Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів
Гідрогелеві сульфовмісні мембрани отримано шляхом радикальної співполімеризації сульфопропілакрилату калію та стиренсульфонату натрію, з акриламідом й акрилонітрилом. Проведено дослідження мембран методами термогравіметрії, мас-спекроскопії та ІЧ спетроскопії. Отримані зразки характеризуються термос...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30807 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів / В.В. Коновалова, Ю.М. Самченко, І.А. Стадній, Г.А. Побігай, Т.П. Полторацька, В.О. Покровський, А.Ф. Бурбан, З.Р. Ульберг // Доп. НАН України. — 2010. — № 11. — С. 113-118. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30807 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коновалова, В.В. Самченко, Ю.М. Стадній, І.А. Побігай, Г.А. Полторацька, Т.П. Покровський, В.О. Бурбан, А.Ф. Ульберг, З.Р. 2012-02-14T18:32:08Z 2012-02-14T18:32:08Z 2010 Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів / В.В. Коновалова, Ю.М. Самченко, І.А. Стадній, Г.А. Побігай, Т.П. Полторацька, В.О. Покровський, А.Ф. Бурбан, З.Р. Ульберг // Доп. НАН України. — 2010. — № 11. — С. 113-118. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30807 541.18.045 Гідрогелеві сульфовмісні мембрани отримано шляхом радикальної співполімеризації сульфопропілакрилату калію та стиренсульфонату натрію, з акриламідом й акрилонітрилом. Проведено дослідження мембран методами термогравіметрії, мас-спекроскопії та ІЧ спетроскопії. Отримані зразки характеризуються термостабільністю до температур 70–90 °С. Значення повної обмінної ємності та коефіцієнта набрякання дають підстави вважати їх перспективними для використання як електролітних або протонопровідних мембран. Hydrogel sulfo-modified membranes are formed by the radical copolymerization of sodium styrensulfonate and potassium sulfopropyl acrylate with acrylamide and acrylonitrile. Membranes are studied by thermogravimetry, mass-spectrometry, and IR-spectrometry. Membranes are thermostable up to 70–90 °С and have the ion exchange capacity and the swelling coefficients sufficient to show a promise as ion-exchange or proton-conducting membranes. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Хімія Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів Polyelectrolyte hydrogel membranes based on vinyl monomers Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів |
| spellingShingle |
Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів Коновалова, В.В. Самченко, Ю.М. Стадній, І.А. Побігай, Г.А. Полторацька, Т.П. Покровський, В.О. Бурбан, А.Ф. Ульберг, З.Р. Хімія |
| title_short |
Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів |
| title_full |
Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів |
| title_fullStr |
Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів |
| title_full_unstemmed |
Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів |
| title_sort |
поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів |
| author |
Коновалова, В.В. Самченко, Ю.М. Стадній, І.А. Побігай, Г.А. Полторацька, Т.П. Покровський, В.О. Бурбан, А.Ф. Ульберг, З.Р. |
| author_facet |
Коновалова, В.В. Самченко, Ю.М. Стадній, І.А. Побігай, Г.А. Полторацька, Т.П. Покровський, В.О. Бурбан, А.Ф. Ульберг, З.Р. |
| topic |
Хімія |
| topic_facet |
Хімія |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Доповіді НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Polyelectrolyte hydrogel membranes based on vinyl monomers |
| description |
Гідрогелеві сульфовмісні мембрани отримано шляхом радикальної співполімеризації сульфопропілакрилату калію та стиренсульфонату натрію, з акриламідом й акрилонітрилом. Проведено дослідження мембран методами термогравіметрії, мас-спекроскопії та ІЧ спетроскопії. Отримані зразки характеризуються термостабільністю до температур 70–90 °С. Значення повної обмінної ємності та коефіцієнта набрякання дають підстави вважати їх перспективними для використання як електролітних або протонопровідних мембран.
Hydrogel sulfo-modified membranes are formed by the radical copolymerization of sodium styrensulfonate and potassium sulfopropyl acrylate with acrylamide and acrylonitrile. Membranes are studied by thermogravimetry, mass-spectrometry, and IR-spectrometry. Membranes are thermostable up to 70–90 °С and have the ion exchange capacity and the swelling coefficients sufficient to show a promise as ion-exchange or proton-conducting membranes.
|
| issn |
1025-6415 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30807 |
| citation_txt |
Поліелектролітні гідрогелеві мембрани на основі вінілових мономерів / В.В. Коновалова, Ю.М. Самченко, І.А. Стадній, Г.А. Побігай, Т.П. Полторацька, В.О. Покровський, А.Ф. Бурбан, З.Р. Ульберг // Доп. НАН України. — 2010. — № 11. — С. 113-118. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT konovalovavv políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT samčenkoûm políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT stadníiía políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT pobígaiga políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT poltoracʹkatp políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT pokrovsʹkiivo políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT burbanaf políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT ulʹbergzr políelektrolítnígídrogelevímembraninaosnovívínílovihmonomerív AT konovalovavv polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers AT samčenkoûm polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers AT stadníiía polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers AT pobígaiga polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers AT poltoracʹkatp polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers AT pokrovsʹkiivo polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers AT burbanaf polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers AT ulʹbergzr polyelectrolytehydrogelmembranesbasedonvinylmonomers |
| first_indexed |
2025-11-24T03:17:59Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:17:59Z |
| _version_ |
1850839386677051392 |
| fulltext |
УДК 541.18.045
© 2010
В.В. Коновалова, Ю.М. Самченко, I.А. Стаднiй, Г. А. Побiгай,
Т.П. Полторацька, В. О. Покровський, А.Ф. Бурбан,
З. Р. Ульберг
Полiелектролiтнi гiдрогелевi мембрани на основi
вiнiлових мономерiв
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Л. Ф. Суходубом)
Гiдрогелевi сульфовмiснi мембрани отримано шляхом радикальної спiвполiмеризацiї
сульфопропiлакрилату калiю та стиренсульфонату натрiю, з акриламiдом й акрилонi-
трилом. Проведено дослiдження мембран методами термогравiметрiї, мас-спекроскопiї
та IЧ спетроскопiї. Отриманi зразки характеризуються термостабiльнiстю до тем-
ператур 70–90 ◦С. Значення повної обмiнної ємностi та коефiцiєнта набрякання дають
пiдстави вважати їх перспективними для використання як електролiтних або прото-
нопровiдних мембран.
Гiдрогелi є матерiалами, що складаються з тривимiрного макромолекулярного каркасу та
води, яка сорбується гiдрофiльними функцiональними групами. На макроскопiчному рiвнi
гелi — це твердi матерiали, що мають велику кiлькiсть нанопор, заповнених рiдиною. Така
нанопориста структура зумовлює створення провiдних каналiв для направленого руху iонiв.
Отримання електролiтних гiдрогелевих мембран в основному базується на включеннi
сильної кислоти — сульфатної або фосфатної — до складу полiмерної матрицi [1–3]. Такi
гелi проявляють iонопровiднi або iонообмiннi властивостi, їх можна застосувати в таких
електрохiмiчних приладах, як паливнi елементи, сенсори, електрохiмiчнi пристрої вiдобра-
ження тощо [4, 5].
Характеристики електролiту безпосередньо залежать вiд структури та морфологiї гiдро-
гелевої матрицi. Так, додавання високополярних органiчних або неорганiчних кислот iстот-
но знижує кристалiчнiсть та еластичнiсть полiакриламiдних гелiв [6], оскiльки молекули
сильної кислоти викликають руйнування водневих зв’язкiв мiж самоасоцiйованими амiдни-
ми групами та мiж амiдними групами i молекулами води.
Авторами даного повiдомлення було отримано електролiтнi гiдрогелевi мембрани за
рахунок спiвполiмеризацiї акриламiду з акрилонiтрилом та сульфовмiсними мономерами
рiзної природи та дослiджено їх властивостi.
Матерiали та методи дослiджень. Гiдрогелi, що мiстять сульфопропiлакрилат калiю
(СУ) та стиренсульфонат натрiю (СС), отримували шляхом їх радикальної спiвполiмери-
зацiї з акриламiдом (АА) та акрилонiтрилом (АН) у водному середовищi при кiмнатнiй
температурi. Зшивання здiйснювали з використанням N,N′-метилен-бiс-акриламiду в при-
сутностi iнiцiювальної окисно-вiдновної системи персульфат калiю — метабiсульфiт натрiю.
Масовий вмiст СУ в полiмернiй матрицi змiнювали в дiапазонi вiд 0 до 25%, вмiст СС —
вiд 0 до 14%, що було обмежено граничною розчиннiстю сульфовмiсних мономерiв у дос-
лiджуванiй композицiї.
IЧ-спектри мембран реєстрували на спектрометрi TENSOR 37, BRUKER методом бага-
торазового порушеного повного вiдбиття.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №11 113
Рис. 1. IЧ-спектри спiвполiмерних гiдрогелiв. Спектр гiдрогелю АА–АН (1 ), АА–АН–СУ (2 ); АА–АН–S (3 )
Динамiчний термогравiметричний аналiз (ТГА) виконували на дериватографi Q-1500D
для зразкiв масою 50 мг при швидкостi нагрiвання 10 ◦С/хв у середовищi повiтря в iн-
тервалi температур вiд 20 до 900 ◦С при одночасному видiленнi газоподiбних продуктiв
деструкцiї. Температурнi iнтервали стадiй розкладу оцiнювали на пiдставi диференцiйних
кривих втрати маси.
Мас-спектрометрiю гiдрогелiв проводили в iнтервалi температур вiд 30 до 800 ◦С та дiа-
пазонi молекулярно-масових чисел вiд 10 до 200 Da. Гiдрогелевi зразки розмiщали в квар-
цово-молiбденовiй кюветi та попередньо вiдкачували до тиску 5 ·10−1 Па, пiсля чого кювету
пiдключали до системи напуску мас-спектрометра МI 1201. Швидкiсть нагрiвання 10 ◦С/хв.
Для визначення повної об’ємної ємностi (ПОЄ) мембран їх витримували у 2Н розчинi
NaCl протягом 1 доби для повного переведення сульфогруп з протонної в натрiєву форму.
Пiсля цього iони Н+, що перейшли в розчин, вiдтитровували 0,01 Н розчином NaOH. Пе-
ред вимiрюванням мембрани витримували в 0,1 моль/л солянiй кислотi для переведення
сульфогрупи в Н-форму, пiсля чого вiдмивали в дистильованiй водi.
Ступiнь водопоглинання мембрани визначали за змiною маси вологої та сухої мембрани:
α =
mм −mс
mс
· 100%.
Результати та їх обговорення. IЧ спектроскопiя. Як видно зi IЧ-спектрiв синте-
зованих спiвполiмерних гiдрогелiв, наведених на рис. 1, найбiльш iнтенсивнi та широкi
смуги поглинання знаходяться в iнтервалi вiд 4000 до 1500 см−1. Так, максимуми 3426,
3346 см−1 вiдповiдають незв’язаним амiногрупам, а пiк 3200 см−1 — амiногрупам, якi бе-
руть участь в утвореннi водневих зв’язкiв. Смуга поглинань при 2243 см−1 характери-
зує нiтрильну групу. Карбонiльна група характеризується самим iнтенсивним максимумом
ν(СО) = 1662 см−1 та плечем 1618 см−1. Деформацiйнi коливання δ(ХН), де X = N, O,
спостерiгаються при 1400 см−1. Скелетнi коливання C−C займають iнтервал вiд 1400 до
1200 см−1.
114 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №11
При введеннi в гiдрогелi сульфогруп (кривi 2, 3 ) значно зростає iнтенсивнiсть пiка при
3380 см−1, що свiдчить про перерозподiл водневих зв’язкiв у гiдрогелi та збiльшеннi його
гiдрофiльностi при введеннi в нього сульфат-iона. Також у спектрах 2, 3 наявнi новi смуги
поглинання з максимумами при 1180 и 1040 см−1, якi є характерними для асиметричних
i симетричних коливань ν(SO) вiдповiдно.
Термальний аналiз. Для визначення термостiйкостi та схильностi до втрати води при
нагрiваннi було проведено ТГА отриманих мембран.
Як видно з даних ТГА, наведених у табл. 1, зшитi мембрани на основi АА та АН мають
п’ять основних стадiй втрати маси. Перший температурний iнтервал вiд 30 до 120 ◦С з мак-
симальною швидкiстю розкладу при 90 ◦С вiдповiдає випаровуванню об’ємної води. Аналiз
цього iнтервалу показує, що найбiльшою втратою маси характеризуються мембрани, що
мiстять СУ, оскiльки саме вони мiстять високу концентрацiю гiдрофiльних сульфогруп та
здатнi утримувати найбiльшу кiлькiсть об’ємної води.
Найбiльш цiкавим є iнтервал температур вiд 120 до 195 ◦С. Втрата маси на цiй стадiї
пов’язана з випаровуванням зв’язаної води, що має значний вплив на iонопровiднi харак-
теристики мембран. У цьому iнтервалi спостерiгається рiзний за формою пiк стадiї втрати
маси з максимальною швидкiстю розкладу при 175 ◦С. Наявнiсть сульфогруп у полiмернiй
матрицi значно збiльшує кiлькiсть зв’язаної води в гiдрогелi. Втрата маси на стадiї вiд 120
до 195 ◦С досягає 6,9% для мембран, що мiстять сульфогрупу i лише 2,9% для несульфо-
вмiсних мембран. Незначне термовидiлення в указаному iнтервалi свiдчить також про вiд-
сутнiсть термодеструкцiї та про здатнiсть гiдрогелевих мембран витримувати без iстотної
змiни властивостей парову стерилiзацiю. ДТГ кривi для мембран, що мiстять СС, мають
iншу форму при 180–350 ◦С з максимальною температурою розкладу 250 ◦С, що пов’яза-
но iз деструктуризацiєю сульфогрупи. Всi мембрани характеризуються високим ступенем
втрати маси на стадiї вiд 280 до 440 ◦С. На цiй стадiї вiдбувається деструкцiя зшивальних
мiсткiв, пiсля чого вiдбувається стадiя дегiдратацiї функцiональних груп макромолекул.
Як свiдчать результати температурно-програмованої мас-спектрометрiї, якi проведено
вiдносно гiдрогелевих спiвполiмерiв АА–АН, для даного температурного дiапазону харак-
Таблиця 1. Характеристики термоокиснювальної деструкцiї мембран
Мембрана
Температурний iнтервал
стадiї, ◦С (tпоч − tкiн)
Температура максимальної
швидкостi розкладу, ◦С
Втрата маси
на стадiї, %
CО 25–120 90 15,3
120–195 175 2,1
195–290 235 7,6
290–450 375 18,7
450–800 695 52
CУ 25–120 80 43,1
120–195 175 6,8
195–295 250 4,1
290–450 300, 375 10,5
450–800 620 27,8
СС 25–120 95 14
120–195 160 6,9
195–290 240, 280 8,2
290–450 390 14
450–800 665 46,8
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №11 115
Рис. 2. Термограми видiлення лiнiй з m/z 28 (СО+ й CH2=CH+
2 , крива 1 ), m/z 53 (молекулярний iон
акрилонiтрилу, крива 2 ) та m/z 71 (молекулярний iон акриламiду, крива 3 ) для гiдрогелю АА–АН з 40%-м
вмiстом ланок акрилонiтрилу
Рис. 3. Мас-спектр гiдрогелю АА–АН з 50%-м вмiстом ланок АН при 350 ◦С
терне також незначне видiлення мономерiв акриламiду (m/z 71) та акрилонiтрилу (m/z 53),
максимум якого має мiсце при температурi близько 350 ◦С,
Термовидiлення при температурах, бiльших 440 ◦С, пов’язане з деструкцiєю основного
спiвполiмерного ланцюга та зменшується при переходi вiд спiвполiмерного гiдрогелю на
основi АА–АН до гiдрогелю АА–АН–СС та особливо АА–АН–СУ, що свiдчить про пiдви-
щену термостабiльнiсть макромолекулярного ланцюга останнього.
Крiм видiлення об’ємної та зв’язаної води, для гiдрогелiв АА–АН характерна наявнiсть
двох максимумiв термовидiлення для лiнiї з m/z 28 (рис. 2). Перший з них проявляється при
350–400 ◦С i може бути вiднесений до молекули СО, що видiляється з амiдних груп. Висо-
котемпературний максимум термовидiлення для вказаної лiнiї, що проявляється у виглядi
широкого плеча вiд 600 ◦С i вище, може бути зумовлений, наприклад, етиленом CH2=CH2,
який вивiльняється при деструкцiї вуглеводневого скелета.
Для гiдрогелевих спiвполiмерiв АА–АН, поряд з вивiльненням води характерним є тер-
мовидiлення летких компонентiв у температурному iнтервалi близько 350 ◦С (рис. 3). Лiнiї
116 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №11
Рис. 4. Залежнiсть ступеня водопоглинаня (а) та ПОЄ (б ) вiд вмiсту сульфомономера в мембранi
з m/z 44 (а також з m/z 43 и 45) можуть бути вiднесенi до амiдної групи та до фрагментiв
СONH+ и СONH+
3
, тодi як присутнiсть лiнiї з m/z 57 можна пояснити вiдщепленням вiд
полiакриламiдних ланок фрагмента CHCONH2.
Повна обмiнна ємнiсть та набрякання у водi. Обмiннi ємнiсть та ступiнь водопоглина-
ння є основними характеристичними параметрами будь-яких полiелектролiтних гiдрогелiв
та визначаються природою полiмерної матрицi, кiлькiстю iоногенних груп, ступенем зши-
вання та умовами навколишнього середовища. Збiльшення кiлькостi iонообмiнних груп,
якими є в нашому випадку сульфогрупи, сприяє кращому обмiну протонiв i тим самим
збiльшує провiднiсть мембран. З iншого боку, збiльшення концентрацiї полярних сульфо-
груп призводить до збiльшення набрякання мембрани у водi. Iз зростанням водопоглинання
провiднiсть мембран також збiльшується, оскiльки рухливiсть iонiв в iонiй фазi зростає iз
збiльшенням кiлькостi води. Надмiрне набрякання мембрани може значно погiршити їх
механiчну стiйкiсть.
Як видно з рис. 4, збiльшення масового вмiсту сульфомономера в мембранi призводить
до майже лiнiйного зростання ПОЄ, i вiдповiдно iз збiльшенням кiлькостi високогiдрофiль-
них сульфогруп коефiцiєнт водопоглинання мембран зростає також прямо пропорцiйно.
Значення ПОЄ та коефiцiєнта набрякання дещо вищi для гiдрогелiв, що мiстять СУ. Оче-
видно, в даному випадку це зумовлено хiмiчною природою мономера. Сульфогрупа СС
закрiплена безпосередньо на бензольному кiльцi, що визначає зменшення її гiдрофiлiзiцiї
та обмежує її рухливiсть в полiмернiй матрицi.
Найкращою обмiнною ємнiстю 1,4 мг-екв/г характеризуються мембрани, що мiстять 21%
за масою СУ. Подальше збiльшення вмiсту сульфомономера не змiнює ПОЄ мембран та
призводить до надмiрного набрякання — 120%. Вмiст СС в отриманих мембранах був обме-
жений його розчиннiстю в формувальнiй системi. Незважаючи на це, гiдрогелевi мембрани
з 16%-м вмiстом СС характеризуються достатньо високою обмiнною ємнiстю — 0,8 мг-екв/г
та низьким коефiцiєнтом набрякання — 50%, а також високою еластичнiстю та механiчною
мiцнiстю.
1. Chandra S., Sekhon S., Srivastava R., Arora N. Proton-conducting gel electrolyte // Solid State Ionics. –
2002. – 154/155. – P. 609–619.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №11 117
2. Wieczorek W., Florjanczyk Z., Stevens J. R. Proton conducting polymer gels based on a polyacrylamide
matrix // Electrochim. Acta. – 1995. – 40. – P. 2327–2330.
3. Aoki T. Macromolecular design of permselective membranes // Prog. Polym. Sci. – 1999. – 24. – P. 951–953.
4. Nasef M., Hegazy A. Preparation and applications of ion exchange membranes by radiation-induced graft
copolymerization of polar monomers onto non-polar films // Ibid. – 2004. – 29. – P. 499–561.
5. Akamatsu T., Kasuga T., Nogami M. Formation of metaphosphate hydrogels and their proton conductivi-
ties // J. Non-Cryst. Solids. – 2005. – 351. – P. 691–696.
6. Przyluski J., Poitarzewski Z., Wieczorek W. Proton-conducting hydrogel membranes // Polymer. – 1997. –
39, No 18. – P. 4343–4347.
Надiйшло до редакцiї 24.02.2010Нацiональний унiверситет “Києво-Могилянська академiя”
Iнститут бiоколоїдної хiмiї iм. Ф.Д. Овчаренка
НАН України, Київ
Iнститут хiмiї поверхнi iм. О.О. Чуйка
НАН України, Київ
V.V. Konovalova, Yu.M. Samchenko, I. A. Stadniy, G.A. Pobigay,
T. P. Poltyoracka, V. O. Pokrovsky, A. F. Burban, Z.R. Ulberg
Polyelectrolyte hydrogel membranes based on vinyl monomers
Hydrogel sulfo-modified membranes are formed by the radical copolymerization of sodium styrensul-
fonate and potassium sulfopropyl acrylate with acrylamide and acrylonitrile. Membranes are studied
by thermogravimetry, mass-spectrometry, and IR-spectrometry. Membranes are thermostable up to
70–90 ◦С and have the ion exchange capacity and the swelling coefficients sufficient to show a
promise as ion-exchange or proton-conducting membranes.
118 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №11
|