Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні

Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автори: Ляшенко, О.Ф., Перов, М.О., Новицький, І.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут загальної енергетики НАН України 2007
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3089
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні / О.Ф. Ляшенко, М.О. Перов, І.Ю. Новицький // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 16-20. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860066039516102656
author Ляшенко, О.Ф.
Перов, М.О.
Новицький, І.Ю.
author_facet Ляшенко, О.Ф.
Перов, М.О.
Новицький, І.Ю.
citation_txt Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні / О.Ф. Ляшенко, М.О. Перов, І.Ю. Новицький // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 16-20. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection DSpace DC
description Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр.
first_indexed 2025-12-07T17:07:40Z
format Article
fulltext 16 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ В УКРАЇНІ УДК 622.7 О.Ф. ЛЯШЕНКО, канд. екон. наук, М.О. ПЕРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ) Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр. Питання формування якості вугільної про- дукції на всіх етапах її виробництва є одним з го- ловних економічних чинників, оскільки спо- живча цінність вугілля (відповідно і його ціна) для будь-якого напряму використання визнача- ється, насамперед, теплотворною спроможніс- тю, яка залежить від вмісту в ньому органічної маси. Основним виробничим процесом підвищення якісних властивостей вугільної продукції та при- ведення їх у відповідність з вимогами споживачів є вуглезбагачення. Зокрема, коксохімічне вироб- ництво потребує зниження зольності вугільного концентрату і вмісту сірки, підтримки оптималь- ного марочного складу коксової шихти з підви- щенням частки пісного спікливого вугілля, запа- си якого в Україні обмежені. Виробництво елек- тричної та теплової енергії потребує зниження вологи до певних рівнів (оскільки вугілля з під- вищеним вмістом вологи зменшує ефективність віддачі тепла при спалюванні в котлах) та золь- ності (відхилення зольності від проектних зна- чень ускладнює процес горіння вугілля і потре- бує більших витрат топкового мазуту або при- родного газу для "підсвічування"). Крім того, зниження зольності вугілля лише на 1% за серед- ньої довжини маршруту 50 км дозволяє економи- ти до 40 млн. т-км залізничних перевезень на рік [1] і, відповідно, заощадити на транспортних ви- датках. Нормативні показники якості вугілля, придат- ного для різних напрямів споживання (техноло- гічного, енергетичного, на транспорті) було виз- начено по окремих вугільних басейнах колиш- ньої УРСР 32-ма державними стандартами: по Донецькому басейну – 19, Дніпровському – 6, Львівсько-Волинському – 7 [2]. На початку 90-х років минулого століття в Україні у зв'язку з пе- реходом економіки на ринкові умови господарю- вання і проведення гармонізації нормативної ба- зи до європейських стандартів було скасовано дію державних стандартів СРСР щодо якості ву- гільної продукції. На сьогодні для енергетичного вугілля головним керівним нормативним доку- ментом є ДСТУ 4083-2002, яким встановлено технічні вимоги до якості кам'яного вугілля, ант- рациту та продуктів їх переробки, що постача- ються для пиловидного спалювання на теплові електростанції. Нормативні документи для кок- сівного та інших напрямів споживання енерге- тичного вугілля на разі тільки розробляються, то- му споживачі вугільної продукції поки що спира- ються на колишню нормативну базу або користу- ються регламентами технічних умов (близько 130 одиниць). Порівняльну характеристику основних якіс- них показників вугільної продукції, яка виробля- ється в останні роки, з нормативною базою 1990 року для різних видів споживання наведено в табл. 1. Наведені вище обставини та специфічні геоло- гічні умови природних запасів вугілля (висока ступінь мінералізації, складність побудови та ма- ла потужність пластів підвищеної зольності, сконцентрованість вугілля майже всіх генетич- них типів і стадій вуглефікації) унеможливлює використання вугільної продукції без поперед- нього збагачення. Аналіз стану збагачувальних фабрик проведе- но на основі фактичних показників роботи ву- Вугільна продукція Зольність А, % Волога, W, % Сірка, S, % норма, не більше +/– до норми норма, не більше +/– до норми норма, не більше +/- Для коксування Концентрат 8,8 -0,7 12 -2,0 3,5 -1,1 На збагачувальні фабрики КХЗ Рядове вугілля 35,0 +2,0 12 -6,0 4,5 -2,0 Для енергетики Концентрат 25,0 -5,0 14,0 -5,6 1,0 +1,5 Рядове вугілля 31,0 +2,0 16,0 -9,4 1,0 +1,6 Для комунально-побутових потреб Концентрат 16,0 +4,0 12,0 -3,6 0,8 +1,7 Рядове вугілля 20,0 +13,0 14,0 -0,3 0,8 +1,8 На сировинні потреби Концентрат 8,0 +0,2 7,0 +0,6 2,5 -0,7 Таблиця 1. ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 17 гільної галузі за період з 1990 року, що дозволило виявити і оцінити деякі тенденції, які спостеріга- лися за цей час. Обсяг видобутку кам'яного вугілля в Україні у 1990 році становив 155,5 млн. т із поступовим зменшенням видобутку до 71,7 млн. т у 1996 році, або на 53,9% за шість років. Починаючи з 1997 ро- ку, спостерігалось поступове підвищення обсягів видобутку з подальшою стабілізацією на рівні близько 80 млн. т на рік при зменшенні кількості шахт, що експлуатуються, з 292-х одиниць у 1990 р. до 146-и у 2006 р. За цільовим призначенням кам'яне вугілля України представлено у видобутку вугіллям для коксування та для потреб енергетики (в т. ч. ант- рацити). Видобуток вугілля для коксування ско- ротився за період 1990-2006 рр. на 55,6%, а вугіл- ля для енергетики – на 48,4% (табл. 2). Одночасно зі скороченням обсягів видобут- ку зменшились і обсяги переробки та зросла частка рядового вугілля, відвантаженого спо- живачам без збагачення (39,6% у 2006 році про- ти 20,5% у 1990 році) за істотного погіршення його якості. Характерною ознакою цього періоду є зрос- тання засміченості вугілля, що надходило на зба- гачувальні фабрики: зольність за цей період зрос- ла на 8,5%, а зольність відвантаженого (товарно- го) вугілля на 6,1% (табл. 3). З метою втримання зольності продуктів збагачення на "стабільному" рівні переробні підприємства зменшували золь- ність проти вихідної: у 1990 р. – на 14,4%, а в 2003 р. – на 24,2%. Водночас загальний вихід кон- центрату скоротився на 6,4% і на 3,9% зросла йо- го зольність. Мав тенденцію до скорочення і вихід пром- продукту, зольність якого стабілізувалась на рів- ні 38%. Вихід товарного відсіву залишився на по- передньому рівні, проте на 5,1% скоротилася йо- го зольність. На фабриках з неповним циклом збагачення був суттєво зменшений (в 1,6 разу проти 1990 року) вихід високозольного енерге- тичного шламу. Підвищення зольності концентрату з 12,3% до 15,7% зумовлено насамперед залученням до то- варного концентрату більшої кількості енерге- тичного вугілля та дрібних сортів антрацитів із вищою граничною зольністю порівняно із золь- ністю концентратів для коксування. До росту за- гальної зольності продуктів збагачення в цілому з 15,8% до 17,4% також призвів достатньо вели- кий обсяг (3,5 млн. т при зольності 24,0%) виділе- них у товар незбагачених відсівів. В Україні історично утворився фонд перероб- них підприємств для вугілля різного призначен- ня з відповідними проектно-технологічними схе- мами збагачення. Можна виділити п'ять основ- них типів технологічних схем збагачення. Показники Одиниці виміру Рік 1990 2003 2006 Зольність видобутого вугілля % 30,2 38,1 38,0 Зольність продуктів збагачення % 15,8 17,1 17,4 Зниження зольності при збагаченні % 14,4 21,0 20,6 Зольність відвантаженого вугілля % 17,8 24,2 25,6 Концентрат: обсяг млн. т 81,6 26,2 27,5 вихід % 61,8 55,4 54,3 зольність % 12,3 15,7 13,5 Промпродукт: обсяг млн. т 5,4 0,3 0,28 вихід % 4,1 0,6 0,55 зольність % 38,2 37,1 39,0 Відсів: обсяг млн. т 10,3 3,7 3,5 вихід % 7,8 7,9 6,9 зольність % 28,9 23,8 24,0 Шлам: обсяг млн. т 1,01 0,25 0,2 вихід % 0,8 0,5 0,4 зольність % 37,9 39,8 40,3 Показники Один. виміру Рік 1990 2003 2004 2005 2006 Видобуток вугілля млн. т 164,8 79,3 80,1 78,0 80,2 Видобуток енерге- тичного вугілля млн. т 97,0 41,8 42,9 45,2 50,1 Видобуток коксів- ного вугілля млн. т 67,8 37,5 37,2 32,8 30,1 Рядове вугілля, що відправлене спо- живачам без збага- чення млн. т 32,0 22,8 19,8 22,7 24,3 Загальний обсяг переробки млн. т 131,9 47,2 53,5 50,7 50,6 Частка вугілля, що охоплене перероб- кою % 80,0 59,5 66,7 65,0 63,1 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 2. Таблиця 3. 18 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Перший, найбільш прогресивний тип схем, застосовується для збагачення енергетичного і коксівного вугілля. Схема передбачає збагачен- ня крупного класу вугілля (понад 13 мм) з вико- ристанням важкосередовищних сепараторів, відсаджувальних машин (для класу 0,5-13 мм) та флотаційних машин. Другий тип схем перед- бачає збагачення енергетичного вугілля та ант- рацитів з використанням відсаджувальних ма- шин. Третій тип схем передбачає збагачення енергетичного вугілля та антрациту класу 25-100 мм у важкосередовищних сепараторах з подальшою відсадкою класу 6-25 мм. Четвер- тий тип схем передбачає роздільне збагачення крупного та дрібного вугілля у відсаджувальних машинах з подальшою флотацією шламу у фло- таційних машинах. Ця схема застосовується зде- більшого при збагаченні коксівного вугілля. П'ятий тип схем використовується для збага- чення антрациту крупністю понад 13 (25) мм у важкосередовищних сепараторах та виділенням незбагаченого відсіву. Окремі фабрики даної групи використовують важкосередовищні цик- лони. В загальному вигляді структура технологіч- них схем фабрик формується з таких техноло- гічних операцій та відповідного обладнання: – вуглепідготовки та складування вугілля, що надходить на збагачувальну фабрику, з ме- тою приведення вихідного вугілля до стану, придатного для подальшої обробки. До складу основного обладнання входять: дробарки, ма- неврові пристрої, грохоти, залізовідокремлюва- чі тощо; – класифікації (розподілу за крупністю), де відбувається виділення з вихідного вугілля зерен певної крупності. Розподіл здійснюють у спосіб грохотіння, при цьому відбувається розсів вихід- ного вугілля на механічних ситах різних конс- трукцій; – сепарації у важких середовищах, яка базу- ється на розподілі компонентів за щільністю. До основного обладнання належать двопродуктові важкосередовищні сепаратори або важкосередо- вищні циклони; – попереднього та кінцевого зневоднення, яке здійснюється за допомогою грохотів та спеціаль- ної апаратури типу фільтруючих та осаджуваль- них центрифуг, вакуум-фільтрів, фільтр-пресів та багер-зумпфів; – регенерації магнетитової суспензії з метою стабілізації щільності. Регенерацію провадять в електромагнітних барабанних сепараторах; – відсадки у спеціальних апаратах (відсаджу- вальних машинах), дія яких ґрунтується на граві- таційному принципі за рахунок різниці між щіль- ністю вугілля та мінеральних домішок у вихідно- му вугіллі; – пінної флотації шламу, що здійснюється у флотаційних машинах різних конструкцій та способів аерації пульпи. До комплекту обладнан- ня входять реагентні живильники, апарати з під- готовки пульпи тощо; – згущування шламу, яке використовують з метою його уловлювання. Для цього застосову- ються радіальні згущувачі з осадоущільненням, згущувальні гідроциклони тощо; – сушіння вугільної продукції – здійснюєть- ся з метою доведення вмісту вологи у дрібному вугіллі та флотаційному концентраті до норма- тивних параметрів. До найбільш поширених на фабриках України належать: барабанні сушар- ки, труби-сушарки та сушарки з киплячим шаром. В Україні експлуатується 61 вуглезбагачу- вальна фабрика з сумарною річною виробничою потужністю 147,8 млн. т (табл. 4). Безпосеред- ньо в системі Мінвуглепрому експлуатується 43 вуглезбагачувальні фабрики сумарною потуж- ністю 92,6 млн. т. Щорічно зростає кількість фабрик, що орендуються різними комерційними структурами, кількість яких вже досягла 16 оди- ниць [3]. Через нестачу вихідного вугілля фабрики Мінвуглепрому працюють з неповним заванта- женням, рівень використання виробничих по- тужностей становить у середньому 50,3%. За- вантаження фабрик є досить нерівномірним. Окремі з них завантажені на середньому (або вище середнього) рівні виробничих потужнос- тей (збагачувальні фабрики "Антрацит", "Крас- нолиманська", "Колосниківська", "Ровеньків- ська", "Вахрушевська", "Добропільська"). Фаб- рики "Торезька", "Партизанська", "Слов'яно- сербська", "Гірська", "Привольнянська", "Ма- як", ім. Челюскінців завантажені менше ніж на 10%. Чотири фабрики у складі Мінвуглепрому ("Суходольська", "Сердитянська", "Маяк", "Сніжнянська"), що становлять 10,4% встанов- леної потужності фабрик Мінвуглепрому, май- же зупинено через незадовільний технічний стан і відсутність вихідного вугілля. За останні роки було зупинено фабрики, які входили до складу ДП "Селидіввугілля" та ВАТ "Павлог- радвугілля", загальною потужністю понад 10 млн. т. ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 19 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Збагачувальні фабрики України побудовані в різні періоди та експлуатуються від 20-и до 70 ро- ків (у середньому 45 років). Їхні технологія ві- дображають тенденцію відповідного періоду, але принципові відмінності зводяться лише до спе- цифіки схем переробки сировини в кожному кон- кретному випадку. Фабрики, що збагачують коксівне вугілля, за- безпечують глибину збагачення до 0 мм та вико- ристовують флотацію для збагачення шламу. Ву- гілля крупних і середніх сортів збагачується на фабриках, які побудовані до 60-х років минулого століття, як правило, у відсаджувальних маши- нах або сполученні важкосередовищних сепара- торів (класи +13 мм) та відсаджувальних машин (класу 0,5-13 мм). Енергетичне вугілля та антрацити збагачу- ються на фабриках, побудованих після 60-х ро- ків, з використанням майже таких самих техно- логій. Більш "старі" фабрики передбачають ви- ділення незбагаченого сухого відсіву (0-6 мм або 0-13 мм), а для отримання вугілля крупних класів використовують відсадку, важкі середо- вища або їх сполучення. Такі схеми є найбільш характерними для фабрик, на яких було запро- ектовано "жолобні мийки" та згодом (через низьку якість отриманих продуктів і незадо- вільний рівень продуктивності) переобладнано на більш сучасні прилади (зокрема відсаджу- вальні машини). За період роботи з удосконалення технологій збагачення та технічного переоснащення фабрик утворилися такі співвідношення методів збага- чення від загального обсягу збагачення: важкі се- редовища – 19,7% (у т.ч. з використанням цикло- нів – 0,7%), відсадка – 71,3%, флотація – 9%. Найменування Одиниця виміру Коксівне вугілля Енергетичне Антрацит Усього Фонд вуглезбагачувальних фабрик: – кількість од. 23 18 20 61 – загальна потужність тис. т 64250 41920 41650 147820 Фабрики Мінвуглепрому: – кількість од. 13 11 19 43 – загальна потужність тис. т 33500 18620 40450 92570 Орендовані фабрики: – кількість од. 8 7 1 16 – загальна потужність тис. т 22050 23300 1200 46550 Фабрики при КХЗ: – кількість од. 2 2 – загальна потужність тис. т 8700 8700 За виробничою потужністю: – до 1500 тис. т на рік од. 1 8 12 21 – від 1500 до 3000 од. 16 7 4 27 – від 3000 до 5000 од. 5 1 2 8 – понад 5000 од. 1 2 2 5 За сполученням використаних методів збагачення: – відсадка + флотація од. 14 1 2 17 – важкі середовища + відсадка + флотація од. 9 2 1 12 – важкі середовища + відсадка од. - 4 7 11 – важкі середовища (з відсівом) од. - 4 3 7 – відсадка (з відсівом) од. - 7 7 14 За завантаженням виробничих потужностей: – менше 20% % 4 3 11 18 – від 20% до 50% % 1 8 4 13 – від 50% до 80% % 9 5 2 16 – понад 80% % 9 2 3 14 Таблиця 4. 20 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Наявне співвідношення методів збагачення в цілому відповідає світовим тенденціям, з різни- цею в пониженій частці застосування важкосере- довищних циклонів порівняно, наприклад, з Авс- тралією, ПАР або США. Так, в Австралії функці- онує близько 60 вуглезбагачувальних підпри- ємств продуктивністю від 100 до 2000 т/год. Ос- новна частина (до 60% усього переробленого ву- гілля крупністю 0,15-150 мм) збагачується у важ- ких середовищах з використанням сепараторів "Теска" і "Даниелз", циклонів "Warkworth" діа- метром 1,15-1,25 м продуктивністю до 300 т/год., що переробляють вугілля класу 1-50 мм. Почина- ючи з 90-х років в Австралії широко використо- вуються спіральні сепаратори для збагачення дрібного вугілля крупністю 0,15-1,0 мм. На даний час експлуатується близько 2000 сепараторів за- гальною продуктивністю 6000 т/год. [4]. До найбільш перспективних напрямів у вуг- лезбагаченні на найближчий час можна віднести такі методи та технології: – метод сухого збагачення вугілля – най- більш поширений та апробований в державах ближнього та дальнього зарубіжжя, який у змо- зі скласти конкуренцію традиційним методам мокрого збагачення дрібних класів вугілля. Тех- нологічні розробки вітчизняних фахівців [5] дозволять як вирішити проблему переробки ви- добутого вугілля, так і отримати додаткові обся- ги вторинного палива з териконів діючих шахт. За допомогою технологічного обладнання для мініпереробних фабрик, основу якого станов- лять високоприскорені грохоти та сепаратори, можливо зменшити зольність гірничої маси в се- редньому на 17%, що підтверджують результати аналізів проб збагаченого вугілля на шахті "Са- марська" [6]; – метод збагачення у важких середовищах дрібних класів вугілля з використанням відцен- трової сепарації (відповідне обладнання широко застосовується з 90-х років в Австралії). Конс- трукторські розробки відповідних типів цикло- нів здійснено інститутами УкрНДІвуглезбага- чення та Діпромашвуглезбагачення [7]; – технологію мокрої гвинтової сепарації [8], яка дозволить скоротити (або виключити зовсім) операцію флотації й отримати в перспективі зольність енергетичного концентрату в межах 20%. Висновки 1. Вирішення проблеми підвищення якості ву- гільної продукції за умов жорстких вимог спожи- вачів повинно здійснюватися в основному шля- хом збагачення видобутого вугілля. 2. Наявний фонд вуглезбагачувальних фабрик у змозі забезпечити обсяги переробки, передбаче- ні Енергетичною стратегією України на період до 2030 року та подальшу перспективу. 3. Першочергової реконструкції потребують фабрики, що застосовують технологічні схеми з глибиною збагачення +6 та +13 мм, решта – мо- дернізації з використанням більш прогресивного обладнання, зокрема розробленого інститутами УкрНДІвуглезбагачення і Діпромашвуглезбага- чення або імпортного. 1. Курченко И.П., Золотко А.А. Резервы увеличения ресурсов и улучшения качества угля средствами обогащения // Уголь Украины. – 2003. – №8. – С. 45-49. 2. Ляшенко О.Ф., Перов М.О. Нормативна база, сучасний стан і заходи з покращання якості українського вугілля // Проблеми загальної енергетики. – 2004. – №11. – С. 29-32. 3. Курченко И.П., Золотко А.А. Состояние, проблемы и перспективы развития обогащения углей в Украине // Обогащение полезных ископаемых. – 2004. – Вып. 19 (60). – С. 3-13. 4. Молчанов А.Е., Давыдов М.В. Об итогах работы ХІІ международного конгресса по обогащению углей // Уголь. – 1999. – №2. – С. 62-63. 5. ООО "Компания "Уголь-Трейд". Новые технологии в обогащении угля // Уголь. – 2003. – №10. – С. 26-27. 6. Анисимов Н.Т., Голубничий В.Г., Багмут З.В. Отработка технологии для индивидуальных обогатительных установок шахт // Уголь Украины. – 2003. – №3. – С. 40-41. 7. Кирнарский А.С. Перспективные методы обогащения мелких и тонких углей // Обогащение полезных ископаемых. – 1999. – Вып. 3 (44). – С. 35-42. 8. Пилов П.И., Кирнарский А.С., Кочетов В.В. Мокрая винтовая сепарация как средство совершенствования технологии обогащения // Обогащение полезных ископаемых. – 1999. – Вып. 4 (45). – С. 3-7.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3089
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-8965
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:07:40Z
publishDate 2007
publisher Інститут загальної енергетики НАН України
record_format dspace
spelling Ляшенко, О.Ф.
Перов, М.О.
Новицький, І.Ю.
2009-06-22T16:08:38Z
2009-06-22T16:08:38Z
2007
Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні / О.Ф. Ляшенко, М.О. Перов, І.Ю. Новицький // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 16-20. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
1562-8965
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3089
622.7
Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр.
uk
Інститут загальної енергетики НАН України
Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
Article
published earlier
spellingShingle Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
Ляшенко, О.Ф.
Перов, М.О.
Новицький, І.Ю.
Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
title Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
title_full Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
title_fullStr Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
title_full_unstemmed Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
title_short Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
title_sort стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в україні
topic Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
topic_facet Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3089
work_keys_str_mv AT lâšenkoof staníperspektivirozvitkuvuglezbagačennâvukraíní
AT perovmo staníperspektivirozvitkuvuglezbagačennâvukraíní
AT novicʹkiiíû staníperspektivirozvitkuvuglezbagačennâvukraíní