Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин
Вивчено вплив препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на розвиток пухлин каланхое, індукованих вірулентною бактерією Agrobacterium tumefaciens. Також досліджено власну флуоресценцію амітозину та амітозинобераміду і встановлено, що обидва препарати проникають у клітини пухлин каланхое і...
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Series: | Доповіді НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30410 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин / Ю.А. Потопальська, Л.Н. Юркевич, Е.М. Негребецька // Доп. НАН України. — 2010. — № 9. — С. 185-190. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30410 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-304102025-02-23T18:24:52Z Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин Antitumor effect of amitozyn preparation and its analog amitozynoberamide on plant tumors Потопальська, Ю.А. Юркевич, Л.Н. Негребецька, Е.М. Медицина Вивчено вплив препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на розвиток пухлин каланхое, індукованих вірулентною бактерією Agrobacterium tumefaciens. Також досліджено власну флуоресценцію амітозину та амітозинобераміду і встановлено, що обидва препарати проникають у клітини пухлин каланхое і пригнічують їх розвиток, виявляючи при цьому здатність до власної флуоресценції. We study the effect of amitozyn preparation and of its analog amitozynoberamide on the tumor progression in kalanchoe plants. The progression of plant tumors was induced by Agrobacterium tumefaciens virulent bacterium. We have also studied the fluorescence of preparations and a possibility to penetrate into the tumor cells of kalanchoe plants. We have also detected the property of amitozyn and amitozynoberamide preparations to penetrate into the tumor cells of kalanchoe, to inhibit the tumor progression in plants, and to have their own fluorescence. 2010 Article Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин / Ю.А. Потопальська, Л.Н. Юркевич, Е.М. Негребецька // Доп. НАН України. — 2010. — № 9. — С. 185-190. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30410 632.23 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Медицина Медицина |
| spellingShingle |
Медицина Медицина Потопальська, Ю.А. Юркевич, Л.Н. Негребецька, Е.М. Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин Доповіді НАН України |
| description |
Вивчено вплив препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на розвиток пухлин каланхое, індукованих вірулентною бактерією Agrobacterium tumefaciens. Також досліджено власну флуоресценцію амітозину та амітозинобераміду і встановлено, що обидва препарати проникають у клітини пухлин каланхое і пригнічують їх розвиток, виявляючи при цьому здатність до власної флуоресценції. |
| format |
Article |
| author |
Потопальська, Ю.А. Юркевич, Л.Н. Негребецька, Е.М. |
| author_facet |
Потопальська, Ю.А. Юркевич, Л.Н. Негребецька, Е.М. |
| author_sort |
Потопальська, Ю.А. |
| title |
Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин |
| title_short |
Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин |
| title_full |
Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин |
| title_fullStr |
Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин |
| title_full_unstemmed |
Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин |
| title_sort |
протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Медицина |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30410 |
| citation_txt |
Протипухлинна дія препарату амітозин та його аналога амітозинобераміду на пухлини рослин / Ю.А. Потопальська, Л.Н. Юркевич, Е.М. Негребецька // Доп. НАН України. — 2010. — № 9. — С. 185-190. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT potopalʹsʹkaûa protipuhlinnadíâpreparatuamítozintajogoanalogaamítozinoberamídunapuhliniroslin AT ûrkevičln protipuhlinnadíâpreparatuamítozintajogoanalogaamítozinoberamídunapuhliniroslin AT negrebecʹkaem protipuhlinnadíâpreparatuamítozintajogoanalogaamítozinoberamídunapuhliniroslin AT potopalʹsʹkaûa antitumoreffectofamitozynpreparationanditsanalogamitozynoberamideonplanttumors AT ûrkevičln antitumoreffectofamitozynpreparationanditsanalogamitozynoberamideonplanttumors AT negrebecʹkaem antitumoreffectofamitozynpreparationanditsanalogamitozynoberamideonplanttumors |
| first_indexed |
2025-11-24T09:37:25Z |
| last_indexed |
2025-11-24T09:37:25Z |
| _version_ |
1849663994799849472 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
9 • 2010
МЕДИЦИНА
УДК 632.23
© 2010
Ю.А. Потопальська, Л.Н. Юркевич, Е.М. Негребецька
Протипухлинна дiя препарату амiтозин та його аналога
амiтозиноберамiду на пухлини рослин
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Д. М. Говоруном)
Вивчено вплив препарату амiтозин та його аналога амiтозиноберамiду на розвиток
пухлин каланхое, iндукованих вiрулентною бактерiєю Agrobacterium tumefaciens. Також
дослiджено власну флуоресценцiю амiтозину та амiтозиноберамiду i встановлено, що
обидва препарати проникають у клiтини пухлин каланхое i пригнiчують їх розвиток,
виявляючи при цьому здатнiсть до власної флуоресценцiї.
Вiдомi двi причини генетичного утворення пухлин на рослинах — це мутацiї рослинних
генiв та наявнiсть у геномi рослини послiдовностей онкогенiв агробактерiй, як результат
бактерiального переносу генiв у процесi еволюцiї [1].
У природi широко вiдомi рiзнi види пухлин рослин, якi супроводжуються тканинною
пролiферацiєю. Серед них особливу увагу привертають пухлини, якi викликаються фiтопа-
тогенною бактерiєю Agrobacterium tumefaciens [2–6]. Ця бактерiя зумовлює типове неоплас-
тичне захворювання рослин — бактерiальний рак, або корончатий гал. Бактерiя виступає
тiльки як iнiцiатор процесу. Далi вiн проходить i без неї [1, 7].
Iнтерес до цього виду пухлин рослин викликаний тим, що вони мають основнi ознаки, якi
властивi злоякiсним новоутворенням тварин i людини, i в першу чергу характеризуються
автономним нерегульованим ростом, трансплантабельнiстю та агресивнiстю. Тому корон-
чатогаловi пухлини використовують як експериментальну модель у дослiдах, метою яких
є виявлення певних фундаментальних бiологiчних концепцiй, що лежать в основi розумiння
пухлинних процесiв взагалi, та для вивчення протипухлинної дiї препаратiв [7–9].
У цiй роботi наведенi результати дослiдження на пухлинах рослин дiї оригiнальних
препаратiв амiтозин та амiтозиноберамiд — ефективних протипухлинних засобiв, рекомен-
дованих до широкого клiнiчного випробування i застосування [10].
До складу амiтозину входять тiофосфамiднi похiднi алкалоїдiв чистотiлу, що належать
до кiлькох груп, таких як хелiдонiну, берберину, протопiну та хiнолiзидину. Для них харак-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №9 185
терна власна флуоресценцiя в ультрафiолетових променях. Тому препарат амiтозин має
свою загальну флуоресценцiю [10]. На культурi пухлинних клiтин мишей та людини пiсля
дiї амiтозину встановлено флуоресценцiю клiтин, що свiдчить про проникнення амiтозину
в клiтини [10].
У завдання наших дослiджень входила також можливiсть виявлення флуоресценцiї клi-
тин пухлин рослин, iндукованих Agrobacterium tumefaciens 8628, пiсля їх обробки препара-
тами амiтозин та амiтозиноберамiд.
Матерiали та методи дослiджень. У дослiдi використовували препарати амiтозин
та амiтозиноберамiд (Iнститут оздоровлення та вiдродження народiв України) з концен-
трацiєю 0,1 мг/мл. Для дослiдження люмiнесцентно-мiкроскопiчної картини зрiзiв пухлин
каланхое використовували люмiнесцентний мiкроскоп МЛ-2 (“ЛОМО”, Росiя).
Змiни маси корончатогалових пухлин та протипухлинну активнiсть зазначених препа-
ратiв дослiджували на моделях пухлин рослин каланхое (Kalanchoe daigremontiana), iнду-
кованих високовiрулентним штамом Agrobacterium tumefaciens 8628.
Для дослiдiв були пiдiбранi рослини каланхое однакового вiку, якi мали однакову висо-
ту та товщину стебла. Зараження агробактерiєю проводили в товщу листкової пластинки
або методом декапiтацiї. Для цього рослини каланхое у фазi 5–7 листкiв декапiтували сте-
рильним скальпелем, а через 15–30 хв на поверхню зрiзу наносили дводобову суспензiю
агробактерiй у дозi 1 · 10
8 клiтин.
Розмiри пухлин визначали через кожнi 5–6 дiб. Об’єм їх вираховували за формулою
V =
ρabc
4
,
де ρ — питома маса пухлинної тканини; a, b, c — вiдповiдно ширина, довжина, висота
пухлини.
Питома маса пухлинної тканини наближена до одиницi, тому кiлькiсно маса пухлини
прирiвнюється до її об’єму.
Для дослiдження протипухлинної дiї препаратiв амiтозин та амiтозиноберамiд їх роз-
чини в концентрацiї 0,1 мг/мл наносили на пухлини у виглядi аплiкацiй, починаючи з 15-ї
доби пiсля iнокуляцiї агробактерiй, по 1–2 мл залежно вiд розмiру пухлин.
Результати дослiджень та їх обговорення. За лiтературними джерелами, першi
симптоми появи пухлин при штучному зараженнi з’являються на 10–30-ту добу у виглядi
невеликих валикiв i горбикiв бiлого або свiтло-зеленого кольору на стеблi чи листку [7].
Аналогiчне явище ми спостерiгали i в наших дослiдах.
Виходячи з отриманих даних, кiнетична крива росту пухлин на стеблi каланхое має
S-подiбну форму (рис. 1). Кiнетичнi вимiри показують, що швидкiсть розвитку пухлин ка-
ланхое, iндукованих агробактерiєю, спочатку зростає, а через 30 дiб починає зупинятися,
напевно, завдяки якимось лiмiтуючим факторам. Це свiдчить про те, що пухлини розвива-
ються за тими ж кiнетичними законами, що i пухлини тварин та людини [11, 12].
На пухлинi каланхое через 70 дiб пiсля обробки препаратом амiтозин з’явилися некро-
тичнi плями, площа яких з часом зростала. Явище повного некрозу на вторинних пухлинах
рослин, якi не пiддавалися дiї препарату, не спостерiгали, але темп їхнього росту уповiль-
нювався та з’являвся незначний некроз поверхневих клiтин.
Пiсля дiї амiтозину (рис. 2) рiст пухлин сповiльнювався. Починаючи з 6-ї доби пiсля
нанесення препарату вiдбувалася регресiя пухлини. Середня маса пухлини за перiод дiї
препарату (29 дiб) зменшилася на 7,89 г (табл. 1). Пiсля дiї амiтозиноберамiду також спо-
186 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №9
Рис. 1. Кiнетична крива росту маси пухлин, iндукованих Agrobacterium tumefaciens 8628, на рослинах ка-
ланхоe
Рис. 2. Кiнетичнi кривi змiни маси пухлин на рослинах каланхое, заражених Agrobacterium tumefaciens 8628,
пiд впливом протипухлинних препаратiв
стерiгали зменшення маси пухлини. Середня маса пухлини за вказаний вище перiод дiї
препарату зменшилася на 9,65 г (див. табл. 1). Кiнетична крива змiни маси пухлин майже
аналогiчна такiй при дiї препарату амiтозин (див. рис. 2).
У контрольному варiантi (вода) спочатку фiксували незначне зростання маси пухлин,
яке пiсля триразової обробки стабiлiзувалося (див. рис. 2, табл. 1).
Одним iз завдань нашої роботи було вивчення власної флуоресценцiї препаратiв амi-
тозин [13] i амiтозиноберамiд [14] та їх здатностi до проникнення в клiтини пухлин ка-
ланхое. Пiд мiкроскопом у прохiдному та люмiнесцентному свiтлi дослiджено зрiзи пухлин
Таблиця 1. Результати впливу протипухлинних препаратiв (час дiї 29 дiб) на змiну маси пухлини каланхое
Серiя дослiдiв Початкова маса пухлини, г Маса пухлини через 29 дiб, г
Контроль (n = 3) 27,12 ± 12,84 29,15 ± 8,1
Амiтозин (n = 8) 22,0± 6,35 13,11 ± 5,75
∗
Амiтозиноберамiд (n = 6) 32,05 ± 6,12 22,4± 4,91
∗
∗
P < 0,05.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №9 187
Рис. 3. Мiкроскопiчна картина зрiзiв пухлин iз стебла живих рослин каланхое, оброблених препаратами
амiтозин (а) та амiтозиноберамiд (б ) у концентрацiї 0,1 мг/мл протягом 21 доби в ультрафiолетовому
свiтлi (зб. 3× 40)
Рис. 4. Мiкроскопiчна картина зрiзiв контрольних пухлин iз стебла живих рослин каланхое без обробки (а)
та при обробцi дистильованою водою протягом 21 доби (б ) в ультрафiолетовому свiтлi (зб. 3× 40)
каланхое, розташованi на стеблах рослин i обробленi вказаними препаратами в концентрацiї
0,1 мг/мл протягом 21 доби (7 разiв через 72 год).
У дослiдi використовували два контролi:
1 — зрiз пухлини iз стебла живої рослини каланхое, нiчим не обробленої;
2 — зрiз пухлини iз стебла живої рослини каланхое, обробленої дистильованою водою
протягом 21 доби (7 разiв через 72 год).
При дослiдженнi люмiнесцентно-мiкроскопiчної картини зрiзу пухлини iз стебла жи-
вої рослини каланхое, обробленої препаратом амiтозин у концентрацiї 0,1 мг/мл протягом
21 доби (7 разiв через 72 год), спостерiгали флуоресценцiю салатовим кольором оболонок пу-
хлинних клiтин i флуоресценцiю червоним кольором хлорофiлу (рис. 3, а). При застосуваннi
амiтозиноберамiду люмiнесцентно-мiкроскопiчна картина зрiзу пухлини була бiльш вира-
жена, оболонки пухлинних клiтин флуоресценцiювали салатовим кольором, хлорофiл —
червоним кольором (див. рис. 3, б ).
Дослiдження пiд люмiнесцентним мiкроскопом зрiзу контрольної пухлини iз стебла жи-
вої рослини каланхое без обробки засвiдчило незначну флуоресценцiю салатовим кольором
всього клаптика тканини, а не поодиноких клiтин, i флуоресценцiю червоним кольором хло-
рофiлу (рис. 4, а). При обробцi зрiзу контрольної пухлини дистильованою водою протягом
21 доби (7 разiв через 72 год) спостерiгали збiльшенi в розмiрах, розбухлi клiтини, оболон-
188 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №9
ки яких слабко флуоресцiювали салатовим кольором, хлорофiл флуоресцiював червоним
кольором (див. рис. 4, б ).
Таким чином, за даними експериментального вивчення протипухлинної дiї амiтозину та
амiтозиноберамiду на рослиннiй моделi каланхое встановлено, що цi препарати в концентра-
цiї 0,1 мг/мл (при експозицiї протягом 29 дiб) пригнiчують розвиток пухлин, iндукованих
вiрулентною бактерiєю Agrobacterium tumefaciens. При дослiдженнi люмiнесцентно-мiкро-
скопiчної картини зрiзiв пухлин iз стебла живих рослин каланхое, оброблених амiтозином
i амiтозиноберамiдом у концентрацiї 0,1 мг/мл протягом 21 доби (7 разiв через 72 год)
виявлено, що обидва препарати проникають у клiтини пухлин каланхое, концентруючись
переважно в оболонках клiтин та виявляючи при цьому здатнiсть до власної флуоресцен-
цiї. Отже, можна зробити висновок, що явище власної флуоресценцiї препаратiв амiто-
зин i амiтозиноберамiд може бути використане при вивченнi механiзму їх протипухлинної
дiї.
Результати цiєї роботи вказують на можливiсть i перспективнiсть вивчення i застосуван-
ня препаратiв амiтозин та амiтозиноберамiд з метою пригнiчення розвитку пухлин рослин.
1. Пирузян Э.С., Андрианов В.М. Плазмиды агробактерий и генетическая инженерия растений. –
Москва: Наука, 1985. – 251 с.
2. Rezmer C., Schlichting R., Wachter R., Ullrich C. I. Identification and localization of transformed cells in
agrobacterium tumefaciens-induced plant tumors // Planta. – 1999. – 209, No 4. – P. 399–405.
3. Ooms G., Hooykaas P. J., Moolenaar G., Schilperoort R.A. Grown gall plant tumors of abnormal morpho-
logy, induced by Agrobacterium tumefaciens carrying mutated octopine Ti plasmids; analysis of T-DNA
functions // Gene. – 1981. – 14, No 1–2. – P. 33–50.
4. Sobota A. E. Effect of sublethal heat injury on tumour induction and RNA synthesis in Agrobacterium
tumefaciens // Microbios. – 1978. – 23(92). – P. 115–126.
5. Jin S., Song Y.N., Deng W.Y. et al. The regulatory VirA protein of Agrobacterium tumefaciens does not
function at elevated temperatures // J. Bacteriol. – 1993. – 175, No 21. – P. 6830–6835.
6. Wirawan I. G., Kang H.W., Kojima M. Isolation and characterization of a new chromosomal virulence
gene of Agrobacterium tumefaciens // Ibid. – 1993. – 175, No 10. – P. 3208–3812.
7. Потопальський А. I., Ткачук З.Ю. Пухлини i нарости у рослин. – Київ: Вища шк., 1985. – 184 с.
8. Зоз Н.Н., Серебряний А.М., Котенков П.В. Ингибирование роста опухолей растений N-нитроза-
N-ментил мочевиной // Докл. АН СССР. – 1977. – 233, № 1. – С. 242–244.
9. Серебряный А.М., Зоз Н.Н., Семенова Н.А. и др. Противоопухолевая активность производных фо-
сфорной кислоты // Изв. АН СССР. Сер. биол. – 1979. – № 4. – С. 610–611.
10. Потопальський А. I. Амiтозин – перший перспективний препарат iз класу алкiлованих алкалоїдiв з
цiлеспрямованою молекулярною регуляцiєю пухлинного росту та iмунокорекцiєю органiзму // Мате-
рiали X з’їзду онкологiв України, Крим, 10–12 жовтня 2001 p. – Судак, 2001. – С. 37.
11. Зiнченко В.А. Закономiрностi i механiзми формування та подолання радiорезистентностi клiтин пу-
хлини: Автореф. дис. . . . д-ра бiол. наук. – Київ, 1999. – 35 с.
12. Эмануэль Н.М. Кинетика экспериментальных опухолевых процессов. – Москва: Наука, 1977. – 409 с.
13. Потопальский А.И., Петличная Л.И., Ивасивка С. В. Барбарис и его препараты в биологии и
медицине. – Киев: Наук. думка, 1989. – 286 с.
14. Потопальский А.И. Препараты чистотела в биологии и медицине. – Киев: Наук. думка, 1992. – 236 с.
Надiйшло до редакцiї 02.04.2010Iнститут молекулярної бiологiї
i генетики НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №9 189
Yu. A. Potopalska, L. N. Yurkevych, E. M. Nehrebetska
Antitumor effect of amitozyn preparation and its analog
amitozynoberamide on plant tumors
We study the effect of amitozyn preparation and of its analog amitozynoberamide on the tumor
progression in kalanchoe plants. The progression of plant tumors was induced by Agrobacterium
tumefaciens virulent bacterium. We have also studied the fluorescence of preparations and a possi-
bility to penetrate into the tumor cells of kalanchoe plants. We have also detected the property of
amitozyn and amitozynoberamide preparations to penetrate into the tumor cells of kalanchoe, to
inhibit the tumor progression in plants, and to have their own fluorescence.
190 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №9
|