Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов
Висвітлюється діяльність видатного вченого, педагога, організатора вищої технічної освіти в Україні, першого директора Харківського технологічного і першого ректора Київського політехнічного інститутів, «батька російських інженерів» Віктора Львовича Кирпичова. Освещается деятельность выдающегося уче...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30767 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов / Л.М.Бєсов, Г.Л.Звонкова // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 87-97. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860206922586652672 |
|---|---|
| author | Бєсов, Л.М. Звонкова, Г.Л. |
| author_facet | Бєсов, Л.М. Звонкова, Г.Л. |
| citation_txt | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов / Л.М.Бєсов, Г.Л.Звонкова // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 87-97. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Висвітлюється діяльність видатного вченого, педагога, організатора вищої технічної освіти в Україні, першого директора Харківського технологічного і першого ректора Київського політехнічного інститутів, «батька російських інженерів» Віктора Львовича Кирпичова.
Освещается деятельность выдающегося ученого, педагога, организатора высшего технического образования в Украине, первого директора Харьковского технологического и первого ректора Киевского политехнического институтов, «отца русских инженеров» Виктора Львовича Кирпичева.
An account of work of Biktor L. Kirpichov, an outstanding scientist, teacher, organizer of higher technical education in Ukraine, the first director of the Kharkiv Technological Institute and the first rector of the Kyiv Politechnical Institute, «father of Russian engineers», is given.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:12:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наука та наукознавство, 2010, № 1 87
Зародження, становлення і розвиток
інженерної освіти в Україні пов’язані з
діяльністю двох вищих навчальних за-
кладів — Харківського технологічно-
го (ХТІ) і Київського політехнічного
(КПІ) інститутів. Історія ХТІ (з 1885 р.)
і КПІ (з 1898 р.) розпочалась тоді, коли
соціально-економічні та політичні
умови розвитку Російської імперії ви-
кликали необхідність інтенсивного
формування важкої промисловості й
розвиненої мережі залізничного тран-
спорту. Виробництво рухомого складу
залізниць, будівництво мостів вимага-
ли швидкого піднесення металургійної,
вугільної, нафтової, машинобудівної,
будівельної та інших галузей промис-
ловості. Такий перебіг подій, не важко
передбачити, вимагав нових кадрів, на-
самперед інженерів, здатних вирішува-
ти складні технічні задачі, створювати
нові машини і технологічні процеси.
За офіційними даними 1892 р. із 27132
управляючих фабриками і заводами,
що функціонували на терені Російської
імперії, технічну освіту мали всього
2076, тобто 7,5%, а вищу технічну осві-
ту — лише 1% [1, с. 1].
У витоків організації інженерної
освіти в Україні наприкінці ХІХ сто-
ліття стояв блискучий її організатор,
талановитий педагог, широко освіче-
на людина, різнобічний учений і при-
хильник тісного зв’язку між теорією
і практикою В. Л. Кирпичов (1845—
1913). Однією з характерних рис цієї
видатної особи було те, що він володів
даром науково-технічного передбачен-
ня. Очоливши з 1885 р. Харківський
технологічний, а з 1898 р. — Київський
політехнічний інститут, він за майже
20 років роботи виховав декілька по-
колінь інженерів. У Харкові та Києві
В. Л. Кирпичовим закладені підвалини
Л.М.Бєсов, Г.Л.Звонкова
Видатний організатор інженерної освіти в
Україні Віктор Львович Кирпичов
Висвітлюється діяльність видатного вченого, педагога, організатора вищої тех-
нічної освіти в Україні, першого директора Харківського технологічного і першого
ректора Київського політехнічного інститутів, «батька російських інженерів»
Віктора Львовича Кирпичова.
© Л.М. Бєсов, Г.Л. Звонкова, 2010
Л.М. Бєсов, Г.Л. Звонкова
Science and Science of Science, 2010, № 188
і традиції системи підготовки інженерів
в Україні на усі наступні періоди робо-
ти двох всесвітньо відомих технічних
шкіл. Випускники обох інститутів —
вчені та інженери, працівники вищих
технічних навчальних закладів — не
лише успішно працювали в різних га-
лузях промисловості й науки. Своїми
досягненнями вони збагатили вітчиз-
няну і світову науку, техніку, культу-
ру. Їх творчою працею започатковано
і створено наукові школи, результати
діяльності яких мають винятково вели-
ке значення в машинобудуванні, меха-
ніці, математиці, фізиці, хімії та інших
галузях науки і техніки.
В. Л. Кирпичов закінчив Полоць-
кий кадетський корпус і Михайлівську
артилерійську академію. Був репетито-
ром і викладачем цієї академії. До свого
призначення на посаду директора ХТІ
стажувався за кордоном. Він прослухав
курс Г. Р. Кірхгофа з експерименталь-
ної та теоретичної фізики. Працюючи
в його лабораторії, а потім під керів-
ництвом Дж.К.Максвела, В. Томсона і
Дж.У.Релея, В. Л. Кирпичов перейняв
від них здатність розумно поєднувати
чіткість і ясність теоретичної думки з
результатами наукового експерименту.
До цього він знайомився з машинобу-
дівними заводами в Німеччині, Бельгії,
Швейцарії. Усе це відіграло важливу
роль в становленні його як організато-
ра науково-дослідної роботи [2].
Великий вплив на формування зді-
бностей В. Л. Кирпичова мало його
спілкування з видатним інженером і
вченим І. О. Вишеградським — учнем
М. В. Остроградського. І. О. Више-
градський вперше в Росії увів до на-
вчальних дисциплін Михайлівської
артилерійської академії і Петербурзь-
кого технологічного інституту, де, як
згадувалось, навчався, а згодом і пра-
цював В. Л. Кирпичов, теорію авто-
матичного регулювання, теоретичні
основи машинобудування. Читав тут,
крім прикладної механіки, термоди-
наміку і теорію пружності, різні курси
з машинобудування. В. Л. Кирпичов
прослухав у І. О. Вишеградського фун-
даментальні курси «Опір матеріалів»,
«Аналітична механіка», «Теорія пруж-
ності», «Термодинаміка» та ін. Будучи
вже на викладацькій роботі, В. Л. Кир-
пичов з вдячністю сприймав підтримку
видатного вченого, уважно ставився
до його наукових порад. Він насліду-
вав свого вчителя не тільки в методиці
викладання навчальних дисциплін, а і
в організації, стилі науково-дослідної
роботи. Аналізуючи наукові праці
В. Л. Кирпичова з теоретичної меха-
ніки, можна дійти висновку, що він
став спадкоємцем наукових доробок
І. О. Вишеградського. Результатами
досліджень В. Л. Кирпичова доповне-
но наукові знання його учителя з таких
питань, як випробування сталей та їх
використання в машинах і будівництві
мостів; нові способи графічних роз-
рахунків просторових об’єктів тощо.
Роботи В. Л. Кирпичова про опір ма-
теріалів, з охорони праці, застосування
матеріалів у машинобудуванні значно
збагатили знання і широко застосо-
вувались у навчальному процесі. Усе
це створило В. Л. Кирпичову великий
авторитет серед науково-технічної
громадськості Росії [3, с. 20, 24—25,
172—173].
ВИДАТНИЙ ОРГАНІЗАТОР ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ВІКТОР ЛЬВОВИЧ КИРПИЧОВ
Наука та наукознавство, 2010, № 1 89
Про здібності і ерудицію В. Л. Кир-
пичова, широту його наукового круго-
зору свідчить методика підготовки і ви-
кладання ним студентам спеціальних
технічних дисциплін з використанням
матеріалів інших галузей знань. Біль-
ше всього, починаючи зі студентських
років, його цікавили математика і ме-
ханіка. Але він глибоко був знайомий і
з природничими науками, чудово знав
астрономію і ботаніку. Своїми знання-
ми з ботаніки він викликав подив круп-
них спеціалістів-ботаніків [3, с.18].
Коли перед урядом Олександра ІІ
постало питання про відкриття тех-
нологічного інституту на півдні Ро-
сійської імперії, важливу роль у ви-
значенні місця його відкриття відігра-
ли професори І. О. Вишеградський і
М. П. Ільїн, фахівець в галузі хімічної
технології. Після повернення з від-
рядження до Харкова, де обидва вче-
ні вивчали стан справ з можливістю
відкриття там вищого технічного за-
кладу, вони запропонували заснувати
його саме у цьому місті. Запропонова-
на ними структура інституту — з трьох
відділень — найкраще могла б задо-
вольнити підготовку інженерних ка-
дрів для промисловості південної час-
тини Російської імперії. Їх пропозиція
щодо створення інституту з трьох від-
ділень — механічного, хімічного і гір-
ничого — була прийнята урядом Росії
частково. Пропозиція щодо відкриття
останнього відділення не знайшла під-
тримки з боку Міністерства народної
освіти [4, с. 103—104].
У 1885 р. І. О. Вишеградський ре-
комендував В. Л. Кирпичова на поса-
ду директора новоствореного ХТІ, де
учений створив зразкову вищу техніч-
ну школу. Із самого початку діяльності
Харківського технологічного інститу-
ту тут чітко визначився тісний зв’язок
науки з промисловістю. Це було но-
винкою у порівнянні із системою під-
готовки інженерних кадрів за кордо-
ном. Досвід, напрацьований у Харкові,
В. Л. Кирпичов переніс у Київський
політехнічний інститут. Згодом його
запозичували інші технічні заклади Ро-
сії і Радянського Союзу. Можна впев-
нено сказати, що вся науково-технічна
діяльність наукових шкіл обох вищих
технічних закладів України — Харків-
ської та Київської політехніки, їх ав-
торитет у світі своїми витоками сягає
Вимірювальний зал
електротехнічної лабораторії ХТІ
Лекція професора П.М. Мухачова
з прикладної механіки
Л.М. Бєсов, Г.Л. Звонкова
Science and Science of Science, 2010, № 190
діяльності В. Л. Кирпичова. Однією з
причин такого стану є те, що вчений
умів безпомилково залучати до викла-
дацької та науково-дослідної роботи
кадри.
У Харкові за короткий період —
у перші п’ять років — до роботи в інсти-
туті В. Л. Кирпичов залучив ряд знаних
у Росії учених та інженерів. Серед них
були такі чудові педагоги і науковці, як
математики і механіки К. А. Андрєєв і
М. О. Тихомандрицький, В. І. Альбіць-
кий і А. І. Пред теченський, І. М. Понома-
рьов і П. М. Мухачов; фізик — О. К. По-
горєлко; фахівець з нарисної геометрії
Г. А. Латишев; з креслення — А. В. Гре-
чанінов; інженери-машинобудівники
К. О. Зворикін і В. С. Кнаббе, профе-
сор хімії В. О. Ге міліан, один із учнів
Д. І. Менделє єва, викладач М. О. Чер-
най; викладач архітектури та будівельно-
го мистецтва М. І. Ловцов та ін. З поза-
штатних професорів і викладачів у пер-
ше п’ятиріччя працювали професор хімії
М. М. Бекетов, професори математики і
механіки О. М. Ляпунов і Г. В. Левиць-
кий та ін. [5, с. 16—17].
У Києві, маючи великий до-
свід науково-педагогічної та органі-
заторської роботи, В. Л. Кирпичов
швидко сформував кваліфіковані
професорсько-викладацькі кадри.
Вперше в Росії у КПІ було започатко-
вано конкурсний порядок призначен-
ня професорів кафедр виключно з осіб,
які мають учений ступінь. Для викла-
дання окремих предметів (за браком
професури) викладачі відбиралися за
конкурсом з осіб, які одержали зван-
ня ад’юнкта інституту [6, с.8]. Лише
за декілька місяців В. Л. Кирпичов на-
лагодив у тимчасовому приміщенні ін-
ституту навчальний процес, одночасно
очолюючи будівництво інститутських
приміщень Майже із самого початку у
КПІ почали формуватись наукові шко-
ли [1, с. 1—2].
Система підготовки і підвищення
кваліфікації науково-педагогічних ка-
дрів у ХТІ була під особливим контро-
лем В. Л. Кирпичова. Він наполягав на
тому, щоб професори і викладачі зміст
навчання постійно оновлювали но-
винками промислового виробництва.
Для підвищення кваліфікації вони ви-
їздили за кордон і на промислові під-
приємства Росії. Так, тільки у 1889 р.
у наукові відрядження в канікулярний
Механічна лабораторія
з випробування матеріалів
Хімічний корпус ХТІ
ВИДАТНИЙ ОРГАНІЗАТОР ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ВІКТОР ЛЬВОВИЧ КИРПИЧОВ
Наука та наукознавство, 2010, № 1 91
період терміном на 1,5—2 місяці на ро-
сійські та іноземні підприємства від-
були адьюнкт-професори А. І. Предте-
ченський, А .В. Гречанінов, О. П. Лідов,
К. О. Зворикін, викладач П. М. Муха-
чов, механік інституту В. С. Кнаббе.
Метою їх відрядження було вивчення
досвіду зарубіжних підприємств з об-
раної кожним з них спеціальності та
за власним планом для використання
матеріалів у викладацькій роботі. Кож-
ному з них було виділено по 600 крб. зі
збереженням заробітної плати за міс-
цем їх роботи [7, ф. 770, оп. 1, од. зб.
99, арк. 1].
В. Л. Кирпичов дотримувався су-
рового принципу, згідно з яким вища
технічна школа повинна надавати
учням науково-технічну та наукову
освіту, а також вміння розвивати науки
і використовувати їх на практиці. Ви-
ходячи з цього і відповідно до Статуту
ХТІ за його безпосередньої участі для
механічного і хімічного відділень були
створені навчальні плани і проведено
розподіл навчальних дисциплін. Ними
передбачалось викладання богослів’я,
вищої математики, нарисної геоме-
трії, теоретичної механіки, фізики,
хімії, анатомії та фізіології рослин,
геодезії, будівельного мистецтва з архі-
тектурою, прикладної механіки і теорії
будівництва машин, механічної тех-
нології, металургії, політичної еко-
номії та статистики, бухгалтерії, іно-
земних мов, креслення, малювання.
Серед названих предметів найбільшу
кількість часу відводилось аналітич-
ній геометрії, диференціальному та
інтегральному обчисленню, фізиці,
механіці, хімії, нарисній геометрії —
по 3 години на тиждень для кожного,
кресленню — 6 годин, малюванню —
4 години на тиждень [7, ф. 770, оп.1 од.
зб. 17, арк. 1—2, 14; од. зб. 545, арк. 2].
У створенні матеріально-технічної
бази ХТІ велику допомогу надав
Санкт-Петербурзький практичний
тех нологічний інститут. У 1886—
1887 рр. у ХТІ організовано фізичну і
хімічну лабораторії, технічну лабора-
торію в хімічному корпусі з колекцією
зразків з красильної справи, колекці-
єю страсбурських солей, необхідни-
ми приладами тощо. Лабораторії та
кабінети, аудиторії тут було оснащено
інвентарем, креслярськими столами,
машинами і апаратами, приладами й
інструментом, наочними засобами для
демонстрації. Значна частина облад-
нання для лабораторій була придбана
за кордоном. Також за кордоном було
закуплено нові електричні машини
постійного і змінного струму, машин-
ні перетворювачі та інші. З фізичного
кабінету виділяються лабораторія з
прядильного виробництва, мінерало-
гічний і бо танічний кабінети. Музей
інституту поповнюється колекціями
моделей з ме ханіки і кінематики меха-
нізмів, сільськогосподарських машин,
машин з му комельного виробництва,
геодезичними приладами [8, с. 42—43;
9, с. 15—16].
Окрім дослідів, які проводились в
лабораторіях ХТІ, важливе значення на-
давалось дослідженням, для яких лабо-
раторією була вся промисловість, кожне
окреме підприємство та які спирались
на експерименти, що здійснювались
у крупних масштабах. У майстернях й
лабораторіях інституту проводились
Л.М. Бєсов, Г.Л. Звонкова
Science and Science of Science, 2010, № 192
наукові дослідження, яких вимагали
умови виробництва підприємств Хар-
кова та інших регіонів Росії. Для земств,
губерній, установ, промислових під-
приємств та їх власників, транспортних
організацій ХТІ став місцем, де можна
було зробити замовлення на виконання
дослідження і отримати аргументовані
висновки щодо можливостей викорис-
тання на практиці матеріалів і сирови-
ни. Інститут мав невеличкий газовий
завод, маслобійню, содовий, миловар-
ний і винокурний заводи, майстерні
з обробки шкіри. Хімічні майстерні
було оснащено машинами і апаратами,
які давали змогу спостерігати хіміко-
технологічні процеси, вести науково-
дослідні роботи. Майстерні мали печі
для органічного аналізу, фабричні печі
для виробництва соди, скла, гончар-
них виробів, кальціювання, апарати
для фарбування. З метою встановлен-
ня більш щільного і живого зв’язку між
ХТІ і представниками промисловості
при інституті було створено попечи-
тельську раду з місцевих фабрикантів
і заводчиків. Вона повинна була зна-
чною мірою сприяти задоволенню по-
треб виробництва, переважно харків-
ського регіону, розвитку технологічно-
го інституту [7, ф. 770, оп. 1, од. зб. 215,
арк. 11, 14—15; од. зб. 246, арк. 1;
спр. 14, арк. 14; од. зб. 259, арк. 1, 3, 18,
20, 40; 10, с. 33—34].
Протягом всього життя В. Л. Кир-
пичов зберігав інтерес до проблем еко-
номіки. Це відображалося не тільки у
його лекціях. Будучи у 1893 р. у відря-
дженні в США на Всесвітній виставці
в Чикаго з нагоди 400-річчя відкриття
Колумбом Америки, він не тільки енер-
гійно і сумлінно виконав свої обов’язки
члена і секретаря експертної комісії, а
й вивчив економічний стан в основних
сферах цієї країни — у промисловос-
ті, машинобудуванні. Зробив цікаві
спостереження щодо ефективності
використання тут науково-технічних
досягнень, механізації виробництва,
охорони праці тощо. Свої враження з
глибоким обґрунтуванням і висновка-
ми він у 1895 р. опублікував у звіті про
відрядження до Америки [11].
Велику увагу у своєму звіті
В. Л. Кир пичов приділив заходам щодо
вирішення проблеми скорочення руч-
ної праці в галузі машино будування,
зокрема в ливарному, ковальському,
токарному виробництві, деревооброб-
ній промисловості, а також у конвеєр-
ному виробництві. Окремим розділом
вчений розкрив особливості органі-
зації масового виробництва на під-
приємствах США для виготовлення
паровозів і вагонів, а також сільсько-
господарських машин. В. Л. Кирпичов
відзначає, зокрема, що за якістю ма-
шинобудування, обсягом виробництва
машин і їх розповсюдженням США
значно випереджають усі європейські
країни, в тому числі «колиску маши-
нобудування» — Англію [11, с.17].
Зазначимо, що наукова праця
В. Л. Кирпичова, написана на осно-
ві спостережень в Америці, й на сьо-
годні не втратила своєї актуальності
для економічного і політичного життя
української держави, особливо щодо
реформування машинобудування і ви-
користання науково-технічних досяг-
нень у всіх сферах життя держави, охо-
роні праці робітників тощо. Можли-
ВИДАТНИЙ ОРГАНІЗАТОР ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ВІКТОР ЛЬВОВИЧ КИРПИЧОВ
Наука та наукознавство, 2010, № 1 93
во, тут є відповідь на одну з ключових
проблем сьогодення України, а саме
чому вітчизняне машинобудування
розвивається повільно і недостатньо
прогресивне, в тому числі така важли-
ва його галузь, як виробництво сіль-
ськогосподарських машин і знарядь.
В. Л. Кирпичов застерігає, що до цього
призводить європейських виробників
бум «імітації», копіювання машинобу-
дівної продукції США [11, с. 4].
Враховуючи зростаючі потреби
промисловості, прогрес науки і техні-
ки, В. Л. Кирпичов діяльно турбувався
про розширення ХТІ. У 1896 р. за його
ініціативи додатково до механічного та
хіміко-технологічного було створене
третє — сільськогосподарське — відді-
лення. Прагнення виховати майбутніх
інженерів не лише як спеціалістів, а й
організаторів і керівників виробництва
спонукає його постійно впроваджувати
у навчання нові дисципліни. Так, у 1897
р. за його пропозицією в інституті поча-
ли читати курс «Фабрична гігієна і по-
літична економія». Такий крок вчений
обґрунтував загальними відомостями з
фізіології та необхідністю надання пер-
шої допомоги при нещасних випадках.
На жаль, не усі проекти вченого, спря-
мовані на розширення ХТІ, були зразу
реалізовані. Не вдалось йому організу-
вати гірське і електротехнічне відділен-
ня. Але цей намір свідчить про наукову
прозорливість В. Л. Кирпичова і те зна-
чення, яке він надавав майбутньому
розвитку півдня Російської імперії [7,
ф.237, оп. 1, спр. 4, арк. 7; ф. 770, оп. 1,
од. зб. 576, арк. 27].
В. Л. Кирпичов переконливо до-
водив, що для кожного майбутнього
інженера необхідне фундаментальне
вивчення математики, фізики, хімії і
механіки, які є фундаментом усієї ре-
шти його знань. Перше місце серед на-
вчальних дисциплін він відводив мате-
матиці як основі усіх наук. Він вважав,
що технічна діяльність, як і природо-
знавство, лише тоді будуть прогресу-
вати, коли провідна роль в процесах
творчості належатиме математиці, бо
на ній, як показали історичний досвід і
практика ХХ століття, базуються фор-
мулювання закономірностей фізики,
хімії, біології, всі технічні й економічні
розрахунки. Вивчення явищ природи,
технічних процесів і з точки зору якос-
ті, й з кількісного боку вимагає широ-
кого використання математичних за-
собів [12, с. 4—5; 13, с. 307].
При впровадженні математики
у навчальний процес ХТІ В. Л. Кир-
пичов отримав велику підтримку від
Харківського університету. Тут вже
на той час сформувалась могутня на-
укова школа, започаткована професо-
рами Т. Ф. Осиповським і А. Ф. Пав-
ловським. Її представниками були
М. А. Дяченко, Д. М. Деларю, В. Г. Ім-
шенецький, М. О. Тихомандрицький та
ін. Для читання аналітичної геометрії у
ХТІ В. Л. Кирпичовим було запроше-
но ученого-геометра К. О. Андрєєва.
Активну допомогу в розробці методи-
ки викладання математики студентам
ХТІ надавав професор О. М. Ляпунов,
а згодом і В. А. Стєклов, які читали
тут лекції з теоретичної механіки [14,
с. 265—267, 281, 286, 289].
У 1896 р. В. Л. Кирпичов був учас-
ником Новгородського торгово-про-
мислового з’їзду, де виступив у диску-
Л.М. Бєсов, Г.Л. Звонкова
Science and Science of Science, 2010, № 194
сії щодо шляхів розвитку в Росії про-
фесійної освіти. У своєму виступі він
переконливо обґрунтував думку щодо
значення математики у професійній
освіті. При цьому вчений на історич-
ному досвіді починаючи з часів Дав ньої
Греції показав, наскільки цей шлях не-
легкий, але вкрай необхідний. Знання
з математики, доводив В. Л. Кирпи-
чов, потрібні не лише при розрахунках
машин, механізмів і різних споруд, але
вона є і способом підготовки інжене-
рів. Ініціатива В. Л. Кирпичова була
підтримана учасниками Новгород-
ського торгово-промислового з’їзду.
Уже з 1899 р. у технічних вищих на-
вчальних закладах Росії були запрова-
джені практичні заняття з математики
і механіки [3, с. 125].
В умовах реформування вищої тех-
нічної школи за Болонською системою
навчання студентові надано право пе-
реважну кількість часу працювати з
книгою чи іншим джерелом знань, на-
приклад комп’ютером. Напрацьова-
ний В. Л. Кирпичовим досвід методи-
ки навчання у ХТІ є і в цьому аспекті
повчальним для сучасної вищої тех-
нічної школи. Цей досвід підтвердже-
ний багаторічною практикою роботи
професорсько-викладацького складу
технічних вузів. В основу навчання ін-
женера В. Л. Кирпичов ставив лекцій-
ний метод і палко виступав проти тих,
хто пропонував усний виступ — «живе
джерело» — «замінити мертвою кни-
гою». Вчений вважав, що практика,
коли студент вчиться самостійно і до
професорів лише інколи звертається за
консультацією, є шкідливою для його
розвитку як спеціаліста. З цього при-
воду він писав, що вища освіта завжди
базувалась на викладанні, яке здійсню-
вав учитель. Це помітно з часів давніх
грецьких філософів, які супроводжу-
вали свої виступи питаннями і бесіда-
ми з учнями, намагаючись сформувати
у них самостійне мислення. У період
розквіту грецької науки книги вико-
ристовувались мало, і не тільки тому,
що не було їх достатньої кількості, а
й внаслідок впевненості щодо їх ма-
лої придатності для навчання. Про це
чудово висловлюється Платон, вкла-
даючи за звичаєм свої ідеї у вуста Со-
крата: «написання творів певною мі-
рою подібне до живопису; створіння
останнього дуже схожі на живі істоти;
але коли ви ставите їм запитання, вони
будуть зберігати урочисту мовчанку.
Те ж саме і письмові речі: читаючи їх,
уявляємо, що є якийсь смисл у них; але
коли побажаєш його пізнати і станеш
їх запитувати, то на усі запитання у них
знайдеться все одна і та ж перша відпо-
відь. Написана мова...завжди потребує
допомоги автора, тому що сама не може
захищатись» (цит. за [12, с. 15—16]).
Роком раніше він також виступав за
лекційний метод навчання студентів,
мотивуючи це тим, що лекція — не єди-
ний, але, без сумніву, найкращий спо-
сіб навчання. На його думку, книга не
може замінити лекцій: вона — німа —
не дає того, що «дає людина живим
словом. Наука передається від людини
до людини, а не від книги до людини;
тому не може бути і мови про скасуван-
ня лекційної системи. Це призвело б до
занепаду науки. Поки живе людство, не
змовкне і жива мова й передача нею по-
ложень науки» [12, с. 16—17].
ВИДАТНИЙ ОРГАНІЗАТОР ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ВІКТОР ЛЬВОВИЧ КИРПИЧОВ
Наука та наукознавство, 2010, № 1 95
У стилі роботи директора ХТІ по-
мітним було прагнення до надання
студентам широкої і високої наукової
освіти. Він вважав, що основою твор-
чого мислення інженера є наукові піз-
нання. Вони завжди допоможуть йому
при кожному новому для нього питан-
ні швидко розібратися, удосконалити
чи запропонувати і налагодити нове
виробництво. І це не лише у техніці,
а й в усіх сферах людської діяльності.
У зв’язку з цим В. Л. Кирпичов пропо-
нує звертатись до історії, людей науки,
оскільки багато найчудовіших удос-
коналень у техніці є прямим застосу-
ванням наукових результатів. Читаючи
лекції з технічних дисциплін, він в усіх
ключових питаннях торкається історії
технічного прогресу. Вчений майстер-
но володів умінням історично порів-
нювати події і явища таким чином, що
у студента мимоволі закарбовувалось у
пам’яті знання зі спеціальної темати-
ки. Підтвердженням цього є промова
В. Л. Кирпичова на урочистих зборах з
приводу відкриття КПІ [2].
Думки щодо необхідності зверта-
тися до історії науки і особистостей
В. Л. Кирпичов висловив у своїй про-
мові «Значення фантазії для інжене-
рів», текст якої було опубліковано в
«Известиях» Київського політехнічно-
го інституту за 1903 рік. У його висту-
пі червоною ниткою проходить думка
про те, наскільки важливо досліднику
мати уяву для народження наукових
і технічних ідей, розвитку фізичних
наук. Прикладами з життя великих
людей, мислителів, зокрема Леонардо
да Вінчі, Коперника, Кеплера, Нью-
тона, Роберта Гука, Фарадея та інших,
В. Л. Кирпичов доводить, що вони
отримувати нові результати, оскільки
вміли фантазувати. Показує, як фанта-
зія таких особистостей, як Джеймс Ватт
в механіці, Ньютон в астрономії, Шек-
спір в поезії, приводила їх до великих
відкриттів. В. Л. Кирпичов на багатьох
прикладах показує, яким чином, по-
єднуючи спостережливість природо-
дослідників й фантазію винахідників,
армією конструкторів народжується
нове в науці та техніці [15].
В. Л. Кирпичов не обмежував свою
діяльність науково-педагогічною ро-
ботою. Він був активним учасником
громадського життя. Оцінюючи вне-
сок вченого у розвиток науки, матема-
тики і механіки, Харківське відділення
Російського технічного товариства у
1888 р. обрало його своїм почесним
членом. Це відділення було одним з най-
численніших, найбільш популярних
периферійних відділень Російського
технічного товариства, що об’єднувало
відділення у 40 губернсь ких і про-
мислових центрах Росії. Харківське
відділення Російського технічного
товариства зацікавлено спостерігало
за розвитком галузей промисловості
Харкова і прилеглих до нього регіонів.
Його пропозиції враховувались при
організації будівництва підприємств,
впровадженні технологій. Членами
товариства розроблялись положення
про користування різними приладами
і пристроями, техніку безпеки. На його
засіданнях поряд з вченими універси-
тету, ветеринарного інституту про ре-
зультати своїх наукових досліджень у
ХТІ доповідав і В. Л. Кирпичов. Так,
тільки за першу половину 1890-х років
Л.М. Бєсов, Г.Л. Звонкова
Science and Science of Science, 2010, № 196
на засіданнях товариства заслухали три
його доповіді: «Про кристалізацію за-
ліза від потрясінь в мостах і машинах»;
«Нові дослідження щодо міцності за-
ліза, сталі та міді»; «Вплив сторонніх
домішок на опір металів». Рекоменда-
ції товариства, прийняті по доповідях
В. Л. Кирпичова, були спрямовані на
використання результатів його дослі-
джень у практиці роботи промислових
підприємств Харкова та інших підпри-
ємств Росії [16, с. 9—86].
На засіданнях Математичного то-
вариства В. Л. Кирпичов брав активну
участь в обговоренні окремих робіт з
математики і механіки відомих вчених:
Києва — В. П. Єрмакова, Москви —
М. Є. Жуковського, Петербургу —
К. О. Поссе, А. А. Маркова, Й. І. Со-
мова, А. М. Коркіна, П. Л. Чебишова,
В. Я. Буняковського, Д. К. Бобильова
[17, с.283,284].
У вересні 1895 р. з ініціативи
В. Л. Кир пичова у Харкові було засно-
ване Південно-російське товариство
технологів. Він став його почесним
членом і головою правління. Протягом
одного року число його дійсних членів
збільшилось з 78 до 198. Товариство
почало щомісячно друкувати науко-
ві праці. Провідна роль в організації
його роботи належала професорам
ХТІ В. О. Геміліану, О .В. Гречаніно-
ву, К. О. Зворикіну, Є. Л. Зубашеву,
О. І. Предтеченському, О. П. Лідову,
адьюнкт-професору Г. О. Латишеву.
Його членами були також випускники
Санкт-Петербурзького політехнічно-
го інституту, Ризького політехнічно-
го училища та ін. На початок травня
1897 р. у товаристві нараховувалось 245
осіб. Найбільшу увагу членів товари-
ства викликали питання наукової ор-
ганізації праці у промисловості, вико-
ристання результатів експерименталь-
них досліджень матеріалів, сировини,
застосування електрики та інших видів
енергії, електро зварювання, техно-
логій виробництва та ін. Члени това-
риства були активними учасниками
з’їздів, виставок, де повідомляли про
свої досягнення у тій чи іншій сферах
діяльності. Від’їзд у 1898 р. В. Л. Кир-
пичова до Києва помітно вплинув на
зміст і активність членів Харківсько-
го відділення Російського технічного
товариства [18, ф. 1680, оп. 1, спр. 25,
арк. 27; 19, с. 11].
Діяльність видатного вченого і пе-
дагога В. Л. Кирпичова свідчить про
його величезний внесок у становлення
і розвиток інженерної освіти в Україні.
Можна стверджувати, що його ідеї і на-
полегливість щодо їх втілення у практи-
ку вітчизняної вищої технічної освіти
все ще актуальні в умовах реформуван-
ня системи національної освіти і набли-
ження її до європейських стандартів.
1. Згуровський М. З. Столітня формула Київської політехніки / М. З. Згуровський // Київський
політехнік. — 2003 . — № 22. — С. 1—3.
2. Миколаєнко В. Вчений, педагог, організатор вищої технічної освіти / В. Миколаєнко //
Київський політехнік. — 2005 . — № 31.
3. Чеканов А. А. Виктор Львович Кирпичев (1845—1913) / А. А. Чеканов. — М. : Наука, 1982. —
173 с.
4. Звонкова Г. Л. Розвиток природничих і технічних наук у Харкові в другій половині ХІХ —
на початку ХХ століття: Історичний, освітянський і культурний контексти: дис… канд. іст. наук:
07.00.07 / Г.Л.Звонкова. — К., 2005. — 236 с.
РАЗВИТИЕ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО СОТРУДНИЧЕСТВА АКАДЕМИЧЕСКОЙ НАУКИ И ВЫСШЕГО
ОБРАЗОВАНИЯ: ПОИСК СБАЛАНСИРОВАННЫХ ФОРМ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ (90-Е ГОДЫ ХХ СТ.)
Наука та наукознавство, 2010, № 1 97
5. Отчет о сотоянии ХТИ за 1885 год // Известия Харьковского Технологического Института
императора Александра ІІІ. Т.1. — Х. : Типография и Литография М. Зильберберга и С-вья, 1905. —
490 с.
6. Бєляков Г. Ф. Київський політехнічний інститут. Нарис історії / Г. Ф. Бєляков, Є. С. Василен-
ко, М. Ф. Волков. — К. : Наук. думка, 1995. — 320 с.
7. Державний архів Харківської області.
8. Исторический очерк [Рукопись]. — Харьков, 1976. — 656 с. — (Материалы музея Националь-
ного технического университета «Харьковский политехнический институт»).
9. Звонкова Г. Л. Штрихи до портрету В. Л. Кирпичова та його внеску у формування,
організацію, розвиток і зміст вітчизняної інженерної освіти / Г. Л. Звонкова // Українська еліта та
її роль в державотворенні: [зб. наук. праць №1’2]. — К. : Міністерство оборони України; Військовий
гуманітарний інститут Національної академії оборони України, 2000. — С.12—17.
10. Мухачёв П. М. Двадцатипятилетие Харьковского Технологического Института Императора
Александра ІІІ. 1885—1910. / П. М. Мухачёв. — Харьков: Типо-Литография М. Зильберберг и С-вья,
1910. — 71 с.
11. Кирпичёв В. Л. Отчёт о командировке в Северную Америку Директора Харьковского Техно-
логического Института / В. Л. Кирпичёв. — СПб.: Типография кн. В. П. Мищерского, 1895. — 80 с.
12. Кирпичев В. Л. Задачи высшего технического образования / В. Л. Кирпичёв. — Харьков,
1890. — 70 с.
13. Бєсов Л. М. Історія науки і техніки / Л. М. Бєсов. — Харків: НТУ «ХПІ», 2005. — 383 с.
14. Природознавство в Україні до початку ХХ ст. в історичному, культурному та культурному
контекстах / Ю. В. Павленко, С. П. Руда, С. А. Хорошева, Ю. О. Храмов. — К. : Академперіодика,
2001. — 420 с.
15. Профессор В. Л. Кирпичев: «Фантазия нужна для инженеров» // [Політехнік: газета
Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»]. — 2005. — № 24—25;
26—27; 28.
16. Записки Харьковского Отделения Императорского Русского Технического Общества. —
1898. — Вып. 1. — Харьков: Типография «Южного края», 1898. — 108 с.
17. Сообщения Харьковского математического общества. — Вторая серия. — Т.1, № 2. — Х.:
Типография М. Ф. Зильберберга, 1888. — 316 с.
18. Известия Южно-Русского общества технологов. — 1896/97 гг. Т.1. — Харьков: Типография и
Литография Зильберберг, 1897. — 128 с.
19. Центральний державний архів Києва: фонд канцелярії Харківського інспектора в справах
друку.
Одержано 02.02.2010
Л.М.Бесов, Г.Л.Звонкова
Выдающийся организатор инженерного образования в Украине
Виктор Львович Кирпичев
Освещается деятельность выдающегося ученого, педагога, организатора высшего технического об-
разования в Украине, первого директора Харьковского технологического и первого ректора Киевского по-
литехнического институтов, «отца русских инженеров» Виктора Львовича Кирпичева.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30767 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:12:52Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бєсов, Л.М. Звонкова, Г.Л. 2012-02-13T20:30:35Z 2012-02-13T20:30:35Z 2010 Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов / Л.М.Бєсов, Г.Л.Звонкова // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 87-97. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30767 Висвітлюється діяльність видатного вченого, педагога, організатора вищої технічної освіти в Україні, першого директора Харківського технологічного і першого ректора Київського політехнічного інститутів, «батька російських інженерів» Віктора Львовича Кирпичова. Освещается деятельность выдающегося ученого, педагога, организатора высшего технического образования в Украине, первого директора Харьковского технологического и первого ректора Киевского политехнического институтов, «отца русских инженеров» Виктора Львовича Кирпичева. An account of work of Biktor L. Kirpichov, an outstanding scientist, teacher, organizer of higher technical education in Ukraine, the first director of the Kharkiv Technological Institute and the first rector of the Kyiv Politechnical Institute, «father of Russian engineers», is given. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Вчені та наукові спільноти Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов Выдающийся организатор инженерного образования в Украине Виктор Львович Кирпичев Viktor Lvovich Kirpichov, Outstanding Organizer of Engineering Education in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов Бєсов, Л.М. Звонкова, Г.Л. Вчені та наукові спільноти |
| title | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов |
| title_alt | Выдающийся организатор инженерного образования в Украине Виктор Львович Кирпичев Viktor Lvovich Kirpichov, Outstanding Organizer of Engineering Education in Ukraine |
| title_full | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов |
| title_fullStr | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов |
| title_full_unstemmed | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов |
| title_short | Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов |
| title_sort | видатний організатор інженерної освіти в україні віктор львович кирпичов |
| topic | Вчені та наукові спільноти |
| topic_facet | Вчені та наукові спільноти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30767 |
| work_keys_str_mv | AT bêsovlm vidatniiorganízatorínženernoíosvítivukraínívíktorlʹvovičkirpičov AT zvonkovagl vidatniiorganízatorínženernoíosvítivukraínívíktorlʹvovičkirpičov AT bêsovlm vydaûŝiisâorganizatorinženernogoobrazovaniâvukraineviktorlʹvovičkirpičev AT zvonkovagl vydaûŝiisâorganizatorinženernogoobrazovaniâvukraineviktorlʹvovičkirpičev AT bêsovlm viktorlvovichkirpichovoutstandingorganizerofengineeringeducationinukraine AT zvonkovagl viktorlvovichkirpichovoutstandingorganizerofengineeringeducationinukraine |