Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей

Стаття присвячена проблемі середньострокового прогнозування чисельності наукових кадрів за рахунок перерозподілу кваліфікованих кадрів між різними видами економічної діяльності. Виявлено найбільш значимі фактори, керуванням якими дасть змогу прискорити чи загальмувати процес відновлення кадрового по...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наука та наукознавство
Дата:	2010
Автори:	Вашуленко, О.С., Грига, В.Ю., Єгоров, І.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2010
Теми:	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30762
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей / О.С.Вашуленко, В.Ю.Грига, І.Ю.Єгоров // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 28-39. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30762
record_format	dspace
spelling	Вашуленко, О.С. Грига, В.Ю. Єгоров, І.Ю. 2012-02-13T20:10:39Z 2012-02-13T20:10:39Z 2010 Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей / О.С.Вашуленко, В.Ю.Грига, І.Ю.Єгоров // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 28-39. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30762 Стаття присвячена проблемі середньострокового прогнозування чисельності наукових кадрів за рахунок перерозподілу кваліфікованих кадрів між різними видами економічної діяльності. Виявлено найбільш значимі фактори, керуванням якими дасть змогу прискорити чи загальмувати процес відновлення кадрового потенціалу науки. На основі побудованої багатофакторної регресійної моделі розроблено три сценарії розвитку наукових кадрів на період до 2012 року. Статья посвящена проблеме среднесрочного прогнозирования численности научных кадров за счет перераспределения квалифицированных кадров между различными видами экономической деятельности. Выявлены наиболее значимые факторы, управление которыми позволит ускорить или затормозить процесс восстановления кадрового потенциала науки. На основе построенной многофакторной регрессионной модели разработаны три сценария развития научных кадров на период до 2012 года. The article is devoted to medium-term forecasting of the scientific personnel through redistribution of qualified personnel between various economic activities. Most significant factors are identified, which, if brought to control, enable for accelerating or hampering renovation of the scientific personnel. Three development scenarios for the scientific personnel in Ukraine till 2012 are built on the basis of the constructed multifactor regression model. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей Построение сценариев развития научных кадров в Украине на основе использования статистических моделей Building up Development Scenarios for Scientific Personnel in Ukraine by Use of Statistical Models Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей
spellingShingle	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей Вашуленко, О.С. Грига, В.Ю. Єгоров, І.Ю. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
title_short	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей
title_full	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей
title_fullStr	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей
title_full_unstemmed	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей
title_sort	побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в україні на основі використання статистичних моделей
author	Вашуленко, О.С. Грига, В.Ю. Єгоров, І.Ю.
author_facet	Вашуленко, О.С. Грига, В.Ю. Єгоров, І.Ю.
topic	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
topic_facet	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Наука та наукознавство
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Построение сценариев развития научных кадров в Украине на основе использования статистических моделей Building up Development Scenarios for Scientific Personnel in Ukraine by Use of Statistical Models
description	Стаття присвячена проблемі середньострокового прогнозування чисельності наукових кадрів за рахунок перерозподілу кваліфікованих кадрів між різними видами економічної діяльності. Виявлено найбільш значимі фактори, керуванням якими дасть змогу прискорити чи загальмувати процес відновлення кадрового потенціалу науки. На основі побудованої багатофакторної регресійної моделі розроблено три сценарії розвитку наукових кадрів на період до 2012 року. Статья посвящена проблеме среднесрочного прогнозирования численности научных кадров за счет перераспределения квалифицированных кадров между различными видами экономической деятельности. Выявлены наиболее значимые факторы, управление которыми позволит ускорить или затормозить процесс восстановления кадрового потенциала науки. На основе построенной многофакторной регрессионной модели разработаны три сценария развития научных кадров на период до 2012 года. The article is devoted to medium-term forecasting of the scientific personnel through redistribution of qualified personnel between various economic activities. Most significant factors are identified, which, if brought to control, enable for accelerating or hampering renovation of the scientific personnel. Three development scenarios for the scientific personnel in Ukraine till 2012 are built on the basis of the constructed multifactor regression model.
issn	0374-3896
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30762
citation_txt	Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей / О.С.Вашуленко, В.Ю.Грига, І.Ю.Єгоров // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 28-39. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT vašulenkoos pobudovascenaríívrozvitkunaukovihkadrívvukraínínaosnovívikoristannâstatističnihmodelei AT grigavû pobudovascenaríívrozvitkunaukovihkadrívvukraínínaosnovívikoristannâstatističnihmodelei AT êgorovíû pobudovascenaríívrozvitkunaukovihkadrívvukraínínaosnovívikoristannâstatističnihmodelei AT vašulenkoos postroeniescenarievrazvitiânaučnyhkadrovvukrainenaosnoveispolʹzovaniâstatističeskihmodelei AT grigavû postroeniescenarievrazvitiânaučnyhkadrovvukrainenaosnoveispolʹzovaniâstatističeskihmodelei AT êgorovíû postroeniescenarievrazvitiânaučnyhkadrovvukrainenaosnoveispolʹzovaniâstatističeskihmodelei AT vašulenkoos buildingupdevelopmentscenariosforscientificpersonnelinukrainebyuseofstatisticalmodels AT grigavû buildingupdevelopmentscenariosforscientificpersonnelinukrainebyuseofstatisticalmodels AT êgorovíû buildingupdevelopmentscenariosforscientificpersonnelinukrainebyuseofstatisticalmodels
first_indexed	2025-11-25T22:16:39Z
last_indexed	2025-11-25T22:16:39Z
_version_	1850558747084062720
fulltext	Science and Science of Science, 2010, № 128 Проблеми розвитку науково- технологічного потенціалу Вступ Останні два десятиріччя були важки- ми для наукової системи України. У цей час спостерігалися здебільше негативні зміни у фінансовому та матеріально- технічному забезпеченні сфери дослі- джень і розробок з боку держави, сут- тєве зменшення кількості замовлень від підприємств, що не могло не призвести до істотного скорочення чисельності наукових кадрів [1—3]. Проголошення в останні роки кур- су на розбудову в Україні ефективної інноваційної системи створює певні умови для відновлення наукового по- тенціалу країни та зміни тенденцій у кадровому забезпеченні наукової ді- яльності. Звичайно, проблема розвитку на- укових кадрів є багатоаспектною. Вона включає розгляд питань освіти, етики наукової діяльності, створення інсти- туційних умов для роботи вчених тощо. Метою даної статті є вивчення і серед- ньострокове прогнозування динаміки чисельності наукових кадрів на осно- ві використання статистичних моде- лей. При цьому слід підкреслити, що основ на увага у роботі на відміну від публікацій деяких інших авторів [4, 5] присвячена проблемам зміни чисель- ності зайнятих наукою в першу чергу за рахунок перерозподілу кваліфікованих кадрів між різними видами економіч- ної діяльності та в контексті можли- вої трансформації моделі соціально- економічного розвитку країни в най- ближчі три роки. Вибір показників, що визначають зміни у чисельності наукових кадрів Чисельність наукових кадрів може змінюватися під впливом багатьох фак- Стаття присвячена проблемі середньострокового прогнозування чисельності на- укових кадрів за рахунок перерозподілу кваліфікованих кадрів між різними видами економічної діяльності. Виявлено найбільш значимі фактори, керуванням якими дасть змогу прискорити чи загальмувати процес відновлення кадрового потенціалу науки. На основі побудованої багатофакторної регресійної моделі розроблено три сценарії розвитку наукових кадрів на період до 2012 року. О.С.Вашуленко, В.Ю.Грига, І.Ю.Єгоров Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей © О.С. Вашуленко, В.Ю. Грига, І.Ю. Єгоров, 2010 ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ Наука та наукознавство, 2010, № 1 29 торів, які є специфічними для тієї чи ін- шої країни з перехідною економікою [6, 7], але вирішальними більшість дослід- ників вважають фінансові чинники. Ці фактори і були покладені в осно- ву побудови регресійних моделей, що розглядаються далі. Рівень фінансування наукової сфе- ри України за останні 18 років (рис.1) постійно зменшується (за винятком 1997 та 2003 років), і останніми роками (2007—2008) цей пок азник не переви- щував 0,86% ВВП. Загальне скорочення витрат на НДДКР свідчить, що ця сфера, на відмі- ну від радянських часів, перестала бути пріоритетом державного розвитку в Україні. Такий стан речей кардинально відрізняється від ситуації у розвинених країнах, які роблять ставку на приско- рений розвиток саме наукового потен- ціалу як бази для забезпечення стійкого економічного розвитку [8]. При цьому однією з найважливіших проблем на- укової діяльності у свою чергу є забез- печення даної сфери висококваліфіко- ваними науковими кадрами, які висту- пають ключовим ресурсом у процесах генерування нових знань та інновацій. Як вже зазначалося вище, для мо- делювання та прогнозування динаміки кадрової складової наукового потенці- алу авторами було використано моделі регресійного типу. Слід зазначити, що методи кореляційно-регресійного ана- лізу активно використовуються науков- цями різних країн для розробки тенден- цій розвитку окремих показників науки [9]. Виходячи із вже наявних моделей динаміки змін у чисельності зайнятих у сфері НДДКР в останні роки в Україні та результатів логічного аналізу, було висунуто декілька гіпотез, які заслу- говували на перевірку. Зокрема, нами для побудови моделі на основі якісного аналізу були відібрані наступні факто- ри, які впливають на процес розвитку науково-кадрового потенціалу. Рис. 1. Частка витрат на наукові дослідження в Україні у ВВП 1990—2008 рр., % Джерело: Держкомстат України (зокрема, сайт www.urkstat.gov та збірки «Науко- ва та інноваційна діяльність в Україні» різних років видання). О.С. Вашуленко, В.Ю. Грига, І.Ю. Єгоров Science and Science of Science, 2010, № 130 Частка ВВП, що виділяється на НДДКР. Цей показник визначає базові параметри фінансування наукової ді- яльності. Підвищення частки витрат на НДДКР у ВВП, як свідчить світовий до- свід, сприяє створенню більш ефектив- них умов проведення наукових дослі- джень. Але при цьому необхідно також проаналізувати рівні заробітної плати у сфері НДДКР та сферах-«конкурентах», тобто таких, що можуть «відтягувати» наукові кадри за рахунок більш високої привабливості та матеріальних переваг. Співвідношення заробітної плати у сфері наукових досліджень і розробок та середньої заробітної плати в промисло- вості. В Україні показники динаміки кількості працівників у промисловості свідчать про їх щорічне скорочення. Подібна ситуація спостерігається і в галузі наукових досліджень і розробок. При цьому заробітна плата наукових працівників зростає більшими темпа- ми, ніж заробітна плата працівників промисловості, й на сьогоднішній день є дещо вищою, ніж у промисловості. Аналогічний показник був використа- ний при розробці регресійної моделі у [10]. Тому його врахування у моделі та- кож мало на меті перевірку значимості даного показника за нових умов. Співвідношення заробітної плати у сфері наукових досліджень і розробок та середньої заробітної плати у сфері держав- ного управління. Чисельність та заробітна плата управлінських кадрів безперервно зростає, тоді як чисельність працівників основної діяльності наукових організацій скорочується, тому логічним є припусти- ти, що частина наукових співробітників залишає науку заради преференцій дер- жавного службовця, тим більше, що при цьому зберігається можливість отриман- ня підвищеної пенсії. Співвідношення заробітної плати у сфе- рі наукових досліджень і розробок та серед- ньої заробітної плати в сфері банківської діяльності й фінансових послуг. Після 1991 року заробітна плата працівників сфери банківської діяльності та фінансових по- слуг та їх чисельність зростали, тоді як чи- сельність працівників сфери наукових до- сліджень і розробок істотно скорочувала- ся. Враховуючи, що середній рівень навіть «офіційної» заробітної плати у сфері бан- ківської діяльності та фінансових послуг є суттєво вищим, ніж в науці, логічним є припущення, що частина активних на- уковців заради високої зарплати перехо- дить до цієї сфери, особливо це стосується економістів, програмістів тощо. Співвідношення заробітної плати у сфері наукових досліджень і розробок та середньої заробітної плати за видами економічної діяльності в цілому. Ана- логічний показник був використаний при розробці інших регресійних мо- делей динаміки наукових кадрів, тому його врахування у запропонованій мо- делі також мало на меті перевірити дію цього фактору за нових умов. Зауважимо, що, окрім зазначених вище факторів, динаміка чисельності за- йнятих у науково-технічній сфері зале- жить також від багатьох інших факторів, зокрема макроекономічних, соціальних, демографічних, політичних тощо. Цю залежність досить чітко описує степене- ва функція (рис. 2). Тому як результую- чий показник нами використано різни- цю між емпіричними та розрахунковими даними з метою елімінування відхилень ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ Наука та наукознавство, 2010, № 1 31 від загальної тенденції. На нашу думку, саме ці різниці характеризують специ- фічні процеси притоку/відтоку та пере- току кадрів між різними сферами науки, що не залежать від загальної тенденції. Для використання багатофакторної регресійної моделі застосовано загально- відомий у науковій літературі підхід на основі методу найменших квадратів [11]. Запропонована модель має наступ- ний вигляд: Y=F(x 1 , x 2 , x 3 , x 4 , x 5 , b), де Y — різниця між фактичною чи- сельністю зайнятих у науково-тех нічній сфері та розрахунковою чисельністю відповідно до загального тренду; x 1 — частка ВВП, що виділяється на НДДКР; x 2 — співвідношення заробітної плати у сфері наукових досліджень і розробок та середньої заробітної плати в промис- ловості; x 3 — співвідношення заробіт- ної плати у сфері наукових досліджень і розробок та середньої заробітної плати в сфері державного управління; x 4 — співвідношення заробітної плати у сфе- рі наукових досліджень і розробок та се- редньої заробітної плати в сфері банків- ської діяльності й фінансових послуг; x 5 — співвідношення заробітної плати у сфері наукових досліджень і розробок та середньої заробітної плати за видами економічної діяльності в цілому. Вихідні дані, використані в моделі, представлено у табл. 1. Відповідно до методики побудови регресійних моделей у табл. 2 наведе- но результати кореляційного аналізу змінних моделі. Як видно з цієї табли- ці, кореляційний аналіз показників динаміки чисельності зайнятих та ін- ших змінних свідчить, що кореляція є більш-менш значимою лише у випадку змінних «частка ВВП, що виділяється на НДДКР» та меншою мірою «спів- відношення зар плати у сфері держав- ного управління та сфері банківської Рис. 2. Динаміка чисельності зайнятих в науково-технічній сфері України у 1996—2008 рр. О.С. Вашуленко, В.Ю. Грига, І.Ю. Єгоров Science and Science of Science, 2010, № 132 Т аб ли ця 1 В их ід ні д ан і д ля п об уд ов и ре гр ес ій но ї б аг ат оф ак то рн ої м од ел і к ад ро во ї д ин ам ік и на ук ов ої с ф ер и У кр аї ни , 1 99 6— 20 08 р р. Р о к и Ч и с е л ь н іс т ь за й н я т и х у н а у к о в о - т е х н іч н ій с ф е р і, т и с . ч о л . Різниця Ч а с т к а В В П , щ о в и д іл я є т ь с я н а Н Д Д К Р С п ів в ід н о ш е н н я за р о б іт н о ї п л а т и у с ф е р і Д іР т а у п р о м и с л о в о с т і С п ів в ід н о ш е н н я за р о б іт н о ї п л а т и у с ф е р і Д іР т а у с ф е р і д е р ж у п р а в л ін н я С п ів в ід н о ш е н н я за р о б іт н о ї п л а т и у с ф е р і Д іР т а у с ф е р і ф ін а н с ів і б а н к ів с ь к о ї д ія л ь н о с т і С п ів в ід н о ш е н н я за р о б іт н о ї п л а т и у с ф е р і н а у к о в и х д о с л ід ж е н ь і р о з- р о б о к т а с е р е д н ь о ї за р о б іт н о ї п л а т и з а в и д а м и е к о н о м іч н о ї д ія л ь н о с т і 19 96 2 6 2 ,5 0 -3 ,8 4 1 ,1 6 0 ,9 4 1 0 ,8 8 9 0 ,5 2 4 0 ,9 8 19 97 2 3 3 ,3 0 2 ,6 4 1 ,4 1 1 ,0 1 7 0 ,8 8 0 0 ,5 8 5 0 ,9 3 19 98 2 1 4 ,9 0 2 ,8 5 1 ,2 3 1 ,0 0 0 0 ,9 2 1 0 ,5 5 9 1 ,0 1 19 99 1 9 9 ,4 3 -0 ,3 3 1 ,1 9 0 ,9 9 1 0 ,9 6 9 0 ,5 3 2 0 ,9 9 20 00 1 8 7 ,9 8 -2 ,7 4 1 ,2 1 ,0 0 3 0 ,9 0 4 0 ,5 4 1 0 ,9 3 20 01 1 8 1 ,5 3 -2 ,1 1 1 ,1 9 1 ,0 3 4 1 ,0 6 1 0 ,5 0 4 0 ,9 8 20 02 1 7 7 ,9 8 0 ,1 2 1 ,1 6 0 ,9 6 9 0 ,9 4 9 0 ,4 8 2 1 ,0 8 20 03 1 7 3 ,8 5 0 ,8 5 1 ,3 5 0 ,9 6 4 0 ,9 8 8 0 ,5 4 2 1 ,0 1 20 04 1 7 3 ,6 0 4 ,7 8 1 ,2 3 1 ,0 4 2 1 ,1 2 0 0 ,6 1 5 0 ,9 4 20 05 1 7 0 ,6 0 5 ,4 3 1 ,1 7 1 ,0 8 4 0 ,9 6 4 0 ,6 7 5 1 ,0 1 20 06 1 6 0 ,8 0 -1 ,1 4 0 ,9 6 1 ,0 9 2 0 ,8 3 8 0 ,6 4 5 1 ,0 2 20 07 1 5 9 ,3 0 0 ,2 6 0 ,8 6 1 ,1 2 0 0 ,9 4 0 0 ,6 2 9 0 ,9 9 20 08 1 4 9 ,7 0 -6 ,7 2 0 ,8 3 1 ,1 5 8 0 ,9 0 5 0 ,6 2 3 1 ,0 0 Д ж ер ел о: з бі рк и Д ер ж ко м ст ат у «Н ау ко ва т а ін но ва ці йн а ді ял ьн іс ть в У кр аї ні » рі зн их р ок ів в ид ан ня т а ро зр ах ун ки а вт ор ів ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ Наука та наукознавство, 2010, № 1 33 діяльності й фінансових послуг». Але у другому випадку більш важливим фак- тором виступає співвідношення між показниками заробітної платні. Його збереження на постійному та досить високому рівні є запорукою перетоку фахівців із сфери науки в цей сектор. Більше того, беручи до уваги високий рівень «тіньових» доходів у фінансовій сфері, можна припустити, що прива- бливість цього сектору є навіть вищою, ніж свідчать наведені дані. У той же час міжфакторна кореля- ція спостерігалася лише між факто- рами x 1 — x 2 та x 2 — x 4 , проте значення показників кореляції не перевищувало 0,8, тому жодний з факторів не був ви- ключений з процесу побудови моделі. У результаті побудови регресійної моделі було отримано рівняння регресії Y= 15,39x 1 -6,75x 2 +15,96x 3 +48,6 x 4 + 25,77x 5 —79,31, причому коефіцієнт детермінації R2=0,76, що характеризує щільність лінійного зв’язку досліджуваного показника з мно- жиною факторів. Значення коефіцієнту F-статистики (5,00) перевищує табличне значення критерію Фішера для даної мо- Таблиця 2 Кореляційна матриця факторів моделі Ч а с т к а В В П , щ о в и д іл я є т ь с я н а Н Д Д К Р . С п ів в ід н о ш е н н я за р о б іт н о ї п л а т и у с ф е р і Д іР /п р о м . С п ів в ід н о ш е н н я за р о б іт н о ї п л а т и у с ф е р і Д іР / д е р ж . у п р . С п ів в ід н о ш е н н я за р о б іт н о ї п л а т и у с ф е р і Д іР / ф ін а н с . С п ів в ід н о ш е н н я за р п л а т и у с ф е р і Д іР д о с е р . за р - п л а т и п о в с ім в и - д а м е к о н о м іч н о ї д ія л ь н о с т і Р із н и ц і Частка ВВП, що ви- діляється на НДДКР (x 1 ) 1 Співвідношення заробітної плати у сфері ДіР/пром. (x 2 ) -0,752 1 Співвідношення заробітної плати у сфері ДіР / держупр. (x 3 ) 0,268 -0,085 1 Співвідношення заробітної плати у сфері ДіР/фінанс. (x 4 ) -0,428 0,783 -0,142 1 Співвідношення заробітної плати у сфері ДіР та середньої заробітної плати за видами економічної діяльності (x 5 ) -0,269 -0,059 -0,158 -0,152 1 Різниці 0,511 -0,121 0,383 0,300 -0,035 1 Джерело: розрахунки авторів. О.С. Вашуленко, В.Ю. Грига, І.Ю. Єгоров Science and Science of Science, 2010, № 134 делі (3,97), що дозволяє зробити висно- вок про статистичну значимість моделі. Значення t-статистик для факторів було досить надійним (> 2) лише для двох факторів: «частка ВВП, що виді- ляється на НДДКР» та «співвідношен- ня заробітної плати у сфері досліджень і розробок та у сфері банківської діяльності й фінансових послуг», що дало підстави для перерахунку регресії для цих двох факторів. Перерахунок регресії для цих двох факторів дав змогу покращити значен- ня F-статистики (7,24) та відповідні t-статистики для факторів (tх1 =3,50, tх4 =2,84). Логічно, що при цьому дещо погіршилося значення R2 = 0,59. Це в свою чергу свідчить, що дані два факто- ри лінійно обумовлюють результуючий показник майже на 60%, для решти 40% необхідно намагатися визначити інші фактори або будувати нелінійні моделі. Проте згідно із тлумаченням значень критерію Фішера більша частина дисперсії результуючого показника може бути пояснена завдяки змінним, що ви- користовувалися у моделі. У результаті модель отримала такий вигляд: Y= 15,77 x 1 + 36,66 x 4 — 39,14. На рис. 3 наведено результати за- стосування даної моделі. Ця модель непогано апроксимувала реальний процес змін чисельності зай- нятих у науковій сфері, незважаючи на те, що значення t-статистики свідчать, що отримані результати із формальної точки зору не є достатньо надійними. Порівнюючи отримані авторами результати з результатами моделюван ня, наведеними у вже згаданій ви ще праці [10], слід відзначити, що соціально- економічні процеси 1990—1995 років були більш однозначними та чітко узгод- жувалися між собою, тобто з року в рік відбувалося зменшення значень вхідних параметрів моделі (зокрема рівнів ВВП, фінансування НДДКР) та результуючого показника (чисельність зайнятих у галузі Рис. 3. Співставлення вхідних даних моделі з розрахунковими значеннями Джерело: розрахунки авторів. ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ Наука та наукознавство, 2010, № 1 35 «наука та наукове обслуговування»). Наприкінці 1990-х років та в останнє десятиріччя подібні тенденції стали не такими чіткими: на чисельність наукових кадрів зростає вплив інших факторів. Це в свою чергу певною мірою обумовило дещо гірші показники детермінації нашої моделі у порівнянні з моделлю праці [10]. Фактично результати побудови регре- сійної моделі свідчать, що питання збіль- шення кадрового потенціалу науково- технічної сфері залежить значною мірою від загального ставлення держави та бізнес-сектору до науки (частка ВВП, що йде на фінансування НДДКР) та різниці між рівнями за робітної плати у сфері до- сліджень і розробок та у сфері банківської діяльності й фінансових послуг. Використання моделі для побудови середньострокових сценаріїв розвитку кадрового потенціалу На основі запропонованої моделі авторами було розглянуто можливі ва- ріанти розвитку кадрового потенціалу науки України. Так званими «змінни- ми управління» виступали рівень фі- нансування НДДКР як частка ВВП та співвідношення заробітних плат у сфері досліджень і розробок та у сфері банків- ської діяльності й фінансових послуг. Адже саме ці параметри були найбільш статистично значимі за результатами побудови регресійної моделі. Взагалі кількість сценаріїв може бути досить значною й залежить від того, які гіпотези покладено в основу їх розроб- ки [12]. Традиційно при прогнозуванні науково-технічного розвитку розглядають щонайменше три сценарії [13] — опти- містичний, найбільш вірогідний («помір- ний») та песимістичний. У даній роботі теж можна обмежитися такою кількістю варіантів, адже два з них (оптимістичний та песимістичний) фактично задають гра- ничні значення для параметрів розвитку. За прогнозний період обрано три роки, що також є типовим для середньо- строкового прогнозування кадрової ди- наміки. Крім того, як правило, для поді- бних моделей період, на якому базується ряд фактичних даних, повинен бути у три рази довшим прогнозного періоду, що виконується для запропонованого сце- нарного підходу. Обмеження прогнозно- го періоду трьома найближчими роками (2010—2012) також обґрунтовується не- стабільністю економічної та політичної ситуації в країні. За таких умов немож- ливо розробляти довгострокові сцена- рії розвитку наукової системи, оскільки ймовірні різні варіанти її розвитку. В основу побудованих сценарі- їв покладено вже представлену вище економіко-математичну модель з вико- ристанням кореляційно-регресійного аналізу. Сценарій № 1 — «Помірне зростання» Основні вихідні положення: — країна поступово виходить з фінансово-економічної кризи; — відбувається помірне економіч- не зростання; — держава намагається підтрима- ти наукову сферу заради забезпечення структурної перебудови економіки. Заходи державної підтримки: — поступове збільшення частки витрат на науку у ВВП (приблизно на 0,1% кожного року); — зростання заробітної плати в га- лузі досліджень і розробок більш швид- шими темпами, ніж у сфері банківської О.С. Вашуленко, В.Ю. Грига, І.Ю. Єгоров Science and Science of Science, 2010, № 136 діяльності та фінансових послуг, хоча рівень заробітної плати в науці все ще менший, ніж у цій сфері діяльності. Помірне економічне зростання дає можливість збільшувати частку ви- трат на науку, разом з цим вживаються заходи з покращання структури на- укових кадрів, що приводить до більш швидкого зростання заробітної плати, ніж в інших галузях, розвиток яких об- межується наслідками світової кризи. У процесі моделювання з ураху- ванням показників даного сценарію було розраховано параметри першого варіанту сценарію розвитку науково- кадрового потенціалу України (табл. 3). За даним сценарієм буде спостері- гатися поступове зростання чисельнос- ті працівників, зайнятих науковою та науково-технічною діяльністю як осно- вною, із 151 тис. у 2009 році до 152,6 тис. осіб в 2010 році, 154,7 тис. осіб в 2011 році та до 157,3 тис. осіб в 2012 році. Отримані дані щодо чисельності пра- цівників основної діяльності на 2010 — 2012 рр. відповідають рівню зайнятих в науковій сфері у 2006 — 2007 рр. Сценарій № 2 — оптимістичний Основні вихідні положення: — в країні відбувається інтенсивне економічне зростання, за якого проце- си економічного зростання набувають стійкого та динамічного характеру че- рез активізацію діяльності всіх галузей економіки. — темпи зростання економіки та структурні зміни у народному госпо- дарстві викликають гостру необхід- ність у збільшенні обсягів досліджень і розробок; — держава і приватний сектор отримають можливість спрямовувати більш значну частку власних ресурсів на дослідження і розробки. Заходи державної підтримки: — створення моделі соціально орі- єнтованої економіки з ефективно ді- ючою новою системою соціального за- хисту та підтримки населення; — розробка та впровадження захо- дів для переходу на інноваційну модель розвитку економіки та активна перебу- дова структури економіки; — активна фінансова, матеріально- технічна та інституційна підтримка на- укової сфери, що забезпечить стабіль- но зростаючі обсяги фінансування, за яких частка ВВП, що виділяється на науку, буде інтенсивно зростати (біль- ше ніж на 0,1% кожного року); — зростання заробітної плати в галузі досліджень і розробок за ра- Таблиця 3 Показники сценарію № 1 Показники Рік 2009 2010 2011 2012 Частка ВВП 0,83 0,90 1,00 1,10 Співвідношення з/п в галузі ДіР та фінансової діяльності 0,63 0,70 0,77 0,85 Кількість наукових та науково- технічних працівників, тис. чол. 151,0 152,6 154,7 157,3 Джерело: розрахунки авторів. ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ Наука та наукознавство, 2010, № 1 37 хунок як збільшення бюджетних ви- датків, так і вдосконалення структу- ри наукових кадрів (більш швидкими темпами, ніж заробітна плата у сфері банківської діяльності та фінансових послуг). У процесі моделювання з ураху- ванням показників даного сценарію, які свідчать про інтенсивне економічне зростання, отримуємо другий варіант сценарію розвитку науково-кадрового потенціалу України (табл. 4). Такий сценарій передбачає інтен- сивне зростання чисельності праців- ників, зайнятих науковою та науково- технічною діяльністю як основною, до 153,3 тис. осіб в 2010 році, 158,7 тис. осіб в 2011 році та 164,4 тис. осіб в 2012 році. Отримані дані щодо чисель- ності працівників основної діяльності на 2010 — 2012 рр. відповідають рів- ню зайнятих у науковій сфері 2005— 2006 рр. Сценарій № 3 — песимістичний Основні вихідні положення: — продовжують домінувати негатив- ні тенденції у розвитку економіки (най- ближчими роками економічне зростання не відбудеться або буде вкрай млявим); — дефіцит бюджету не дозволить нарощувати витрати на дослідження і розробки; — структурні зміни в економіці ма- тимуть обмежений характер, загальну спеціалізацію на продукції низькотехно- логічних виробництв буде збережено. Заходи державної підтримки: — рівень державної підтримки про- довжуватиме знижуватися у 2010 році, внаслідок чого відбувається зменшен- ня частки витрат на науку у ВВП до 0,75%; — зростання витрат на ДіР починається з 2011 року, внаслідок чого відбувається деяке зростання відповідної частки ВВП до 0,8% та до 0,85% в 2012 році; — процеси державного регулювання науково-технічної сфери консервують- ся на рівні минулих років, а заробітна плата в цій сфері зростає інерційно в рамках тенденцій, що склалися. У процесі моделювання з урахуван- ням показників даного сценарію, які свідчать про кризовий стан сфери до- сліджень і розробок, було отримано від- повідні значення показників розвитку науково-кадрового потенціалу України (табл. 5). За третім базовим сценарієм, що ґрунтується на цих даних, буде мати місце загальне погіршення стану кадро- вого потенціалу науки України. Таким чином, перші два сценарії ві- дображають деяке збільшення чисель- Таблиця 4 Показники сценарію № 2 Показники Рік 2009 2010 2011 2012 Частка ВВП 0,83 0,95 1,07 1,20 Співвідношення з/п в галузі ДіР та фінансової діяльності 0,63 0,7 0,85 1,00 Кількість наукових та науково- технічних працівників, тис. чол. 151,0 153,3 158,7 164,4 Джерело: розрахунки авторів. О.С. Вашуленко, В.Ю. Грига, І.Ю. Єгоров Science and Science of Science, 2010, № 138 ності зайнятих в науці на відміну від тре- тього сценарію, який характеризується скороченням чисельності наукових ка- дрів. Розвиток подій за третім сценарі- єм є небажаним для країни, яка прагне більш активно використовувати інтен- сивні фактори економічного розвитку. Слід зазначити, що існують підходи до прогнозування кадрової динаміки на основі використання інших типів ма- тематичних моделей, зокрема можна звернутися до моделей на основі мето- дів системної динаміки [14, 15], але для практичної реалізації цих моделей не- обхідно мати експертні оцінки деяких параметрів, які важко зробити без залу- чення кваліфікованих фахівців та про- ведення спеціалізованих досліджень. Висновки 1. Визначення основних параметрів розвитку кадрового потенціалу україн- ської науки залишається нагальною про- блемою. Моделювання динаміки науко- вих кадрів України може здійснюватися за допомогою різних типів моделей, що у свою чергу потребують постійного вдо- сконалення. При цьому використання регресійних моделей стикається із пев- ними проблемами, адже соціальні про- цеси не є «стаціонарними» і суттєво від- різняються від процесів у природничих науках, де параметри обраних моделей є часто сталими величинами, незалежни- ми від часу. При моделюванні соціаль- них процесів доводиться робити припу- щення, які є «компромісними», тому до отриманих результатів не слід ставитися як до «істини в останній інстанції». 2. Проте одержані в результаті аналізу та моделювання дані є корисними. Фор- мальний аналіз свідчить, що найбільш ва- гомим фактором, впливаючим на дина- міку наукових кадрів, залишається частка ВВП, що витрачається на НДДКР. 3. За результатами моделювання можна зробити висновок, що за спри- ятливих умов в Україні можна очіку- вати збільшення кількості науковців, яке буде відбуватися за рахунок залу- чення нових працівників до наукової сфери, але таке збільшення можливе лише при створенні відповідних умов для наукової роботи та підвищенні рівня заробітної плати у порівнянні із заробітною платою в інших секторах економіки —«конкурентах» сектору ДіР. 4. Покращення насиченості науко- вими кадрами економіки України в свою чергу матиме позитивний вплив на еко- номічний розвиток країни завдяки збіль- шенню обсягів наукових результатів. Таблиця 5 Показники сценарію № 3 Показники Рік 2009 2010 2011 2012 Частка ВВП 0,83 0,75 0,80 0,85 Співвідношення з/п в галузі ДіР та фінансової діяльності 0,63 0,60 0,57 0,63 Кількість наукових та науково- технічних працівників, тис. чол. 151,0 146,5 144,2 145,3 Джерело: розрахунки авторів. ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ Наука та наукознавство, 2010, № 1 39 1. Попович О.С. Основні тенденції в динаміці кадрового потенціалу української науки остан- нього десятиріччя / О.С.Попович, Т.М.Червінська // Наука та наукознавство. — 2008. — № 3. — С.53—66. 2. Яцків Я. Трансформація наукової системи України протягом 90-х років ХХ століття: період переходу до ринку / Я.Яцків, Б.Маліцький, С.Бублик // Освіта і управління. — 2002. — № 4. — C.177—188. 3. Егоров И. Динамика кадрового потенциала украинской науки в 1990-е годы: некоторые итоги и прогнозы / И.Егоров // Проблемы науки. — 2000. — № 11. — C. 6—11. 4. Бублик С. Г. Віковий чинник дослідницького потенціалу науки / С.Г.Бублик // Проблеми науки. — 2005. — № 2. — С. 9—15. 5. Жилінська О.І. Вікова структура кадрового потенціалу науки: проблеми та завдання державної науково-технічної політики в Україні / І.О.Жилінська // Наука та наукознавство. — 2005. — № 3. — C. 81—98. 6. Transition Economies in the European Research and Innovation Area: New Challenges for Science and Technology / A.Jasinki (ed.). — Warsaw: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Warszwskiego, 2004. — 332 p. 7. Семенов Е.В. Россия с наукой и без науки / Е.В.Семенов. — М.: Языки славянской культуры, 2009. — 172 с. 8. Main S&T Indicators. —Paris: OECD, 2009. — № 1. — 132 p. 9. Гохберг Л.М. Статистика науки / Л.М.Гохберг. — М.: ТЕИС, 2003. — 478 с. 10. Обушна О.М. Моделювання динаміки розвитку кадрового потенціалу науки України: авто- реф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук: спец. 08.03.02 «Економіко-математичні методи і моделі» / О.М.Обушна. — К., 1997 — 20 с. 11. Джонстон Дж. Эконометрические методы / Дж. Джонсон. — М.: Статистика, 1980. — 444 с. 12. Скофенко А.В. Комплексне науково-технічне прогнозування на базі сценаріїв: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора екон. наук: спец. 08.00.05 «Економіка, планування і організація управління народним господарством та його галузями»/ А.В.Скофенко. —К., 1993. — 36 с. 13. Рабочая книга по прогнозированию / под ред. И.В.Бестужева-Лады. — М.: Мысль, 1984. — 426 с. 14. Варшавский Л.Е. Прогнозирование динамики кадровой составляющей научного потенциала России / Л.Е.Варшавский // Экономика и математические методы. — 1999. — № 1. — C.43—55. 15. Егоров И. Ю. Наука и инновации в процессах социально-экономического развития / И.Ю.Егоров. — Киев: ИВЦ Госкомстата Украины, 2006. — 338 с. Одержано 21.01.2010 А.С.Вашуленко, В.Ю.Грыга, И.Ю.Егоров Построение сценариев развития научных кадров в Украине на основе использования статистических моделей Статья посвящена проблеме среднесрочного прогнозирования численности научных кадров за счет перераспределения квалифицированных кадров между различными видами экономической деятельности. Выявлены наиболее значимые факторы, управление которыми позволит ускорить или затормозить про- цесс восстановления кадрового потенциала науки. На основе построенной многофакторной регрессион- ной модели разработаны три сценария развития научных кадров на период до 2012 года. 5. Зростання чисельності науково- кадрового потенціалу України забез- печить також покращення кваліфіка- ційного рівня зайнятих в економіці, що здатне позитивно вплинути на рівень її інноваційності.

Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистичних моделей

Репозитарії

Схожі ресурси