Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності

Досліджено основні напрями наукової та організаційної діяльності, що повинні забезпечити досягнення макроекономічних показників у сфері енергетичної ефективності, які визначені Енергетичною стратегією України на період до 2030 року....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Authors:	Кулик, М.М., Кобрін, П.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут загальної енергетики НАН України 2007
Subjects:	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3095
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності / М.М. Кулик, П.П. Кобрін // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 7-10. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860056803134406656
author	Кулик, М.М. Кобрін, П.П.
author_facet	Кулик, М.М. Кобрін, П.П.
citation_txt	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності / М.М. Кулик, П.П. Кобрін // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 7-10. — укp.
collection	DSpace DC
description	Досліджено основні напрями наукової та організаційної діяльності, що повинні забезпечити досягнення макроекономічних показників у сфері енергетичної ефективності, які визначені Енергетичною стратегією України на період до 2030 року.
first_indexed	2025-12-07T17:01:25Z
format	Article
fulltext	ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 7 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ (за матеріалами доповіді на міжнародній конференції "Енергоефективність-2007", Київ, 2007) УДК 621.482 М.М. КУЛИК, академік НАН України, П.П. КОБРІН, канд. техн. наук (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ) Досліджено основні напрями наукової та організаційної діяльності, що повинні забезпечити досягнення макроекономічних показників у сфері енергетичної ефективності, визначені Енергетичною стратегією України на період до 2030 року. Ключовими економічними показниками, що визначають рівні ефективності використання енер- гетичних ресурсів, є обсяги виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП) країни та споживан- ня паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). В період з 1990 по 1999 рр. обсяги виробництва ВВП в Укра- їні невпинно зменшувались і в кінці цього інтерва- лу становили лише 41% від їх значення у 1990 р. Починаючи з 2000 р., спостерігалось постійне зрос- тання ВВП, і в 2005 р. його значення вже становило 62,4% від відповідного показника за 1990 р. (рис. 1). Обсяги споживання первинних ПЕР зменшува- лись до 2000 р. включно, але темпи їх зниження були суттєво меншими за темпи зниження обсягів вироб- ництва ВВП (рис. 1). Так, у 2000 р. виробництво ВВП становило лише 43,3% від його обсягу в 1990 р., а споживання первинних ПЕР – 54,3%. Такий стан обумовив, як наслідок, погіршення показників енергетичної ефективності. Енергоєм- ність ВВП з 1990 р. невпинно зростала і досягла у 1997 р. максимального значення, яке на 42% переви- щувало відповідний показник за 1990 р. (рис. 1). У подальшому, починаючи з 1997 р., спостерігалось зменшення енергоємності ВВП України, яка у 2005 р. становила 91% від її значення у 1990 р. Тобто, стан ефективності використання енергоресурсів у країні на початку і в кінці цього 15-річного інтервалу май- же не змінився. З формальної точки зору для вирі- шення проблеми підвищення ефективності вико- ристання енергоресурсів цей час було втрачено, у 2005 р. країна виходить майже з тієї самої точки, в якій знаходилась у 1990 р. Такий стан є наслідком негативних явищ, що мали і мають місце в паливно- енергетичному комплексі та енергозабезпеченні країни, і дія яких максимально впливала на енерго- ефективність у 90-х роках (тіньова економіка, кри- за платежів за спожиті енергоресурси, хибна цінова тарифна політика, бартерні операції тощо). Розвиток енергетики країни на перспективу до 2030 року визначено її Енергетичною стратегією, схваленою Урядом у березні 2006 р. Згідно з цим документом прогнозується, що економіка України розвиватиметься в секторі (конусі), що обмежуєть- ся кращими (оптимістичний сценарій) та гіршими (песимістичний) із можливих умов розвитку (рис. 2). Основним сценарієм економічного посту- пу є базовий, відповідно до якого обсяги виробниц- тва ВВП на кінець прогнозного періоду більше ніж утричі перевищать цей показник за 2005 р. та май- же вдвічі – за 1990 р. (рис. 2). Рис. 1. Основні енергоекономічні показники України в період 1990-2005 рр. Прогнозується суттєве зростання рівня науко- во-технічного прогресу в країні протягом прогноз- ного періоду, завдяки чому темпи зростання обся- гів використання первинних ПЕР визначені знач- но нижчими за темпи зростання ВВП. Залежно від сценарію обсяги споживання первинних ПЕР у 2030 р. лише в 1,4-1,67 разу перевищують відповід- ні обсяги за 2005 р. і на 5-23% є меншими за цей по- казник у 1990 р. (рис. 3). Відповідно до цього прогнозується значне зрос- тання показників енергетичної ефективності. На кі- нець прогнозного періоду згідно з оптимістичним сценарієм енергоємність ВВП має становити близь- ко 152 г.н.е/дол. США за цінами 2005 р. За базовим сценарієм цей показник прогнозується на рівні близько 191 г.н.е/дол. США та за песимістичним – близько 238 г.н.е/дол. США (рис. 4). Зазначені показники, що прогнозуються на рів- ні 2030 р., є співставними з відповідними нинішні- ми даними для Японії та Великої Британії (опти- містичний сценарій), Німеччини та Франції (базо- вий сценарій) та США (песимістичний сценарій). Тобто, відповідно до зроблених прогнозів Україна на кінець періоду, що розглядається, має можли- вості вивести свої показники з енергетичної ефек- тивності на рівень, що лише на 20-25% буде ниж- чим за відповідні показники промислово розвине- них країн. При формулюванні такого висновку враховано, що промислово розвинені країни пок- ращують показники енергоефективності з темпами близько 1% щорічно. У разі, якщо буде реалізовано сценарій, близь- кий до базового (краще – до оптимістичного), еко- номіка України зможе забезпечити достойний рі- вень життя її громадян та впевнено конкурувати на міжнародних ринках. Однак нинішній стан економіки та енергетич- ного господарства країни, ефективності викорис- тання енергоресурсів, а головне – інвестиційного клімату і джерел фінансування модернізації та 8 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Рис. 3. Потреба в первинних паливно-енергетичних ресурсах, млн. т у.п. Рис. 2. Прогноз виробництва валового внутрішнього продукту, $ млрд. (ціни 2005 р.) розвитку енергетики не дає підстав сподіватися на такий розвиток подій. За час, що минув від схвалення Урядом Енергетичної стратегії та пла- ну заходів з її реалізації (майже два роки), необ- хідних дій з їх виконання практично не провади- лось. Тим часом стан енергокомплексу країни та її енергетичного господарства продовжує стрімко погіршуватись. За відсутності необхідних капіта- ловкладень швидко деградує обладнання тепло- вих електростанцій (ТЕС) та котелень, які є ос- новою електроенергетичної системи та систем теплозабезпечення країни. Втрачений в минуло- му та невикористаний в майбутньому час уже призвів і ще призведе до багатократного зростан- ня обсягів необхідних інвестицій в зазначені та інші галузі енергетики, оскільки експлуатація ус- таткування в неналежному технічному стані (що наразі є масовим) призводить до його прискоре- ного зношення та навіть виходу з ладу. В країні назріває небезпека масових відмов ус- таткування ТЕС (результат – обмеження в поста- чанні електроенергії з катастрофічними наслідками для економіки та соціальної сфери, або навіть роз- вал енергосистеми). Газові котельні також масово зношені, про аварії на них майже щодня повідомля- ють засоби масової інформації, їх устаткування дав- но потребує заміни. Окрім того, за стрімкого зрос- тання цін на природний газ газові котельні (основ- не джерело в теплозабезпеченні) не витримують конкуренції з іншими технологіями теплогенерації (теплові насоси, термери, біомаса, шахтний метан тощо) навіть за умови їх обладнання новим газовим устаткуванням. Тому відтягування початку модер- нізації та реконструкції систем теплопостачання не лише погіршує показники енергетичної ефектив- ності в країні, а може навіть призвести до катакліз- мів у забезпеченні тепловою енергією економіки та соціальної сфери, перші прояви яких вже спостері- гаються. Не такі загрозливі, але дуже небезпечні тенден- ції деградації об'єктів енергетики та неефективного використання енергоресурсів мають місце в усіх без винятку галузях промисловості, агропромисло- вому комплексі, житлово-комунальному госпо- дарстві, на транспорті, в будівництві та соціальній сфері. Для зміни стану в галузі ефективного викорис- тання енергетичних ресурсів необхідна рішуча ді- яльність держави в наступних основних напрямах. Формування економічної бази підвищення енергетичної ефективності. Одним із головних за- ходів у цьому напрямі є встановлення (досягнення) справедливих цін і тарифів на енергоресурси. Нара- зі вони (ціни і тарифи) в Україні є незбалансовани- ми. Частина з них була і залишається заниженою (електроенергія, природний газ), інша частина (теплова енергія, природний газ) – завищеною, що призводить до економічних збитків та марнотрат- ного використання енергоресурсів. Україна повин- на протягом певного часу здійснити перехід на єв- ропейські ціни на енергоресурси з використанням основного принципу ринкової економіки, коли ці- ни формуються, виходячи із собівартості, податків (відрахувань) та необхідного прибутку. Справедли- ві ціни (тарифи) на енергоресурси є найбільш впли- вовим чинником з усіх, що визначають рівні енерго- ефективності та енергозбереження. Майже всі країни, які досягли значних успіхів у сфері енергоефективності, застосовували різні форми надання пільг споживачам при впровад- женні ними енергоефективних технологій та устат- кування. Цей напрям повинен бути підтриманим і в Україні, однак за умови, що надані пільги не бу- дуть зменшувати надходження до бюджету в по- ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 9 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Рис. 4. Прогноз енергоємності валового внутрішнього продукту, г.н.е/$ (з урахуванням ПКС) рівнянні із ситуацією, коли відповідні енергозбері- гаючі проекти не реалізуються. Поряд із пільгами при розробленні енерго- ефективних проектів необхідно встановити також систему штрафів за марнотратне використання енергоресурсів, при цьому доречно використати підходи, що застосовуються у промислово розви- нених країнах. Створення ієрархічної системи забезпечення енергоефективності. В Україні необхідно створи- ти надійно діючу вертикально-інтегровану струк- туру державного управління і регулювання у сфері енергоефективності та енергозбереження. Ця структура повинна вміщувати загальнодержавний рівень (державний комітет або Національне агент- ство з питань енергоефективності та енергозбере- ження), галузевий рівень (департаменти в мініс- терствах, відомствах), регіональний рівень (депар- таменти обласних адміністрацій, відділи в міських та районних адміністраціях, рівень підприємств, організацій (підрозділи з енергетичного менед- жменту та енергозбереження). Наразі в Україні функціонує лише загальнодержавний рівень (На- ціональне агентство та Державна інспекція з енер- гозбереження), які не в змозі охопити весь спектр проблем з енергоефективності, що існують в країні. Для належного їх вирішення необхідні створення та забезпечення продуктивної роботи всіх рівнів зазначеної державної структури. Структура та взаємозв'язки програм з підви- щення енергетичної ефективності. Функціону- вання державної системи з підвищення енерго- ефективності повинно концентруватись, насампе- ред, на розробленні та реалізації програм і планів заходів з цієї проблематики. Потрібно розробити цілий комплекс програм (планів заходів) з підви- щення енергоефективності та енергозбереження, а саме: національну програму, галузеві та регіональні програми, програми (плани заходів) підприємств. У національній програмі повинні бути визначе- ні загальнодержавні показники з енергоефектив- ності (енергоємність, електроємність тощо) та по- казники з потенціалів енергозбереження на прог- нозний період. Національна програма повинна міс- тити також зазначені показники для всіх регіонів і галузей. Окрім того, в ній потрібно зафіксувати найбільш масштабні енергозберігаючі проекти, що в сукупності забезпечують понад 50% загальних обсягів енергозбереження. Галузеві та регіональні програми повинні забезпечувати відповідність по- казників з енергоефективності конкретних галузей з показниками національної програми та вміщува- ти найбільш ефективні енергозберігаючі проекти галузі (регіону), сумарний обсяг енергозбереження в яких становив би не менше ніж 50% його обсягу у відповідній галузі (регіоні). Програми з енергозбе- реження підприємств є базовими, в них фіксують- ся всі енергоощадні проекти, що реалізуються в країні. Нормативно-правове забезпечення підвищен- ня енергетичної ефективності. Для реалізації ре- зультативної діяльності в заданих вище напрямах необхідно розробити та прийняти відповідні ком- плекси нормативно-правових актів. Це зумовлено тим, що чинний на сьогодні Закон України "Про енергозбереження" не є законом прямої дії, підза- конні акти до нього розроблені далеко не повністю, а значні зміни умов економічного господарювання в країні потребують його суттєвого доопрацювання та уточнення. В країні існує нагальна потреба у створенні цілісної системи нормативно-правового забезпечення підвищення рівнів енергетичної ефективності та обсягів енергозбереження, яка по- винна вміщувати такі головні комплекси: – комплекс нормативно-правових актів з еконо- мічного стимулювання діяльності у сфері енергоз- береження повинен законодавчо визначити пільги при реалізації енергозберігаючих проектів, а також систему штрафів за марнотратне використання енергоресурсів; – комплекс нормативно-правових актів із забез- печення джерел фінансування енергозберігаючих проектів та заходів повинен забезпечити надход- ження в необхідних обсягах інвестиційних ресур- сів із сукупності джерел (фонди енергозбереження, кошти банків, галузей, підприємств, приватні кош- ти, в окремих випадках – бюджетів регіонів та кра- їни). – комплекс нормативно-правових актів із забез- печення реалізації державної політики у сфері енер- гоефективності та енергозбереження повинен на- дати правове забезпечення створення державної системи управління та контролю за енергоефек- тивністю та енергозбереженням, державної систе- ми моніторингу поточного стану енергоефектив- ності та енергозбереження в країні, виконання зав- дань національної, галузевих та регіональних прог- рам з енергозбереження, розроблення і прийняття програм з енергозбереження центральними, місце- вими органами влади та підприємствами (організа- ціями). Досягнення показників з енергетичної ефектив- ності, що визначені Енергетичною стратегією Ук- раїни, стане можливим лише за умови, якщо дер- жава забезпечить результативну і своєчасну діяль- ність за всіма означеними напрямами. 10 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3095
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-8965
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:01:25Z
publishDate	2007
publisher	Інститут загальної енергетики НАН України
record_format	dspace
spelling	Кулик, М.М. Кобрін, П.П. 2009-06-22T16:18:22Z 2009-06-22T16:18:22Z 2007 Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності / М.М. Кулик, П.П. Кобрін // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 7-10. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3095 621.482 Досліджено основні напрями наукової та організаційної діяльності, що повинні забезпечити досягнення макроекономічних показників у сфері енергетичної ефективності, які визначені Енергетичною стратегією України на період до 2030 року. uk Інститут загальної енергетики НАН України Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності Article published earlier
spellingShingle	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності Кулик, М.М. Кобрін, П.П. Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
title	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності
title_full	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності
title_fullStr	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності
title_full_unstemmed	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності
title_short	Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності
title_sort	основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності
topic	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
topic_facet	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3095
work_keys_str_mv	AT kulikmm osnovnínaprâmidíâlʹnostíusferípídviŝennâenergetičnoíefektivností AT kobrínpp osnovnínaprâmidíâlʹnostíusferípídviŝennâenergetičnoíefektivností

Основні напрями діяльності у сфері підвищення енергетичної ефективності

Institution

Similar Items