Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень
Аналізується склад та інформаційний потенціал документів фонду Єлисаветградської міської управи, що зберігаються у Державному архіві Кіровоградської області, як джерела для проведення генеалогічних досліджень за період
 другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Анализируется состав и информационн...
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30883 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень / О.А. Трибуцька // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 141-150. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860107170675163136 |
|---|---|
| author | Трибуцька, О.А. |
| author_facet | Трибуцька, О.А. |
| citation_txt | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень / О.А. Трибуцька // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 141-150. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Аналізується склад та інформаційний потенціал документів фонду Єлисаветградської міської управи, що зберігаються у Державному архіві Кіровоградської області, як джерела для проведення генеалогічних досліджень за період
другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Анализируется состав и информационный потенциал документов фонда
Елисаветградской городской управы, которые хранятся в Государственном
архиве Кировоградской области как источника для проведения генеалогических
исследований за период второй половины ХІХ – начала ХХ столетий.
There are analyzed the composition and the information potential of documents
of the Yelysavethrad city board fond, which are stored in the State Archives
of Kirovohrad Oblast as a source for genealogical researches (the second half of
19-the beginning of 20 century).
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:32:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси 141
УДК [930.253:929](477.65)
О. А. ТрибУцьКА*
ДОКУменТи фОнДУ ЄлисАвеТгрАДсьКОї місьКОї
УпрАви яК ДжерельнА бАзА
з прОвеДення генеАлОгічних ДОсліДжень
аналізується склад та інформаційний потенціал документів фонду Єлиса-
ветградської міської управи, що зберігаються у державному архіві кіровоград-
ської області, як джерела для проведення генеалогічних досліджень за період
другої половини ХіХ – початку ХХ ст.
Ключові слова: генеалогічне дослідження; інформація генеалогічного ха-
рактеру; посімейні списки; призовники.
В останні роки популярність генеалогічних досліджень у нашій кра-
їні та в усьому світі надзвичайно зросла. Вивчення власного походження,
історії своєї родини є справою шляхетною і потрібною: спираючись на
досвід предків, людина має можливість краще зрозуміти своє призначен-
ня у житті, примножити силу і значимість роду, а також, проаналізував-
ши певні закономірності сімейних зв’язків, уникнути багатьох помилок,
можливо, навіть убезпечити свій рід від трагедій. Знання історії свого
родоводу значно сприяє збереженню поваги до родинних традицій, пе-
решкоджає роз’єднаності та відчуженості людей в сучасних умовах.
у державних архівних установах україни з року в рік збільшується
потік генеалогічних запитів від громадян. сьогодні, на жаль, ми відчу-
ваємо нестачу ґрунтовних теоретико-методологічних досліджень з цього
питання, відсутня комплексна інформація про стан, збереженість, роз-
міщення, а також повний видовий склад джерел генеалогічної інформа-
ції в українських державних архівних установах. разом з тим виконання
генеалогічних запитів вимагає введення до наукового обігу все більшого
обсягу джерел, які донедавна мало використовувалися, адже повноцін-
ний генеалогічний пошук передбачає дослідження історії роду у різних
сферах життя.
нерідко завданнями практичної генеалогії є докази прав і привілеїв.
але найбільшу популярність на сучасному етапі мають дослідження не-
привілейованих станів російської імперії – селян та міщан.
у державному архіві кіровоградської області зберігається фонд
Єлисаветградської міської управи (Фонд № 78), яка була виконавчим ор-
* Трибуцька Олена Анатоліївна – начальник відділу інформації та вико-
ристання документів державного архіву кіровоградської області.
© о. а. трибуцька, 2011
огляди джерел та документальні нариси142
ганом Єлисаветградської міської думи. документи фонду містять над-
звичайно цінну генеалогічну інформацію, як щодо названих вище верств
населення, так і деяких інших соціальних категорій громадян.
Фонд складається із 7294 од. зб. Його матеріали хронологічно охоп-
люють період з 1871 р. (у фонді також відклались копії документів, що
були створені у процесі діяльності інших установ, за більш ранні роки)
по 1920 рік і документально відтворюють процес функціонування та
розвитку міського господарства, висвітлюють діяльність адміністратив-
них, фіскальних, фінансових, освітніх, медичних установ, закладів релі-
гійного культу тощо.
документи фонду детально ілюструють механізми впровадження та
виконання урядових указів і розпоряджень, інших нормативних доку-
ментів у різних сферах життєдіяльності міста та його мешканців.
Фонд має 12 описів. кожен опис містить документи окремого
структурного підрозділу (так званого столу) Єлисаветградської міської
управи.
Предметом нашого дослідження є документи, що містяться в опи-
сі № 5 і відтворюють діяльність 5-го столу управи – військового, який
займався питаннями мобілізації призовників на військову службу. опис
№ 5 містить 581 справу і хронологічно охоплює період з 1876 р. по
1919 р., але у ньому відклалися також копії документів за період з 1858
по 1875 рр., що були створені у процесі діяльності інших установ.
матеріали цього опису є досить різноманітними за типами докумен-
тів, їх умовно можна поділити на такі основні групи:
– копії ревізьких казок, оригінали та копії посімейних списків селян,
міщан та купців;
– оригінали та копії метричних свідоцтв, метричні виписи, довідки
та посвідчення про народження, шлюб, розлучення, смерть;
– листування Єлисаветградської міської управи з установами м. Єли-
саветграда та Єлисаветградського повіту, інших населених пунктів ро-
сійської імперії з різних питань;
– матеріали щодо приписки призовників до певної військової діль-
ниці для відбування військової повинності (повістки, справи на призо-
вників);
– списки призовників, військовозобов’язаних “білобілетників”;
– списки громадян чоловічої статі, народжених у м. Єлисаветграді
та повіті;
– списки осіб, зарахованих та виключених зі складу міщанських то-
вариств, стану купців м. Єлисаветграда та інших населених пунктів ро-
сійської імперії;
– оригінали та копії тимчасових паспортів, оригінали та копії сві-
доцтв про закінчення навчальних закладів, оригінали свідоцтв про на-
лежність до стану купців іі гільдії.
огляди джерел та документальні нариси 143
Ці різні за змістом та ступенем інформаційної насиченості докумен-
ти складають потужний джерельний комплекс для проведення генеало-
гічних досліджень.
концентрація зазначених джерел у фонді міської управи обумовлю-
ється тим, що після введення в дію з 1 січня 1874 р. уставу про військову
повинність на управу було покладено обов’язки з організації і контролю
за виконанням цієї повинності жителями міста та особами, які належали
до стану єлисаветградських міщан та купців і проживали в інших насе-
лених пунктах російської імперії.
Згідно з уставом 1874 р., положення рекрутського уставу 1831 р. про
можливість платної заміни та викупу від військової повинності було ска-
совано, але встановлено звільнення, пільги та відстрочки відповідно до
фізичного, сімейного, майнового, соціального стану, освіти, роду занять
та національності. таким чином від військової повинності звільняло-
ся не менше 10 % громадян призовного віку, який за уставом становив
21 рік (пізніше 20 років до 1 січня року призову)1.
для здійснення організаційних та контрольних функцій з питання
мобілізації призовників на військову службу відповідно до устава, упра-
ві необхідно було мати дані про склад родин призовників та відслідкову-
вати усі зміни, які в них відбувалися. Цьому слугували ревізькі казки та
посімейні списки.
ревізькі казки – документи іменного перепису податного населен-
ня російської імперії, охопленого десятьма ревізіями ХVііі – середини
ХіХ ст. (1718–1858 рр.). ревізькі казки, зазвичай, складались і подава-
лись у маєтках – поміщиками або їх прикажчиками, у поселеннях дер-
жавних селян – старостами та іншими посадовими особами, які відпо-
відали за своєчасне проведення ревізій, у містах – представниками місь-
кого управління2.
склад податного населення упродовж XVIII–XIX ст. постійно зміню-
вався. у жодній з ревізій не брали участі дворяни, духовенство, відставні
солдати і драгуни, а також склад діючої армії і флоту. З кінця XVIII ст. не
обліковувалися купці 1-ї гільдії, державні чиновники і різночинці3.
недоліком ревізьких казок було те, що одиниця перепису – “ревізь-
ка душа” – вважалася такою, що підлягає обкладенню податком до часу
наступної ревізії, не зважаючи на можливу зміну соціального статусу,
смерть тощо (ця особливість лягла в основу сюжету повісті м. В. гоголя
“мертві душі”)4.
копії декількох ревізьких казок, що відклалися у фонді Єлисавет-
градської міської управи, відносяться до останньої, 10-ї ревізії, і датовані
1858 р. Це ревізькі казки євреїв, які належали до міщанських товариств
інших населених пунктів, але проживали у м. Єлисаветграді та були при-
писані до -ї військової дільниці м. Єлисаветграда для відбуття військової
повинності, що дозволялося уставом про військову повинність5.
огляди джерел та документальні нариси144
Формуляр зазначених копій ревізьких казок був таким: вказувалися
рік, місяць, число подачі казки, губернія, повіт, населений пункт, номер
родини, належність до певного стану (у нашому випадку – стану міщан),
прізвище, ім’я, по батькові, вік глави сім’ї та членів родини, ступінь спо-
рідненості, число і склад вибулих, прибулих та тимчасово відсутніх осіб,
зміни у складі родини (народження, смерть, здача в рекрути тощо) та
остаточні дані: “ныне налицо”. на лівій половині аркуша були розміщені
дані про чоловічий склад родини, на правій – про жіночий. копії ревізь-
ких казок завірені підписами відповідальних осіб6.
на зміну ревізьким казкам прийшли посімейні списки, які також
складались на осіб податних станів: на міське населення – міськими
управами (окремо на християн та іудеїв), на селян – волосними правлін-
нями на кожне сільське товариство. такі списки фіксували склад родини
і складались на тривалий період (до 10 років). особливого значення ці
документи набули у зв’язку із уставом про військову повинність, яким
було регламентовано складання призовних списків на підставі посімей-
них списків, що доповнювались новою інформацією упродовж багатьох
років7.
копії та оригінали посімейних списків складають значний масив до-
кументів опису № 5 фонду Єлисаветградської міської управи і охоплю-
ють період з 1874 по 1913 р.8
Формуляр посімейного списку, віддрукований типографським спо-
собом, складається з 11 граф і схожий на формуляр ревізької казки 10-ї
ревізії. у графі 1 зазначається номер сім’ї за порядком, у графі 2 – номер
родини за останньою ревізькою казкою. наприклад, графи 3–8 містять
дані про чоловічу частину родини. графа 3: “Прозвание (или фамилия)”,
ім’я та по батькові глави родини та його синів, внуків, братів з синами,
які мешкали разом. графи 4–6 вказують на вік чоловіків: за ревізькою
казкою, станом на 1 січня того року, в якому складено посімейний спи-
сок та рік, місяць і день народження за метрикою. у графу 7 вносились
дані про прибуття та вибуття членів сім’ї після складання посімейного
списку. графа 8 вказувала на початок вступу на дійсну службу, її закін-
чення, зарахування в запас та імена тих членів родини, котрі в останні
6 років вступили на військову службу по призову.
три останні графи містять дані про жіночий склад родини: графа 9
вказує на імена та по батькові дружин та імена доньок, графа 10 – на вік
жінок станом на 1 січня того року, в якому складено посімейний список,
а у 11-й графі містяться дані щодо прибуття та вибуття жінок з родини
(заміжжя, смерть)9.
у графах про вибуття та прибуття членів родини також містяться
дані про прийняття членами родини іншого віросповідання10, розлучен-
ня11, виключення із стану єлисаветградських міщан та купців і вклю-
чення до міщанських товариств та купецьких гільдій інших населених
пунктів12.
огляди джерел та документальні нариси 145
Є також дані про всиновлення дітей іншими родинами із зазначен-
ням прізвища, імені та по батькові, соціального стану всиновителя та
нового прізвища, по батькові всиновленого. такі випадки спостеріга-
лись, як правило, тоді, коли після смерті глави родини мати залишалась
з багатьма, часто малолітніми, дітьми і обставини змушували віддавати
дітей на виховання у забезпечені сім’ї13.
Цінність наявних у фонді посімейних списків полягає ще й у тому,
що їх географія надзвичайно широка. до управи, за її вимогою, надхо-
дили копії посімейних списків з різних місць російської імперії у зв’язку
з тим, що у Єлисаветграді мешкало чимало чоловіків призовного віку,
які приписувались для відбуття військової повинності за місцем прожи-
вання, але належали при цьому до стану міщан, селян та купців інших
населених пунктів, де й зберігалися їх посімейні списки14. Відповідно
Єлисаветградська міська управа також надавала копії посімейних спис-
ків єлисаветградських міщан або купців на вимогу тих міських управ та
волосних правлінь, де мешкали ці особи і бажали саме там приписатись
до призовної дільниці15. така особливість тогочасного законодавства
створила можливість для проведення широкого генеалогічного пошуку,
що можна прослідкувати на прикладі конкретної родини. так, до Єлиса-
ветградської міської управи, за її вимогою, було надіслано копію посі-
мейного списку “о семействе черкасского мещанина смелянского боль-
шого еврейского общества Бенциона срулева крикунчика”, складеного
у 1874 р. список був витребуваний міською управою у зв’язку з тим,
що у родині крикунчика, яка у 1878 р. мешкала у Єлисаветграді, був
онук глави родини, Бенціон, призовного віку, який бажав приписатися
для відбуття військової служби за місцем проживання, у Єлисаветграді16.
Використавши наявну у посімейному списку інформацію, ми прослід-
кували подальшу сімейну історію за метричними книгами. у результаті
було знайдено відомості про народження дітей у крикунчика Бенціона
срулевича у 1900 та 1903 роках17, шлюб брата Бенціона давида крикун-
чика у 1883 р.18 та смерть давида у 1932 р.19 тобто історія родини чер-
каських міщан продовжувалась у Єлисаветграді приблизно з 1878 р., а
дані про їхній родовід за більш ранній період слід шукати на Черкащині
та київщині.
Внесення у посімейні списки змін обумовлювало необхідність на-
дання громадянами до управи відповідних метрик про народження,
шлюби, розлучення, смерть. копії та оригінали метричних виписів, ме-
тричних свідоцтв, довідок про народження складають значний масив ма-
теріалів фонду та охоплюють період з 70-х років ХіХ ст. по 1910-ті роки.
Частина цих матеріалів оформлена в окремі справи, частина сусідить з
іншими документами.
Вказані документи складалися на підставі метричних книг, у окре-
мих випадках міськими управами20, а здебільшого – приходськими свя-
огляди джерел та документальні нариси146
щениками21 та міськими і повітовими рабинами22. усі вони завірені пе-
чатками та підписами посадових осіб, міські управи та повітові рабини
оформляли документи на офіційних бланках. нерідко такі документи
були завірені нотаріально. на підставі зазначеного можна стверджувати,
що достовірність цих матеріалів є високою.
Цінність цих джерел для проведення генеалогічних пошуків поля-
гає насамперед у тому, що за ними можна простежити історію родин,
члени якої перебували у статусі, наприклад, єлисаветградських міщан
і проживали у Єлисаветграді, а факти народження дітей, шлюбу, смерті
членів родини були засвідчені у церквах населених пунктів іншого пові-
ту, губернії і навіть країни. серед зазначених документів є посвідчення
про народження , шлюб та смерть членів родин єлисаветградських мі-
щан та купців у сШа23, Фінляндії24, Польщі25, а також кутаїській26, По-
дольській, Єкатеринославській27 та інших губерніях, багатьох населених
пунктах Херсонської губернії28. Ці документи також заповнюють про-
галини метричних книг, значний масив яких з різних причин не зберігся.
серед листування Єлисаветградської міської управи з різними уста-
новами є особливий тип документів – так звані “дознания о семейном
положении призывников”, які відклалися у фонді за період з 1894 р. по
1919 р. основна частина цих документів сформована у справи у відпо-
відності до віросповідання громадян – окремо для християн та євреїв.
управа направляла поліцейському приставу за місцем проживання
призовника листа (вказуючи повну адресу призовника), у якому зверта-
лася з наступним: “на основании параграфа 5 приложения ХХііі к ста-
тье 124 устава о воинской повинности городская управа просит Вас,
милостивый государь, отобрать показание от подлежащего отбывания
воинской повинности в ... году елисаветградского мещанина ... или
старшего члена его семьи о семейном его положении, каковое показа-
ние подтвердили бы лица (не менее двух) хорошо знающие состав семьи
призываемого и удостоверили своею подписью; показания необходимо
отобрать по пунктам, изложенным на обороте сего. собранные сведения
и истребованные документы препроводить в управу без замедления”29.
на звороті листа типографським способом був надрукований форму-
ляр із 6-ти граф, який необхідно було заповнити. у першій графі зазнача-
лися імена та вік членів родини, які значились живими згідно з посімей-
ним списком. інформація наступних граф повинна була уточнити і до-
повнити відомості посімейних списків, а саме: у другій графі необхідно
було вказати імена батька, матері, рідних братів та їхній вік; за наявності
таких – імена вітчима, мачухи, єдинокровних, єдиноутробних і зведених
братів; у разі, якщо братів немає, вказати імена і вік сестер. у третій
графі подавалися дані про те, чи у першому шлюбі перебувають батько
і мати, якщо не в першому, то які є в живих діти від попередніх шлю-
бів; до якого стану належали колишні чоловіки матері. Четверта і п’ята
огляди джерел та документальні нариси 147
графи містили відомості про те, чи не одружився батько, чи не вийшла
заміж мати (у разі смерті дружини та чоловіка); до якого стану належить,
за наявності, вітчим та колишні чоловіки мачухи; яких дітей має мати
від шлюбу з вітчимом та яких має пасинків чи пасербиць; яких дітей має
мачуха від колишніх шлюбів. у шостій графі необхідно було вказати, чи
має призовник братів, що перебувають на дійсній військовій службі та, у
разі наявності таких, у якому полку вони служать. також треба було на-
дати відомості щодо віросповідання, сімейного стану, освіти (вказавши
номер і дату свідоцтва про освіту), роду занять, факту перебування під
судом призовника.
крім того, у примітці вказувалося, що за наявності прибулих та ви-
булих членів сімейства необхідно разом із показаннями направляти ме-
трики.
Всі зазначені покази, як і вимагалося, обов’язково підписувалися
особою, яка їх надавала, та двома свідками30.
достатньо детальні відомості, котрі надавалися у таких документах,
дозволяють отримати ґрунтовну інформацію не лише про родові зв’язки
окремої сім’ї, а й про місце проживання, професію, освіту (із зазначен-
ням конкретного учбового закладу), перебування у місцях позбавлення
волі чоловічої частини сімейства, переїзди родини на інше місце прожи-
вання тощо. отже, ця інформація є значно детальнішою і ширшою, ніж
дані посімейних списків.
Певна генеалогічна інформація міститься у повістках та справах
призовників. Повістки направлялися призовнику міською управою за
місцем проживання (з указанням назви вулиці, номеру будинку) та пові-
домляли його про необхідність приписки до певної призовної дільниці31.
отже, з цих документів ми також можемо довідатися, проживав призо-
вник у Єлисаветграді, чи, не втрачаючи статусу єлисаветградського мі-
щанина або купця, мешкав у іншому населеному пункті, що дозволяє
вести подальші геналогічні пошуки саме за дійсним місцем проживання
родини.
нерідко управою формувалися окремі справи на призовників, в біль-
шості на тих, які належали до міщанських, селянських товариств та ку-
пецьких гільдій інших населених пунктів, але бажали приписатися до
призовної дільниці за місцем постійного проживання – у Єлисаветграді.
у справах містилися повістки, копії посімейних списків, особисті доку-
менти, заяви, нерідко фотографії призовників32.
списки призовників за різні роки, які збереглися у незначній кіль-
кості, надають інформацію про прізвище, ім’я, по батькові призовника,
рік народження, соціальний стан, право на пільги33.
Певну цінність для генеалогічного пошуку мають списки “білобі-
летників”, тобто осіб, які згідно із законодавством, мали право на від-
строчку від призову під час війни. такі списки за 1916 р. відклалися у
огляди джерел та документальні нариси148
окремій справі і містять відомості щодо прізвища, імені, по батькові, со-
ціального стану, посади і місця роботи “білобілетника”, з якого часу він
працює на посаді, на який термін та у зв’язку з чим надано відстрочку34.
у фонді відклалися також алфавітні списки євреїв чоловічої статі,
народжених у м. Єлисаветграді та повіті у 1885, 1886, 1892, 1893,1894
роках. Ці списки надавалися управі казенними рабинами і містили ві-
домості щодо номеру актового запису про народження за метричною
книгою, дати народження, імені новонародженого, місця народження,
соціального стану, прізвища, імені та по батькові батька, імені матері.
у примітках (не завжди) вказувався рік призову та фіксувався факт від-
силки “дознания”35.
Важлива генеалогічна інформація міститься у списках осіб, вклю-
чених та виключених зі складу міщанських товариств, стану купців м.
Єлисаветграда та інших населених пунктів російської імперії. Ці до-
кументи відклалися у незначній кількості і містять дані за 1894–1895,
1899, 1914–1919 роки. у них зазначено відомості щодо прізвища, імені,
по батькові глави та імен членів родини, назви міщанських товариств
та купецьких станів, з яких вийшли та до яких було прираховано зазна-
чених громадян, дат та номерів розпоряджень Херсонської казенної па-
лати, на підставі котрих було здійснені ці дії. у деяких списках вказані
також адреса проживання та місце роботи осіб36.
Вагому інформаційну складову генеалогічного характеру мають такі
документальні джерела, як тимчасові паспорти. Паспорт у дореволюцій-
ній росії був документом поліцейського обліку населення, за допомогою
якого засвідчувалась особа того, хто відлучався з місця постійного про-
живання, а також іноземців. у паспортах зазначались: прізвище, ім’я, по
батькові, соціальний стан, місце постійного проживання, рід занять, вік,
віросповідання, освіта (грамотний чи неграмотний), короткий опис зо-
внішності, місце, термін та мета від’їзду. у паспорті також вказувались
члени родини. не треба було отримувати паспорт у тих випадках, коли
люди відлучались з постійного місця проживання у межах свого повіту
або не далі ніж на 50 верст і на термін не більше ніж на півроку.
міщани, ремісники та селяни отримували від міщанських та реміс-
ничих управ і волосних старшин тимчасові паспорти; дворянам, особам,
звільненим від державної служби, офіцерським чинам, чиновникам за-
пасу, почесним громадянам, купцям і різночинцям поліцейськими управ-
ліннями видавались паспорти безстрокові37.
оригінали та копії тимчасових паспортів міщан, що відклались у
фонді Єлисаветградської міської управи та хронологічно охоплюють пе-
ріод кінця ХіХ – початку ХХ ст., містять усі зазначені вище відомості
про їх власників, а також інформацію про утримання цих людей у лікар-
нях, “богоугодных заведениях”, дату і місце смерті та місце поховання.
документи були надіслані цими закладами до міської управи після смер-
ті власників38.
огляди джерел та документальні нариси 149
суттєвим доповненням до генеалогічного досьє можуть стати ори-
гінали та копії свідоцтв про освіту та про належність до стану купців іі
гільдії, які відклались у фонді. документи про освіту містяться, в осно-
вному, у справах на допризивників39, а купецькі свідоцтва – у листуванні
міської управи з Херсонською казенною палатою з питань зарахування
громадян до купецького стану та виключення з нього. у фонді виявлені
свідоцтва купців іі гільдії за 1916–1917 рр.40
дослідження описаних вище документів генеалогічного характеру –
це лише певне узагальнення досвіду роботи держархіву кіровоградської
області з питань вивчення родоводів, яке не претендує на повноту. По-
переду у нас – велика робота з вивчення та систематизації джерел гене-
алогічного пошуку, адже лише на основі комплексного підходу до цієї
проблематики можна забезпечити повноцінність та вичерпність здій-
снюваних генеалогічних досліджень.
1 устав о воинской повинности. – санкт-Петербург, 1894 // http://www.
imha.ru/knowledge_base/ library/u- library/1144523930-ustav-o-voinskojj-povin-
nosti-ot-1.html.
2 генеалогическая информация в государственных архивах россии.
справочное пособие / Всероссийский научно – исследовательский институт
документоведения и архивного дела. – москва,1996. – с. 123 / http://www.
pseudology.org/Kojevnikov/Xrestomatiya/Genealog2.htm.
3 там само.
4 там само.
5 устав о воинской повинности. – санкт-Петербург, 1894 // http://www.
imha.ru/knowledge_base/ library/u- library/1144523930-ustav-o-voinskojj-povin-
nosti-ot-1.html.
6 державний архів кіровоградської області (далі – держархів кірово-
град ської обл.), ф. 78, оп. 5, спр. 1, арк. 13, 13 зв, 14.
7 генеалогическая информация в государственных архивах россии. спра-
воч ное пособие / Всероссийский научно – исследовательский институт доку-
мен товедения и архивного дела. – москва,1996. – 123 с. / //http://www.pseudol-
ogy.org/Kojevnikov/Xrestomatiya/Genealog2.htm.
8 держархів кіровоградської обл., ф. 78, оп. 5, спр. 1, арк. 26, 26 зв., 27.
9 там само, спр.241 б, арк. 485 зв.
10 там само, арк. 461.
11 там само, арк. 430.
12 там само, арк. 449 зв.
13 там само, спр. 1, арк. 2, 2 зв., 4.
14 там само, спр. 11, арк. 5.
15 там само, спр. 1, арк. 441, 441 зв., 442.
16 там само, ф. 185, оп. 1, спр. 74, арк. 206 зв.
17 там само, спр. 77, арк. 35 зв.
18 там само, спр. 57, арк. 130 зв.
19 там само, ф. р-7915, оп. 2, спр. 27, арк. 267.
20 там само, спр. 240, арк. 75.
21 там само, спр. 15, арк. 24, 24 зв., 25.
огляди джерел та документальні нариси150
22 там само, спр. 240, арк. 6, 38; спр. 533, арк. 180.
23 там само, спр. 52, арк. 35.
24 там само, спр. 11, арк. 5.
25 там само, спр. 213, арк. 21.
26 там само, арк. 365.
27 там само, спр. 213, арк. 263; спр. 13, арк. 65.
28 там само, спр. 213, 228; спр. 13, арк. 215.
29 там само, спр. 238 а, арк. 68.
30 там само, арк. 68, 68 зв, 69.
31 там само, спр. 213, арк. 28.
32 там само, спр. 396, арк. 1–6.
33 там само, спр. 213, арк. 40–52.
34 там само, спр. 241, арк. 8.
35 там само, спр. 6, арк. 1–68.
36 там само, спр. 13, арк. 177.
37 генеалогическая информация в государственных архивах россии. спра-
вочное пособие / Всероссийский научно – исследовательский институт доку-
ментоведения и архивного дела. – москва, 1996. – 123 с. //http://www.pseudol-
ogy.org/Kojevnikov/Xrestomatiya/Genealog2.htm.
38 держархів кіровоградської обл., ф. 78, оп. 5, спр. 13, арк. 279; спр. 52,
арк. 154.
39 там само, спр. 401, арк. 4.
40 там само, спр. 536, арк. 12, 153, 530; спр. 228 в, арк. 9.
анализируется состав и информационный потенциал документов фонда
елисаветградской городской управы, которые хранятся в государственном
архиве кировоградской области как источника для проведения генеалогических
исследований за период второй половины ХіХ – начала ХХ столетий.
Ключевые слова: генеалогическое исследование; информация генеалоги-
ческого характера; посемейные списки; призывники.
There are analyzed the composition and the information potential of docu-
ments of the Yelysavethrad city board fond, which are stored in the State Archives
of Kirovohrad Oblast as a source for genealogical researches (the second half of
19-the beginning of 20 century).
Keywords: genealogical research; the genealogical information; family lists;
conscripts.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-30883 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:32:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Трибуцька, О.А. 2012-02-17T09:49:08Z 2012-02-17T09:49:08Z 2011 Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень / О.А. Трибуцька // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 141-150. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30883 [930.253:929](477.65) Аналізується склад та інформаційний потенціал документів фонду Єлисаветградської міської управи, що зберігаються у Державному архіві Кіровоградської області, як джерела для проведення генеалогічних досліджень за період
 другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Анализируется состав и информационный потенциал документов фонда
 Елисаветградской городской управы, которые хранятся в Государственном
 архиве Кировоградской области как источника для проведения генеалогических
 исследований за период второй половины ХІХ – начала ХХ столетий. There are analyzed the composition and the information potential of documents
 of the Yelysavethrad city board fond, which are stored in the State Archives
 of Kirovohrad Oblast as a source for genealogical researches (the second half of
 19-the beginning of 20 century). uk Інститут історії України НАН України Архіви України Огляди джерел та документальні нариси Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень The Documents of the Yelysavethrad City Board Fond as a Source of Genealogical Researches Article published earlier |
| spellingShingle | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень Трибуцька, О.А. Огляди джерел та документальні нариси |
| title | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень |
| title_alt | The Documents of the Yelysavethrad City Board Fond as a Source of Genealogical Researches |
| title_full | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень |
| title_fullStr | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень |
| title_full_unstemmed | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень |
| title_short | Документи фонду Єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень |
| title_sort | документи фонду єлисаветградської міської управи як джерельна база з проведення генеалогічних до сліджень |
| topic | Огляди джерел та документальні нариси |
| topic_facet | Огляди джерел та документальні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/30883 |
| work_keys_str_mv | AT tribucʹkaoa dokumentifonduêlisavetgradsʹkoímísʹkoíupraviâkdžerelʹnabazazprovedennâgenealogíčnihdoslídženʹ AT tribucʹkaoa thedocumentsoftheyelysavethradcityboardfondasasourceofgenealogicalresearches |