Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги
Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності викорис...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної енергетики НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3090 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги / О.В. Новосельцев, Т.О. Євтухова // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 21-27. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860034355143901184 |
|---|---|
| author | Новосельцев, О.В. Євтухова, Т.О. |
| author_facet | Новосельцев, О.В. Євтухова, Т.О. |
| citation_txt | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги / О.В. Новосельцев, Т.О. Євтухова // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 21-27. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності використання залучених інвестицій на реалізацію заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Визначено складові цін і тарифів залежно від коефіцієнтів технологічної та економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання та місця їх розташування в ланцюгу системи "виробник - постачальник - споживач". Розглянуто нормативно-правові аспекти застосування запропонованих методу та моделі у сфері житлово-комунальних послуг
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:53:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 21
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ, МЕТОД І МОДЕЛЬ СИСТЕМНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН І ТАРИФІВ НА ЕНЕРГОЄМНІ РЕСУРСИ,
ПРОДУКТИ ТА ПОСЛУГИ
УДК 620:621.31
О.В. НОВОСЕЛЬЦЕВ, член-кореспондент НАН України, Т.О. ЄВТУХОВА (Інститут загальної
енергетики НАН України, Київ)
Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання
цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення,
постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності використання залучених інвестицій на
реалізацію заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Визначено складові цін і тарифів залежно
від коефіцієнтів технологічної та економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання та місця їх
розташування в ланцюгу системи “виробник – постачальник – споживач”. Розглянуто нормативно-правові аспекти
застосування запропонованих методу та моделі у сфері житлово-комунальних послуг.
Проблема системного регулювання цін
і тарифів на енергоємні продукти,
товари, послуги
Основним завданням системно-узгодженого
регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси,
продукти і послуги є збалансування інтересів
суспільства, суб'єктів господарювання та спожи-
вачів, яке, з огляду на протилежність цих інтере-
сів, може бути ефективно здійснене лише за умов
державного системного регулювання.
Нормативно-правові, економічні та організа-
ційні засади державної регуляторної політики у
сфері господарської діяльності визначаються за-
конами України, насамперед [1-6].
Зосередимо аналіз на життєво необхідних для
людини і суспільства житлово-комунальних пос-
лугах (ЖК-послугах), якість і вартість яких без-
посередньо впливає на політичну та соціальну
ситуацію в країні, а тому є предметом окремого
регулювання з боку держави, яке поєднує необ-
хідність гарантованого забезпечення мінімаль-
них норм ЖК-послуг за умов монопольного ста-
новища виробників і постачальників цих послуг.
Витрати на паливно-енергетичні ресурси
(ПЕР) є домінуючою статтею витрат підпри-
ємств житлово-комунального господарства
(ЖКГ), тож проведення ефективної тарифної по-
літики, спрямованої на системно-узгоджене регу-
лювання цін і тарифів на ЖК-послуги та ПЕР, які
використовуються на їх виробництво, транспор-
тування та постачання, є одним з основних зав-
дань державного регулювання у сфері ЖКГ. За
чинним законодавством таке регулювання по-
винно проводитись з урахуванням досягнутого
рівня соціально-економічного розвитку і природ-
них особливостей відповідного регіону та техніч-
них можливостей підприємств, забезпечення рів-
них можливостей доступу до отримання міні-
мальних норм ЖК-послуги для споживачів неза-
лежно від соціального, майнового стану, віку, міс-
цеперебування та форми власності юридичних
осіб тощо, дотримання встановлених стандартів,
нормативів, норм, порядків і правил щодо кіль-
кості та якості цих послуг; забезпечення соціаль-
ного захисту малозабезпечених громадян [6].
Здійснення державного регулювання у сфері
ЖК-послуг покладено на центральний та місцеві
органи виконавчої влади, органи місцевого са-
моврядування, Національну комісію регулюван-
ня електроенергетики тощо. Втім, діюча система
регулювання діяльності суб'єктів господарюван-
ня у сфері ЖК-послуг на сьогодні є неефектив-
ною за таких чинників:
– відсутність чіткого законодавчого розмежу-
вання компетенції центральних органів виконав-
чої влади і місцевих органів влади та органів міс-
цевого самоврядування у сфері управління та ре-
гулювання;
– відсутність координації між центральними
органами виконавчої влади, що мають регулятор-
ні повноваження у сфері регулювання діяльності
суб'єктів природних монополій на ринках ЖК-
послуг, насамперед, на ринках водо-, теплопоста-
чання та водовідведення;
– поєднання органами місцевого самовряду-
вання несумісних функцій – управління та регу-
лювання діяльності суб'єктів господарювання на
ринках ЖК-послуг, що не дозволяє досягти ба-
лансу інтересів держави, громади, споживачів та
суб'єктів господарювання;
– наявність політичного впливу на процеси
формування та встановлення тарифів на ЖК-
послуги, збереження політики перекладання час-
тини витрат, пов'язаних із виробництвом цих
послуг під час формування тарифів для населен-
ня, на інших споживачів;
– відсутність нормативно-правових актів,
які б чітко визначали принципи, методи, фор-
ми та процедури здійснення державного регу-
лювання на ринках ЖК-послуг, у тому числі
22 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
щодо передачі державних і комунальних під-
приємств у концесію або їх відчуження у при-
ватну власність.
Відповідно до законодавства, ЖК-послуги за
порядком затвердження цін і тарифів розподіле-
но на три групи: (1) ціни/тарифи на які затвер-
джують спеціально уповноважені центральні
органи виконавчої влади або (2) органи місцево-
го самоврядування на відповідній території; (3)
визначаються за договором (домовленістю сто-
рін). Встановлення тарифів на виробництво теп-
лової енергії, крім теплової енергії, що виробля-
ється на теплоцентралях, когенераційних уста-
новках та установках з використанням нетради-
ційних або поновлюваних джерел енергії, тран-
спортування теплової енергії та послуги водо-,
теплопостачання та водовідведення здійснюєть-
ся місцевими органами виконавчої влади та ор-
ганами місцевого самоврядування. Ці тарифи
повинні враховувати повну собівартість послуг і
забезпечувати рівень рентабельності не нижче
за граничний рівень рентабельності, встановле-
ний Кабінетом Міністрів України. Проте меха-
нізмів контролю за додержанням цих вимог міс-
цевими органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування при встановленні та-
рифів досі не розроблено, хоча законодавчо ос-
новні принципи побудови таких механізмів виз-
начено [6].
В основу існуючого підходу до встановлення
тарифів на ЖК-послуги закладено витратні та
дескриптивні принципи регулювання, які не
визначають і не застосовують показників ефек-
тивності функціонування суб'єктів господарю-
вання та використання ними ПЕР. Поза межами
існуючої нормативно-правової бази залишають-
ся також питання системного врахування вит-
рат на залучення інвестицій до реалізації захо-
дів з підвищення ефективності (енергоефектив-
ності) та ресурсозбереження (енергозбережен-
ня), далі – ЕР-заходів, та їх економічно обґрун-
тованого врахування в тарифах на ресурси, про-
дукти, послуги.
У більшості розвинених країн світу регулю-
вання діяльності суб'єктів господарювання у сфе-
рі підвищення ефективності використання ПЕР
здійснюється незалежними регуляторними орга-
нами (регуляторами), які діють за різними підхо-
дами, зокрема за галузевою ознакою, або є багато-
галузевими за певним ринком продуктів, товарів,
послуг. Як головні критерії вибору конкретної
схеми та механізмів регулювання використову-
ються рівень бюджетних видатків на утримання
органів регулювання, можливість залучення ін-
вестицій, у тому числі бюджетних, спрямованість
на впровадження заходів з енергоефективності та
енергозбереження, розвиток інфраструктури та
оновлення основних засобів підприємств, підви-
щення якості продуктів, товарів, послуг.
В Україні проголошено ті самі принципи, але
їх застосування триває дуже повільно, оскільки
існуюча система державного регулювання суб'єк-
тів господарювання на практиці залишається ад-
міністративно-командною, за якою регулювання
здійснюється в одному напрямку (зверху-вниз)
та за позаекономічними критеріями.
Теоретичні засади інтегрованого
управління ресурсами в системі
“виробник – постачальник – споживач”
Застосування методу інтегрованого управлін-
ня ресурсами до складних систем дає змогу дося-
гати економічно-збалансованого загальносистем-
ного ефекту від реалізації ЕР-заходів на будь-
якому з об'єктів (суб'єктів господарської діяль-
ності, підприємств), що входять до складу систе-
ми, і на цій підставі – встановлювати економічно
обґрунтовані ціни і тарифи на послуги кожного з
суб'єктів господарювання системи. За методом
інтегрованого управління ресурсами це досяга-
ється шляхом компромісу між загальносистем-
ними інтересами та інтересами окремих суб'єктів
господарювання.
Труднощі інтегрованого управління ресурса-
ми в системах, що охоплюють виробництво, пос-
тачання і споживання енергоємних ресурсів, про-
дуктів, послуг, з метою підвищення ефективності
їх використання, до яких належать і енергетичні
об'єкти та системи ЖКГ, зумовлено високою роз-
мірністю, інформаційною невизначеністю, склад-
ністю таких систем, що включають до себе техно-
логічні, економічні, фінансові прямі, перехресні
та зворотні зв'язки, зі специфічними проблемами
функціонування суб'єктів у ринкових умовах,
пов'язаними з коливаннями та диференціацією
цін і тарифів. У сукупності це визначає необхід-
ність використання для їх аналізу системних ме-
тодів економіко-математичного моделювання,
структурної та параметричної оптимізації, між-
продуктового балансу тощо.
Основоположним залишається питання про-
ведення одночасного аналізу енергетичних і еко-
номічних аспектів функціонування таких систем,
до яких насамперед належать дослідження впли-
ву техніко-економічних показників функціону-
вання об'єктів і системи у цілому на рівень обся-
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 23
гів виробленої продукції, цін і тарифів на них,
визначення потенціалу підвищення енергоефек-
тивності та енергозбереження, розрахунок еконо-
мічно доцільного рівня залучення інвестицій
тощо.
Теоретичні основи такого енергоекономічно-
го аналізу повинні базуватися на загальноприй-
нятих фізичних та економічних принципах (за-
конах, закономірностях), що дозволяють поєд-
нувати на єдиній основі енергетичні та еконо-
мічні аспекти діяльності суб'єктів господарю-
вання. Чи існує принципова можливість та на
яких теоретичних засадах і припущеннях може
бути реалізований такий енергоекономічний
підхід?
По-перше, слід зазначити, що базовими змін-
ними енергоекономічного аналізу повинні слугу-
вати, як мінімум, одна фізична величина (Q = Q1,
Q2, … Qn), що відображає матеріально-технічні ас-
пекти функціонування системи (обсяги та пото-
ки ресурсів, продуктів, послуг), та одна економіч-
на величина (P = P1, P2, … Pn), що відображає по-
токи (обсяги) платежів за ці ресурси, продукти і
послуги.
По-друге, компоненти (складові) цих базових
змінних повинні підпорядковуватися фізичним
та економічним принципам збереження матерії,
енергії, коштів тощо та дозволяти будувати за-
гальносистемні баланси ресурсів, продуктів, пос-
луг як у фізичних, так і грошових одиницях, які
не залежать від кількості, схеми з'єднання та роз-
ташування підсистем у системі. Тобто, з матема-
тичної точки зору вони повинні бути скалярними
величинами, які допускають лінійні перетворен-
ня (адитивні та мультиплікативні) та подальший
розподіл системи на ряд підсистем.
Сукупність зазначених фізичних та економіч-
них принципів і властивостей слугує теоретич-
ним фундаментом побудови методу та моделі
енергоекономічного аналізу складних систем, що
дозволяють одночасно розраховувати енергетич-
ні та фінансово-економічні показники діяльності
суб'єктів господарювання, які до цього розгляда-
лися окремо. Така можливість стає фізично об'єк-
тивною та математично коректною, оскільки
принципам збереження підпорядковуються окре-
мо як фізичні поняття матерії та енергії, їх різно-
види і складові, так і економічне поняття коштів,
їх різновиди і складові, внаслідок чого принципи
збереження можуть бути застосовані до всіх лі-
нійних форм їх взаємодії.
Саме лінійність теорії та математичних моде-
лей енергоекономічного аналізу складних сис-
тем дозволяє комплексно вирішувати розглянуті
вище проблеми і задачі інтегрованого управлін-
ня ресурсами. При цьому нагадаємо, що еконо-
мічні принципи збереження та баланси на їх ос-
нові, на відміну від фізичних принципів, не є не-
порушними законами природи, а відображають
лише загальноекономічні закономірності сус-
пільної діяльності людини на конкретному істо-
ричному відрізку розвитку конкретного сус-
пільства.
Економіко-математична модель і схеми
регулювання цін і тарифів у системі
“виробник-постачальник-споживач”
Структурну схему адміністративно-коман-
дної системи державного регулювання суб'єктів
господарювання наведено на рис. 1, а. За прин-
ципом побудови така схема є одноконтурною і в
загальному випадку розрізняє три підсистеми
(виробник, постачальник, споживач) та цен-
тральний (або місцевий) регуляторний орган
(С-регулятор), що регулює за необхідністю ці-
ни і тарифи на послуги та контролює їхню
якість.
На відміну від схеми діяльності незалежних
регуляторних органів, що застосовується в
більшості розвинених країн світу, в Україні від-
сутні (або є недієздатними за відсутності нор-
мативно-правової бази прямої дії) зворотні
зв'язки між підсистемами і регулятором, що за
умов відсутності сталої державної підтримки
дотаційних секторів економіки, обов'язкової
для функціонування адміністративно-коман-
дної системи, виключає можливість залучення
інвестицій у розвиток інфраструктури таких
суб'єктів господарювання, призводить до їх за-
непаду, понаднормативних витрат і втрат па-
ливно-енергетичних і матеріальних ресурсів,
низької якості товарів і послуг, відсутності при-
бутку і відповідних платежів до державного
бюджету.
Застосування методу інтегрованого управлін-
ня ресурсами до системи виробник-постачаль-
ник-споживач ЖК-послуг, де підприємства з ви-
робництва та постачання цих послуг є самостій-
ними економічними суб'єктами, з одного боку, та
природними монополістами, з іншого, полягає в
необхідності відновлення дієздатності локальних
і глобальних (загальносистемних) зворотних
зв'язків і введення відповідних економічно обґ-
рунтованих обмежень на управління і регулю-
вання системи за техніко-економічними критері-
ями оптимальності (рис. 1, б).
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
24 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
На структурних схемах рис. 1 та в тексті далі
використано такі позначення:
Qi – потік (обсяг) ресурсів, продуктів, послуг у
фізичних одиницях на виході i-ої та на вході
(i+1)-ої підсистеми до реалізації ЕР-заходів, i = 1,
2, 3, відповідно для виробника, постачальника та
споживача, i = 0 на вході системи;
QiE – потік (обсяг) ресурсів, продуктів, послуг
у фізичних одиницях на виході i-ої та на вході
(i+1)-ої підсистеми після реалізації ЕР-заходів;
pi – ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, про-
дукту, послуги на вході i-ої підсистеми до реаліза-
ції ЕР-заходів;
piE – ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, про-
дукту, послуги на вході i-ої підсистеми після реа-
лізації ЕР-заходів;
ki – коефіцієнт, рівний відношенню цін (тари-
фів) за одиницю ресурсу, продукту, послуги на
вході i-ої підсистеми після та до реалізації ЕР-за-
ходів: ki = piE /pi;
Pi – потік (обсяг) платежів за ресурси, продук-
ти, послуги у грошових одиницях з виходу (i+1)-ої
підсистеми на вхід i-ої підсистеми до реалізації
ЕР-заходів: Pi = piQi;
PiE – потік (обсяг) платежів за ресурси, про-
дукти, послуги у грошових одиницях з виходу
(i+1)-ої підсистеми на вхід i-ої підсистеми після
реалізації ЕР-заходів: Pi = piEQiE;
PCi – потік (обсяг) платежів C-регулятора до i-
ої підсистеми за реалізовані у системі ЕР-заходи;
P'Ci – потік (обсяг) платежів i-ої підсистеми до
C-регулятора за реалізовані у системі ЕР-заходи;
ηi – показник технологічної ефективності i-ої
підсистеми (блока) та системи у цілому (i = 0) до
реалізації ЕР-заходів: ηi = Qiвих/Qiвх = Qi/Qi-1, де
Qiвих – потік (обсяг) вихідного ресурсу, продукту,
послуги, Qiвх – потік (обсяг) вхідних ресурсів,
продуктів, послуг i-ої підсистеми (системи);
ηiE – показник технологічної ефективності i-ої
підсистеми після реалізації ЕР-заходів: ηiE =
= ηi +∆ηi, де ∆ηi – приріст показника технологіч-
ної ефективності i-ої підсистеми після впровад-
ження ЕР-заходів;
ξi – коефіцієнт, рівний відношенню показни-
ків технологічної ефективності i-ої підсистеми до
та після реалізації ЕР-заходів: ξi = ηi/ηiE;
µi – показник економічної ефективності i-ої
підсистеми та системи у цілому (i = 0) до реаліза-
ції ЕР-заходів: µi = Pi/Pi-1 = ηi(pi/pi-1);
µiE – показник економічної ефективності i-ої
підсистеми та системи у цілому (i = 0) після реа-
лізації ЕР-заходів: µiE = PiE/P(i-1)E = ηiE(piE/p(i-1)E);
∆Qi – балансова різниця між обсягами витрат
та випуску ресурсів, продуктів, послуг у фізич-
них одиницях для i-ої підсистеми до реалізації
ЕР-заходів (різниця між обсягами ресурсів, про-
дуктів, послуг у фізичних одиницях на вході та
виході i-ої підсистеми до реалізації ЕР-заходів):
∆Qi = ∆Qi-1 – Qi = (1-ηi)Qi-1;
∆QiE – балансова різниця між обсягами витрат
та випуску ресурсів, продуктів, послуг у фізич-
них одиницях для i-ої підсистеми після реалізації
ЕР-заходів (різниця між обсягами ресурсів, про-
дуктів, послуг у фізичних одиницях на вході та
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Рис. 1.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 25
виході i-ої підсистеми після реалізації ЕР-захо-
дів): ∆QiE = Q(i-1)E – QiE = (1-ηiE)Q(i-1)E;
∆Qiξ – потік (обсяг) економії ресурсів, продук-
тів, послуг у фізичних одиницях внаслідок реалі-
зації ЕР-заходів в i-ої підсистемі (різниця між ба-
лансовими різницями витрат-випуску ресурсів,
продуктів, послуг у фізичних одиницях в i-ої під-
системі до та після реалізації ЕР-заходів): ∆Qiξ =
∆Qi – ∆QiE;
∆Pi – балансова різниця між обсягами витрат і
випуску ресурсів, продуктів, послуг у грошових
одиницях для i-ої підсистеми до реалізації ЕР-за-
ходів (різниця між обсягами платежів у грошо-
вих одиницях за ресурси, продукти, послуги на
вході та виході i-ої підсистеми до реалізації ЕР-
заходів): ∆Pi = Pi-1 – Pi;
∆PiE – балансова різниця між обсягами витрат
та випуску ресурсів, продуктів, послуг у грошо-
вих одиницях для i-ої підсистеми після реалізації
ЕР-заходів (різниця між обсягами платежів у
грошових одиницях за ресурси, продукти, послу-
ги на вході та виході i-ої підсистеми після реалі-
зації ЕР-заходів): ∆PiE = P(i-1)E – PiE;
∆Рiξ – потік (обсяг) економії у грошових оди-
ницях ресурсів, продуктів, послуг, досягнутої
внаслідок реалізації ЕР-заходів в i-ої підсистемі
(різниця між балансовими різницями витрат-ви-
пуску ресурсів, продуктів, послуг у грошових
одиницях в i-ої підсистемі до та після реалізації
ЕР-заходів): ∆Рiξ = ∆Рi – ∆РiE;
рiξ – питома економія у грошових одиницях
ресурсів, продуктів, послуг, досягнута внаслідок
реалізації ЕР-заходів в i-ої підсистемі, на одини-
цю зекономленого внаслідок реалізації ЕР-захо-
дів ресурсу, продукту, послуги: рiξ = ∆Рiξ/∆Qiξ;
∆PіS – потік (обсяг) витрат i-ої підсистеми у
грошових одиницях на реалізацію ЕР-заходів в
i-ій підсистемі;
piS – питомі витрати i-ої підсистеми у грошо-
вих одиницях на одиницю зекономленого внаслі-
док реалізації ЕР-заходів ресурсу, продукту, пос-
луги: piS = ∆PіS/∆Qiξ;
µiξ – показник економічної ефективності ЕР-
заходів в i-ої підсистемі та системі у цілому (рен-
табельність заходів): µiξ = ∆Piξ/∆PiS = piξ/piS;
hi – коефіцієнт, рівний відношенню питомих
витрат i-ої підсистеми та підсистеми виробника у
грошових одиницях на одиницю зекономленого
внаслідок реалізації ЕР-заходів ресурсу, продук-
ту, послуги: hi = pіS/pіS.
Зазначимо, що всі перелічені показники визна-
чаються на певному, єдиному для всіх, інтервалі
часу (рік, квартал тощо), якщо інше не обумовле-
но окремо, а до категорії енергоресурсів у ринко-
вих умовах зазвичай відносять не лише енергію, її
види та обсяги, а й потужність, стабільність, надій-
ність, послуги з балансування системи тощо.
З метою подальшої формалізації енергоеконо-
мічного аналізу, категорію споживачів ЖК-послуг,
якими, зазвичай, є кондомініуми, кооперативи, ок-
ремі домогосподарства тощо, теж доцільно розгля-
дати як самостійні суб'єкти господарювання. Для
виконання своїх господарських функцій та завдань
всі суб'єкти системи, що розглядаються (виробни-
ки, постачальники, споживачі), будуть виробляти,
постачати і споживати окремі ресурси, продукти,
послуги за відповідними цінами (тарифами).
Спочатку розглянемо структурну схему систе-
ми “виробник-постачальник-споживач” до реалі-
зації ЕР-заходів, представлену на рис. 1, а, де
зв'язки між вхідними та вихідними потоками
(обсягами) ресурсів для окремих блоків (підсис-
тем) визначено через коефіцієнти технологічної
та економічної ефективності.
За такою схемою підсистема виробника спо-
живає Q0 ресурсів (продуктів, послуг) за ціною
(тарифом) p0 за одиницю вхідного ресурсу та ви-
робляє вихідний ресурс (продукт, послугу) в
кількості Q1 = η1Q0 за ціною (тарифом) p1 за оди-
ницю ресурсу на загальну суму P1 = p1Q1 = p1η1Q0
= p0µ1Q0 = µ1P0. Відповідно для підсистеми поста-
чальника: P2 = p2Q2 = p2η1η2Q0 = µ1µ2P0 та спожи-
вача: P3 = p3Q3 = p3η1η2η3Q0 = µ1µ2µ3P0.
Співставний аналіз наведених у табл. 1 фор-
мул, які визначають для кожної з підсистем обся-
ги (потоки) ресурсів, продуктів, послуг у фізич-
них та грошових одиницях за прийнятою систе-
мою змінних, показує їх повну структурну іден-
тичність. Це говорить про те, що введення до
енергоекономічного аналізу коефіцієнтів техно-
логічної та економічної ефективності дозволяє
побудувати модель аналізу, яка налічує вісь си-
метрії між фізичними та економічними змінними
системи, що, своєї черги, свідчить про існування
певної сукупності властивостей системи, які під-
порядковуються принципам збереження.
Відповідно, на Рис. 1, б наведено структурну схе-
му системи “виробник-постачальник-споживач”
Обсяги (потоки) ресурсів до реалізації ЕР-заходів:
у фізичних одиницях у грошових одиницях
Q0 P0
Q1 = η1Q0 P1 = µ1P0
Q2 = η1η2Q0 P2 = µ1µ2P0
Q3 = η1η2η3Q0 P3 = µ1µ2µ3P0
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 1.
26 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
зі вхідними та вихідними потоками (обсягами) ре-
сурсів для окремих блоків (підсистем) після реалі-
зації ЕР-заходів, а в Табл. 2 представлено відповідні
формули у фізичних та грошових одиницях. Повна
структурна ідентичність формул зберігається і в да-
ному випадку, що дає можливість за методом анало-
гій встановлювати прямі взаємозв'язки між обсяга-
ми ресурсів та цінами і тарифами на них.
Балансові моделі розрахунку обсягів
ресурсозбереження та відповідних цін і
тарифів на житлово-комунальні послуги
Застосування інтегрованого управління ресур-
сами в системі “виробник-постачальник-спожи-
вач” кардинально змінює величини потоків про-
дуктів і енергії та, навіть, напрями платежів у роз-
глянутих одноконтурних системах, де С-регуля-
тор зі своїми прямими та зворотними зв'язками
діє за ринковими методами економічного стиму-
лювання та "заохочувального" регулювання діяль-
ності підсистем у загальносистемній постановці.
Досягнення компромісу інтересів у цій схемі
досягається шляхом оптимального управління
матеріальними, енергетичними, трудовими та
технологічними ресурсами системи за комплек-
сними економіко-енергетичними критеріями.
Сформулюємо базові положення та етапи рішен-
ня цієї задачі послідовно використовуючи балан-
сові моделі витрат-випуску [7].
В нашому випадку необхідно сформувати таб-
лиці витрат-випуску, що визначають систему взає-
мозв'язків між потоками (обсягами) витрат і над-
ходжень (випуск продуктів, надання послуг) у фі-
зичних і грошових одиницях для окремих підсис-
тем (блоків) до та після реалізації ЕР-заходів. Ре-
зультати аналізу цих таблиць, наведені на рис. 1,
показують, що до реалізації ЕР-заходів виробник
витрачає Q0 вхідного ресурсу (продукту, послуги)
у фізичних одиницях на виготовлення η1Q0 вихід-
ного ресурсу, продукту, послуги, а після реалізації
ЕР-заходів, – відповідно, ξ1ξ2ξ3Q0 та η1ξ2ξ3Q.
Відповідно, до реалізації ЕР-заходів виробник
платить за вхідний ресурс p0Q0 та отримує від про-
дажу вихідного ресурсу, продукту, послуги p1η1Q0
грошових одиниць, а після реалізації ЕР-заходів,
виробник витрачає (p0EQ0E + p1S∆Q1ξ) та отримує за
вироблені ресурси, продукти, послуги p1Eη1EQ0E гро-
шових одиниць. С-регулятор впливає на обсяги
економії шляхом зміни (регулювання) цін і тарифів
на вхідні та вихідні ресурси, продукти та послуги.
Послідовно застосовуючи таблиці витрат-ви-
пуску, визначимо економію виробника, постачаль-
ника, споживача та системи в цілому від реалізації
ЕР-заходів у грошових та фізичних одиницях. Від-
повідна система рівнянь матиме вигляд:
∆P1ξ = (p0 – p1η1 – p0k0ξ1ξ2ξ3 – p1S + p1Sη1 +
+ p1Sξ1ξ2ξ3 – p1Sη1ξ2ξ3 + p1k1η1ξ2ξ3)Q0;
∆Q1ξ = (1 – η1 – ξ1ξ2ξ3 + η1ξ2ξ3)Q0;
∆P2ξ = (p1 – p2η2 – p1k1ξ2ξ3 – p2S + p2Sη2 + p2Sξ2ξ3 –
– p2Sη2ξ3 + p2k2η2ξ3)η1Q0;
∆Q2ξ = (1 – η2 – ξ2ξ3 + η2ξ3)η1Q0;
∆P3ξ = (p2 – p3η3 – p2k2ξ3 – p3S + p3Sξ3 + p3k3η3)η1η2Q0;
∆Q3ξ = (1 – ξ3)η1η2Q0;
∆P0ξ = (p0 – p3η1η2η3 – p0k0ξ1ξ2ξ3 – p1S + p1Sη1 +
+ p1Sξ1ξ2ξ3 – p1Sη1ξ2ξ3 – p2Sη1 + p2Sη1η2 + p2Sη1ξ2ξ3 –
– p2Sη1η2ξ3 – p3Sη1η2 + p3Sη1η2ξ3 + p3k3η1η2η3)Q0;
∆Q0ξ = (1 – ξ1ξ2ξ3)Q0.
Спочатку розглянемо крайні випадки рішення
цієї системи рівнянь, які визначаються за умов:
ЕР-заходи впроваджуються окремо в кожній із
підсистем; ціни (тарифи) на ресурси, продукти,
послуги до та після реалізації ЕР-заходів для всіх
підсистем залишаються незмінними.
Рішення системи, що визначають економію
ресурсів, продуктів, послуг у фізичних одиницях,
досягнуту в підсистемах та в системі в цілому
внаслідок реалізації ЕР-заходів, представлено у
матричній формі в табл. 3.
Баланс по рядках в табл. 3 виконується на відмі-
ну від балансу по стовпцях, де сумарна економія ре-
сурсів, продуктів, послуг, досягнута в усіх підсисте-
мах за умов, коли ЕР-заходи запроваджуються в од-
ній з трьох цих підсистем, не співпадає з економією,
досягнутою в системі в цілому за умов одночасного
Підсистема
виробника
Підсистема
постачальника
Підсистема
споживача
Система
у цілому
ЕР-заходи в підсистемі виробника (1 – ξ1)Q0 0 0 (1 – ξ1)Q0
ЕР-заходи в підсистемі постачальника (1 – ξ2)(1 – η1)Q0 (1 – ξ2)η1Q0 0 (1 – ξ2)Q0
ЕР-заходи в підсистемі споживача (1 – ξ3)(1 – η1)Q0 (1 – ξ3)(1 – η2)η1Q0 (1 – ξ3)η1η2Q0 (1 – ξ3)Q0
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 2.
Таблиця 3.
Обсяги (потоки) ресурсів після реалізації ЕР-заходів:
у фізичних одиницях у грошових одиницях
Q0Е = ξ1ξ2ξ3Q0 P0Е = ξ1ξ2ξ3P0
Q1Е = η1ξ2ξ3Q0 P1Е = µ1ξ2ξ3P0
Q2Е = η1η2ξ3Q0 P2Е = µ1µ2ξ3P0
Q3Е = η1η2ξ3Q0 P3Е = µ1µ2µ3P0
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 27
запровадження ЕР-заходів у всіх підсистемах
(останній рядок таблиці). Такий результат є зако-
номірним і пояснюється некоректністю сумуван-
ня різночасових "економій" в окремих підсисте-
мах, визначених по відношенню до однієї базової
системи, яке не враховує змін економії, означе-
них недіагональними елементами таблиці, які
вносяться підсистемою, де впроваджуються ЕР-
заходи, до інших підсистем. Коректне сумування
за необхідністю здійснюється послідовним ура-
хуванням таких змін.
Відповідні до табл. 3 співвідношення, але у
грошових одиницях, представлено в табл. 4.
В табл. 5 представлено результати, що визна-
чають питому економію у грошових одиницях ре-
сурсів, продуктів, послуг, досягнуту в окремих
підсистемах та у системі в цілому внаслідок реа-
лізації ЕР-заходів.
Беручи до уваги, що всі коефіцієнти в
таблицях 1-5 за фізичним та економічним зміс-
том є позитивними, з останньої таблиці не важко
отримати умови, за яких кожна з підсистем та
система в цілому матимуть економію у грошових
одиницях ресурсів, продуктів, послуг унаслідок
реалізації ЕР-заходів:
1. Стосовно підсистем, де запроваджуються ЕР-
заходи: ціни (тарифи) за одиницю ресурсу, про-
дукту, послуги на вході кожної з підсистем до реа-
лізації ЕР-заходів повинні бути вищими за питомі
витрати цих же підсистем на одиницю зекономле-
ного внаслідок реалізації ЕР-заходів ресурсу, про-
дукту, послуги, а саме: p0 > p1S; p1 > p2S; p2 > p3S (від-
повідно до діагональних елементів табл. 5);
2. Для підсистем, що розташовані ліворуч від
підсистеми, де запроваджуються ЕР-заходи: ціни
(тарифи) за одиницю ресурсу, продукту, послуги
на вході кожної з таких підсистем повинні бути
вищими за ціни (тарифи) за одиницю ресурсу,
продукту, послуги на виході цих підсистем, змен-
шених на показник їх ефективності до реалізації
ЕР-заходів, а саме: p0 > p1η1; p1 > p2η2; p2 > p3η3
(відповідно до недіагональних елементів табл.5);
3. Для системи в цілому: ціни (тарифи) за оди-
ницю ресурсу, продукту, послуги на вході систе-
ми повинні бути вищими за добуток питомих
витрат відповідних підсистем на реалізацію ЕР-
заходів та показників їх ефективності, а саме: p0 >
p1S; p0 > p2Sη1; p0 > p3Sη1η2 (відповідно до останньо-
го стовпця табл. 5).
Як бачимо з наведених таблиць, ефективність
та об'єктивні "ціни" економії ресурсів, продуктів,
послуг, залежать від коефіцієнтів технологічної
(технічної) ефективності та від того, на якому міс-
ці в системному ланцюгу розташована підсисте-
ма, де запроваджуються ЕР-заходи, і що найбільш
ефективним є першочергове запровадження цих
заходів у підсистемі споживача. Останнє значною
мірою ігнорується існуючою системою адмініс-
тративно-командного управління енергозбере-
женням в Україні на відміну від розвинених країн
світу, де саме такий економічно доцільний поря-
док реалізації ЕР-заходів взятий за правило.
Підсистема
виробника
Підсистема
постачальника
Підсистема
споживача
Система
у цілому
Підсистема виробника p0 – p1S 0 0 p0 – p1S
Підсистема постачальника (p0 – p1η1)/(1 – η1) p1 – p2S 0 p0 – p2Sη1
Підсистема споживача (p0 – p1η1)/(1 – η1) (p1 – p2η2)/(1 – η2) p2 – p3S p0 – p3Sη1η2
Підсистема
виробника
Підсистема
постачальника
Підсистема
споживача
Система
у цілому
ЕР-заходи в підсистемі
виробника
(1 – ξ1)(p0 – p1S)Q0 0 0 (1 – ξ1)(p0 – p1S)Q0
ЕР-заходи в підсистемі
постачальника
(1 – ξ2)(p0 – p1η1)Q0 (1 – ξ2)(p1 – p2S)η1Q0 0 (1 – ξ2)(p0 – p2Sη1)Q0
ЕР-заходи в підсистемі
споживача
(1 – ξ3)(p0 – p1η1)Q0 (1 – ξ3)(p1 – p2η2)η1Q0 (1 – ξ3)(p2 – p3S)η1η2Q0 (1 – ξ3)(p0 – p3Sη1η2)Q0
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
1. Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.03 №1160-IV.
2. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 №507-XII.
3. Закон України "Про природні монополії" від 20.04.2000 №1682-III.
4. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 №280/97-ВР.
5. Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.97 №575/97-ВР.
6. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04 №1875-IV.
7. Браверман Э.М. Математические модели планирования и управления в экономических системах. – М.: Наука, 1976. – 368 с.
Таблиця 4.
Таблиця 5.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3090 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-8965 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:53:23Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут загальної енергетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Новосельцев, О.В. Євтухова, Т.О. 2009-06-22T16:10:19Z 2009-06-22T16:10:19Z 2007 Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги / О.В. Новосельцев, Т.О. Євтухова // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 21-27. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3090 620:621.31 Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності використання залучених інвестицій на реалізацію заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Визначено складові цін і тарифів залежно від коефіцієнтів технологічної та економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання та місця їх розташування в ланцюгу системи "виробник - постачальник - споживач". Розглянуто нормативно-правові аспекти застосування запропонованих методу та моделі у сфері житлово-комунальних послуг uk Інститут загальної енергетики НАН України Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги Article published earlier |
| spellingShingle | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги Новосельцев, О.В. Євтухова, Т.О. Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| title | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги |
| title_full | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги |
| title_fullStr | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги |
| title_full_unstemmed | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги |
| title_short | Концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги |
| title_sort | концептуальні засади, метод і модель системного регулювання цін і тарифів на енергоємні ресурси, продукти та послуги |
| topic | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| topic_facet | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3090 |
| work_keys_str_mv | AT novoselʹcevov konceptualʹnízasadimetodímodelʹsistemnogoregulûvannâcínítarifívnaenergoêmníresursiproduktitaposlugi AT êvtuhovato konceptualʹnízasadimetodímodelʹsistemnogoregulûvannâcínítarifívnaenergoêmníresursiproduktitaposlugi |