Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009)
Проаналізовано динаміку кількості фахівців, які виконують дослідження і розробки в розрізі галузей науки та окремих її дисциплін. Показано, що, крім значного (більш ніж у 3 рази) зменшення загального їх числа, за останні 14 років дуже суттєвих змін зазнала і внутрішня структура кадрового потенціалу...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30738 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) / О.С. Попович // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 26-33. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860071043206479872 |
|---|---|
| author | Попович, О.С. |
| author_facet | Попович, О.С. |
| citation_txt | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) / О.С. Попович // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 26-33. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Проаналізовано динаміку кількості фахівців, які виконують дослідження і розробки в розрізі галузей науки та окремих її дисциплін. Показано, що, крім значного (більш ніж у 3 рази) зменшення загального їх числа, за останні 14 років дуже суттєвих змін зазнала і внутрішня структура кадрового потенціалу української науки. Найбільш затребуваними з боку держави виявились суспільні науки: істотно збільшились як абсолютні показники їх кадрового потенціалу, так і їх відносна частка в загальній структурі науки України. Зберегли деяку позитивну динаміку природничі науки: їх частка в кадровому потенціалі зросла з 19 до 37%. У той же час сьогодні вже не можна говорити, що обличчя вітчизняної науки визначається переважанням дослідників технічного профілю: якщо в 1995 році вони складали 72% загального числа дослідників, то в 2009 вже 47%. Дещо менш драматична, але все ж варта тривоги ситуація в гуманітарних науках.
Проанализирована динамика численности специалистов, выполняющих исследования и разработки в разрезе отраслей науки и отдельных ее дисциплин. Показано, что, кроме значительного (более чем в 3 раза) уменьшения общего их числа, за последние 14 лет очень существенных изменений претерпела и внутренняя структура кадрового потенциала украинской науки. Наиболее востребованными со стороны государства оказались общественные науки: существенно увеличились как абсолютные показатели их кадрового потенциала, так и их относительная доля в общей структуре науки Украины. Сохранили некоторую положительную динамику общественные науки: их доля в кадровом потенциале возросла с 19 до 37%. В то же время сегодня уже нельзя говорить, что лицо отечественной науки определяется преобладанием исследователей технического профиля: если в 1945 году они составляли 72% общего числа исследователей, то в 2009 уже 47%. Несколько менее драматична, но все же тревожна ситуация в гуманитарных науках.
The analysis covers the dynamics of the number of specialists performing R&D by scientific field and in selected disciplines. It’s shown that apart from the strong (more than thrice) reduction in the total number, the past 14 years marked quite essential change in the structure of the personnel potential of the Ukrainian science. Social sciences proved to be the most demanded by the State, in view of the essential growth in absolute numbers of their researchers and their structural share. A positive dynamics could be secured by natural science, as the share of their researchers grew from 19% to 37%. However, it wouldn’t be fair to say now that the Ukrainian science features prevalence of researchers in the engineering profile: while in 1995 they accounted for 72% of the total amount of researchers, in 2009 their share fell to 47%. The situation in humanities, although being quite alarming, seems to be somewhat less dramatic.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:10:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2011, № 126
Проблеми розвитку науково-
технологічного потенціалу
У преамбулі Закону України «Про
наукову і науково-технічну діяльність»
записано: «Розвиток науки і техніки
є визначальним фактором прогресу
суспільства, підвищення добробуту
його членів, їх духовного та інтелек-
туального зростання. Цим зумовлена
необхідність пріоритетної державної
підтримки розвитку науки як джерела
економічного зростання і невід'ємної
складової національної культури та
освіти, створення умов для реалізації
інтелектуального потенціалу громадян
у сфері наукової і науково-технічної ді-
яльності, цілеспрямованої політики у
забезпеченні використання досягнень
вітчизняної та світової науки і техніки
для задоволення соціальних, економіч-
них, культурних та інших потреб» [1].
Разом з тим наука України за останні
десятиріччя пережила непрості часи:
як видно з рис. 1, більш ніж у 6 разів
зменшилось її загальне фінансування,
в результаті чого в 3,2 рази зменшилась
і чисельність фахівців, які ведуть на-
укові дослідження і розробки.
Проте, як було продемонстровано
у праці [2], фінансування різних галу-
зей науки змінювалось далеко не одна-
ково: в період з 1995 по 2007 роки, який
можна вважати періодом певної стабі-
лізації загального фінансування науки
в Україні, фінансування суспільних
наук зросло більш ніж удвічі, природ-
ничих — на 70%, в той же час підтрим-
ка технічних наук зменшилась на 10%,
а фармацевтичних навіть наполовину.
Фінансування ж досліджень у галузі
© О.С. Попович, 2011
О.С. Попович
Структурні зміни кадрової складової
наукового потенціалу України (1995—2009)
Проаналізовано динаміку кількості фахівців, які виконують дослідження і розробки
в розрізі галузей науки та окремих її дисциплін. Показано, що, крім значного (більш
ніж у 3 рази) зменшення загального їх числа, за останні 14 років дуже суттєвих
змін зазнала і внутрішня структура кадрового потенціалу української науки. Най-
більш затребуваними з боку держави виявились суспільні науки: істотно збільши-
лись як абсолютні показники їх кадрового потенціалу, так і їх відносна частка в
загальній структурі науки України. Зберегли деяку позитивну динаміку природничі
науки: їх частка в кадровому потенціалі зросла з 19 до 37%. У той же час сьогодні
вже не можна говорити, що обличчя вітчизняної науки визначається переважан-
ням дослідників технічного профілю: якщо в 1995 році вони складали 72% загального
числа дослідників, то в 2009 вже 47%. Дещо менш драматична, але все ж варта
тривоги ситуація в гуманітарних науках.
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ КАДРОВОЇ СКЛАДОВОЇ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ (1995—2009)
Наука та наукознавство, 2011, № 1 27
фізкультури і спорту зросло з 1995 до
2007 року у 74 рази!
Зрозуміло, що така нерівномірність
не могла не вплинути на структуру на-
укового потенціалу нашої країни, зо-
крема його кадрової складової. Отже,
саме обличчя української науки, в якій
на початку століття найбільш потуж-
ною ланкою були технічні дисциплі-
ни, сьогодні істотно змінилося — до-
слідженню цих змін і присвячена дана
робота.
На рис. 2 представлено розрахунки,
що відображають, як змінилася частка
укрупнених галузей української науки
серед загальної кількості фахівців, які ви-
конують наукові дослідження і розробки.
Як бачимо, зміни кардинальні: якщо
у 1995 році в технічних науках пра-
цювало 72% українських дослідників, то
у 2009 вже лише 47%. Відповідно зросла
частка всіх інших галузей: гуманітарних,
суспільних і природничих майже удві-
чі, а суспільних — навіть утричі. Отже,
можна констатувати, що якщо ще у 1995
році можна було говорити: переважна
кількість українських дослідників пра-
цює в технічних науках, то на сьогодні в
цих галузях їх уже менше половини.
Зростання відповідної частки не
означає, звичайно, що зросла абсо-
лютна кількість фахівців, які працю-
ють у відповідній галузі, адже загалом
в Україні число фахівців, які викону-
ють наукові дослідження, з 1991 року
зменшилось у 3,2 рази, а з 1995 року —
майже удвічі. Це ілюструє рис. 3, з
якого видно, що кількість науковців,
Рис.1. Порівняння динаміки загального фінансування науки в Україні в постійних цінах
(з усіх джерел) та кількості фахівців, що виконують наукові дослідження і розробки
О.С.Попович
Science and Science of Science, 2011, № 128
які працюють у технічних галузях ві-
тчизняної науки насправді з 1995 року
зменшилась утричі, природничі науки
в основному в цей період зберігали
свій кадровий потенціал (зменшення
всього на 5%), тоді як суспільні науки
збільшили його на 30%, а гуманітар-
ні — на 25%.
Для гуманітарних наук така ди-
наміка найближче корелює з фінан-
суванням, яке зросло до 2008 року на
21% (щоправда, в 2009 році воно знову
зменшилось і перевищувало 1995 рік
лише на 8%), для суспільних — значно
відстає від нарощування фінансуван-
ня, що збільшилось більш ніж удвічі до
2008 року [1] (в 2009 р. — на 88% біль-
ше, ніж у 1995р.).
Що стосується природничих і тех-
нічних наук, то тут зв'язок динаміки
фінансового забезпечення і кадрового
потенціалу більш складний. Як відомо
у нашій країні, кошти продовжують
виділятися в основному на заробітну
плату працівників науки і практично
не витрачаються на техніку експери-
менту. Природно, що така політика
найбільш згубною виявляється для
технічних дисциплін — їх фінансу-
вання за досліджуваний період мало
мінялося і лише в останні роки змен-
шилось десь на 26,4%, але старіння
обладнання дійшло тієї межі, за якою
починається катастрофічне вироджен-
ня наукового процесу, результатом
чого стала втрата двох третин науко-
вих кадрів. Природничі науки вияви-
лися все ж менш чутливими до цього,
тим більш, що їх фінансова підтримка
все ж зросла з 1995 року на 45,7%. Сут-
тєве значення має також те, що значна
частина дослідників, які працюють в
галузях природничих наук, знаходять
можливість належним чином вико-
ристовувати потенціал міжнародного
науково-технічного співробітництва.
Багато хто з них виконує експеримен-
тальні дослідження в зарубіжних нау-
кових центрах, а вдома лише оформ-
ляють результати.
Рис. 2. Зміна загальної структури кадрового потенціалу української науки
(частка відповідних галузей наук в загальній кількості фахівців,
що виконують наукові дослідження і розробки)
Джерело: Розраховано автором на основі даних Держкомстату України.
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ КАДРОВОЇ СКЛАДОВОЇ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ (1995—2009)
Наука та наукознавство, 2011, № 1 29
Рис. 3. Динаміка кількості фахівців, що працюють у різних галузях науки
в порівнянні з їх загальною кількістю
Джерело: Розраховано автором на основі даних Держкомстату України.
Рис. 4. Зміна кадрової структури природничих наук
О.С.Попович
Science and Science of Science, 2011, № 130
Значні відмінності в динаміці кадро-
вого забезпечення можна зафіксувати і
в окремих галузях кожного з показаних
на рис. 2 загальних профілів наукового
пошуку. Це наочно ілюструє рис. 4, на
якому представлено зміни в структурі
природничих наук.
Як бачимо, практично незмін-
ною лишилася частка медичних наук,
зменшилась — сільськогосподарських,
ветеринарних, хімічних, фармацевтич-
них. Натомість зросла відносна вага
фізико-математичних, геологічних,
біологічних. Причому останні виявили
найбільшу позитивну динаміку. Най-
більше реальне зростання (близько
48%) кількості працюючих порівняно з
1995 роком відбулося в галузях: біоло-
гії, геології, географії, сільськогоспо-
дарських науках. Якщо у перших трьох
випадках це безпосередньо корелює
зі збільшенням фінансової підтримки
(зростання майже у 2,5 рази), то в сіль-
ськогосподарських науках наростання
кадрів відбулося при майже незмінно-
му фінансуванні (зростання на 8%).
На 19% збільшилась чисельність
науковців у фізико-математичних на-
уках (фінансування збільшилось май-
же удвічі). У той же час майже удвічі
зменшилось число фахівців, які ведуть
дослідження в галузі хімії, хоча фінан-
сування цієї наукової дисципліни в по-
рівняльних цінах за цей період змен-
шилось всього на 7%. Очевидно, для
цього наукового напряму почав діяти
фактор вичерпання накопичених ре-
сурсів для експериментальних дослі-
джень подібно до технічних наук.
Динаміка кадрової структури гума-
нітарних наук представлена на рис. 5.
Як бачимо, при загальному зростанні
чисельності гуманітаріїв більш ніж у
півтора рази кількість філологів збіль-
шилась на 53%, істориків на 39%, а
мистецтвознавців навіть зменшилась
на 17%.
Співставлення з динамікою фінан-
сування для гуманітарних наук вигля-
дає дещо несподівано: якщо збільшен-
ня числа філологів віддалено корелює
зі зростанням фінансування цієї дис-
ципліни у 4,5 рази1, то наростання кіль-
кості істориків відбулося, незважаючи
на зменшення їх фінансової підтримки
на 38%. Водночас зменшення числа
фахівців-мистецтвознавців трапило-
ся всупереч зростанню фінансування
у 2,4 рази. При цьому співвідношення
між різними дисциплінами гуманітар-
них наук змінилося не суттєво.
Більш суттєві зміни відбулися в ка-
дровій структурі суспільних наук. Як ви-
дно з рис. 6, у ній більш ніж утричі зросла
частка юристів, майже вп’ятеро — полі-
тологів, в той же час істотно зменшилась
частка економістів, соціологів, дослід-
ників у галузі фізкультури і спорту. При
цьому абсолютна кількість юристів зрос-
ла майже в 4 рази (при зростанні фінан-
сування в 3,9 рази), політологів — майже
вшестеро (фінансування — більш ніж у
20 разів).
На 27% більше стало філософів (при
зростанні фінансування на 30%), на
22% — фахівців, які працюють в педа-
гогічній науці (фінансування зросло на
68%), на 80% дослідників-психологів
(фінансове забезпечення збільшилось
на 92%). Натомість на 22% зменши-
лось число соціологів (незважаючи на
збільшення фінансування на 38%), на
21% — економістів (хоча фінансування
зросло на 19%).
Ніяк не вписується в загальну кар-
тину ситуація з дослідниками в галузі
фізкультури і спорту: їх чисельність за
1 Тут і далі оцінки даються за розрахунками авто-
ра на основі даних Держкомстату за 2009 рік [3] з
врахуванням інфляції аналогічно [4].
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ КАДРОВОЇ СКЛАДОВОЇ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ (1995—2009)
Наука та наукознавство, 2011, № 1 31
Рис. 5. Зміна чисельності фахівців, які ведуть наукові дослідження
з дисциплін гуманітарних наук
Рис. 6. Зміна кадрової структури суспільних наук
О.С.Попович
Science and Science of Science, 2011, № 132
досліджуваний період зменшилась на
35%, незважаючи на те, що фінансова
підтримка цієї галузі зросла в 78 раз, а
в окремі роки перевищувала 1995 рік у
160 разів! Мимоволі виникає підозра, що
виділені на цю дисципліну кошти ви-
трачались зовсім не на розвиток науки.
Проте це скоріше наслідки недооцінки
важливості цієї наукової дисципліни на
початку досліджуваного періоду, адже
витрати на одного дослідника в цій галузі
й зараз лишаються нижчими, ніж в серед-
ньому по суспільним наукам України.
Досі мова йшла в основному про
показники загальної кількості фахів-
ців, які виконують наукові досліджен-
ня, без аналізу змін у їх кваліфікаційній
структурі. Для того, щоб, принаймні,
отримати оцінку загальних тенденцій
структурних змін у складі наукових ка-
дрів вищої кваліфікації, пропонуємо
звернутися до наведеної таблиці.
Як бачимо, загалом у науці Украї-
ни продовжується повільне зростання
кількості докторів наук (на 8,3%) при
суттєвому зменшенні числа кандидатів
наук (більш ніж на 25%), що само по
собі викликає тривогу щодо подальших
перспектив збереження дієздатності
наукового потенціалу. Найбільш про-
блемна ситуація складається з техніч-
ними науками: кількість докторів наук
тут зменшилась за досліджуваний пері-
од на 26,1%, а кандидатів наук — більш
ніж наполовину. Це пряме свідчення
суттєвого згортання фронту досліджень
у цій надзвичайно важливій для розви-
тку економіки сфері наукового пошуку.
Зоною підвищеної тривоги можна вва-
жати і розвиток гуманітарних наук.
Таким чином, можна констатувати,
що, крім значного (більш ніж у 3 рази)
зменшення числа фахівців, що вико-
нують наукові дослідження, за останні
14 років дуже суттєвих змін зазнала і
внутрішня структура кадрового потен-
ціалу української науки. Найбільш за-
требуваними з боку держави виявились
суспільні науки: істотно збільшились
як абсолютні показники їх кадрового
потенціалу, так і їх відносна частка в за-
гальній структурі науки України. Сьо-
годні вже не можна говорити, що об-
личчя вітчизняної науки визначається
переважанням дослідників технічного
профілю. Це означає, що можливості
реального його впливу на інновацій-
ні процеси в економіці стали набага-
то меншими. При цьому є всі підстави
стверджувати, що зміни кадрової струк-
тури технічних наук свідчать про тен-
денцію їх подальшого катастрофічного
згортання і втрати своїх позицій. Дещо
менш драматична, але все ж варта три-
воги ситуація в гуманітарних науках.
На наше глибоке переконання, ви-
явлені тенденції не відповідають орі-
єнтації на інноваційний розвиток еко-
номіки, а тому вимагають глибокого
аналізу і реагування з боку держави.
Порівняння динаміки кількості докторів і кандидатів наук
в основних галузях української науки
Галузі наук
Доктори наук Кандидати наук
1995 2009 % приросту 1995 2009 % приросту
Природничі 2306 2781 +20,6 9841 9239 -6,2
Технічні 1069 790 -26,1 8796 3703 -58
Гуманітарні 177 141 - 20,3 564 539 -4,4
Суспільні 330 445 +34,8 1296 1588 +22,5
Всього 4099 4441 +8,3 22860 17073 -25,3
Наука та наукознавство, 2011, № 1 33
1. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 1 грудня 1998 року № 285- ХIV
// Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 23. — С. 20.
2. Попович О.С. Оцінка реальних пріоритетів у фінансуванні української науки / Попович О.С.,
Червінська Т.М. // Економіка України». — 2009 . — № 12 . — С. 41—49.
3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичні збірники за 1995 — 2009 роки. — К.:
Держкомстат України.
4. Булкін І.О. Деякі особливості динаміки інтенсивності фінансового забезпечення наукової си-
стеми України (1989 — 2004 роки) / Булкін І.О. // Проблеми статистики. — 2005. — № 7. — С. 181—
186.
Одержано 10.03.2011
А.С.Попович
Структурные изменения кадровой составляющей
научного потенциала Украины (1995—2009)
Проанализирована динамика численности специалистов, выполняющих исследования и разработки
в разрезе отраслей науки и отдельных ее дисциплин. Показано, что, кроме значительного (более чем в
3 раза) уменьшения общего их числа, за последние 14 лет очень существенных изменений претерпела и
внутренняя структура кадрового потенциала украинской науки. Наиболее востребованными со сторо-
ны государства оказались общественные науки: существенно увеличились как абсолютные показатели
их кадрового потенциала, так и их относительная доля в общей структуре науки Украины. Сохранили
некоторую положительную динамику общественные науки: их доля в кадровом потенциале возросла с
19 до 37%. В то же время сегодня уже нельзя говорить, что лицо отечественной науки определяется
преобладанием исследователей технического профиля: если в 1945 году они составляли 72% общего числа
исследователей, то в 2009 уже 47%. Несколько менее драматична, но все же тревожна ситуация в гу-
манитарных науках.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30738 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:10:28Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попович, О.С. 2012-02-12T15:35:06Z 2012-02-12T15:35:06Z 2011 Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) / О.С. Попович // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 26-33. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30738 Проаналізовано динаміку кількості фахівців, які виконують дослідження і розробки в розрізі галузей науки та окремих її дисциплін. Показано, що, крім значного (більш ніж у 3 рази) зменшення загального їх числа, за останні 14 років дуже суттєвих змін зазнала і внутрішня структура кадрового потенціалу української науки. Найбільш затребуваними з боку держави виявились суспільні науки: істотно збільшились як абсолютні показники їх кадрового потенціалу, так і їх відносна частка в загальній структурі науки України. Зберегли деяку позитивну динаміку природничі науки: їх частка в кадровому потенціалі зросла з 19 до 37%. У той же час сьогодні вже не можна говорити, що обличчя вітчизняної науки визначається переважанням дослідників технічного профілю: якщо в 1995 році вони складали 72% загального числа дослідників, то в 2009 вже 47%. Дещо менш драматична, але все ж варта тривоги ситуація в гуманітарних науках. Проанализирована динамика численности специалистов, выполняющих исследования и разработки в разрезе отраслей науки и отдельных ее дисциплин. Показано, что, кроме значительного (более чем в 3 раза) уменьшения общего их числа, за последние 14 лет очень существенных изменений претерпела и внутренняя структура кадрового потенциала украинской науки. Наиболее востребованными со стороны государства оказались общественные науки: существенно увеличились как абсолютные показатели их кадрового потенциала, так и их относительная доля в общей структуре науки Украины. Сохранили некоторую положительную динамику общественные науки: их доля в кадровом потенциале возросла с 19 до 37%. В то же время сегодня уже нельзя говорить, что лицо отечественной науки определяется преобладанием исследователей технического профиля: если в 1945 году они составляли 72% общего числа исследователей, то в 2009 уже 47%. Несколько менее драматична, но все же тревожна ситуация в гуманитарных науках. The analysis covers the dynamics of the number of specialists performing R&D by scientific field and in selected disciplines. It’s shown that apart from the strong (more than thrice) reduction in the total number, the past 14 years marked quite essential change in the structure of the personnel potential of the Ukrainian science. Social sciences proved to be the most demanded by the State, in view of the essential growth in absolute numbers of their researchers and their structural share. A positive dynamics could be secured by natural science, as the share of their researchers grew from 19% to 37%. However, it wouldn’t be fair to say now that the Ukrainian science features prevalence of researchers in the engineering profile: while in 1995 they accounted for 72% of the total amount of researchers, in 2009 their share fell to 47%. The situation in humanities, although being quite alarming, seems to be somewhat less dramatic. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) Структурные изменения кадровой составляющей научного потенциала Украины (1995—2009) Structural Change in the Personnel Component of the Research Potential of Ukraine (1995 2009) Article published earlier |
| spellingShingle | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) Попович, О.С. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу |
| title | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) |
| title_alt | Структурные изменения кадровой составляющей научного потенциала Украины (1995—2009) Structural Change in the Personnel Component of the Research Potential of Ukraine (1995 2009) |
| title_full | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) |
| title_fullStr | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) |
| title_full_unstemmed | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) |
| title_short | Структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу України (1995—2009) |
| title_sort | структурні зміни кадрової складової наукового потенціалу україни (1995—2009) |
| topic | Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу |
| topic_facet | Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30738 |
| work_keys_str_mv | AT popovičos strukturnízmínikadrovoískladovoínaukovogopotencíaluukraíni19952009 AT popovičos strukturnyeizmeneniâkadrovoisostavlâûŝeinaučnogopotencialaukrainy19952009 AT popovičos structuralchangeinthepersonnelcomponentoftheresearchpotentialofukraine19952009 |