активности пероксидазы
из закаленных нагревом листьев пшеницы при хранении неочищенного экстракта //
Цитология. — 1984. — 26, № 5. — С. 583—587.
15. Шарыпина Я.Ю., Попов В.Н., Кириченко В.В. Полиморфизм и генетический контроль
некоторых ферментных систем у мутантных линий подсолнечника // Цитология и ге-
нетика. — 2006. — 40, № 2. — С. 27—33.
16. Bakalova S., Nedeva D., Nikolova A. Isoenzyme profiles of peroxidase, catalase and superoxide
dismutase as affected by dehydration stress and ABA // Bulg. J. Plant Physiol. — 2003. —
Spec. Issue. — P. 386.
17. Berberich Th., Harada V., Sugawara K. et al. Two maize genes encoding 3 fatty acid desaturase
and their differential expression to temperature // Plant Mol. Biol. — 1998. — 36. — P. 297—
306.
18. Bindschedler L.V., Dewdney J., Blee K.A. et al. Peroxidase-dependent apoplastic oxidative burst
in Arabidopsis required for pathogen resistance // Plant J. — 2006. — 47, N 6. — P. 851—863.
19. Ivanov S., Konstantinova T., Parvanova D. et al. Effect of high temperatures on the growth,
free proline content and some antioxidants in tobacco plants // Докл. Бълг. АН. — 2001. —
54, N 7. — P. 71—74.
20. Karpets Yu.V., Kolupaev Yu.Ye. The participation of reactive oxygen species in the plants heat
resistance induction at the short-term hardening by superoptimum temperatures // Materials
Int. Conf. «Bioecological problems and means of solution» (May 15—18, 2008, Saransk,
Russia). — Saransk, 2008. — P. 202—203.
21. Radotic K., Ducic T., Mutavdzic D. Changes in peroxidase activity and isoenzymes in spruce
needles after exposure to different concentrations of cadmium // Environ. Exp. Bot. — 2000. —
44, N 2. — P. 105—113.
357
ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ И ТЕРМОСТАБИЛЬНОСТИ ПЕРОКСИДАЗЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 4
22. Ridge I., Osborne D.J. Hydroxyproline and peroxidases in cell wall of Pisum sativum: regula-
tion by ethylene // J. Exp. Bot. — 1970. — 45. — P. 843—856.
23. Shaw C.R., Prasad R. Starch gel electrophoresis of enzymes — a compilation of recipes //
Biochem. Genet. — 1970. — 4, N 2. — P. 297—320.
24. Sreenivasulu N., Ramanjulu S., Ramachandra-Kini K. et al. Total peroxidase activity and pero-
xidase isoforms as modified by salt stress in two cultivars of fox-tail millet with differential salt
tolerance // Plant Sci. — 1999. — 141, N 1. — P. 1—9.
25. Tekchandani S., Guruprasad K.N. Modulation of a guaiacol peroxidase inhibitor by UV-B in
cucumber cotyledons // Ibid. — 1998. — 136, N 2. — P. 131—137.
Отримано 08.01.2009
ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ И ТЕРМОСТАБИЛЬНОСТИ ПЕРОКСИДАЗЫ
КОРНЕЙ ПШЕНИЦЫ ПОСЛЕ КРАТКОВРЕМЕННОГО ДЕЙСТВИЯ ГИПЕРТЕРМИИ
Ю.В. Карпец,1,2 А.И. Обозный,1 В.Н. Попов,1 Ю.Е. Колупаев1
1Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева
2Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиора-
ции им. Г.М. Высоцкого, Харьков
Исследовали влияние кратковременного нагрева (1 мин при температуре 42 °C в водном
термостате) на активность, термостабильность и изоферментный спектр пероксидазы кор-
ней этиолированных проростков пшеницы. Через 1 и особенно 24 ч после нагрева
фиксировали повышение активности и термостабильности фермента. В этот же период из-
менялся электрофоретический спектр пероксидазы. Все указанные эффекты практически
полностью снимались при обработке проростков ингибитором биосинтеза белка циклогек-
симидом. Пролонгированные эффекты кратковременного действия на проростки пшени-
цы сублетальной температуры, вероятно, связаны с синтезом более термостабильных мо-
лекулярных форм пероксидазы.
CHANGES OF ACTIVITY AND THERMOSTABILITY OF PEROXIDASE OF WHEAT
ROOTS AFTER SHORT-TERM HYPERTHERMIA INFLUENCE
Yu.V. Karpets,1,2 O.I. Obozniy,1 V.M. Popov,1 Yu.Ye. Kolupaev1
1V.V. Dokuchayev Kharkiv National Agrarian University
p/o «Communist-1», Kharkiv, 62483, Ukraine,
2G.M. Vysotsky Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Meliorations
86 Pushkinska St., Kharkiv, 61024, Ukraine
The influence of short-term heating (1 min at temperature 42 °C in water thermostat) on the per-
oxidase activity, thermostability and isoenzyme spectrum in roots of etiolated wheat seedling has
been studied. The increase of enzyme activity and thermostability was registered within 1 and espe-
cially 24 hours after heating. The changes of peroxidase electrophoretic spectrum took place dur-
ing the same period. The treatment of seedlings with inhibitor of protein biosynthesis cyclohex-
imide practically completely removed all this effects. Prolonged effects of short-term action of
sublethal temperature on wheat seedlings, possibly, are related to the induced synthesis of more
thermostable molecular forms of peroxidase.
Key words: Triticum aestivum L., hyperthermia, peroxidase, isoenzymes, thermostability.
358
Ю.В. КАРПЕЦ, А.И. ОБОЗНЫЙ, В.Н. ПОПОВ, Ю.Е. КОЛУПАЕВ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30286 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0522-9310 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:44:11Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Карпець, Ю.В. Обозний, О.І. Попов, В.М. Колупаєв, Ю.Є. 2012-01-28T13:54:32Z 2012-01-28T13:54:32Z 2009 Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії / Ю.В. Карпець, О.І. Обозний, В.М. Попов, Ю.Є. Колупаєв // Физиология и биохимия культурных растений. — 2009. — Т. 41, № 4. — С. 353-358. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30286 581.1.036.2:577.15 Досліджували вплив короткочасного нагрівання (1 хв за температури 42 °С у водяному термостаті) на активність, термостабільність та ізоферментний спектр пероксидази коренів етіольованих проростків пшениці. Через 1 й особливо 24 год після нагрівання фіксували підвищення активності та термостабільності ферменту. У цей період змінювався електрофоретичний спектр пероксидази. Усі зазначені ефекти практично повністю усувалися в разі обробки проростків інгібітором біосинтезу білка циклогексимідом. Пролонговані ефекти короткочасної дії на проростки пшениці сублетальної температури, ймовірно, пов’язані із синтезом більш термостабільних молекулярних форм пероксидази. Исследовали влияние кратковременного нагрева (1 мин при температуре 42 °C в водном термостате) на активность, термостабильность и изоферментный спектр пероксидазы корней этиолированных проростков пшеницы. Через 1 и особенно 24 ч после нагрева фиксировали повышение активности и термостабильности фермента. В этот же период изменялся электрофоретический спектр пероксидазы. Все указанные эффекты практически полностью снимались при обработке проростков ингибитором биосинтеза белка циклогексимидом. Пролонгированные эффекты кратковременного действия на проростки пшеницы сублетальной температуры, вероятно, связаны с синтезом более термостабильных молекулярных форм пероксидазы. The influence of short-term heating (1 min at temperature 42 °C in water thermostat) on the peroxidase activity, thermostability and isoenzyme spectrum in roots of etiolated wheat seedling has been studied. The increase of enzyme activity and thermostability was registered within 1 and especially 24 hours after heating. The changes of peroxidase electrophoretic spectrum took place during the same period. The treatment of seedlings with inhibitor of protein biosynthesis cycloheximide practically completely removed all this effects. Prolonged effects of short-term action of sublethal temperature on wheat seedlings, possibly, are related to the induced synthesis of more thermostable molecular forms of peroxidase. uk Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України Физиология и биохимия культурных растений Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії Изменения активности и термостабильности пероксидазы корней пшеницы после кратковременного действия гипертермии Changes of activity and thermostability of peroxidase of wheat roots after short-term hyperthermia influence Article published earlier |
| spellingShingle | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії Карпець, Ю.В. Обозний, О.І. Попов, В.М. Колупаєв, Ю.Є. |
| title | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії |
| title_alt | Изменения активности и термостабильности пероксидазы корней пшеницы после кратковременного действия гипертермии Changes of activity and thermostability of peroxidase of wheat roots after short-term hyperthermia influence |
| title_full | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії |
| title_fullStr | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії |
| title_full_unstemmed | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії |
| title_short | Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії |
| title_sort | зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30286 |
| work_keys_str_mv | AT karpecʹûv zmíniaktivnostíitermostabílʹnostíperoksidazikorenívpšenicípíslâkorotkočasnoídíígípertermíí AT obozniioí zmíniaktivnostíitermostabílʹnostíperoksidazikorenívpšenicípíslâkorotkočasnoídíígípertermíí AT popovvm zmíniaktivnostíitermostabílʹnostíperoksidazikorenívpšenicípíslâkorotkočasnoídíígípertermíí AT kolupaêvûê zmíniaktivnostíitermostabílʹnostíperoksidazikorenívpšenicípíslâkorotkočasnoídíígípertermíí AT karpecʹûv izmeneniâaktivnostiitermostabilʹnostiperoksidazykorneipšenicyposlekratkovremennogodeistviâgipertermii AT obozniioí izmeneniâaktivnostiitermostabilʹnostiperoksidazykorneipšenicyposlekratkovremennogodeistviâgipertermii AT popovvm izmeneniâaktivnostiitermostabilʹnostiperoksidazykorneipšenicyposlekratkovremennogodeistviâgipertermii AT kolupaêvûê izmeneniâaktivnostiitermostabilʹnostiperoksidazykorneipšenicyposlekratkovremennogodeistviâgipertermii AT karpecʹûv changesofactivityandthermostabilityofperoxidaseofwheatrootsaftershorttermhyperthermiainfluence AT obozniioí changesofactivityandthermostabilityofperoxidaseofwheatrootsaftershorttermhyperthermiainfluence AT popovvm changesofactivityandthermostabilityofperoxidaseofwheatrootsaftershorttermhyperthermiainfluence AT kolupaêvûê changesofactivityandthermostabilityofperoxidaseofwheatrootsaftershorttermhyperthermiainfluence |