Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні
Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут загальної енергетики НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3089 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні / О.Ф. Ляшенко, М.О. Перов, І.Ю. Новицький // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 16-20. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860066039516102656 |
|---|---|
| author | Ляшенко, О.Ф. Перов, М.О. Новицький, І.Ю. |
| author_facet | Ляшенко, О.Ф. Перов, М.О. Новицький, І.Ю. |
| citation_txt | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні / О.Ф. Ляшенко, М.О. Перов, І.Ю. Новицький // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 16-20. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:07:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
16 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ В УКРАЇНІ
УДК 622.7
О.Ф. ЛЯШЕНКО, канд. екон. наук, М.О. ПЕРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ (Інститут загальної
енергетики НАН України, Київ)
Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення
низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр.
Питання формування якості вугільної про-
дукції на всіх етапах її виробництва є одним з го-
ловних економічних чинників, оскільки спо-
живча цінність вугілля (відповідно і його ціна)
для будь-якого напряму використання визнача-
ється, насамперед, теплотворною спроможніс-
тю, яка залежить від вмісту в ньому органічної
маси.
Основним виробничим процесом підвищення
якісних властивостей вугільної продукції та при-
ведення їх у відповідність з вимогами споживачів
є вуглезбагачення. Зокрема, коксохімічне вироб-
ництво потребує зниження зольності вугільного
концентрату і вмісту сірки, підтримки оптималь-
ного марочного складу коксової шихти з підви-
щенням частки пісного спікливого вугілля, запа-
си якого в Україні обмежені. Виробництво елек-
тричної та теплової енергії потребує зниження
вологи до певних рівнів (оскільки вугілля з під-
вищеним вмістом вологи зменшує ефективність
віддачі тепла при спалюванні в котлах) та золь-
ності (відхилення зольності від проектних зна-
чень ускладнює процес горіння вугілля і потре-
бує більших витрат топкового мазуту або при-
родного газу для "підсвічування"). Крім того,
зниження зольності вугілля лише на 1% за серед-
ньої довжини маршруту 50 км дозволяє економи-
ти до 40 млн. т-км залізничних перевезень на рік
[1] і, відповідно, заощадити на транспортних ви-
датках.
Нормативні показники якості вугілля, придат-
ного для різних напрямів споживання (техноло-
гічного, енергетичного, на транспорті) було виз-
начено по окремих вугільних басейнах колиш-
ньої УРСР 32-ма державними стандартами: по
Донецькому басейну – 19, Дніпровському – 6,
Львівсько-Волинському – 7 [2]. На початку 90-х
років минулого століття в Україні у зв'язку з пе-
реходом економіки на ринкові умови господарю-
вання і проведення гармонізації нормативної ба-
зи до європейських стандартів було скасовано
дію державних стандартів СРСР щодо якості ву-
гільної продукції. На сьогодні для енергетичного
вугілля головним керівним нормативним доку-
ментом є ДСТУ 4083-2002, яким встановлено
технічні вимоги до якості кам'яного вугілля, ант-
рациту та продуктів їх переробки, що постача-
ються для пиловидного спалювання на теплові
електростанції. Нормативні документи для кок-
сівного та інших напрямів споживання енерге-
тичного вугілля на разі тільки розробляються, то-
му споживачі вугільної продукції поки що спира-
ються на колишню нормативну базу або користу-
ються регламентами технічних умов (близько
130 одиниць).
Порівняльну характеристику основних якіс-
них показників вугільної продукції, яка виробля-
ється в останні роки, з нормативною базою 1990
року для різних видів споживання наведено в
табл. 1.
Наведені вище обставини та специфічні геоло-
гічні умови природних запасів вугілля (висока
ступінь мінералізації, складність побудови та ма-
ла потужність пластів підвищеної зольності,
сконцентрованість вугілля майже всіх генетич-
них типів і стадій вуглефікації) унеможливлює
використання вугільної продукції без поперед-
нього збагачення.
Аналіз стану збагачувальних фабрик проведе-
но на основі фактичних показників роботи ву-
Вугільна
продукція
Зольність А, % Волога, W, % Сірка, S, %
норма, не
більше
+/– до
норми
норма, не
більше
+/– до
норми
норма, не
більше
+/-
Для коксування
Концентрат 8,8 -0,7 12 -2,0 3,5 -1,1
На збагачувальні фабрики КХЗ
Рядове
вугілля
35,0 +2,0 12 -6,0 4,5 -2,0
Для енергетики
Концентрат 25,0 -5,0 14,0 -5,6 1,0 +1,5
Рядове
вугілля
31,0 +2,0 16,0 -9,4 1,0 +1,6
Для комунально-побутових потреб
Концентрат 16,0 +4,0 12,0 -3,6 0,8 +1,7
Рядове
вугілля
20,0 +13,0 14,0 -0,3 0,8 +1,8
На сировинні потреби
Концентрат 8,0 +0,2 7,0 +0,6 2,5 -0,7
Таблиця 1.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 17
гільної галузі за період з 1990 року, що дозволило
виявити і оцінити деякі тенденції, які спостеріга-
лися за цей час.
Обсяг видобутку кам'яного вугілля в Україні у
1990 році становив 155,5 млн. т із поступовим
зменшенням видобутку до 71,7 млн. т у 1996 році,
або на 53,9% за шість років. Починаючи з 1997 ро-
ку, спостерігалось поступове підвищення обсягів
видобутку з подальшою стабілізацією на рівні
близько 80 млн. т на рік при зменшенні кількості
шахт, що експлуатуються, з 292-х одиниць у
1990 р. до 146-и у 2006 р.
За цільовим призначенням кам'яне вугілля
України представлено у видобутку вугіллям для
коксування та для потреб енергетики (в т. ч. ант-
рацити). Видобуток вугілля для коксування ско-
ротився за період 1990-2006 рр. на 55,6%, а вугіл-
ля для енергетики – на 48,4% (табл. 2).
Одночасно зі скороченням обсягів видобут-
ку зменшились і обсяги переробки та зросла
частка рядового вугілля, відвантаженого спо-
живачам без збагачення (39,6% у 2006 році про-
ти 20,5% у 1990 році) за істотного погіршення
його якості.
Характерною ознакою цього періоду є зрос-
тання засміченості вугілля, що надходило на зба-
гачувальні фабрики: зольність за цей період зрос-
ла на 8,5%, а зольність відвантаженого (товарно-
го) вугілля на 6,1% (табл. 3). З метою втримання
зольності продуктів збагачення на "стабільному"
рівні переробні підприємства зменшували золь-
ність проти вихідної: у 1990 р. – на 14,4%, а в
2003 р. – на 24,2%. Водночас загальний вихід кон-
центрату скоротився на 6,4% і на 3,9% зросла йо-
го зольність.
Мав тенденцію до скорочення і вихід пром-
продукту, зольність якого стабілізувалась на рів-
ні 38%. Вихід товарного відсіву залишився на по-
передньому рівні, проте на 5,1% скоротилася йо-
го зольність. На фабриках з неповним циклом
збагачення був суттєво зменшений (в 1,6 разу
проти 1990 року) вихід високозольного енерге-
тичного шламу.
Підвищення зольності концентрату з 12,3% до
15,7% зумовлено насамперед залученням до то-
варного концентрату більшої кількості енерге-
тичного вугілля та дрібних сортів антрацитів із
вищою граничною зольністю порівняно із золь-
ністю концентратів для коксування. До росту за-
гальної зольності продуктів збагачення в цілому
з 15,8% до 17,4% також призвів достатньо вели-
кий обсяг (3,5 млн. т при зольності 24,0%) виділе-
них у товар незбагачених відсівів.
В Україні історично утворився фонд перероб-
них підприємств для вугілля різного призначен-
ня з відповідними проектно-технологічними схе-
мами збагачення. Можна виділити п'ять основ-
них типів технологічних схем збагачення.
Показники Одиниці
виміру
Рік
1990 2003 2006
Зольність видобутого вугілля % 30,2 38,1 38,0
Зольність продуктів
збагачення
% 15,8 17,1 17,4
Зниження зольності при
збагаченні
% 14,4 21,0 20,6
Зольність відвантаженого
вугілля
% 17,8 24,2 25,6
Концентрат:
обсяг млн. т 81,6 26,2 27,5
вихід % 61,8 55,4 54,3
зольність % 12,3 15,7 13,5
Промпродукт:
обсяг млн. т 5,4 0,3 0,28
вихід % 4,1 0,6 0,55
зольність % 38,2 37,1 39,0
Відсів:
обсяг млн. т 10,3 3,7 3,5
вихід % 7,8 7,9 6,9
зольність % 28,9 23,8 24,0
Шлам:
обсяг млн. т 1,01 0,25 0,2
вихід % 0,8 0,5 0,4
зольність % 37,9 39,8 40,3
Показники Один.
виміру
Рік
1990 2003 2004 2005 2006
Видобуток вугілля млн. т 164,8 79,3 80,1 78,0 80,2
Видобуток енерге-
тичного вугілля
млн. т 97,0 41,8 42,9 45,2 50,1
Видобуток коксів-
ного вугілля
млн. т 67,8 37,5 37,2 32,8 30,1
Рядове вугілля, що
відправлене спо-
живачам без збага-
чення
млн. т 32,0 22,8 19,8 22,7 24,3
Загальний обсяг
переробки
млн. т 131,9 47,2 53,5 50,7 50,6
Частка вугілля, що
охоплене перероб-
кою
% 80,0 59,5 66,7 65,0 63,1
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 2.
Таблиця 3.
18 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Перший, найбільш прогресивний тип схем,
застосовується для збагачення енергетичного і
коксівного вугілля. Схема передбачає збагачен-
ня крупного класу вугілля (понад 13 мм) з вико-
ристанням важкосередовищних сепараторів,
відсаджувальних машин (для класу 0,5-13 мм)
та флотаційних машин. Другий тип схем перед-
бачає збагачення енергетичного вугілля та ант-
рацитів з використанням відсаджувальних ма-
шин. Третій тип схем передбачає збагачення
енергетичного вугілля та антрациту класу
25-100 мм у важкосередовищних сепараторах з
подальшою відсадкою класу 6-25 мм. Четвер-
тий тип схем передбачає роздільне збагачення
крупного та дрібного вугілля у відсаджувальних
машинах з подальшою флотацією шламу у фло-
таційних машинах. Ця схема застосовується зде-
більшого при збагаченні коксівного вугілля.
П'ятий тип схем використовується для збага-
чення антрациту крупністю понад 13 (25) мм у
важкосередовищних сепараторах та виділенням
незбагаченого відсіву. Окремі фабрики даної
групи використовують важкосередовищні цик-
лони.
В загальному вигляді структура технологіч-
них схем фабрик формується з таких техноло-
гічних операцій та відповідного обладнання:
– вуглепідготовки та складування вугілля,
що надходить на збагачувальну фабрику, з ме-
тою приведення вихідного вугілля до стану,
придатного для подальшої обробки. До складу
основного обладнання входять: дробарки, ма-
неврові пристрої, грохоти, залізовідокремлюва-
чі тощо;
– класифікації (розподілу за крупністю), де
відбувається виділення з вихідного вугілля зерен
певної крупності. Розподіл здійснюють у спосіб
грохотіння, при цьому відбувається розсів вихід-
ного вугілля на механічних ситах різних конс-
трукцій;
– сепарації у важких середовищах, яка базу-
ється на розподілі компонентів за щільністю. До
основного обладнання належать двопродуктові
важкосередовищні сепаратори або важкосередо-
вищні циклони;
– попереднього та кінцевого зневоднення, яке
здійснюється за допомогою грохотів та спеціаль-
ної апаратури типу фільтруючих та осаджуваль-
них центрифуг, вакуум-фільтрів, фільтр-пресів та
багер-зумпфів;
– регенерації магнетитової суспензії з метою
стабілізації щільності. Регенерацію провадять в
електромагнітних барабанних сепараторах;
– відсадки у спеціальних апаратах (відсаджу-
вальних машинах), дія яких ґрунтується на граві-
таційному принципі за рахунок різниці між щіль-
ністю вугілля та мінеральних домішок у вихідно-
му вугіллі;
– пінної флотації шламу, що здійснюється у
флотаційних машинах різних конструкцій та
способів аерації пульпи. До комплекту обладнан-
ня входять реагентні живильники, апарати з під-
готовки пульпи тощо;
– згущування шламу, яке використовують з
метою його уловлювання. Для цього застосову-
ються радіальні згущувачі з осадоущільненням,
згущувальні гідроциклони тощо;
– сушіння вугільної продукції – здійснюєть-
ся з метою доведення вмісту вологи у дрібному
вугіллі та флотаційному концентраті до норма-
тивних параметрів. До найбільш поширених на
фабриках України належать: барабанні сушар-
ки, труби-сушарки та сушарки з киплячим
шаром.
В Україні експлуатується 61 вуглезбагачу-
вальна фабрика з сумарною річною виробничою
потужністю 147,8 млн. т (табл. 4). Безпосеред-
ньо в системі Мінвуглепрому експлуатується 43
вуглезбагачувальні фабрики сумарною потуж-
ністю 92,6 млн. т. Щорічно зростає кількість
фабрик, що орендуються різними комерційними
структурами, кількість яких вже досягла 16 оди-
ниць [3].
Через нестачу вихідного вугілля фабрики
Мінвуглепрому працюють з неповним заванта-
женням, рівень використання виробничих по-
тужностей становить у середньому 50,3%. За-
вантаження фабрик є досить нерівномірним.
Окремі з них завантажені на середньому (або
вище середнього) рівні виробничих потужнос-
тей (збагачувальні фабрики "Антрацит", "Крас-
нолиманська", "Колосниківська", "Ровеньків-
ська", "Вахрушевська", "Добропільська"). Фаб-
рики "Торезька", "Партизанська", "Слов'яно-
сербська", "Гірська", "Привольнянська", "Ма-
як", ім. Челюскінців завантажені менше ніж на
10%. Чотири фабрики у складі Мінвуглепрому
("Суходольська", "Сердитянська", "Маяк",
"Сніжнянська"), що становлять 10,4% встанов-
леної потужності фабрик Мінвуглепрому, май-
же зупинено через незадовільний технічний
стан і відсутність вихідного вугілля. За останні
роки було зупинено фабрики, які входили до
складу ДП "Селидіввугілля" та ВАТ "Павлог-
радвугілля", загальною потужністю понад
10 млн. т.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 19
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Збагачувальні фабрики України побудовані в
різні періоди та експлуатуються від 20-и до 70 ро-
ків (у середньому 45 років). Їхні технологія ві-
дображають тенденцію відповідного періоду, але
принципові відмінності зводяться лише до спе-
цифіки схем переробки сировини в кожному кон-
кретному випадку.
Фабрики, що збагачують коксівне вугілля, за-
безпечують глибину збагачення до 0 мм та вико-
ристовують флотацію для збагачення шламу. Ву-
гілля крупних і середніх сортів збагачується на
фабриках, які побудовані до 60-х років минулого
століття, як правило, у відсаджувальних маши-
нах або сполученні важкосередовищних сепара-
торів (класи +13 мм) та відсаджувальних машин
(класу 0,5-13 мм).
Енергетичне вугілля та антрацити збагачу-
ються на фабриках, побудованих після 60-х ро-
ків, з використанням майже таких самих техно-
логій. Більш "старі" фабрики передбачають ви-
ділення незбагаченого сухого відсіву (0-6 мм
або 0-13 мм), а для отримання вугілля крупних
класів використовують відсадку, важкі середо-
вища або їх сполучення. Такі схеми є найбільш
характерними для фабрик, на яких було запро-
ектовано "жолобні мийки" та згодом (через
низьку якість отриманих продуктів і незадо-
вільний рівень продуктивності) переобладнано
на більш сучасні прилади (зокрема відсаджу-
вальні машини).
За період роботи з удосконалення технологій
збагачення та технічного переоснащення фабрик
утворилися такі співвідношення методів збага-
чення від загального обсягу збагачення: важкі се-
редовища – 19,7% (у т.ч. з використанням цикло-
нів – 0,7%), відсадка – 71,3%, флотація – 9%.
Найменування Одиниця виміру Коксівне вугілля Енергетичне Антрацит Усього
Фонд вуглезбагачувальних фабрик:
– кількість од. 23 18 20 61
– загальна потужність тис. т 64250 41920 41650 147820
Фабрики Мінвуглепрому:
– кількість од. 13 11 19 43
– загальна потужність тис. т 33500 18620 40450 92570
Орендовані фабрики:
– кількість од. 8 7 1 16
– загальна потужність тис. т 22050 23300 1200 46550
Фабрики при КХЗ:
– кількість од. 2 2
– загальна потужність тис. т 8700 8700
За виробничою потужністю:
– до 1500 тис. т на рік од. 1 8 12 21
– від 1500 до 3000 од. 16 7 4 27
– від 3000 до 5000 од. 5 1 2 8
– понад 5000 од. 1 2 2 5
За сполученням використаних методів збагачення:
– відсадка + флотація од. 14 1 2 17
– важкі середовища + відсадка + флотація од. 9 2 1 12
– важкі середовища + відсадка од. - 4 7 11
– важкі середовища (з відсівом) од. - 4 3 7
– відсадка (з відсівом) од. - 7 7 14
За завантаженням виробничих потужностей:
– менше 20% % 4 3 11 18
– від 20% до 50% % 1 8 4 13
– від 50% до 80% % 9 5 2 16
– понад 80% % 9 2 3 14
Таблиця 4.
20 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Наявне співвідношення методів збагачення в
цілому відповідає світовим тенденціям, з різни-
цею в пониженій частці застосування важкосере-
довищних циклонів порівняно, наприклад, з Авс-
тралією, ПАР або США. Так, в Австралії функці-
онує близько 60 вуглезбагачувальних підпри-
ємств продуктивністю від 100 до 2000 т/год. Ос-
новна частина (до 60% усього переробленого ву-
гілля крупністю 0,15-150 мм) збагачується у важ-
ких середовищах з використанням сепараторів
"Теска" і "Даниелз", циклонів "Warkworth" діа-
метром 1,15-1,25 м продуктивністю до 300 т/год.,
що переробляють вугілля класу 1-50 мм. Почина-
ючи з 90-х років в Австралії широко використо-
вуються спіральні сепаратори для збагачення
дрібного вугілля крупністю 0,15-1,0 мм. На даний
час експлуатується близько 2000 сепараторів за-
гальною продуктивністю 6000 т/год. [4].
До найбільш перспективних напрямів у вуг-
лезбагаченні на найближчий час можна віднести
такі методи та технології:
– метод сухого збагачення вугілля – най-
більш поширений та апробований в державах
ближнього та дальнього зарубіжжя, який у змо-
зі скласти конкуренцію традиційним методам
мокрого збагачення дрібних класів вугілля. Тех-
нологічні розробки вітчизняних фахівців [5]
дозволять як вирішити проблему переробки ви-
добутого вугілля, так і отримати додаткові обся-
ги вторинного палива з териконів діючих шахт.
За допомогою технологічного обладнання для
мініпереробних фабрик, основу якого станов-
лять високоприскорені грохоти та сепаратори,
можливо зменшити зольність гірничої маси в се-
редньому на 17%, що підтверджують результати
аналізів проб збагаченого вугілля на шахті "Са-
марська" [6];
– метод збагачення у важких середовищах
дрібних класів вугілля з використанням відцен-
трової сепарації (відповідне обладнання широко
застосовується з 90-х років в Австралії). Конс-
трукторські розробки відповідних типів цикло-
нів здійснено інститутами УкрНДІвуглезбага-
чення та Діпромашвуглезбагачення [7];
– технологію мокрої гвинтової сепарації [8],
яка дозволить скоротити (або виключити зовсім)
операцію флотації й отримати в перспективі
зольність енергетичного концентрату в межах
20%.
Висновки
1. Вирішення проблеми підвищення якості ву-
гільної продукції за умов жорстких вимог спожи-
вачів повинно здійснюватися в основному шля-
хом збагачення видобутого вугілля.
2. Наявний фонд вуглезбагачувальних фабрик
у змозі забезпечити обсяги переробки, передбаче-
ні Енергетичною стратегією України на період до
2030 року та подальшу перспективу.
3. Першочергової реконструкції потребують
фабрики, що застосовують технологічні схеми з
глибиною збагачення +6 та +13 мм, решта – мо-
дернізації з використанням більш прогресивного
обладнання, зокрема розробленого інститутами
УкрНДІвуглезбагачення і Діпромашвуглезбага-
чення або імпортного.
1. Курченко И.П., Золотко А.А. Резервы увеличения ресурсов и улучшения качества угля средствами обогащения // Уголь
Украины. – 2003. – №8. – С. 45-49.
2. Ляшенко О.Ф., Перов М.О. Нормативна база, сучасний стан і заходи з покращання якості українського вугілля //
Проблеми загальної енергетики. – 2004. – №11. – С. 29-32.
3. Курченко И.П., Золотко А.А. Состояние, проблемы и перспективы развития обогащения углей в Украине // Обогащение
полезных ископаемых. – 2004. – Вып. 19 (60). – С. 3-13.
4. Молчанов А.Е., Давыдов М.В. Об итогах работы ХІІ международного конгресса по обогащению углей // Уголь. – 1999. –
№2. – С. 62-63.
5. ООО "Компания "Уголь-Трейд". Новые технологии в обогащении угля // Уголь. – 2003. – №10. – С. 26-27.
6. Анисимов Н.Т., Голубничий В.Г., Багмут З.В. Отработка технологии для индивидуальных обогатительных установок
шахт // Уголь Украины. – 2003. – №3. – С. 40-41.
7. Кирнарский А.С. Перспективные методы обогащения мелких и тонких углей // Обогащение полезных ископаемых. –
1999. – Вып. 3 (44). – С. 35-42.
8. Пилов П.И., Кирнарский А.С., Кочетов В.В. Мокрая винтовая сепарация как средство совершенствования технологии
обогащения // Обогащение полезных ископаемых. – 1999. – Вып. 4 (45). – С. 3-7.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3089 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-8965 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:07:40Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут загальної енергетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляшенко, О.Ф. Перов, М.О. Новицький, І.Ю. 2009-06-22T16:08:38Z 2009-06-22T16:08:38Z 2007 Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні / О.Ф. Ляшенко, М.О. Перов, І.Ю. Новицький // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 16-20. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3089 622.7 Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на основі співставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990-2005 рр. uk Інститут загальної енергетики НАН України Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні Article published earlier |
| spellingShingle | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні Ляшенко, О.Ф. Перов, М.О. Новицький, І.Ю. Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| title | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні |
| title_full | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні |
| title_fullStr | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні |
| title_full_unstemmed | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні |
| title_short | Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні |
| title_sort | стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в україні |
| topic | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| topic_facet | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3089 |
| work_keys_str_mv | AT lâšenkoof staníperspektivirozvitkuvuglezbagačennâvukraíní AT perovmo staníperspektivirozvitkuvuglezbagačennâvukraíní AT novicʹkiiíû staníperspektivirozvitkuvuglezbagačennâvukraíní |