Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання
На основі чинних в Україні нормативних документів наведено основні критерії експертної оцінки наукової і практичної цінності зоологічних колекцій, що претендують на статус національного надбання та наведено їх перелік....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2010
|
| Назва видання: | Вісник Національного науково-природничого музею |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30356 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання / Т.М. Сургова, Г.Г. Гаврись, Є.К. Вовнянко,З.О Ткаченко. Ю.В. ,Карлаш // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 163-174. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30356 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-303562025-02-23T20:06:41Z Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання About scientific objects of zoological profile that pretend to the obtaining the status of national heritage Сургова, Т.М. Гаврись, Г.Г. Вовнянко, Є.К. Ткаченко, З.О. Карлаш, Ю.В. Природнича музеологія На основі чинних в Україні нормативних документів наведено основні критерії експертної оцінки наукової і практичної цінності зоологічних колекцій, що претендують на статус національного надбання та наведено їх перелік. On the basis of acting in Ukraine normative documents the main expert evaluation criteria of scientific and practical importance of zoological collections that pretend to the status of national heritage have been given. 2010 Article Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання / Т.М. Сургова, Г.Г. Гаврись, Є.К. Вовнянко,З.О Ткаченко. Ю.В. ,Карлаш // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 163-174. — укр. 2219-7516 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30356 59 (069) (477) uk Вісник Національного науково-природничого музею application/pdf Національний науково-природничий музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Природнича музеологія Природнича музеологія |
| spellingShingle |
Природнича музеологія Природнича музеологія Сургова, Т.М. Гаврись, Г.Г. Вовнянко, Є.К. Ткаченко, З.О. Карлаш, Ю.В. Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання Вісник Національного науково-природничого музею |
| description |
На основі чинних в Україні нормативних документів наведено основні критерії експертної оцінки наукової і практичної цінності зоологічних колекцій, що претендують на статус національного надбання та наведено їх перелік. |
| format |
Article |
| author |
Сургова, Т.М. Гаврись, Г.Г. Вовнянко, Є.К. Ткаченко, З.О. Карлаш, Ю.В. |
| author_facet |
Сургова, Т.М. Гаврись, Г.Г. Вовнянко, Є.К. Ткаченко, З.О. Карлаш, Ю.В. |
| author_sort |
Сургова, Т.М. |
| title |
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання |
| title_short |
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання |
| title_full |
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання |
| title_fullStr |
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання |
| title_full_unstemmed |
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання |
| title_sort |
про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання |
| publisher |
Національний науково-природничий музей НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Природнича музеологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30356 |
| citation_txt |
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу національного надбання / Т.М. Сургова, Г.Г. Гаврись, Є.К. Вовнянко,З.О Ткаченко. Ю.В. ,Карлаш // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 163-174. — укр. |
| series |
Вісник Національного науково-природничого музею |
| work_keys_str_mv |
AT surgovatm pronaukovíobêktizoologíčnogoprofílûŝopretenduûtʹnaoderžannâstatusunacíonalʹnogonadbannâ AT gavrisʹgg pronaukovíobêktizoologíčnogoprofílûŝopretenduûtʹnaoderžannâstatusunacíonalʹnogonadbannâ AT vovnânkoêk pronaukovíobêktizoologíčnogoprofílûŝopretenduûtʹnaoderžannâstatusunacíonalʹnogonadbannâ AT tkačenkozo pronaukovíobêktizoologíčnogoprofílûŝopretenduûtʹnaoderžannâstatusunacíonalʹnogonadbannâ AT karlašûv pronaukovíobêktizoologíčnogoprofílûŝopretenduûtʹnaoderžannâstatusunacíonalʹnogonadbannâ AT surgovatm aboutscientificobjectsofzoologicalprofilethatpretendtotheobtainingthestatusofnationalheritage AT gavrisʹgg aboutscientificobjectsofzoologicalprofilethatpretendtotheobtainingthestatusofnationalheritage AT vovnânkoêk aboutscientificobjectsofzoologicalprofilethatpretendtotheobtainingthestatusofnationalheritage AT tkačenkozo aboutscientificobjectsofzoologicalprofilethatpretendtotheobtainingthestatusofnationalheritage AT karlašûv aboutscientificobjectsofzoologicalprofilethatpretendtotheobtainingthestatusofnationalheritage |
| first_indexed |
2025-11-24T21:59:43Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:59:43Z |
| _version_ |
1849710695495499776 |
| fulltext |
163
природнича музеологія
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
УДК 59 (069) (477)
Т.М.Сургова1, Г.Г. Гаврись2, Є.К.Вовнянко1, З.О.Ткаченко1, Ю.В.Карлаш3
1. ДП «Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи»
2. Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
3. Міністерство освіти і науки України
Про наукові об’єкти зоологічного профілю,
що претендують на одержання статусу
національного надбання
На Міністерство освіти і науки України покладено важливе завдання сприяти збере-
женню наукових об’єктів, які не піддаються відтворенню, втрата або руйнування яких
матиме серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства і які є дійсно уні-
кальними в межах України або навіть всього світу та становлять національне надбання
держави.
Зважаючи на те, що статус національного надбання надається колекціям за умов від-
повідного рішення Уряду і щорічно переглядається, актуальним є надання ініціаторам
подання і експертам рекомендацій щодо проведення науково-технічної експертизи від-
носно наукової та практичної значущості матеріалів зоологічних колекцій, що претен-
дують на одержання статусу наукового об’єкта, який становить національне надбання
(далі — НН) і подаються до Міністерства освіти і науки України.
Унікальних наукових об’єктів в Україні можна нарахувати багато, однак, коли змі-
нюються суспільні формації, скрутні часи наступають і для наукових об’єктів. У 1996 р.
було започатковано зусилля щодо їхнього збереження та забезпечення належного функ-
ціонування. З цією метою за розпорядженням Президента України були розроблені
нормативні документи, які регламентують чинний порядок збереження особливо уні-
кальних наукових об’єктів.
Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. за №174 за -
тверд жено «Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять націо -
нальне надбання» та засновано Державний реєстр цих об’єктів.
Зважаючи на те, що зоологічні колекції широко розповсюджені в університетах краї-
ни, саме тут виникає багато питань стосовно їхньої унікальності, стану колекцій та захо-
дів щодо збереження. Все це потребує окремого розгляду при поетапному проведенні
науково-технічної експертизи цих об’єктів у відповідності з положеннями чинного
законодавства.
В роботі пропонується коротко розглянути існуючі в Україні зоологічні колекції та
фондові зібрання, які вже мають статус НН, а також ті, що будуть претендувати в подаль -
шому на такий статус, згідно із чинним законодавством, а саме:
• «Положенням про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національ-
не надбання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого
1997 р. №174;
• Постановою Кабінету Міністрів України «Про віднесення наукових об’єктів до таких,
що становлять національне надбання» від 01 квітня 1999 р. №527;
• Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наукових
об’єктів, що становлять національне надбання, та внесення змін до Положення,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. №174»
від 19 грудня 2001 р. №1709;
• Розпорядженнями Кабінету Міністрів України «Про віднесення наукових об’єктів до
таких, що становлять національне надбання» від 19 серпня 2002 р. №472-р та від 11
лютого 2004 р. №73-р.;
• Спільним наказом Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної
власності, Мінекономіки та Мінфіну України від 29.09.99 №10/153/30528: «Порядок
визначення обсягів фінансування наукових об’єктів, що становлять національне над-
бання», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за кодом 14080/2000.
Згідно з «Положенням про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять
національне надбання», ініціатором внесення об’єкта НН до реєстру (або його вилучен-
ня) може бути центральний орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування,
Академія наук, громадська організація, установа (юридична особа), до складу якої вхо-
дить науковий об’єкт.
Ініціатор готує обґрунтування внесення (вилучення) об’єктів до реєстру і проводить
первинну науково-технічну експертизу з метою визначення складу об’єкта, комплексу
заходів, необхідних для його збереження і належного функціонування, а також обґрун-
товує відповідні обсяги фінансування. Останні визначаються відповідно до спільного
наказу Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності,
Мінекономіки та Мінфіну України від 29.09.99 р. № 10/153/30528: «Порядок визначення
обсягів фінансування наукових об’єктів, що становлять національне надбання», який
зареєстровано в Міністерстві юстиції України за кодом 14080/2000 та узгоджуються із
головним розпорядником коштів.
Після затвердження Державного бюджету України на поточний рік Міністерство
освіти і науки України повідомляє інші міністерства та центральні органи виконавчої
влади про обсяги фінансування зазначених об’єктів.
Комплекс заходів, необхідних для збереження та належного функціонування кожно-
го окремого об’єкта, визначається відповідальною установою. Конкретне фінансування
об’єкту НН визначається головним розпорядником коштів згідно з потребами установи
та бюджетного фінансування на поточний рік за відповідним кодом.
Аналізуючи матеріали, які подають відповідальні установи до Міністерства освіти і
науки України стосовно включення об’єктів до реєстру НН, можна прослідкувати деякі
загальні недоліки у цих матеріалах. Аналіз матеріалів попередньої експертизи наукових
об’єктів зоологічного профілю, які претендують на одержання статусу національного
надбання, що надсилаються ініціаторами до Міністерства освіти і науки України пока-
зав, що в більшості випадків у наданих на експертизу матеріалах недостатньо висвітле-
ні такі аспекти — склад колекцій, унікальність об’єкта та його складових частин,
наявність світових або вітчизняних аналогів, умови функціонування тощо.
Зокрема, наукова установа, відповідальна за збереження наукового об’єкта та забез-
печення його належного функціонування, хоча і є компетентною у питаннях визначен-
ня складу об’єкта та визначення комплексу заходів щодо його збереження, але викладе-
на інформація щодо складу об’єкта у більшості випадків подається недостатньо доклад-
но для проведення подальшої первинної та інших видів експертизи, не робиться наго-
лос на унікальній частини об’єкта та не надаються докази унікальності конкретних нау-
кових об’єктів.
Головним недоліком майже кожного подання є недостатня компетентність ініціато-
рів при проведенні попередньої науково-технічної експертизи за основними і додатко-
вими критеріями, що є важливим для їх подальшої первинної експертизи.
Отже, необхідним, на наш погляд, є уявлення про види і спрямування науково-техніч -
ної експертизи згідно з чинним законодавством та об’єм інформації, який повинен бути
наданий для поетапного проведення науково-технічної експертизи зоологічних колекцій.
164
natural historical museology
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
165
природнича музеологія
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
Згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10.02.95 р.
№51/95 ВР передбачено проведення попередньої, первинної, повторної, контрольної та
додаткової наукової і науково-технічної експертизи.
Попередня наукова і науково-технічна експертиза здійснюється для з’ясування від-
повідності формальних ознак об’єкта експертизи вимогам відповідних нормативних
документів. Попередня експертиза наукових об’єктів, які претендують на одержання
статусу національного надбання, повинна узгоджуватися з вимогами «Положення про
порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання», затверд-
женого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. №174 із змінами і
доповненнями згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 р.,
№1541 «Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок визначення наукових
об’єктів, що становлять національне надбання».
Зокрема, в ньому визначено, що науковий об’єкт, який становить національне над-
бання — це унікальний об’єкт, що не піддається відтворенню, втрата або руйнуван-
ня якого матиме серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства.
Цим же нормативним документом визначено інші основні вимоги до таких об’єктів,
порядок внесення до Державного реєстру та порядок вирішення пов’язаних з цим орга-
нізаційних, фінансових і матеріально-технічних питань.
Попередню наукову і науково-технічну експертизу об’єктів, що претендують на ста-
тус національного надбання, проводять згідно з Положенням самі установи та організа-
ції, які відповідають за збереження колекцій.
До Міністерства освіти і науки України подається інформація про колекцію на папе-
рових і магнітних носіях. Таким чином, саме ініціатори подання виконують попередню
експертизу.
Первинна наукова і науково-технічна експертиза передбачає підготовку обґрунтова-
ного висновку щодо об’єкта експертизи згідно із Законом України «Про наукову і нау-
ково-технічну експертизу». Об’єктами первинної експертизи можуть бути фондові зоо-
логічні зібрання та колекції зоологічних музеїв.
Міністерство освіти і науки України передає одержані від відповідальних за збере-
ження наукових об’єктів установ матеріали попередньої експертизи до Державного під-
приємства «Український державний центр науково-технічної та інноваційної експерти-
зи» (ДП УДЦНТІЕ) для проведення подальшої первинної та інших видів науково-тех-
нічної експертизи.
Первинна експертиза, здійснюється у ДП УДЦНТІЕ із залученням компетентних нау-
кових та науково-технічних організацій (установ), колективів експертів, які згідно з
чинним законодавством повинні мати свідоцтво на право проведення експертизи від-
повідного профілю. Експертний висновок можуть надавати також і окремі незалежні
експерти, висококваліфіковані фахівці-біологи широкого профілю, а також фахівці,
спе ціалізовані в конкретній галузі зоології, які мають науковий ступінь (в окремих ви -
пад ках вони повинні мати свідоцтво) і не мають спільних з об’єктом експертизи матері-
альних чи інших інтересів.
Для проведення первинної експертизи надається необхідна обов’язкова інформація
про колекцію зоологічних об’єктів, що міститься у матеріалах попередньої експертизи,
а також додаткова інформація на вимогу експертів.
Загальний висновок первинної експертизи, яка проводиться через ДП «Український
державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи» (ДП УДЦНТІЕ)
затверджується керівником центру.
Повторна наукова і науково-технічна експертиза проводиться:
• у разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експер-
тизи;
• на вимогу замовника експертизи або за наявності обґрунтованих претензій до вис-
новку первинної експертизи;
Додаткова наукова і науково-технічна експертиза застосовується до об’єктів, від-
носно яких з’ясувалися нові наукові і науково-технічні обставини.
Контрольна наукова і науково-технічна експертиза здійснюється з ініціативи замов -
ника для перевірки висновків первинної експертизи або з ініціативи фізичних чи юри-
дичних осіб, зацікавлених у спростуванні окремих положень, частин або в цілому вис-
новків раніше проведених експертиз.
Інформація, яка повинна бути надана ініціатором для проведення наукової і нау-
ково-технічної експертизи зоологічних колекцій:
До МОН України для проведення попередньої і первинної наукової експертизи зоо-
логічних колекцій установа або організація-ініціатор подає пакет документів, у якому
повинна бути представлена така обов’язкова інформація :
• Назва колекції, відомча належність, рік заснування колекції.
• Статус колекції на період подання (національне надбання, наукова, виробнича, авто-
рська тощо), забезпеченість приміщенням, кваліфікованим персоналом, джерела
фінансування.
• Обсяг колекційного фонду. Загальний перелік таксонів (родів, видів) та загальна кіль-
кість таксонів, що зберігаються в колекції.
• Наявність унікальних експонатів, колекцій, порівняння з аналогічними у світі, в державі.
• Надати підтвердження унікальності.
• Наявність та перелік типових, патенто-захищених та контрольних таксонів.
• Частота здійснення ревізії таксономічного стану колекцій з врахуванням новітніх
даних з таксономії.
• Наявність та бібліографічні характеристики офіційного каталогу таксонів,
наявність електронної версії та можливостей її передачі електронною поштою.
• Способи підтримання колекції (музейна експозиція, зберігання в фондах, препарати,
живі культури, зоопаркове утримання тощо).
• Спроможність забезпечувати безперервне гарантоване зберігання колекційного
фонду, і постачання біологічного матеріалу за заявками користувачів. (Бажано підт-
вердження прикладного значення колекції відповідними документами від установ та
організацій-користувачів.)
• Можливі обсяги та джерела поповнення колекційного фонду (власні наукові дослід-
ження, експедиції, залучення авторських колекцій, науковий обмін з вітчизняними та
закордонними колекціями, комерційний).
• Вказати, чи існує комп’ютерний варіант банку даних про колекцію, його програмне
забезпечення, чи проведена його інтеграція до міжнародної інформаційної мережі
таксонів.
• Відповідність рівня оформлення всієї колекції, частини або розділу колекції вимогам,
які необхідні для її включення до складу міжнародних або вітчизняних.
• Розкрити унікальність колекції, дати оцінку можливих наслідків втрати колекції
для розвитку науки та суспільства.
• Показати наукову, науково-просвітницьку значимість колекції (монографії, патен-
ти, роботи, нагороджені Державними преміями у галузі науки і техніки, тощо).
• Показати практичну значимість колекції. Підтвердження значення колекції відпо-
відними документами від підприємств та організацій всіх форм власності.
• Представити обґрунтування обсягів необхідного фінансування для збереження і вико-
ристання колекції.
166
natural historical museology
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
167
природнича музеологія
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
Для проведення первинної експертизи за вимогами експертів ініціатор повинен
надавати додаткову інформацію уточнюючого характеру, що може стосуватися дотри-
мання протиепідемічного режиму, екологічних вимог, вимог охорони інтелектуальної
власності тощо.
Критерії відбору зоологічних колекцій під час проведення наукової і науково-тех-
нічної експертизи для входження до реєстру об’єктів НН
При проведенні наукової і науково-технічної експертизи зоологічних колекцій, що
претендують на належність до об’єктів НН, експерт повинен користуватись також
наступним переліком основних критеріїв оцінки:
• Відповідність поданої документації вимогам «Положення про порядок визначення
наукових об’єктів, що становлять національне надбання»;
• Унікальність наукового об’єкта або його складових частин як світового або вітчиз-
няного досягнення;
• Наявність опублікованого каталогу, визначників, довідників та путівників колекції;
• Наявність умов для безперервного функціонування;
• Значимість колекції для розвитку науки, освіти, національної економіки, різних галу-
зей промисловості, медицини, сільського господарства, ветеринарії, екології, науково-
просвітницька.;
• Висока кваліфікація співробітників колекції, наявність спеціалістів-систематиків
різного профілю або постійного наукового співробітництва з провідними колекціями
(документально підтвердженого).
У випадку необхідності здійснення порівняльної оцінки кількох однотипних зооло-
гічних колекцій повинні бути задіяні однакові критерії, а також надано додаткові мате-
ріали щодо окремих зразків колекцій, які є унікальними.
Порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання
Згідно з «Положенням про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять
національне надбання» Міністерство освіти і науки України є центральним органом
виконавчої влади, який готує і подає Кабінетові Міністрів України обґрунтовані попе-
редньою та первинною науково-технічною експертизою висновки про доцільність вне-
сення (вилучення) об’єктів до переліку та засновує Державний реєстр наукових об’єктів,
що становлять національне надбання.
Рішення про віднесення об’єктів до таких, що становлять національне надбання, або
про їх вилучення приймає Кабінет Міністрів України. Щорічно в державному бюджеті
передбачаються цільові асигнування на збереження та функціонування об’єктів, які не
можуть бути використані відповідальними установами на іншу мету.
Відповідальні установи щорічно звітують про цільове витрачання виділених бюджет-
них коштів і надають акти про стан об’єкта. Відповідні звітні форми розроблено і
затверджено Міністерством освіти і науки України і надруковано у газеті «Світ»
№15–16, 2000 р.
Перелік зоологічних об’єктів НН, які входять до Державного реєстру (за 1999 р.)
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 1999 р. №527 «Про віднесення
наукових об’єктів до таких, що становлять національне надбання» вперше в Україні
визначено перелік об’єктів НН. До нього увійшли наукові об’єкти різного спрямування,
в тому числі наступні зоологічні об’єкти :
• Фондові, систематичні та експозиційні колекції Національного науково-природ-
ничого музею Національної академії наук України (м. Київ)
• Наукові фондові колекції Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена (м. Київ)
• Наукові фонди та музейна експозиція Державного природознавчого музею (м. Львів)
Доповнення до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне
надбання:
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. №1709 «Про затверджен -
ня переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання, та внесення змін
до Положення», цей перелік було доповнено:
• Рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника (Феодосій -
ський район, Автономна республіка Крим)
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. №472-р до Держав -
ного реєстру включено:
• Колекцію тварин зоопарку біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е.Фальц-
Фейна (смт Асканія-Нова, Чаплинського району, Херсонської обл.) Української
академії аграрних наук
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 р. №73-р до
Державного реєстру включено:
• Наукові фонди та музейну експозицію Зоологічного музею Львівського національ-
ного університету імені Івана Франка.
Окрім тих об’єктів, що увійшли до Державного реєстру, перерахуємо ті, що претен-
дували на отримання статусу НН:
• Музей природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
• Зоологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Зоологічний музей Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова;
• Колекція хижих птахів та сов карпатського регіону А. Грабаря Ужгородського
національного університету;
• Музей бджільництва Інституту бджільництва імені П.І. Прокоповича УААН;
• Банк культур гідробіонтів Інституту гідробіології НАН України;
• Науково-дослідний центр Міністерства оборони України «Державний океанаріум»
Колекції Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського НАН України:
• Колекція бентосних тварин
• Колекція зоопланктону (зоотека)
• Колекція паразитів морських птахів, риб і безхребетних
• Іхтіологічна колекція
Коротко розглянемо окремі зоологічні колекції та фондові зібрання України, які вже
мають статус національного надбання та ті, що претендують на цей статус в майбутньому.
Наукові зоологічні об’єкти, що становлять національне надбання
Загалом такі колекції можна умовно розділити на дві групи:
1. Колекції, в яких представлені живі тварини або тваринні культури (Колекція
тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова» та Банк культур гідробіонтів Інсти -
туту гідробіології НАН України). Зберігання таких колекцій потребує набагато біль-
шого фінансування на відміну від таких, що зберігаються у наступний спосіб:
2. Фіксовані зоологічні колекції, які зберігаються у вигляді чучел, тушок, зоологіч-
них зборів, остеологічних матеріалів, ентомологічних зборів, вологих препаратів
тощо.
168
natural historical museology
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
169
природнича музеологія
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
1. Колекція тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова»
Колекція була заснована в 1883 р. Зараз представлена 5333 особинами 112 видів, під-
видів, порід і форм тварин. Є унікальним зібранням генофонду диких тварин в Україні,
найбільшим джерелом в державі для поповнення вітчизняних зоопарків, зоокуточків та
інших природоохоронних установ копитними тваринами, водоплавними та безкільови-
ми птахами. Це найбільший і єдиний в Україні науковий полігон для проведення фун-
даментальних та прикладних досліджень з біології копитних тварин, водоплавних пта-
хів, генетики та демографії малих популяцій. Це основна зоологічна база не тільки
України, але і країн СНД, яка склалася на протязі століть. В цілому колекція зоопарку
Асканія-Нова відповідає цілям всесвітньої стратегії установ аналогічного призначення.
А в питаннях вивчення механізмів адаптації з залученням методів досліджень на макро-
та мікрорівнях, одомашнення, роздою та вивчення фізіології диких копитних, створен-
ня штучних популяцій птахів, реінтродукції сайгака в Європі, науково-дослідні роботи
зоопарку Асканія-Нова не мають аналогів на світовому рівні.
2. Наукові фондові колекції Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
Як за об’ємом, так і таксономічним складом, в Україні не існує аналогічних фондів,
які становлять понад 5,8 млн. одиниць зберігання, які об’єднані в 248 колекцій (9 типів,
22 класів, 98 рядів, 770 родин та більше 40 000 видів тварин). Вперше в Україні створена
палеоентомологічна колекція інклюзій безхребетних рівненського бурштину (єдина в
світі), що нараховує більше 1300 включень тварин. В колекціях міститься 18 000 типо-
вих екземплярів тварин, що охоплюють 4000 видів, серед яких 1500 є голотипами (ета-
лонами). Тільки колекція кліщів нараховує 650 видів, серед яких більше 100 є типовими.
Особливу цінність становить єдина в Україні колекція паразитичних червів (2000
видів), найбільша серед аналогічних колекцій наукових закладів східно-європейських
країн (понад 1 млн. одиниць зберігання). Колекція комах нараховує близько 32000 видів
(1300 є голотипами). Колекція личинок твердокрилих (1000 видів), серед яких пред-
ставлені личинки стрибунів, коваликів і горбаток, є найбільшою для Палеарктики.
3. Наукові фонди та музейна експозиція Національного науково природничого
музею НАН України
Єдиний експозиційно-територіальний комплекс, до складу якого входять експозиції
Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного та Ботанічного музеїв, а також фондові
колекції, що мають всесвітнє значення.
Унікальною і єдиною в світі є колекція гіпаріонової фауни України Палеонтоло гіч -
ного музею, особливо комплекс кісток ссавців мамонтової фауни, змонтовані за версією
академіка І.Г. Підоплічка як «житло людини пізнього палеоліту». Особливу цінність
також мають матеріали, що стосуються кайнозойської ери.
Колекція Геологічного музею становить понад 5 тис. зразків, а колекція «Естетика
каміння» є єдиною в Україні. Систематична колекція мінералів (969 мінеральних видів)
є найбільшою і найповнішою в Україні.
В Ботанічному музеї демонструється понад 3500 натурних зразків рослин. Особливу
цінність становить впровадження об’ємного показу рослин та рослинних угруповань,
завдяки чому музей є лідером світового рівня.
Зоологічний музей заснований в 1919 р. Зараз фондова колекція нараховує 935 тис.
одиниць зберігання і є однією з найбільших в Україні. Колекція теплокровних є най-
більшою серед європейських музеїв. Вона складає 72 тис. екземплярів, де особливу цін-
ність становлять рідкісні тварини Африки, Австралії, Південної Америки, Нової Зелан -
дії та Європи. Фондова колекція холоднокровних хребетних нараховує 163 тис. екзем-
плярів, де особливу наукову цінність складає еталонна колекція риб прісноводних во -
дойм України. Фондова колекція безхребетних становить 700 тис. екземплярів (комахи,
молюски, ракоподібні, корали), яка за науковою цінністю та чисельністю стоїть на рівні
провідних аналогічних колекцій відомих музеїв світу. Особливу цінність має еталонна
колекція палеоарктичних метеликів та унікальна колекція жуків, яка була сформована
наприкінці XVIII ст., а також колекція коралових полипів та молюсків. У музеї сформо-
вано 13 широкоформатних діорам.
4. Наукові фонди та музейна експозиція Державного природознавчого музею НАН
України (м. Львів)
Музей засновано в 1870 р. На сьогодні фондові колекції музею входять до державної
частини Музейного фонду України і становлять біля 500 тис. одиниць зберігання.
Основу складають палеозоологічні колекції, палеоботанічні колекції, колекції порід і
мінералів, колекції грантів, колекція малакофауни, колекція регіональної та тропічної
ентомофауни, колекція хребетних тварин, гербарій мохів та судинних рослин.
Найбільшу цінність містять більше 250 голотипів (еталонів), за якими вперше в світі
описані нові види викопних та сучасних рослин і тварин.
Світове значення мають унікальні експонати мамонта і волохатого носорога з озоке-
ритових копалень Старуні (Передкарпаття), Гданські бурштини з інклюзивами, палео-
зоологічні колекції та колекції малакофауни України.
В зоологічному відношенні особливу цінність має найбільше в Європі унікальне
зібрання альбіносів і меланістів тварин.
5. Наукові фонди та музейна експозиція Зоологічного музею Львівського національ-
ного університету (ЛНУ) ім. Івана Франка
Зоомузей ЛНУ, закладений в 1823 р., є одним з найдавніших в Європі. З 2002 р. колек-
ція занесена до Каталогу музеїв світу. Фонди нараховують понад 45 тис. одиниць збері-
гання (близько 200 тис. зразків). Значна частина колекції зоомузею належить видам, що
знаходяться під загрозою глобального зникнення на світовому рівні та віднесені до
списків національних та міжнародних Червоних книг. Тут зберігається 152 види тварин,
що занесені до міжнародної Червоної книги МСОП (2000) та 175 видів (біля 1000 зраз-
ків) з Червоної книги України (1994). Серед пам’яток світового значення присутні уні-
кальні експонати зниклих тварин — скелет Стеллерової корови (один з трьох екземпля-
рів в Україні) та голова зебри кваги. Представляють велику наукову цінність: збори
ендемічних безхребетних з озера Байкал, ентомологічна колекція (понад 8000 видів),
орнітологічна колекція (понад 4000 чучел та тушок 1007 видів), оологічна колекція (542
одиниці 288 видів птахів) хероптерологічна колекція (142 експонати 15 видів рукокри-
лих). Наукові фонди та експозицію зоомузею Львівського національного університету
імені Івана Франка можна порівняти із зоологічними зібраннями Національного науко-
во-природничого музею НАН України та Музею природи ХНУ, що мають важливе зна-
чення на світовому рівні.
6. Рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника (Феодосій -
ський район, Автономна республіка Крим)
Тваринний світ заповідника налічує 3816 видів, з них 32 види ссавців, 215 птахів, 89
риб. Безхребетні налічують більше 2000 видів. До Червоної книги України віднесено 125
видів фауни, до Європейського червоного списку занесено 22 види. До Бернської кон-
венції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі
занесено 154 види тварин.
Морську біоту представлено близько 1000 видами фауни, з них 9 видів риби є рідкіс-
ними, такі наприклад як білуга чорноморська та лосось чорноморський (занесений до
Європейського червоного списку).
Серед об’єктів природно-заповідного фонду України Карадазький природний запо-
відник відрізняється найбільшим різноманіттям.
170
natural historical museology
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
171
природнича музеологія
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
Наукові зоологічні об’єкти, що претендують на отримання в майбутньому
статусу національного надбання
1. Музей природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Одна з найстаріших фондових колекцій у Європі. Початок створення — 1807 р. Є ко -
лекція губок, зібрана М.М. Міклухо-Маклаєм у XIX ст. Зараз фонди музею природи
нараховують 250 тис. одиниць зберігання, серед яких зоологічна колекція представлена
більше 200 тис. екземплярів. Ссавці представлені 4 000 екз., серед яких найбільша в
Україні та СНД колекція приматів (116 екз., 56 видів), а також скелет вимерлої стел -
лерової корови (один з трьох — у музеях України). Колекція птахів нараховує 21000 екз.,
тут представлено унікальне зібрання трубконосих Антарктиди (183 екз. 31 виду) та чуче-
ло зниклого мандрівного голуба (одне з двох в музеях України). Серед 11500 екземпля-
рів земноводних і плазунів представлено 13 голотипів. Серед більш ніж 105 тис. одиниць
комах представлено 10 типових екземплярів. Колекція губок представлена 69 екземпля-
рами (більша частина зібрана на о. Мадагаскар); коралові полипи — 120 екз., молюски
— 2,5 тис. екз.
2. Зоологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Один з найстаріших в Європі зоологічних музеїв, заснований в 1834 р. Зараз фондові
колекції музею нараховують близько 700 тис. одиниць зберігання. Експозиція становить
понад 5,5 тис. видів тварин світової фауни. Теріологічна колекція складає 7,8 тис. екз.,
орнітологічна — 18 тис. екз., герпето-батрахологічна — 5 тис. екз., колекція безхребет-
них — 668 тис. екз. Колекція внесена до всіх світових каталогів колекцій зоологічних
музеїв. Унікальними за таксономічним складом є колекції з Палеоарктичної, Неотро -
пічної, Індо-Малайської, Австралійської, Новозеландської зоогеографічних областей,
яких не має решта музеїв України. Колекції метеликів, мишевидних гризунів Палеарк -
тики, гнізд птахів та оологічна колекція, колекція комах фауни України є одними з най-
кращих у Європі і світі. Скелет вимерлої Стелеррової корови (один з трьох в Україні) та
чучело вимерлого мандрівного голуба (один з двох в Україні). Велике представництво
матеріалу, зібраного до тотальних змін ландшафтів та генофонду багатьох видів
України. Особливу цінність становить типовий матеріал таксонів видового та підвидо-
вого рангів (67 видів та 246 підвидів безхребетних і хребетних тварин), а також наяв -
ність видів — ендеміків України.
3. Зоологічний музей Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова
Заснований в першій чверті ХІХ ст. За цінністю зібрання займав третє місце серед
вузівських зоологічних музеїв колишнього СРСР. Зараз фондові колекції музею нарахо-
вують більше 50 тис. одиниць зберігання. Особливу цінність і унікальність має фондова
колекція тварин Причорномор’я (в першу чергу ссавців), яка відображає регіональні
особливості фауни і є єдиною в світі. Значний об’єм зборів окремих видів (5 тис. чере-
пів крапчастого ховраха, 1 тис. черепів лисиці, 800 черепів ондатри тощо), дозволяють
проводити сучасні дослідження на популяційному рівні. Збори комах Балеона мають
багато типових екземплярів. З експозиції найбільшу цінність становить зібраний скелет
синього кита — єдиний в Україні.
4. Колекція хижих птахів та сов Карпатського регіону А. Грабаря Ужгородського націо -
нального університету
Колекція зберігається в зоологічному музеї Ужгородського національного універси-
тету. Складається з 180 майстерно виготовлених за загальною технологією чучел 31
виду, які були зібрані на початку ХХ ст. на території Закарпатської області та сусідньої
Східної Словаччини. Деякі види вже зникли як на території Закарпаття, так і в більшості
регіонів України. 13 видів птахів занесені до Червоної книги України. Колекція за своєю
унікальністю і неповторністю є однією з найкращих в Україні та Центральній Європі.
5. Банк культур гідробіонтів Інституту гідробіології НАН України
Загалом банк культур гідробіонтів нараховує 7680 одиниць водяних організмів і є
єдиним у своєму роді в Україні. Колекція живих культур та ефіпіумів (зимуючі яйця)
безхребетних становить понад 40 видів (протозоа, ракоподібні, молюски тощо). З хре-
бетних представлені господарсько цінні та декоративні види риб понад 50 видів і порід.
В цілому, колекція представляє великий науковий і практичний інтерес для довгостро-
кового моніторингу екологічного стану і біорізноманіття наземних та водних біоценозів
України. Особливо це важливо в умовах різкої зміни екологічного оточення у країні.
Втрата колекції гідробіонтів завдасть значної шкоди розвитку сучасних біотехнологій та
аквакультури.
6. Колекція бентосних тварин Інституту біології південних морів НАН України
Збиралась з 50-х рр. ХХ ст. Не має аналогів в Україні. При подальшій роботі з колек-
ційними матеріалами, буде описана велика частина бентосних організмів глибинної
анаеробної зони Чорного моря, як типові види нових для науки вищих таксонів (ряди,
класи, типи). Колекція не буде мати аналогів не тільки в Україні, але і в світі, оскільки в
ній вперше будуть представлені організми шельфової зони, материкового схилу та угло-
вини Чорного моря.
7. Колекція зоопланктону (зоотека) Інституту біології південних морів НАН України
Унікальна зоотека, в якій представлені 15 тис. проб зоопланктону з різних районів
Світового океану з 1948 р. до нашого часу. Зоотека вміщує унікальні колекції різнома-
нітних груп зоопланктону, які не мають аналогів в Україні та світі. Колекція становить
великий науковий інтерес на міжнародному рівні, тому що містить інформацію про
довгострокові зміни пелагічної фауни обширних регіонів Світового океану, що є
виключно важливим в плані глобального моніторингу і рішення проблем збереження
видового різноманіття.
8. Колекція паразитів морських птахів, риб і безхребетних Інституту біології півден-
них морів НАН України
Колекція є результатом роботи океанських і морських експедицій останніх 40 років.
Нараховує 8960 тотальних препаратів і 16000 вологих препаратів. Особливу цінність
становить унікальна колекція трематодів родини Didimozoidae (4394 препаратів) від риб
різних регіонів Світового океану. Колекційні матеріали по Чорноморському і Азов сько -
му морях не мають аналогів в Україні і світі.
9. Іхтіологічна колекція Інституту біології південних морів НАН України
Колекція збиралася протягом 25 років (1972–1997) під час 55 експедицій в тропічні
райони Атлантичного і Індійського океану та моря Чорноморсько-Середземномор сько -
го басейну. Матеріали колекції складаються з макрозоопланктону, риб та головоногих
молюсків, включаючи ранні стадії розвитку, що містяться у 10 тис. ємностях та гістоло-
гічні препарати статевої системи (5 тис. препаратів).
19. Музей бджільництва України Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича
Музей бджільництва слугує цілям збереження історичного минулого та пропаганди
сучасних технологій виробництва продукції галузі. Це єдиний музей галузі на Україні.
На основі зібраних експонатів вивчаються історичні етапи становлення та розвитку
українського бджільництва, роль видатних діячів науки, розвиток наукових шкіл. Має
історичну та пізнавальну цінність.
172
natural historical museology
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
173
природнича музеологія
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8
Цінність таких зоологічних колекцій визначається багатьма факторами, найголовні-
шим з яких є унікальність на національному, європейському або світовому рівні. У ви -
падку повної або часткової втрати таких колекцій відновлення їх практично неможливе.
При проведенні науково-технічної експертизи беруться до уваги такі якісні показни-
ки як вік зібрання, об’єм, охопленість світових регіонів, представленість типового мате-
ріалу, наявність зниклих видів, стан зберігання тощо.
Що стосується кількісних показників, то серед розглянутих об’єктів виразно виді-
ляються фонди Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, які становлять
5,8 млн. (!) одиниць зберігання, що об’єднані в 248 колекцій. Наразі, фондові колекції
Інституту зоології є єдиним зібранням об’єктів національного надбання, де зберігають-
ся виключно зоологічні матеріали.
Зоологічні колекції Національного науково-природничого музею та Державного
при родничого музею (Львів) хоча і є самі собою унікальними, але національний статус
отримали в комплексі з іншими об’єктами зберігання (палеонтологічними, геологічни-
ми, ботанічними тощо).
Відносно колекції тварин зоопарку біосферного заповідника «Асканія-Нова», треба
враховувати, що окрім згаданих факторів, особливу роль така колекція відіграє як уні-
кальна база для проведення фундаментальних і прикладних досліджень живих організмів.
Серед наукових об’єктів, які претендують на отримання статусу національного над-
бання, переважають зоологічні музеї вищих учбових закладів. Частина з них за всіма
критеріями має унікальні фондові та експозиційні колекції на європейському та світо-
вому рівні і, безумовно, потребує додаткової державної дотації для забезпечення належ-
ного функціонування.
Ті наукові об’єкти, які за результатами науково-технічної експертизи не відповідають
статусу НН, повинні шукати фінансування на іншому рівні.
Особливе місце серед вузівських зоологічних зібрань становить колекція хижих пта-
хів та сов Карпатського регіону А. Грабаря початку ХХ ст., що зберігається в Зоологіч -
ному музеї Ужгородського національного університету. Вона, в першу чергу, відріз-
няється своєю неповторністю та майстерністю виконання і не підлягає відтворенню у
разі втрати.
Зоологічні фонди Інституту біології південних морів НАНУ складаються з чотирьох
колекцій, матеріали для отримання статусу національного надбання на кожну з яких
подавались окремо. Хоча кожна з них являє собою унікальній об’єкт, більш доцільним є
оформлення попередньої науково-технічної експертизи загалом на всі згадані колекції
із наданням необхідної інформації для проведення первинної експертизи, що її реко-
мендовано у статті.
Таким чином, ініціаторам подання під час складання матеріалів попередньої експер-
тизи зоологічних колекцій для одержання статусу НН доцільно користуватися згадани-
ми вище рекомендаціями. Після одержання вичерпної інформації з матеріалів поперед-
ньої експертизи, науковці, що здійснюють первинну експертизу на замовлення ДП
УДЦНТІЕ з використанням критеріїв відбору зоологічних колекцій, які рекомендовано
у цій публікації, зможуть зробити обґрунтований висновок про доцільність надання
статусу об’єкта НН та внесення його до Державного реєстру,
Матеріали попередньої експертизи зоологічних музеїв університетів свідчать про те,
що унікальна частина, яку необхідно зберігати в їх складі, становить досить невелику
частину всієї експозиції і являє собою фіксовані експонати у вигляді чучел, тушок, ооло-
гічних зборів, остеологічних матеріалів, ентомологічних зборів тощо.
Експерти вважають, що зберігання таких матеріалів в більшості випадків не потребує
великих коштів і може здійснюватися в межах фінансування університетів окремим
рядком.
Можливо про це, за поданням ініціаторів, може потурбуватися Міністерство освіти і
науки України як головний розпорядник коштів, якому підпорядковані університети.
Окрім цього слід відмітити, що для більш кваліфікованого проведення первинних
науково-практичних експертиз об’єктів, що претендують на отримання статусу націо-
нального надбання, необхідним є ознайомлення незалежного експерта з колекційними
матеріалами в місцях безпосереднього їх зберігання.
Таким чином, одержання статусу наукового об’єкта, що становить національне над-
бання, приваблює багато наукових установ, незважаючи на те, чи мають вони для цього
достатні підстави, чи ні. Тому доцільним є подальше вдосконалення існуючої норма-
тивної бази з урахуванням питань, що викладені у цій публікації, а також аналізу прове-
дення попередньої і первинної експертизи матеріалів об’єктів НН.
Т.М. Сургова, Г.Г. Гаврись, Є.К. Вовнянко, З.О. Ткаченко, Ю.В. Карлаш
ДП «Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи»
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
Міністерство освіти і науки України
Про наукові об’єкти зоологічного профілю, що претендують на одержання статусу націо-
нального надбання
На основі чинних в Україні нормативних документів наведено основні критерії експертної
оцінки наукової і практичної цінності зоологічних колекцій, що претендують на статус націо-
нального надбання та наведено їх перелік.
Ключові слова: унікальні наукові об’єкти, зоологічні колекції, зоологічні фонди, науково-технічна експер-
тиза, національне надбання.
T.M. Surgova, G.G.Gavris, E.K.Vovnyanko, S.O. Tkachenko, J.V. Karlash
SE “Ukrainian State Centre of Science-Technical and Innovative Expertise”
Schmalhausen Institute of Zoology, NAS of Ukraine
Ministry of Education and Sciences of Ukraine
About scientific objects of zoological profile that pretend to the obtaining the status of national
heritage
On the basis of acting in Ukraine normative documents the main expert evaluation criteria of sci-
entific and practical importance of zoological collections that pretend to the status of national heritage
have been given.
Key words: unique scientific objects, zoological collection, zoological funds, scientific and technical expertise, national
heritage.
174
natural historical museology
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2010, Nr 8
|