Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження

Розглянуто науково-технічну діяльність із застосуванням пізнавального інструментарію діяльнісного підходу, виявлено її сутнісні характеристики у контексті єдності і взаємозалежності її складових: досліджень і розробок, підготовки наукових кадрів, надання науково-технічних послуг. Розкрито властивост...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наука та наукознавство
Дата:	2011
Автор:	Жилінська, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2011
Теми:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30736
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження / О.І. Жилінська // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 3-18. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860006212109598720
author	Жилінська, О.І.
author_facet	Жилінська, О.І.
citation_txt	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження / О.І. Жилінська // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 3-18. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наука та наукознавство
description	Розглянуто науково-технічну діяльність із застосуванням пізнавального інструментарію діяльнісного підходу, виявлено її сутнісні характеристики у контексті єдності і взаємозалежності її складових: досліджень і розробок, підготовки наукових кадрів, надання науково-технічних послуг. Розкрито властивості науковотехнічної діяльності, що мають визначальне значення для її організації, економічних механізмів реалізації та управління її розвитком на державному рівні. Рассмотрена научно-техническую деятельность с использованием познавательного инструментария деятельностного подхода, определены ее сущностные характеристики в контексте целостности и взаимозависимости ее составляющих: исследований и разработок, подготовки научных кадров, предоставления научно-технических услуг. Раскрыты свойства научно-технической деятельности, имеющие определяющее значение для ее организации, экономического механизма реализации и государственного управления ее развитием. The science & technology activity is investigated by use of cognitive instruments of the actionfocused approach. Its essential characteristics are outlined with consideration to integrity of and correlations between its components: research and development, training of research personnel, supply of science & technology services. The features of science & technology activity, which have critical importance for its organization, for economic mechanisms of its implementations and for its public administration are shown.
first_indexed	2025-12-07T16:39:00Z
format	Article
fulltext	Наука та наукознавство, 2011, № 1 3 Формування національної еко- номіки і її ринкова трансформація обумовили нові акценти в економіч- них дослідженнях проблем науково- технічного та інноваційного розвитку, зокрема, коли об’єктом дослідження виступає науково-технічна діяльність. Науково-технічна діяльність — це полісистемний вид економічної діяль- ності, що відноситься до сектору послуг, його утворюють три взаємопов’язані й взаємообумовлені складові: ДіР, підго- товка наукових кадрів, надання науково- технічних послуг (табл. 1). Спеціалізація та виокремлення складових науково- технічної діяльності відбувалися відпо- відно до етапів трансформації знання: дослідження і розробки (ДіР), що гене- рують нові знання, а саме фундамен- тальні дослідження (ФД), прикладні дослідження (ПД) й експериментальні розробки; підготовка наукових кадрів, спрямована на формування здібнос- тей працівників проводити самостійні ДіР і генерувати нові знання; надання науково-технічних послуг, що створю- ють умови для ДіР і підготовки наукових кадрів. Науково-технічна діяльність в єд- ності її складових як об’єкт сучасних економічних досліджень у науковій літературі виступає рідко. У літера- турі найчастіше вживається термін «НДДКР» — науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, що фактично ототожнюються із всією науково-технічною діяльністю без вра- хування підготовки наукових кадрів і надання науково-технічних послуг. Навіть у статистичних обстеженнях ві- тчизняних організацій і підприємств, що займаються науково-технічною діяльністю, не повною мірою врахо- вано її полісистемний характер. Так, у складі виконаних наукових і науково- технічних робіт виділяються ФД, ПД, науково-технічні розробки та науково- технічні послуги [1]. Вони охоплюють лише дві складові науково-технічної діяльності: ДіР і науково-технічні по- О.І.Жилінська Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження Розглянуто науково-технічну діяльність із застосуванням пізнавального інстру- ментарію діяльнісного підходу, виявлено її сутнісні характеристики у контексті єдності і взаємозалежності її складових: досліджень і розробок, підготовки на- укових кадрів, надання науково-технічних послуг. Розкрито властивості науково- технічної діяльності, що мають визначальне значення для її організації, економіч- них механізмів реалізації та управління її розвитком на державному рівні. © О.І. Жилінська, 2011 Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 14 Т аб ли ця 1 Н ау ко во -т ех ні чн а ді ял ьн іс ть т а її с кл ад ов і* С кл ад ов і В ид и В из на че нн я за К В Е Д Д ос лі дж ен ня і ро зр об ки (Д іР ) Ф у н д а м е н т а л ь н і д о с л ід ж е н н я ( Ф Д ) Н а у к о в а т е о р е ти ч н а т а ( а б о ) е к с п е р и м е н та л ь н а д ія л ь н іс ть , с п р я м о в а н а н а о д е р ж а н н я н о в и х з н а н ь п р о з а к о н о м ір н о с ті р о з- в и тк у п р и р о д и , с у с п іл ь с тв а , л ю д и н и , їх в за є м о зв ’я зк у , б е з б у д ь - я к о ї к о н к р е тн о ї м е ти , п о в ’я за н о ї з в и к о р и с та н н я м ц и х з н а н ь П р и к л а д н і д о с л ід ж е н н я ( П Д ) Р о б о ти , с п р я м о в ан і н а о д ер ж ан н я н о в и х зн ан ь з м ет о ю п р ак ти ч н о - го їх в и к о р и ст ан н я , а т ак о ж д л я р о зр о б л ен н я т ех н іч н и х н о в о в в ед ен ь Е к с п е р и м е н т а л ь н і р о зр о б к и ( Е Р ) С и с те м а ти ч н а д ія л ь н іс ть , я к а с п и р а є ть с я н а н а я в н і зн а н н я , п р и - д б а н і в р ез у л ь та ті д о с л ід ж ен ь і /ч и п р а к ти ч н о го д о с в ід у , с п р я м о - в а н а н а в и р о б н и ц тв о н о в и х м а те р іа л ів , п р о д у к ті в ч и п р и с тр о їв , в п р о в а д ж ен н я н о в и х п р о ц ес ів , с и с те м т а п о с л у г ч и з н а ч н е в д о - с к о н а л ен н я т и х , щ о в ж е в и п у с к а л и с я а б о б у л и в в ед ен і в д ію . П ід го то вк а на - ук ов их к ад рі в Д о к т о р а н т у р а (в У кр аї ні — а сп ір ан т ур а т а ін ст ит ут з до бу ва чі в, т ак ож н ау ко ва а т ес т ац ія ) Є с к л ад о в о ю в и щ о ї о св іт и і п ер ед б ач ає п ід го то в к у н ау к о в и х і н ау к о в о -т ех н іч н и х п р ац ів н и к ів в и щ о ї к в ал іф ік ац ії : а сп ір ан ту р а (а д ’ю н к ту р а) і д о к то р ан ту р а, а д л я т в о р ч и х і в и к о н ав сь к и х к ад р ів з і сп ец іа л ьн о ст ей м и ст ец ьк и х н ап р я м ів — а си ст ен ту р а- ст аж у в ан н я Н ад ан ня на ук ов о- те хн іч ни х по сл уг Н а у к о в о -т е х н іч н а д ія л ь н іс т ь б іб л іо т е к , ц е н т р ів ін ф о р м а ц ії , ін . В и д и д ія л ь н о с т і, п о в ’я за н і з д о с л ід ж е н н я м и і р о зр о б к а м и і с п р и я н н я м п р о ц е с а м о д е р ж а н н я , п о ш и р е н н я т а п р а к т и ч н о го в и к о р и с т а н н я н а у к о в и х і т е х н іч н и х з н а н ь Н а у к о в о -т е х н іч н а д ія л ь н іс ть м у зе їв , б о та н іч н и х с а д ів П е р е к л а д т а в и д а н н я н а у к о в о -т е х н іч н о ї л іт е р а т у р и Т о п о гр а ф іч н а , гі д р о л о гі ч н а й і н ш а з й о м к а , м е т е о - р о л о гі ч н і т а і н ш і с п о с т е р е ж е н н я Г е о л о гі ч н а з й о м к а З б ір і н ф о р м а ц ії п р о с у с п іл ь н о -е к о н о м іч н і я в и щ а В и п р о б о в у в ан н я , ст ан д ар ти за ц ія , к о н тр о л ь я к о ст і й ін . К о н с у л ь т у в а н н я к л іє н т ів , у т .ч . д е р ж а в н и х і г р о - м а д с ь к и х с л у ж б , я к і с а м і н а д а ю т ь к о н с у л ь т а ц ії з е к о н о м іч н и х т а і н . п р о б л е м П а т е н т н а і л іц е н зі й н а д ія л ь н іс т ь гр о м а д с ь к и х і д е р ж а в н и х о р га н із а ц ій * С к л а д е н о а в т о р о м з в и к о р и с т а н н я м м а т е р іа л ів [ 2 ]. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Наука та наукознавство, 2011, № 1 5 слуги. А така складова, як підготовка наукових кадрів, практично не відо- бражається у статистичних спостере- женнях, окрім кількісних показників аспірантури і докторантури, про що свідчать статистичні збірники «Науко- ва та інноваційна діяльність в Україні». Отже, складність науково-технічної діяльності як об’єкту дослідження пе- редбачає розгляд процесів, які відбу- ваються передовсім у її складових. Велике значення мають також методологічні засади дослідження науково-технічної діяльності, осно- вою яких є діалектичний підхід. У дослідженні проблем науково- технічної діяльності з позицій діа- лектичного підходу доцільним є ви- користання таких груп філософських категорій, як «всезагальне — особли- ве — одиничне», «сутність — явище — дійсність», «зміст — форма — структу- ра», «матеріальне (об’єктивне) — іде- альне (суб’єктивне)». Щодо категорії «науково-технічна діяльність» всеза- гальною виступає категорія «діяль- ність», це категорія, що завжди пере- бувала у полі зору досліджень філосо- фів. У гранично абстрактному розумін- ні діяльність визначають як соціальну форму розвитку матерії чи розвиток за участю суб’єктивного фактора. З цієї точки зору діяльність розглядається як форма соціальної матеріальності. Вона розглядається також як специ- фічна людська форма ставлення до на- вколишнього світу, зміст якої складає його доцільна зміна і перетворення в інтересах людей; це умова існування суспільства. В українському філософ- ському енциклопедичному словнику діяльність трактується як форма ак- тивності, що характеризує здатність людини чи пов’язаних з нею систем бути причиною змін у бутті, які можуть стосуватися речового й енергетичного статусу об’єктів або їх інформаційного потенціалу. Для діяльності притаманні трансформація зовнішнього у внутріш- нє, єдність опредметнення та розпред- метнення певних смислів, що задають параметри її здійснення [3, с. 163]. Людська діяльність є однією з базових цінностей, «у процесі якої створюють- ся і всі інші і формується сама людина як особистість, необхідні для її жит- тя елементи матеріальної та духовної культури, спілкування індивіда з ін- шими людьми, свобода, знання (у т.ч. й наукового характеру) про зовнішній світ та внутрішній стан самої людини, різноманітні регулятивні норми як імперативи поведінки» [4, с. 38]. Для людської діяльності характерний вибір можливостей і прийняття рішень, де відбувається перманентна трансфор- мація суб’єктивного в об’єктивне і на- впаки [3, с. 163]. З онтологічних позицій у філософії науки під діяльністю розуміється струк- турно й операціонально організована активність будь-яких систем для досяг- нення певних цілей. Подібна активність притаманна живим системам, передов- сім людині й різноманітним соціальним системам [5, с. 195]. Розширене трак- тування діяльності зустрічаємо у праці Б. Новікова, де вона розглядається як процес продукування і репродукуван- ня суспільних відносин, процес пере- ведення природних взаємодій у штучні, соціальні, культурні взаємодії, в яких «застигають» в об’єктивованій формі цілепокладаюча та цілездійснююча до- мінанти культури, опосередковані по- требами, здібностями і здатностями, інтересами, цілями родової людини. Ці відносини, що постійно розвиваються, є результуючою, що інтегративно може О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 16 бути репрезентована як суспільність, персоніфікованим виразником і носі- єм останньої є особистість [6, с. 63]. Як підкреслює академік А. Чухно, «власна діяльність людини породжує самостій- не утворення, яким є суспільство» [7, с. 23]. В іншому дослідженні зазначаєть- ся, «що діяльність являє собою універ- сальний та специфічний спосіб буття людини, культури і соціальності. Кате- горія діяльності виступає тим самим як всеохватна характеристика “феномену людини”». При цьому розуміння діяль- ності як специфічного людського спо- собу ставлення до світу ґрунтується на визнанні того, що людське буття являє собою життя в культурі [8, с. 347—349]. Отже, діяльність, з одного боку, є інструментом перетворення навко- лишнього світу і підтримання життє- діяльності людини, а з іншого боку, — це процес власного відтворення й удосконалення як особистості, так і суспільства у контексті активності людини в культурі. Якщо діяльність спрямована на отримання відомого результату вже відомими засобами, вона є репродуктивною, тоді ж, коли виробляються нові цілі й засоби їх до- сягнення або відомі цілі досягаються новими засобами, діяльність розгля- дається як продуктивна, творча. Серед відомих економістів до розгля- ду проблем власне людської діяльності звернувся засновник неоавстрійської школи економічної теорії Людвіг фон Мі- зес, у праці «Людська діяльність: трактат з економічної теорії» (1949) він зазначав, що «революційне перетворення людської діяльності та суспільної співпраці в об’єкт науки … мало величезні наслідки як для пізнання і філософії, так і для суспільної діяльності. <…> Із політичної економії класичної школи виникла загальна те- орія людської діяльності — праксеоло- гія» [9, с. 6—7]. Об’єктом праксеології, на думку Мізеса, виступає діяльність як така. «Людська діяльність є цілеспря- мованою поведінкою. <…> діяльність є воля, приведена в рух і трансформована в силу; прагнення до мети; осмислена реакція суб’єкта на подразнення та умо- ви середовища; свідоме пристосування людини до стану Всесвіту, який визначає його життя» [9, с. 14]. З такої точки зору вченим було обґрунтовано висновок, що людина — це не лише істота розумна, але й діюча («не лише homo sapiens, але й не меншою мірою homo agens») [9, с. 17]. Розвиваючи наведену тезу, необхідно за- значити, що діяльність — це завжди ак- тивність певних систем, якій притаманні структурованість та операційна організо- ваність, спрямована на досягнення пев- них цілей. Діяльність як категорія має могут- ній методологічний, світоглядний, ев- ристичний потенціал, оскільки знімає в собі діалектичну суперечність у тео- ретично зрілій формі. Йдеться про все те, що дозволяє говорити про теоре- тично конкретне, збагачене логічними визначеннями відображення об’єкта (зокрема «мета діяльності», «пред- мет діяльності», «засоби діяльності», «суб’єкт діяльності», «процес діяль- ності», «умови діяльності», «результат діяльності» тощо) [6, с. 64]. Означені компоненти органічно взаємопов’язані між собою у межах певного виду ді- яльності, граничним змістом такого взаємозв’язку виступає ефективність як вищий критерій оцінки діяльності, що містить такі параметри, як корис- ність, економічність, адаптивність [5, с. 195]. Відповідно до головних компо- нент діяльності здійснюють її класифі- кації, серед головних предметних її ви- дів виділяють практичну, пізнавальну, духовну. У свою чергу в пізнавальній НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Наука та наукознавство, 2011, № 1 7 діяльності залежно від засобів, що ви- користовуються, розрізняють емпірич- ну і теоретичну, дискурсну й інтуїтивну тощо. Сучасні дослідники відмічають, що «діяльність людини сьогодні, більш ніж коли-небудь раніше, знаменує перехід від нижчих, суто біологічних форм активності, з яких вона бере ви- токи, до вищих, суто духовних форм, до яких вона спрямовується» [10, ХІІ]. Діяльнісний підхід у науковій лі- тературі отримав широке визнання з 1960-х років У наукових дослідженнях 1960—1980-х років розроблялися різ- номанітні варіанти діяльнісного під- ходу передовсім у галузі філософії, таким проблемам були присвячені ро- боти Г. Щедро вицького, Е. Ільєнкова, Г. Бати щева, М. Мамардашвілі, Е. Юді- на й ін., окремо відзначаються роботи у межах психологічної теорії діяльності (А. Леонтьєв, П. Гальперін та ін.). У науковій літературі найбільш поширеним об’єктом досліджень з позицій діяльнісного підходу висту- пає наукове пізнання, що відповідає окремому розділу філософії — теорії пізнання. Діяльнісний підхід до роз- витку особливого феномену культу- ри — теоретичного знання — знахо- димо у працях В. Стьопіна [11, с. 37] і його послідовників, зокрема Х. Ленка [12, с. 293], В. Келле [13, с. 302] й ін. На діяльнісному аспекті знання акцен- тує увагу відомий дослідник П. Друкер: «І на Заході, і на Сході знання завжди співвідносилося із сферою буття, іс- нування. І раптом майже миттєво зна- ння стали розглядати як сферу дії» [14, с. 70]. У вітчизняній науці діяль- нісний підхід здебільшого застосову- ють у культурологічних дослідженнях. У дослідженнях російських філософів (В. Лектор ського, В. Шви рьова й ін.) відзначається відродження діяльнісно- го підходу у контексті досліджень гума- нітарних проблем розвитку науки [8]. Зокрема, дослідники аксіологічних проблем розвитку науки зазначають, що наука — це «спеціалізований вид людської діяльності, спрямований на досягнення … «об’єктивно-істинного» знання» [15, с. 28]. Сам діяльнісний підхід у розумінні перетворення зовнішньої щодо люди- ни дійсності постає й утверджується у культурі епохи Відродження. При цьому вплив діяльнісного підходу по- ширювався у культурі Нового часу ви- нятково на соціально-політичну сферу і не стосувався науки, а характерною рисою класичної науки була «антиді- яльнісна антисуб’єктивність» — сві- доме і прямолінійне виключення із контексту дослідження, викладу й об- ґрунтування результатів науки діяль- ності суб’єкта. Застосування діяль- нісного підходу у дослідженні науки активізується на стадії некласичної науки, коли суб’єкт, його пошуково- дослідницька діяльність стають іма- нентними процесам, що відбуваються в науці, — постановці, опису й аналізу всіх питань, які нею досліджуються. Одним із перших системних до- сліджень науки вважається фундамен- тальна праця Дж. Бернала «Наука в іс- торії суспільства» (J.D.Bernal. «Science in History», 1954), де науку розглянуто як інститут, як метод, як накопичення традицій знань, як важливий фактор підтримання і розвитку виробництва та як один із найбільш сильних факторів, що формують переконання і ставлення до світу і людства [16, с. 18]. Видатний філософ науки К. Поппер зазначав, що «науку можна розглядати з найрізно- манітніших точок зору, а не лише з точ- ки зору епістемології. Так, ми можемо аналізувати її як біологічний або соціо- О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 18 логічний феномен. Як така вона могла би бути описана як знаряддя або інстру- мент… Наука може розглядатися і як засіб виробництва…» [17, с. 91]. К. Яс- перс продемонстрував екзістенційний підхід у з’ясуванні того, що ж принци- пово нового привнесли сучасна наука і техніка, у встановленні рис нового че- рез його співставлення із попереднім [18, с. 99]. У сучасній літературі наука як багатоаспектний феномен і науко- ва діяльність досліджуються з позицій логіко-методологічного (П. Гайденко, В.С. Лук’янець, В.С. Стьопін й ін.), соціально-психологічного (Маковець- кий А.М.), економіко-статистичного (І.Ю. Єгоров [19], І.О. Булкін), інфор- маційного (Г.І. Калитич, В.Д. Пархо- менко [20]), наукознавчого (Б.А. Ма- лицький) підходів. Автор обґрунтовує доцільність за- стосування до вивчення проблем роз- витку науково-технічної діяльності пізнавального інструментарію діяль- нісного підходу, результати застосу- вання якого щодо визначення сутніс- них характеристик науково-технічної діяльності та її складових наведено у табл. 2. Детальний розгляд кожної сут- нісної характеристики потребує ви- світлення у межах окремої статті (див., наприклад, джерело [21]). Певні уза- гальнення наведемо нижче. Метою науково-технічної діяльності є генерування, об’єктивізація і практич- не використання нових наукових і тех- нічних знань та науково-технічної ін- формації, що виступають в тому числі її результатом. Водночас метою науково- технічної діяльності вважаємо не лише приріст наукових і технічних знань — створення суспільно нових наукових і технічних знань (на це спрямовані ДіР), але також і найбільш повне охоплення наявних наукових та технічних знань до їх поширення і практичного викорис- тання в усіх видах людської діяльності (на це спрямовані система вищої освіти, включаючи підготовку наукових кадрів, і система науково-технічних послуг). Суб’єктів науково-технічної діяль- ності доцільно розглядати на індиві- дуальному, колективному та суспіль- ному рівнях. На індивідуальному рівні суб’єкти дещо відрізняються за скла- довими науково-технічної діяльності: суб’єкти підготовки наукових кадрів відповідають категорії суб’єктів ДіР «дослідники», поповнюючи число останніх, їх підготовка неможлива без дослідників (наукових керівників чи консультантів); головною категорією суб’єктів надання науково-технічних послуг є працівники підприємств, для яких надання науково-технічних по- слуг є основним видом економічної діяльності, при цьому об’єднуються суб’єкти ДіР і суб’єкти підготовки наукових кадрів, для них надання науково-технічних послуг є друго- рядним видом діяльності, вони є та- кож споживачами цих послуг. На ко- лективному рівні суб’єкти науково- технічної діяльності відрізняються менше, це наукові організації, ВНЗ, які проводять усі її складові (напри- клад, Київський національний уні- верситет імені Тараса Шевченка, який має у своєму складі науково-дослідну частину та Наукову бібліотеку імені М.О. Максимовича). Окремо виділи- мо неформальне утворення — науко- ві школи. Формальні утворення — це підприємства, установи й організації, для яких надання науково-технічних послуг є основним видом діяльності. Вони також можуть здійснювати ДіР за наявності такої категорії праців- ників, як дослідники (наприклад як На- ціональна наукова бібліотека України НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Наука та наукознавство, 2011, № 1 9 Т аб ли ця 2 С ут ні сн і х ар ак те ри ст ик и на ук ов о- те хн іч но ї д ія ль но ст і т а її с кл ад ов их * С ут ні сн і ха ра кт ер - ри ст ик и С кл ад ов і н ау ко во -т ех ні чн ої д ія ль но ст і Н ау ко во -т ех ні чн а ді ял ьн іс ть Д іР П ід го то вк а на ук ов их к ад рі в Н ау ко во -т ех ні чн і п ос лу ги Мета ге н е р у в а н н я т а о б ’є к т и в із а ц ія н о в и х н а у к о в и х і т е х н іч н и х зн а н ь р о зв и т о к п із н а в а л ь н и х зд а т н о с т е й о с о б и с т о с т і д о - с л ід н и к а , о в о л о д ін н я н и м п із н а в а л ь н и м і н с т р у м е н т а р і- є м т а н а б у т т я с п р о м о ж н о с т і с а м о с т ій н о г е н е р у в а т и й о б ’є к т и в із у в а т и н о в і н а у к о в і т а т е х н іч н і зн а н н я ст в о р ен н я у м о в д л я г ен ер у в ан н я та о б ’є к ти в із ац ії н ау к о в и х і т ех - н іч н и х зн ан ь ш л я хо м їх т р ан с- ф о р м ац ії у н ау к о в о -т ех н іч н у ін ф о р м ац ію д л я п о ш и р ен н я і п р ак ти ч н о го в и к о р и ст ан н я , о тр и м ан н я д о д ат к о в о ї н ау к о в о - те хн іч н о ї і н ф о р м ац ії ге н е р у в а н н я , о б ’є к т и в із а ц ія і п р а к т и ч н е в и к о р и с т а н н я н о в и х н а у к о в и х і т е х н іч н и х зн а н ь т а н а у к о в о -т е х н іч н о ї ін ф о р м а ц ії , а т а к о ж н а й б іл ь ш п о в н е о х о п л е н н я н а я в н и х н а у к о в и х і т е х н іч н и х з н а н ь д о ї х п о ш и - р е н н я і п р а к т и ч н о го в и к о р и с т а н н я в у с іх в и д а х л ю д с ь к о ї д ія л ь н о с т і Суб’єкти д о с л ід н и к и , те х н ік и , д о п о м іж н и й п е р с о н а л , н а у к о в і о р га н із а ц ії , В Н З , н а у к о в і ш к о л и , щ о н а с и с те м а ти ч н и х за с а д а х п р о в о д я ть Д іР , н а у к о в а с п іл ь н о та ас пі ра нт и, д о к т о р а н т и , зд об ув ач і, н а у к о в і к е р ів н и - к и і к о н с у л ь т а н т и , н а у к о в і о р га н із а ц ії * * , у н ів е р с и т е т и , В Н З * * , н а у к о в і ш к о л и , н а у к о в а с п іл ь н о т а , В А К У кр аї ни п ід п р и є м с тв а , о р га н із а ц ії й у с та н о в и , д е н а д а н н я н а у к о в о - те х н іч н и х п о с л у г є о с н о в н и м в и д о м е к о н о м іч н о ї д ія л ь н о с ті , д е р ж а в н і о р га н и у с ф е р а х п а - те н тн о ї, л іц е н зі й н о ї та с е р ти ф і- к а ц ій н о ї д ія л ь н о с ті , їх п р а ц ів - н и к и , а т а к о ж с у б ’є к ти Д іР , п ід го то в к и н а у к о в и х к а д р ів с у б ’є к т и Д іР , с у б ’є к т и п ід го т о в к и н а у к о в и х к а д р ів , с у б ’є к т и н а д а н н я н а у к о в о -т е х н іч н и х п о с л у г Засоби ур еч ев ле ні — ш т у ч н о с т в о р е н і зн а р я д д я і с п о р у д и д л я Д іР , ц е о с н о в н і за с о б и , щ о є н а б а л а н с і н а у к о в и х о р га н із а ц ій т а ї х д о с л ід н и х б а з; не ур еч ев ле ні — п із н а в а л ь н и й і н с т р у м е н т а р ій і р о з в и н е н і п із н а в а л ь н і зд а т н о с т і д о с л ід н и к а ін ф о р м ац ій н і с и ст ем и і те хн о - л о гі ї, щ о д о п о в н ю ю ть і п р и - й ш л и н а зм ін у тр ад и ц ій н и м б іб л іо те ч н и м ф о н д ам , а р хі в ам , за со б ам в и д ан н я , с и ст ем ат и за ц ії н ау к о в о -т ех н іч н о ї л іт ер ат ур и т а си ст ем п о ш ук у н ау к о в о -т ех н іч н о ї ін ф о р м ац ії , ш и р о к о з ас то со в у- ю ть ся у н о в іт н ьо м у о б л ад н ан н і д л я п р о в ед ен н я т о п о гр аф іч н о ї, ге о л о гі ч н о ї, г ід р о л о гі ч н о ї, ін ш и х в и д ів з й о м к и , м ет ео р о л о гі ч н и х сп о ст ер еж ен ь ч ер ез с уп ут н и к о в и й зв ’я зо к і к о см іч н у те хн ік у ур еч ев ле ні — з н а р я д д я і с п о р у д и д л я Д іР , б іб л іо т е ч н і ф о н д и т а і н ф о р м а ц ій н і с и с т е - м и і т е х н о л о гі ї, щ о в и к о р и с т о в у ю т ь с я д л я ге н е р у в а н н я н а у к о в и х і т е х н іч н и х з н а н ь , їх з б е р е ж е н н я , с и с т е м а т и за ц ії , п о ш и р е н - н я і з а с т о с у в а н н я ч е р е з їх т р а н с ф о р м а ц ію у н а у к о в о -т е х н іч н у і н ф о р м а ц ію , не ур еч ев ле ні — п із н а в а л ь н и й і н с т р у м е н - т а р ій і р о зв и н е н і п із н а в а л ь н і зд а т н о с т і д о с л ід н и к а ур еч ев ле на с кл ад ов а — ц е н а у к о м іс т к а п р о д у к ц ія і т е х н о л о гі ї, р е зу л ь т а т ф у н к ц іо н у в а н н я І К Т -г а л у зі * С к л а д е н о а в то р о м . * * П о зн а ч е н о у с та н о в и , д е с тв о р е н і й ф у н к ц іо н у ю ть а с п ір а н ту р и т а д о к то р а н ту р и ; ку рс ив ом в ид іл ен о су б’ єк т ів , щ о ф ун кц іо ну ю т ь в У кр аї ні . О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 110 С ут ні сн і ха ра кт ер - ри ст ик и С кл ад ов і н ау ко во -т ех ні чн ої д ія ль но ст і Н ау ко во -т ех ні чн а ді ял ьн іс ть Д іР П ід го то вк а на ук ов их к ад рі в Н ау ко во -т ех ні чн і п ос лу ги Предмет ур еч ев ле на ф ор м а — н а п ів ф а б р и к а т и і м а т е р іа л и д л я п р о в е д е н н я Д іР , не ур еч ев ле на ф ор м а — н а у к о в о -т е х н іч н а і н ф о р м а ц ія , в я к у т р а н с ф о р м о в а н о н а к о п и ч е н и й д о р о б о к н а у к о в и х і т е х н іч н и х з н а н ь , а т а к о ж н е я в н і зн а н н я , п о с т а в л е н і н а у к о в і й п р а к т и ч н і п р о б л е м и , п із н а в а л ь н и й і н с т р у м е н т а р ій т а п із н а в а л ь н і зд а т н о с т і д о с л ід н и к а н о в і н ау к о в і й т ех н іч н і з н ан н я , щ о п о тр еб ую ть о б ’є к ти в із ац ії , н ая в - н и й д о р о б о к н ау к о в и х і т ех н іч н и х зн ан ь у к о н те к ст і ї х зб ер еж ен н я , си ст ем ат и за ц ії , з аб ез п еч ен н я ум о в п о ш и р ен н я і в и к о р и ст ан н я п р и п р о в ед ен н і Д іР , п р ак ти ч н о м у за ст о су в ан н і, н ау к о в о -т ех н іч н а ін ф о р м ац ія п р о с та н і п р о ц ес и р о зв и тк у п р и р о д и і су сп іл ьс тв а ур еч ев ле на ф ор м а — м а т е р іа л и і н а п ів - ф а б р и к а т и д л я Д іР , н а д а н н я н а у к о в о - т е х н іч н и х п о с л у г; не ур еч ев ле на ф ор м а — н а у к о в о -т е х н іч н а ін ф о р м а ц ія , щ о в н е ї т р а н с ф о р м о в а н і н а у к о в і й т е х н іч н і зн а н н я , с ф о р м у л ь о в а н і н а у к о в і т а п р а к т и ч н і п р о б л е м и , п із н а - в а л ь н и й і н с т р у м е н т а р ій т а п із н а в а л ь н і зд а т н о с т і д о с л ід н и к а Процес м іс т и т ь е т а п и г е н е р у в а н н я , о б ’є к т и в а ц ії т а о б ’є к т и в із а ц ії н о в и х н а у к о в и х і т е х н іч н и х з н а н ь ; п е р е д б а ч а є о в о л о д ін н я д о с л ід н и к а м и н е у р е ч е в л е н о ї ф о р м и з а с о б ів Д іР — п із н а в а л ь н о го і н с т р у м е н т а р ію , за с о б ів о б ’є к т и в а ц ії з н а н н я о п о с ер ед к о в у є п р о ц ес и Д іР т а п ід го то в к и н а у к о в и х к а д р ів ч ер ез д ія л ь н іс ть н а у к о в и х б іб л іо те к , а р х ів ів , м у зе їв , б о та н іч н и х с а д ів , зо о п а р к ів , п р и р о д н и х з а п о в ід - н и к ів , ц ен тр ів н а у к о в о -т ех н іч н о ї й е к о н о м іч н о ї ін ф о р м а ц ії п е р е б іг с у с п іл ь н о к о р и с н и х д ій , я к і в и к о н у ю т ь с я н а с и с т е м н ій о с н о в і її с у б ’є к т а м и щ о д о д о с я гн е н н я м е т и т а к о ї д ія л ь н о с т і ч е р е з в п л и в з а с о б ів д ія л ь н о с т і н а ї ї п р е д м е т ; в ід б у в а є т ь с я в є д н о с т і п р о - ц е с ів Д іР , п ід го т о в к и н а у к о в и х к а д р ів т а н а д а н н я н а у к о в о -т е х н іч н и х п о с л у г Умови ур еч ев ле ні : н а я в н іс т ь р о зг а л у ж е н о ї м е р е ж і н а у к о в и х о р га н із а ц ій ур еч ев ле ні : р ів е н ь о в о л о - д ін н я ф о р м а л із о в а н и м и зн а н н я м и у н а ц іо н а л ь н ій с и с т е м і п ід го т о в к и н а у к о в и х к а д р ів ур еч ев ле ні : д о с я гн у т и й р ів е н ь н а к о п и ч е н н я н а у к о в о - т е х н іч н о ї ін ф о р м а ц ії , щ о за б е зп е ч у є т ь с я в и р о б н и к а м и н а у к о в о -т е х н іч н и х п о с л у г — б іб л іо т е к а м и , ц е н т р а м и ін ф о р м а ц ії , м у зе я м и , б о т а н іч - н и м и с а д а м и , в и д а в н и ц т в о м і п е р е к л а д о м н а у к о в о -т е х н іч н о ї л іт е р а т у р и , с и с т е м о ю п а т е н - т у в а н н я ур еч ев ле ні т а не ур еч ев ле ні у м о в и Д іР , п ід го т о в к и н а у к о в и х к а д р ів т а н а д а н - н я н а у к о в о -т е х н іч н и х п о с л у г не ур еч ев ле ні : з а с а д и н а у к и , с т и л ь н а у к о в о го м и с л е н н я т а в н у т р іш н ь о н а у к о в а р е ф л е к с ія ур еч ев ле ні : н а я в н іс т ь р із н о м а н іт н и х д ж е р е л ф ін а н с у в а н н я і д о с я гн у т и й р ів е н ь ф ін а н - с о в о го з а б е зп е ч е н н я Результат н о в і н а у к о в і т а т е х н іч н і зн а н н я , н о в і н а у к о в і і п р а к т и ч н і п р о б л е м и , н а у к о в о -т е х н іч н а і н ф о р м а ц ія , р о зв и н е н і п із н а в а л ь н и й і н с т р у м е н т а р ій т а п із н а в а л ь н і зд а т н о с т і д о с л ід н и к ів у м о в и д л я п р о в е д е н н я Д іР т а п ід го т о в к и н а у к о в и х к а д р ів у ч а с т и н і н а к о п и ч е н н я , зб е р е - ж е н н я , о б р о б к и , с и с т е м а т и - за ц ії т а т р а н с л я ц ії н а у к о в о - т е х н іч н о ї ін ф о р м а ц ії н о в і н а у к о в і т а т е х н іч н і зн а н н я , н о в і н а у к о в і і п р а к т и ч н і п р о б л е м и , н а у к о в о - т е х н іч н а і н ф о р м а ц ія , р о зв и н е н і п із н а - в а л ь н и й і н с т р у м е н т а р ій т а п із н а в а л ь н і зд а т н о с т і д о с л ід н и к ів П ро до вж ен ня т аб л. 2 НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Наука та наукознавство, 2011, № 1 11 імені В.І. Вернадського). Суспільний рівень суб’єктів науково-технічної ді- яльності представляє наукова спільно- та, а в окремих видах науково-технічної діяльності — державні органи, що здій- снюють курирування відповідних сфер, а саме підготовки наукових кадрів (зо- крема в сфері атестації наукових кадрів в Україні — ВАК України), патентної (патентні відомства), ліцензійної та сертифікаційної (відомства із ліцензу- вання, стандартизації, метрології або сертифікації) діяльності. Засоби науково-технічної діяльності існують в уречевленій та неуречевленій формах. Уречевлену форму представ- ляють знаряддя для ДіР, бібліотечні фонди та інформаційні системи і тех- нології, що використовуються як для генерування наукових та технічних знань, так і їх збереження, системати- зації, поширення і застосування через їх трансформацію у науково-технічну інформацію. Для уречевленої форми засобів науково-технічної діяльності притаманні наступні властивості: ве- лика номенклатура, найвищий рівень наукомісткості, значні обсяги витрат (інтелектуальних і фінансових) на їх створення, швидке моральне постарін- ня та складність в обрахунку аморти- зації. Неуречевлену форму складають розвинені пізнавальні здатності до- слідника та пізнавальний інструмента- рій. Пізнавальні здатності дослідника формуються не лише під час здобуття вищої освіти та в процесі підготовки наукових кадрів, але й розвиваються протягом всього періоду його творчої професійної діяльності. Для них влас- тиві такі риси, як невідчужуваність, безмежність у розвитку, залежність від тривалості й складності раніше вико- наних ДіР, неможливість адекватної економічної оцінки. Пізнавальному інструментарію притаманні властивос- ті пізнавальних здатностей дослідника, окрім невідчужуваності. Предмет науково-технічної діяльності також містить уречевлену й неуречев- лену форми. Перша — це матеріали і напівфабрикати, що застосовують- ся під час ДіР, надання науково- технічних послуг, у формі другої по- стає науково-технічна інформація, в яку трансформовані наукові й технічні знання, а також сформульовані науко- ві й практичні проблеми, пізнавальний інструментарій та пізнавальні здатнос- ті дослідника, на які цілеспрямовано направлені дії відповідних суб’єктів під час проведення всіх складових науково-технічної діяльності. Процес науково-технічної діяль- ності відбувається у нерозривній єд- ності її складових: процесу ДіР і під- готовки наукових кадрів, що містять етапи генерування, об’єктивації та об’єктивізації нових наукових і тех- нічних знань, та процесу надання науково-технічних послуг, що опосе- редковує перебіг обох попередніх про- цесів. Умови науково-технічної діяльності виступають в уречевленій та неуречевле- ній формах. Уречевлені умови — це на- явність розгалуженої мережі наукових організацій; досягнуті у країні рівень накопичення науково-технічної ін- формації, що залежить від виробників науково-технічних послуг, рівень ово- лодіння накопиченими формалізовани- ми знаннями — у національній системі підготовки наукових кадрів; наявність різноманітних джерел фінансування науково-технічної діяльності й досяг- нутий рівень фінансового забезпе- чення цього виду діяльності у країні. Серед джерел фінансування науково- технічної діяльності розрізняють на- О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 112 ціональні й іноземні, серед національ- них джерел міжнародна статистика виділяє: кошти корпорацій (кошти національних замовників), урядові кошти (кошти державного і місцевих бюджетів), кошти неурядових фондів, власні кошти виконавців та кошти ін- ших джерел. Найбільше значення ма- ють перші три з національних джерел фінансування, водночас посилення значення іноземних джерел фінансу- вання науково-технічної діяльності є одним з проявів процесів глобалізації. Досягнутий рівень фінансового за- безпечення науково-технічної діяль- ності у країні можна оцінити на індиві- дуальному рівні, що відображають такі відносні показники: валові витрати на ДіР на одного мешканця, валові витра- ти на одного дослідника; на суспіль- ному рівні оцінюється наукомісткість ВВП як частка валових витрат на ДіР у ВВП. Фахівці акцентують увагу на тому, що при значенні наукомісткос- ті ВВП до 0,4% реалізується лише со- ціокультурна функція науки, досягнуті значення наукомісткості ВВП в інтер- валі 0,4—0,9% уможливлюють реаліза- цію пізнавальної функції науки, і лише при перевищенні наукомісткості ВВП на рівні 0,9% відбувається економічна реалізація науки [22, с. 93—94]. Неуре- чевленими умовами науково-технічної діяльності виступають засади науки, стиль наукового мислення та внутріш- ньонаукова рефлексія, формування яких відбувається у сфері ДіР. Результати науково-технічної діяль- ності розглянемо у контексті її скла- дових, оскільки розширений розгляд є необхідним для визначення їх еко- номічної природи. Безпосереднім ре- зультатом ДіР є нові наукові та техніч- ні знання, що розглядаються як на- укові відкриття чи винаходи, що фор- малізовані у наукових працях, якими виступають монографії, дисертації, статті у наукових часописах, доповіді й матеріали конференцій, симпозі- умів. За розмислами Й. Шумпетера, «…навряд чи зустрічаються на світі вче- ні, які постійно йдуть від одного свого твору до іншого, але рідко хто із дослід- ників за все своє життя ні разу не здій- снить хоча б маленького, але власного відкриття» [23; с. 146]. Показники кіль- кості наукових праць, винаходів висту- пають показниками продуктивності діяльності дослідника чи винахідника, вони беруться до уваги при визначен- ні результативності функціонування і колективних суб’єктів ДіР, крім того, показники кількості наукових статей, кількості поданих і отриманих заявок на патенти застосовують для характе- ристики ефективності використання наукового потенціалу країн світу. Водночас між науковими працями і винаходами як формами існуван- ня наукових і технічних знань існує істотна відмінність, що полягає в їх здатності у подальшому використанні бути уречевленими: — наукові відкриття, що втілені у наукових працях, стають предметом наступних ДіР або слугують збагачен- ню неуречевленої складової засобів ДіР (пізнавального інструментарію у вигляді нових методологічних під- ходів, методів, методик), вони мо- жуть бути уречевленими, лише будучи трансформованими у нові знання, вті- лені у винаходах; — винаходи, практичне застосування яких приводить до їх втілення в іннова- ційній (у тому числі наукомісткій) про- дукції, уречевлюються в матеріальних об’єктах, подальше використання яких має проміжний або кінцевий характер; причому особливість такого результату НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Наука та наукознавство, 2011, № 1 13 полягає у тому, що він збагачує уречев- лену складову засобів ДіР у вигляді но- вітнього наукового обладнання. Проте наукові й технічні знання — не єдиний результат ДіР. Ф. Махлуп за- значав, що досягаються й інші резуль- тати у вигляді нових наукових проблем і передбачень, нових практичних про- блем та ідей, але їх об’єднує передовсім складність, а то й неможливість вимі- рювання [24, с. 220—223]. Постановка нових наукових і практичних проблем має цінність для збагачення предмету ДіР, оскільки майбутнім поколінням дослідників вже зекономлено час на їх пошук і формулювання. Як підкреслю- вав Г.М. Добров, «обсяги попередньо накопиченої інформації (знання, до- свід, ідеї) великою мірою впливають на результативність її наступної перероб- ки з метою виробництва нової інфор- мації» [25, с. 142]. Інший аспект — це запуск завдяки невирішеній проблемі мотиваційного механізму у діяльності дослідника, що спонукає знаходження нових методів і шляхів її розв’язання. Поруч із генерованими новими науковими і технічними знаннями та сформульованими проблемами важли- вим результатом ДіР виступає науково- технічна інформація, необхідна для подальших наукових пошуків. Знання є специфічним результатом людської діяльності, яке на відміну від інфор- мації не існує поза межами людського суспільства. Хоча в кожному конкрет- ному випадку знання, генероване ін- дивідом чи колективом, за своїм зміс- том не залежить ні від окремої людини зокрема, ні від людства загалом. Отже, науково-технічна інформація, в якій об’єктивовані нові наукові й практич- ні проблеми та ідеї, може розглядати- ся як потенціальне знання, і головни- ми факторами актуалізації можливого приросту знань виступають час і рівень розвиненості пізнавальних здатностей дослідників. Наукові та технічні знання мають певні спільні й відмінні риси з науково- технічною інформацією (табл. 3). Спіль ність наукових і технічних знань та науково-технічної інформації ґрун- тується на сервісному характері діяль- ності щодо їх продукування та спожи- вання, обумовленому їх нематеріаль- ною природою, високими вимогами щодо рівнів освітньої та професійної підготовки їх творців і користувачів. Крім того, як економічне благо вони є прикладом суспільних благ. Відмінності знань та інформації полягають у функ- ціях, які покликані реалізовувати такі феномени, формі існування, способах їх споживання, внутрішній структурі, спроможності до відтворення і відчу- ження, відношенні до суб’єкту, ціннос- ті, мобільності, доступності та ін. Ре- зультати ДіР мають важливе значення для соціально-економічного прогресу людства, причому таке значення зміню- валося з еволюцією науково-технічної діяльності, зокрема і суспільства зага- лом. На сьогодні наукові й технічні зна- ння як головний результат ДіР реалі- зують не лише евристичну, когнітивну та регулятивну функції, що проявля- лися на етапі зародження цього виду діяльності, але й трансформаційну, прогностичну й інтеграційну функції. Більшість економістів схиляються до тези, що наукові й технічні знання пе- ретворилися на безпосередню продук- тивну силу. Накопичений доробок нау- кових і технічних знань став потужним поштовхом змін у внутрішній структурі будь-якого виду людської діяльності, й не лише через скорочення робочого і збільшення вільного часу. Йдеться про О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 114 Таблиця 3 Спільне й відмінне у наукових і технічних знаннях та науково-технічній інформації* Риси Наукові та технічні знання Науково-технічна інформація С П І Л Ь Н І — є результатом надання послуг, що мають нематеріальний характер, невичерпні, не можуть бути спожитими в процесі використання; — є ресурсами, використання яких під час науково-технічної діяльності взаємо- обумовлене: збігаються процеси їх споживання і виробництва; — вибірковість, що потребує адекватної освітньої та професійної підготовки для сприйняття і використання; — неможливість застосування традиційних підходів до оцінювання в умовах рин- кової економіки, оскільки їм властиві ознаки суспільних благ В І Д М І Н Н І Є результатом досліджень і розробок як пізнавальної діяльності людини надання науково-технічних послуг щодо об’єктивізації та переведення у знакову форму невід’ємних властивостей матерії; як додаткова інформація є результатом ДіР Функції евристична, когнітивна, трансфор- маційна, інтеграційна, регулятивна, прогностична трансляційна, засіб зниження невизна- ченості й ризиків використання науко- вих і технічних знань Форма існування явні (формалізовані) та неявні (неформалізовані) виключно формалізована Внутрішня структура неподільні, внутрішня цілісність структурована За характером відчуження невідчужувані відчужувана Спроможність до відтворення унікальність, невідтворюваність здатність до багаторазового копіювання Відношення до суб’єкту суб’єктні інтерсуб’єктна Мета споживання генерування знання інформування як трансляція знання Цінність вплив на систему знання, здатність задовольняти різноманітні потреби людини, суспільства зменшення інформаційної асиметрії, стабілізація і збереження відповідних систем Доступ необмежений обмежений Мобільність міждисциплінарна і міжгалузева просторова * Складено автором. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Наука та наукознавство, 2011, № 1 15 трансформації у свідомості, поглибле- не усвідомлення кожною людиною по- треб пізнання і саморозвитку — запуск мотиваційного механізму самореф- лексії людини, розвиток її як інфор- маційної системи через нарощення власного інтелектуального потенціалу. Відтак цінність знань відрізняється від цінності інформації саме у діяльніс- ному контексті: цінність наукових і технічних знань формується у процесі їх засвоєння і подальшого прирощен- ня, що має суб’єктну основу, оскільки цінність науково-технічної інформації визначається їх здатністю стабілізувати і зберігати відповідні системи. Водночас важливою умовою про- яву цінності наукових і технічних знань є відповідний рівень розвитку зовнішнього щодо індивіда середови- ща, в якому він здатен реалізувати свій інтелектуальний потенціал. Це впли- ває на час реалізації інтелектуального потенціалу індивіда. Рівень розвитку зовнішнього середовища визначає передовсім рівень розвитку системи науково-технічної інформації. Щодо результату підготовки наукових кадрів, то він охоплює також результа- ти ДіР, а саме нові наукові та технічні знання, сформульовані наукові й прак- тичні проблеми, науково-технічну ін- формацію, які генеруються внаслідок оволодіння новим поколінням дослід- ників пізнавальним інструментарієм та розвитку власних пізнавальних здат- ностей. Пізнавальні здатності дослід- ника мають також і економічну приро- ду. Економічну природу пізнавальних здатностей дослідника можна розкрити з позицій людського капіталу: вони хоча і мають біологічну основу, є власністю дослідника, їх розвиток відбувається внаслідок інвестицій у підготовку на- укових кадрів, вони використовуються у процесі науково-технічної діяльності, результати якої є економічними блага- ми, що зумовлюють підвищення про- дуктивності праці майбутніх поколінь дослідників (при використанні науко- вих знань), появу нових й удосконале- них продуктів і послуг (при застосуван- ні технічних знань), що дозволяють під- вищувати продуктивність праці (інвес- тиційні товари) та ступінь задоволення потреб кінцевих споживачів (споживчі товари), впливаючи на зростання дохо- дів власників і національного доходу за- галом. Варто зауважити, що не усі з під- готовлених дослідників продовжують свою професійну діяльність у сфері ДіР, проте набутий досвід творчості перено- ситься ними в інші види економічної діяльності, й таким чином відбувають- ся якісні зміни практично в усіх видах людської діяльності, і не лише тому, що сьогодні вони зорганізовані на науковій основі, але й завдяки розширенню ін- формаційного потенціалу їх суб’єктів. Результатом науково-технічних послуг є створені умови для систематичного проведення ДіР і підготовки наукових кадрів у частині накопичення, збере- ження, обробки, систематизації та тран- сляції науково-технічної інформації. Водночас надані науково-технічні по- слуги не лише уможливлюють усі скла- дові науково-технічної діяльності, вони є потужним інтегратором для інших ви- дів людської діяльності, оскільки забез- печують збереження та транслювання нових наукових і технічних знань. Таким чином, результати науково- технічної діяльності також мають уре- чевлену та неуречевлену форми. У неу- речевленій формі постає частина нових наукових і технічних знань (наукові праці, наукові відкриття), нові на- укові й практичні проблеми, науково- технічна інформація, розвинені пізна- О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 116 вальний інструментарій та пізнаваль- ні здатності дослідників. Уречевленої форми набувають ті нові наукові і технічні знання, що стають об’єктами інтелектуальної власності. Розкриття сутнісних характерис- тик складових науково-технічної ді- яльності (їх мети, суб’єктів, засобів, предмету, процесу, умов та результа- тів) дозволило з позицій діяльнісного підходу комплексно охарактеризувати науково-технічну діяльність та визна- чити її головні властивості, а саме: 1) Полісистемність, оскільки цей вид діяльності містить такі взаємопов’язані й взаємообумовлені складові, як ДіР, підготовка наукових кадрів, надання науково-технічних послуг. Взаємообу- мовленість цих складових реалізується на всіх рівнях діяльності: від їх мети, суб’єктів, засобів, предмету, процесу, умов до результатів. 2) Творчість, що передбачає голов- ним елементом творця наукового і технічного знання (і як суб’єкта, і як об’єкта), власника пізнавальних здат- ностей, діяльного суб’єкта, носія ког- нітивної волі, який урухомлює неуре- чевлені засоби ДіР — пізнавальний ін- струментарій — і досягає поставленої мети у науково-технічній діяльності, тому її не можна повністю перекласти на будь-які машини чи роботів. 3) Однократність, оскільки резуль- татом науково-технічної діяльності є однократне вирішення завдань, ви- конання нестандартних операцій, створення унікальних за новизною й оригінальністю продуктів і технологій. З метою уникнення повторювань ство- рено інститут патентування, здійсню- ються публікації наукових праць, що дозволяє інформувати наукову спіль- ноту про прирощення запасу наукових та технічних знань і суттєво уникати дублювання, яке для суспільства озна- чає дублювання витрат на одні й ті ж напрями досліджень, проте певною мі- рою воно необхідне, оскільки доводить надійність отриманого результату. 4) Дискретність. Науково-технічна діяльність містить різноманітні непо- вторювані елементи, оскільки зміна напрямів досліджень, дослідної те- матики, об’єктів, що проектуються, утруднює вироблення стереотипних підходів до вирішення поставлених за- вдань, є основою багатоваріантності рішень, що приймаються. 5) Невизначеність — відсутність чіт- ких кількісних значень параметрів, які описують науково-технічну діяльність як систему, оскільки практично всім її складовим притаманна неуречевлена форма сутнісних характеристик, яку неможливо оцінити кількісно, зокрема це стосується часу досягнення резуль- тату ДіР, повних витрат фінансових, кадрових ресурсів та ін. 6) Кооперативність, що притаманна науково-технічній діяльності й відо- бражає суб’єкт-суб’єктну взаємодію всіх її учасників, оскільки у пізнаваль- ній діяльності індивідуальний творчий процес неможливий без використання накопиченого наукового доробку, що є відображенням кумулятивного ха- рактеру наукових і технічних знань, та досягнення когнітивного консенсусу. Крім того, кооперативність притаман- на всьому процесу науково-технічної діяльності як об’єднання зусиль бага- тьох її суб’єктів для прирощення запа- су знань та їх продуктивного викорис- тання. 7) Синергічність — спрямованість на прирощення наукових і технічних знань, що мають кумулятивний характер. 8) Інтегративність — з одного боку, здатність на основі синтезу пізна- НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Наука та наукознавство, 2011, № 1 17 вального інструментарію різних наук та накопиченого доробку наукових і технічних знань вирішувати більш складні науково-технічні завдання чи практичні проблеми, що забезпечуєть- ся міждисциплінарним характером су- часних ДіР, з іншого боку, здатність до зближення й об’єднання з більшістю видів економічної діяльності та їх вза- ємної трансформації. 9) Всезагальність. Відкриття, що бу- ли зроблені один раз, можуть у подаль- шому застосовуватися без будь-яких витрат на ДіР, здобуваючи значення дарової природної сили. Застосування результатів науково-технічної діяль- ності також не має чітких меж, вони можуть застосовуватися у будь-якому виді діяльності. 10) Глобальність, оскільки будь-яке відкриття або винахід як результати науково-технічної діяльності спрямо- вані на майбутнє й адресовані всьому людству, незалежно від континенту, національності чи політичної органі- зації суспільства. Такі властивості науково-технічної діяльності здійснюють суттєвий вплив на організацію, економічні основи та управління цим видом діяльнос- ті. Зокрема, принципова відмінність творчості як типу людської активнос- ті полягає у тому, що вона не створює ринкових благ і не зумовлює ринкових принципів розподілу, «оскільки метою суб’єкта, що творить, є не речове благо, а розвиток власної особистості. Творча активність не підлягає експлуатації, оскільки відчуження матеріальних або нематеріальних продуктів такої діяль- ності, навіть якщо й існує, не супере- чить головній меті індивіда-творця — його самовдосконаленню» [26, с. 718]. Такі ж аспекти реалізуються через всезагальність і глобальність її резуль- татів, зумовлюють наднаціональний рівень їх виявлення і протистояння глобальним проблемам як прояв не- далекоглядного і руйнівного для до- вкілля використання цих результатів. Полісистемність вимагає неухильного дотримання системного підходу при формуванні й реалізації державної науково-технічної політики, тоді як невизначеність і однократність вима- гають систематичних, а не разових дій у царині державного регулювання її розвитку. Кооперативність зумовлює ритмічність функціонування всіх скла- дових науково-технічної діяльності, інтегративність уможливлює її постій- ний розвиток і забезпечує науково- технічну й інформаційну основу всіх видів економічної діяльності. 1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2007. 2. Класифікація видів економічної діяльності: ДК 009:2005. Видання офіційне. — К.: Держспо- живстандарт України, 2006. 3. Філософський енциклопедичний словник. — К.: Абрис, 2002. 4. Маковецький А.М. Наука і наукова діяльність як цінність / А.М. Маковецький, В.А. Мако- вецький. — Чернівці: Рута, 2002. 5. Лебедев С.А. Философия науки: краткая энциклопедия (основные направления, концепции, категории) / С.А. Лебедев. — М.: Академический Проспект, 2008. 6. Новіков Б.В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму / Б.В. Новіков. Монографія. — К.: Вид-ць ПАРАПАН, 2005. 7. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А.А. Чухно. — К.: Логос, 2003. 8. Наука глазами гуманитария / Отв. ред. В.А. Лекторский. — М.: Прогресс-Традиция, 2005. О.І. Жилінська Science and Science of Science, 2011, № 118 9. Мизес Л. фон. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории / Людвиг фон Мизес ; пер. с 3-го испр. англ. изд. А.В. Куряева. — Челябинск: Социум, 2005. 10. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества / В.Л. Иноземцев. — М.: Аcademia; Наука, 1998. 11. Степин В.С. Теоретическое знание / В.С. Степин. — М.: Прогресс-Традиция, 2003. 12. Ленк Х. Оперативные и теоретико-деятельностные аспекты технологической теории науки / Х.Ленк // Человек. Наука. Цивилизация. К семидесятилетию академика В.С. Степина. — М.: Ка- нон+, 2004. 13. Келле В.Ж. От производства знаний к производству технологий / В.Ж. Келле // Человек. Наука. Цивилизация. К семидесятилетию академика В.С. Степина. — М.: Канон+, 2004. 14. Друкер П. Управление в обществе будущего / П. Друкер: Пер. с англ. — М.: ООО «И.Д. Ви- льямс», 2007. 15. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання / М.Г. Марчук. — Чернівці: Рута, 2001. 16. Бернал Дж. Наука в истории общества / Дж. Бернал: пер. с англ. А.М. Вязьминой и др., общ. ред. Б.М. Кедрова, И.В. Кузнецова. — М.: Иностранная литература, 1956. 17. Поппер К. Логика научного исследования / К. Поппер: Пер. с англ. — М.: Республика, 2005. 18. Ясперс К. Смысл и назначение истории / Карл Ясперс : пер с нем. 2-е изд. — М., 1994. 19. Егоров И.Ю. Наука и инновации в процессах социально-экономического развития : [моно- графия] / И.Ю. Егоров. — К.: [ИВЦ Госкомстата Украины], 2006. 20. Пархоменко В.Д. Інформаційна аналітика у сфері науково-технічної діяльності / В.Д. Пархо- менко, О.В. Пархоменко : Монографія. — К.: УкрІНТЕІ, 2006. 21. Жилінська О.І. Суб’єкти науково-технічної діяльності: проблеми визначення та класифікації в умовах глобалізації / О.І. Жилінська // Вісн. КНУ ім. Т. Шевченка. Серія «Економіка». — 2007. — Вип. 93. 22. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / Під ред. Ма- лицького Б.А. — К.: УкрІНТЕІ, 2001. 23. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / Й.А. Шумпетер ; [предисл. В.С.Автономова; пер. с нем. В.С. Автономова и др.; пер. с англ. В.С. Авто- номова и др.]. — М.: Эксмо, 2007. 24. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / Ф. Махлуп / Пер. с англ. — М.: Изд-во «Прогресс», 1966. 25. Добров Г.М. Наука о науке / Г.М. Добров. — К.: Наукова думка, 1989. 26. Иноземцев В.Л. Постэкономическая революция: теоретическая конструкция или историче- ская реальность? / В.Л. Иноземцев // Вестн. РАН. — 1997. — Т. 67, №8. Одержано 17.01.2011 О.И. Жилинская Научно-техническая деятельность как объект исследования Рассмотрена научно-техническую деятельность с использованием познавательного инструмента- рия деятельностного подхода, определены ее сущностные характеристики в контексте целостности и взаимозависимости ее составляющих: исследований и разработок, подготовки научных кадров, предо- ставления научно-технических услуг. Раскрыты свойства научно-технической деятельности, имеющие определяющее значение для ее организации, экономического механизма реализации и государственного управления ее развитием.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30736
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0374-3896
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:39:00Z
publishDate	2011
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format	dspace
spelling	Жилінська, О.І. 2012-02-12T15:29:44Z 2012-02-12T15:29:44Z 2011 Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження / О.І. Жилінська // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 3-18. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30736 Розглянуто науково-технічну діяльність із застосуванням пізнавального інструментарію діяльнісного підходу, виявлено її сутнісні характеристики у контексті єдності і взаємозалежності її складових: досліджень і розробок, підготовки наукових кадрів, надання науково-технічних послуг. Розкрито властивості науковотехнічної діяльності, що мають визначальне значення для її організації, економічних механізмів реалізації та управління її розвитком на державному рівні. Рассмотрена научно-техническую деятельность с использованием познавательного инструментария деятельностного подхода, определены ее сущностные характеристики в контексте целостности и взаимозависимости ее составляющих: исследований и разработок, подготовки научных кадров, предоставления научно-технических услуг. Раскрыты свойства научно-технической деятельности, имеющие определяющее значение для ее организации, экономического механизма реализации и государственного управления ее развитием. The science & technology activity is investigated by use of cognitive instruments of the actionfocused approach. Its essential characteristics are outlined with consideration to integrity of and correlations between its components: research and development, training of research personnel, supply of science & technology services. The features of science & technology activity, which have critical importance for its organization, for economic mechanisms of its implementations and for its public administration are shown. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження Научно-техническая деятельность как объект исследования The Science & Technology Activity as an Object of Study Article published earlier
spellingShingle	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження Жилінська, О.І. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
title	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження
title_alt	Научно-техническая деятельность как объект исследования The Science & Technology Activity as an Object of Study
title_full	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження
title_fullStr	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження
title_full_unstemmed	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження
title_short	Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження
title_sort	науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30736
work_keys_str_mv	AT žilínsʹkaoí naukovotehníčnadíâlʹnístʹâkobêktdoslídžennâ AT žilínsʹkaoí naučnotehničeskaâdeâtelʹnostʹkakobʺektissledovaniâ AT žilínsʹkaoí thescienceamptechnologyactivityasanobjectofstudy

Науково-технічна діяльність як об’єкт дослідження

Репозитарії

Схожі ресурси