Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України
Обговорюється історичний погляд на розуміння обсягу виду в роді Lotus L. Наводяться морфологічний опис роду, секцій та підсекцій, ключі для визначення видів у роді. Для кожного виду подається діаг ноз українською мовою, базіонім, основна синоніміка, еколого-ценотична характеристика місцезростань, ге...
Saved in:
| Published in: | Вісник Національного науково-природничого музею |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30347 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України / Л.І. Крицька // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 73-88. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859711146845536256 |
|---|---|
| author | Крицька, Л.І. |
| author_facet | Крицька, Л.І. |
| citation_txt | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України / Л.І. Крицька // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 73-88. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник Національного науково-природничого музею |
| description | Обговорюється історичний погляд на розуміння обсягу виду в роді Lotus L. Наводяться морфологічний опис роду, секцій та підсекцій, ключі для визначення видів у роді. Для кожного виду подається діаг ноз українською мовою, базіонім, основна синоніміка, еколого-ценотична характеристика місцезростань, географічне поширеня, а також “locus classicus” за протологом, для части ни видів цитується типовий зразок.
Обсуждается исторический взгляд на понимание объема вида в роде Lotus L. Приводятся морфологи чес кое описание рода, секций, подсекций, ключи для определения видов в роде. Для каждого вида дается диагноз на украинском языке, базионим, основная синонимика, экологоценотическая характеристика местообитаний, географическое распространение, а также “locus classicus” по протологу, для части видов цитируется типовой образец.
Discusses the historical view of the understanding of species in the genus Lotus L. Provides a morphological description of the genus, sections, subsections, and keys to species in the genus. For each species is given the diagnosis ukrainian language, basion, most synonymy, environmental-cenotic characteristic habitats, geographic distribution, as well as the "locus classicus" for protologu, for some species cited a typical example.
|
| first_indexed | 2025-12-01T04:55:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
73
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
УДК 581.4:581.9:582(477)
Л.І. Крицька
Національний науково-природничий музей НАН України,
вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01601 Україна
Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України
Ключові слова: рід лядвенець, Lotus L., систематика, флора, протолог, тип, лектотип, Україна
Систематика роду Lotus L. флори України, як і колишнього Радянського Союзу, базу -
валася на широкому розумінні об’єму Lotus corniculatus L., внаслідок чого кількість видів
у ньому була значно занижена і не відповідала тій біологічній диференціації роду, яка
існувала в природі. Так, у «Флоре СССР» [5] наведено 12 видів роду, а у «Флорі УРСР»
[1] уся видова різноманітність лядвенців звелася до 6 видів і, нарешті, за даними “Flora
Europaea” [11] на теренах України зростає лише п’ять видів роду. Тим часом, ботаніки-
систематики ще з 18-го століття помічали серед популяцій виду морфологічну неодно -
рід ність і багатство форм, пов’язане зі специфічними еколого-едафічними умовами
екотопів та географічним поширенням. У 1795 р. Персон (Persoon C.H.) описав серед -
ньо-східно європейський луговий вид L. arvensis Pers. 1795, Ann. Bot. (Usteri), 14 : 39., на
рік пізніше, в 1976 р., Шкур (Schkuhr C.) — L. uliginosus Schkuhr, 1796, Bot. Handb. 2 : 412.
К. Шпренгель у 1826 р. опублікував латинський діагноз описаного з Кременця бессерів -
ського виду ляд венця сумнівного: L. ambiguus Besser ex Spreng. 1826, Syst. Veg. 3 : 282 та
ін. ХХ-е століття було періодом переосмислення поглядів на об’єм виду в роді Lotus і
критичного перегляду його видового складу, яке йшло двома шляхами. Більшість євро -
пей ських дослідників залишалась на позиціях широкого розуміння виду, але відмічала
існуючу в природі різно манітність форм, користуючись для позначення відмінностей
переважно таксономічною категорією “varietes”, наприклад: L. corniculatus L. var. kochii
Chrtková-Žertová, 1973, Řozpr. Českosl. Acad. Véd. Řada Mat. Přir. Véd., 83, 4: 36, fig.6
(L. am bi guus Besser ex Spreng.); L. corniculatus L. var. norvegicus Chrtková-Žertová, 1971,
Folia Geobot. et Phytotax. (Praha), 6, 2 : 215 (L. norvegicus (Chrtková-Žertová) Min.); L. cor -
niculatus L. var. corniculatus Chrtková-Žer tová, 1973, Řozpr. Českosl. Acad. Véd. Řada Mat.
Přir. Véd., 83, 4 : 28 (L. corniculatus L., L. ar ven sis Pers.) та ін. У вітчизняній систематиці
стало переважати вужче розуміння виду в ро ді Lotus. Завдяки працям М.В. Клокова [2]
та М.О. Міняєва [6] були відновлені забуті L. am bi guus і L. arvensis; у монографічних об -
робках роду та критичних статтях цілого ряду вчених: Л.А. Купріянової [5], C.В. Юзеп -
чука [10], О.Д. Вісюліної [1], М.В. Клокова [4], описані нові для науки види (L. prae termis -
sus Kuprian., L. tauricus Juz., L. elisabethae Opperm. ex Wissjul., L. olgae Klokov, L. ucrainicus
Klokov), а також зроблені нові комбінації, на основі яких підвищено статус внутрішньо -
видових одиниць до рангу виду: L. frondosus (Freyn) Kuprian., L. alpicola (G. Beck) Min.,
Ulle, Krytzka, L. callunetorum (Juxip) Min. [5, 7, 8, 9] та ін. Враховуючи праці попередників,
нові дані при опрацюванні гербарних матеріалів, знахід ки та дослідження в природі, в
«Определителе высших растений Украины» ми навели для флори України вже 10 видів
роду Lotus [4]. Наша обробка роду до другого видання «Флори України» включає 15
видів.
Lotus L. 1753, Sp. Pl. : 773; id. 1754, Gen. Pl. ed. 5: 338; Куприянова, 1945, Фл. СССР, 11:
284; Вісюл 1954, Фл. УРСР, 6: 425; Миняев, Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 103.
Багаторічні, рідше однорічні або дворічні трав’яні рослини зі стрижневим коренем і
розгалуженими прямостоячими, висхідними або лежачими стеблами. Прилистки реду -
ковані. Листки непарно-перистоскладні, складаються з 5 цілокраїх листочків, нижня
74
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
пара яких розміщена при основі осі листка і нагадує прилистки, три інших листочки
зближені між собою на верхівці листка. Квітки зібрані в зонтикоподібно-головчасті
грона з покривними листками при основі. Чашечка більш або менш зигоморфна з двома
верхніми і трьома нижніми зубцями. Віночок жовтий. Човник на верхівці дзьобасто
загострений. Тичинок 10, двобратніх: верхня з них вільна, а 9 — нерівні за довжиною і
спаяні в трубку, 5 із них з довгими, розширеними на верхівці нитками, а 4 — з корот -
кими і тонкими по всій довжині нитками. Стовпчик поступово звужений доверху. Боби
лінійно-циліндричні, багатонасінні, розкриваються двома стулками.
До складу роду входить 100–150 видів, поширених у Європі, Африці, Азії та Австра -
лії. Основне його біологічне різноманіття зосереджене в Середземномор’ї. В Україні
зростає 15 видів роду.
Практичне значення: фітомеліоративні, кормові, декоративні, медоносні рослини.
Лектотип: L. corniculatus L.
Загальна література до роду
Вісюліна О.Д. Рід Лядвенець — Lotus L. / Флора УРСР. — Т. 6. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — С. 425–431.
Громова Т.И. Определитель видов и разновидностей рода Lotus L., встречающихся в Европейской России
и на Кавказе, и схемы их распространения // Тр. Бюро прикл. бот. сел. — 1915. — 8. — С. 1025–1057.
Клоков М.В. Заметка о некоторых критических видах лядвенца // Бот. мат. (Ленинград). — 1953. — Вып.
15. — С. 145–149.
Клоков М.В. Новые украинские мотыльковые // Бот. мат. (Ленинград). — 1961. — Вып. 21. — С. 233–242.
Крамина Т.Е. Новый вид рода Lotus L. (Leguminosae) из группы L. corniculatus L. // Бюл. Моск. о-ва испыт.
природы. Отд. биол. — 2000. — Т. 105. — Вып. 1. — С. 35–40.
Крицкая Л.И. Новые данные о флоре Правобережной Злаковой степи // Вопр. физиол., биох., цитол. и фл.
Украины. — Киев : Наук. думка, 1974. — С. 8–11.
Крицкая Л.И. Род Лядвенец (Лядвенець) — Lotus L. / Определитель высших растений Украины (отв. ред
Ю.Н. Прокудин). — Киев : Наук. думка, 1987. — С. 191.
Куприянова Л.А. Род Lotus L. / Флора СССР. — Т. 11. — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1945. — С. 284–297.
Миняев Н.А. К систематике лядвенца северо-запада европейской части СССР // Бот. мат. (Ленинград). —
1957. — Вып. 18. — С. 119–141.
Миняев Н.А., Улле З.Г. О видах лядвенца (Lotus L.), встречающихся на северо-востоке европейской части
СССР // Новости сист. высш. раст. — 1977. — Вып. 14. — С. 153–161.
Миняев Н.А., Улле З.Г. Род Лядвенец — Lotus L. / Флора европейской части СССР. — Т. 6 (под ред.
Ан. А. Федорова). — Л. : Наука, 1987. — С. 103–115.
Юзепчук С.В. Заметки о некоторых новых критических и редких растениях крымской флоры // Бот. мат.
(Ленинград). — 1951. — 14. — С. 3–47.
Ball P.W., Chrtková-Žertová A. Genus Lotus L. / Tutin T.G. (ed.) et al. Flora Europaea. — Vol. 2. — Cambridge
University Press, Cambridge, 1968. — Р. 173–176.
Borsos O. Microtaxonomische Bearbeitung der Artengruppe Lotus corniculatus L. agg. in der pannonischen und
karpatischen Flora // Acta Bot. Acad. Sci. Hung. — 1966. — 12, 3–4. — S. 263–278.
Brand A. Monographie zur Gattung Lotus L. // Bot. Jahrb. — 1898. — 25. — S. 166–232.
Callen E.O. Studies in the genus Lotus. Limits and subdivisions // Canad. Journ. Bot. —1959. —37, 1. — P.
157–165.
Chrtková-Žertová A. Bemerkungen zur Taxonomie und Nomenklatur von Lotus krylovii Schischk. et Serg. und L.
corniculatus L. subsp. frondosus Freyn // Folia Geobot. Phytotax. (Praha). — 1970. — 5, 1. — S. 89–97.
Chrtková-Žertová A. Bemerkungen zur Taxonomie von Lotus uliginosus Schkuhr und L. pedunculatus Cav. // Folia
Geobot. Phytotax. (Praha). — 1966. — 1, 1. — S. 78–87.
Chrtková-Žertová A. A monographic study of Lotus corniculatus L. 1. Central and Northern Europe. // Řozpr.
Českosl. Akad. Véd. Řada Mat. Prir. Vé d. — 1973. — 83, 4. — Р. 1–94.
Gauthierdecarrats A. Chloroplast DNA variation in the genus Lotus (Fabaceae) and further evidence regarding the
maternal parentage of Lotus corniculatus L. // Theoretical and Applied Genetics. — 1997. — 95. — P. :
629–636.
Jalas J. Zur Kausalanalyse der Verbreitung einiger nordischen Os- und Sandpflancen // Ann. Bot. Soc. Zool.Bot,
Fenn. Vanamo. — 1950. — 24, 1. — S. 1–362.
75
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
Kirkbride J.H. Lotus systematics and distribution // American Society of Agronomy and Crop Science Society of
America, Madison, WI. — 1999. — N 28. — P. 1–20.
Kramina T.E. A contribution to the taxonomic revision of the Lotus corniculatus complex (Leguminosae, Lotae) in
the European part of the former USSR // Syst. Geogr. Pl. — 1999. — Vol. 68. — P. 265–279.
Larsen K. Cyto-taxonomical Studies in Lotus II // Bot. Tidsskr. — 1955. — 52. — P. 8–17.
Larsen K. , Žertová A. On the variation pattern of Lotus corniculatus L. in Eastern Europe // Bot. Tidsskr. — 1963.
— 59. — P. 177–194.
Polhill R.M. Loteae (and Coronilleae). In: R.M.ic Gardens, Kew, 1981. — P. 371–375.
1. Боби до верхівки дугасто зігнуті, дуже стиснуті з боків. Чашечка чітко зигоморфна:
три її нижні зубці дуже зближені між собою, причому два бічних із них значно коротші
за середній та два верхніх ........................................................................... 15. L. ornithopodiodes
— Боби циліндричні або булавоподібні, зі спинки cтиснуті. Чашечка помітно зиго -
морфна: три її нижні зубці рівні за довжиною і помітно віддалені один від одного; два
верхніх більш чи менш зближені між собою і майже рівні за довжиною з нижніми
зубцями або коротші за них ............................................................................................................. 2
2. Однорічні, рідше дворічні рослини, густо опушені довгими, відлеглими волосками.
Зубці чашечки в 1,5–2 рази довші за її трубку ............................................................................. 3
— Багаторічні рослини, опушені коротшими відлеглими або притиснутими волосками,
рідше голі. Зубці чашечки частіше не довші за трубку, рідше довші за неї, але не більше,
ніж у 1,5 рази ........................................................................................................................................ 4
3. Однорічні рослини. Стебла переважно поодинокі, розгалужені, прямі або лише трохи
висхідні. Верхні листочки листків ланцетні або лінійно-ланцетні. Квітки 4–6 мм завд., по
1–2 на квітконосах 1–2 см завд. Боби 15–20 мм завд. ............................... 14. L. praetermissus
— Одно- або дворічні рослини. Стебла переважно численні, розгалужені, висхідні або
лежачі. Верхні листочки листків оберненояйцеподібні або ланцетні. Квітки 6–10 мм
завд., по 2(3) на квітконосах 2,5–4 см завд. Боби 20–40 мм завд. ........... 13. L. angustissimus
4(2). Рослини голі або майже голі, сизувато- або сірувато-зелені. Суцвіття з (1)2–3(4)
квіток. Квітки 5–11 мм завд. ............................................................................................................. 5
— Рослини опушені. Суцвіття з 2–12 квіток. Квітки більші, (8)9–18(20) мм завд. ............ 7
5. Стрижні середніх стеблових листків дуже короткі, через що листочки між собою збли -
жені. Квітки 6–9(10) мм завд., віночок при відцвітанні червоніє. Чашечка конічна, з три -
кутно-ланцетними, довгозагостреними, довшими за трубку зубцями ....... 12. L. frondosus
— Стрижні середніх стеблових листків довші, листочки не зближені. Квітки 5–12 мм
завд., віночок при відцвітанні синіє або зеленіє. Чашечка широкодзвоникувата або коні -
чна. Зубці за довжиною майже рівні з трубкою .......................................................................... 6
6. Листочки всіх листків лінійно-ланцетні, лінійні, оберненоланцетні, загострені, 3–15 мм
завд., 1–5 мм завш. Чашечка з широкодзвоникуватою трубкою. Зубці чашечки широ -
котрикутні, короткозагострені, звичайно коротші за трубку ............................... 10. L. tenuis
— Листочки верхніх листків лінійно-ланцетні або довгасто-ланцетні, загострені, 7–15
мм завд., 1–2 мм завш.; листочки середніх і нижніх листків довгасто-оберненояйце -
подібні, 9–18 мм завд., тупі або майже тупі. Чашечка з конічною трубкою. Зубці чашечки
ланцетні, довгозагострені і загнуті, майже рівні з трубкою ......................... 11. L. elisabethae
7(4). Рослини з порожнистими, майже від основи прямостоячими або висхідними
стебла ми з повзучими вкоріненими пагонами. Зубці чашечки до цвітіння зірчасто
відігнуті ......................................................................................................................... 1. L. uliginosus
76
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
— Рослини з виповненими, іноді тільки при основі порожнистими стеблами, без повзу -
чих вкорінених пагонів. Зубці чашечки до цвітіння прямі або більш чи менш загнуті
всередину .............................................................................................................................................. 8
8. Квітконіжки голі, часто з пучком волосків при основі. Чашечка гола або розсіяно
опушена відхиленими волосками ................................................................................................... 9
— Квітконіжки і чашечка опушені притиснутими або відхиленими волосками .............. 12
9. Стебла численні, міцні, від основі висхідні, вище прямостоячі, дуже розгалужені під
го стрим кутом, до кінця вегетаційного періоду полеглі. Нижні і середні листки рано
опада ють. Листочки покривного листка суцвіття на головній осі пагона широкі ..............
................................................................................................................................... 5. L. callunetorum
— Стебла менш численні, від основи висхідні або прямостоячі, б.м. розгалужені. Нижні
та середні листки зберігаються довго. Листочки покривних листків усіх суцвіть широкі
або ланцетні ....................................................................................................................................... 10
10. Чашечка з широкодзвоникуватою трубкою, зубці її лінійно-ланцетні, в основі три -
кутні, на верхівці загострені, голі або рідко коротковійчасті з країв. Боби до верхівки
помітно розширені, булавоподібні з дзьобастим носиком ................................. 4. L. аrvensis
— Чашечка з вузькодзвоникуватою трубкою, зубці її в основі трикутні, поступово шило -
подібно загострені, з помітно відігнутими зубцями. Боби циліндричні, з мечоподібним
або дзьобастим носиком ................................................................................................................. 11
11. Листочки покривного листка суцвіття: середній еліптичний, рідше широкоеліптич -
ний чи широколанцетний, звужений до основи, середні нерівнобоко широколанцетні,
гоструваті. Стебла 20–65 см завд., численні, сланкі, у верхній частині висхідні, від основи
дуже галузисті ......................................................................................................... 2. L. corniculatus
— Листочки покривного листка суцвіття ширші: середній — оберненояйцеподібний або
майже округлий, бокові — довгасто-оберненояйцеподібні або широко-обернено-
ланцет ні. Стебла 7–18 мм завд., нечисленні, висхідні або майже прямостоячі, не дуже
розгалу жені, утворюють компактний кущик ......................................................... 3. L. alpicola
12(8). Квітконіжки і чашечки густо опушені дуже короткими, близько 0,5 мм завд. при -
тиснутими або напівпритиснутими волосками ................................................. 9. L. ucrainicus
— Квітконіжки і чашечки опушені довшими відхиленими волосками .............................. 13
13. Чашечка з широкодзвоникуватою трубкою і вузькотрикутними, поступово загостре -
ни ми зубцями. Квітки 12–18 мм завд. Стебла 15–40 см завв., висхідні, численні, слабо -
розгалужені ..................................................................................................................... 6. L. tauricus
— Чашечка з вузькоконічною або дзвоникуватою трубкою і трикутними, майже від
осно ви або від середини шилоподібно загостреними зубцями. Квітки 10–12 мм завд.
Стебла 20–80 см завв., лежачі або висхідні, численні, розгалужені ...................................... 14
14. Чашечка з вузькоконічною трубкою, як і квітконіжки, густо опушена довгими, від хи -
леними волосками; зубці чашечки ланцетно-шилоподібні. Листочки покривного ли ст ка
ланцетні або лінійно-ланцетні ......................................................................................... 8. L. olgae
— Чашечка із дзвоникуватою трубкою, як і квітконіжки негусто опушена довгими, від -
хиленими, волосками, зубці чашечки лінійно-ланцетні. Листочки покривного листка
еліптичні, довгасто-еліптичні, ланцетні, бокові — яйцеподібні, довгасто-еліптичні, лан -
цетні ............................................................................................................................... 7. L. ambiguus
77
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
Секція 1. Lotus.
— Lotus L. sect. Eulotus Ser. 1825, in DC. Prodr. 2: 210; Куприянова, 1941, Фл. СССР, 11: 290; Вісюліна
1954, 6: 426.
Чашечка більш чи менш зигоморфна: три її нижніх зубці майже однакові за формою
і довжиною, два верхніх іноді дуже зближені між собою, за формою і довжиною майже
однакові з верхніми або значно коротші за них і тоді відігнуті майже під прямим кутом
до осі квітки. Боби прямі або злегка серпасто-зігнуті, циліндричні з прямим мечоподіб -
ним або дзьобасто-зігнутим носиком чи булавоподібні, дорзально стиснуті, з вдавленим
всередину верхнім швом і дзьобасто- або гачкувато-зігнутим носиком.
Тип: лектотип роду.
Підсекція 1. Lotus.
Рослини опушені або майже голі. Суцвіття з 2–12 квіток. Квітки (8)9–18(20) мм завд.
Приквітки відсутні.
Тип: лектотип роду.
— Ser. Ebracteаtae Kuprian. 1941, Фл. СССР, 11: 290, p.p.
1. L. uliginosus Schkuhr, 1796
Bot. Handb. 2: 412, tab. 211; Куприянова, 1941, Фл. СССР, 11: 291; Вісюліна, 1954, 6: 426;
P.W. Ball, A. Chrtková-Žertová, 1968, Fl. Europ. 2: 175; Миняев,Улле, 1987, Фл. европ. части
СССР, 6: 108; Крицкая, 1987, Опред. высш. раст. Украины: 191. — Лядвенець трясовинний.
Вид описаний з Німеччини, окол. Віттенберга (за протологом: “Wittb.”).
— L. corniculatus L. β. major Ser. 1825, in DC. Prodr. 2: 214, non auct. alior. — 2n = 12, 24(?).
Багаторічна трав’яна рослина 20–60 см завв. зі стрижневим коренем і довгим,
підземним, нещільним, розгалуженим каудексом. Стебла висхідні або лежачі, що
вкорінюються, галузисті, порожнисті, переважно голі. Листки 15–28 мм завд. з 5
нерівнобоких листочків, зісподу сизуваті; листочки нижньої пари 8–18 мм завд., (1)4–11
мм завш., широкояйцеподібні, широкоеліптичні, еліптичні, яйцеподібні, на верхівці
тупуваті або коротко-загострені, верхівковий та бічні листочки верхньої пари 6–20 мм
завд., 2–8 мм завш., широко-оберненояйцеподібні, оберненояйцеподібні, довгасто-
оберненояйцеподібні, еліптичні, із заокругленою або коротко-загостреною верхівкою,
голі або опушені поодинокими волосками. Квітконоси 5–10 см завд., голі або дуже рідко
біло волосисті. Листочки покривного листка 4–13 мм завд., 2–5 мм завш., широкоеліп -
тичні, еліптичні, довгасто-еліптичні з коротко-загостреною або тупуватою верхівкою,
голі. Суцвіття 8–12-квіткові. Квітконіжки 1–2 мм завд., голі. Чашечка 5–6 мм завд.,
широкодзвоникувата, гола, її зубці лінійно-ланцетні, в основі широкотрикутні, на вер -
хівці довгозагострені, голі, іноді війчасті з країв. Віночок 10–14 мм завд., жовтий, пра -
по рець з яйцеподібним відгином, який звужується в нігтик. Боби 25–30 мм завд., до мм
завш., циліндричні, з тонким загнутим носиком. — Кв. VІ–VII; пл.VII–VIII. — 2n=12, 24(?).
— На заболочених заплавних луках, у сирих лісах, біля струмків. — Зрідка в Карпатах
та Прикарпатті. — Загальне поширення: Сх. Європа (півн.), Ц. і Атл. Європа, Середземн.
(зах.).
Господарське значення. Кормова рослина.
2. L. corniculatus L. 1753
Sp. Pl.: 775, s. restr.; Куприянова 1941, Фл. СССР, 11: 291, p. min. p.; Вісюліна, 1954, Фл.
УРСР, 6: 427, p. min. p.; Миняев, 1957, Бот. мат. (Ленинград), 18: 120; P.W. Ball, A. Chrtko -
vá-Žertová, 1968, Fl. Europ. 2: 174, p. min. p. — Миняев и Улле, 1987, Фл. европ. части
СССР, 6: 110. — Лядвенець рогатий.
78
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
Вид описаний з Європи (за протологом: “Habitat in Europa”). — Лектотип: “Herb. Linn.
No. 931.23 (LINN)” [Chrtková-Žertová, 1973, Řozpr. Česk. Akad. Véd., Řada Mat. Přіr. 83(4):
28, f. 3].
— L. corniculatus L. var. corniculatus Chrtková-Žertová, 1973, Řozpr. Českosl. Acad. Véd. Řada Mat. Přir.
Vé d, 83, 4: 28, fig. 3, p. p. (excl. syn. L. arvensis Pers.).
Багаторічна трав’яна рослина 20–65 см завв. зі стрижневим коренем і коротким,
щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла сланкі, лежачі, у верхній частині
висхідні, численні, від основи сильно галузисті, голі або дуже розсіяно опушені білими
притиснутими і відхиленими волосками. Листки 8–22(29) мм завд., з 5 нерівнобоких
листочків; листочки нижньої пари 6–19 мм завд., (1)4–11 мм завш., широкояйцепо діб -
ні, яйцеподібні, довгасто-яйцеподібні, широкоеліптичні, на верхівці частіше загострені,
верхівковий та бічні листочки верхньої пари 8–18 мм завд., 2–8 мм завш., нерівнобоко
оберненояйцеподібні, широко-оберненояйцеподібні, довгасто-оберненояйцеподібні,
ланцетні, із заокругленою або коротко-загостреною верхівкою, зісподу по середній жил -
ці розсіяно опушені, з країв розсіяно війчасті. Квітконоси 3–14 см завд., голі або дуже
рідко біло волосисті. Листочки покривного листка: середній 4–11 мм завд., 1–5 мм
завш., широко-еліптичний, еліптичний, ланцетний із коротко-загостреною верхівкою,
бокові — 5–8 мм завд., 2–5 мм завш., нерівнобокі, широкояйцеподібні або еліптичні із
коротко-загостреною верхівкою, опушені, як і стеблові листочки. Суцвіття 2–7-квіткові.
Квітконіжки 1–2 мм завд., голі. Чашечка вузькодзвоникувата, 4–7 мм завд., гола або з
поодинокими, відхиленими, білими волосками, зубці її 2–3 мм завд., вузькотрикутні,
довгозагострені або в основі трикутні, вище майже шилоподібно загострені, голі або
рідковійчасті з країв. Віночок 12–18 мм завд., жовтий, прапорець з широкоеліптичним,
на верхівці заокругленим відгином, який поступово звужується в нігтик 3–4 мм завд.
Боби 20–35 мм завд., 2–3 мм завш., на верхівці нерозширені, циліндричні з тонким
загнутим носиком. Насінини 1,5–2 мм завд., кулясті або широкоеліптичні, коричневі
або зеленкувато-коричневі. — Кв. VІІ–VIII; пл.VIII–IX. — 2n = 24.
— На заплавних та гірських луках, вологих лісових галявинах і узліссях, по берегах
боліт. — Звичайно в Карпатах, спорадично в Розточчі-Опіллі, рідко в Західному і Право -
бережному Поліссі. — Загальне поширення. Сх. Європа (півн.), Атл. і Ц. Європа.
Господарське значення. Кормова рослина.
3. L. alpicola (G. Beck.) Min., Ulle et Krytzka, 1987
Фл. европ. части СССР, 6: 110. — Лядвенець високогірний.
Вид описаний із Австрії (за протологом: “Nieder-Österreich, Sneeberg ober am Thalhofe
am Waldwiesen und Wegränden, c. 660 m”.
— L. corniculatus L. var. alpicola G. Beck. 1892, Fl. Nieder-Österr. 2, 1: 885, pl. 7, 2, fig. 17; Chrtková-Ž erto-
vá, 1973, Řospr. Českosl. Acad. Vé d. Řada Mat. Přir. Vé d, 83, 4: 74, fig. 17, 18.
— L. corniculatus subsp. alpinus auct. non Rothm.: Borsos, 1966, Acta Bot. Acad. Sci. Hung. 12, 3–4: 263.
— L. alpinus auct. non Schleich. ex Ramond: Чопик, 1976, Високогірна фл. Укр. Карпат: 79.
Багаторічна трав’яна рослина 7–18 см завв. із стрижневим коренем і коротким,
щіль ним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла висхідні або майже прямостоячі,
слабогалузисті, нечисленні, утворюють компактний «кущик», голі або розсіяно опушені
білими притиснутими і відхиленими волосками. Листки (5)8–18(21) мм завд. з (3)5 лис -
точків 7–11 мм завд., (3)5–8 мм завш., листочки голі або зісподу по середній жилці розсі -
я но опушені, з рідкими війками з країв, оберненояйцеподібні, на верхівці заокруглені
або коротко-загострені, листочки нижньої пари широкояйцеподібні, яйцеподібні, ко -
рот ко-загострені. Квітконоси голі або розсіяно опушені 2–9 см завд. Листочки покрив -
ного листка: середній оберненояйцеподібний або майже округлий, бокові — довгасто-
оберненояйцеподібні. Суцвіття (1)2–6-квіткові. Квітконіжки до 2 мм завд., голі.
79
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
Чашечка вузькодзвоникувата, 5–7 мм завд., гола, її зубці 2–3 мм завд., в основі трикутні,
поступово шилоподібно-загострені, злегка відігнуті, з країв рідковійчасті. Віночок 9–18
мм завд., жовтий, при висиханні зеленіє, прапорець з широкоеліптич ним, на верхівці
заокругленим відгином, який поступово звужується в нігтик 4–5 мм завд. Боби 25–30
мм завд., 2–3,5 мм завш., циліндричні, на верхівці булавоподібно розширені. Насінини
1,5–2 мм завд., широкоеліптичні, коричневі або коричневі з дрібними чорними пляма -
ми. — Кв. VІІ–VIII; пл.VIII.
— На кам’янистих вапнякових відслоненнях і осипищах, схилах гір, гірських луках і
полонинах у субальпійському й альпійському поясах, вище 1400 м над р. м. — У Карпа -
тах, спорадично: ЗК (Зк), КЛ (Іф, Чц (г. Чивчин ). — Загальне поширення: Ц. Європа.
Примітка. На існування в Українських Карпатах особливого високогірного виду лядвенцю,
особини якого раніше визначалися як L. corniculatus L. або L. arvensis Pers., вперше звернув увагу
В.І. Чопик (op.cit.). Від названих видів L. alpicola відрізняється низькими висхідними, майже
пря мостоячими, слабо розгалуженими стеблами, а також майже округлими середніми листоч -
ками покривних листків і булавоподібно розширеними на верхівці бобами.
4. L. arvensis Pers. 1795
Ann. Bot. (Usteri), 14: 39; Schkuhr, 1796, Bot. Handb. 2 : 413, excl. tab. 211; Миняев, 1957,
Бот. мат. (Ленинград), 18: 122, p. p.; він же, 1970, Консп. фл. Псков. обл.: 10; Миняев и
Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 110; Крицкая, 1987, Опред. высш. раст. Украины:
191. — Лядвенець польовий.
Тип: не встановлений.
— L. corniculatus var. arvensis (Pers.) Ser. 1825, in DC. Prodr. 2: 214.
— L. corniculatus L. var. corniculatus Chrtková-Ž ertová, 1973, Řospr. Českosl. Acad. Vé d. Řada Mat. Přir.
Vé d, 83, 4: 28, p. p. (quoad syn. L. arvensis Pers.).
— L. corniculatus auct. non L.: Вісюліна, 1954, Фл. УРСР, 6: 427, p. min. p.; P.W. Ball, A. Chrtková-Ž ertová,
1968, Fl. Europ. 2: 174, p. min. p.
Багаторічна трав’яна рослина 10–70 см завв. зі стрижневим коренем і коротким,
щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла прямостоячі, висхідні або лежа -
чі, галузисті, численні, голі або дуже розсіяно опушені білими притиснутими і відхи -
леними волосками. Листки 10–25 мм завд. з 5 нерівнобоких листочків; листочки ниж -
ньої пари 6–18 мм завд., 2–7 мм завш., широкояйцеподібні, яйцеподібні, еліптичні, на
верхівці коротко-загострені, верхівковий та бічні листочки верхньої пари 4–17 мм завд.,
2–9 мм завш., оберненояйцеподібні, широкообернено-яйцеподібні, довгасто-обер нено-
яйцеподібні, із коротко-загостреною верхівкою, голі або зрідка зісподу по середній
жилці розсіяно опушені, з країв — розсіяно війчасті. Квітконоси 5–11 см завд. голі.
Листочки покривного листка: середній 7–12 мм завд., 3–4 мм завш., еліптичний, дов -
гасто-еліптичний, із коротко-загостреною верхівкою, бокові — 7–9 мм завд., 1,5–4 мм
завш., яйцеподібні, довгасто-яйцеподібні, еліптичні, ланцетні, із загостреною верхівкою,
голі. Суцвіття 2–6-квіткові. Квітконіжки 1–2 мм завд., голі. Чашечка широкодзвони -
кувата, 4–7 мм завд., трубка чашечки гола, рідше з поодинокими, довгими, відхиленими,
білими волосками, її зубці 2–3 мм завд., лінійно-ланцетні, в основі трикутні, на верхівці
загострені, голі або рідко- коротко-війчасті з країв. Віночок 12–14 мм завд., жовтий,
прапорець з широкоеліптичним або майже округлим, на верхівці заокругленим відги -
ном, який поступово звужується в нігтик 5–7 мм завд.. Боби 15–35 мм завд., 2–3 мм
завш., циліндричні, з коротким, тонким, шилоподібним, дзьобасто-загнутим носиком.
Насінини 1,5–2 мм завд., кулясті або широкоеліптичні, коричневі, з дрібними чорними
плямами. — Кв. VІ–VII; пл. VIII–IX.
— На заплавних і суходільних луках, лісових узліссях і галявинах, узбіччях доріг, по
краях полів, у Карпатах — на гірських луках та луках лісового поясу і трав’янистих
80
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
схилах гір до вис. 1100–1300 м над р.м. — У Поліссі й Карпатах, звичайно; на півночі
Лісостепу, спорадично: ЗК (Зк), КЛ (Іф), ПКЛ (Лв, Чц), ЗП, ПП, ЛП, ВЛс, ЗЛс. — Загальне
поширення: середня частина Сх. Європи (Верх.-Дніпр., Волз.-Кам., Волз.-Дон., Заволж.),
занесено в північну частину і Прибалтику), Ц. Європа.
Господарське значення. Кормова культура.
5. L. callunetorum (Juxip) Min. 1970
Консп. Фл. Псков. обл.: 101; Миняев, 1981, Опред. высш. раст. сев.-зап. европ. части
РСФСР: 236. — Лядвенець вересковий.
Вид описаний з Прибалтики. — Неотип: “Нымме бл. Таллинна”.
— L. corniculatus L. f. callunetorum Juxip, 1953, Юбил.сборн. общ. естествоиспыт. АН Эст.ССР: 100, рис. 4.
— L. corniculatus var. arenosus Jalas, 1950, Ann.Bot. Soc. Zool. Bot. Fenn. Vanamo, 24, 1: 51; Chrtková-
Žertová, 1973, Řospr. Českosl. Acad. Véd. Řada Mat. Přir. Véd, 83, 4: 47, fig.9.
— L. corniculatus var. invisitatus Opperm. ex Wissjul. 1954, 6: 427, descr. ucr.
— L. arvensis auct. non Pers.: Миняев, 1957, Бот. мат. (Ленинград), 18: 122, p. p.
Багаторічна трав’яна рослина 10–60 см завв. зі стрижневим коренем і коротким,
щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла численні, міцні, від основи
висхід ні, вище прямостоячі, до кінця вегетаційного періоду полеглі, дуже розгалужені
під гострим кутом, голі або розсіяно опушені. Листки 10–30 мм завд. з 5 нерівнобоких
листочків; листочки нижньої пари 6–18 мм завд., 2–7 мм завш., широкояйцеподібні,
яйцеподібні, еліптичні, на верхівці короткозагострені, верхівковий та бічні листочки
верх ньої пари 4–12 мм завд., 2–8 мм завш., оберненояйцеподібні, широко-обернено-
яйцеподібні, довгасто-оберненояйцеподібні, із коротко-загостреною верхівкою, голі або
зісподу по середній жилці розсіяно опушені. Нижні та середні листки рано опада ють.
Квітконоси 5–10 см завд. голі. Листочки покривного листка на головній осі паго на
широкі: середній обернено яйцеподібний або довгасто-оберненояйцеподібний, боко ві
косо-яйцеподібні або косо-широколанцетні, на гілках останніх порядків галуження
ланцетні. яйцеподібні, еліптичні, ланцетні, із загостреною верхівкою, голі. Суцвіття
3–8-квіткові. Квітконіжки 1–2 мм завд., голі. Чашечка широкодзвоникувата, 5–7 мм
завд., трубка чашечки гола, рідше з поодинокими, довгими, відхиленими, білими волос -
ками, її зубці 2–3 мм завд., лінійно-ланцетні, в основі трикутні, на верхівці загострені,
голі або рідко — коротко-війчасті з країв. Віночок 10–12(14) мм завд., жовтий,
прапорець з широкоеліптичним або майже округлим, на верхівці заокругленим відги -
ном, раптово звуженим у нігтик. Боби 15–30 мм завд., 2–3 мм завш., циліндричні.
Насінини 1,5–2 мм завд., кулясті або широкоеліптичні, коричневі. — Кв. V–IX; пл.
VIІ–IX.
— На суходільних луках, узліссях, по трав’янистих схилах. — В Західному Поліссі
(Жт) і Західному Лісостепу (Вн), спорадично. — Загальне поширення: Сх. Європа
(Скандинавія, Прибалтика, Лад.-Ільм., Верх.-Дніпр., Серед.-Дніпр.), Ц. Європа Польща).
Практичне значення. Кормова рослина.
Примітка. Як видно з цитуваня першоджерел морфологічну відмінність цього виду неодно -
разово відмічали різні автори, описуючи всередині L. corniculatus внутрішньовидові таксони. В
Україні цей вид також помічали і виділяли в гербарії під назвами L. invisitatus Opperm. in herb.,
L. hypanicus Kotov, in herb., L. kotovii Opperm. in herb. О.Д. Вісюліна надала одній з відмін рангу
різновидності.
6. L. tauricus Juz. 1951
Бот. мат. (Ленинград), 14: 14, рис. 1; Миняев и Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 112;
Крицкая, 1987, Опред. высш. раст. Украины: 191. — Ляд ве нець кримський.
Вид описаний з Криму: «Подъем на гору Роман-Кош от кордона Алабач (Бабуган-
яйла)».
81
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
— L. caucasicus auct. non Kuprian. ex Juz.: Куприянова, 1941, 11: 291, descr. ross., p. min. p., quoad pl. taur.;
Чернова, 1960, в Е. Вульф, Фл. Крыма, 2, 2: 177; вона ж, 1972, Опред. высш. раст. Крыма: 263.
— L. corniculatus auct. non L.: P.W. Ball, A. Chrtková-Ž ertová, 1968, Fl. Europ. 2: 174, p.min. p.
Багаторічна трав’яна рослина 15–40 см завв. із стрижневим коренем і коротким,
щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла численні, висхідні, слаборозга -
лужені, розсіяно опушені довгими відхиленими волосками. Листки з 5 листочків.
Листочки нижньої пари косо-яйцеподібні, верхівковий та бічні листочки верхньої пари
(8)10–15 мм завд., 6–10 мм завш., оберненояйцеподібні, на верхівці заокруглені, з країв
війчасті. Квітконоси 5–8 см завд. Суцвіття 5-квіткові. Листочки покривного листка
суцвіття звичайно ланцетні, коротко тупувато-загострені. Чашечка дзвоникувата, 5–7
мм завд., зубці її вузькотрикутні, поступово загострені. Віночок 12–14 мм завд., яскраво-
жовтий, прапорець з широкоеліптичним, на верхівці закругленим відгином, який
раптово переходить у клиноподібний нігтик. Боби 25–30 мм завд., 2–3,5 мм завш.,
циліндричні. — Кв. VІ–IX; пл. VII–X.
— На кам’янистих схилах, осипищах, трав’янистих і щебенистих схилах яйл, рідше на
кам’янистих схилах морського узбережжя. — В Криму (в Гірському Криму більш чи
менш звичайно: Бабуган-яйла, Нікітська, Ай-Петринська яйли, яйла г. Чатир-Даг); на
Керченському п-ві, в передгір’ях і на Південному березі Криму — зрідка. — Загальне
поширення: кримський ендемік.
Практичне значення. Кормова рослина.
7. L. ambiguus Besser ex Spreng. 1826
Syst. Veg. 3: 282: Клоков, 1953, Бот. мат. (Ленинград), 15: 146; Миняев и Улле, 1987, Фл.
европ. части СССР, 6: 112; Крицкая, 1987, Опред. высш. раст. Украины: 191. — Лядвенець
сумнівний.
Вид описаний з окол. Кременця (за протологом: “Cremenetz”). — Лектотип: “Cre -
menetz” (KW) [Крицька, hoc loco].
— L. сiliatus Schur, 1877, Verh. Naturf. Ver. Brünn, 15, 2: 180, non Tenore, 1831.
— L. corniculatus L. var. kochii Chrtková-Žertová, 1973, Řospr. Českosl. Acad. Véd. Řada Mat. Přir. Véd, 83,
4: 36, fig. 6.
— L. corniculatus auct. non L.: Вісюліна, 1954, Фл. УРСР, 6: 427, pro min. p.; P.W. Ball, A. Chrtková-Žertová,
1968, Fl. Europ. 2: 174, pro min. p.
Багаторічна трав’яна рослина 10–70 см завв. із стрижневим коренем і коротким,
щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла висхідні або лежачі, розгалужені,
численні, розсіяно опушені білими напіввідхиленими і відхиленими волосками. Листки
10–25 мм завд. з 5 нерівнобоких листочків; листочки нижньої пари 3–9 мм завд., 1,5–6
мм завш., нерівнобоко широкояйцеподібні, яйцеподібні, широкоеліптичні, на верхівці
загострені, верхній та середні листочки — 5–10 мм завд., 2–5 мм завш., нерівнобоко
оберненояйцеподібні, широко-оберненояйцеподібні, довгасто-оберненояйцеподібні,
еліптичні, довгасто-ланцетні, на верхівці загострені, рідше неглибоко виїмчасті, по краю
відлегло-війчасті, на пластинці у молодих листочків опушення відстовбурчене, густе,
пізніше опушення частково втрачається. Квітконоси 4,5–10 см завд., негусто волосисті.
Листочки покривного листка: середній 3–7 мм завд., 1–2,5 мм завш., еліптичний, довга -
сто-еліптичний, ланцетний, із загостреною верхівкою, бокові — 4–5 мм завд., 1–2 мм
завш., яйцеподібні, довгасто-еліптичні, ланцетні, із загостреною верхівкою, опушені як
і стеблові листки. Суцвіття 2–6-квіткові. Квітконіжки 1–2 мм завд., відхилено-воло си -
сті. Чашечка дзвоникувата, 4–6 мм завд., трубка чашечки опушена довгими, відхи -
леними, білими волосками, її зубці 2–3 мм завд., лінійно-ланцетні, в основі трикутні, на
верхівці довго-загострені, з країв війчасті. Віночок 11–15 мм завд., жовтий, прапорець з
широкояйцеподібним, на верхівці закругленим відгином, який поступово звужується в
82
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
нігтик 4–5 мм завд. Боби 12–35 мм завд., 2–2,5 мм завш., циліндричні, з коротким,
тонким, загнутим, шилоподібним носиком. Насінини 1–1,5 мм завд., майже кулясті,
коричневі. — Кв. VІ–VIIІ; пл.VIII–IX.
— На вапнякових і лесових відслоненнях та схилах, по суходільних луках. — У При -
карпатті (Іф, Чн), ЗЛс і ПЛс (басейн р. Дністер), більш чи менш звичайно; відірване від
основного ареалу місцезнаходження в ПЗЛС: Одеська обл., Ширяївський р-н, с. Вікто -
рів ка. — Загальне поширення: Сх. Європа (Прибалт., півн.-зах. Росії: окол. Санкт-Петер -
бурга), Білорусія, Скандинавія), Ц. Європа.
Практичне значення. Кормова рослина.
Примітка. На межі ареалу гібридизує з L. аrvensis, утворюючи гібридні форми, характерною
ознакою яких є наявність опушення з окремих відлеглих простих волосків на чашечках, квітко -
ніжках і листочках. У місцях контакту з L. ucrainicus спостерігаються екземпляри зі змішаним
(притиснутим і відхиленим) опушенням чашечок та квітконіжок.
8. L. olgae Klokov, 1961
Бот. мат. (Ленинград), 21: 235; Миняев и Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 113;
Крицкая, 1987, Опред. высш. раст. Украины: 191. — Лядвенець Ольги.
Вид описаний із Луганської обл. (за протологом: «Ворошиловградская обл., Ме лов -
ский р-н, заповедник «Стрелецкая Степь»). — Ізотип: «Луганская обл., Меловский р-н,
заповедник «Стрелецкая Степь». Ложбинка. 13.VIII.1958, О. Дубовик» (KW) (Голотип в LE).
— L. сorniculatus auct.: P.W. Ball, A. Chrtková-Žertová, 1968, Fl. Europ. 2: 174, p. min. p.
Багаторічна трав’яна рослина 20–80(100) см завв., зі стрижневим коренем і корот -
ким, щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла висхідні або лежачі, га лу -
зисті, численні, внизу циліндричні, вище тупо-ребристі і борозенчасті, розсіяно опушені
напіввідхиленими і відхиленими тонкими білими волосками. Листки 8–33 мм завд. з
5-ти листочків (парні листочки нерівнобокі); листочки нижньої пари 3,5–16 мм завд.,
1,5–8 мм завш., широкояйцеподібні, яйцеподібні, довгастояйцеподібні, еліптичні, на
верхівці загострені, верхівковий та бічні листочки верхньої пари 5–25 мм завд., 1,3–9 мм
завш., обернено-широкояйцеподібні, оберненояйцеподібні, довгасто-оберненояйце по -
дібні, еліптичні, довгасто-еліптичні, ланцетні, на верхівці загострені, всі листочки
зісподу сірувато-зелені, більш чи менш густо опушені, з країв розсіяно-війчасті, зверху
темнозелені, розсіяно-волосисті або майже голі. Квітконоси 2–10 см завд., досить густо
опушені відхиленими і напіввідхиленими волосками; листочки покривного листка
4,5–14 мм завд., 1–2,5 мм завш., ланцетні або лінійно-ланцетні, з довгозагостреною вер -
хів кою, густо опушені відхиленими і напіввідхиленими волосками. Суцвіття 2–6-квіт -
кові. Квітконіжки 12 мм завд., густо відхилено-волосисті. Чашечка вузькоконічна, 5–7
мм завд., трубка чашечки опушена довгими, відхиленими, білими волосками, її зубці 2–4
мм завд., ланцетно-шилоподібні, в основі вузькотрикутні, на верхівці довгозагострені,
майже дорівнюють трубці або трохи довші за неї, густо відстовбурчено опушені.
Віночок 10–12 мм завд., яскраво-жовтий або світло-оранжевий, при відцвітанні черво -
ніє; прапорець з яйцеподібною, заокругленою на верхівці, пластинкою, яка поступово
звужується в нігтик 3–4 мм завд. Боби 13–32 мм завд., 2–2,2 мм завш., циліндричні,
лінійні, на верхівці іноді злегка розширені, з коротким, загнутим носиком, голі або опу -
ше ні поодинокими відхиленими волосками. Насінини 1–1,5 мм завд., широкоеліпти чні,
майже кулясті або округло-ниркоподібні, темно-коричневі, з дрібними темними пля -
мами. — Кв. V–IX; пл. VII–IX.
— На степах, степових і кам’янистих схилах, по балках і видолинках. — Зрідка на сході
Степу: ДЗЛС (Луганська обл., заповідник «Стрільцівський степ»; Новопсковський р-н,
83
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
с.с. Осинове і Рогове; Марківский р-н, с. Кабичівка) та в Криму (Керченський п-ів,
Тарханкутський п-ів). — Загальне поширення: східнопричорноморський ендемік.
Господарське значення. Кормова рослина.
9. L. ucrainicus Klokov, 1961
Бот. мат. (Ленинград), 21: 233; Мин. 1970, Консп. фл. Псков. обл.: 102; Мин. и Улле, 1987,
Фл. европ. части СССР, 6: 114; Крицкая, 1987, Опред. высш. раст. Украины: 191. —
Лядвенець український.
Вид описаний із Черкаської обл. (за протологом: «Киевская губ., сухие луга близ г.
Умани»). — Ізотип: “Prov. Kiev, in pratis siccis pr. Urbem Umanj, VI 1899, Е. Koliasinsky”
(Herb. Fl. Ross., № 810) (KW) (Голотип — в LE).
— L. tenuis auct. non Waldst. et Kit.: Куприянова, 1941, Фл. СССР, 11: 292, p. p.; Вісюліна, 1954, Фл УРСP,
6: 428, p. max. p.
— L. corniculatus auct.: P.W. Ball, A. Chrtková-Žertová, 1968, Fl. Europ. 2: 174, p. min. p.
— L. stepposus Kramina, 2000, Бюлл. Моск. о-ва испытат. природы. Отд. биол., 105, 1: 35.
Багаторічна трав’яна рослина 20–80 см завв., із стрижневим коренем і коротким,
щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла численні, висхідні, лежачі або
припідняті до майже прямостоячих, галузисті, тонкоребристі і борозенчасті, розсіяно
опушені білими дрібними волосками або внизу майже голі. Листки 7–30 мм завд.,
стрижень листка коротко опушений; листочки нижньої пари 4–12 мм завд., 1–6 мм
завш., від косо-яйцеподібно-трикутних (при нижніх листках) до довгасто-лінійних і
ланцетних, на верхівці загострені, верхівковий та бічні листочки верхньої пари 5–20 мм
завд., 1,5–9 мм завш., від довгасто-оберненояйцеподібних до лінійно-ланцетних, на
верхівці у нижніх листків тупі, у верхніх — загострені; всі листочки зісподу і з країв
негусто опушені короткими, притиснутими волосками, зверху голі або майже голі.
Квітконоси 1,5–8 см завд., тонкоборозенчасті, опушені дрібними напівпритиснутими
волосками; листочки покривного листка суцвіття 3–9 мм завд., 0,5–2,2 мм завш.,
довгасто- або лінійно-ланцетні, тонкувато загострені на верхівці, зісподу помітно при -
тис нутоволосисті. Суцвіття 27-квіткові. Квітконіжки 2–3 мм завд., досить густо опу -
шені дрібними притиснутими волосками. Чашечка 6–7 мм завд., густо-, рідше розсіяно
опушена короткими, близько 0,5 мм завд., притиснутими або напівпритиснутими
волосками; трубка чашечки конічна, її зубці 3–4 мм завд., майже від основи
шилоподібні, тонкозагострені і відігнуті, за довжиною рівні трубці. Віночок яскраво-
жовтий, нерідко при відцвітанні червоніє; прапорець 11–14 мм завд., 8–9,5 мм завш., з
округло-ромбічною пластинкою, звуженою в широкий нігтик. Боби 13,5–32 мм завд.,
2–2,5 мм завш., циліндричні, лінійні, на верхівці нерозширені або злегка розширені, з
відігнутим або майже прямим носиком. Насінини 1,4–1,5 мм завд., 1,1–1,2 мм завш.,
темно-коричневі або коричнево-бурі. — Кв. VІ–IX; пл. VII–IX. — 2n=24.
— На остепнених луках, по степах, степових і кам’янистих схилах, відслоненнях. —
Звичайно в лісостеповій і степовій частинах України та в Криму. — Загальне
поширення: Сх. Європа (середня і південна смуга, занесено в північні райони), Кавказ
(Передк.), Зах. Сибір, Сер. Азія (Казахстан).
Господарське значення. Кормова рослина.
Підсекція 2. Tenues (Klokov) Krytzka
Стебла частіше полеглі або висхідні, вигнуті, негусто облиствлені, як і вся рослина
голі або майже голі; нижні бічні листочки довгасто-ланцетні, довгасто-яйцеподібні,
ланцетні; суцвіття 1–4-квіткове.
Тип: L. tenuis Kit.
— Ser. Tenues Klokov, 1961, Бот. мат. (Ленинград), 21 : 235.
84
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
10. L. tenuis Waldst. et Kit. ex Willd. 1809
Enum. Pl. Horti Berol.: 797; Куприянова, 1941, Фл. СССР, 11: 292, p. p.; Вісюл. 1954, Фл.
УРСР, 6: 428, р. р.; Чернова, 1960, в Е. Вульф, Фл. Крыма, 2, 2: 179, p.p.; Chrtková-Žertová,
1967, Folia Geobot. Phytotax. (Praha), 2, 3: 285, p. max. p. (excl. var. hirsutus); P.W. Ball, A.
Chrtková-Žertová, 1968, Fl. Europ. 2: 174, p. max. p.; Гейдеман, 1975, Опред. высш раст.
Молд. ССР, вид. 2: 283; Миняев и Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 114; Крицкая,
1987, Опред. высш. раст. Украины: 191. — Лядвенець тонкий.
— L. corniculatus β. tenuifolius L. 1753, Sp. Pl.: 776.
Багаторічна трав’яна рослина 10–60 см завв., із тонким стрижневим коренем і ко -
рот ким, щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла тонкі, висхідні або ле жа -
чі, галузисті, голі або розсіяно опушені короткими притиснутими і напівпритиснутими
волосками, ребристі. Листки 5–17 мм завд. з 5, часто нерівнобоких листочків; листочки
нижньої пари 3–7 мм завд., 1–2 мм завш., довгасто-яйцеподібні, ланцетні, на верхівці за -
гострені або тупуваті, верхівковий та бічні листочки верхньої пари 4–15 мм завд., 1–4 мм
завш., довгасто-оберненояйцеподібні, довгасто-еліптичні, ланцетні, із загостреною
верхівкою, голі. Квітконоси 1,5–3 см завд., тонкі, голі або розсіяно опушені короткими
напівпритиснутими волосками; листочки покривного листка 2–5 мм завд., 0,25–1 мм
завш., ланцетні, із загостреною верхівкою, голі або знизу розсіяно опушені. Суцвіття
1(2)–3(4)-квіткові. Квітконіжки 1–2 мм завд., голі, рідше притиснуто опушені. Чашечка
широкодзвоникувата, 4–5 мм завд., трубка чашечки гола, її зубці 1,5–2 мм завд., майже
дорівнюють трубці або коротші за неї, трикутно-ланцетні, на верхівці коротко-
загострені, голі. Віночок 7–11 мм завд., жовтий, при відцвітанні зеленіє або синіє,
прапорець з майже округлим, на верхівці заокругленим відгином і клинуватим
нігтиком. Боби 25–30 мм завд., 1–3 мм завш., циліндричні, лінійні, голі, з коротким,
загнутим носиком. Насінини 1–1,5 мм завд., кулясті, широкоеліптичні, темно-
коричневі. — Кв. VІ–VIIІ; пл. VII–IX. — 2n=12.
— На вологих засолених луках, лісових галявинах і узліссях, на вологих приморських
пісках і солончаках. — Зрідка в Карпатах (Зк) на Поліссі (окол. Києва) та в Криму (ГК,
Керченський п-ів, окол. Євпаторії, оз. Сасик, Донузлав). — Загальне поширення: Сх.
Європа (Молдова, Ниж.-Волз.: Астраханська обл., занесено в Скандинавію), Ц. і Атл.
Європа, Кавказ, Сер. Азія (півд.), Середземн., Афганістан (півн.).
11. L. elisabethae Opperm. ex Wissjul. 1954
Фл. УРСР, 6: 588, 429, рис. 81; Миняев и Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 114;
Крицкая, 1987, Опред. высш. раст. Украины: 191; Голубев и Косых, 1982, Ботан. журн. 67,
9: 1298. — Лядвенець Єлизавети.
Вид описано з Приазов’я (за протологом: “RSS Ukr., ditio Stalinensis, loco Belos sarai -
skaja Kossa dicto. 15.VII.1933, leg. S. Postryganj”). — Неотип: “Distr. Mariupol, Білосарай -
ська коса. Вогкий гумусований пісок по краю піскового гребня. 3.VII.1929, С. Постри -
гань” (KW) [Крицька, 2003, Ботан. журн., 88, 12: 102].
— L. tenuis auct. non Waldst. et Kit. ex Willd.: Куприянова, 1941, Фл. СССР, 11: 292, p. p.; P.W. Ball, A.
Chrtková-Ž ertová, 1968, Fl. Europ. 2: 174, p. min. p.
Багаторічна трав’яна рослина 20–70 см завв., із стрижневим коренем і коротким,
нещільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла висхідні або лежачі, дуже
галузисті, численні, голі або дуже розсіяно опушені білими волосками. Листки 10–20 мм
завд., з 5, переважно нерівнобоких листочків; листочки нижньої пари 4–18 мм завд., 1–4
мм завш., яйцеподібні, довгасто-яйцеподібні, еліптичні, ланцетні, на верхівці загострені
або тупуваті, верхівковий та бічні листочки верхньої пари 4–21 мм завд., 1–5 мм завш.,
довгасто-оберненояйцеподібні, ланцетні, із загостреною верхівкою, голі або зісподу
85
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
опушені розсіяними волосками, з країв рідко-війчасті. Квітконоси 2–8 см завд., тонкі,
голі або розсіяно опушені короткими, напівпритиснутими волосками; листочки
покривного листка 2–5 мм завд., 0,25–1 мм завш., ланцетні, із довгозагостреною вер -
хівкою, голі або по краю розсіяно-війчасті, рано опадають. Суцвіття 1–7-квіткові.
Квітконіжки 2 мм завд., притиснуто опушені. Чашечка конічна, 4–6 мм завд., трубка
чашечки більш чи менш опушена притиснутими волосками, зубці її 2–3 мм завд., майже
дорівнюють трубці, ланцетні, на верхівці довгозагострені, загнуті, притиснуто опушені,
з країв війчасті. Віночок 5–10(12) мм завд., жовтий, при висиханні зеленіє або синіє,
прапорець з широкоеліптичним або майже округлим, на верхівці заокругленим відги -
ном, який раптово звужується в нігтик 4–5 мм завд. Боби 13–27 мм завд., 1,5–3 мм завш.,
циліндричні, булавоподібні, голі, з коротким, загнутим носиком. Насінини 1–1,5 мм
завд., кулясті, темно-коричневі або коричневі, з дрібними і невиразними чорними
плямами. — Кв. VІ–VIIІ; пл. VII–IX.
— На вологих солонцюватих літоральних пісках. — У приморській смузі і на косах
Азовського моря (Арабатська Стрілка, Білосарайська Коса, коса Крива, Чорноморський
біосферний з-к). — Загальне поширення: Нижн.-Дон (побережжя Азовського моря, біля
Кирпільського лиману), Кавказ (Зах. Закавк.).
Примітка. В місцях контакту L. elisabethae та L. ucrainicus трапляються гибридні, негусто опу -
ше ні рослини з вужчими, ніж у другого виду листочками.
12. L. frondosus (Freyn) Kuprian. 1941
Фл. СССР, 11: 295, s. restr.; Миняев и Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 115. —
Лядвенець олиствлений.
Вид описаний з передгір’я Копетдага в Туркменії (за протологом: “Regio transcaspica;
Kisil Arwat, ad rivulum”).
— L. corniculatus L. subsp. frondosus Freyn, 1904, Bull. Herb. Boiss., sér. 2, 4: 44; Chrtková-Žertová, 1967,
Folia Geobot. et Phytotax. (Praha), 2, 3: 295, fig. 5; id. 1970, ibid. 5, 1: 95, fig. 2, tab. 6 (lectotypus).
— L. krylovii auct. non Schischk. et Serg.: P.W. Ball, A. Chrtková-Žertová, 1968, Fl. Europ. 2: 174, p. p.
Багаторічна трав’яна рослина 7–30 см завв., із тонким стрижневим коренем і корот -
ким, щільним, підземним, розгалуженим каудексом. Стебла висхідні або лежачі, галу -
зисті, голі або розсіяно опушені, ребристі. Листки 6–16 мм завд. з 5, часто нерівнобоких
листочків, стрижні середніх стеблових листків дуже короткі, тому листочки зближені;
листочки нижньої пари 3–6 мм завд., 1–1,5 мм завш., довгасто-еліптичні, ланцетні, на
верхівці загострені або тупуваті, верхівковий та бічні листочки верхньої пари 4–12 мм
завд., 1–4,5 мм завш., довгасто-оберненояйцеподібні, еліптичні, довгасто-еліптичні, лан -
цетні, із загостреною, рідко із закругленою верхівкою, голі або зісподу розсіяно опу шені.
Квітконоси 2–6 см завд., тонкі, голі або розсіяно опушені короткими напів при -
тиснутими волосками. Листочки покривного листка 3–9 мм завд., 0,25–1,5 мм завш.,
ланцетні, із довгозагостреною верхівкою, голі або розсіяно опушені. Суцвіття 1–2(3)-
квіткові. Квітконіжки 1–2 мм завд., голі, рідше притиснуто опушені. Чашечка 3,5–5 мм
завд., трубка чашечки конічна, гола, її зубці 1,5–3 мм завд., довші за трубку, трикутно-
ланцетні, на верхівці довгозагострені, не загнуті, голі. Віночок 6–9(10) мм завд., блідо-
жовтий, при відцвітанні червоніє, прапорець з майже округлим, на верхівці
заокругленим відгином, який раптово звужується в конічний нігтик 3–4 мм завд. Боби
16–30 мм завд., 1–3 мм завш., циліндричні, лінійні, голі, з коротким, загнутим носиком.
Насінини 1–1,5 мм завд., кулясті, темнокоричневі. — Кв. VІ–VIIІ; пл. VIIІ–IX. — 2n=14.
— На солончаках, засолених луках, пісках і ракушняках морського узбережжя. — В
Криму (Арабатська Стрілка, Тархакутський п-ів, окол. Сак, оз. Донузлав, окол. Судака,
Керченський п-ів) і на косах Приазов’я (Дц). — Загальне поширення: Ниж.-Дон, Ниж.-
Волз., Кавказ (Апшеронський п-ів, Талиш), Сер. Азія, Іран.
86
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
Підсекція 3. Angustissimae (Kuprian.) Krytzka
Рослини густо опушені довгими відстовбурченими і короткими хвилястими воло -
сками. Суцвіття 1–2(3)-квіткові. Приквітки у вигляді чорнувато-бурих горбочків. Квіт -
ки на тонких і коротких квітконіжках. Боби лінійні, довгі, тонкі, 15–40 мм завд., 1,5–2 мм
завш.
Тип: L. angustissimus L.
— Ser. Angustissimae Kuprian. 1941, Фл. СССР, 11: 295.
13. L. angustissimus L. 1753
Sp. Pl.: 774; Куприянова, 1941, Фл. СССР, 11: 296; Вісюліна, 1954, 6: 429, p. p.; Чернова,
1960, в Е. Вульф, Фл. Крыма, 2, 2: 179; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 175, p. p., Миняев и Улле,
1987, Фл. европ. части СССР, 6: 108. — Лядвенець найвужчий.
Вид описаний з Південної Франції (за протологом: “Habitat in Narbonensis”. — Лекто -
тип: “Herb. Clifford: 372, Lotus 5 (BM-000646725)” [Heyn, 1970/Davis (ed.), Fl. Turkey, 3: 523].
Однорічна або дворічна рослина з тонким стрижневим коренем. Стебла 7–20 см
завд., численні, лежачі або висхідні, розгалужені, при основі голі, вгорі густо опушені
довгими, м’якими, відстовбурченими і короткими хвилястими волосками. Листочки
нижньої пари, косо-яйцеподібні, тупуваті, рідше загострені; три верхніх листочки обер -
не нояйцеподібні або ланцетні, загострені, як і прилистки з обох боків густо притиснуто
опушені. Суцвіття 1–3-квіткові, на тонких квітконосах 2,5–4 см завд. Приквітки
редуковані, у вигляді жовто-бурих горбочків. Квітки 6–10 мм завд., світло-жовті.
Чашечка 4,5–5 мм завд., притиснуто-волосиста, з лінійними зубцями, довшими за
трубку в 1,5 раза. Прапорець 6–7 мм завд, 1,5–2 мм завш., округлий, поступово
звужений у клинуватий нігтик. Боби лінійні, тонкі, довгі, 20–40 мм завд., 1,5–2 мм завш.
Насінини оранжево-бурі. — Кв. VI–VII, пл. VII–VIII. — 2n=12.
— На вологих луках, узліссях, лісових галявинах, серед чагарників. — Зрідка в Криму
(ПБК, ГК). — Загальне поширення: Кавказ (Закавк.); Атл. Європа, Середземн., М. Азія,
Іран.
14. L. praetermissus Kuprian. 1937
Бот. мат. (Ленинград), 7: 37; Куприянова, 1941, Фл. СССР, 11: 295; Миняев и Улле, 1987,
Фл. европ. части СССР, 6: 108; Крицкая, Опред высш. раст. Укр. : 191. — Лядвенець
пропу щений.
Вид описаний з Луганської обл. (за протологом: «близ Старобельска Харьковской
губернии».
— L. angustissimus L. var. praetermissus (Kuprian.) Wissjul. 1954, 6: 431.
— L. angustissimus auct. non L.: P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 175, p. p.
Однорічна рослина з тонким стрижневим коренем. Стебла 10–30 см завд., пооди -
нокі, прямостоячі або злегка висхідні, частіше майже від основи розгалужені, при основі
голі, вгорі густо опушені довгими, відстовбурченими і короткими кучерявими
волосками. Листочки нижньої пари 8–12 мм завд., 4–6 мм завш., косо-яйцеподібні,
загострені; три верхніх листочки ланцетні або лінійно-ланцетні, 7–15 мм завд., 2–5 мм
завш., з обох боків опушені рідкими, довгими, відстовбурченими волосками. Суцвіття
1–2-квіткові, на тонких і коротких квітконосах 1–2 см завд. Приквітки редуковані, у
вигляді чорнувато-бурих горбочків. Квітки 4–6 мм завд., світложовті. Чашечка 4–5 мм
завд., опушена довгими, тонкими, переплетеними волосками, з нитчастими зубцями,
трохи довшими за трубку. Прапорець 4–6 мм завд, округлий, звужений у клинуватий
нігтик. Боби 1,5–2 см завд., 1,5–2 мм завш., лінійні. Насінини бурі. — Кв. VI–VII, пл.
VI–III. — 2n=12.
87
ботаніка
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
— На сирих піщаних місцях, засолених луках, піщаних берегах водойм, супіщаних
схилах північної і західної експозиції. — На півдні Лісостепу, зрідка; в Степу та Криму,
частіше: СЗЛс (Лг), ДЗЛс (Дц, Лг), ПЗЛС (Мк), ЛЗЛС (Дц, Зп), ЛЗС (Хс), КрС, КрЛс. —
Загальне поширення: Сх. Європа: Волз.-Дон. (півд.-сх.), Причорн., Нижн.-Дон, Заволз.
(півд.), Нижн.-Волз.(півн.-зах.); Кавказ (Передкав.), Зах. Сибір (півд.).
Секція 2. Lotea (Medik.)
Ser. 1825, in DC. Prodr. 2: 209; Куприян. 1941, Фл. СССР, 11: 288; P.W.Willk.
— Lotea Medik. 1787, Vorl. Churpf. Phys.-Ökon. Ges. 2: 384; id. 1789, Phil. Bot. 1: 204; Moench, 1794, Meth.
Pl.: 151.
Чашечка виразно зигоморфна: Три її нижніх зубці зрослися між собою основами, з
них два бокових — трикутні, тупі, в кілька разів коротші від шилоподібного середнього
і двох верхніх шилоподібних зубців. Боби до верхівки дугасто зігнуті, сильно стиснуті з
боків, з коротким мечоподібним носиком.
Тип. L. ornithopodioides L.
15. L. ornithopodioides L. 1753
Sp. Pl.: 775; Куприян.ова, 1941, Фл. СССР, 11: 288; Вісюліна, 1954, Фл. УРСР, 6: 426;
P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 176; Миняев и Улле, 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 115. —
Лядвенець птахоногий.
Вид описано з Південної Італії: Сицілії (за протологом: “Habitat in Sicilia”). —
Лектотип: “Herb. Clifford: 372, Lotus 4 (BM-000646724)” [Heyn, 1966, Israel J. Bot. 15: 43].
Однорічна, притиснуто опушена рослина 15–35 см завв. Стебла розгалужені,
висхідні. Листочки нижньої пари листка яйцеподібно-ромбічні, 4–6 мм завд., листочки
верхніх листків 5–7 мм завд., оберненояйцеподібно-ромбічні, з клинуватою основою.
Суцвіття 1–5-квіткові. Квітконос у 2–3 рази довший за пазушний листок. Приквітки
листуваті, довші за чашечку і майже закривають суцвіття. Чашечка зигоморфна, верхня
її губа двозубчаста, нижня — тризубчаста, її середній зубець довший за бокові. Віночок
світло-жовтий, 7–10 мм завд.; прапорець з круглим відгином; човник трохи коротший
за прапорець. Біб лінійний, близько 4 см завд., стиснутий, трохи зігнутий, з горбочками.
— Кв. ІV–VI, пл. VI–VII. — 2n=14.
— На вологих трав’янистих місцях. — Наводиться для ЛЗС (Хс) та Криму (ПБК, окол.
Масандри; р. Карасу). — Загальне поширення: Атл. Європа, Середземн., Кавказ (Зах.
Закавказзя).
Примітка. L. ornithopodioides рядом авторів [1,4,9] наводиться для Херсонcької обл. та Криму.
В Національному гербарії України (KW) раніше знаходився зразок із Херсонської обл., який
зараз там відсутній, немає зразків і з інших місцезнаходжень, тому існування виду на території
України залишається сумнівним.
Література
1. Вісюліна О.Д. Рід Лядвенець — Lotus L. / Флора УРСР. — Т. 6. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — С. 425–431.
2. Клоков М.В. Заметка о некоторых критических видах лядвенца // Бот. мат. (Ленинград). — 1953. —
Вып. 15. — С. 145–149.
3. Клоков М.В. Новые украинские мотыльковые // Бот. мат. (Ленинград). — 1961. — Вып. 21. — С. 233–242.
4. Крицкая Л.И. Род Лядвенец (Лядвенець) — Lotus L. / Определитель высших растений Украины (отв.
ред Ю.Н. Прокудин). — Киев : Наук. думка, 1987. — С. 191.
5. Куприянова Л.А. Род Lotus L. / Флора СССР. — Т. 11. — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1945. — С. 284–297.
6. Миняев Н.А. К систематике лядвенца северо-запада европейской части СССР // Бот. мат. (Ленинград).
— 1957. — Вып. 18. — С. 119–141.
7. Миняев Н.А., Улле З.Г. О видах лядвенца (Lotus L.), встречающихся на северо-востоке европейской
части СССР // Новости сист. высш. раст. — 1977. — Вып. 14. — С. 153–161.
88
ботаніка
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
8. Миняев Н.А., Улле З.Г. Род Лядвенец — Lotus L. / Флора европейской части СССР. — Т. 6 (под ред.
Ан.А. Федорова). — Л. : Наука, 1987. — С. 103–115.
9. Юзепчук С.В. Заметки о некоторых новых критических и редких растениях крымской флоры // Бот.
мат. (Ленинград). — 1951. — 14. — С. 3–47.
10. Ball P.W., Chrtková-Žertová A. Genus Lotus L. / Tutin T.G. (ed.) et al. Flora Europaea. — Vol. 2. — Cambridge
University Press, Cambridge, 1968. — Р. 173–176.
Л.І. Крицька
Національний науково-природничий музей НАН України
Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України
Обговорюється історичний погляд на розуміння обсягу виду в роді Lotus L. Наводяться мор -
фо логіч ний опис роду, секцій та підсекцій, ключі для визначення видів у роді. Для кожного виду
подається діаг ноз українською мовою, базіонім, основна синоніміка, еколого-ценотична харак -
те ри стика місцезростань, географічне поширеня, а також “locus classicus” за протологом, для
части ни видів цитується типовий зразок.
Ключові слова: рід лядвенець, Lotus L., систематика, флора, протолог, тип, лектотип, Україна
Л.И. Крицкая
Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины
Род Лядвенец — Lotus L. во флоре Украины
Обсуждается исторический взгляд на понимание объема вида в роде Lotus L. Приводятся
морфологи чес кое описание рода, секций, подсекций, ключи для определения видов в роде. Для
каждого вида дается диагноз на украинском языке, базионим, основная синонимика, эколого-
ценотическая характеристика местообитаний, географическое распространение, а также “locus
classicus” по протологу, для части видов цитируется типовой образец.
Ключевые слова: рід лядвенець, Lotus L., систематика, флора, протолог, тип, лектотип, Україна
L.I. Krytsjka
National Museum of Natural History NAS of Ukraine
Genus Lotus L. in the flora of Ukraine
Discusses the historical view of the understanding of species in the genus Lotus L. Provides a mor -
pho logical description of the genus, sections, subsections, and keys to species in the genus. For each
species is given the diagnosis ukrainian language, basion, most synonymy, environmental-cenotic
characteristic habitats, geographic distribution, as well as the "locus classicus" for protologu, for some
species cited a typical example.
Кеу words: genus Lotus L., taxonomy, flora, protolog, type, lectotype, Ukraine.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30347 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-7516 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T04:55:02Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Національний науково-природничий музей НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Крицька, Л.І. 2012-01-30T12:11:43Z 2012-01-30T12:11:43Z 2010 Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України / Л.І. Крицька // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 73-88. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2219-7516 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30347 581.4:581.9:582(477) Обговорюється історичний погляд на розуміння обсягу виду в роді Lotus L. Наводяться морфологічний опис роду, секцій та підсекцій, ключі для визначення видів у роді. Для кожного виду подається діаг ноз українською мовою, базіонім, основна синоніміка, еколого-ценотична характеристика місцезростань, географічне поширеня, а також “locus classicus” за протологом, для части ни видів цитується типовий зразок. Обсуждается исторический взгляд на понимание объема вида в роде Lotus L. Приводятся морфологи чес кое описание рода, секций, подсекций, ключи для определения видов в роде. Для каждого вида дается диагноз на украинском языке, базионим, основная синонимика, экологоценотическая характеристика местообитаний, географическое распространение, а также “locus classicus” по протологу, для части видов цитируется типовой образец. Discusses the historical view of the understanding of species in the genus Lotus L. Provides a morphological description of the genus, sections, subsections, and keys to species in the genus. For each species is given the diagnosis ukrainian language, basion, most synonymy, environmental-cenotic characteristic habitats, geographic distribution, as well as the "locus classicus" for protologu, for some species cited a typical example. uk Національний науково-природничий музей НАН України Вісник Національного науково-природничого музею Ботаніка Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України Род Лядвенец — Lotus L. во флоре Украины Genus Lotus L. in the flora of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України Крицька, Л.І. Ботаніка |
| title | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України |
| title_alt | Род Лядвенец — Lotus L. во флоре Украины Genus Lotus L. in the flora of Ukraine |
| title_full | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України |
| title_fullStr | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України |
| title_full_unstemmed | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України |
| title_short | Рід Лядвенець — Lotus L. у флорі України |
| title_sort | рід лядвенець — lotus l. у флорі україни |
| topic | Ботаніка |
| topic_facet | Ботаніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30347 |
| work_keys_str_mv | AT kricʹkalí rídlâdvenecʹlotuslufloríukraíni AT kricʹkalí rodlâdveneclotuslvofloreukrainy AT kricʹkalí genuslotuslinthefloraofukraine |