Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз)
Розглянуто ендогенні моделі економічного зростання. Відзначено, що країни з вищим рівнем фінансування наукових досліджень мають більше шансів досягти швидшого росту сукупної факторної продуктивності. Проаналізовано стан розвитку науково-технологічного потенціалу США. Підкреслено, що процес інтенсифі...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30848 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) / О.С Бабанін // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 132-142. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860219894325313536 |
|---|---|
| author | Бабанін, О.С. |
| author_facet | Бабанін, О.С. |
| citation_txt | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) / О.С Бабанін // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 132-142. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Розглянуто ендогенні моделі економічного зростання. Відзначено, що країни з вищим рівнем фінансування наукових досліджень мають більше шансів досягти швидшого росту сукупної факторної продуктивності. Проаналізовано стан розвитку науково-технологічного потенціалу США. Підкреслено, що процес інтенсифікації співпраці підприємств і університетів було започатковано схваленням у 1980 році Закону Бея—Доула. Американський досвід залучення фінансових ресурсів промисловості для проведення наукових досліджень є корисним для України.
Рассмотрены эндогенные модели экономического роста. Отмечено, что для стран с более высоким уровнем финансирования научных исследований существуют больше шансов достичь быстрейшего роста совокупной факторной продуктивности. Проанализировано состояние развития научно-технологического потенциала США. Подчеркуто, что процесс интенсификации сотрудничества предприятий и университетов был инициирован принятием в 1980 году Закона Бея—Доула. Американський опыт привлечения финансовых ресурсов промышленности для проведения научных исследований является полезным для Украины.
Endogenous models of economic growth are analyzed. It’s argued that countries with higher rates of research funding have a better chance to achieve rapid growth in the total factor productivity. The performance of science & technology potential of the USA is analyzed. It’s stressed that the intensifying cooperation between enterprises and universities was launched by the Bayh-Dole Act. The American experience of engaging financial resources of industry to scientific research can be useful for Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:18:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2010, № 3132
Зарубіжна наука. Міжнародне
науково-технічне співробітництво
У добу динамічного розвитку
науково-технічного прогресу розро-
блено низку моделей, в яких врахо-
вується вплив результатів наукових
досліджень на збільшення продуктив-
ності праці й прискорення економіч-
ного зростання, передусім в економіці
Сполучених Штатів Америки та інших
провідних країн світу. Якщо в моделі
Р. Солоу (Robert Solow) [1] темп дов-
готермінового зростання сукупного
нагромадження капіталу цілком зале-
жить від екзогенного технологічного
прогресу і темпу росту населення, то в
ендогенних моделях економічного рос-
ту ([2—5] тощо) технологічний прогрес
розглядається як процес виробництва.
В основі цих моделей є положення про
те, що ендогенно визначена інновація
стимулює стійке економічне зростан-
ня за умов сталої норми інновацій, які
продукуються науковцями. Отже, на-
укові дослідження і розробки, метою
яких є пошук нових технологій (і ство-
рення нових продуктів), являють со-
бою ключовий довготерміновий чин-
ник продуктивності та економічного
зростання.
Компанії, які інвестують в науково-
дослідні й дослідно-конструкторські
роботи (НДДКР), зацікавлені у вста-
новленні тимчасової монополії на ви-
робництво певного продукту для отри-
мання вигоди від капіталовкладень у
його розробку. Припустімо, що вироб-
нича функція має такий вигляд:
Y = A N j =1
Kj L 1 — ,
де K
j
— витрати на виробництво j-го
типу проміжного товару; A — стала
технологічного прогресу; L — людські
ресурси; N — кількість комбінацій за-
собів виробництва; 0 < < 1.
У стані рівноваги виробнича функ-
ція набуває такого вигляду:
О.С Бабанін
Розвиток науково-технологічного
потенціалу США: досвід для України
(наукознавчий та економічний аналіз)
Розглянуто ендогенні моделі економічного зростання. Відзначено, що країни з
вищим рівнем фінансування наукових досліджень мають більше шансів досягти
швидшого росту сукупної факторної продуктивності. Проаналізовано стан
розвитку науково-технологічного потенціалу США. Підкреслено, що процес
інтенсифікації співпраці підприємств і університетів було започатковано
схваленням у 1980 році Закону Бея—Доула. Американський досвід залучення
фінансових ресурсів промисловості для проведення наукових досліджень
є корисним для України.
© О.С. Бабанін, 2010
РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ США: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ...
Наука та наукознавство, 2010, № 3 133
Y = A N K L 1 — .
Отже, при послідовному збільшен-
ні N технологічні зміни не ведуть до
спадної доходності. Дана властивість
виробничої функції є необхідною для
продукування економічного зростан-
ня. Розширення виробництва потре-
бує впровадження результатів науко-
вих досліджень.
Р. Гріффіт (Rachel Griffith) розгля-
дає відношення між сукупною фак-
торною продуктивністю і наявним
науково-технологічним капіталом [6].
Якщо A = A(Т) > 0, то виробнича функ-
ція матиме такий вигляд:
Y = А(Т) K L 1 — α .
З цього рівняння випливає, що
провідні науково-інтенсивні країни
перебувають на вищому рівневі су-
купної факторної продуктивності або,
інакше кажучи, країни з вищим рівнем
інвестування в НДДКР мають більше
шансів досягти швидшого зростання
сукупної факторної продуктивності.
НДДКР допомагає компаніям, універ-
ситетам, НДІ тощо абсорбувати зна-
ння, здобуті іншими учасниками на-
укових досліджень.
У [7] проведено дослідження кон-
вергенції сукупної факторної продук-
тивності для різних галузей 13 країн
ОЕСР упродовж 1970—1990 рр. Для
кожної галузі запроваджено поняття
відстані від технологічної границі, яка
визначається досягненнями певної
країни з найвищим рівнем сукупної
факторної продуктивності у відповід-
ній галузі. Дослідники довели, що як
наукові дослідження, так і наявність
людських ресурсів є важливими чин-
никами для руху в напрямі технологіч-
них границь. Опанування іноземних
технологій є важливим чинником роз-
витку Японії, Великої Британії, Іта-
лії і скандинавських країн. Водночас
технологічний прогрес Сполучених
Штатів Америки, світового науково-
технологічного лідера, лише на 0,5%
залежить від ступеня опанування іно-
земними технологіями.
Проблеми розвитку науково-
технологічного потенціалу США
Підґрунтям досягнень американ-
ської економіки є розвиток фунда-
ментальних досліджень в галузі фізи-
ки, хімії, біології, інженерних наук. За
розрахунками американських дослід-
ників, приблизно половину економіч-
ного зростання Сполучених Штатів
Америки за останні 50—60 років одер-
жано завдяки впровадженню науково-
технологічних інновацій та освіти.
Видатки США на проведення
науково-дослідних і дослідно-кон-
струк торських робіт з 1954 до 1967 р.
зросли з 1,5 до 2,9% ВВП. У другій по-
ловині ХХ століття США зуміли ство-
рити найпотужніший у світі науково-
технологічний потенціал. Обсяги ви-
датків країни на НДДКР на початку
ХХІ століття зросли до 397 млрд. дол. у
2008 р. Роком раніше питома вага США
у загальносвітових видатках на розви-
ток науки і технологій (1107 млрд. дол.)
становила 33%, що дорівнює сумі ви-
датків на НДДКР чотирьох інших кра-
їн з першої п’ятірки держав, які лідиру-
ють у світі за даним показником, а саме
Японії (19%), Китаю (9%), Німеччини
(6%) і Франції (4%). У 2007 р. за рівнем
питомої ваги видатків на НДДКР щодо
ВВП США посідали восьме місце в
світі (2,68%), поступаючись Ізраїлю
(4,68%), Швеції (3,6%), Республіці Ко-
рея (3,47%), Фінляндії (3,46%), Японії
(3,44%), Швейцарії (2,9%) та Ісландії
(2,76%). Проте в доларовому еквіва-
ленті обсяги фінансування наукових
досліджень в США є значно вищими
О.С. Бабанін
Science and Science of Science, 2010, № 3134
і вони залишаються провідною науко-
вою державою світу.
Починаючи з 1953 р., крім неба-
гатьох винятків, витрати на НДДКР в
Сполучених Штатах Америки рік у рік
зростали як в номінальному вимірі, так
і з урахуванням інфляційного чинни-
ка. Протягом 1988—2008 рр. середньо-
річне збільшення видатків на НДДКР
становило в поточних доларах 5,6%
проти середньорічного зростання ВВП
на рівні 5,3%. У 1984 р. обсяг загальних
видатків на розвиток науки й техноло-
гій у США вперше перетнув рубіж в 100
млрд. дол., через 13 років перевищив
200 млрд. дол., майже .сягнув 300 млрд.
дол. у 2004 р. і лише через 4 роки пото-
му наблизився до 400 млрд. дол.
У конкурентному американському
ринковому середовищі компанії заці-
кавлені в якнайшвидшому впроваджен-
ні інновацій у виробничий процес. По-
тужним імпульсом для заохочення аме-
риканського бізнесу до фінансування
наукових досліджень стало схвалення в
1980 р. Закону Бея—Доула [8] (згодом ще
семи додаткових законів) щодо комер-
ціалізації системи передачі технологій і
результатів інших наукових досліджень.
Після схвалення цього закону універси-
тети розпочали підготовку до створення
власних систем ефективного патенту-
вання і ліцензування своїх винаходів.
З 1980 p, обсяги видатків бізнесу на
НДДКР починають перевищувати від-
повідні видатки федерального бюдже-
ту. Якщо в 1953 р. науково-дослідні ро-
боти фінансувались переважно за ра-
хунок федерального бюджету і співвід-
ношення видатків бізнесу на НДДКР
до відповідних видатків федерального
бюджету дорівнювало 0,8 (в сталих
доларах), то в 2008 р. воно зросло до
2,57. Підтвердженням усвідомлення
керівництвом американського бізне-
су значущості фінансування наукових
досліджень для утримання лідируючих
позицій у глобальній економіці є тен-
денція послідовного зростання пито-
мої ваги промисловості в загальному
обсязі видатків на НДДКР, починаю-
чи з 30,8% у 1964 р. до 67,4% в 2008 р.,
тоді як протягом зазначеного періоду
частка видатків федерального бюджету
на наукові дослідження скоротилась з
66,8 до 26,1% (рисунок).
Структура видатків на НДДКР у США (1953—2008 рр.), %
Джерело: National Science Foundation, Division of Science Resources Statistics,
National Patterns of R&D Resources, www.nsf.gov
РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ США: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ...
Наука та наукознавство, 2010, № 3 135
Протягом 2003—2008 рр. частка
видатків на виконання НДДКР з боку
підприємств зросла з 70,1 до 72,7% в
загальному обсязі видатків на прове-
дення науково-дослідних робіт і ство-
рення дослідних розробок, тоді як
частка видатків на виконання НДДКР
в установах, підпорядкованих феде-
ральному урядові США, знизилась
з 12 до 10,5% (табл. 1). Відповідно
темп зростання видатків на виконан-
ня НДДКР в промисловості (49,1%) у
2008 р. порівняно з 2002 р. перевищив
середній рівень зростання видатків на
НДДКР за цей період (43,8%).
Підприємства рік у рік збільшують
також витрати на проведення наукових
досліджень (табл. 2). Слід відзначити
вищий темп зростання обсягу видатків
компаній на наукові дослідження
(48,2%) порівняно із темпом росту
обсягів коштів, які виділяються на ті
й самі цілі з федерального бюджету
(33,5%).
У 2008 р. видатки на НДДКР спря-
мовувалися переважно (60%, або 240
Таблиця 1
США: видатки на НДДКР у розрізі виконання, млрд. дол.
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Зростання
2008/2002, %
Підприємства 193,9 200,7 208,3 226,2 247,7 269,3 289,1 149,1
Федеральний
уряд США
33,2 35,0 35,6 37,7 38,9 39,9 41,7 125,8
Університети і
коледжі
37,2 40,5 43,1 45,2 47,0 49,0 51,2 137,5
Інші недержавні
організації (НДО)
12,3 12,1 12,1 13,0 13,5 14,3 15,6 126,4
РАЗОМ 276,6 288,3 299,2 322,1 347,0 372,5 397,6 143,8
Джерело: National Science Foundation, Division of Science Resources Statistics,
National Patterns of R&D Resources, www.nsf.gov.
Таблиця 2
США: видатки на НДДКР у розрізі джерела фінансування, млрд. дол.
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Зростання
2008/2002, %
Підприємства 180,7 186,2 191,4 207,8 227,3 246,9 267,8 148,2
Федеральний
уряд США
77,7 83,6 88,8 93,8 98,0 101,8 103,7 133,5
Університети і
коледжі
7,3 7,7 7,9 8,6 9,3 10,0 10,6 144,4
Нефедеральний
уряд
2,6 2,7 2,9 2,9 3,0 3,2 3,5 135,0
Інші НДО 8,3 8,1 8,2 9,0 9,4 10,6 12,0 145,0
РАЗОМ 276,6 288,3 299,2 322,1 347,0 372,5 397,6 143,8
Джерело: National Science Foundation, Division of Science Resources Statistics,
National Patterns of R&D Resources, www.nsf.gov.
О.С. Бабанін
Science and Science of Science, 2010, № 3136
млрд. дол.) на розвиток1, тоді як частка
прикладних досліджень становила 22%
(89 млрд. дол.). Питома вага видатків
на фундаментальні дослідження дорів-
нювала одній шостій (69 млрд. дол.) усіх
видатків на НДДКР в 2008 р. У 2008 р. в
університетах і коледжах США було ви-
конано НДДКР на суму в 51,2 млрд. дол.
(табл. 3) або на 4,8% більше, ніж поперед-
нього року. На частку вищих навчальних
Таблиця 3
Кошти на виконання НДДКР, одержані провідними
університетами США в 2008 р., млрд. дол.
Рейтинг
2008
Університет Обсяг
фінансування
1 Джонса Гопкінса 1,651
2 Штату Каліфорнія в Сан-Франциско 0,885
3 Штату Вісконсін в Медісоні 0,882
4 Штату Мічиган 0,876
5 Штату Каліфорнія в Сан-Дієго 0,871
Джерело: National Science Foundation, Division of Science Resources Statistics,
National Patterns of R&D Resources, www.nsf.gov, www.ukrstat.gov.ua.
1 Розвиток (development) — систематичне використання знань або розуміння, набутого в процесі
досліджень, спрямованих на виробництво або створення корисних матеріалів, пристроїв, систем або
методів включно з розробкою і розвитком прототипів і процесів.(Science and Engineering Indicators,
2010, p.4-8, www.nsf.gov/statistics/seind10).
Таблиця 4
Кошти на виконання НДДКР, одержані університетами й коледжами США в 2008 р.,
у розрізі наукових галузей застосування, млрд. дол.
Галузі наук Обсяг фінансування Питома вага, %
Науки про життя,
з них: 31,2 61,0
медичні науки 17,3 33,7
біологічні науки 9,8 19,1
сільськогосподарські науки 3,0 5,8
інші науки про життя 1,2 2,3
Інженерні науки 8,0 15,5
Фізичні науки 3,9 7,7
Науки про довкілля 2,8 5,5
Соціальні науки 1,9 3,8
Комп’ютерні науки 1,5 2,9
Психологія 0,9 1,8
Математика 0,6 1,2
Інші 0,3 0,6
РАЗОМ 51,2 100
Джерело: National Science Foundation, Division of Science Resources Statistics,
National Patterns of R&D Resources, www.nsf.gov.
РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ США: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ...
Наука та наукознавство, 2010, № 3 137
закладів США припадає виконання 56%
робіт у галузі фундаментальних дослі-
джень. Якщо розглядати фінансування
в розрізі окремих наукових галузей, то
впадає у вічі пріоритетність фінансуван-
ня НДДКР в царині наук про життя (life
sciences), передусім медичних наук, на
які було спрямовано третину видатків
на НДДКР, отриманих університетами і
коледжами (табл. 4).
Друге місце за пріоритетністю фі-
нансування належить біологічним на-
укам (9,8 млрд. дол., або 19,1% видатків
на НДДКР, одержаних університетами
й коледжами США в 2008 р.). Щедро
фінансуються і НДДКР в галузі інже-
нерних наук. Зазначимо, що в 2008 р.
обсяг фінансування НДДКР в Універ-
ситеті Джонса Гопкінса перевищив
річний обсяг фінансування усієї науки
України (1,6 млрд. дол.) на 30 млн. дол.
(див. табл. 3).
Впровадження НДДКР
Переваги від здобутих науково-
технічних результатів можуть вико-
ристовуватися в різних галузях еко-
номіки, хоча внесок різних секторів
у створення науково-технічних про-
дуктів неоднаковий. Серед лідерів
за рівнем наукомісткості можна ви-
ділити шість переважно знаннєво- і
технологічно-інтенсивних (ЗТІ)1 видів
економічної діяльності американської
економіки, на які в 2007 р. припадало
76% НДДКР, фінансованих за рахунок
компаній, і 95% НДДКР, фінансова-
них з федерального бюджету США, а
саме хімічну промисловість, виробни-
цтво комп’ютерів і електроніки, аеро-
космічну і оборонну промисловість,
1 Знаннєво- і технологічно-інтенсивні (knowledge-
and technology-intensive) галузі — знаннєво інтен-
сивні послуги і високотехнологічні сектори
промисловості.
автомобілебудування, послуги в сфері
комп’ютерної техніки (КТ) і програм-
ного забезпечення (ПЗ), науково-
технічні послуги (табл. 5).
У 2007 р. компанії хімічної промис-
ловості виконали найбільше НДДКР
у Сполучених Штатах Америки. Най-
більшою увагою користувались науко-
ві дослідження в галузі виробництва
медикаментів (47,6 млрд. дол.). При-
близно три чверті науково-дослідних
робіт виконувались в лабораторіях
хімічних компаній, а решта — в лабо-
раторіях університетів, федеральних
організацій тощо.
Майже всі НДДКР в галузі комп’ю-
терної індустрії та електроніки фінан-
суються за рахунок промисловості. На
частку комп’ютерної індустрії та елек-
троніки припадає найбільше (22,8%)
видатків на НДДКР, які фінансують-
ся за рахунок компаній. За обсягами
чистих продажів у 2007 р. комп’ютерна
промисловість на 6,8% перевищила
обсяги чистих продажів автомобільної
промисловості, що додатково свідчить
про деякі зміни в настроях американ-
ських споживачів і необхідність певно-
го коригування усталеного зразку аме-
риканської мрії (автомобіль, будинок).
У 2007 р. 13,7% обсягу фінансуван-
ня НДДКР за рахунок компаній було
виділено на НДДКР в галузі оброблен-
ня даних і створення програмного забез-
печення. Оскільки обчислювальні та
інформаційні технології дедалі більше
інтегруються в різні галузі економіки,
то попит на послуги, пов’язані з таки-
ми технологіями, також зростає. На-
приклад, у 1987 р. питома вага НДДКР,
які виконувалися в секторі послуг в га-
лузі КТ і ПЗ, становила лише 3,8% за-
гального обсягу фінансування НДДКР
за рахунок компаній. Упродовж 1987—
2007 рр. обсяг фінансування НДДКР
О.С. Бабанін
Science and Science of Science, 2010, № 3138
Т
аб
ли
ця
5
О
бс
яг
и
ви
да
тк
ів
н
а
Н
Д
Д
К
Р
і
пр
од
аж
ів
н
а
вн
ут
рі
ш
нь
ом
у
ри
нк
у
С
Ш
А
дл
я
пр
ов
ід
ни
х
га
лу
зе
й
в
20
07
р
.,
м
лр
д.
д
ол
.
№
п
.п
.
Г
ал
уз
і
В
ид
ат
ки
н
а
Н
Д
Д
К
Р
,
ф
ін
ан
со
ва
ні
з
ф
ед
ер
ал
ьн
ог
о
бю
дж
ет
у
(Н
Ф
Б
)
В
ид
ат
ки
н
а
Н
Д
Д
К
Р
,
ф
ін
ан
со
ва
ні
за
р
ах
ун
ок
ко
м
па
ні
й
(Н
Ф
К
)
О
бс
яг
чи
ст
их
пр
од
аж
ів
н
а
ри
нк
у
С
Ш
А
Н
Ф
К
/
пр
од
аж
і,
%
Ч
ас
тк
а
га
лу
зі
в
Н
Ф
Б
, %
Ч
ас
тк
а
га
лу
зі
в
Н
Ф
К
, %
1
Х
ім
іч
н
а
п
р
о
м
и
с
л
о
в
іс
т
ь
0
,7
4
9
,8
5
8
9
,9
8
,4
2
,5
2
0
,5
2
В
и
р
о
б
н
и
ц
т
в
о
к
о
м
п
’ю
т
е
р
ів
і
е
л
е
к
т
р
о
н
ік
и
0
,3
5
5
,3
6
9
9
,5
7
,9
0
,9
2
2
,8
3
А
е
р
о
к
о
с
м
іч
н
а
і
о
б
о
р
о
н
н
а
п
р
о
м
и
с
л
о
в
іс
т
ь
1
6
,9
1
3
,4
2
6
3
,3
5
,1
6
3
,5
5
,5
4
А
в
т
о
м
о
б
іл
е
б
у
д
у
в
а
н
н
я
н
.д
.
1
6
,0
6
5
5
,3
2
,4
н
.д
.
6
,6
5
П
о
с
л
у
ги
в
г
а
л
у
зі
К
Т
і
П
З
0
,8
3
3
,2
3
0
5
,0
1
0
,9
3
,2
1
3
,7
6
Н
а
у
к
о
в
о
-т
е
х
н
іч
н
і
п
о
с
л
у
ги
6
,7
1
6
,0
8
9
,2
1
8
,0
2
5
,3
6
,6
Г
а
л
у
зі
-л
ід
е
р
и
(1
)+
(2
)+
(3
)+
(4
)+
(5
)+
(6
)
2
5
,4
1
8
3
,8
2
6
0
2
,1
7
,1
9
5
,4
7
5
,7
Ін
ш
і
га
л
у
зі
1,
2
58
,9
44
24
,9
1
,3
4
,6
2
4
,3
Р
А
З
О
М
2
6
,6
2
4
2
,7
7
0
2
7
,0
3
,5
1
0
0
,0
1
0
0
,0
Д
ж
е
р
е
л
о
:
N
a
ti
o
n
a
l
S
c
ie
n
c
e
F
o
u
n
d
a
ti
o
n
,
D
iv
is
io
n
o
f
S
c
ie
n
c
e
R
e
so
u
rc
e
s
S
ta
ti
st
ic
s,
S
u
rv
e
y
o
f
In
d
u
st
ri
a
l
R
e
se
a
rc
h
a
n
d
D
e
v
e
lo
p
m
e
n
t
w
w
w
.n
sf
.g
o
v
.
РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ США: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ...
Наука та наукознавство, 2010, № 3 139
в галузі комп’ютерно-інформаційних
послуг зріс з 2,4 до 33,2 млрд. дол.,
отже, збільшення становило 13,9 раза
в номінальному вимірі, або 7,6 раза з
урахуванням інфляційного чинника.
Крім того, обсяг фінансуван-
ня наукових досліджень в галузі
комп’ютерних послуг перевищив обсяг
фінансування НДДКР в аерокосмічній
та оборонній промисловості (30,3 млрд.
дол. за рахунок коштів компаній і фе-
дерального бюджету), оскільки сфера
застосування комп’ютерних послуг є
набагато ширшою, ніж сфера вико-
ристання аерокосмічних і оборонних
технологій. Найвище значення (18%)
співвідношення «НФК/продажі» (ви-
датків на НДДКР, фінансованих за
рахунок компаній, до обсягів продажів
на внутрішньому ринку США) зафік-
совано для науково-технічних послуг,
до яких належать розробки технологій,
наукові дослідження і послуги в галузі
архітектури і будівництва, що демон-
струє високий рівень і оперативність
впровадження результатів науково-
технічних розробок у Сполучених
Штатах Америки.
З іншого боку, найменше значення
(2,4%) співвідношення «НФК/прода-
жі» для шести галузей-лідерів зафіксо-
вано для автомобілебудування, що є на-
віть нижчим від середнього значення
для всієї економіки загалом (3,5%). Не-
дооцінка ролі науково-дослідних робіт
американськими автогігантами нега-
тивно позначилася на розвитку цієї га-
лузі. Внаслідок помилок в операційно-
му і стратегічному маркетингу автомо-
більних компаній США обсяг прода-
жів нових автомобілів у США впав на
19,4% — з 10,8 млн. одиниць в 2007 р.
до 8,7 млн. одиниць в 2008 р. Зрештою,
два з трьох найбільших автовироб-
ників США «Крайслер» («Сhrysler») і
«Дженерал моторз» («General Motors»)
у травні —червні 2009 р. оголосили про
початок процедури банкрутства.
Знаннєвомісткі технології
в економіці США
ХХІ століття є століттям економіки
знань. Питома вага сучасних знаннє-
во- і технологічно-інтенсивних видів
економічної діяльності в економіці
США є найвищою в світі й дорівнюва-
ла 38% ВВП в 2007 р.
Сполучені Штати Америки зали-
шаються незмінним світовим лідером
у галузі надання ЗТІ послуг і виробни-
цтва високотехнологічної продукції:
США є найбільшим світовим
надавачем комерційних знаннєво-
інтенсивних послуг (фінансових, діло-
вих і комунікаційних), до того ж пито-
ма вага таких послуг, яка припадає на
їх частку, зросла до 34% у 2007 р.;
США є найбільшим у світі вироб-
ником високотехнологічної продукції,
(30% світового випуску такої продук-
ції, або 360 млрд. дол.);
США є найбільшим у світі нада-
вачем інформаційно-комунікаційних
послуг і виробником продукції в галузі
інформаційних технологій, їх частка в
2007 р. становила 27% доданої вартості
у цій галузі в світі.
Для порівняння внеску країн у роз-
виток науки та інновацій використову-
ють два показники результатів дослі-
джень: кількість патентів як індикатор
розвитку винахідницької діяльності в
певній країні та кількість публікацій
фахівців певної країни в провідних на-
укових журналах як показник розвитку
сучасних наукових досліджень.
По-перше, протягом останніх двох
десятиріч США послідовно нарощува-
ли профіцит у торгівлі нематеріальни-
ми активами (intangible assets), до яких
О.С. Бабанін
Science and Science of Science, 2010, № 3140
зараховують патенти, торгові марки,
авторські права тощо. У 2007 р. його об-
сяг перевищив 60 млрд. дол. По-друге,
США міцно утримують пальму першо-
сті щодо кількості статей, цитувань,
цитувань на статтю серед видань у 22
галузях наук, проіндексованих дослід-
ницьким центром «Thomson Reuters»
(табл. 6). За підсумками досліджень
публікацій протягом 1998 р. — серпня
2009 р. перші сім позицій за кількістю
цитувань посідають країни «Великої
сімки». Росія, єдина з країн колишньої
Ради економічної взаємодопомоги,
перебуває на двадцятому місці за кіль-
кістю цитувань і цитувань на статтю.
За кількістю статей, опублікованих
протягом зазначеного періоду, США
переважають її в 11 разів.
З іншого боку, американську на-
укову громадськість і державні струк-
тури непокоїть те, що в 2007 р. частка
США у світовому експорті високо-
технологічної продукції, яка в 1995 р.
становила 21%, скоротилась до 14%.
Зокрема, це пояснюється перенесен-
ням випуску багатьох видів високотех-
нологічної продукції за межі Сполуче-
них Штатів Америки. Загальний обсяг
інвестицій США в ЗТІ галузі інших
країн світу на початку 2009 р. переви-
щив 955 млрд. дол. (834 млрд. дол. —
у розвиток знаннєво-інтенсивних по-
слуг, 121 млрд. дол. — у розвиток ви-
сокотехнологічних галузей промис-
ловості), тоді як обсяг прямих інозем-
них інвестицій у розвиток знаннєво- і
технологічно-інтенсивних секторів
економіки США був на 40 % менше
(390 млрд. дол. — у розвиток знаннєво-
інтенсивних послуг, 187 млрд. дол. —
у розвиток високотехнологічних галу-
зей промисловості). У 2008 р. від’ємне
сальдо зовнішньої торгівлі США ви-
сокотехнологічними товарами сяг-
нуло 80 млрд. дол., зокрема дефіцит у
торгівлі продукцією інформаційно-
комунікаційної сфери становив 120
млрд. дол. Водночас обсяги експорт-
них поставок продукції аерокосмічної
галузі та електронного машинобуду-
вання перевищили обсяги імпорту то-
варів вищезазначених галузей до США
відповідно на 55 і 25 млрд. дол.
Занепокоєння науково-освітньої
громадськості США викликає і зни-
ження якості освіти. Так, у США в
2005 р. тільки 39% дорослих віком від
25 до 34 років мали вищу або середню
спеціальну освіту (tertiary education)
проти 56% в Російській Федерації. Рі-
вень викладання математики в США є
Таблиця 6
Деякі з двадцяти найбільш наукомістких країн світу за рейтингом «Thomson Reuters»
№ п.п. Країна Статті Цитування Цитування/cтаття
1 США 2 974 344 44 669 056 15,02
2 Німеччина 766 162 9 406 841 12,28
3 Англія 682 018 9 399 334 13,78
...
9 Китай 649 689 3 404 466 5,24
...
20 Росія 273 189 1 199 538 4,39
Джерело: Thomson Reuters Essential Science Indicators, http://scientific.thomsonreuters.com.
РОЗВИТОК НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ США: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ...
Наука та наукознавство, 2010, № 3 141
низьким як для першої економіки сві-
ту. Згідно з даними оцінювання мате-
матичних знань 15-річних школярів у
країнах ОЕСР, проведеного в 2006 р.,
американська молодь посіла тільки
25-те місце серед ровесників з 30 дер-
жав ОЕСР [9].
Проте США традиційно задоволь-
няють попит на кваліфіковану ї освіче-
ну робочу силу за рахунок заохочення
імміграції. Майже 90% громадян Індії
та Китаю, які здобули наукові ступені
магістра або доктора філософії в уні-
верситетах Сполучених Штатах Аме-
рики, залишаються працювати тут
після закінчення навчання. Незважа-
ючи на синдром подій 11 вересня 2001
р., чисельність іноземців-аспірантів в
американських університетах не змен-
шилась. Навпаки, згідно з даними На-
ціонального наукового фонду США
[10], питома вага іноземців, які захис-
тили в США дисертації на здобуття
ступеня доктора філософії, серед усіх
здобувачів наукових ступенів зросла:
в галузі математичних/комп’ютерних
наук з 44,8% у 1995 р. до 55,7% в 2007 р.,
в галузі політехнічних наук — з 49,1 до
62,9%, в галузі хімічних наук — з 31,8
до 43,8%, в галузі фізичних наук — з
36,5 до 51,7%.
Сьогодні США продовжують утри-
мувати лідируючі позиції в глобальній
економіці не лише завдяки величез-
ному місткому ринкові, ефективному
корпоративному сектору, широким
можливостям для фінансування масш-
табних проектів, але насамперед за ра-
хунок найвищого в світі рівня розвитку
науки й техніки, досконалої системи
освіти, потужної інноваційної систе-
ми, гнучкого державного регулювання
і заохочення співпраці бізнесу і науко-
вих установ, досвіду швидкого реагу-
вання на зміни в світовій економіці.
З плином часу внаслідок розви-
тку нових економік світу за деякими
показниками Сполучені Штати Аме-
рики втрачають позиції одноосібного
лідера. Світова криза 2007 —2010 рр.
продемонструвала проблеми глобаль-
ного економічного дисбалансу, сутніс-
тю якого було те, що США виробляли
менше, ніж самі споживали. Китай та
інші динамічні азійські країни вклада-
ли в економіку США, один з найбіль-
ших ринків світу, велетенські кошти,
які ці держави здобули завдяки потуж-
ним експортним надходженням.
Перевагою економічного дисбалан-
су на користь США як світового рушія
науково-технологічного прогресу є зо-
середження в одній країні фінансових
і людських ресурсів світу, сучасного
обладнання для створення знаннєво-
інтенсивних технологій, прориву в
нові галузі знань, чим американські
науковці та їх іноземні колеги збагачу-
ють науково-технологічний потенціал
усіх країн світу, зокрема й України.
1. Solow R. A Contribution to the Theory of Economic Growth / R.Solow // Quarterly Journal of
Economicsю. —1956. — Vol. 70, № 1. — P. 65—94.
2. Romer P. Increasing Returns and Long-Run Growth /P.Romer // Journal of Political Economy. —
1986. — Vol. 94, №5. — P. 1002 —1037.
3. Endogenous Growth Theory / P.Aghion, P.Howitt, M.Brant-Collett and C. García-Peñalosa. — Cam-
bridge, Mass., USA; London: MIT Press, 1998. — 701 p.
4. Grossman G. Innovation and Growth in Global Economy / Grossman G., E. Helpman. — Cambridge,
Mass., USA: MIT Press, 1991. — 376 p.
5. Jones C. R&D-Based Models of Economic Growth / C. Jones // Journal of Political Economy. — 1995. —
Vol. 103, № 4. — P. 759 —784.
О.С. Бабанін
Science and Science of Science, 2010, № 3142
6. Griffith R. How important is business r&D for economic growth and should the government subsidise
it? [Електронний ресурс] / R.Griffith. — Режим доступу: http://econpapers.repec.org/paper/nerucllon/
http_3a_2f_2feprints.ucl.ac.uk_2f14922_2f.htm.
7. Griffith R. How special is the special relationship? Usine the impact of US R&D spillovers on UK
firms as a test of technology sourcing / R.Griffith, R. Harrison and J. van Reenen //CEPR Discussion Pa-
pers .— 2004. — № 4698 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://econpapers.repec.org/paper/
cprceprdp/4698.htm.
8. The Bayh—Dole Act. A Guide to the Law and Implementing Regulations [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: www.cptech.org-ip-health-bd-Bayh_Dole.pdf.
9. Scientific and Engineering Indicators 2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
nsf.gov/statistics/seind10/append/c1/at01-11.pdf.
10. Scientific and Engineering Indicators 2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
nsf.gov/statistics/seind10/append/c2/at02-30.xls.
Одержано 23.04.2010
А.С.Бабанин
Развитие научно-технологического потенциала США: опыт для Украины
(науковедческий и экономический анализ)
Рассмотрены эндогенные модели экономического роста. Отмечено, что для стран с более высо-
ким уровнем финансирования научных исследований существуют больше шансов достичь быстрей-
шего роста совокупной факторной продуктивности. Проанализировано состояние развития научно-
технологического потенциала США. Подчеркуто, что процесс интенсификации сотрудничества пред-
приятий и университетов был инициирован принятием в 1980 году Закона Бея—Доула. Американський
опыт привлечения финансовых ресурсов промышленности для проведения научных исследований является
полезным для Украины.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30848 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:18:06Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бабанін, О.С. 2012-02-15T19:42:40Z 2012-02-15T19:42:40Z 2010 Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) / О.С Бабанін // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 132-142. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30848 Розглянуто ендогенні моделі економічного зростання. Відзначено, що країни з вищим рівнем фінансування наукових досліджень мають більше шансів досягти швидшого росту сукупної факторної продуктивності. Проаналізовано стан розвитку науково-технологічного потенціалу США. Підкреслено, що процес інтенсифікації співпраці підприємств і університетів було започатковано схваленням у 1980 році Закону Бея—Доула. Американський досвід залучення фінансових ресурсів промисловості для проведення наукових досліджень є корисним для України. Рассмотрены эндогенные модели экономического роста. Отмечено, что для стран с более высоким уровнем финансирования научных исследований существуют больше шансов достичь быстрейшего роста совокупной факторной продуктивности. Проанализировано состояние развития научно-технологического потенциала США. Подчеркуто, что процесс интенсификации сотрудничества предприятий и университетов был инициирован принятием в 1980 году Закона Бея—Доула. Американський опыт привлечения финансовых ресурсов промышленности для проведения научных исследований является полезным для Украины. Endogenous models of economic growth are analyzed. It’s argued that countries with higher rates of research funding have a better chance to achieve rapid growth in the total factor productivity. The performance of science & technology potential of the USA is analyzed. It’s stressed that the intensifying cooperation between enterprises and universities was launched by the Bayh-Dole Act. The American experience of engaging financial resources of industry to scientific research can be useful for Ukraine. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) Развитие научно-технологического потенциала США: опыт для Украины (науковедческий и экономический анализ) Development of Science & Technology Potential in the USA: Experiences for Ukraine (scientometric and economic analysis) Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) Бабанін, О.С. Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво |
| title | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) |
| title_alt | Развитие научно-технологического потенциала США: опыт для Украины (науковедческий и экономический анализ) Development of Science & Technology Potential in the USA: Experiences for Ukraine (scientometric and economic analysis) |
| title_full | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) |
| title_fullStr | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) |
| title_full_unstemmed | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) |
| title_short | Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) |
| title_sort | розвиток науково-технологічного потенціалу сша: досвід для україни (наукознавчий та економічний аналіз) |
| topic | Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво |
| topic_facet | Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30848 |
| work_keys_str_mv | AT babanínos rozvitoknaukovotehnologíčnogopotencíalusšadosvíddlâukraíninaukoznavčiitaekonomíčniianalíz AT babanínos razvitienaučnotehnologičeskogopotencialasšaopytdlâukrainynaukovedčeskiiiékonomičeskiianaliz AT babanínos developmentofscienceamptechnologypotentialintheusaexperiencesforukrainescientometricandeconomicanalysis |