Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги

Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності викорис...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Authors: Новосельцев, О.В., Євтухова, Т.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут загальної енергетики НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3090
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги / О.В. Новосельцев, Т.О. Євтухова // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 21-27. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860034355143901184
author Новосельцев, О.В.
Євтухова, Т.О.
author_facet Новосельцев, О.В.
Євтухова, Т.О.
citation_txt Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги / О.В. Новосельцев, Т.О. Євтухова // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 21-27. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
collection DSpace DC
description Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності використання залучених інвестицій на реалізацію заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Визначено складові цін і тарифів залежно від коефіцієнтів технологічної та економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання та місця їх розташування в ланцюгу системи "виробник - постачальник - споживач". Розглянуто нормативно-правові аспекти застосування запропонованих методу та моделі у сфері житлово-комунальних послуг
first_indexed 2025-12-07T16:53:23Z
format Article
fulltext ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 21 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ, МЕТОД І МОДЕЛЬ СИСТЕМНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН І ТАРИФІВ НА ЕНЕРГОЄМНІ РЕСУРСИ, ПРОДУКТИ ТА ПОСЛУГИ УДК 620:621.31 О.В. НОВОСЕЛЬЦЕВ, член-кореспондент НАН України, Т.О. ЄВТУХОВА (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ) Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності використання залучених інвестицій на реалізацію заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Визначено складові цін і тарифів залежно від коефіцієнтів технологічної та економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання та місця їх розташування в ланцюгу системи “виробник – постачальник – споживач”. Розглянуто нормативно-правові аспекти застосування запропонованих методу та моделі у сфері житлово-комунальних послуг. Проблема системного регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти, товари, послуги Основним завданням системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти і послуги є збалансування інтересів суспільства, суб'єктів господарювання та спожи- вачів, яке, з огляду на протилежність цих інтере- сів, може бути ефективно здійснене лише за умов державного системного регулювання. Нормативно-правові, економічні та організа- ційні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначаються за- конами України, насамперед [1-6]. Зосередимо аналіз на життєво необхідних для людини і суспільства житлово-комунальних пос- лугах (ЖК-послугах), якість і вартість яких без- посередньо впливає на політичну та соціальну ситуацію в країні, а тому є предметом окремого регулювання з боку держави, яке поєднує необ- хідність гарантованого забезпечення мінімаль- них норм ЖК-послуг за умов монопольного ста- новища виробників і постачальників цих послуг. Витрати на паливно-енергетичні ресурси (ПЕР) є домінуючою статтею витрат підпри- ємств житлово-комунального господарства (ЖКГ), тож проведення ефективної тарифної по- літики, спрямованої на системно-узгоджене регу- лювання цін і тарифів на ЖК-послуги та ПЕР, які використовуються на їх виробництво, транспор- тування та постачання, є одним з основних зав- дань державного регулювання у сфері ЖКГ. За чинним законодавством таке регулювання по- винно проводитись з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку і природ- них особливостей відповідного регіону та техніч- них можливостей підприємств, забезпечення рів- них можливостей доступу до отримання міні- мальних норм ЖК-послуги для споживачів неза- лежно від соціального, майнового стану, віку, міс- цеперебування та форми власності юридичних осіб тощо, дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кіль- кості та якості цих послуг; забезпечення соціаль- ного захисту малозабезпечених громадян [6]. Здійснення державного регулювання у сфері ЖК-послуг покладено на центральний та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого са- моврядування, Національну комісію регулюван- ня електроенергетики тощо. Втім, діюча система регулювання діяльності суб'єктів господарюван- ня у сфері ЖК-послуг на сьогодні є неефектив- ною за таких чинників: – відсутність чіткого законодавчого розмежу- вання компетенції центральних органів виконав- чої влади і місцевих органів влади та органів міс- цевого самоврядування у сфері управління та ре- гулювання; – відсутність координації між центральними органами виконавчої влади, що мають регулятор- ні повноваження у сфері регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринках ЖК- послуг, насамперед, на ринках водо-, теплопоста- чання та водовідведення; – поєднання органами місцевого самовряду- вання несумісних функцій – управління та регу- лювання діяльності суб'єктів господарювання на ринках ЖК-послуг, що не дозволяє досягти ба- лансу інтересів держави, громади, споживачів та суб'єктів господарювання; – наявність політичного впливу на процеси формування та встановлення тарифів на ЖК- послуги, збереження політики перекладання час- тини витрат, пов'язаних із виробництвом цих послуг під час формування тарифів для населен- ня, на інших споживачів; – відсутність нормативно-правових актів, які б чітко визначали принципи, методи, фор- ми та процедури здійснення державного регу- лювання на ринках ЖК-послуг, у тому числі 22 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 щодо передачі державних і комунальних під- приємств у концесію або їх відчуження у при- ватну власність. Відповідно до законодавства, ЖК-послуги за порядком затвердження цін і тарифів розподіле- но на три групи: (1) ціни/тарифи на які затвер- джують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади або (2) органи місцево- го самоврядування на відповідній території; (3) визначаються за договором (домовленістю сто- рін). Встановлення тарифів на виробництво теп- лової енергії, крім теплової енергії, що виробля- ється на теплоцентралях, когенераційних уста- новках та установках з використанням нетради- ційних або поновлюваних джерел енергії, тран- спортування теплової енергії та послуги водо-, теплопостачання та водовідведення здійснюєть- ся місцевими органами виконавчої влади та ор- ганами місцевого самоврядування. Ці тарифи повинні враховувати повну собівартість послуг і забезпечувати рівень рентабельності не нижче за граничний рівень рентабельності, встановле- ний Кабінетом Міністрів України. Проте меха- нізмів контролю за додержанням цих вимог міс- цевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при встановленні та- рифів досі не розроблено, хоча законодавчо ос- новні принципи побудови таких механізмів виз- начено [6]. В основу існуючого підходу до встановлення тарифів на ЖК-послуги закладено витратні та дескриптивні принципи регулювання, які не визначають і не застосовують показників ефек- тивності функціонування суб'єктів господарю- вання та використання ними ПЕР. Поза межами існуючої нормативно-правової бази залишають- ся також питання системного врахування вит- рат на залучення інвестицій до реалізації захо- дів з підвищення ефективності (енергоефектив- ності) та ресурсозбереження (енергозбережен- ня), далі – ЕР-заходів, та їх економічно обґрун- тованого врахування в тарифах на ресурси, про- дукти, послуги. У більшості розвинених країн світу регулю- вання діяльності суб'єктів господарювання у сфе- рі підвищення ефективності використання ПЕР здійснюється незалежними регуляторними орга- нами (регуляторами), які діють за різними підхо- дами, зокрема за галузевою ознакою, або є багато- галузевими за певним ринком продуктів, товарів, послуг. Як головні критерії вибору конкретної схеми та механізмів регулювання використову- ються рівень бюджетних видатків на утримання органів регулювання, можливість залучення ін- вестицій, у тому числі бюджетних, спрямованість на впровадження заходів з енергоефективності та енергозбереження, розвиток інфраструктури та оновлення основних засобів підприємств, підви- щення якості продуктів, товарів, послуг. В Україні проголошено ті самі принципи, але їх застосування триває дуже повільно, оскільки існуюча система державного регулювання суб'єк- тів господарювання на практиці залишається ад- міністративно-командною, за якою регулювання здійснюється в одному напрямку (зверху-вниз) та за позаекономічними критеріями. Теоретичні засади інтегрованого управління ресурсами в системі “виробник – постачальник – споживач” Застосування методу інтегрованого управлін- ня ресурсами до складних систем дає змогу дося- гати економічно-збалансованого загальносистем- ного ефекту від реалізації ЕР-заходів на будь- якому з об'єктів (суб'єктів господарської діяль- ності, підприємств), що входять до складу систе- ми, і на цій підставі – встановлювати економічно обґрунтовані ціни і тарифи на послуги кожного з суб'єктів господарювання системи. За методом інтегрованого управління ресурсами це досяга- ється шляхом компромісу між загальносистем- ними інтересами та інтересами окремих суб'єктів господарювання. Труднощі інтегрованого управління ресурса- ми в системах, що охоплюють виробництво, пос- тачання і споживання енергоємних ресурсів, про- дуктів, послуг, з метою підвищення ефективності їх використання, до яких належать і енергетичні об'єкти та системи ЖКГ, зумовлено високою роз- мірністю, інформаційною невизначеністю, склад- ністю таких систем, що включають до себе техно- логічні, економічні, фінансові прямі, перехресні та зворотні зв'язки, зі специфічними проблемами функціонування суб'єктів у ринкових умовах, пов'язаними з коливаннями та диференціацією цін і тарифів. У сукупності це визначає необхід- ність використання для їх аналізу системних ме- тодів економіко-математичного моделювання, структурної та параметричної оптимізації, між- продуктового балансу тощо. Основоположним залишається питання про- ведення одночасного аналізу енергетичних і еко- номічних аспектів функціонування таких систем, до яких насамперед належать дослідження впли- ву техніко-економічних показників функціону- вання об'єктів і системи у цілому на рівень обся- СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 23 гів виробленої продукції, цін і тарифів на них, визначення потенціалу підвищення енергоефек- тивності та енергозбереження, розрахунок еконо- мічно доцільного рівня залучення інвестицій тощо. Теоретичні основи такого енергоекономічно- го аналізу повинні базуватися на загальноприй- нятих фізичних та економічних принципах (за- конах, закономірностях), що дозволяють поєд- нувати на єдиній основі енергетичні та еконо- мічні аспекти діяльності суб'єктів господарю- вання. Чи існує принципова можливість та на яких теоретичних засадах і припущеннях може бути реалізований такий енергоекономічний підхід? По-перше, слід зазначити, що базовими змін- ними енергоекономічного аналізу повинні слугу- вати, як мінімум, одна фізична величина (Q = Q1, Q2, … Qn), що відображає матеріально-технічні ас- пекти функціонування системи (обсяги та пото- ки ресурсів, продуктів, послуг), та одна економіч- на величина (P = P1, P2, … Pn), що відображає по- токи (обсяги) платежів за ці ресурси, продукти і послуги. По-друге, компоненти (складові) цих базових змінних повинні підпорядковуватися фізичним та економічним принципам збереження матерії, енергії, коштів тощо та дозволяти будувати за- гальносистемні баланси ресурсів, продуктів, пос- луг як у фізичних, так і грошових одиницях, які не залежать від кількості, схеми з'єднання та роз- ташування підсистем у системі. Тобто, з матема- тичної точки зору вони повинні бути скалярними величинами, які допускають лінійні перетворен- ня (адитивні та мультиплікативні) та подальший розподіл системи на ряд підсистем. Сукупність зазначених фізичних та економіч- них принципів і властивостей слугує теоретич- ним фундаментом побудови методу та моделі енергоекономічного аналізу складних систем, що дозволяють одночасно розраховувати енергетич- ні та фінансово-економічні показники діяльності суб'єктів господарювання, які до цього розгляда- лися окремо. Така можливість стає фізично об'єк- тивною та математично коректною, оскільки принципам збереження підпорядковуються окре- мо як фізичні поняття матерії та енергії, їх різно- види і складові, так і економічне поняття коштів, їх різновиди і складові, внаслідок чого принципи збереження можуть бути застосовані до всіх лі- нійних форм їх взаємодії. Саме лінійність теорії та математичних моде- лей енергоекономічного аналізу складних сис- тем дозволяє комплексно вирішувати розглянуті вище проблеми і задачі інтегрованого управлін- ня ресурсами. При цьому нагадаємо, що еконо- мічні принципи збереження та баланси на їх ос- нові, на відміну від фізичних принципів, не є не- порушними законами природи, а відображають лише загальноекономічні закономірності сус- пільної діяльності людини на конкретному істо- ричному відрізку розвитку конкретного сус- пільства. Економіко-математична модель і схеми регулювання цін і тарифів у системі “виробник-постачальник-споживач” Структурну схему адміністративно-коман- дної системи державного регулювання суб'єктів господарювання наведено на рис. 1, а. За прин- ципом побудови така схема є одноконтурною і в загальному випадку розрізняє три підсистеми (виробник, постачальник, споживач) та цен- тральний (або місцевий) регуляторний орган (С-регулятор), що регулює за необхідністю ці- ни і тарифи на послуги та контролює їхню якість. На відміну від схеми діяльності незалежних регуляторних органів, що застосовується в більшості розвинених країн світу, в Україні від- сутні (або є недієздатними за відсутності нор- мативно-правової бази прямої дії) зворотні зв'язки між підсистемами і регулятором, що за умов відсутності сталої державної підтримки дотаційних секторів економіки, обов'язкової для функціонування адміністративно-коман- дної системи, виключає можливість залучення інвестицій у розвиток інфраструктури таких суб'єктів господарювання, призводить до їх за- непаду, понаднормативних витрат і втрат па- ливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, низької якості товарів і послуг, відсутності при- бутку і відповідних платежів до державного бюджету. Застосування методу інтегрованого управлін- ня ресурсами до системи виробник-постачаль- ник-споживач ЖК-послуг, де підприємства з ви- робництва та постачання цих послуг є самостій- ними економічними суб'єктами, з одного боку, та природними монополістами, з іншого, полягає в необхідності відновлення дієздатності локальних і глобальних (загальносистемних) зворотних зв'язків і введення відповідних економічно обґ- рунтованих обмежень на управління і регулю- вання системи за техніко-економічними критері- ями оптимальності (рис. 1, б). СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 24 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 На структурних схемах рис. 1 та в тексті далі використано такі позначення: Qi – потік (обсяг) ресурсів, продуктів, послуг у фізичних одиницях на виході i-ої та на вході (i+1)-ої підсистеми до реалізації ЕР-заходів, i = 1, 2, 3, відповідно для виробника, постачальника та споживача, i = 0 на вході системи; QiE – потік (обсяг) ресурсів, продуктів, послуг у фізичних одиницях на виході i-ої та на вході (i+1)-ої підсистеми після реалізації ЕР-заходів; pi – ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, про- дукту, послуги на вході i-ої підсистеми до реаліза- ції ЕР-заходів; piE – ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, про- дукту, послуги на вході i-ої підсистеми після реа- лізації ЕР-заходів; ki – коефіцієнт, рівний відношенню цін (тари- фів) за одиницю ресурсу, продукту, послуги на вході i-ої підсистеми після та до реалізації ЕР-за- ходів: ki = piE /pi; Pi – потік (обсяг) платежів за ресурси, продук- ти, послуги у грошових одиницях з виходу (i+1)-ої підсистеми на вхід i-ої підсистеми до реалізації ЕР-заходів: Pi = piQi; PiE – потік (обсяг) платежів за ресурси, про- дукти, послуги у грошових одиницях з виходу (i+1)-ої підсистеми на вхід i-ої підсистеми після реалізації ЕР-заходів: Pi = piEQiE; PCi – потік (обсяг) платежів C-регулятора до i- ої підсистеми за реалізовані у системі ЕР-заходи; P'Ci – потік (обсяг) платежів i-ої підсистеми до C-регулятора за реалізовані у системі ЕР-заходи; ηi – показник технологічної ефективності i-ої підсистеми (блока) та системи у цілому (i = 0) до реалізації ЕР-заходів: ηi = Qiвих/Qiвх = Qi/Qi-1, де Qiвих – потік (обсяг) вихідного ресурсу, продукту, послуги, Qiвх – потік (обсяг) вхідних ресурсів, продуктів, послуг i-ої підсистеми (системи); ηiE – показник технологічної ефективності i-ої підсистеми після реалізації ЕР-заходів: ηiE = = ηi +∆ηi, де ∆ηi – приріст показника технологіч- ної ефективності i-ої підсистеми після впровад- ження ЕР-заходів; ξi – коефіцієнт, рівний відношенню показни- ків технологічної ефективності i-ої підсистеми до та після реалізації ЕР-заходів: ξi = ηi/ηiE; µi – показник економічної ефективності i-ої підсистеми та системи у цілому (i = 0) до реаліза- ції ЕР-заходів: µi = Pi/Pi-1 = ηi(pi/pi-1); µiE – показник економічної ефективності i-ої підсистеми та системи у цілому (i = 0) після реа- лізації ЕР-заходів: µiE = PiE/P(i-1)E = ηiE(piE/p(i-1)E); ∆Qi – балансова різниця між обсягами витрат та випуску ресурсів, продуктів, послуг у фізич- них одиницях для i-ої підсистеми до реалізації ЕР-заходів (різниця між обсягами ресурсів, про- дуктів, послуг у фізичних одиницях на вході та виході i-ої підсистеми до реалізації ЕР-заходів): ∆Qi = ∆Qi-1 – Qi = (1-ηi)Qi-1; ∆QiE – балансова різниця між обсягами витрат та випуску ресурсів, продуктів, послуг у фізич- них одиницях для i-ої підсистеми після реалізації ЕР-заходів (різниця між обсягами ресурсів, про- дуктів, послуг у фізичних одиницях на вході та СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Рис. 1. ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 25 виході i-ої підсистеми після реалізації ЕР-захо- дів): ∆QiE = Q(i-1)E – QiE = (1-ηiE)Q(i-1)E; ∆Qiξ – потік (обсяг) економії ресурсів, продук- тів, послуг у фізичних одиницях внаслідок реалі- зації ЕР-заходів в i-ої підсистемі (різниця між ба- лансовими різницями витрат-випуску ресурсів, продуктів, послуг у фізичних одиницях в i-ої під- системі до та після реалізації ЕР-заходів): ∆Qiξ = ∆Qi – ∆QiE; ∆Pi – балансова різниця між обсягами витрат і випуску ресурсів, продуктів, послуг у грошових одиницях для i-ої підсистеми до реалізації ЕР-за- ходів (різниця між обсягами платежів у грошо- вих одиницях за ресурси, продукти, послуги на вході та виході i-ої підсистеми до реалізації ЕР- заходів): ∆Pi = Pi-1 – Pi; ∆PiE – балансова різниця між обсягами витрат та випуску ресурсів, продуктів, послуг у грошо- вих одиницях для i-ої підсистеми після реалізації ЕР-заходів (різниця між обсягами платежів у грошових одиницях за ресурси, продукти, послу- ги на вході та виході i-ої підсистеми після реалі- зації ЕР-заходів): ∆PiE = P(i-1)E – PiE; ∆Рiξ – потік (обсяг) економії у грошових оди- ницях ресурсів, продуктів, послуг, досягнутої внаслідок реалізації ЕР-заходів в i-ої підсистемі (різниця між балансовими різницями витрат-ви- пуску ресурсів, продуктів, послуг у грошових одиницях в i-ої підсистемі до та після реалізації ЕР-заходів): ∆Рiξ = ∆Рi – ∆РiE; рiξ – питома економія у грошових одиницях ресурсів, продуктів, послуг, досягнута внаслідок реалізації ЕР-заходів в i-ої підсистемі, на одини- цю зекономленого внаслідок реалізації ЕР-захо- дів ресурсу, продукту, послуги: рiξ = ∆Рiξ/∆Qiξ; ∆PіS – потік (обсяг) витрат i-ої підсистеми у грошових одиницях на реалізацію ЕР-заходів в i-ій підсистемі; piS – питомі витрати i-ої підсистеми у грошо- вих одиницях на одиницю зекономленого внаслі- док реалізації ЕР-заходів ресурсу, продукту, пос- луги: piS = ∆PіS/∆Qiξ; µiξ – показник економічної ефективності ЕР- заходів в i-ої підсистемі та системі у цілому (рен- табельність заходів): µiξ = ∆Piξ/∆PiS = piξ/piS; hi – коефіцієнт, рівний відношенню питомих витрат i-ої підсистеми та підсистеми виробника у грошових одиницях на одиницю зекономленого внаслідок реалізації ЕР-заходів ресурсу, продук- ту, послуги: hi = pіS/pіS. Зазначимо, що всі перелічені показники визна- чаються на певному, єдиному для всіх, інтервалі часу (рік, квартал тощо), якщо інше не обумовле- но окремо, а до категорії енергоресурсів у ринко- вих умовах зазвичай відносять не лише енергію, її види та обсяги, а й потужність, стабільність, надій- ність, послуги з балансування системи тощо. З метою подальшої формалізації енергоеконо- мічного аналізу, категорію споживачів ЖК-послуг, якими, зазвичай, є кондомініуми, кооперативи, ок- ремі домогосподарства тощо, теж доцільно розгля- дати як самостійні суб'єкти господарювання. Для виконання своїх господарських функцій та завдань всі суб'єкти системи, що розглядаються (виробни- ки, постачальники, споживачі), будуть виробляти, постачати і споживати окремі ресурси, продукти, послуги за відповідними цінами (тарифами). Спочатку розглянемо структурну схему систе- ми “виробник-постачальник-споживач” до реалі- зації ЕР-заходів, представлену на рис. 1, а, де зв'язки між вхідними та вихідними потоками (обсягами) ресурсів для окремих блоків (підсис- тем) визначено через коефіцієнти технологічної та економічної ефективності. За такою схемою підсистема виробника спо- живає Q0 ресурсів (продуктів, послуг) за ціною (тарифом) p0 за одиницю вхідного ресурсу та ви- робляє вихідний ресурс (продукт, послугу) в кількості Q1 = η1Q0 за ціною (тарифом) p1 за оди- ницю ресурсу на загальну суму P1 = p1Q1 = p1η1Q0 = p0µ1Q0 = µ1P0. Відповідно для підсистеми поста- чальника: P2 = p2Q2 = p2η1η2Q0 = µ1µ2P0 та спожи- вача: P3 = p3Q3 = p3η1η2η3Q0 = µ1µ2µ3P0. Співставний аналіз наведених у табл. 1 фор- мул, які визначають для кожної з підсистем обся- ги (потоки) ресурсів, продуктів, послуг у фізич- них та грошових одиницях за прийнятою систе- мою змінних, показує їх повну структурну іден- тичність. Це говорить про те, що введення до енергоекономічного аналізу коефіцієнтів техно- логічної та економічної ефективності дозволяє побудувати модель аналізу, яка налічує вісь си- метрії між фізичними та економічними змінними системи, що, своєї черги, свідчить про існування певної сукупності властивостей системи, які під- порядковуються принципам збереження. Відповідно, на Рис. 1, б наведено структурну схе- му системи “виробник-постачальник-споживач” Обсяги (потоки) ресурсів до реалізації ЕР-заходів: у фізичних одиницях у грошових одиницях Q0 P0 Q1 = η1Q0 P1 = µ1P0 Q2 = η1η2Q0 P2 = µ1µ2P0 Q3 = η1η2η3Q0 P3 = µ1µ2µ3P0 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 1. 26 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 зі вхідними та вихідними потоками (обсягами) ре- сурсів для окремих блоків (підсистем) після реалі- зації ЕР-заходів, а в Табл. 2 представлено відповідні формули у фізичних та грошових одиницях. Повна структурна ідентичність формул зберігається і в да- ному випадку, що дає можливість за методом анало- гій встановлювати прямі взаємозв'язки між обсяга- ми ресурсів та цінами і тарифами на них. Балансові моделі розрахунку обсягів ресурсозбереження та відповідних цін і тарифів на житлово-комунальні послуги Застосування інтегрованого управління ресур- сами в системі “виробник-постачальник-спожи- вач” кардинально змінює величини потоків про- дуктів і енергії та, навіть, напрями платежів у роз- глянутих одноконтурних системах, де С-регуля- тор зі своїми прямими та зворотними зв'язками діє за ринковими методами економічного стиму- лювання та "заохочувального" регулювання діяль- ності підсистем у загальносистемній постановці. Досягнення компромісу інтересів у цій схемі досягається шляхом оптимального управління матеріальними, енергетичними, трудовими та технологічними ресурсами системи за комплек- сними економіко-енергетичними критеріями. Сформулюємо базові положення та етапи рішен- ня цієї задачі послідовно використовуючи балан- сові моделі витрат-випуску [7]. В нашому випадку необхідно сформувати таб- лиці витрат-випуску, що визначають систему взає- мозв'язків між потоками (обсягами) витрат і над- ходжень (випуск продуктів, надання послуг) у фі- зичних і грошових одиницях для окремих підсис- тем (блоків) до та після реалізації ЕР-заходів. Ре- зультати аналізу цих таблиць, наведені на рис. 1, показують, що до реалізації ЕР-заходів виробник витрачає Q0 вхідного ресурсу (продукту, послуги) у фізичних одиницях на виготовлення η1Q0 вихід- ного ресурсу, продукту, послуги, а після реалізації ЕР-заходів, – відповідно, ξ1ξ2ξ3Q0 та η1ξ2ξ3Q. Відповідно, до реалізації ЕР-заходів виробник платить за вхідний ресурс p0Q0 та отримує від про- дажу вихідного ресурсу, продукту, послуги p1η1Q0 грошових одиниць, а після реалізації ЕР-заходів, виробник витрачає (p0EQ0E + p1S∆Q1ξ) та отримує за вироблені ресурси, продукти, послуги p1Eη1EQ0E гро- шових одиниць. С-регулятор впливає на обсяги економії шляхом зміни (регулювання) цін і тарифів на вхідні та вихідні ресурси, продукти та послуги. Послідовно застосовуючи таблиці витрат-ви- пуску, визначимо економію виробника, постачаль- ника, споживача та системи в цілому від реалізації ЕР-заходів у грошових та фізичних одиницях. Від- повідна система рівнянь матиме вигляд: ∆P1ξ = (p0 – p1η1 – p0k0ξ1ξ2ξ3 – p1S + p1Sη1 + + p1Sξ1ξ2ξ3 – p1Sη1ξ2ξ3 + p1k1η1ξ2ξ3)Q0; ∆Q1ξ = (1 – η1 – ξ1ξ2ξ3 + η1ξ2ξ3)Q0; ∆P2ξ = (p1 – p2η2 – p1k1ξ2ξ3 – p2S + p2Sη2 + p2Sξ2ξ3 – – p2Sη2ξ3 + p2k2η2ξ3)η1Q0; ∆Q2ξ = (1 – η2 – ξ2ξ3 + η2ξ3)η1Q0; ∆P3ξ = (p2 – p3η3 – p2k2ξ3 – p3S + p3Sξ3 + p3k3η3)η1η2Q0; ∆Q3ξ = (1 – ξ3)η1η2Q0; ∆P0ξ = (p0 – p3η1η2η3 – p0k0ξ1ξ2ξ3 – p1S + p1Sη1 + + p1Sξ1ξ2ξ3 – p1Sη1ξ2ξ3 – p2Sη1 + p2Sη1η2 + p2Sη1ξ2ξ3 – – p2Sη1η2ξ3 – p3Sη1η2 + p3Sη1η2ξ3 + p3k3η1η2η3)Q0; ∆Q0ξ = (1 – ξ1ξ2ξ3)Q0. Спочатку розглянемо крайні випадки рішення цієї системи рівнянь, які визначаються за умов: ЕР-заходи впроваджуються окремо в кожній із підсистем; ціни (тарифи) на ресурси, продукти, послуги до та після реалізації ЕР-заходів для всіх підсистем залишаються незмінними. Рішення системи, що визначають економію ресурсів, продуктів, послуг у фізичних одиницях, досягнуту в підсистемах та в системі в цілому внаслідок реалізації ЕР-заходів, представлено у матричній формі в табл. 3. Баланс по рядках в табл. 3 виконується на відмі- ну від балансу по стовпцях, де сумарна економія ре- сурсів, продуктів, послуг, досягнута в усіх підсисте- мах за умов, коли ЕР-заходи запроваджуються в од- ній з трьох цих підсистем, не співпадає з економією, досягнутою в системі в цілому за умов одночасного Підсистема виробника Підсистема постачальника Підсистема споживача Система у цілому ЕР-заходи в підсистемі виробника (1 – ξ1)Q0 0 0 (1 – ξ1)Q0 ЕР-заходи в підсистемі постачальника (1 – ξ2)(1 – η1)Q0 (1 – ξ2)η1Q0 0 (1 – ξ2)Q0 ЕР-заходи в підсистемі споживача (1 – ξ3)(1 – η1)Q0 (1 – ξ3)(1 – η2)η1Q0 (1 – ξ3)η1η2Q0 (1 – ξ3)Q0 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 2. Таблиця 3. Обсяги (потоки) ресурсів після реалізації ЕР-заходів: у фізичних одиницях у грошових одиницях Q0Е = ξ1ξ2ξ3Q0 P0Е = ξ1ξ2ξ3P0 Q1Е = η1ξ2ξ3Q0 P1Е = µ1ξ2ξ3P0 Q2Е = η1η2ξ3Q0 P2Е = µ1µ2ξ3P0 Q3Е = η1η2ξ3Q0 P3Е = µ1µ2µ3P0 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 27 запровадження ЕР-заходів у всіх підсистемах (останній рядок таблиці). Такий результат є зако- номірним і пояснюється некоректністю сумуван- ня різночасових "економій" в окремих підсисте- мах, визначених по відношенню до однієї базової системи, яке не враховує змін економії, означе- них недіагональними елементами таблиці, які вносяться підсистемою, де впроваджуються ЕР- заходи, до інших підсистем. Коректне сумування за необхідністю здійснюється послідовним ура- хуванням таких змін. Відповідні до табл. 3 співвідношення, але у грошових одиницях, представлено в табл. 4. В табл. 5 представлено результати, що визна- чають питому економію у грошових одиницях ре- сурсів, продуктів, послуг, досягнуту в окремих підсистемах та у системі в цілому внаслідок реа- лізації ЕР-заходів. Беручи до уваги, що всі коефіцієнти в таблицях 1-5 за фізичним та економічним зміс- том є позитивними, з останньої таблиці не важко отримати умови, за яких кожна з підсистем та система в цілому матимуть економію у грошових одиницях ресурсів, продуктів, послуг унаслідок реалізації ЕР-заходів: 1. Стосовно підсистем, де запроваджуються ЕР- заходи: ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, про- дукту, послуги на вході кожної з підсистем до реа- лізації ЕР-заходів повинні бути вищими за питомі витрати цих же підсистем на одиницю зекономле- ного внаслідок реалізації ЕР-заходів ресурсу, про- дукту, послуги, а саме: p0 > p1S; p1 > p2S; p2 > p3S (від- повідно до діагональних елементів табл. 5); 2. Для підсистем, що розташовані ліворуч від підсистеми, де запроваджуються ЕР-заходи: ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, продукту, послуги на вході кожної з таких підсистем повинні бути вищими за ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, продукту, послуги на виході цих підсистем, змен- шених на показник їх ефективності до реалізації ЕР-заходів, а саме: p0 > p1η1; p1 > p2η2; p2 > p3η3 (відповідно до недіагональних елементів табл.5); 3. Для системи в цілому: ціни (тарифи) за оди- ницю ресурсу, продукту, послуги на вході систе- ми повинні бути вищими за добуток питомих витрат відповідних підсистем на реалізацію ЕР- заходів та показників їх ефективності, а саме: p0 > p1S; p0 > p2Sη1; p0 > p3Sη1η2 (відповідно до останньо- го стовпця табл. 5). Як бачимо з наведених таблиць, ефективність та об'єктивні "ціни" економії ресурсів, продуктів, послуг, залежать від коефіцієнтів технологічної (технічної) ефективності та від того, на якому міс- ці в системному ланцюгу розташована підсисте- ма, де запроваджуються ЕР-заходи, і що найбільш ефективним є першочергове запровадження цих заходів у підсистемі споживача. Останнє значною мірою ігнорується існуючою системою адмініс- тративно-командного управління енергозбере- женням в Україні на відміну від розвинених країн світу, де саме такий економічно доцільний поря- док реалізації ЕР-заходів взятий за правило. Підсистема виробника Підсистема постачальника Підсистема споживача Система у цілому Підсистема виробника p0 – p1S 0 0 p0 – p1S Підсистема постачальника (p0 – p1η1)/(1 – η1) p1 – p2S 0 p0 – p2Sη1 Підсистема споживача (p0 – p1η1)/(1 – η1) (p1 – p2η2)/(1 – η2) p2 – p3S p0 – p3Sη1η2 Підсистема виробника Підсистема постачальника Підсистема споживача Система у цілому ЕР-заходи в підсистемі виробника (1 – ξ1)(p0 – p1S)Q0 0 0 (1 – ξ1)(p0 – p1S)Q0 ЕР-заходи в підсистемі постачальника (1 – ξ2)(p0 – p1η1)Q0 (1 – ξ2)(p1 – p2S)η1Q0 0 (1 – ξ2)(p0 – p2Sη1)Q0 ЕР-заходи в підсистемі споживача (1 – ξ3)(p0 – p1η1)Q0 (1 – ξ3)(p1 – p2η2)η1Q0 (1 – ξ3)(p2 – p3S)η1η2Q0 (1 – ξ3)(p0 – p3Sη1η2)Q0 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 1. Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.03 №1160-IV. 2. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 №507-XII. 3. Закон України "Про природні монополії" від 20.04.2000 №1682-III. 4. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 №280/97-ВР. 5. Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.97 №575/97-ВР. 6. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04 №1875-IV. 7. Браверман Э.М. Математические модели планирования и управления в экономических системах. – М.: Наука, 1976. – 368 с. Таблиця 4. Таблиця 5.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3090
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-8965
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:53:23Z
publishDate 2007
publisher Інститут загальної енергетики НАН України
record_format dspace
spelling Новосельцев, О.В.
Євтухова, Т.О.
2009-06-22T16:10:19Z
2009-06-22T16:10:19Z
2007
Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги / О.В. Новосельцев, Т.О. Євтухова // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 21-27. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
1562-8965
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3090
620:621.31
Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності використання залучених інвестицій на реалізацію заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Визначено складові цін і тарифів залежно від коефіцієнтів технологічної та економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання та місця їх розташування в ланцюгу системи "виробник - постачальник - споживач". Розглянуто нормативно-правові аспекти застосування запропонованих методу та моделі у сфері житлово-комунальних послуг
uk
Інститут загальної енергетики НАН України
Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
Article
published earlier
spellingShingle Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
Новосельцев, О.В.
Євтухова, Т.О.
Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
title Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
title_full Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
title_fullStr Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
title_full_unstemmed Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
title_short Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
title_sort концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
topic Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
topic_facet Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3090
work_keys_str_mv AT novoselʹcevov konceptualʹnízasadimetodímodelʹsistemnogoregulûvannâcínítarifívnaenergoêmníresursiproduktitaposlugi
AT êvtuhovato konceptualʹnízasadimetodímodelʹsistemnogoregulûvannâcínítarifívnaenergoêmníresursiproduktitaposlugi