Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Соловйов, В.П., Кот, О.В., Пилипчук, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2010
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Хроніка наукового життя
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30770
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання) / В.П. Соловйов, О.В. Кот, О.О. Пилипчук // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 126-130. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30770
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-307702025-02-09T14:37:42Z Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання) Соловйов, В.П. Кот, О.В. Пилипчук, О.О. Хроніка наукового життя 2010 Article Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання) / В.П. Соловйов, О.В. Кот, О.О. Пилипчук // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 126-130. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30770 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя
spellingShingle	Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Соловйов, В.П. Кот, О.В. Пилипчук, О.О. Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання) Наука та наукознавство
format	Article
author	Соловйов, В.П. Кот, О.В. Пилипчук, О.О.
author_facet	Соловйов, В.П. Кот, О.В. Пилипчук, О.О.
author_sort	Соловйов, В.П.
title	Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання)
title_short	Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання)
title_full	Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання)
title_fullStr	Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання)
title_full_unstemmed	Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання)
title_sort	щорічна конференція, присвячена пам’яті г.м. доброва «сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів нддкр» (добровські читання)
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Хроніка наукового життя
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30770
citation_txt	Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання) / В.П. Соловйов, О.В. Кот, О.О. Пилипчук // Наука та наукознавство. — 2010. — № 1. — С. 126-130. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT solovjovvp ŝoríčnakonferencíâprisvâčenapamâtígmdobrovasučasnanaukatatehnologíívídfundamentalʹnihdoslídženʹdokomercíalízacíírezulʹtatívnddkrdobrovsʹkíčitannâ AT kotov ŝoríčnakonferencíâprisvâčenapamâtígmdobrovasučasnanaukatatehnologíívídfundamentalʹnihdoslídženʹdokomercíalízacíírezulʹtatívnddkrdobrovsʹkíčitannâ AT pilipčukoo ŝoríčnakonferencíâprisvâčenapamâtígmdobrovasučasnanaukatatehnologíívídfundamentalʹnihdoslídženʹdokomercíalízacíírezulʹtatívnddkrdobrovsʹkíčitannâ
first_indexed	2025-11-26T23:18:08Z
last_indexed	2025-11-26T23:18:08Z
_version_	1849896842281615360
fulltext	Science and Science of Science, 2010, № 1126 Розвиток сучасного суспільства неможливо уявити без цілеспрямованого поєднання зусиль вчених, інженерів та організаторів виробництва. Комерціалізація результатів НДДКР залишаєть- ся єдиним та перевіреним часом засобом підви- щення конкурентоспроможності національної економіки. Одним із перших наукознавців, хто звернув увагу на необхідність комплексного дослідження процесу продукування наукових знань та організації оптимальної взаємодії всіх економічних агентів інноваційного процесу, був член-кореспондент Національної академії наук України та засновник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України Геннадій Михайлович Добров. Вплив творчого доробку Г.М.Доброва та запо- чаткованої ним української наукознавчої шко- ли відчувають на собі представники сучасного корпусу знань «науки про науку». Наукознавчі проблеми обґрунтування концептуальної єд- ності науки та виробництва були досліджені і висвітлені Г.М. Добровом у низці монографій, зокрема «Потенціал науки», «Наука про науку. Вступ у загальне наукознавство», «Організація науки», «Управління наукою». У ХХІ сторіччі не втрачають, а скоріше набувають актуальності розглянуті Добровим Г.М. питання щодо шля- хів оптимізації потенціалу науки та управління науково-технічним прогресом, організації і пла- нування НДДКР, оцінки технологій, питання пріоритетів інноваційної діяльності тощо. Сучасні знання стають помітним факто- ром регулювання глобального ринку техноло- гій. Цінність нових технологій визначається на основі науково-технічних та кон'юнктурних прогнозів щодо їх комерціалізації. Перетворен- ня фундаментальних знань у технології вироб- ництва здійснюється фахівцями різних країн переважно за єдиними науковими підходами та методиками. Результатом порозуміння між спеціалістами у сфері управління науково- технологічним розвитком і комерціалізації ре- зультатів НДДКР повинно стати прискорення економічного зростання суспільства на основі включення як учених, так і фахівців з комерціалі- зації технологій у процес державного управління інвестиційно-інноваційною діяльністю. Вищев- казане зумовило ініціативу Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України та Українського науково-технологічного центру щодо проведен- ня науково-практичної конференції «Сучасна наука та технології: від фундаментальних дослі- джень до комерціалізації результатів НДДКР», котра відбулася 10 березня 2010 р. у м. Києві (за фінансової підтримки проекту №3464 УНТЦ). На конференцію були запрошені вчені, підпри- ємці, викладачі вищої школи, представники дер- жавного та регіонального управління наукою та технологічним розвитком. Метою проведення конференції були пошук шляхів удосконалення державного регулювання комерціалізації результатів НДДКР, формуван- ня ефективної інноваційної політики, запро- вадження нових форм міжнародного науково- технічного співробітництва та трансферу техно- логій, а також пов’язані з цим питання історії і методології науки з точки зору формування но- осферного світогляду. У роботі конференції взяли участь 140 чо- ловік, загалом 39 учасників представили свої доповіді на пленарних та секційних засіданнях. Учасники конференції представляли 8 регіонів України, а саме: Київську, Івано-Франківську, Донецьку, Рівненську, Харківську області, Львівщину, Одещину, Запоріжжя тощо. Ак- тивними учасниками конференції стали гості із далекого зарубіжжя: п. В.Корсун, заступ- ник виконавчого директора УНТЦ (США) та п. Д.Карол, ключовий експерт інноваційно- го проекту ЄС (Ірландія). Проведення даної науково-практичної конференції дозволило організувати широку дискусію з актуальних проблем комерціалізації НДДКР, в якій взя- Хроніка наукового життя Щорічна конференція, присвячена пам’яті Г.М. Доброва «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР» (Добровські читання) Наука та наукознавство, 2010, № 1 127 ли участь як вчені академічного сектору науки (Національної академії наук України, Академії правових наук України, Академії медичних наук України, Національної академії аграрних наук України), так і університетського секто- ру, котрий був представлений професорсько- викладацьким складом КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ ім. В Гетьмана, НТТУ «Київський полі- технічний інститут», Національного педагогіч- ного університету ім. М. Драгоманова, Націо- нального університету «Києво-Могилянська академія» тощо. Варто зазначити, що до фахо- вого обговорення науково-практичних питань у сфері управління науково-технологічним розвитком були залучені представники дер- жавних органів влади, а саме: Комітету науки та освіти Верховної Ради України, Державного агентства України з інвестицій та інновацій, Національної ради з питань науки, інновацій та сталого розвитку України, Міністерства економіки України, Міністерства освіти та на- уки України, Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної ад- міністрації, Донецької облдержадміністрації, а також керівники та спеціалісти регіональ- них Центрів науково-технічної та економіч- ної інформації, Державного фонду фундамен- тальних досліджень України тощо. Саме тому учасники конференції висловили сподівання, що така дискусія буде сприяти активізації дер- жавної підтримки національних та міжнарод- них досліджень з даної тематики, розширенню законодавчої та нормативної діяльності в галу- зі комерціалізації НДДКР та її гармонізації з міжнародними правовими нормами й стандар- тами, розробці дієвого механізму формування і реалізації державної науково-технологічної та інноваційної політики, спрямованої на побу- дову економіки, заснованої на знаннях. Конференція була проведена у формі пле- нарних засідань та дискусій у рамках трьох тема- тичних секцій: Секція 1. «Формування та реалізація нау- ково-технічної та інноваційної політики: меха- нізми державного регулювання комерціалізації результатів НДДКР» (модератори: В.Соловйов, О. Попович). Секція 2. «Міжнародне науково-техно ло- гічне співробітництво та трансфер нанотехноло- гій» (модератори: В. Корсун, О. Богорош). Секція 3. «Історико-світоглядні аспекти роз- витку науки та технологій у сучасному суспіль- стві» (модератори: Ю. Храмов, В. Онопрієнко). Із вступним словом «Від фундаменталь- них досліджень до комерціалізації результатів: досвід і завдання НАН України» до учасників конференції звернувся віце-президент НАН України, академік Науковець Антон Григоро- вич. На конкретних прикладах доповідачем був продемонстрований досить потужний науково- технологічний потенціал НАН України, акцен- товано увагу на необхідності державної підтрим- ки таких пріоритетних напрямів, як: наноматері- али і нанотехнології, інформаційні технології та ресурси, енергоощадження, ядерна енергетика, нові матеріали, їх з’єднання і обробка, природні ресурси, біотехнології, ефективний агропром- комплекс, конкурентоздатність України, соці- альні і гуманітарні проблеми тощо. У доповіді Л.П. Супрун, голови Державно- го агентства України з інвестицій та інновацій, «Інноваційна діяльність як шлях комерціалізації нових знань» було визначено чіткі напрями за- безпечення реалізації державної інноваційної політики: перехід до функціональних засад в державному управлінні інноваційною сферою; підвищення результативності сектору наукових досліджень і розробок; запровадження системи державного стратегічного планування розвитку; формування національної інноваційної систе- ми; створення інноваційних структур (техноло- гічних, наукових парків, інноваційних класте- рів) як інституційних механізмів забезпечення реалізації пріоритетів інноваційної діяльності; підвищення інноваційної культури суспільства. З-поміж іншого викликала зацікавленість серед учасників конференції надана інформація щодо перспектив реалізації двох інноваційних про- ектів ЄС, спрямованих на активізацію впрова- дження результатів НДДКР у виробничу сферу України, «Розвиток схем та інфраструктури для підтримки інновацій в Україні» та «Підтримка наукомістких та інноваційних підприємств і про- цесу передачі технологій для бізнесу в Україні». Головною думкою двох ключових презен- тацій, представлених п. В. Корсуном, заступни- ком виконавчого директора УНТЦ, «Комерці- алізація інтелектуальної власності: стан та нові можливості» та «Одна з можливих стратегічних моделей розвитку для українських інститутів», стало заохочення українських вчених до актив- ної участі в розробці власної стратегії та тактики успішної комерціалізації своїх наукових досяг- нень, починаючи від розробки бізнес-плану та маркетингової програми дій, завершуючи патен- туванням та впровадженням результатів НДДКР в економічну сферу. Академік НАН України Я. С. Яцків, дирек- тор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, у своєму виступі «Про деякі бар’єри на шляху реалізації науково-технічної політики в Україні» відзначив, що між станом розвитку Science and Science of Science, 2010, № 1128 науки та інноваційної економіки існує тісний взаємозв’язок, який яскраво проявився під час економічної кризи 2008-2009 років і висвітлив недоліки системи управління економікою та на- укою України. Серед багатьох факторів, що упо- вільнюють розвиток наукової сфери України, Я.С. Яцків зупинився на наступних: відсутності ефективного центрального органу управління науковою сферою; недостатньому рівні фінан- сування наукової сфери з бюджету у сучасному процентному відношенні до ВВП; відсутності прозорої системи оцінки ефективності роботи наукових установ, окремих колективів та на- уковців, розподілу грантів, оплати праці тощо; незначній присутності науки України у світо- вому науковому просторі; втраті моральних та етичних норм у житті багатьох наукових колек- тивів, зокрема при проведенні експертизи робіт, дисертацій, запитів на гранти тощо (не кажучи вже про плагіат, дисертації на замовлення і т.п.); відсутності мобільності в науковій сфері (на від- міну від передових у науковому світі країн); не- задовільних умовах роботи та життя вітчизняних науковців; недостатній інтеграції наукових до- сліджень академічних установ та університетів. Для виправлення такої ситуації Яцків Я.С. запро- понував цілу низку комплексних заходів на різ- них рівнях управління науково-технологічною та інноваційною сферою України, серед яких розробка довгострокової програми соціально- економічного розвитку України, яка б поєдну- вала науково-технологічну та промислову полі- тику та забезпечувала конкурентоспроможність країни. Лейтмотивом доповіді В.А. Івченко, заступ- ника голови Національної ради з питань науки, інновацій та сталого розвитку України, «Націо- нальні інноваційні кластери — майбутнє Украї- ни» стало організаційно-економічне обґрунту- вання необхідності створення в Україні націо- нальних інноваційних кластерів — договірних об’єднань осіб різних форм власності з метою інтенсифікації процесів розроблення, виробни- цтва та впровадження інноваційної продукції на основі спільного використання наявного потен- ціалу в рамках реалізації стратегічних пріоритет- них напрямів інноваційної діяльності. Своїми спогадами про Г.М. Доброва з учас- никами конференції поділився М.В. Новиков, академік, директор Інституту надтвердих ма- теріалів ім. В.М.Бакуля, темою його допові- ді було: «Проблеми використання результатів НДДКР: історична ретроспектива від Г.Доброва та В.Бакуля до сьогодення». Основна увага виступу директора ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, професора Б.А. Маліцького була зосереджена на визначен- ні сучасного виміру і значення ідей Г.М. Добро- ва щодо побудови ефективної моделі взаємодії фундаментальної науки та реальної практики інноваційного розвитку економіки. Маліць- кий Б.А. підкреслив, що Г.М. Добров створив міцний фундамент, котрий дозволяє вибудува- ти каркас вітчизняної науки, здатний макси- мально задовольнити потреби сучасного сус- пільства та забезпечити його сталий розвиток у майбутньому. Пленарні доповіді керівників наукових під- розділів ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН України були присвячені узагальненню повідомлень про результати дискусій, що традиційно відбулися на семінарах наукових відділів, а також було зосе- реджено увагу на ключових результатах наукових досліджень, досягнутих співробітниками відділів у 2010 році та завданнях на подальшу перспек- тиву. З науковими доповідями виступили: О.С. Попович «Бюрократична трансформація ідеї конкурсного фінансування наукових досліджень і розробок як фактор гальмування інноваційно- го розвитку»; В.І. Онопрієнко «Комерціалізація наукових результатів: методологічні аспекти»; Ю.О. Храмов «Фундаментальні дослідження: іс- торична ретроспектива (на матеріалах фізики)» І.О. Єгоров «Оцінка ефективності державної підтримки та стимулювання інноваційної ді- яльності»; В.П. Соловйов «Еволюція поглядів на цілі комерціалізації результатів наукових до- сліджень». Велику увагу учасників конференції при- вернули пленарні виступи, присвячені кон- кретним проблемам комерціалізації НДДКР на галузевому та регіональному рівнях, а саме до- повіді М.О. Лищишин, директорки Львівської фабрики паперово-білових виробів «Бібльос», «Підсумки виконання проекту УНТЦ і мож- ливості його комерціалізації»; О.Т. Богороша, заступника директора Київського відділення міжнародного фонду підтримки науки і техно- логій (Фонд Ж.Алферова), «Досягнення у сфері нанобіотехнологій та перспективні напрями їх комерціалізації»; Б. І. Адамова, заступника голо- ви Донецької обласної державної адміністрації «Розвиток інноваційної діяльності як фактор підвищення конкурентоспроможності економі- ки Донецької області». У результаті широкого обговорення про- блем комерціалізації НДДКР учасники кон- ференції відмітили безумовну корисність об- міну досвідом по різним напрямам управління науково-технологічним розвитком, а також по- зитивний вплив такого обміну на формування сприятливого інноваційного клімату та високо- Наука та наукознавство, 2010, № 1 129 го рівня інноваційної культури, що сприяє при- скоренню конструктивного діалогу між науков- цями, державною владою та бізнесом з метою широкомасштабного впровадження досягнень фундаментальної та прикладної науки у реаль- ний сектор економіки. Зокрема, для розв’язання завдань прискорення інтеграційних процесів між науковою та виробничою сферами учас- ники конференції розробили ряд конкретних рекомендацій: — З метою активізації комерціалізації на- укових результатів, отриманих вищими на- вчальними закладами та науковими установа- ми, усунути нормативно-правові, фінансові та організаційно-інституціональні бар’єри щодо виконання Законів України «Про наукові пар- ки» від 25 червня 2009 року та «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу тех- нологій» від 14 вересня 2006 року. — Задля практичної реалізації основних ідей, закладених у Концепцію розвитку націо- нальної інноваційної системи, схвалену розпо- рядженням КМ України 17 червня 2009 р., та Державну цільову економічну програму «Ство- рення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009 — 2013 роки, затверджену Постановою КМ України 14 травня 2008 року, визначити чіткі центри відповідальності та контролю за ви- конанням їх ключових положень та фінансового супроводження. — Ініціювати створення КМ України спеці- ального органу виконавчої влади, відповідально- го за системне формування і реалізацію науково- технологічної та інноваційної політики України. У рамках проведення науково-практичної конференції у відділі історії науки і техніки Цен- тру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва відбулось за- сідання секції «Історико-світоглядні аспекти розвитку науки та технологій у сучасному сус- пільстві» під головуванням д-ра фіз.-мат. наук, професора Ю.О. Храмова. На засіданні були присутні науковці з Хар- кова, Дніпропетровська, Черкас, Чернігова, Одеси, Луганська, представники різних науково- дослідних і освітніх установ України, таких як Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Націо- нального університету «Києво-Могилянська академія», Черкаського державного технологіч- ного університету, Чернігівського національно- го педагогічного університету. Під час засідання було розглянуто важ- ливі питання розвитку науки і освіти та по- єднання наукових результатів з потребами суспільства. Зокрема, д-р іст. наук, ст. наук. співроб. відділу А.С. Литвинко у своїй доповіді «Історико-наукові дослідження та становлення дослідницького університету в Україні» прове- ла історико-науковий аналіз концепції дослід- ницького університету, розглянула початковий етап побудови системи дослідницьких універ- ситетів в Україні, довела принципове значення академічних історико-наукових досліджень і історико-наукової освіти як ключових факторів формування наукового світогляду спеціаліста, його гуманістичного відношення до процесів і явищ навколишнього світу, відповідальнос- ті за свою практичну діяльність. Д-р біол. наук, професор Ю.К. Дупленко у доповіді «Біоетич- ний світогляд як сучасна природничо-наукова парадигма» розглянув особливості виникнення і розвитку біотичних понять і соціальний ас- пект відношення до них сьогодні, привів точки зору вчених різних країн на комплекс проблем, пов’язаних з біомедициною і генною інжене- рією, проаналізував аспекти взаємостосунків в системі «людина — середовище проживання». Канд. іст. наук, ст. наук. співроб. В.М. Гамалія виступила з цікавою доповіддю «Феномен по- лібіотрофії: відкриття і значення для досліджень патології рослин, тварин та людини», в якій по- казала, що в природі існують штами бактерій, здатних при певних умовах викликати захворю- вання рослин, комах, тварин і людини, тобто які мають полібіотрофні властивості, широко роз- повсюджені в природі і знаходяться на низькій стадії паразитичного розвитку, а також довела, що їх необхідно вивчати у взаємозв’язку з дослі- дженнями інших представників біоценозу. Канд. іст. наук, ст. наук. співроб. О.В. Романець у до- повіді «Внесок вітчизняних вчених у створення генно-модифікованих організмів» розповіла про принципи створення генно-модифікованих ор- ганізмів, показала внесок українських вчених в галузі створення генно-модифікованих рослин в провідних наукових установах НАН України — Інституті клітинної біології і генетичної інжене- рії, Інституті харчової біотехнології і геноміки, Інституті молекулярної біології і генетики, Ін- ституті фізіології рослин і генетики. Канд. іст. наук, ст. наук. співроб. А.М. Глєбова у доповіді «Процеси диференціації і інтеграції в історично- му розвитку науки» розглянула основні етапи іс- торичного розвитку науки і техніки з точки зору реалізації світоглядної функції науки, з’ясувала вплив на здійснення даної функції процесів ди- ференціації та інтеграції науки. Канд. іст. наук, докторант відділу С.С. Сергієнко представив на засіданні доповідь «Біотехнології в бджільництві України — проблеми і шляхи розвитку», в якій розповів про нові біотехнології в бджільництві Science and Science of Science, 2010, № 1130 До 400-річчя виходу в світ «Зоряного вісника» Г. Галілея Г.Галілей Титульний лист «Зоряного вісника» Телескоп Галілея України, їх недоліки та запропоновані альтер- нативні варіанти вирішення проблем. Канд. іст. наук, наук. співроб. О.Ю. Колтачихіна виступи- ла з доповіддю «Космологія — предмет, задачі і зв’язок з картинами світу», в якій розглянула такі питання, як: поняття «космологія», предмет, за- вдання і зв’язок з картинами світу. Учасники конференції із задоволенням відмі- тили активну роль наукових установ НАН Украї- ни в розробці комплексного механізму взаємодії науки та виробництва та висловили побажання ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України та Укра- їнському науково-технологічному центру щодо подальшого продовження роботи у цьому на- прямку спільно з іншими науковими, освітніми, громадськими, державними установами та бізнес- центрами. Матеріали та рекомендації конференції були опубліковані та розповсюджені серед її учасників, а також направлені у державні органи влади, міжнародні організації та підприємницькі структури. В.П. Соловйов, О.В. Кот, О.О. Пилипчук 8 березня 1610 р. вийшла в світ праця Г. Га- лілея «Зоряний вісник» [1], яка містила спосте- реження, зроблені за допомогою зорової труби (телескопа), побудованої ним у 1609 р. На честь 400-річчя створення Г. Галілеєм телескопа минулий 2009 р. був оголошений Між- народним роком астрономії. Зорову трубу в «Зоря- ному віснику» він називав перспективою. Термін «телескоп» запропонував принц Ф. Цезі 14 квітня 1611 р. [2]. Телескоп Галілея складався з труби за- вдовжки 1245 мм, об’єктива — лінзи діаметром 53 мм, плоско ввігнутого окуляра оптичною си- лою 25 діоптрій. Нині діаметр дзеркала одного з найбільших телескопів (великого південно- африканського) становить 11 м [3]. Г. Галілей пер- шим зрозумів, що основне наукове призначення зорової труби — спостереження небесних тіл. У січні 1609 р. він розпочав свої спостережен- ня і дійшов висновку, що Місяць є таким самим кам’янистим тілом, як і Земля. «Місяць являє со- бою ніби другу Землю, — писав Г. Галілей. — Світ- ліша його частина відповідає поверхні суші, а тем- ніша являє собою водну поверхню; ніколи не було сумнівів у тому, якщо дивитися здалеку на залиту сонячними променями земну кулю, то поверхня суші здаватиметься більш світлою, а вода темні- шою» [1]. Світло від Місяця Г. Галілей пояснив по- траплянням на нього сонячного світла, відбитого Землею. Все це спростовувало вчення Арістотеля про протилежність «земного» та «небесного». Зем- ля стала тілом тієї самої природи, що й небесні сві- тила, а це було непрямим доказом системи Копер- ника. Г. Галілей виявив також лібрацію Місяця та оцінив висоту місячних гір, вимірюючи довжину їх тіней при відомому положенні Сонця. Г. Галілей вказав на відмінність нерухомих зір від планет та стверджував, що Чумацький Шлях — це величезне скупчення зір. Він пи- сав: «Галактика виявляється нічим іншим, як сукупністю численних зір, розташованих гру- пами. В яку б її ділянку не спрямувати зорову трубу, відразу виявляється велика множина зір, більшість з яких здаються досить великими та добре помітними» [1]. Г. Галілей зробив перші телескопічні спостереження сонячних плям та відкрив обертання Сонця навколо осі. На Сонці

Institution

Ähnliche Einträge