Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття
Широке впровадження біологічних методів боротьби з основними шкідниками овочевих культур та картоплі буде сприяти отриманню екологічно безпечної продукції для дитячого і дієтичного харчування, збереженню ентомологічного агробіорізноманіття. Виділено новий штам B. thuringiensis 0376, який проявляє ви...
Saved in:
| Published in: | Сільськогосподарська мікробіологія |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30341 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття / М.М. Лісовий, О.Л. Пархоменко, Т.Ю. Пархоменко, В.М. Чайка // Сільськогосподарська мікробіологія:: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 10. — С. 142-155. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859967067175780352 |
|---|---|
| author | Лісовий, М.М. Пархоменко, О.Л. Пархоменко, Т.Ю. Чайка, В.М. |
| author_facet | Лісовий, М.М. Пархоменко, О.Л. Пархоменко, Т.Ю. Чайка, В.М. |
| citation_txt | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття / М.М. Лісовий, О.Л. Пархоменко, Т.Ю. Пархоменко, В.М. Чайка // Сільськогосподарська мікробіологія:: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 10. — С. 142-155. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сільськогосподарська мікробіологія |
| description | Широке впровадження біологічних методів боротьби з основними шкідниками овочевих культур та картоплі буде сприяти отриманню екологічно безпечної продукції для дитячого і дієтичного харчування, збереженню ентомологічного агробіорізноманіття. Виділено новий штам B. thuringiensis 0376, який проявляє високу біологічну ефективність у регуляції чисельності картопляної молі під час вегетації картоплі та зберігання урожаю, а також капустяної попелиці на посадках капусти. За однократної обробки додатково збережений урожай капусти становив 59 ц/га (90 % від контролю).
Широкое внедрение биологических методов борьбы против основных вредителей овощных культур и картофеля будет способствовать получению экологически безопасной продукции для детского и диетического питания, сохранению энтомологического агробиоразнообразия. Выделен новый штамм B. thuringiensis 0376, который проявил высокую биологическую эффективность в регуляции численности картофельной моли во время вегетации и хранения урожая картофеля, а также, капустной тли на посадках капусты. При однократной обработке дополнительно сохраненный урожай капусты составил 59 ц/га (90 % от контроля).
The wide introduction of biological methods of pests control on main vegetables and potato promotes obtaining of environmentally safe products for baby and dietic nourishment as well as preservation of entomological agrobiodiversity. Selected new strain B. thuringiensis 0376 have shown the high biological population control efficiency not only against Phtorimea operculella Zel. during the vegetation and the storage of potato yield but also against Brevicoryne brassicae L. on the cabbage fields. At single application the additional stored cabbage yield made out 59 c/ha (90% to control).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:22:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
142
УДК: 632.937.1
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ РЕГУЛЮВАННЯ
чИСЕЛЬНОСТІ ФІТОФАГІВ ЯК ШЛЯХ
ДО ЗБЕРЕжЕННЯ І ВІДТВОРЕННЯ
ЕНТОМОЛОГІчНОГО АГРОБІОРІЗНОМАНІТТЯ
1Лісовий М.М., 2Пархоменко О.Л., 2Пархоменко Т.Ю.,
3чайка В.М.
1Інститут агроекології УААН,
вул. Метрологічна, 12, м. Київ, 03143, Україна
2Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської
мікробіології УААН,
вул. Карла Маркса, 107, смт. Гвардійське, АР Крим, 97513, Україна
3 Національний університет біоресурсів і природокористування
України, Київ, Україна
E-mail: Niklesovoy@yandex.ru
Широке впровадження біологічних методів боротьби з ос-
новними шкідниками овочевих культур та картоплі буде сприяти
отриманню екологічно безпечної продукції для дитячого і дієтич-
ного харчування, збереженню ентомологічного агробіорізнома-
ніття. Виділено новий штам B. thuringiensis 0376, який проявляє
високу біологічну ефективність у регуляції чисельності картопля-
ної молі під час вегетації картоплі та зберігання урожаю, а також
капустяної попелиці на посадках капусти. За однократної обробки
додатково збережений урожай капусти становив 59 ц/га (90 % від
контролю).
Ключові слова: Bacillus thuringiensis, Phtorimea operculella
Zel., Bravicoryne brassicae L., картопля, капуста, заселеність,
фітофаг.
До основних шкідників сільськогосподарських культур
відносять не більше 1 % видів загалу комах-фітофагів агро-
ландшафтів, але під час хімічних обробок агроценозів під
пестицидний прес підпадає майже уся ентомофауна, що призводить
до збіднення агробіорізноманіття і подальшого зростання популяцій
шкідливих організмів. Гармонізація концепції інтегрованого захисту
сільськогосподарських культур від шкідників із «Конвенцією про
біорізноманіття» може базуватися на екологізації заходів кон-
тролю шкідливих видів комах-фітофагів, зокрема – підвищенні
ефективності та широкому впровадженні біологічних методів
143
захисту рослин. В умовах екологічної кризи, яка обумовлює
погіршення здоров’я населення країни, надзвичайно актуальним є
отримання екологічно безпечної продукції, особливо в овочівниц-
тві та картоплярстві, оскільки ці культури є невід’ємною складовою
продуктів дитячого і дієтичного харчування.
На сьогодні відома велика група біологічних агентів, які здатні
істотно впливати на динаміку чисельності різних видів шкідливих
комах [1, 2]. Значний інтерес для біологічного контролю мають
ентомопатогенні бактерії, що з кормом проникають до організму
комахи і викликають патологічні зміни і загибель особини [3].
Так, дія ентомопатогену Bacillus thuringiensis складається не
тільки з антифідантного і летального ефектів, що проявляються
на організмовому рівні, а також метатоксичного і епізоотичного
ефектів на популяційному рівні [4, 5]. Водночас, доведено
відсутність негативного впливу спор, кристалічних комплексів та
інших продуктів метаболізму штамів B. thuringiensis на хребетних
(риб, птицю, ссавців, людину) [6].
Застосування мікробних препаратів на основі ентомопа-
тогенних бактерій B. thuringiensis не отримало широкого роз-
повсюдження унаслідок недостатньої біологічної ефективності
існуючих препаратів – у середньому 33-55 % [7]. На жаль, в сучас-
них умовах, при зростаючій потребі в біологічних засобах захисту
рослин від шкідливих комах-фітофагів, в Україні можливості
мікробіологічного методу не реалізовані. Так, у «Переліку
пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»
[8] відсутні препарати на основі B. thuringiensis, їх промисловий ви-
пуск не здійснюється. Біологічні препарати застосовують на 5,3 %
всіх площ, де здійснюються заходи захисту проти шкідників. Для
порівняння, в Росії біологічний захист упроваджений приблизно на
15 % площі всіх сільськогосподарських угідь, а в цілому, в світі цей
показник складає 10 % [9].
Небезпечним фітофагом картоплі та інших пасльонових
культур у більшості країн є картопляна міль (Phtorimea operculella
Zel.) [10]. Серед різноманітних засобів регулювання чисельності
картопляної молі провідну роль займає хімічний метод [11].
Завдяки особливостям біології, картопляна міль є надзвичайно
складним об’єктом для застосування засобів захисту рослин. В
онтогенезі картопляної молі відсутня діапауза, тому за сприятливих
температурних умов і наявності корму вона розвивається безперер-
144
вно [12]. Картопляна міль – полівольтинний вид, в агроценозах
його чисельність збільшується з кожною генерацією і сягає
максимуму в період збору урожаю, коли використання хімічних
інсектицидів не дозволяється згідно з санітарно-гігієнічними
нормативами [1, 2]. У полі, після відродження, гусениці молі через
декілька годин заглиблюються в паренхіму листя та утворюють
там міни. Гусениці старших віків через бадилля переселяються
в бульби картоплі, де продовжують живлення. Заражені бульби
під час зберігання інтенсивно уражуються хворобами, втрачають
товарний вигляд і якість [11]. Таким чином, фітофаг постійно
веде прихований спосіб життя, уникаючи можливих контактів з
інсектицидами. Потрапляння у сховище невеликої кількості бульб,
заселених міллю, за умов порушення температурного режиму
зберігання, призводить до втрати всього врожаю за декілька тижнів
[13]. Застосування методів хімічного захисту бульб картоплі під
час зберігання є проблемним. Відомо, що гусениці картопляної
молі дуже сприйнятливі до бактерій групи Bacillus thuringiensis var.
kenyae і Bacillus thuringiensis var. kurstaki [14].
За даними Головдержкарантину України, на січень 2008 року
загальна площа поширення фітофага в Україні складала 9514 га, з
яких 70 % (6652 га) знаходиться в АР Крим [15]. На півдні України
заселеність рослин картоплі літньої посадки міллю сягає 75 %,
а пошкодженність бульб – 60 %, з наявністю до 6 ходів личинок
на бульбу. За таких умов розробка методів біологічної регуляції
чисельності картопляної молі надзвичайно актуальна [16, 17].
Одне з головних місць у структурі посівних площ овочевих
культур в Україні займає капуста [18], яка, завдяки своїм цінним
харчовим якостям, часто використовується в їжу в свіжому вигляді.
Цю культуру пошкоджує широкий спектр комах-фітофагів, що
обумовлює інтенсивне застосування хімічних засобів захисту
рослин. Наприклад, капустяна попелиця (Brevicorine brassicae
L.) за літо може дати до 16 поколінь. Для контролю чисельності
цього фітофага пропонуються агротехнічні заходи і застосування
надзвичайно токсичних і персистентних хімічних препаратів –
золона або дециса. Пестициди знижують чисельність і збіднюють
видовий склад ентомофауни агроценозів, що сприяє подальшому
розмноженню шкідливих видів, є чинником штучного добору
резистентних рас у популяціях шкідливих фітофагів і створюють
небезпеку довготривалої негативної дії на живу природу [19-22].
145
У сучасних умовах найбільш екологічно виправданим і пер-
спективним методом контролю чисельності основних шкідників
овочевих та картоплі – картопляної молі, капустяної попелиці та
колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Say) є застосування
мікробних препаратів. У зв’язку з цим метою досліджень був
пошук ефективних штамів B. thuringiensis і розробка на їх основі
біологічних препаратів для захисту овочевих культур і картоплі.
Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі
Південної дослідної станції Інституту сільськогосподарської
мікробіології УААН (ПДС ІСГМ УААН). Об’єктом досліджень
були штами Bacillus thuringiensis var. kurstaki: 0293 – аналог штаму-
основи біопрепарату Лепідоцид, B. thuringiensis var. thuringiensis
994 – аналог штаму-основи біопрепарату Бітоксибацилін, новий
штам B. thuringiensis 0376. У лабораторно-польових дослідах
вивчали ефективність дії ентомопатогенних бактерій на картопляну
міль, капустяну попелицю та личинок колорадського жука.
Вивчення морфологічних ознак штаму та ідентифікацію
проводили згідно з Лескової А.Я. та ін. [23]. Первинне визначення
патогенності нового штаму B. thuringiensis 0376 досліджували в
лабораторних дослідах на гусеницях картопляної молі і личинках
колорадського жука молодшого віку. Пагони картоплі обробляли
методом обприскування суспензією з титром спор 2 × 108 в
1 мл. Об’єм витраченої суспензії складав 5 мл на повторення.
Ефективність визначали протягом 10 діб.
Досліди проводили на картоплі сорту Явір та капусті біло-
качанній сорту Дітмаршер фрюер. Рослини капусти обробляли
одноразово по вегетації робочими суспензіями штамів бактерій
з титром 400 млн спор/мл. Контрольний варіант обробляли
водою. Збір і зберігання хворих і мертвих комах проводили за
загальноприйнятою методикою [24].
Для оцінки дії рідкої спорової культури штамів B. thuringiensis
на гусениць картопляної молі при зберіганні картоплі бульби
обробляли методом замочування у суспензії з титром спор 3 × 108,
час експозиції складав 5 хвилин.
Облік заселеності рослин капустяною попелицею проводили
перед обробкою, а також після обробки на 3, 5,10,15 і 20 добу за
бальною методикою: відсутність фітофага на рослині – 0 балів,
окремі колонії на 15 % поверхні листя – 1, заселеність фітофагом
до 25 % поверхні листя – 2, заселеність до 50 % поверхні листя – 3,
146
заселеність понад 50 % поверхні листя – 4 бали [7, 25].
Польовий дрібноділянковий дослід проводили на чорноземі
південному у восьми повтореннях, по 16 облікових рослин в
кожному, площа одного повторення – 3,35 м2.
Результати та їх обговорення. Біологічна регуляція
чисельності прихованоживучих лускокрилих фітофагів на прикладі
картопляної молі.
Із загиблих імаго і личинок картопляної молі, зібраних в
агроценозах картоплі півдня України, було виділено 24 ізоляти
мікроорганізмів, серед яких один за первинними ознаками споро- та
кристалоутворення був віднесений до бактерій групи B. thuringiensis
та зареєстрований за номером 0376.
Результати первинного визначення патогенності нового
штаму B. thuringiensis 0376 наведено в табл. 1. Встановлено, що
загибель личинок колорадського жука складала 100 % на 10-ту
добу досліду, в порівнянні до еталонного штаму B. thuringiensis 994
– 98 % та контролю – 2 %.
Таблиця 1. Ефективність штаму B. thuringiensis 0376 проти
личинок колорадського жука (лабораторний дослід, L1-2)
Варіанти досліду Загибель личинок на добу, %
3 5 7 10
Контроль (вода) 0,0 0,0 2,3±0,1 2,3±0,1
B. thuringiensis 994 (еталон) 10,7±0,3 69,7±0,1 91,7±0,1 98,3±0,3
B. thuringiensis 0376 20,0±0,3 76,7±0,7 95,0±1,0 100
Результати дослідження біологічної ефективності нового
штаму наведено в табл. 2. Вивчення дії рідкої спорової культури
штамів B. thuringiensis на гусениць картопляної молі на пагонах
картоплі показало, що найменшу ефективність мав штам
B. thuringiensis 0293: загибель личинок картопляної молі на 10-ту
добу досліду становила лише 18,7 %, а інсектицидна активність –
17,6 %. Штам B. thuringiensis 994 за дією на личинок перевищував
штам B. thuringiensis 0293 майже вдвічі – на 10-ту добу смертність
гусениць становила 34,7 %, а інсектицидна активність – 33,8 %.
Найвищу ефективність відмічено при використанні штаму
B. thuringiensis 0376. Загибель гусениць вже на 3 добу перевищувала
показники активності штаму B. thuringiensis 0293 на 10-ту добу, а
на 5-ту добу перевищувала активність штаму B. thuringiensis 994 на
147
10-ту добу досліду. На 10-ту добу загибель личинок при застосуванні
штаму B. thuringiensis 0376 складала 58,7 %, а інсектицидна
активність дорівнювала 58 % (див. табл. 2).
Результати дослідження порівняльної біологічної ефектив-
ності рідкої спорової культури штамів B. thuringiensis на гусениць
картопляної молі при зберіганні бульб картоплі наведено в табл. 3.
У варіанті з використанням штаму B. thuringiensis 994 загибель
личинок на 10-ту добу складала 78 %, а інсектицидна активність
– 77,4 %.
Таблиця 2. Інсектицидна ефективність штамів
B. thuringiensis (0293, 994, 0376) проти гусениць
картопляної молі i-ii віків у період вегетації картоплі
(титр спор 2 × 108, лабораторний дослід)
Варіанти досліду
Загибель комах за
днями обліків, %
Інсектицидна
ефективність,
%3 5 7 10
Контроль (обробка водою) 1,3 1,3 1,3 1,3 –
B. thuringiensis var. kurstaki 0293 6,7 8,0 12,0 18,7 17,57
B. thuringiensis var. thuringiensis
994 10,7 13,3 29,3 34,7 33,79
B. thuringiensis 0376 22,7 40,0 50,7 58,7 58,11
НІР05 1,96 2,43 3,13 3,31
Ефективність штаму B. thuringiensis 0376 вже на 5-ту добу
складала 80 %, на 10-ту добу загибель личинок була на рівні 84 %.
Інсектицидна активність цього штаму дорівнювала 83,6 %, тоді як у
контролі загибель гусениць картопляної молі на 10-ту добу в досліді
складала 2,7 % (табл. 3). Активність нового штаму B. thuringiensis
0376 на першу добу досліду перевищувала активність еталонного
штаму вдвічі (57,3 %).
Проведені дослідження свідчать, що новий штам
B. thuringiensis 0376 проявляє суттєву біологічну ефективність щодо
регуляції чисельності прихованоживучої картопляної молі під час
вегетації рослин (58,1 %) і високу ефективність під час зберігання
бульб картоплі (83,6 %). Показники біологічної ефективності
перевищували інсектицидну активність еталонних штамів
B. thuringiensis 994 і 0293. Підвищення біологічної активності
148
штаму 0376 за обробки рослин можливе шляхом встановлення
оптимальних строків обприскувань, які повинні упереджувати
відродження гусениць картопляної молі.
Таблиця 3. Інсектицидна ефективність штамів
B. thuringiensis (994, 0376) проти гусениць картопляної
молі iii-iV віків при зберіганні бульб картоплі
(титр спор 3 × 108/1 мл суспензії, експозиція 5 хв,
t = 26 оC, лабораторний дослід)
Варіанти досліду
Загибель комах за днями
обліків, %
Інсектицидна
ефективність,
%1 3 5 7 10
Контроль (вода) 0 1,3 1,3 2,7 2,7 –
B. thuringiensis var.
thuringiensis 994 24,0 72,0 74,0 78,0 78,0 77,4
B. thuringiensis 0376 57,3 78,7 80,0 84,0 84,0 83,56
НІР05 2,67 1,49 2,19 2,19 2,19
Штам B. thuringiensis 0376, на нашу думку, є перспективною
основою створення препаративної форми біопрепарату для
регуляції динаміки чисельності прихованоживучих лускокрилих
фітофагів сільськогосподарських культур.
Вплив ентомопатогенних бактерій Bacillus thuringiensis на
заселеність рослин капусти капустяною попелицею.
Рівень заселення рослин капусти капустяною попелицею
перед обробкою складав 1,7-1,9 бала (до 25 % листкової поверхні
рослин було заселено фітофагом). Достовірної різниці за варіантами
досліду не спостерігали (табл. 4). На третю добу заселеність рослин
капусти в контролі сягала 2,6 бала, тоді як у варіантах з обробкою
ентомопатогенними штамами складала від 1,9 до 2,3. На п’яту
добу після обробки заселеність рослин у контрольному варіанті
зросла до 3,1 бала, тоді як у варіанті з штамом B. thuringiensis
0293 складала 2,8 бала і була достовірно нижче в порівнянні з
варіантами, де застосовували штами B. thuringiensis 994 і 0376 – 2,5
і 2,2 бала, відповідно. На десяту і п’ятнадцяту добу після обробки
не спостерігали достовірної різниці у дії штамів B. thuringiensis 994
і 0376, проте заселеність рослин у цих варіантах була достовірно
нижчою, ніж у контролі, а у варіанті з штамом B. thuringiensis
0293 заселеність фітофагом знаходилася на рівні контрольного
149
варіанту і складала 2,6 бала. На двадцяту добу заселеність рослин
капустяною попелицею складала 2,1-2,5 бала, достовірної різниці
між варіантами досліду не спостерігали.
Таблиця 4. Вплив штамів Bacillus thuringiensis на заселеність
рослин капусти білокачанної сорту Дітмаршер фрюер
капустяною попелицею (польовий дослід, ПДС ІСГМ уААН,
обліки з 03.06.2009 по 23.06.2009 р.)
Варіанти досліду
Заселеність рослин попелицею за днями обліку,
бали
до обробки після обробки
3 доби 5 діб 10 діб 15 діб 20 діб
Контроль (вода) 1,93 2,64 3,09 2,87 2,43 2,50
B. thuringiensis 0293 1,87 2,33 2,79 2,61 2,45 2,49
B. thuringiensis 994 1,72 2,06 2,50 1,90 1,99 2,11
B. thuringiensis 0376 1,92 1,85 2,19 1,90 1,98 2,32
НІР05 0,26 0,30 0,39 0,36 0,37 0,46
Підвищення заселеності рослин капусти фітофагом на
двадцяту добу проведення досліду до рівня третьої доби після
обробки (2,1-2,5 бала) і максимальне підвищення чисельності
фітофага в контролі на п’яту-десяту добу свідчить про необхідність
оптимізації строків проведення повторних обробок.
Отримані нами дані підтверджують результати інших
дослідників [7].
Аналіз динаміки заселеності рослин капусти капустяною
попелицею свідчить, що в контрольному варіанті цей показник був
максимальним на п’яту добу – 164 % в порівнянні з початком дослі-
ду (рис. 1). Максимальна заселеність фітофагом у контролі
знижувалася на п’ятнадцяту добу після обробки – 130 % в порівнянні
з початком досліду, і на двадцяту добу знову відбувалося зростання
до 137 %. Ймовірно, що крива заселеності рослин капустяною
попелицею в контролі відображає життєві цикли розвитку
фітофага.
Динаміка заселеності рослин фітофагом у всіх варіантах
була подібною, при цьому відмічено зменшення меж зростання
заселеності у варіантах із застосуванням ентомопатогенних штамів.
Так, на третю добу після обробки у варіанті з B. thuringiensis 994
заселеність складала 121 % у порівнянні з початком досліду, у
150
варіанті з штамом B. thuringiensis 0376 – 96 %, що достовірно
нижче, ніж у контролі. На п’яту-десяту добу після обробки у варіанті
з штамом B. thuringiensis 994 заселеність рослин складала 147 і
113 % у порівнянні з початком досліду, у варіанті з B. thuringiensis
0376 – 114 і 99 %, відповідно. На п’ятнадцяту добу у варіантах з
штамами B. thuringiensis 994 і 0376 заселеність в порівнянні з
початком досліду складала 118 і 103 %, відповідно. Таким чином,
найбільш ефективними були штами B. thuringiensis 994 і 0376.
Відмічено достовірну відмінність у дії цих штамів на фітофага:
найбільшу активність штаму B. thuringiensis 994 спостерігали на
десяту-п’ятнадцяту добу, штаму B. thuringiensis 0376 – з третьої
доби після обробки. У нашому досліді не виявлено достовірного
впливу штаму B. thuringiensis 0293 на заселеність рослин капусти
капустяною попелицею.
Рис. 1. Динаміка заселеності рослин капусти білокочанної
сорту Дітмаршер фрюер капустяною попелицею
(Brevicoryne brassicae L.) при обробці штамами
B. thuringiensis (дрібноділянковий польовий дослід,
ПДС ІСГМ уААН, 2009 р.)
Інтегральним показником застосування ентомопатогенних
мікроорганізмів для біологічного контролю фітофагів є врожай-
ність культури (рис. 2).
Так, у контрольному варіанті, де заселеність рослин
капустяною попелицею сягала 3,1 бала (близько 50 % поверхні
листя), врожайність була дуже низькою – 65,7 ц/га. У варіанті
з використанням штаму B. thuringiensis 0293 показники мали
50
100
150
200
3 5 10 15 20
,%
( ) B. thuringiensis 0293
B. thuringiensis 994 B. thuringiensis 0376
151
тенденцію до підвищення – 19 % (12 ц/га). У варіантах з
обробкою робочими суспензіями рідких спорових культур штамів
B. thuringiensis 994 і 0376, де заселеність фітофагом знаходилася
на рівні 2 балів (до 25 % заселеності листя), врожайність капусти
достовірно підвищувалася на 117,6 % (77 ц/га) і 90,3 % (59 ц/га)
відповідно, порівняно з контролем.
Рис. 2. Вплив обробки ентомопатогенними штамами
B. thuringiensis на врожайність рослин капусти
сорту Дітмаршер фрюер (дрібноділянковий
польовий дослід, ПДС ІСГМ уААН, 2009 р.)
Таким чином, заселеність капусти капустяною попелицею
призводить до значної втрати урожаю, а зниження заселеності з
50 % до 25 % дозволяє в два рази підвищити врожайність культури.
Нам не вдалося за допомогою застосованих штамів бактерій
знизити заселеність рослин капустяною попелицею до 0-1 бала,
тому вважаємо за необхідне продовжити пошук ефективних штамів
і оптимізації технології їх застосування.
Отже, виділено новий штам B. thuringiensis 0376, який за
результатами лабораторно-польових досліджень проявляє високу
біологічну ефективність у регуляції чисельності картопляної молі
під час вегетації рослин (58,1 %) та зберігання бульб картоплі
(83,6 %).
Встановлено високу біологічну ефективність штамів
B. thuringiensis 994 і 0376 у регуляції чисельності капустяної
попелиці на посадках капусти. За однократної обробки додатково
збережений урожай капусти становив, відповідно 77 ц/га (118 %)
та 59 ц/га (90 %).
0
50
100
150
200
250
В
ро
ж
ай
ні
ст
ь
(ц
/г
а,
%
д
о
ко
нт
ро
лю
)
Контроль (вода) штам B. thuringiensis 0293
штам B. thuringiensis 994 штам B. thuringiensis 0376
152
Отримані дані свідчать про актуальність подальших дос-
ліджень з оптимізації технології застосування ентомопатогенних
штамів B. thuringiensis у регуляції чисельності основних шкідни-
ків капусти та картоплі.
1. Effects of different components of IPM in the management of the
potato tuber moth, in storage /Das G.P., Magallona E.D., Raman K.V., Adalla C.
B. //Agr. Ecosyst. Environ. – 1992. – № 41. – P. 321-325.
2. Producciуn viral y tasas de aplicaciуn del granulovirus usado para
el control biolуgico de las polillas de la papa Phthorimaea operculella y Tecia
solanivora (Lepidoptera: Gelechiidae) /Zeddam J.-L., Vasquez Soberon R.M.,
Vargas Ramo, Z., Lagnaoui A. //Bol. Sanidad Vegetal Plagas. – 2003. – № 29.
– P. 659-667.
3. Патыка В.Ф. Экология Bacillus thuringiensis /В.Ф. Патыка,
Т.И. Патыка – К.: Изд-во ПДАА. – 2007. – 216 с.
4. Кандыбин Н.В. Бактериальные средства борьбы с грызунами
и вредными насекомыми: теория и практика /Н.В. Кандыбин – М.:
Агропромиздат, 1989. – 172 с.
5. Federici B.A. Bacillus thuringiensis in Biological Control /
B.A. Federici //Handbook of Biological Control. Principles and Applications
of Biological Control. – 1999. – P. 575-593.
6. Environmental Health Criteria. 217. Microbial Pest Control Agent
Bacillus thuringiensis /Published under the joint sponsorship of the United
Nations Environment Programme, the International Labour Organisation, and
the World Health Organization, and produced within the framework of the Inter-
Organization Programme for the Sound Management of Chemicals. – Geneva:
World Health Organization, 1999. – 109 p.
7. Мисриева Б.У. Биоэкологическое обоснование защиты
семенников капусты от основных вредителей в условиях юга России:
автореф. на cоискание науч. степ. доктора с.-х. наук: спец. 06.01.11
«Защита растений» /Б.У. Мисриева. – М., 2008. – 42 с.
8. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання
в Україні. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2006. – 318 с.
9. Богач Г.І. Біологічний метод як структурний елемент
інтегрованого захисту овочевих культур закритого грунту /Богач Г.І.,
Білоусов Ю.В., Богач О.Г.//Вісн. аграр. науки Південного регіону. С.-г. та
біол. науки. – Одеса: СМИЛ, 2006. – Вип. 7. – С. 58-69.
10. Lacey L.A. The potential of the fungus, Muscodor albus, as a
microbial control agent of potato tuber moth (Lepidoptera: Gelechiidae) in
stored potatoes /Lacey L.A., Neven L.G. //J. of Invertebrate Pathol. – 2006.
– № 91. – P. 195-198.
153
11. Защита растений от вредителей (Учебники и учебные пособия
для студентов высших учебных заведений) /[И.В. Горбачев, В.В. Грищенко,
Ю.А. Захваткин и др.]; под ред. В.В. Исаичева. – М.: Колос, 2002. – 472 с.
12. Симчук П.А. К изучению биологии картофельной моли
в условиях Крымской области /Симчук П.А., Сикура А.И. //Матер.
всесоюзн. совещ. «Новые методы обнаружения и подавления карантинных
вредителй, болезней и сорняков». – М., 1984. – С. 36-38.
13. Лащенко И.С. Карантинные вредители и болезни картофеля
[Электронный ресурс] /Лащенко И.С., Иванченко А.И. /Сайт Министерства
агропромышленного комплекса Автономной Республики Крым (раздел
информация). – Режим доступа: http://www.minagro.crimea-portal.gov.ua
14. Cloning and characterization of an insecticidal crystal protein gene
from Bacillus thuringiensis subspecies kenyae /Misra H.S., Khairnar N.P.,
Mathur M. [et al.] //J. of Genet. – 2002. – Vol. 81, № 1. – P. 5-11.
15. Обзор распространения карантинных организмов в Украине
на январь 2008 г. /Державна інспекція з карантину рослин. – К., 2008.
– 108 с.
16. Патыка Т.И. Теоретические основы эффективного использова-
ния Bacillus thuringiensis для фитозащиты от насекомых-вредителей
/Патыка Т.И., Патыка В.Ф. //Основи формування продуктивності сільсько-
господарських культур за інтенсивних технологій вирощування: зб. наук.
праць Уманського держ. аграрн. ун-ту. – 2008 – С. 258-262.
17. Федоров Л.А Пестициды – токсический удар по биосфере и
человеку /Федоров Л.А., Яблоков А.В. – М.: Наука, 1999. – 462 с.
18. Хареба В.В. Вплив строків і способів пікірування на насіннєву
продуктивність та якість насіння капусти білоголової /В.В. Хареба //Вісн.
аграрн. науки. – 2002. – №3. – С. 31-32.
19. Лоснов М.Е. Экологическая оценка воздействия химических и
биологических инсектицидов на таксономический состав и численность
полезных перепончатокрылых некоторых агроценозов: автореф. дис. на
соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 «Экология»
/М.Е. Лоснов /ГОУВПО «Ульяновский государственный университет».
– Ульяновск, 2006 – 19 с.
20. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів
/[Патика В.П., Макаренко Н.А. Моклячук Л.І. та ін.]: за ред. В. П.Патики.
– К.: Основа, 2005. – 300 с.
21. Ивахненко О.А. Испытания энтомопатогенных нематод
против колорадского жука на картофеле /Ивахненко О.А., Иванова Т.С.,
Сидоров И.А. //С.-х. микробиология в 19-21 веках: всерос. конф. (14-19
июня 2001 г.): тез. докл. – СПб, 2001. – С. 91.
22. Дзю Е.Л. Механизм развития инфекции, вызываемой Bacillus
thuringiensis и влияние бактериальных метаболитов на организм личинок
154
большой восковой моли: автореф. дис. на соискании ученой степени
канд. биол. наук: спец. 03.00.09 «Энтомология» /Е.Л. Дзю /Институт
экспериментальной ветеринарии Сибири и Дальнего Востока СО
Россельхозакадемии (ИЭВСиДВ). – Новосибирск, 2007. – 16 с.
23. Лескова А.Я. Идентификация культур Bacillus thuringiensis и
оценка их патогенных свойств (Методические указания) /А.Я. Лескова,
Л.М. Рыбина, И.А. Строева. – Л.: Изд. Всесоюз. НИИ защиты растений,
1984. – 21 с.
24. Бурцева Л.И. Методы выделения и биотестирования
энтомопатогенных бактерий /Бурцева Л.И. //Патогенны насекомых:
структурные и функциональные аспекты /под ред. В.В. Глупова. – М.:
Круглый год, 2001. – 736 с.
25. Поляков И.Я. Прогноз вредителей и болезней сельскохо-
зяйственных культур (с практикумом) /И.Я. Поляков, М.П. Персов,
В.А. Смирнов. – Л.: Колос. Ленингр. отд-ние, 1984. – 318 с.
ЭКОЛОГИЗАЦИЯ МЕРОПРИЯТИЙ РЕГУЛЯЦИИ
чИСЛЕННОСТИ ФИТОФАГОВ КАК ПУТЬ
К СОХРАНЕНИЮ И ВОЗОБНОВЛЕНИЮ
ЭНТОМОЛОГИчЕСКОГО АГРОБИОРАЗНООБРАЗИЯ
1Лесовий Н.М., 2Пархоменко А.Л., 2Пархоменко Т.Ю.,
3чайка В.Н.
1Институт агроэкологии УААН, г. Киев
2Южная опытная станция Института сельскохозяйственной
микробиологии УААН, смт. Гвардійське
3 Национальный университет биоресурсов и природопользовання
Украины, г. Киев
Широкое внедрение биологических методов борьбы против
основных вредителей овощных культур и картофеля будет
способствовать получению экологически безопасной продукции для
детского и диетического питания, сохранению энтомологического
агробиоразнообразия. Выделен новый штамм B. thuringiensis
0376, который проявил высокую биологическую эффективность в
регуляции численности картофельной моли во время вегетации и
хранения урожая картофеля, а также, капустной тли на посадках
капусты. При однократной обработке дополнительно сохраненный
урожай капусты составил 59 ц/га (90 % от контроля).
Ключевые слова: Bacillus thuringiensis, Phtorimea operculella
Zel., Bravicoryne brassicae L., картофель, капуста, заселённость,
фитофаг.
155
ECOLOGIZATION OF PHyTOPHAGES POPULATION
CONTROL MEASURES, AS THE MEANS OF
ENTOMOLOGICAL AGROBIODIVERSITy
CONSERVANCy AND REHABILITATION
1Lisovyy M., 2Parkhomenko O., 2Parkhomenko T.,
3Chayka V.
1Institute of Agroecology, UAAS, Kyiv
2The South Experimental Station of Institute of Agricultural
Microbiology, UAAS, Gvardeyskoye
3National University of Life and Environmental Science of Ukraine,
Kyiv
The wide introduction of biological methods of pests control on
main vegetables and potato promotes obtaining of environmentally
safe products for baby and dietic nourishment as well as preservation
of entomological agrobiodiversity. Selected new strain B. thuringiensis
0376 have shown the high biological population control efficiency not
only against Phtorimea operculella Zel. during the vegetation and the
storage of potato yield but also against Brevicoryne brassicae L. on the
cabbage fields. At single application the additional stored cabbage yield
made out 59 c/ha (90% to control).
Key words: Bacillus thuringiensis, Phtorimea operculella Zel.,
Brevicoryne brassicae L., cabbage, potato, population, phytophage.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30341 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1997-3004 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:22:09Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лісовий, М.М. Пархоменко, О.Л. Пархоменко, Т.Ю. Чайка, В.М. 2012-01-29T22:04:10Z 2012-01-29T22:04:10Z 2009 Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття / М.М. Лісовий, О.Л. Пархоменко, Т.Ю. Пархоменко, В.М. Чайка // Сільськогосподарська мікробіологія:: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2009. — Вип. 10. — С. 142-155. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30341 632.937.1 Широке впровадження біологічних методів боротьби з основними шкідниками овочевих культур та картоплі буде сприяти отриманню екологічно безпечної продукції для дитячого і дієтичного харчування, збереженню ентомологічного агробіорізноманіття. Виділено новий штам B. thuringiensis 0376, який проявляє високу біологічну ефективність у регуляції чисельності картопляної молі під час вегетації картоплі та зберігання урожаю, а також капустяної попелиці на посадках капусти. За однократної обробки додатково збережений урожай капусти становив 59 ц/га (90 % від контролю). Широкое внедрение биологических методов борьбы против основных вредителей овощных культур и картофеля будет способствовать получению экологически безопасной продукции для детского и диетического питания, сохранению энтомологического агробиоразнообразия. Выделен новый штамм B. thuringiensis 0376, который проявил высокую биологическую эффективность в регуляции численности картофельной моли во время вегетации и хранения урожая картофеля, а также, капустной тли на посадках капусты. При однократной обработке дополнительно сохраненный урожай капусты составил 59 ц/га (90 % от контроля). The wide introduction of biological methods of pests control on main vegetables and potato promotes obtaining of environmentally safe products for baby and dietic nourishment as well as preservation of entomological agrobiodiversity. Selected new strain B. thuringiensis 0376 have shown the high biological population control efficiency not only against Phtorimea operculella Zel. during the vegetation and the storage of potato yield but also against Brevicoryne brassicae L. on the cabbage fields. At single application the additional stored cabbage yield made out 59 c/ha (90% to control). uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Загальна і ґрунтова мікробіологія Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття Экологизация мероприятий регуляции численности фитофагов как путь к сохранению и возобновлению энтомологического агробиоразнообразия Ecologization of phytophages population control measures, as the means of entomological agrobiodiversity conservancy and rehabilitation Article published earlier |
| spellingShingle | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття Лісовий, М.М. Пархоменко, О.Л. Пархоменко, Т.Ю. Чайка, В.М. Загальна і ґрунтова мікробіологія |
| title | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття |
| title_alt | Экологизация мероприятий регуляции численности фитофагов как путь к сохранению и возобновлению энтомологического агробиоразнообразия Ecologization of phytophages population control measures, as the means of entomological agrobiodiversity conservancy and rehabilitation |
| title_full | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття |
| title_fullStr | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття |
| title_full_unstemmed | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття |
| title_short | Екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття |
| title_sort | екологізація заходів регулювання чисельності фітофагів як шлях до збереження і відтворення ентомологічного агробіорізноманіття |
| topic | Загальна і ґрунтова мікробіологія |
| topic_facet | Загальна і ґрунтова мікробіологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30341 |
| work_keys_str_mv | AT lísoviimm ekologízacíâzahodívregulûvannâčiselʹnostífítofagívâkšlâhdozberežennâívídtvorennâentomologíčnogoagrobíoríznomaníttâ AT parhomenkool ekologízacíâzahodívregulûvannâčiselʹnostífítofagívâkšlâhdozberežennâívídtvorennâentomologíčnogoagrobíoríznomaníttâ AT parhomenkotû ekologízacíâzahodívregulûvannâčiselʹnostífítofagívâkšlâhdozberežennâívídtvorennâentomologíčnogoagrobíoríznomaníttâ AT čaikavm ekologízacíâzahodívregulûvannâčiselʹnostífítofagívâkšlâhdozberežennâívídtvorennâentomologíčnogoagrobíoríznomaníttâ AT lísoviimm ékologizaciâmeropriâtiiregulâciičislennostifitofagovkakputʹksohraneniûivozobnovleniûéntomologičeskogoagrobioraznoobraziâ AT parhomenkool ékologizaciâmeropriâtiiregulâciičislennostifitofagovkakputʹksohraneniûivozobnovleniûéntomologičeskogoagrobioraznoobraziâ AT parhomenkotû ékologizaciâmeropriâtiiregulâciičislennostifitofagovkakputʹksohraneniûivozobnovleniûéntomologičeskogoagrobioraznoobraziâ AT čaikavm ékologizaciâmeropriâtiiregulâciičislennostifitofagovkakputʹksohraneniûivozobnovleniûéntomologičeskogoagrobioraznoobraziâ AT lísoviimm ecologizationofphytophagespopulationcontrolmeasuresasthemeansofentomologicalagrobiodiversityconservancyandrehabilitation AT parhomenkool ecologizationofphytophagespopulationcontrolmeasuresasthemeansofentomologicalagrobiodiversityconservancyandrehabilitation AT parhomenkotû ecologizationofphytophagespopulationcontrolmeasuresasthemeansofentomologicalagrobiodiversityconservancyandrehabilitation AT čaikavm ecologizationofphytophagespopulationcontrolmeasuresasthemeansofentomologicalagrobiodiversityconservancyandrehabilitation |