Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill.
Наведено результати досліджень морфології мікроспорофілів і пилкових зерен, пилкової продуктивності мікроспорофілів та життєздатності пилку різних видів, форм, сортів і гібридних сіянців роду Malus Mill....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Автохтонні та інтродуковані рослини |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30319 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. / О.А. Опалко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 30-36. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30319 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-303192025-02-23T20:23:32Z Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. Формирование, морфология и пыльцевая продуктивность микроспорофиллов представителей рода Malus Mill. The formation, morphology and pollen productivity of microsporophylls of representatives of genus Malus Mill. Опалко, О.А. Збереження біологічного різноманіття Наведено результати досліджень морфології мікроспорофілів і пилкових зерен, пилкової продуктивності мікроспорофілів та життєздатності пилку різних видів, форм, сортів і гібридних сіянців роду Malus Mill. Приведены результаты изучения морфологии микроспорофиллов и пыльцевых зерен, пыльцевой продуктивности микроспорофиллов и жизнеспособности пыльцы видов, форм, сортов и гибридных сеянцев рода Malus Mill. Подтверждено для яблони закономерность развития махровости цветков у видов с большим количеством тычинок, установлено зависимость пыльцевой продуктивности микроспорофиллов, размеров микроспорофиллов и микроспор от генотипа отдельных видов, форм, сортов и гибридных сеянцев рода Malus Mill. The results of study of morphology of microsporophylls and pollen grains, pollen productivity of microsporophylls and fertility of pollen of species, forms, cultivars and hybrid seedlings of genus Malus Mill. are adduced. The regularity of development of doubleflowering for species with great quantity of stamens for apple-tree was confirmed. The dependence of pollen productivity of microsporophylls, dimensions of microsporophylls and microspores on the genotype of separate species, forms, cultivars and hybrid seedlings of genus Malus Mill. had found. 2010 Article Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. / О.А. Опалко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 30-36. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2220-1114 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30319 634.11 : 634.12 : 581.3 uk Автохтонні та інтродуковані рослини application/pdf Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Збереження біологічного різноманіття Збереження біологічного різноманіття |
| spellingShingle |
Збереження біологічного різноманіття Збереження біологічного різноманіття Опалко, О.А. Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. Автохтонні та інтродуковані рослини |
| description |
Наведено результати досліджень морфології мікроспорофілів і пилкових зерен, пилкової продуктивності мікроспорофілів та життєздатності пилку різних видів, форм, сортів і гібридних сіянців роду Malus Mill. |
| format |
Article |
| author |
Опалко, О.А. |
| author_facet |
Опалко, О.А. |
| author_sort |
Опалко, О.А. |
| title |
Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. |
| title_short |
Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. |
| title_full |
Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. |
| title_fullStr |
Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. |
| title_full_unstemmed |
Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. |
| title_sort |
формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду malus mill. |
| publisher |
Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Збереження біологічного різноманіття |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30319 |
| citation_txt |
Формування, морфологія і пилкова продуктивність мікроспорофілів представників роду Malus Mill. / О.А. Опалко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 30-36. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Автохтонні та інтродуковані рослини |
| work_keys_str_mv |
AT opalkooa formuvannâmorfologíâípilkovaproduktivnístʹmíkrosporofílívpredstavnikívrodumalusmill AT opalkooa formirovaniemorfologiâipylʹcevaâproduktivnostʹmikrosporofillovpredstavitelejrodamalusmill AT opalkooa theformationmorphologyandpollenproductivityofmicrosporophyllsofrepresentativesofgenusmalusmill |
| first_indexed |
2025-11-25T05:21:08Z |
| last_indexed |
2025-11-25T05:21:08Z |
| _version_ |
1849738476103139328 |
| fulltext |
30 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010
Вступ
Мікроспорофіли або тичинки являють собою скла-
дові частини андроцею, від гармонійного розвитку
якого залежить його пилкова продуктивність. Різні
види і сорти квіткових рослин формують неоднако-
ву кількість пилку з неоднаковою життєздатністю.
Кількість і якість пилку, що продукується окремою
мікроспорофілою, квіткою і всією рослиною, вплива-
ють на плодоношення запилюваних рослин, тих самих
(у автогамних) чи інших (у алогамних) і залежить
від спадкових чинників, віку, фізіологічного стану
рослин та умов їхнього росту [11]. Життєздатність
пилку може зменшуватись або зовсім втрачатись під
час його тривалого зберігання. Визначення життєз-
датності пилку має велике значення у селекційній
роботі при підборі пар для схрещування, коли необ-
хідно дати оцінку запилювачу. Особливого значення
набуває така перевірка, якщо строки цвітіння схре-
щуваних форм не збігаються, і пилок необхідно заго-
товляти завчасно або навпаки використовувати метод
вигонки окремих гілок. Іноді виникає необхідність
використовувати пилок, присланий з інших районів,
або навіть такий, що зберігався протягом року [2].
Стосовно представників роду Malus Mill., то пе-
реважна більшість з них належить до досить чітко
означених алогамних рослин з невеликою кількіс-
тю генотипів спроможних зав’язувати плоди (са-
моплідні форми) чи навіть насіння у цих плодах
(власне самофертильні форми) від авто- та/або
гейтоногамії [1, 5]. Рід Malus Mill. налічує близько
40 видів, а також велику кількість місцевих і селек-
ційних сортів, культивованих у теплому й помірному
кліматі [1, 7, 12], які об’єднують в один комплек-
сний вид M. domestica, хоча окремі з них ведуть
свій родовід від різних ботанічних видів та гібридів
між ними. Врожайність сортів яблуні як і декора-
тивність різних видів і форм роду Malus Mill., що
використовуються в декоративному садівництві і
садово-парковому будівництві, детермінується ха-
рактером генеративного морфогенезу рівнобіжно з
генотипом, віком дерев, технологією вирощування,
грунтово-кліматичними умовами та багатьма іншими
чинниками [6, 8, 13].
Матеріали та методи досліджень
Досліджували морфологію мікроспорофілів і пил-
кових зерен, пилкову продуктивність мікроспоро-
філів та життєздатність пилку різних видів, форм,
сортів і гібридних сіянців роду Malus Mill.
Середні розміри пиляків (довжину, ширину і тов-
щину) встановлювали шляхом вимірювання по 50 пи-
ляків у кожному варіанті з наступним розрахунком
простого середньоарифметичного показника. Се-
редню кількість пилкових зерен в одному пиляко-
ві розраховували за спеціальними таблицями для
визначення споротвірної спроможності андроцею
вищих рослин [10]. Вказана методика ґрунтується
на попередньому встановленні середнього розміру
одного пилкового зерна. Для дослідження з типових
для рослини квіток за кілька днів до цвітіння брали
пиляки зі зрілим пилком. Пиляки роздушували пре-
парувальною голкою на предметному склі, додавали
2–3 краплі дистильованої води і накривали покрив-
ним скельцем. Величину пилкових зерен вимірювали
під мікроскопом SK 14 за допомогою окуляр-мікро-
метра, вимірюючи діаметр у 50–80 полях зору (за-
лежно від кількості пилкових зерен у полі зору мікро-
скопа) з класовим інтервалом в 1 мк.
УДК 634.11 : 634.12 : 581.3
Опалко О. А.
Націоналний дендропарк «Софіївка» НАН України
ФОРМУВАННЯ, МОРФОЛОГІЯ І ПИЛКОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ
МІКРОСПОРОФІЛІВ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ MALUS MILL.
Наведено результати досліджень морфології мікроспорофілів і пилкових зерен, пилкової продуктивності мікро-
спорофілів та життєздатності пилку різних видів, форм, сортів і гібридних сіянців роду Malus Mill.
ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 31
Для визначення оптичної густини водної сус-
пензії пилку, необхідного показника для передба-
чених методикою Савченка М. І. [10] розрахунків
кількості пилкових зерен на один пиляк, пиляки
звільняли від оболонки. Для цього по 10 типових
нормально розвинених пиляків клали на вузеньку
скляну пластинку і обробляли 0,1 мл (одна крапля)
концентрованої сірчаної кислоти. Під дією кислоти
протягом двох-трьох хвилин епідерміс, фіброзний і
проміжний шари стінок пиляка розчинялися. Для
кращого змочування і швидшого розчинення стінок
пиляків їхні покриви і тапетальний шар клітин після
нанесення кислоти подрібнювали препарувальною
голкою. Після повного розчинення стінок пиля-
ка пилкові зерна переносили у пробірки шляхом
змивання їх дистильованою водою. Аналізована
суспензія пилкових зерен включала вміст 10 пиляків,
0,1 мл сірчаної кислоти і 5 мл дистильованої води
(по 0,5 мл на один пиляк). Її оптичну густину визна-
чали на фотоелектричному колориметрі (ФЕК-М).
Отримані дані про середні розміри пилкових зе-
рен і оптичну густину відповідної суспензії викорис-
товували для розрахунку кількості пилкових зерен
на один пиляк за вищезгаданими таблицями [10].
Непряме оцінювання якості пилку виконували
йодним методом, який ґрунтується на зміні кольо-
ру крохмалю в пилкових зернах внаслідок йодної
реакції. Зрілі пиляки розривали препарувальною
голкою на предметному склі, змочували йодним
розчином, видаляли зайві тканини і накривали по-
кривним скельцем. Під мікроскопом підраховували
забарвлені (життєздатні) і незабарвлені (нежит-
тєздатні) пилкові зерна. Йодний розчин готували
за рецептом Грама [9].
Результати досліджень та їх обговорення
Квіткові бруньки у яблуні закладаються у літні
місяці року, який передує цвітінню, після закін-
чення першої хвилі росту пагонів [3]. Початок за-
кладання і темпи диференціювання залежать від
ґрунтово-кліматичних умов, видових особливостей,
віку дерев та інших факторів [6, 8, 13, 14]. По-
чаток диференціювання квіткових бруньок майже
збігається з початком припинення росту пагонів.
У цей час у тканинах пагона швидко зростає кон-
центрація вуглеводів, причому суха, спекотна погода
прискорює цей процес і може викликати помітне
збільшення кількості плодових бруньок. Надлишок
вологи і рясне зрошення можуть пригальмувати
генеративний морфогенез [13]. У дорослих дерев
закладання і диференціювання квіткових бруньок
відбувається раніше, спочатку на кільчатках, потім
на списиках, плодових прутиках і, нарешті, на одно-
річних пагонах. У південних районах вирощування
яблуні квіткові бруньки починають закладатись
на початку червня, біля північної межі ареалу —
на два місяці пізніше [14].
Генеративні меристеми на осі суцвіття заклада-
ються від основи до верхівки, а диференціювання
їх проходить у зворотному напрямі. Частини квітки
закладаються і диференціюються у звичайній послі-
довності: чашолистки, пелюстки, андроцей, гінецей.
У видів і сортів з пізнім закладанням квіткових бру-
ньок їхній розвиток відбувається швидше і до кінця
вегетації різниця між видами і сортами за ступенем
диференціювання значно зменшується [14].
Зародкові горбики майбутніх мікроспорофілів
у яблуні закладаються влітку на квітколожі в шахо-
вому порядку. Однак не всі тичинки починають роз-
виватись одночасно. Спочатку формується перше
коло — з обох боків кожної зародкової пелюстки
утворюється по одному горбику. Через певний час
також у шаховому порядку стосовно горбиків пер-
шого кола закладаються горбики мікроспорофілів
наступного кола. Після формування вони кулясті,
пізніше стають дещо приплюснутими і ребристими.
Восени мікроспорофіли залишаються «сидячими».
Тичинкова нитка у яблуні виростає тільки навесні
наступного року [2].
Тичинкова нитка у яблуні циліндрична, в ній
проходить провідний пучок, який живить пилкові
гнізда. У пиляку він розміщений по центру, між
пилковими гніздами, де разом з паренхімними клі-
тинами утворює в’язальце. Основна частина ти-
чинки — пиляк — складається з двох половинок,
з’єднаних в’язальцем, кожна з яких містить два
пилкових гнізда [2].
У яблуні можна знайти пиляки різні за величи-
ною. Серед вивчених представників роду Malus
Mill. (табл. 1) найбільші середні розміри пиляків
були у M. prunifolia (Willd.) Borkh. var. Rinki
(Koidz.) Rehd. f. fastigiata bifera (Dieck) Al. Teod.,
а найменші — у M. niedzwetzkyana Dieck.
При цьому середня довжина пиляка M. pruni-
folia (Willd.) Borkh. var. Rinki (Koidz.) Rehd. f.
fastigiata bifera (Dieck) Al. Teod. складала 2,3 мм,
що на 1,1 мм перевищує показник M. niedzwetz-
kyana Dieck і на 0,3–0,6 мм — довжину пиляків
32 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010
решти генотипів яблуні. Що стосується ширини,
то ширшими були пиляки плодових форм M. do-
mestica Borkh. (1,5–1,7 мм). Мінімальну ширину
(1,1 мм) мали пиляки M. niedzwetzkyana Dieck.
Найбільшою товщиною (0,9 мм) характеризува-
лись двa генотипи: M. prunifolia (Willd.) Borkh. var.
Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata bifera (Dieck) Al.
Teod. і сорт Росавка. Найменші показники товщини
були у M. purpurea (Barbier) Rehd. f. aldenhamensis
(Gibbs.) Rehd. (0,4 мм) та M. prunifolia (Willd.)
Borkh. f. pendula (Bean) Rehd. (0,5 мм). Решта ге-
нотипів формували пиляки завтовшки 0,6–0,8 мм.
У яблуні спостерігається також явище петилиза-
ції — перетворення пиляків у пелюстки, у резуль-
таті чого утворюються махрові квітки або квітки, які
мають додаткові пелюстки [2].
Відомо, що рослини з невеликою кількістю тичи-
нок мають переважно прості квітки. За наявності
великої кількості тичинок махровість квіток розви-
вається значно сильніше [4]. Ця тенденція підтвер-
дилась і при вивченні кількості тичинок і пелюсток
у квітках представників роду Malus Mill. (табл. 2).
У видів і форм з простими квітками, які мають
п’ять пелюсток, кількість тичинок на одну квітку
в середньому становила 18,8–22,6 штук.
У напівмахрових квіток в середньому на одну квіт-
ку припадало від 6,8 у M. purpurea (Barbier) Rehd.
до 13,0 у M. Scheideckeri (Spaeth) Zbl. пелюсток і від
21,6 у M. purpurea (Barbier) Rehd. до 41,0 у M. pur-
purea (Barbier) Rehd. f. aldenhamensis (Gibbs.) Rehd.
тичинок, окремі з яких мали ознаки часткового пере-
творення на пелюстки (рис. 1).
Рис. 1. Тичинка M. scheideckeri (Spaeth) Zbl., з
ознаками перетворення на пелюстку
На ранній стадії розвитку квітки структура за-
родкового пиляка досить примітивна. Він скла-
дається з одноядерних меристематичних клітин,
за рахунок активного росту яких відбувається ріст
пиляка. Під час свого росту горбик пиляка втрачає
кулясту форму, витягується вгору, стає ребристим,
відбувається внутрішнє його диференціювання.
У кожній лопаті зародкового пиляка формується
Генотип Середній розмір пиляка, мм
довжина ширина товщина
M. baccata (L.) Borkh. 1,8 1,2 0,7
M. baccata (L.) Borkh. var. sachalinensis Kom. 2,0 1,2 0,8
M. halliana Koehne 1,7 1,3 0,8
M. niedzwetzkyana Dieck 1,2 1,1 0,6
M. prunifolia (Willd.) Borkh. f. pendula (Bean) Rehd. 2,0 1,3 0,5
M. prunifolia (Willd.) Borkh. var. Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata
bifera (Dieck) Al. Teod.
2,3 1,4 0,9
M. purpurea (Barbier) Rehd. f. aldenhamensis (Gibbs.) Rehd. 2,0 1,3 0,4
M. silvestris (L.) Mill. 1,9 1,4 0,7
M. scheideckeri (Spaeth) Zbl. 1,8 1,4 0,5
M. domestica Borkh. сорт Росавка 2,0 1,6 0,9
M. domestica Borkh. сіянець 2–7 (Лорд Ламбурне Ч Голден Спайр) 2,0 1,5 0,8
M. domestica Borkh. сіянець 1111 (24234 Ч Росавка) 1,8 1,7 0,6
1. Розміри пиляків представників роду Malus Mill. (2006–2007 pp.)
ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 33
пилкове гніздо — мікроспорангій. Пиляк у яблуні
чотирьохгніздний. Два пилкових гнізда розміщено
з одного боку пиляка, два — з іншого. Два гнізда
з протилежних половинок пиляка більш зближені,
ніж інші, і тому на поперечному зрізі пилкові гнізда
розміщені під кутом один до одного [2, 14].
Серед однорідних меристематичних клітин зарод-
кового пиляка спочатку виділяється покривний шар
клітин — епідерміс, під яким поділ клітини відбува-
ється в тангентальному напрямі, збільшуючи кіль-
кість своїх рядів. Із самих внутрішніх шарів клітин
формується археспорій — ініціальні спорогенні клі-
тини. У більшості сортів яблуні у центральних квітках
суцвіть первинний археспорій диференціюється з осе-
ні. У бічних квітках суцвіть археспорій закладається
тільки навесні. Наприкінці лютого — на початку
березня він складається з великих клітин з густою
цитоплазмою і великими ядерцями в ядрах. Потім
внаслідок поділу клітин первинного археспорію з них
утворюється вторинний археспорій, який безпосе-
редньо перетворюється в материнські клітини пилку.
Клітини археспорію збільшуються в об’ємі, поділів
у них більше не відбувається, ядра стають більшими
і забарвлюються світліше, ніж цитоплазма. Таку ста-
дію вважають перехідною до перетворення археспо-
ріальних клітин у материнські клітини мікроспор [2].
Формування і розвиток пилкових зерен у яблуні
відбувається так само, як і у більшості дводольних
покритонасінних рослин. Це складний процес, у ре-
зультаті якого формуються чоловічі гамети.
Розвиток мікроспор у яблуні відбувається за си-
мультантним типом, що властиво для всієї родини
Rosaceae Juss. Він характеризується тим, що під час
редукційного поділу між дочірніми ядрами перегородка
не утворюється, і всі чотири ядра лежать у спільній
цитоплазмі. Після першого мейотичного поділу дочірні
ядра відходять до протилежних полюсів, майже одра-
зу ж одночасно в обох ядрах настає другий екваційний
поділ. Веретена поділу, як правило, розміщуються
перпендикулярно одне до одного. До закінчення поділу
утворюється клітина з чотирма ядрами. Потім від-
бувається відособлення цитоплазми навколо кожного
ядра і утворення клітинної мембрани: виникає тетрада
мікроспор. Ще деякий час четвірка новоутворених
мікроспор перебуває в оболонці материнської клітини.
Кожна з них спочатку має в проекціїї трикутну форму,
але поступово клітини, розростаючись, округляються,
їхня оболонка ущільнюється, а оболонка материнської
клітини поступово розчиняється. Тетрада розпадається
на окремі мікроспори. Таким чином виникають чотири
окремі мікроспори — спочатку одноядерні пилкові
зерна [2] (рис. 2).
2. Кількість пелюсток і тичинок у квітках представників роду Malus Mill. (2006–2009 pp.)
Генотип Кількість тичи-
нок, шт.
Кількість пе-
люсток, шт.
M. baccata (L.) Borkh. 20,5 5,0
M. baccata (L.) Borkh. var. sachalinensis Kom. 19,9 5,0
M. halliana Koehne 22,6 5,0
M. hissarica S. Kudr. 18,8 5,0
M. niedzwetzkyana Dieck 21,5 5,0
M. prunifolia (Willd.) Borkh. f. pendula (Bean) Rehd. 20,3 5,0
M. prunifolia (Willd.) Borkh. var. Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata
bifera (Dieck) Al. Teod.
19,7 5,0
M. silvestris (L.) Mill. 20,0 5,
M. scheideckeri (Spaeth) Zbl. 25,0 13
M. purpurea (Barbier) Rehd. 21,6 6,8
M. purpurea (Barbier) Rehd. f. aldenhamensis (Gibbs.) Rehd. 41,0 8,0
M. domestica Borkh. сорт Росавка 20,0 5,0
M. domestica Borkh. сіянець 2–7 (Лорд Ламбурне Ч Голден Спайр) 20,0 5,0
M. domestica Borkh. сіянець 1111 (24234 Ч Росавка) 20,0 5,0
34 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010
У пиляках різних квіток, у різних пиляках однієї
квітки і навіть у різних гніздах одного пиляка розви-
ток мікроспор відбувається асинхронно. Особливо
різняться пиляки верхнього (на довгих тичинко-
вих нитках) і нижнього (на коротких тичинкових
нитках) кола тичинок. У пиляках верхнього кола
тичинок пилкові зерна формуються раніше, ніж
у нижніх. Іноді ця різниця досягає декількох днів.
У межах одного пилкового гнізда спостерігається
синхронність клітинних поділів.
У процесі дозрівання пилкових зерен змінюється
їхня величина і форма. Вони стають видовженими.
Вздовж поверхні пилкових зерен майже від полюса
до полюса закладається три меридіальні борозни,
в середній частині кожної з яких по екваторіально-
му колу пилкового зерна утворюються проросткові
пори — апертури. Зрілі пилкові зерна яблуні видо-
вжені, середнього розміру, з неяскравим малюнком
екзини. Пилок яблуні має найбільш вузькі складки
на екзині серед плодових рослин [2].
У таблиці 3 наведено результати вивчення пилко-
вої продуктивності та життєздатності пилку пред-
ставників роду Malus Mill.
За кількістю пилкових зерен в одному пилякові
переважала M. prunifolia (Willd.) Borkh. var. Rinki
(Koidz.) Rehd. f. fastigiata bifera (Dieck) Al. Teod.,
у пиляках якої було понад 16 тисяч пилкових зерен.
Характерно, що саме вона мала пиляки найбільшої
довжини та найбільші пилкові зерна. У пиляках
M. niedzwetzkyana Dieck, розміри яких були най-
меншими, нараховується лише 2,7 тисячі пилкових
зерен. Подібна тенденція спостерігається при ви-
вченні зв’язку кількості пилкових зерен в одному
пилякові з розмірами останнього також у решти
Рис. 2. Пилкові зерна M. baccata (L.) Borkh.
3. Розміри і життєздатність пилку представників роду Malus Mill.
Генотип
С
ер
ед
ні
й
ро
зм
ір
пи
лк
ов
ог
о
зе
рн
а,
мк
К
іл
ьк
іст
ь
пи
лк
о-
ви
х
зе
ре
н
в
од
но
му
пи
ля
ко
ві
, ш
т.
Ж
ит
тє
-з
да
тн
іст
ь
пи
лк
ов
их
з
ер
ен
, %
M. baccata (L.) Borkh. 35,4 7198 94,1
M. baccata (L.) Borkh. var. sachalinensis Kom. 33,3 9576 95,8
M. halliana Koehne 38,5 6496 66,2
M. niedzwetzkyana Dieck 34,5 2728 77,9
M. prunifolia (Willd.) Borkh. f. pendula (Bean) Rehd. 40,1 4928 63,9
M. prunifolia (Willd.) Borkh. var. Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata
bifera (Dieck) Al. Teod.
44,7 16224 60,7
M. purpurea (Barbier) Rehd. f. aldenhamensis (Gibbs.) Rehd. 33,44 13419 70,1
M. silvestris (L.) Mill. 40,23 9520 53,2
M. domestica Borkh. сорт Росавка 42,0 10890 84,3
M. domestica Borkh. сіянець 2–7 (Лорд Ламбурне Ч Голден Спайр) 38,8 12760 85,1
M. domestica Borkh. сіянець 1111 (24234 Ч Росавка) 38,6 6902 87,9
ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 35
вивчених за цими ознаками видів і форм яблуні,
однак на прояв такого зв’язку впливали і ширина, і
товщина пиляків, а також розміри пилкових зерен.
За методикою, запропонованою Флоріним (Flo-
rin, 1927), за якістю пилок поділяється на три групи:
з поганою життєздатністю — до 30 % фертильних
пилкових зерен; середньою — від 30 до 70 %, з до-
брою — більше 70 %. Найвищу життєздатність має
пилок з пухких бутонів напередодні цвітіння [2].
Життєздатність пилку всіх вивчених видів, різ-
новидів і форм перевищувала 50 %. При цьому
середньою (від 50 до 70 %) вона була у M. hal-
liana Koehne, M. prunifolia (Willd.) Borkh. f. pen-
dula (Bean) Rehd., M. prunifolia (Willd.) Borkh.
var. Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata bifera (Dieck)
Al. Teod. і M. silvestris (L.) Mill. У решти гено-
типів життєздатність пилку становила від 70,1 %
у M. purpurea (Barbier) Rehd. f. aldenhamensis
(Gibbs.) Rehd. до 94,1 та 95,8 % відповідно у Ma-
lus baccata (L.) Borkh. та її різновиду M. bacca-
ta (L.) Borkh. var. sachalinensis Kom. У вивчених
плодових форм показник життєздатності пилку був
досить вирівняним. Різниця між варіантами стано-
вила лише 3,6 %.
Висновок
Отже, в результаті виконаних досліджень підтвер-
джено для яблуні закономірність розвитку махровості
квіток у видів з більшою кількістю тичинок, встанов-
лено залежність пилкової продуктивності мікроспо-
рофілів, а також розмірів мікроспорофілів і мікроспор
представників роду Malus Mill. від генотипу окремих
видів, різновидів, форм, сортів і гібридів.
Перелік посилань
1. Дорофеев В. Д. Цветение, опыление и гибридиза ция
растений / В. Д. Дорофеев, Ю. П. Лаптев, Н. М. Че-
калин. — М.: Агропромиздат, 1990. — 144 с.
2. Крылова В. В. Эмбриология яблони / В. В. Кры ло-
ва. — Кишинёв: Штиинца, 1981. — 148 с.
3. Куян В. Г. Плодівництво / В. Г. Куян. — К.: Аграр-
на наука, 1998. — 472 с.
4. Никоненко Н. П. Семеноводство цветочных культур
открытого грунта / Н. П. Никоненко. — М.; Л.:
Издательство коммунального хозяйства РСФСР,
1950. — 76 с.
5. Опалко А. І. Селекція плодових і овочевих куль-
тур / А. І. Опалко, Ф. О. Заплічко. — К.: Вища
шк., 2000. — 440 с.
6. Опалко О. А. Генеративний морфогенез представ-
ників роду Malus Mill., здатних до кореневласного
розмноження / О. А. Опалко // Матер. ІІ Міжнар.
наук. конф. молодих дослідників «Теоретичні та при-
кладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівни-
цтва». — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 174–176.
7. Опалко О. А. Декоративні представники роду Ma-
lus Mill. у Національному дендропарку «Софіїв-
ка» / О. А. Опалко // Автохтонні та інтродуковані
рослини України: Зб. Наук. пр. — Вип. 1. — К.:
Академперіодика, 2005. — С. 312–320.
8. Опалко О. А. Генеративний морфогенез сортів і
гібридів Мліївської селекції, здатних до коренев-
ласного розмноження / О. А. Опалко, А. І. Опал-
ко // Біологічні науки і проблеми рослинництва:
Зб. наук. праць УДАУ. — Умань, 2003. — Спец.
вип. — С. 504–507.
9. Паушева З. П. Практикум по цитологии расте-
ний / З. П. Паушева. — М.: Колос,1980. — 304 с.
10. Савченко Н. И. Таблицы для определения спо-
рообразовательной способности андроцея высших
растений / Н. И. Савченко. — К.: Наукова думка,
1975. — 92 с.
11. Селекція плодових і овочевих культур. Практикум:
навчальний посібник / А. І. Опалко, А. О. Яценко,
О. А. Опалко, Н. В. Мойсейченко. — К.: Наук. світ,
2004. — 307 с.
12. Хромосомные числа цветковых растений / Под ред.
Ан. А. Федорова. — Л.: Наука, 1969. — 928 с.
13. Чендлер У. Х. Плодоводство / У. Х. Чендлер. —
М.; Л.: Сельхозгиз, 1935. — 608 с.
14. Эмбриология плодово-ягодных, технических и стиму-
лирующих возделываемых расте ний / А. А. Чеботарь,
Л. А. Лудникова, Т. Ф. Азе ма, М. Г. Архипенко. —
Кишинёв: Штиинца, 1987. — 203 с.
36 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010
ФОРМИРОВАНИЕ, МОРФОЛОГИЯ
И ПЫЛЬЦЕВАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ
МИКРОСПОРОФИЛЛОВ ПРЕДСТАВИ-
ТЕЛЕЙ РОДА MALUS MILL.
Опалко О. А.
Национальный дендрологический парк «Софиевка» НАН
Украины
Приведены результаты изучения морфологии микроспоро-
филлов и пыльцевых зерен, пыльцевой продуктивности микро-
спорофиллов и жизнеспособности пыльцы видов, форм, сортов
и гибридных сеянцев рода Malus Mill. Подтверждено для
яблони закономерность развития махровости цветков у видов
с большим количеством тычинок, установлено зависимость
пыльцевой продуктивности микроспорофиллов, размеров ми-
кроспорофиллов и микроспор от генотипа отдельных видов,
форм, сортов и гибридных сеянцев рода Malus Mill.
THE FORMATION, MORPHOLOGY
AND POLLEN PRODUCTIVITY
OF MICROSPOROPHYLLS OF
REPRESENTATIVES OF GENUS MALUS
MILL.
Opalko O. A.
National dendrological park “Sofiyivka” of NAS of Ukraine
The results of study of morphology of microsporophylls and
pollen grains, pollen productivity of microsporophylls and fertility
of pollen of species, forms, cultivars and hybrid seedlings of genus
Malus Mill. are adduced. The regularity of development of double-
flowering for species with great quantity of stamens for apple-tree
was confirmed. The dependence of pollen productivity of microspo-
rophylls, dimensions of microsporophylls and microspores on the
genotype of separate species, forms, cultivars and hybrid seedlings
of genus Malus Mill. had found.
|