Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ

Проведено порівняння вимог до викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці в Європейському Союзі та Україні. Проаналізовано відповідність поточного рівню викидів забруднювачів у атмосферу ТЕС України вимогам ЄС і визначено заходи поступового приведення показників вітчизняних ТЕС до вимог...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Костюковський, Б.А., Радченко, О.Л., Шульженко, С.В., Нечаєва, Т.П., Біленко, М.С., Максимець, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут загальної енергетики НАН України 2007
Schlagworte:	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3083
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблема зниження викидів забруднювачів в атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UCTE / Б.А. Костюковський, О.Л. Радченко, С.В. Шульженко, Т.П. Нечаєва, М.С. Біленко, О.О. Максимець // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 15. — С. 26-31. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860109227316477952
author	Костюковський, Б.А. Радченко, О.Л. Шульженко, С.В. Нечаєва, Т.П. Біленко, М.С. Максимець, О.О.
author_facet	Костюковський, Б.А. Радченко, О.Л. Шульженко, С.В. Нечаєва, Т.П. Біленко, М.С. Максимець, О.О.
citation_txt	Проблема зниження викидів забруднювачів в атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UCTE / Б.А. Костюковський, О.Л. Радченко, С.В. Шульженко, Т.П. Нечаєва, М.С. Біленко, О.О. Максимець // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 15. — С. 26-31. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Проведено порівняння вимог до викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці в Європейському Союзі та Україні. Проаналізовано відповідність поточного рівню викидів забруднювачів у атмосферу ТЕС України вимогам ЄС і визначено заходи поступового приведення показників вітчизняних ТЕС до вимог ЄС.
first_indexed	2025-12-07T17:32:49Z
format	Article
fulltext	26 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №15/2007 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ПРОБЛЕМА ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮВАЧІВ В АТМОСФЕРУ В ТЕПЛОВІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ОЕС УКРАЇНИ В UCTE УДК 620:621.31; 621.31 Б.Л. КОСТЮКОВСЬКИЙ, О.Л. РАДЧЕНКО, кандидат технічних наук, С.В. ШУЛЬЖЕНКО, Т.П. НЕЧАЄВА, М.С. БІЛЕНКО, О.О. МАКСИМЕЦЬ (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ) Проведено порівняння вимог до викидів забруднювачів в атмосферу в тепловій енергетиці в Європейському Союзі та Україні. Проаналізовано відповідність поточного рівня викидів забруднювачів в атмосферу ТЕС України вимогам ЄС і визначено заходи щодо поступового приведення показників вітчизняних ТЕС до вимог ЄС. Передбачене Енергетичною стратегією Украї- ни на період до 2030 року приєднання Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України до системи UCTE потребує вирішення низки проблем в енергетиці країни. Одна з них – забезпечення рів- нів викидів забруднюючих речовин в атмосферу тепловими електростанціями України на органіч- ному паливі відповідно до вимог Європейського Союзу. В тепловій енергетиці ЄС основним докумен- том, який встановлює нормативи на викиди для спалюючих установок, є Директива 2001/80/ЄС Великих спалюючих установок (переглянута Ди- ректива 88/609/ЄЕС) [1]. Ця директива націлена на зменшення закислення, приземного озону і твердих частинок шляхом контролю емісії діок- сиду сірки (SO2), окисів азоту (NOx) і твердих частинок від великих спалюючих установок. Ця директива вводить обмежувальні рівні емісії для спалюючих установок понад 50 МВт теплової енергії на твердому, рідкому та газоподібному па- ливі з урахуванням передових технологій спалю- вання та зменшення викидів. У Директиві 2001/80/ЄС як існуючі спалюю- чі установки визначено ті, які побудовано до 1 липня 1987 року. Установки, які було введено в експлуатацію з 1 липня 1987 року, з метою засто- сування різних нормативів на викиди забрудню- ючих речовин поділено на ті, що введено в екс- плуатацію до 27 листопада 2003 року, і ті, що вве- дено в експлуатацію після цієї дати. Для існуючих спалюючих установок Директи- ва 2001/80/ЄС надає два варіанти істотного ско- рочення до 1 січня 2008 року емісій забруднюю- чих речовин: або застосування нормативів вики- дів, або включення до національного плану ско- рочення емісій, який було складено кожною кра- їною-членом ЄС до 27 листопада 2003 року. В плані визначено цільовий рівень емісій діокси- ду сірки, оксидів азоту та пилу за умови застосу- вання директивних нормативів викидів до всіх установок, які працювали у 2000 році. Від таких заходів звільняються установки з обмеженням терміну експлуатації до 31 грудня 2015 року з об- меженням строку роботи в період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2015 року у 20 тис. годин. Та- кож менш жорстке обмеження на викиди діокси- ду сірки (800 мг/нм3) передбачене для установок пікового навантаження з номінальною тепловою потужністю від 400 МВт, які будуть працювати менше ніж 2000 годин щорічно до 2015 року і менше ніж 1500 годин щорічно з 2016 року. Виня- ток становлять установки, що вводяться в екс- плуатацію з 27 листопада 2003 року. Для установок із номінальною тепловою по- тужністю 500 МВт, які з 2008 року до кінця 2015 року працюватимуть не більше ніж 2000 годин на рік, на цей період встановлюється норматив ви- кидів оксидів азоту 600 мг/нм3. Роботу таких ус- тановок з 1 січня 2016 року обмежено 1500 годи- нами на рік і нормативом викидів оксидів азоту 450 мг/нм3. Для нових установок, що вводяться в експлуатацію після 27 листопада 2003 року, на яких неможливо досягти нормативу емісії діок- сиду сірки через характеристики палива, перед- бачено послаблені вимоги: для установок із номі- нальною тепловою потужністю меншою за 300 МВт застосовується або норматив 300 мг SО2/м3, або ступінь десульфуризації щонаймен- ше 92%; для більш потужних установок застосо- вується норматив у 400 мг SО2/м3 або ступінь де- сульфуризації 95%. Директива 2001/80/ЄС заохочує комбіноване виробництво тепла і енергії та встановлює спеці- альні обмежуючі рівні емісії при використанні бі- омаси як палива. Також у контексті регулювання емісії NOx включено газові турбіни. Основним нормативно-правовим документом щодо захисту атмосферного повітря в Україні є Закон України "Про охорону атмосферного по- вітря" від 21.06.01 №2556-111. Цей Закон спря- мований на збереження та відновлення природ- ного стану атмосферного повітря; створення сприятливих умов для життєдіяльності; забезпе- ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №15/2007 27 чення екологічної безпеки та запобігання шкід- ливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей і довкілля. Цим Законом визначаються правові та організаційні основи, а також еколо- гічні вимоги в галузі охорони атмосферного по- вітря. До об'єктів моніторингу атмосферного повіт- ря, що є складовою державної системи моніто- рингу довкілля України, постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.99 №343 "Про зат- вердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного по- вітря" віднесено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. До переліку найбільш поширених і небезпеч- них забруднюючих речовин, викиди яких в ат- мосферне повітря підлягають регулюванню, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Ук- раїни від 29.11.01 №1598 входять викиди окси- дів азоту, діоксиду сірки і твердих частинок, значний внесок в обсяги яких роблять потужні теплові електростанції України на органічному паливі. Для оцінки стану забруднення атмосферно- го повітря в Україні прийнято нормативи гра- ничнодопустимих викидів в атмосферне повіт- ря забруднюючих речовин, розміри яких вста- новлено наказом Міністерства охорони навко- лишнього природного середовища України від 27.06.06 №309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел". Ці нормативи застосовуються як для діючих стаціонарних джерел, так і для тих, що проектуються, буду- ються чи модернізуються, і обмежують масову концентрацію забруднюючих речовин в органі- зованих викидах стаціонарних джерел. У галу- зі енергетики нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.04 №317 "Про затвердження переліку типів устат- кування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел" застосовують- ся для теплоенергетичних установок, номі- нальна теплова потужність яких перевищує 50 MB. При цьому градація нормативів за по- тужністю та віком теплоенергетичних устано- вок, як це прийнято в Європейському Союзі, відсутня (табл. 1). Дані таблиці показують, що в Україні норма- тивні вимоги до концентрації забруднюючих ре- човин у димових газах теплоенергетичних уста- новок майже так само суворі, як і в країнах Євро- союзу. Проте філософія введення та застосування Граничнодопустимі концентрації викидів для великих спалюючих установок за Директивою 2001/80/ЄС, мг/нм 3 Граничнодопустимі кон- центрації викидів за на- казом Міністерства охо- рони навколишнього природного середовища України від 27.06.06 №309, мг/м 3 Номінальна теплова потужність установки, МВт 100-500 понад 500 SO2 Існуючі установки та нові установки, введені в експлуатацію до 27 листопада 2003 року 2000-400 (лінійне зниження) 400 500 Нові установки, введені в експлуатацію після 27 листопада 2003 року 200 200 NOx Існуючі установки та нові установки, введені в експлуатацію до 27 листопада 2003 року 600 500 (до 01.01.2016) 200 (з 01.01.2016) 500 Нові установки, введені в експлуатацію після 27 листопада 2003 року 200 200 Тверді частинки (пил) Існуючі установки та нові установки, введені в експлуатацію до 27 листопада 2003 року 100 50 50 Нові установки, введені в експлуатацію після 27 листопада 2003 року 30 30 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 1. Прийняті в Україні та Європейському Союзі нормативи викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що застосовуються для теплових електростанцій на твердому паливі 28 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №15/2007 таких нормативів на практиці в Україні та ЄС суттєво різняться. В ЄС виконання екологічних обмежень є обов'язковою передумовою можливості експлу- атації електростанцій. Такий підхід зафіксова- ний Директивою Ради 96/61/ЄС "Щодо всео- хоплюючого запобігання та контролю забруд- нень" від 24.09.96 [2]. Тому при їх введенні вра- ховується велика кількість чинників, зокрема, наявність реальних технічних рішень і часових можливостей забезпечити їх виконання, соці- ально-економічна прийнятність їх впроваджен- ня з точки зору забезпечення балансу вироб- ництва-споживання електроенергії при збере- женні прийнятних цін на електроенергію як для виробників, так і споживачів, вид та якість па- лива, що використовується на ТЕС. Цим зумов- люється значна диференціація вимог до вики- дів забруднювачів в атмосферу залежно від по- тужності ТЕС, терміну введення її в роботу, по- тужності обладнання, часу його роботи в пер- спективі тощо. Значна увага в ЄС приділяється також еконо- мічним важелям державного впливу на рівні вики- дів забруднювачів у повітря шляхом впроваджен- ня механізмів сплати за викиди та штрафів за їх перевищення. При цьому кожна країна самостійно визначає рівні та механізми сплати (табл. 2). Україна грн./тонну Вид платежів за емісії забруднюючих речовин у країнах Євросоюзу Розміри платежів Викиди SO2 80 грн./тонну (приблизно 12 €) Податок на вміст сірки у викопному паливі Данія 1,34 €за кг SО2, викинутого в повітря Податок за SO2 емісії Італія 53,20 € за тонну на рік Податок на повітряну емісію для стаціонарних джерел Литва 83,41 € за тонну Податок на повітряне забруднення Польща 0,10 € за кг Виміряні або розраховані SO2 емісії Республіка Словаччина 51,81 € за тонну Податок на повітряне забруднення Естонія 6,07 € за тонну Внески за невідповідність повітряного забруднення Естонія 60,71 € за тонну Викиди окислів азоту 80 грн./тонну (приблизно 12 €) Плата за NOx емісії енергетичних станцій Швеція 4,31 € на кг емісії Податок за NOx емісії Італія 104,84 € за тонну на рік Податок за NOx емісії Франція 45,73 € за тонну Податок на повітряну емісію для стаціонарних джерел Литва 138,73 € за тонну Податок на повітряне забруднення Польща 0,10 € за кг Виміряні або розраховані NOx емісії Республіка Словаччина 38,86 € за тонну Податок на повітряне забруднення Естонія 13,93 € за тонну Внески за невідповідність повітряного забруднення Естонія 139,30 € за тонну Викиди твердих частинок 3 грн./тонну (приблизно 0,5 €) Податок на повітряну емісію для стаціонарних джерел Литва 53,29 € за тонну Виміряні або розраховані емісії твердих забруднюючих субстанцій Республіка Словаччина 129,54 € за тонну Податок на повітряне забруднення Естонія 6,07 € за тонну Внески за невідповідність повітряного забруднення Естонія 30,35 € за тонну СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 2. Платежі за емісії в повітря забруднюючих речовин у різних країнах-членах ЄС та в Україні ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №15/2007 29 Як видно з таблиці, рівні платежів в Україні суттєво нижчі, ніж у країнах ЄС. Проте необхід- но зважати і на суттєву різницю в купівельній спроможності української гривні та євро. На відміну від ЄС, в Україні введення обме- жень на забруднення довкілля, жорсткіших за іс- нуючі, на практиці не розглядається як щось обов'язкове до виконання. Зрозуміло, що миттєво забезпечити виконан- ня прийнятих у 2006 році нормативів на викиди забруднювачів у повітря на ТЕС України немож- ливо, оскільки на них майже відсутні ефективні засоби зниження викидів пилу з ККД на рівні 99,5-99,9% і повністю відсутнє устаткування зі зниження викидів окислів сірки та азоту. Це по- яснюється тим, що майже всі проекти теплових електростанцій України, які споруджувалися пе- реважно в 60-70-х роках XX сторіччя, не передба- чали комплексного захисту довкілля від викидів і скидів твердих, рідких і газоподібних забрудню- ючих речовин у довкілля. Передбачено лише очи- щення від пилу: мокрі золовловлювачі, батарейні циклони та електрофільтри. При цьому їх ефек- тивність низька і не забезпечує виконання норма- тивів з викидів пилу (коефіцієнт очищення ста- новить 90-95%). Через відсутність коштів роботи з упровадження сучасного газоочисного устатку- вання майже не ведуться. Проведені розрахунки свідчать, що для забез- печення дотримання нормативів викидів забруд- нювачів в атмосферу як національних, так і ЄС, необхідна реалізація високоефективних заходів зі зниження цих викидів на ТЕС України. За повної відсутності очистки димових газів від твердих частинок концентрація пилу при спа- люванні палива, що використовується на ТЕС України, перевищує норматив Директиви 2001/80/ЄС 100 кг/нм3 для установок з тепло- вою потужністю 100-500 МВт – у 300-100 разів відповідно. Для досягнення нормативного зна- чення необхідне пилоочисне устаткування з ефективністю не менше ніж 99-99,7%, а для нор- мативу 50 мг/нм3 для установок із тепловою по- тужністю понад 500 МВт ефективність пилоочи- щення має становити 99,4-99,84%. Розрахунки необхідного для досягнення нор- мативної концентрації оксиду сірки ступеня де- сульфуризації, зроблені для різних варіантів па- лива, використовуваного на ТЕС України, свід- чать, що рівень десульфуризації викидів зале- жить від сірчистості та зольності. Так, для забез- печення нормативу концентрації оксиду сірки в димових газах 400 мг/м3 за Директивою 2001/80/ЄС, що застосовується для існуючих ус- тановок потужністю понад 500 МВт, для палива із зольністю 12% і сірчистістю 0,5% потрібний ступінь десульфуризації на рівні 57-67%, а для нормативу 200 мг SО2/м3, що застосовується до нових установок потужністю понад 100 МВт, ефективність десульфуризації має становити 78-83%. Зі збільшенням сірчистості та зольності палива необхідна ефективність десульфуризації зростає і досягає значення при вмісті сірки в па- ливі 3,5% та зольності 25% для нормативу 400 мг/м3 – 94,8-96%, а для нормативу 200 мг/м3 ефективність очищення димових газів від окси- дів сірки має бути на рівні 97-98%. Результати розрахунків ефективності азото- очищення для дотримання нормативної концен- трації оксидів азоту в димових газах установок тепловою потужністю 200 та 300 МВт для різних варіантів палива, використовуваного на ТЕС Ук- раїни, показують, що на рівні необхідної ефек- тивності очищення димових газів від оксидів азо- ту здебільшого впливає потужність установки. Так, для установки 200 МВт, що працює на но- мінальній потужності, для забезпечення норма- тивної концентрації оксидів азоту 500 мг/м3 мак- симальне азотоочищення необхідне на рівні 20%, для установки 300 МВт ефективність азотоочи- щення сягає майже 70%. Для виконання норма- тивних вимог концентрації оксидів азоту 200 мг/м3, що застосовуватиметься для існуючих станцій з 2016 року, для установки 200 МВт пот- рібна ефективність азотоочищення досягає 69%, а для установки 300 МВт – 81%. Як свідчить аналіз сучасних технологічних можливостей зі зниження забруднювачів в ат- мосферу, виконання таких вимог потребує знач- них інвестицій. В свою чергу, їх упровадження буде економічно виправданим лише за умов ви- соких платежів за забруднення повітряного ба- сейну і застосування штрафних санкцій за пере- вищення граничних обсягів викидів шкідливих речовин. Для умов України використання подібних ме- ханізмів має бути дуже виваженим з огляду на стан економіки та теплової енергетики, високу вартість очисного обладнання, оскільки навіть країнам ЄС за короткий проміжок часу важко пе- рейти на нові нормативи викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Перехідний період тут ста- новить до 15 років. Для української енергетики зробити такий перехід буде ще важче. Впровадження майже на всіх енергоблоках сучасного газоочисного обладнання, що є не- СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 30 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №15/2007 одмінною умовою виконання європейських норм, приведе до необхідності значних додатко- вих інвестицій в генеруючі потужності. Це, в свою чергу, спричинить зростання амортизацій- них відрахувань та експлуатаційних витрат, власних потреб ТЕС в електроенергії, тобто до зростання її собівартості. Тому заходи з викорис- тання таких механізмів у тепловій енергетиці України повинні передбачати індивідуальний підхід до існуючих ТЕС, визначення для кожної з них доцільних планів їх реконструкції, впро- вадження більш досконалого котельного та очис- ного обладнання для досягнення нормативних рівнів викидів. Для періоду, протягом якого ці заходи реалізуватимуться, повинні бути розроб- лені обов'язкові до виконання тимчасові норма- тиви викидів забруднювачів у повітря та рівні платежів за них. Насамкінець цього періоду для ТЕС вводяться загальні нормативи, які відпові- дають вимогам ЄС. З урахуванням означеного, для забезпечення приведення викидів забруднювачів в атмосферу в тепловій енергетиці до вимог ЄС необхідно ре- алізувати низку заходів, основними з яких є: 1. Гармонізація нормативів викидів забрудню- вачів в атмосферу в Україні з відповідною базою ЄС та впровадження їх у нормативно-правову ба- зу України. 2. Для нових ТЕС ці нормативи мають набува- ти чинності з моменту їх затвердження. 3. Збереження платежів за викиди для ТЕС на існуючому рівні щонайменше на період приве- дення показників викидів забруднювачів в атмос- феру до вимог ЄС. 4. Розробка вимог до проектів реконструкції існуючих та будівництва нових ТЕС, які повинні для нових та діючих станцій, термін роботи яких подовжується за період 2015 року, містити вимо- гу щодо створення системи інструментального моніторингу викидів забруднювачів в атмосферу. Це повинно бути відображено в нормативній базі з надання дозволу на експлуатацію. 5. Забезпечення гарантованої якості вітчизня- ного енергетичного вугілля для конкретних ТЕС з метою визначення доцільних і достатніх техніч- них рішень зі зниження викидів забруднювачів у повітря відповідно до вимог ЄС. 6. Забезпечення для існуючих ТЕС: – розробки довгострокових планів реконс- трукції (модернізації, подовження терміну робо- ти) на підставі системних досліджень щодо виз- начення найбільш ефективного плану дій зі зни- ження викидів на ТЕС України з урахуванням рі- шень, закладених в Енергетичній стратегії Украї- ни на період до 2030 року; – розробки для існуючих станцій градації про- ектів реконструкції з огляду на застосування нор- мативів викидів забруднювачів в атмосферу; – розробки методики визначення нормативів викидів забруднювачів в атмосферу для реконс- труйованих ТЕС залежно від обсягів і змісту та- кої реконструкції, терміну подальшої роботи то- що; – на основі планів реконструкції та очікуваної зміни обсягів викидів у перспективі розробки обов'язкових до виконання індивідуальних тим- часових нормативів викидів забруднювачів в ат- мосферу окремими ТЕС; їх перевищення має сплачуватися за штрафними розцінками. 7. Упровадження технологій зниження вики- дів забруднювачів в атмосферу при реконструкції існуючих ТЕС з урахуванням таких чинників: – якість вугілля у перспективі; – на ТЕС, виведення яких з експлуатації пе- редбачається в період до 2016 року, забезпечення вимог зі зниження викидів доцільно передбачи- ти за рахунок пріоритетних поставок якісного вугілля, реалізації технологічних заходів зі зни- ження викидів окислів азоту та підвищення ефективності золовловлювання; реалізація до- даткових заходів має розглядатися як виключні випадки; – оснащення станцій, термін роботи яких пе- ревищує 15 років, засобами інструментального моніторингу викидів забруднювачів в атмосферу. 8. При проведенні робіт з реконструкції існую- чих станцій, термін роботи яких після реконс- трукції перевищує десять років, а час роботи 1500 годин на рік у період з 2016 року, та будівництві нових на базі використання паротурбінних тех- нологій на вітчизняному вугіллі, необхідно забез- печити зниження викидів: – пилу на 99,5%-99,8%; – оксидів сірки на 90-95%; – оксидів азоту для енергоблоків на параметри пари 13 МПа на 40-60%; – оксидів азоту для енергоблоків на параметри пари 24 МПа на 60-80%. Для досягнення означених вище цілей обов'язковим є встановлення ефективних елек- трофільтрів (при цьому слід передбачити можли- вість використання спроектованих Українським фінансово-промисловим концерном електро- фільтрів з ефективністю 99,75-99,85%). Для енергоблоків на параметри пари 13 МПа зниження викидів окислів азоту можливо забез- СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №15/2007 31 печити за рахунок реалізації комплексу техноло- гічних заходів – пальники, багатоступінчате спа- лювання тощо, тому для них необхідним є лише встановлення обладнання для зниження викидів сірки, при цьому особливу увагу необхідно приді- лити оцінці доцільності встановлення технологій типу мокрого золовловлювача-емульгатора. Для енергоблоків на параметри пари 24 МПа необхідною є комплексна очистка від оксидів сір- ки та азоту. При цьому потрібно максимально ви- користовувати технологічні можливості зі зни- ження викидів азоту для забезпечення можли- вості використання більш дешевих технологій з меншим рівнем зменшення викидів окислів азо- ту. В якості такої технології доцільно розглядати процес із застосуванням активованого коксу, який має високий рівень очистки по оксидах сір- ки 90-99%, відносно невисокий щодо зменшення від окислів азоту – 50-80% за помірного обсягу необхідних капіталовкладень близько 230 дол. США на кВт. 9. Оптимізація структури та режимів роботі генеруючих потужностей енергосистеми України Реалізація означених заходів повинна забезпе- чити можливість поступового приведення показ- ників вітчизняних ТЕС до вимог ЄС. Доцільно впровадити в національну статистику звітність стосовно обсягів та концентрації викидів забруд- нювачів в атмосферу по ТЕС (для блочних ТЕС і по енергоблоках). СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 1. Directive 2001/80/Ec of the European Parliament and of the Council of 23 October 2001 on the limitation of emissions of cer- tain pollutants into the air from large combustion plants //Official Journal of the European Communities. L 309/1. – 27.11.01. 2. Council Directive 96/61/EC of 24 September 1996 concerning integrated pollution prevention and control //Official Journal L 257/26. – 10.10.96.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3083
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-8965
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:32:49Z
publishDate	2007
publisher	Інститут загальної енергетики НАН України
record_format	dspace
spelling	Костюковський, Б.А. Радченко, О.Л. Шульженко, С.В. Нечаєва, Т.П. Біленко, М.С. Максимець, О.О. 2009-06-22T15:42:34Z 2009-06-22T15:42:34Z 2007 Проблема зниження викидів забруднювачів в атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UCTE / Б.А. Костюковський, О.Л. Радченко, С.В. Шульженко, Т.П. Нечаєва, М.С. Біленко, О.О. Максимець // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 15. — С. 26-31. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3083 620:621.31 621.31 Проведено порівняння вимог до викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці в Європейському Союзі та Україні. Проаналізовано відповідність поточного рівню викидів забруднювачів у атмосферу ТЕС України вимогам ЄС і визначено заходи поступового приведення показників вітчизняних ТЕС до вимог ЄС. uk Інститут загальної енергетики НАН України Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ Article published earlier
spellingShingle	Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ Костюковський, Б.А. Радченко, О.Л. Шульженко, С.В. Нечаєва, Т.П. Біленко, М.С. Максимець, О.О. Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
title	Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ
title_full	Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ
title_fullStr	Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ
title_full_unstemmed	Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ
title_short	Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ
title_sort	проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці україни в контексті інтеграції оес україни в uсте
topic	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
topic_facet	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3083
work_keys_str_mv	AT kostûkovsʹkiiba problemaznižennâvikidívzabrudnûvačívuatmosferuvteplovíienergeticíukraínivkontekstííntegracííoesukraínivuste AT radčenkool problemaznižennâvikidívzabrudnûvačívuatmosferuvteplovíienergeticíukraínivkontekstííntegracííoesukraínivuste AT šulʹženkosv problemaznižennâvikidívzabrudnûvačívuatmosferuvteplovíienergeticíukraínivkontekstííntegracííoesukraínivuste AT nečaêvatp problemaznižennâvikidívzabrudnûvačívuatmosferuvteplovíienergeticíukraínivkontekstííntegracííoesukraínivuste AT bílenkoms problemaznižennâvikidívzabrudnûvačívuatmosferuvteplovíienergeticíukraínivkontekstííntegracííoesukraínivuste AT maksimecʹoo problemaznižennâvikidívzabrudnûvačívuatmosferuvteplovíienergeticíukraínivkontekstííntegracííoesukraínivuste

Проблема зниження викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці України в контексті інтеграції ОЕС України в UСТЕ

Institution

Ähnliche Einträge