Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні
На підставі літературних джерел проаналізовано дані стосовно історії інтродукції тропічних та субтропічних гігрота гідрофітів в Європі та країнах колишнього Радянського Союзу, у тому числі в Україні. Висвітлено сучасний стан колекцій тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Україні. На основ...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Автохтонні та інтродуковані рослини |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30332 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні / І.В Чіков // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 103-107. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30332 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чіков, І.В. 2012-01-29T15:42:25Z 2012-01-29T15:42:25Z 2010 Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні / І.В Чіков // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 103-107. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2220-1114 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30332 581.526.3 : 58.006 На підставі літературних джерел проаналізовано дані стосовно історії інтродукції тропічних та субтропічних гігрота гідрофітів в Європі та країнах колишнього Радянського Союзу, у тому числі в Україні. Висвітлено сучасний стан колекцій тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Україні. На основании литературных источников приведены данные о зарождении интродукции тропических и субтропических гигро-гидрофитов в Европе и её распространение в странах бывшего Советского Союза и в Украине. Освещено современное состояние коллекций тропических и субтропических гигро- и гидрофитов в Украине. On the basis of literature data about origin of introduction of the tropical and subtropical gygro- and gydrofytes in Europe and it distribution in the countries of the former Soviet Union and in Ukraine is presented. The current state of collections of tropical and subtropical gygro- and gydrofytes in Ukraine has been given. uk Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України Автохтонні та інтродуковані рослини Оглядові статті Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні История интродукции тропических и субтропических гигро- и гидрофитов в Европе и Украине History of introduction of the tropical and subtropical gygro- and gydrofytes in Europe and Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні |
| spellingShingle |
Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні Чіков, І.В. Оглядові статті |
| title_short |
Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні |
| title_full |
Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні |
| title_fullStr |
Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні |
| title_full_unstemmed |
Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні |
| title_sort |
історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в європі та україні |
| author |
Чіков, І.В. |
| author_facet |
Чіков, І.В. |
| topic |
Оглядові статті |
| topic_facet |
Оглядові статті |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Автохтонні та інтродуковані рослини |
| publisher |
Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
История интродукции тропических и субтропических гигро- и гидрофитов в Европе и Украине History of introduction of the tropical and subtropical gygro- and gydrofytes in Europe and Ukraine |
| description |
На підставі літературних джерел проаналізовано дані стосовно історії інтродукції тропічних та субтропічних гігрота гідрофітів в Європі та країнах колишнього Радянського Союзу, у тому числі в Україні. Висвітлено сучасний стан колекцій тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Україні.
На основании литературных источников приведены данные о зарождении интродукции тропических и субтропических гигро-гидрофитов в Европе и её распространение в странах бывшего Советского Союза и в Украине. Освещено современное состояние коллекций тропических и субтропических гигро- и гидрофитов в Украине.
On the basis of literature data about origin of introduction of the tropical and subtropical gygro- and gydrofytes in Europe and it distribution in the countries of the former Soviet Union and in Ukraine is presented. The current state of collections of tropical and subtropical gygro- and gydrofytes in Ukraine has been given.
|
| issn |
2220-1114 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30332 |
| citation_txt |
Історія інтродукції тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Європі та Україні / І.В Чіков // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 103-107. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT číkovív ístoríâíntrodukcíítropíčnihtasubtropíčnihgígrotagídrofítívvêvropítaukraíní AT číkovív istoriâintrodukciitropičeskihisubtropičeskihgigroigidrofitovvevropeiukraine AT číkovív historyofintroductionofthetropicalandsubtropicalgygroandgydrofytesineuropeandukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T20:42:20Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:42:20Z |
| _version_ |
1850527622193217536 |
| fulltext |
ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 103
СПАДКОВІСТЬ І СИНЕРГЕТИЧНІ ПРО-
ЦЕСИ ПРИ ЗАПИЛЕННІ І ЗАПЛІД-
НЕННІ КВІТКОВИХ РОСЛИН
Малецький С. І.
Інститут цитології і генетики РАН, м. Новосибірськ Росія
Питання репродуктивної біології квіткових рослин і си-
нергетичної складності цих процесів обговорюються в рамках
ретроспективного дискурсу. У основу дискурсу покладені екс-
периментальні і теоретичні дослідження, виконані впродовж
тривалого історичного часу. Ці витратні за часом і трудомісткі
за виконанням цитологічні, ембріологічні і популяційно-гене-
тичні дослідження механізмів запліднення і насінного розмно-
ження, залишаються фактичною основою сучасного розуміння
механізмів репродукції насіння. Нові аспекти розуміння проце-
сів насінної репродукції викладено з використанням лексичного
і методологічного апарату ботаніки, цитогенетики і синергетики.
Врахування численних багаторічних експериментальних даних і
теоретичних узагальнень багатьох авторів, що належать до різ-
них наукових шкіл, дає змогу скласти досить цілісну картину
репродуктивної біології покритонасінних рослин.
HEREDITY AND SYNERGETIC INTER-
ACTION IN PROCESSES OF POLLINA-
TION AND FERTILIZATION IN FLOWER
PLANTS
Maletskii S. I.
Institute of cytology and genetics, Siberian division, Russian
academy of sciences, Novosibirsk, Russia
As part of the reproductive biology of plants retrospectively
examined the relationship gamo- and agamospermic methods of
seed reproduction in flowering plants and modes of transmission
of hereditary characteristics in plants. We consider the concept of
multiple fertilization and the role of the different phases of fertiliza-
tion in the formation of genetic variability of gamo- and agamosper-
mic species. It appears that the inclusion of experimental data and
theoretical generalizations of many authors, belonging to various
schools, gives an actual picture of the relationship means of seed
reproduction and genetic variability in plants.
УДК 581.526.3 : 58.006
Чіков І. В.
Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
ІСТОРІЯ ІНТРОДУКЦІЇ ТРОПІЧНИХ ТА СУБТРОПІЧНИХ ГІГРО- ТА
ГІДРОФІТІВ В ЄВРОПІ ТА УКРАЇНІ
На підставі літературних джерел проаналізовано дані стосовно історії інтродукції тропічних та субтропічних гігро-
та гідрофітів в Європі та країнах колишнього Радянського Союзу, у тому числі в Україні. Висвітлено сучасний стан
колекцій тропічних та субтропічних гігро- та гідрофітів в Україні.
Історія інтродукції водних рослин у світі на-
раховує не одне століття, однак в Україні широке
впровадження водних рослин в озеленення почало-
ся порівняно недавно. Метою статті є висвітлення
основних етапів історії інтродукції водних гігро- та
гідрофітів в Європі та Україні. Аналіз здійснено
на основі доступних літературних джерел, в яких
наводиться характеристика водних рослин та їх
окремих таксономічних груп [1–3, 5, 7, 10, 12–14,
17, 20]. Використовувалися також каталоги колек-
цій та насіння різних ботанічних садів та дендро-
парків [4, 6, 8].
Створювати водойми люди розпочали у давніх
садах інків і китайців ще 4,5 тис. років тому. Перші
104 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010
посібники про способи вирощування та утримання
водних рослин з’явилися у Європі в XVIII ст.,
а перші відомості щодо інтродукції цих рослин за-
реєстровані на початку XIX ст. У 1801 р. Даліл
вперше спробував інтродукувати в Європі латат-
тя голубе (Nymphaea caerulea Sav.), завезене з
Єгипту. У басейні на території музею природної
історії у Парижі воно добре росло і квітувало.
А в 1873 р. там з’явилося латаття червоне (Nym-
phaea rubra Roxb.), що поширене у водоймах Індії
та Австралії [12].
У 1832 р. Є. Ф. Пьопіг (Е. Е. Роeрріg), подо-
рожуючи по Південній Америці, знайшов гігант-
ське латаття і дав йому назву Euryale amazonica
Poepp. В 1836 р. німецький ботанік Р. Г. Шомбургк
(R. G. Schombrurgk) знайшов таку рослину у Бри-
танській Гвіані (поблизу Джорджтауна) і на честь
Королеви Англії назвав її — Nymphaea victoria
R. G. Schomb., а в 1837 р. англійський ботанік
Дж. Ліндлей на основі матеріалів Р. Г. Шомбургка,
відніс цю рослину до нового роду з назвою Victoria
regia Lindl. У 1850 р. Дж. Совербі (James De Carle
Sowerby) дотримуючись правил ботанічної міжна-
родної номенклатури запропонував назву Victoria
amazonica. Останнім часом в наукових виданнях
визнана правильною назва — Victoria amazonica
(Роeрріg) Sowerby. Інший південно-аргентинський
вид — Victoria cruziana A. D. Orb в 1840 р. описав
французький мандрівник А. д’Орбіньї [5].
«Вікторну оранжерею» вперше збудували в Ан-
глії в м. К’ю, де в 1850 р. V. amazonica вперше
зацвіла. Одночасно з уведенням в культуру V. am-
azonica до «Вікторних оранжерей» надходили й
інші тропічні водні рослини: різні види тропічного
латаття з квітками блакитного, синього, жовтого,
червоного і рожевого кольорів, крім них — види
родів Pontederia, Eichornia, Pistia та багато інших
рослин. З 1851 р. «Вікторні оранжереї» споруджу-
ють у Голандії, Німеччині, Бельгії, Франції, Італії.
У 1852 р. тропічні водні рослини — Victoria ama-
zonica (Роeрріg) Sowerby, Nymphaea caerulea Sav.,
Nuphar advena W. T. Aiton, Euryale ferox Salisb. —
з’явилися в Прибалтиці у Вагнера (Рига), пізніше
(у 1853 р.) у Петербурзькому ботанічному саду, де
директором був К. А. Мейєр. Тут було збудовано
оранжерею з басейном діаметром 7,6 м. У 1902–
1905 рр. оранжерею для водних екзотичних рослин
споруджують у Москві [5].
Попит на водні рослини спонукав до роботи і се-
лекціонерів. У 1877 р. Джозеф Борі Латур-Марліак
(J. Bori Latour Marliac), схрещуючи види тропічних
і помірних широт, отримав гібридне різнобарвне
латаття. За 30 років роботи ним було виведено по-
над 50 гібридів, які до нині займають провідне місце
у дизайні водойм [12].
У наш час американські вчені — К. Страун і
П. Слокум — створили багато нових сортів нім-
фей. Одним з напрямків їх селекційної роботи є
створення зимостійких сортів з блакитними квітка-
ми (поки що такі квітки мають лише теплолюбиві
види) [21].
У колишньому Радянському Союзі тропіч-
ні водні рослини також вирощували в ботанічних
садах і впроваджували в культуру. Так, у Голов-
ному ботанічному саду РАН ім. М. В. Цицина
(м. Москва) їх вирощуванням займалися В. Н. Че-
канова [12, 15], Б. Панюков [9, 19], В. Л. Ше-
лейковський [11, 12, 19]; у Ботанічному інсти-
туті ім. В. Л. Комарова РАН — К. Мейснер,
О. Кальковська, С. М. Колмін, Б. М. Замят-
нін [5], М. М. Арнаутов, В. І. Галахова [5, 15],
С. Ю. Турдієв, С. І. Чубаров [21]; у Ботанічному
саду Санкт-Петербурзького Державного універ-
ситету — А. Є. Соколова [12, 16]; у Сухумському
ботанічному саду — М. В. Копилов [10], А. В. Ва-
сильєва, І. Д. Мадзмаріашвілі; Сочинському бота-
нічному саду — К. А. Баданова [1]; Алма–Атин-
ському ботанічному саду — С. Ю. Турдієв [20];
у Ташкенському ботанічному саду — Ю. М. Мур-
дахаєв [17]; у Душанбинському ботанічному
саду — Р. П. Манохіна [14]; у Тбіліському бо-
танічному саду — Н. В. Капіaнідзе [7]. За часів
СРСР у Ленінграді в Ботанічному інституті АН
СРСР, ботанічному саду ЛДУ ім. О. О. Жданова і
в Головному ботанічному саду АН СРСР у Москві
були створені унікальні колекції оранжерейно-вод-
них рослин з тропіків та субтропіків всієї планети.
В 1984 р. у Ленінгарадському ботанічному саду
ЛДУ ім. А. А. Жданова колекція нараховувала
187 видів водних рослин [16], а у Ботанічному ін-
ституті АН СРСР і в Головному ботанічному саду
АН СРСР культивувалося біля 300 видів водних
рослин. У створенні колекцій суттєву роль зіграло
міжнародне співробітництво. В створенні колек-
ції водних рослин тропіків взяли участь колеги з
НДР — Г. Мюльберг і П. Барт, з Чехії — І. Сто-
рола і К. Ратай, з ФРН — Г. Шмідт, А. Бласс,
ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 105
Г. Брюннер, зі Швеції — Г. Пінтер, з Голлан-
дії — Х. В. Е. ван Бругген, з США — Г. Аксель-
род і А. Грінберг, із Бразилії — А. Блеєр [15].
В Україні будівництво «Вікторних оранжерей»
розпочалося у Харкові. Ботанічний сад Харківсько-
го університету був заснований у 1804 р. У 1914 р.
тут вже був оранжерейний комплекс з 7 оранжерей
та літня теплиця для водно-болотних тропічних рос-
лин. У 1915 р. в ботанічному саду Харківського
університету вперше зацвіла Victoria amazonica
(Роeрріg) Sowerby, котру культивували разом з
іншими водними рослинами: Euryale ferox Salisb.,
Nymphaea rosea (Sims.) Sweet., N. coerulea Sav.
Крім водних, в оранжереї були болотні рослини
(Cyperus alternifolius L., C. asper (Lebm.) O’Neill.,
C. papyrus L., Saccharum officinarum L. тощо).
На жаль, після революції 1917 р. «Вікторна оран-
жерея» була зруйнована. Зараз в одній з оранжерей
з тропічними рослинами є басейн діаметром 3 м де,
за словами співробітників, в теплий період року
вирощують Victoria amazonica (Роeрріg) Sowerby.
Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна Київсько-
го національного університету ім. Тараса Шевчен-
ка — один з найстаріших ботанічних садів України.
Він заснований у 1839 р. Ботанічний сад розташо-
ваний у центрі Києва на крутосхилах річки Либідь
і займає площу 22,5 га [6]. У ботанічному саду
ім. акад. О. В. Фоміна у післявоєнний період ви-
рощуванням водних рослин займалася Г. С. Біло-
кінь [3]. У 1960 р. під керівництвом М. М. Прахова
на місці старого лимонарію збудували «Вікторну
оранжерею», де з 1965 р. вперше у Києві виро-
щується Victoria amazonica (Роeрріg) Sowerby.
До 1975 р. колекція рослин нараховувала 100 вод-
них та 36 прибережно-водних видів, інтродукованих
науковими співробітниками саду З. П. Козловою та
В. П. Кучеренко. Після реконструкції «Вікторної
оранжереї» під керівництвом наукового співробітни-
ка В. І. Северіна у 1983–1985 р. збудували дві роз-
дільні оранжереї загальною площею 377 м2 з трьома
великими і двома малими басейнами [12]. Багато-
річне спостереження за видами родів Nymphaеа
та Nuphar, що ростуть в захищеному ґрунті в цих
оранжереях, проводить Т. П. Мазур. Зібрана нею
колекція родини Nymphaeaceae захищеного та від-
критого ґрунту складається з 21 виду, 6 різновид-
ностей, 1 гібриду, 26 культиварів [13]. В 1991 році
вперше у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фо-
міна в оранжереї були створені моделі 5 штучних
екотопів, які дають змогу раціонально викорис-
товувати площу і розміщувати рослини за трьома
основними екологічними типами: гідрофіти, гело-
фіти, мезофіти — і детально представити екологіч-
ні групи: плаваючі, занурені, рослини товщі води
тощо [12]. Колекція водних та прибережно-водних
рослин Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна
нараховує 503 види і внутрішньовидові таксони,
що належать до 181 роду та до 88 родин [13]. Ро-
дина лататтєвих представлена чотирма родами, рід
латаття налічує понад 40 таксонів [12]. Це єдина
колекція водних та прибережно-водних рослин у за-
хищеному ґрунті в Україні.
Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка
НАН України — головна науково-дослідна уста-
нова в царині інтродукції та акліматизації рослин,
визначна пам’ятка садово-паркового мистецтва
ХХ ст. в Україні. На площі 129,86 га створено
унікальні за кількісним і якісним складом колекції.
Колекція тропічних і субтропічних рослин НБС
ім. М. М. Гришка включає близько 3 тис. таксонів
рослин, які належать до 148 родин і 684 родів [6].
Тропічні та субтропічні водні та прибережно-вод-
ні рослини в цій колекції, за данними каталога
1997 року [8], представлені близько 40 видами,
в тому числі Aphonogeton undulatus Roxb., Lysichi-
ton camtschatcense (L.) Schott., Pistia stratiotes L.,
Salvinia minima Bak. У 2008 р. в умовах тропічної
оранжереї було створено три невеликі басейни, де
експонують тропічні водні рослини.
Дендрологічний парк Національного еколого-на-
туралістичного центру знаходиться у північній час-
тині Києва. Його загальна площа становить 15,3 га.
Візитною карткою дендропарку є «Зимовий сад»,
в якому представлені моделі найтиповіших фітоце-
нозів. Його закладено у 1957 р. Своєрідним на-
прямом роботи НЕНЦ є аквафітодизайн на основі
колекції вищих водних рослин, яку було започатко-
вано в лабораторії гідробіології у 1995 р. Колекція
нараховує понад 120 видів вищих водних рослин,
що належать до 40 родин. Вона включає такі рідкіс-
ні рослини, як Aponogeton madagascбriensis (Mirb.)
H. Bruggen, A. ulvaceus Baker, Anubias barteri var.
nаnа Engl.; A. heterophylla Engl.; зібрано унікаль-
ну колекцію (понад 200 видів) роду Cryptocaríne.
На цій базі юні дослідники під керівництвом автора
унікальної колекції Д. І. Кучер-Томченка прово-
дять наукові дослідження, основними напрямами
яких є адаптація водних рослини до існуючих умов,
106 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010
принципи добору видового складу рослин для ство-
рення штучних водних фітоценозів.
Ботанічний сад Чернівецького національного
університету — один із найстаріших ботанічних
закладів України. Його історія починається з другої
половини ХІХ ст. Територія саду становить 8,2 га
(3,4 га — власне ботанічний сад, 4,8 га — дендро-
парк ЧНУ), площа захищеного ґрунту — 1125 м2,
парникового господарства — 360 м2. Окрасою
оранжереї є басейн із субтропічними Nymphaеа,
Pistia, Vallisneria; прибережні рослини представлені
видами родів Colocasia і Cyperus.
Ботанічний сад Львівського національно-
го університету імені Івана Франка заснований
професором Гіацинтом Лобажевським у 1852 р.
У 1949 р. після приєднання частини лісопарку
«Погулянка»його територія збільшилась до 104 га.
У двох оранжерейних комплексах розміщено колек-
цію тропічних та субтропічних рослин, яка налічує
близько 1600 таксонів (136 родин, 489 родів) [6].
Серед представників субтропічних прибережно-вод-
них рослин, що вирощуються у відкритому ґрунті,
є рослини з родини ароїдних: Lysichiton camtschat-
cense (L.) Schott. та Lysichiton аmericanum (L.)
Schott., що були інтродуковані у 2004 та 2005 роках
з Ботанічного саду Вроцлавського університету
(Польща) — (обидва види) та з природних міс-
цезростань (Росія, Сахалінська обл., L. camtschat-
cense). Дослідження з видами роду Lysichiton про-
водить Л. М. Борсукевич. [2].
Завдяки співробітництву з ботанічним садом ім.
акад. О. В. Фоміна Київського національного уні-
верситету та Арборетумом Болєстрашице (Поль-
ша), у Національному дендропарку «Софіївка»
НАН України з 2007 року створюються деко-
ративні композиції з водних та прибережно-вод-
них рослин. У 2010 році у басейнах в Арборетумі
ім. В. В. Пашкевича висаджені Eicchornia crassipes
(Mart.) Solms., Limnobium laevigatum (Wildenow)
Heine, Nymphaea ‘Marliacea Rosea’ та Pistia stra-
tiotes L. Поблизу храму Фетіди в руслі Кам’янки
висаджено різнобарвне латаття (Nymphaea ‘Layde-
keri Rosea’, Nymphaea ‘Marliacea Chromatella’,
Nymphaea ‘Rosennymphe’), а біля Нагірного ставка
прибережно-водні види: Juncus effusus ‘Spiralis’ L.
та Scirpus tabernaemontani ‘Zebrinus’. Ці види є
перспективними для розмноження і озеленення во-
дойм Національного дендропарку «Софіївка» НАН
України.
Висновки
Отже, історія інтродукції тропічних та субтропіч-
них гігро- та гідрофітів в Європі нараховує понад
200 років. В Україні вона розпочалася на початку
ХХ ст., але дослідження проводились фрагментар-
но і лише в небагатьох ботанічних установах. Тому
дослідження з інтродукції цих рослин в умовах від-
критого та закритого ґрунту, розширення їх колек-
цій в ботанічних установах потребують подальшого
розвитку.
Перелік посилань
1. Баданова К. А. Изучение ассортимента и агротехни-
ка выращивания нимфейных Черноморского побере-
жья: Автореф. дис… канд.с-х наук: 03.00.05 / Су-
хуми, 1968. — 28 с.
2. Барсукевич Л. М. Інтродукція видів роду Лізіхітон
(Lysichiton) в ботанічному саду Львівського націо-
нального університету імені Івана Франка // Мате-
ріали Другої міжнародної конференції «Інтродукція,
селекція та захист рослин». — Том 1. — Донецьк,
2009. — С. 107–110.
3. Белоконь С. Г. Кувшинковые открытых водоемов и
перспективы введения их в культуру // VII сьезд
Украинского ботанического общества: тез. докл. —
К.: Наук. думка, 1982. — с. 119.
4. Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна. Каталог
рослин. — Природно-заповідні території України.
Рослинний світ. Вип. 7. — К.: Фітосоціоцентр,
2007. — 320 с.
5. Замятнин Б. Н. Виктория регия — гигантская
водяная лилия Южной Америки. — Л.: Наука,
1980. — 89 с.
6. Заповідні території України. Ботанічні сади та ден-
дропарки. — К.: Мастерня книги, 2009. — 293 с.
7. Капианидзе Н. В. Биология некоторых декоратив-
ных растений в условиях Тбилиси: Автореф. дис…
канд. биол. наук: 03.00.05 / Тбилиси, 1973. — 36 с.
8. Каталог растений Центрального ботанического
сада им. Н. Н. Гришко: Справ. пособие / Под ред.
Н. А. Кохно. — К.: Наук. думка, 1997. — 340 с.
9. Ковалёв П. Коллекции эхинодорусов в СССР и Рос-
сии. — Красноярск. — 2008. —[электронный ре-
сурс]//режим доступа: www.aqa.ru/forum/vt77767.
10. Копилов М. В. Опыт культуры тропических во-
дных и болотных растений в Сухумском ботани-
ческом саду // Бюлл. Гл. Бот. Сада. — 1956. —
Вып. 26. — С. 95–96.
11. Логинов Д. Ботанический сад. Краткий об-
зор. — 2008. — [электронный ресурс] // режим
ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 107
доступа: www.tropica.ru/modules/reportaj/gallery.
php?galleryID=70.
12. Мазур Т. П. Водойма у саду // Квіти України. —
К., 2000. — № 2. — 54 с.
13. Мазур Т. П. Біогеографія рослин родини Nym-
phaeaceae Salisb. колекції ботанічного саду ім.
О. В. Фоміна КНУ / Т. П. Мазур, М. Я. Ді-
дух // Інтродукція, селекція та захист рослин: мате-
ріали Другої міжнародної конференції. — Донецьк,
2009. — Том 2. — С. 44–51.
14. Манохина Р. П. Водные растения для оформ-
ления водоемов в городах и поселках Средней
Азии // Высшие водные и прибрежно — водные
растения. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 25–27.
15. Махлин М. Д. По аллеям гидросада. — Л.: гидро-
метеоиздат, 1984. — 152 с.
16. Махлин М. Д. Хозяйка чудо-сада // Рыбоводство и
рыболовство. — 1984. — № 3. — С. 27–28.
17. Мурдахаев Ю. М. Опыт выращивания некото-
рых водных растений в Ботаническом саду АН
УзССР // Интродукция и акклиматизация ратений. —
Ташкент: Наука, 1965. — Вып. 3. — С. 162–167.
18. Одноколенко А. Сад желаний. — 2006. — № 14
(512). — [электронный ресурс] // режим доступа:
www.itogi.ru/archive/2006/14/50149.html.
19. Самоделова С. Слуга «Дракулы». — «МК». —
[электронный ресурс] // режим доступа: www.
orhide-i.info/orh777.php.
20. Турдиев С. Ю. Нимфейные и биологические осно-
вы их культуры // Тр. Алта-Атинского бот. сада,
1961. — Вип. 6. — С. 130–178.
21. Чубаров С. И. Водные сады в исторических усло-
виях или почему прудов у нас много, а озеленять их
нечем. — 2009. — [электронный ресурс] // режим
доступа: http: www.vitawater.ru/aqua/plant/vodsad.
shtml.
ИСТОРИЯ ИНТРОДУКЦИИ ТРОПИЧЕ-
СКИХ И СУБТРОПИЧЕСКИХ ГИГРО- И
ГИДРОФИТОВ В ЕВРОПЕ И УКРАИНЕ
Чиков И. В.
Национальный дендрологический парк «Софиевка» НАН
Украины
На основании литературных источников приведены данные
о зарождении интродукции тропических и субтропических ги-
гро-гидрофитов в Европе и её распространение в странах быв-
шего Советского Союза и в Украине. Освещено современное
состояние коллекций тропических и субтропических гигро- и
гидрофитов в Украине.
HISTORY OF INTRODuCTION OF THE
TROPICAL AND SuBTROPICAL GYGRO-
AND GYDROFYTES IN EuROPE AND
ukRAINE
Chikov I.V.
National dendrological park “Sofiivka” of NAS of ukraine
On the basis of literature data about origin of introduction of
the tropical and subtropical gygro- and gydrofytes in Europe and
it distribution in the countries of the former Soviet union and in
ukraine is presented. The current state of collections of tropical
and subtropical gygro- and gydrofytes in ukraine has been given.
|