Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв
Наведено результати досліджень з клітинної селекції цукрових і кормових буряків на стійкість до стресів. Методами прямої і ступінчастої селекції in vitro отримано калюсні лінії й рослини-регенеранти, стійкі до хлоридного й сульфатного засолення. Перевірено клітинні лінії та рослини-регенеранти на ст...
Saved in:
| Published in: | Физиология и биохимия культурных растений |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30309 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв / Т.В. Чугункова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2009. — Т. 41, № 6. — С. 509-515. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859771935932547072 |
|---|---|
| author | Чугункова, Т.В. |
| author_facet | Чугункова, Т.В. |
| citation_txt | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв / Т.В. Чугункова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2009. — Т. 41, № 6. — С. 509-515. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Физиология и биохимия культурных растений |
| description | Наведено результати досліджень з клітинної селекції цукрових і кормових буряків на стійкість до стресів. Методами прямої і ступінчастої селекції in vitro отримано калюсні лінії й рослини-регенеранти, стійкі до хлоридного й сульфатного засолення. Перевірено клітинні лінії та рослини-регенеранти на стабільність стійкості до комплексу стресових чинників.
Представлены результаты исследований по клеточной селекции сахарной и кормовой свеклы на устойчивость к стрессам. Методами прямой и ступенчатой селекции in vitro получены каллюсные линии и растения-регенеранты, устойчивые к хлоридному и сульфатному засолению. Проведена проверка клеточных линий и растений-регенерантов на стабильность устойчивости к комплексу стрессовых факторов.
The results of cell selection of sugar and mangel beet for resistance to stresses are presented. The resistant to NaCl and Na2SO4 callus lines and plant-regenerants have been obtained by means of direct and step by step selection. The stability of resistance of cell lines and plant-regenerants to the complex stress factors was investigated.
|
| first_indexed | 2025-12-02T07:18:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 633.63.581
ВИКОРИСТАННЯ КЛIТИННОЇ СЕЛЕКЦIЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ
СТIЙКИХ ФОРМ БУРЯКIВ
Т.В. ЧУГУНКОВА
Iнститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
Наведено результати досліджень з клітинної селекції цукрових і кормових бу-
ряків на стійкість до стресів. Методами прямої і ступінчастої селекції in vitro от-
римано калюсні лінії й рослини-регенеранти, стійкі до хлоридного й сульфатно-
го засолення. Перевірено клітинні лінії та рослини-регенеранти на стабільність
стійкості до комплексу стресових чинників.
Ключові слова: Beta vulgaris L. калюсні лінії, рослини-регенеранти, стресові чин-
ники, клітинна селекція.
З використанням різноманітних біотехнологічних прийомів, зокрема та-
ких, як клітинна селекція, можна створювати генетично різноманітні
форми на рівні соматичних клітин. В умовах in vitro на селективних се-
редовищах добирають мутантні клітини й індукують із них рослини-ре-
генеранти, стійкі до селективного чинника. Після скринінгу генотипів їх
можна залучати у селекційний процес як джерела стійкості до біотичних
та абіотичних стресів [4]. Iз практичного погляду найефективнішим є
використання методу клітинної селекції у тих культур, для яких розроб-
лено прийоми масової регенерації рослин із клітин калюсів, суспензій чи
протопластів [7, 9].
Дослідження природи адаптивних реакцій рослин щодо дії різних
стресів свідчить про існування як специфічних, так і загальних ме-
ханізмів стійкості. Звідси випливає, що стійкість до одного несприят-
ливого чинника може зумовлювати підвищення стійкості до інших [1,
2]. Так, доведено, що резистентні рослини, а також клітинні лінії в
умовах in vitro можуть виявляти стійкість до кількох стресових чин-
ників [12].
Метою роботи було отримання клітинних ліній і рослин-регене-
рантів цукрових і кормових буряків, стійких як до окремих, так і до ком-
плексу стресових чинників.
Методика
Для створення стійких до засолення клітинних ліній цукрових і кор-
мових буряків як селективні агенти використовували хлорид натрію,
сульфат натрію, які додавали до поживного середовища Мурасіге і
Скуга у різних концентраціях [10]. В якості матеріалу досліджень було
обрано калюсні лінії цукрових і кормових буряків із високою регене-
раційною здатністю.
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2009. Т. 41. № 6
509
© Т.В. ЧУГУНКОВА, 2009
Результати та обговорення
Отримання клітинних ліній, стійких до сольового стресу. Зрошення земель
та інші чинники призводять до вторинного засолення ґрунтів. Основни-
ми іонами при цьому є катіони натрію, аніони хлору, сульфату. За сту-
пенем стійкості до засолення ґрунтів буряки належать до факультатив-
них галофітів. Ця ознака у рослин генетично детермінована і передається
під час статевого розмноження. Виявлено, що механізми стійкості куль-
тивованих in vitro клітин, отриманих із них рослин-регенерантів та
інтактних рослин подібні [11]. Це свідчить про можливість добору со-
лестійких рослин в умовах культури тканин на штучних поживних сере-
довищах.
Дослідженням реакції калюсних тканин на введення різних концен-
трацій солей у поживні середовища виявлено, що за низьких доз спосте-
рігається пасивне виведення іонів та їх розбавляння, яке супроводжується
оводненням і збільшенням маси сирої речовини калюсів. Концентруван-
ня солі до 2—2,5 % призводить до змін у білковому обміні, появи стре-
сових білків та амінокислоти проліну [3]. За стресових умов у цукрових
буряків з’являється бетаїн, який є гідрофільним агентом, що підтримує
колоїдні властивості цитоплазми.
Визначенням чутливості ліній кормових буряків до хлоридного за-
солення доведено, що наявність у селективному середовищі 2 % NaCl
сильно пригнічувала проліферацію клітин. До кінця третього пасажу ви-
живало до 6—13 % калюсів (табл. 1). За тієї ж концентрації Na2SO4 здат-
ними до виживання виявились близько 13 % калюсів лінії № 25/2.
Для цукрових буряків сублетальними дозами були 2,5 % NaCl і
3,0 % Na2SO4, летальним для калюсних культур цукрових і кормових
буряків — вміст у середовищі 3 % хлориду натрію і 3,5 % сульфату
натрію.
Для відбирання резистентних клітинних ліній використовували ме-
тод ступінчастої селекції за схемами: 1,5 % NaCl (3 пасажі) — 2,0 % NaCl
(3 пасажі) — 2,5 % NaCl (3 пасажі) — основне середовище МС (3 паса-
жі); 2,0 % Na2SO4 (3 пасажі) — 2,5 % Na2SO4 (3 пасажі) — 3,0 % Na2SO4
(3 пасажі) — основне середовище МС (3 пасажі). Так було проведено
кілька циклів добору й отримано 2 калюсні лінії цукрових буряків, рези-
стентних до хлоридного засолення, і 3 — до сульфатного.
Клітинною селекцією кормових буряків отримано по 3 лінії, які
зберігали здатність рости на селективних середовищах з високою кон-
центрацією солей. Стійкі калюсні лінії характеризувались повільним
ростом (тривалість пасажу 6 тижнів), дрібнозернистою пухкою структу-
рою, бурим або світло-жовтим забарвленням калюсу. Iз резистентних ка-
люсних ліній були індуковані рослини-регенеранти.
Для отримання форм буряків, стійких до засолення, використовува-
ли також метод прямої регенерації пагонів з експлантатів листка з череш-
ком. Матеріалом дослідження були сорти, самозапильні лінії та гібриди
цукрових буряків. NaCl додавали в основне середовище в концентрації
1,5—4,0 %, Na2SO4 — 2,5—4,0 %.
Регенерацію мікропагонів ініціювали на основному середовищі МС,
збагаченому амінокислотами й вітамінами. Для визначення чутливості
до хлоридного і сульфатного засолення, а також встановлення концент-
рації селективних агентів, які чинять летальну дію, висаджували по 10
мікропагонів кожного генотипу на селективне середовище з певною кон-
510
Т.В. ЧУГУНКОВА
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 6
центрацією солі. В процесі пасажування визначали темпи росту, кіль-
кість листків, особливості укорінення пагонів, їх виживання.
Мікропагони, відібрані на селективних середовищах з 2,0 % NaCl і
2,5 % Na2SO4, 3—4 рази пересаджували на контрольне середовище для
зняття селективного навантаження, виключення можливої адаптації і
мікроклонально розмножували. Виживання пагонів було доволі висо-
ким — до 50 %. Для продовження селективного процесу мікропагони з
контрольного середовища знову пересаджували на селективні з вищими
концентраціями солей (3,0 % NaCl, 3,5 % Na2SO4). Виживало у середньо-
му до 16 % рослин-регенерантів. За морфологією рослини, стійкі до со-
льового стресу, відрізнялись від контрольних. Вони мали дрібніші лист-
ки, їх кількість була меншою, здатність до утворення бічних бруньок і
ризогенезу — пригніченою.
Клітинна селекція буряків на комплексну стійкість до біотичних та абіо-
тичних стресів. На підставі уявлення про існування специфічних і загаль-
них систем стійкості [5, 8] проводили селекцію in vitro на комплексну
511
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КЛЕТОЧНОЙ СЕЛЕКЦИИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 6
ТАБЛИЦЯ 1. Виживання ліній кормових буряків на селективних середовищах
Калюсна лінія Концентрація солі
в середовищі, %
Кількість калюсів,
що вижили, %
NaCl
25 (вихідна) 1,5 10
2,0 6,7
2,5 0
25/1 1,5 13,3
2,0 6,7
2,5 3,3
3,0 0
25/2 1,5 16,7
2,0 13,3
2,5 3,3
3,0 0
Na2SO4
25 (вихідна) 2,0 5,6
2,5 4,5
3,0 0
25/1 2,0 11,1
2,5 8,9
3,0 2,2
3,5 0
25/2 2,0 13,3
2,5 7,8
3,0 3,3
3,5 0
П р и м і т к а. В кожному варіанті в чашки Петрі висаджували по 30 калюсів у трьох
повторностях.
стійкість клітинних ліній буряків до двох і більше видів стресів. Раніше
ми отримали калюсні лінії кормових буряків, резистентні до токсину
збудника бактеріозу Pseudomonas syringae pv. аptata, які виявились стійки-
ми і до низьких плюсових температур [6]. Досліджено реакцію цих клі-
тинних ліній із перехресною стійкістю на сольовий стрес методами пря-
мої та ступінчастої селекції.
Для прямого добору стійких ліній як селективні агенти використа-
но 2,0 % NaCl i 2,5 % Na2SO4. Часточки калюсної тканини масою 15—
20 мг вміщували в чашки Петрі із сублетальними дозами солей. Стійкі
клони відбирали через 6 тижнів. Виявлено, що до кінця першого паса-
жу виживало до 32 % калюсів на середовищі з NaCl i до 37 % — з
Na2SO4.
Згідно зі стандартною схемою клітинної селекції, калюси перевіря-
ли у селективних і неселективних умовах. Після трьох пасажів у селек-
тивних умовах із сублетальними дозами солей кількість життєздатних ка-
люсів зменшувалась у середньому до 20 %. Після наступних двох пасажів
на середовищі без селективного чинника і перевірки росту в селектив-
них умовах було виділено від 2,6 до 4,8 % резистентних клонів.
Поряд з експериментами з перенесення калюсних ліній із перехрес-
ною стійкістю до токсину збудника бактеріозу і низьких плюсових тем-
ператур відразу на середовища з сублетальними дозами солей проводи-
ли селекцію цих ліній на середовищах із поступовим підвищенням
концентрації селективного чинника (ступінчасту селекцію). В результаті
послідовних доборів виділено калюси, які здатні рости на селективних
середовищах із 2,5 % NaCl, 3,0 % Na2SO4 і стабільно зберігати стійкість.
Виявлено, що на відміну від ліній, стійких тільки до хлоридного або
сульфатного типу засолення, концентрація в середовищі 2,5 % NaCl,
3,0 % Na2SO4 не призводила до загибелі калюсів із перехресною
стійкістю.
Отримані клітинні лінії, стійкі до трьох стресових чинників, мали
такі морфологічні характеристики: щільний калюс із глобулярною струк-
турою світло-жовтого чи брунатного кольору на середовищі з NaCl i тем-
но-жовтого — на середовищі з Na2SO4. Брунатний і темно-жовтий калю-
си виявились здатними до регенерації пагонів. Частота регенерації в
отриманих клітинних ліній, стійких до комплексу стресових чинників,
була на рівні 17 %. Iноді проростки морфологічно істотно різнились від
контрольних варіантів.
Перевірка стабільності ознак стійкості у клітинних ліній і рослин-реге-
нерантів. Стабільність ознак стійкості до комплексу стресових чинників
отриманих ліній визначали з використанням системи пересадок на по-
живні середовища зі стресовими чинниками і без них. Селективні сере-
довища містили сублетальні дози токсину збудника бактеріозу (40 мг/л),
хлориду натрію (2,5 %) або сульфату натрію (3,0 %). Застосовували таку
загальну схему перевірки стабільності ознаки стійкості до комплексу
стресових чинників: стійка лінія — МС-МС (низькотемпературний стрес,
2 пасажі) — селективне середовище (2 пасажі) — МС-МС — селективне
середовище (2 пасажі) — МС.
Часточки калюсної тканини кожного варіанта переносили в чашки
Петрі (по 30 шт. у трьох повторностях) і витримували на середовищі МС
за низьких плюсових температур. Після двократного пасажування калю-
си повертали на селективні середовища з концентраціями стресових
чинників: токсин (40 мг/л) + NaCl (2,5 %) або Na2SO4 (3,0 %). Клітинні
лінії, що вижили, культивували на середовищі МС і далі за схемою.
512
Т.В. ЧУГУНКОВА
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 6
Стабільність вияву ознаки резистентності до комплексу стресових
чинників у клітинних ліній була високою і становила 65—74 % (табл. 2).
Слід зазначити, що калюсні культури, стійкі до комплексу стресо-
вих чинників і сульфатного засолення (3к/2, 8к/2, 11к/2), краще пере-
носили перевірку стабільності ознак протягом 10 пасажів (до 75,5 % ви-
саджених калюсів). У ліній, стійких до низьких температур,
бактеріального токсину та хлоридного засолення (3к/1, 8к/1, 11к/1), на
кінець пересаджень життєздатними залишилось до 66,6 % калюсів. Iз
клітинних ліній, що стабільно росли на середовищах із різними стресо-
вими чинниками, отримано значну кількість рослин-регенерантів.
За наведеною схемою з перевірки стабільності ознак у клітинних
ліній відбирали й перевіряли індуковані з них рослини-регенеранти. Ви-
явлено, що після пасажування на селективні й неселективні середовища
виживало до 46,7 % мікропагонів (табл. 3), отриманих із клітинних ліній
з комплексною стійкістю, у тім числі до хлоридного засолення (3 п/1,
8п/1, 11 п/1).
Виживання мікропагонів, стійких до сульфатного засолення (3п/2,
8п/2, 11п/2), становило 50,0—54,2 %. Отримані результати можуть свід-
чити про те, що клітинні лінії та рослини-регенеранти, які зберігали жит-
тєздатність після багаторазового перенесення на селективні середовища
513
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КЛЕТОЧНОЙ СЕЛЕКЦИИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 6
ТАБЛИЦЯ 2. Виживання клітинних ліній кормових буряків із комплексною стійкістю в
процесі перевірки стабільності ознаки
Зберігання нормального росту після
Клітинна
лінія
Висаджено
калюсів,
шт.
2-разового
пасажування
на МС, %
2-разового
пасажування на
селективному
середовищі, %
2-разового
пасажування
на МС, %
10 пасажів,
%
3к/1 90 85,5 77,7 67,7 63,3
8к/1 90 87,7 80,0 70,0 65,5
11к/1 90 86,6 81,1 68,8 66,6
3к/2 90 90,0 83,3 78,3 73,3
8к/2 90 92,2 86,6 81,1 74,4
11к/2 90 88,8 87,7 85,5 75,5
П р и м і т к а. Розрахунки проведено, виходячи з кількості первинно висаджених калюсів
(90 шт.).
ТАБЛИЦЯ 3. Кількість мікропагонів, стійких до комплексу стресових чинників після
перевірки на стабільність ознаки
Зберігання нормального росту після 10 пасажів
Лінія Кількість висаджених
мікропагонів, шт. шт. %
3п/1 18 8 44,4
8п/1 20 9 45,0
11п/1 15 7 46,7
3п/2 27 14 51,9
8п/2 30 15 50,0
11п/2 24 13 54,2
з комплексом стресових чинників, зазнали певних генетичних змін, які
й обумовили в них ознаки стійкості.
У рослин-регенерантів буряків, отриманих на середовищах із субле-
тальними дозами солей і токсину збудника бактеріозу й висаджених у
ґрунт (вегетаційні посудини) перевіряли стійкість до бактеріальної пля-
мистості листків. Ураженість відібраних регенерантів бактеріозом (збуд-
ник Pseudomonas syringae pv. аptata) оцінювали за п’ятибальною шкалою.
Концентрація збудника у суспензії становила 107 клітин/мл. Зараження
збудником проводили на стадії 8—10 пар листків. Контролем слугували
рослини-регенеранти, отримані з нестійких клітинних ліній.
Встановлено, що контрольні рослини уражувались хворобою на 80—
90 %, ступінь ураженості становив 4—5 балів. Ступінь ураженості бак-
теріозом листків рослин-регенерантів із комплексною стійкістю був на
рівні 1—2 балів, а розвиток хвороби становив 15—20 %.
Отже, в результаті послідовної комплексної роботи методами клітин-
ної селекції отримано калюсні лінії цукрових і кормових буряків, стійкі
як до окремих, так і до комплексу стресових чинників, у тім числі ток-
сину збудника бактеріозу, низьких плюсових температур, а також до
одного з типів засолення — хлоридного чи сульфатного. Перевірка ста-
більності ознак стійкості до комплексу стресових чинників засвідчила
резистентність більшості калюсних ліній та отриманих із них рослин-
регенерантів.
1. Кузнецов В.В., Хыдыров Б.Т., Рощупкин Б.В., Борисова Н.Н. Общие системы устойчиво-
сти хлопчатника к засолению и высокой температуре // Физиология растений. —
1990. — 37, № 5. — С. 987—991.
2. Литонова Г.Н., Жукова Н.П., Яценко И.А., Кузнецов В.В. Изменение экспрессии генома
в проростках Arabidopsis thaliana в ответ на засоление и действие тяжелых металлов //
Тез. докл. 3-го съезда Всерос. о-ва физиологов растений (Санкт-Петербург, 24—29 ию-
ня, 1993). — Санкт-Петербург, 1993. — С. 653.
3. Редько В.В., Редько В.И. Особенности реакции сахарной свеклы на солевой стресс //
Генетические исследования сахарной свеклы. — Киев, 1991. — С. 68—75.
4. Сидоров В.А. Биотехнология растений. Клеточная селекция. — Киев: Наук. думка,
1990. — 280 с.
5. Таланов В.В., Титов А.Ф., Минаева С.В., Солдатов С.Е. Раздельное и комбинированное
действие засоления и закаливающих температур на растения // Физиология растений. —
1993. — 40, № 4. — С. 584—588.
6. Чугункова Т.В., Дубровна О.В., Лялько I.I. Селекція Beta vulgaris L. на стійкість до стре-
сових чинників // Матеріали IХ Укр. біохім. з’їзду (Харків, 24—27 жовтня, 2006). —
Харків, 2006. — С. 232.
7. Чугункова Т.В., Дубровна О.В. Особенности регенерации растений инбредных линий са-
харной свеклы в культуре in vitro // Биополимеры и клетка. — 1997. — 13, № 4. —
С. 303—307.
8. Шевякова Н.И. Метаболизм и физиологическая роль пролина в растениях при водном
режиме и солевом стрессе // Физиология растений. — 1983. — 30, вып. 4. — С. 768—
783.
9. De Greef W., Jacobs M. In vitro of the sugar beet — description of a cell line with high rege-
neration capacity // Plant Sci. Lett. — 1979. — 17, N 1. — P. 55—61.
10. Murashige T., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue
cultures // Physiol. plant. — 1962. — 15, N 13. — P. 473—497.
11. Smith M., McComb Y. Effect of NaCl on the growth of whole plants and their corresponding
callus cultures // Austral. J. Plant Physiol. — 1981. — 8, N 3. — P. 267—275.
12. Swaaiy A., Jacobsen E., Keil I., Feenstra W. Selection, characterization and regeneration of
hydroxyproline-resistant cell lines of Solanum tuberosum: tolerance to NaCl and freezing
stress // Physiol. plant. — 1986. — 68, N 3. — P. 359—366.
Отримано 20.05.2009
514
Т.В. ЧУГУНКОВА
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 6
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КЛЕТОЧНОЙ СЕЛЕКЦИИ ДЛЯ СОЗДАНИЯ УСТОЙЧИВЫХ
ФОРМ СВЕКЛЫ
Т.В. Чугункова
Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
Представлены результаты исследований по клеточной селекции сахарной и кормовой
свеклы на устойчивость к стрессам. Методами прямой и ступенчатой селекции in vitro по-
лучены каллюсные линии и растения-регенеранты, устойчивые к хлоридному и сульфат-
ному засолению. Проведена проверка клеточных линий и растений-регенерантов на ста-
бильность устойчивости к комплексу стрессовых факторов.
THE USING OF CELL SELECTION FOR CREATION OF RESISTANT FORMS
OF BEET
T.V. Chugunkova
Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
The results of cell selection of sugar and mangel beet for resistance to stresses are presented. The
resistant to NaCl and Na2SO4 callus lines and plant-regenerants have been obtained by means of
direct and step by step selection. The stability of resistance of cell lines and plant-regenerants to
the complex stress factors was investigated.
Key words: Beta vulgaris L., callus lines, plant-regenerants, stress factors, cell selection.
515
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КЛЕТОЧНОЙ СЕЛЕКЦИИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2009. Т. 41. № 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30309 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0522-9310 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T07:18:21Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чугункова, Т.В. 2012-01-28T20:13:51Z 2012-01-28T20:13:51Z 2009 Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв / Т.В. Чугункова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2009. — Т. 41, № 6. — С. 509-515. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30309 633.63.581 Наведено результати досліджень з клітинної селекції цукрових і кормових буряків на стійкість до стресів. Методами прямої і ступінчастої селекції in vitro отримано калюсні лінії й рослини-регенеранти, стійкі до хлоридного й сульфатного засолення. Перевірено клітинні лінії та рослини-регенеранти на стабільність стійкості до комплексу стресових чинників. Представлены результаты исследований по клеточной селекции сахарной и кормовой свеклы на устойчивость к стрессам. Методами прямой и ступенчатой селекции in vitro получены каллюсные линии и растения-регенеранты, устойчивые к хлоридному и сульфатному засолению. Проведена проверка клеточных линий и растений-регенерантов на стабильность устойчивости к комплексу стрессовых факторов. The results of cell selection of sugar and mangel beet for resistance to stresses are presented. The resistant to NaCl and Na2SO4 callus lines and plant-regenerants have been obtained by means of direct and step by step selection. The stability of resistance of cell lines and plant-regenerants to the complex stress factors was investigated. uk Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України Физиология и биохимия культурных растений Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв Использование клеточной селекции для создания устойчивых форм свеклы The using of cell selection for creation of resistant forms of beet Article published earlier |
| spellingShingle | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв Чугункова, Т.В. |
| title | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв |
| title_alt | Использование клеточной селекции для создания устойчивых форм свеклы The using of cell selection for creation of resistant forms of beet |
| title_full | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв |
| title_fullStr | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв |
| title_full_unstemmed | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв |
| title_short | Використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв |
| title_sort | використання клiтинної селекцiї для створення стiйких форм бурякiв |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30309 |
| work_keys_str_mv | AT čugunkovatv vikoristannâklitinnoíselekciídlâstvorennâstiikihformburâkiv AT čugunkovatv ispolʹzovaniekletočnoiselekciidlâsozdaniâustoičivyhformsvekly AT čugunkovatv theusingofcellselectionforcreationofresistantformsofbeet |