Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України
Проаналізовано динаміку структури експорту та імпорту товарів, розглянуто енерговитратність найбільш енергоємних галузей промисловості України: чорної металургії, хімічної, нафтопереробної промисловості та намічено шляхи поліпшення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут загальної енергетики НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3099 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України / А.І. Симборський, О.Є. Маляренко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 39-46. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860034363853373440 |
|---|---|
| author | Симборський, А.І. Маляренко, О.Є. |
| author_facet | Симборський, А.І. Маляренко, О.Є. |
| citation_txt | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України / А.І. Симборський, О.Є. Маляренко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 39-46. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проаналізовано динаміку структури експорту та імпорту товарів, розглянуто енерговитратність найбільш енергоємних галузей промисловості України: чорної металургії, хімічної, нафтопереробної промисловості та намічено шляхи поліпшення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у цій сфері.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:53:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 39
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТОВАРНОЇ
СТРУКТУРИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
У ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
УДК 339.54
А.І. СИМБОРСЬКИЙ, канд. екон. наук, О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук (Інститут загальної
енергетики НАН України, Київ)
Проаналізовано динаміку структури експорту та імпорту товарів, розглянуто енерговитратність найбільш енергоємних
галузей промисловості України: чорної металургії, хімічної, нафтопереробної промисловості та визначено шляхи
поліпшення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у цій сфері.
У структурі зовнішньоекономічної діяльності
України пріоритет належить експорту, бо саме він
відіграє провідну стимулюючу роль у зростанні
виробництва, створенні нових робочих місць, за-
безпечує заробіток, надходження до державного
бюджету та в пенсійний фонд. Товарну структуру
експорту значною мірою зумовлено технічними і
технологічними можливостями українських ви-
робників та кон'юнктурою світового ринку. За
період з 1995 по 2003 рр. експорт продукції з кра-
їни збільшився з 13,2 до 23,1 млрд. доларів США
($), або на 75,2%. Структура експорту товарів за
цей період помітно погіршилася – питома вага
машинобудівної продукції зменшилась на 5,9%,
продукції харчової промисловості та сільського
господарства – на 5,2%. Натомість частка мета-
лопродукції зросла на 8,2% і досягла найбільшої
питомої ваги – 44,4%, в останні роки дещо змен-
шилась і у 2003 р. становила 36,8% (табл. 1). На
світових ринках за Україною поступово закріп-
люється стратегічно невигідна роль постачальни-
ка сировини та напівфабрикатів.
Основу експорту металопродукції України
становить прокат, обсяг експорту якого за період
з 1997 по 2003 рр. збільшився у 1,7 разу за одно-
часного збільшення його частки в усій метало-
продукції з 79,8 до 86,5%. При цьому незмінною
залишалася тенденція збільшення експорту на-
півфабрикатів прокату. Так, якщо у 1997 р. їх екс-
порт становив 3,7 млн. т, то у 2000 р. – 9 млн. т
і в 2003 р. – 10,1 млн. т, тобто збільшився в 2,4 і
2,7 разу, а частка готового прокату зменшилася з
58,9 до 53,4%, хоча за абсолютною величиною
експорт його збільшився з 10,6 до 15,4 млн. т, або
на 45,3%.
Попри збільшення поставок на зовнішній ри-
нок прокату, нарощування експорту значною мі-
рою сталося за рахунок продажу металопродукції
з низькими споживчими якостями і малою час-
ткою доданої вартості. Так, при збільшенні екс-
порту металопродукції за вказаний період в
1,6 разу, експорт чавуну зріс на 17,2% – з 775 до
908 тис. т, при цьому найбільшими темпами зрос-
тали поставки амортизаційного металобрухту з
України. Якщо в 1997 р. його вивозилось близько
2 млн. т, то у 2000 р. – аж 5,2 млн. т, тобто у 2,6 ра-
зу більше.
Такі обсяги та темпи зростання торгівлі мета-
лопродукцією в цей період були пов'язані з бага-
тими сировинними запасами країни, дешевими
енергоносіями і порівняно невисокою якістю
продукції, що і зумовлювало низьку собівартість
виробництва та невисокі ціни на неї. До того ж
українські трейдери тільки віднедавна почали
продавати продукцію на умовах CJF. До того ук-
раїнські виробники віддавали свою продукцію
міжнародним трейдерам у чорноморських портах
за значно нижчими цінами, що дозволяло остан-
нім отримувати прибуток в 50-100$ з кожної тон-
ни українського прокату. Тому так необхідно пог-
либлювати роботу з надання вітчизняним това-
ровиробникам інформаційно-методичної допо-
моги з метою вивчення правил і процедури робо-
ти на світових ринках, подолання технічних
бар'єрів у зовнішньоекономічній торгівлі. За кор-
доном слід створити мережу збутових і сервісних
центрів, організувати сумісні торговельно-про-
мислові палати, розробити систему протекціо-
ністських заходів та заходів з підвищення конку-
рентноздатності українських товарів, які б дозво-
лили вітчизняним підприємствам-експортерам
почувати себе більш впевнено та захищено на сві-
тових ринках.
Показники 1995 р. 2000 р. 2003 р.
Металопродукція 36,2 44,4 36,8
Мінеральні продукти та продук-
ти хімічної промисловості
23,1 21,9 25,2
Машинобудівна продукція 18,2 12,3 14,4
Продукція харчової промисло-
вості та сільського господарства
14,7 9,5 11,8
Споживчі товари 7,8 11,9 11,8
Експорт – усього 100,0 100,0 100,0
Таблиця 1. Динаміка структури експорту
товарів з України (% від загального обсягу
експорту) [1]
40 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
Регіональна структура експорту залежить від
ступеня впливу вітчизняних суб'єктів зовніш-
ньоекономічної діяльності на закордонних спо-
живачів українських товарів. Аналізуючи геогра-
фію експорту й імпорту, можна виявити тенден-
цію до диверсифікації зовнішньоекономічних
операцій України. Так, якщо в 1996 р. на країни
СНД припадало 63% від загального імпорту, то
вже у 2003 р. – лише 50%, тобто коло імпортерів
значно розширилось. Необхідно і надалі вживати
заходів із диверсифікації вітчизняного експорту,
збільшуючи чисельність країн-імпортерів.
Імпорт товарів в Україну збільшився з
16 млрд. $ у 1995 р. до 23 млрд. $ у 2003 р., тобто
на 7 млрд. $, або на 43,4%. Динаміку структури
імпорту товарів за цей період наведено в табл. 2.
Домінуючі позиції в імпорті товарів посідають
мінеральні продукти: якщо в 1995 р. на їх частку
припадало 55,4%, то в 2000 р. – 46,9%, а в 2003 р.
– 36,8% від загального обсягу імпорту в країну.
Основна частка закупленої мінеральної сирови-
ни припадала на паливно-енергетичні ресурси.
Так, у 1996 р. було імпортовано майже 11 млн. т
кам'яного вугілля та брикетів на суму 468,3 млн. $;
18,6 млн. т сирої нафти вартістю 1868,8 млн. $;
9,5 млн. т продуктів нафтопереробки вартістю
1925,4 млн. $ та 71,2 млрд. м3 природного газу
вартістю 5707,4 млн. $, усього на суму майже
10 млрд. $, що становило 62,5% вартості усього
імпорту. В 2003 р. імпорт сирої нафти збільшився
до 22,4 млн. т, або в 1,2 разу, імпорт природного
газу зменшився до 57,2 млрд. м3, або на 19,7%, а
імпорт нафтопродуктів становив усього 0,3 млн. т,
або зменшився майже у 32 рази. Частка імпорту
металопродукції за той же період збільшилась з
4,8 до 5,2% (табл. 2).
Одним із найбільших споживачів енергоре-
сурсів у промисловості України є чорна металур-
гія. Досить зазначити, що в споживанні котельно-
пічного палива її частка зросла з 26,8% у 1995 р.
до 40% у 2000 р., після чого спостерігалась від-
носна стабілізація: 2001 р. – 39,8%; 2002 р. – 40%;
2003 р. – 39,7%. Загальне споживання палива
збільшилось з 31,6 до 41 млн. т у.п., тобто на
29,7%.
Високу енерговитратність чорної металургії
України зумовлено недосконалими діючими тех-
нологіями та експлуатацією морально і фізично
зношеного обладнання, що призводить до над-
звичайно високих питомих витрат енергії при ви-
робленні одиниці продукції та неоптимальної
структури спожитих енергоносіїв. Порівняння
рівнів споживання енергоресурсів на різних ста-
діях металургійного виробництва країн Європей-
ського співтовариства, Росії та України показує,
що при виробництві коксу та чавуну наша країна
відстає від стандартів ЄС за питомими витратами
на 5,7–9,0%, а у виробництві сталі – аж у 6,2 разу
(0,53 і 3,3 ГДж/т). Питомі витрати енергоресур-
сів на розлив і прокат сталі на металургійних
комбінатах України становлять 5,23 ГДж/т проти
2,93 ГДж/т у країнах ЄС та 3,72 ГДж/т у Росії, що
відповідно у 1,8 і 1,4 разу більше. Це спричинено,
насамперед, технологічним відставанням – вели-
кою часткою виробництва мартенівської сталі та
низьким відсотком використання машин безпе-
рервного лиття заготівок.
Споживання природного газу за 1995–2003 рр.
збільшилось з 8,4 до 9,0 млрд. м3, або на 7,1%, а
частка його за рахунок більшого споживання ву-
гілля і продуктів переробки, а також вторинних
енергоресурсів зменшилась з 30,7 до 25,2%, тобто
на 5,5%. Неоптимальність структури спожитих
енергоносіїв у чорній металургії України полягає
в перевитратах природного газу на різних стадіях
виробництва, що пов'язано з низьким вмістом за-
ліза в сировині та великою часткою мартенів-
ського виробництва сталі, де природний газ є ос-
новним енергоносієм. Перевитрати коксу
пов'язані з низькою якістю залізорудної сирови-
ни та дуже малим застосуванням у доменному
виробництві пиловугільного палива.
Домінуючою тенденцією при виробництві ча-
вуну у світі є часткове заміщення коксу вугіллям
і обмежене використання природного газу. Ши-
роке застосування природного газу як додатково-
го відновлювача в доменному процесі було при-
таманно тільки металургії Радянського Союзу,
інші ж промислово розвинені країни світу: Япо-
нія, Німеччина, Франція, Південна Корея (за ви-
нятком США) – природний газ у доменному про-
цесі не використовують.
Показники 1995 р. 2000 р. 2003 р.
Мінеральні продукти 55,4 46,9 36,8
Продукція хімічної та пов'язаних із
нею галузей промисловості
9,1 10,9 12,2
Металопродукція 4,8 4,9 5,2
Машинобудівна продукція 17,4 17,5 23,2
Продукція харчової промисловості
та сільського господарства
4,2 6,5 9,5
Споживчі товари 9,1 13,3 13,1
Імпорт – усього 100,0 100,0 100,0
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 2. Динаміка структури імпорту товарів
в Україну (% від загального обсягу імпорту)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 41
Питомі витрати коксу на тонну чавуну най-
менші у Франції – 320 кг, Південній Кореї – 344 кг
та Німеччині – 352 кг. Найбільші витрати коксу
на тонну чавуну мають Україна та Росія – 549 і
467 кг, що в 1,7 та 1,5 разу більше ніж у Франції.
При цьому витрати природного газу становлять
87 і 93 кг у.п. на тонну чавуну, відповідно 13,7% та
16,6% загальних питомих витрат.
Досвід Донецького металургійного заводу що-
до вдування пиловугільного палива в доменну
піч свідчить, що 1 кг вугілля замінює 0,8 кг коксу
(за існуючих цін на рівні 160$ за тонну коксу та
50$ за тонну вугілля економія за рахунок заміни
становить 8 доларів на кожній тонні чавуну).
Витрати коксу на заводі скорочено з 550 до 470
кг/т чавуну та 100 кг пиловугільного палива, а
витрати природного газу при цьому зменшено
приблизно у 10 разів.
Сучасний стан з поставками та цінами на при-
родний газ, а також очікуване значне підвищення
ціни на цей вид палива вимагають перегляду існу-
ючої структури споживання паливно-енергетич-
них ресурсів при виплавці чавуну із урахуванням
кон'юнктури на ринках коксівного вугілля, коксу
та природного газу. Зараз українські металургійні
комбінати витрачають у середньому 100 м3 природ-
ного газу на виплавку тонни чавуну. Тобто за ціни
80$ за 1000 м3 витрати становлять 8$ на кожну
тонну чавуну. При цьому споживається ще 501,2 кг
коксу середньою ціною 165$ за тонну, що стано-
вить 82,7$. Таким чином, сумарні витрати на до-
менне паливо дорівнюють 90,7$ на тонну чавуну.
Практичний досвід показує, що в розрахунку
на тонну чавуну для заміни природного газу не-
обхідно 60 кг доменного коксу, що за ціною дорів-
нює 9,9$, тобто загальні витрати в доменному ви-
робництві збільшаться при цьому на 1,9$ у розра-
хунку на тонну чавуну. Враховуючи те, що домен-
ні печі виплавляють за рік 30 млн. т чавуну, для
заміни природного газу необхідно буде додатково
1,8 млн. т доменного коксу. Асоціація УКРКОКС
пропонує зменшити вартість тонни коксу на
20 грн., щоб зберегти паритет цін за умови заміни
природного газу коксом вітчизняного виробниц-
тва. Тому для поліпшення структури споживання
паливно-енергетичних ресурсів при виплавці ча-
вуну необхідно замінити природний газ коксом.
Це не лише збереже країні понад 3 млрд. м3 при-
родного газу, а й збільшить завантаження коксо-
хімічних заводів, щоб виробити додатково
2,1 млн. т валового коксу та використати для цьо-
го 4,7 млн. т незатребуваного вітчизняного вугіл-
ля марок "К" і "Ж" [2].
В умовах високої енергоємності металургійної
продукції та дефіциту власних енергетичних ре-
сурсів було б доцільно враховувати вартісну час-
тку енергетичних ресурсів у вартості експортова-
ної металопродукції, виходячи з їх світових цін.
Такого роду показник, на відміну від питомих
витрат умовного палива і вартості вітчизняних
енергоресурсів у собівартості металопродукції,
об'єктивніше свідчить про ефективність експор-
ту, яка суттєво залежить від ситуації на світових
ринках природного газу, нафти, вугілля та інших
видів палива, тим паче, що значна частка експор-
тної виручки витрачається на забезпечення пот-
реби в імпортних енергоресурсах. Динаміку пов-
них енерговитрат на виробництво основних видів
експортованої металопродукції та їх вартісну час-
тку в експортній ціні за 1996-2003 рр. наведено в
табл. 3 (див. на стор. 42).
Для розрахунків ціна тонни сирої імпортної
нафти приймалася за вартість тонни нафтового
еквіваленту (т н. е.), а повні енерговитрати на ви-
робництво експортованих видів металопродукції
перераховані в нафтовий еквівалент за співвідно-
шенням: 1 т у.п. = 0,6659 т н.е. Як показують роз-
рахунки, повні енерговитрати на всю експортова-
ну металопродукцію зросли з 11,8 до 27 млн. т
н.е., або в 2,3 разу, а за весь період вони станови-
ли 155,4 млн. т н.е. Із цієї суми на чавун припадає
6,6 млн. т н.е., або 4,26%; на феросплави – 10,7
млн. т н.е., або 6,92%; на прокат 138,1 млн. т н.е.,
або 88,82%.
Вартісні показники експорту металопродукції
містять: витрати валюти на закупівлю паливно-
енергетичних ресурсів для випуску експортної
металопродукції, експортну виручку від її прода-
жу та енергетичну складову в експортній ціні.
Так, витрати валюти на закупівлю ПЕР для ви-
робництва чавуну за 1996-2003 рр. зросли з 51,7
до 75,7 млн. $, або на 46,4%; феросплавів – відпо-
відно з 110,7 до 176 млн. $, або на 59%; прокату –
з 1026,4 до 2449,3 млн. $, тобто в 2,4 разу. В ціло-
му витрати валюти на закупівлю паливно-енер-
гетичних ресурсів для випуску експортованої
металопродукції збільшилися з 1188,8 до 2701
млн. $, або у 2,3 разу. Сумарні витрати валюти на
дані цілі за весь період становили 19,4 млрд. $, а
експортна виручка від продажу металопродукції
зросла відповідно з 3267 до 6736 млн. $, тобто
більше ніж удвічі. Сумарна виручка валюти за
весь період становила 37,9 млрд. $, із них 3% за
рахунок експорту чавуну; 8,1% – за рахунок фе-
росплавів; 88,9% – за рахунок експорту прокату
(див. табл. 3 на стор. 42).
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
42 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
Розрахунки показують, що найбільш сприят-
ливим для експорту зазначених видів металопро-
дукції був 1996 рік, коли завдяки низьким цінам
на нафту вартісна частка енергоресурсів у ціні
продукції становила 36,4%. У подальшому цей
показник зростав через подорожчання нафти і в
1999 році сягнув 44,8%. У 2000 р. покращилась
кон'юнктура для вітчизняної металопродукції,
тому ціна на неї порівняно з попереднім роком
зросла на 29,4%. Але це підвищення не змогло
компенсувати стрибкоподібне зростання цін на
сиру нафту (майже удвічі порівняно з 1999 р.),
що призвело до збільшення вартості ПЕР в екс-
портній виручці за всю металопродукцію до
74,6%.
Як видно з наведених даних, найбільш неефек-
тивним є експорт чавуну. Енергетична складова в
його експортній ціні є найвищою протягом усьо-
го періоду, а в 2000-2001 рр. вона була на 3,6 та
8,4% більше від виручки за його продаж. У 2003 р.
вона зменшилася до 59,3%. Енергетична складова
в експортній ціні прокату збільшилась з 36,6% у
1996 р. до 73,8% у 2000 р. та 71,1% у 2001 р. Далі
вона поступово зменшувалась до 40,7% у 2003 р.
Отже, найбільш енергоємними є експорт чавуну і
прокату, тому слід розглядати шляхи підвищення
ефективності використання паливно-енергетич-
них ресурсів, насамперед, у доменному та прокат-
ному виробництвах.
Прокат, як за обсягом експортованої продук-
ції, так і за отриманою валютою, посідає чільне
місце. Тому для поліпшення товарної структури
українського експорту необхідно збільшувати
частку сортового і плоского прокату в експорто-
ваній металопродукції. А для цього треба підви-
щувати його конкурентноздатність до світового
рівня як за рахунок впровадження наведених
енергозберігаючих заходів, так і за рахунок доко-
рінної реконструкції вітчизняного прокатного
виробництва, яка вже давно є необхідною.
За останні роки також значно збільшився ім-
порт металопродукції в Україну. Тільки за період
Види продукції 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. Разом за 1996-
2003 рр.
Повні енерговитрати, тис. т у.п./тис. т н.е.
Чавун
774,8
515,9
712,8
474,7
2028,5
1350,8
1810,1
1205,3
1530,3
1019,0
773,4
515,0
1172,5
780,8
1137,4
757,4
9939,8
6618,9
Феросплави
1657
1103,4
2122,6
1413,4
1653,1
1100,8
1528,9
1018,1
2060,5
1372,1
2088,6
1390,8
2393,6
1593,9
2643,7
1760,4
16148
10752,9
Прокат
15368
10233,6
19073,6
12701,1
19400
12918,4
24441,8
16275,8
27469,1
18291,7
30642,8
20405,0
34173,7
22756,3
36781
24492,5
207350
138074,4
Усього:
17799,8
11852,9
21909
14589,2
23081,6
15370,0
27780,8
18499,2
31059,9
20682,8
33504,8
22310,8
37739,8
25130,9
40562,1
27010,3
233437,8
155446,2
Вартісні показники експорту металопродукції
Ціна т н.е., $ 100,3 112,6 106,7 94,1 181,5 158,5 128,8 100,0
Витрати на закупівлю ПЕР,
млн. $
1188,8 1642,7 1640,0 1740,8 3753,9 3536,2 3236,9 2701,0 19440,3
в тому числі:
чавун
51,7 53,5 144,1 113,4 185,0 81,6 100,6 75,7 805,6
феросплави 110,7 159,1 117,5 95,8 249 220,4 205,3 176,0 1333,8
прокат 1026,4 1430,1 1378,4 1531,6 3319,9 3234,2 2931 2449,3 17300,9
Експортна виручка, млн. $ 3267 4496 4204 3888 5031 4976 5348 6736 37946
в тому числі:
чавун
119 107 255 170 178,6 75,3 113,4 127,7 1146,0
феросплави 343 401 314 257 351,2 352,7 452,8 594,3 3066
прокат 2805 3988 3635 3461 4501,2 4548 4781,8 6014 33734
Енергетична складова в експортній ціні металопродукції, %
Вартісна частка ПЕР
в експортній виручці, %
36,4 36,5 39,0 44,8 74,6 71,1 60,5 40,1 51,2
Чавун 43,4 50,0 56,5 66,7 103,6 108,4 88,7 59,3 70,3
Феросплави 32,3 39,7 37,4 37,3 70,9 62,5 45,3 29,6 43,5
Прокат 36,6 35,9 37,9 47,3 73,8 71,1 61,3 40,7 51,3
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 3. Динаміка повних енерговитрат та вартісних показників експорту металопродукції
з України за 1996-2003 рр.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 43
з 1999 по 2003 рр. він збільшився відповідно з
190,9 до 1554,5 тис. т, або в 8,1 разу. Вартість ім-
портованої металопродукції за цей період збіль-
шилась в 5,4 разу і досягла 504 млн. доларів. При
цьому значно погіршилась структура металопро-
дукції, що ввозилась в Україну. Так, якщо в 1999
році було ввезено 157,7 тис. т готового прокату,
або 82,6% від усієї імпортованої продукції, то в
2003 р. його імпорт становив 765 тис. т, тобто
збільшився в 4,9 разу, а частка його зменшилась
до 49,2%. Це сталося через значне зростання ім-
порту сировинних матеріалів, напівфабрикатів та
плоского прокату.
Останнім часом в Україні значно зросла потреба
у плоскому прокаті з покриттям, тому імпорт його
збільшився – з 59,3 тис. т у 1999 р. до 191,3 тис. т у
2003 р., тобто в 3,2 разу. При цьому імпорт білої
жерсті виріс у 2,1 разу – з 41,9 до 88 тис. т, а оцин-
кованого плоского прокату майже у 40 раз – з 1,6
до 63,9 тис. т. Споживання плоского прокату з ін-
шим покриттям збільшилось у 2,5 разу – з 15,8 до
39,4 тис. т. Таке зростання імпорту прокату з пок-
риттям пов'язано з тим, що на українських мета-
лургійних комбінатах, які спеціалізуються на ви-
робництві листової сталі, за останні 40 років не
було введено в експлуатацію жодного агрегату
покриттів. Досить сказати, що вітчизняна кон-
сервна промисловість розвивається за умов від-
сутності в Україні сучасного виробництва білої
жерсті, яка імпортується майже в повному обсязі.
На сьогодні виробляється лише близько 10% хо-
лоднокатаної полосової сталі з цинковим покрит-
тям низьких категорій якості, а оцинковані поло-
си для нанесення полімерних покриттів в Україні
не виробляються взагалі. Між тим питома вага
таких холоднокатаних полос із покриттям стано-
вить: у Росії – 40%, США – 70%, Японії – 90% [3].
В цілому частка імпортної складової в струк-
турі внутрішнього споживання прокату за 1999-
2003 р. збільшилась з 5,6 до 11,8%. Зростання ім-
порту прокату чорних металів в останні роки зу-
мовлено як активізацією промислового вироб-
ництва в країні, так і недостатньою активністю
металургійних підприємств на внутрішньому
ринку, а також бездіяльністю Мінпромполітики
України щодо координації та співпраці між ви-
робниками та споживачами металопродукції. З
огляду на це одним із резервів збільшення спо-
живання прокату вітчизняного виробництва на
внутрішньому ринку є розширення виробництва
імпортозамінної продукції та більш активна ро-
бота з поширення на внутрішній ринок продук-
ції, якість якої відповідає імпортній металопро-
дукції. Необхідно насамперед зменшити імпорт
листа з покриттям, рядового та легованого гаря-
чекатаного листа, рядового та легованого сорто-
вого прокату, бо ці три позиції становлять більше
ніж половину імпортованого прокату.
В хімічній промисловості основними експор-
тними продуктами є аміак та азотні мінеральні
добрива. Якщо в середньому у світі експортова-
ний аміак становить 10-11% від загального обся-
гу виробництва, то Україна поставляє на експорт
35-45% усього виробленого аміаку, що дорівнює
28% загального експорту хімічних товарів.
З усіх продуктів хімічної промисловості ви-
робництво аміаку є найбільш енергомістким, на
нього припадає понад третину енергоспоживання
галузі. Енергоємність є основним фактором, який
визначає конкурентоспроможність продукції. У
виробництві аміаку близько 70% собівартості
становлять витрати на природний газ. За період з
1996 р. по 2003 р. завдяки модернізації деяких ді-
ючих підприємств галузі зменшилися питомі
витрати енергоресурсів на виробництво аміаку:
природного газу на 10,6%, теплової енергії – на
38% і електроенергії – на 17,2%.
Тому витрати валюти на закупівлю ПЕР для
експортованого аміаку за цей період зменшилися
на 8,4% – з 186,3 до 170,7 млн. $, попри збільшен-
ня його експорту з 1425,2 до 1548,5 тис. т, тобто
на 8,7%. Експортна виручка від продажу аміаку
збільшилася на 28,1% – з 222,6 до 285,2 млн. $, а
вартісна частка енергоресурсів в експортній ви-
ручці скоротилася з 83,7 до 59,8%. Повна енерго-
ємність вартісної одиниці експортованого аміаку
зменшилася на 13,4% – з 12 до 10,4 кг у.п./$ [4].
Для підвищення енергоефективності експорту
аміаку необхідно проводити подальшу модерні-
зацію діючих аміачних агрегатів АМ-600, АМ-
1360, АМ-76, поновити роботу законсервованих
аміачних агрегатів АМ-450, здійснити реконс-
трукцію аміачного виробництва з оновленням
енерготехнологічного обладнання, поглиблення
утилізації середньопотенційного (200-400оС)
тепла, реалізувати інноваційно-інвестиційну по-
літику на підприємствах в цілому, внаслідок чого
знизити витрати паливно-енергетичних ресурсів.
Попри високу вартість аміаку на світовому
ринку, основним проблемним питанням для віт-
чизняних виробників залишається ціна на при-
родний газ. В період до 2010 р. підвищення ціни
на газ, який отримувала компанія "Нафтогаз" Ук-
раїни, може становити від 230 до 400 $/1000 м3.
За таких цін собівартість виробництва аміаку
зросте у 2,5-4 рази, а беззбитковий експорт може
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
44 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
бути забезпечений лише перевищенням ціни на
світовому ринку тонни аміаку над собівартістю
його виробництва.
Таким чином у сучасному експорті хімічної
промисловості переважають вироби неорганічної
хімії, в основному мінеральні добрива, а товари
органічної хімії мають невиправдано малу частку.
Тому, на наш погляд, було б доцільно значно
зменшити обсяг експорту аміаку і збільшити ви-
робництво товарів, які зараз поставляються в
країну іноземними фірмами. Загальна частка та-
ких продуктів у структурі імпорту хімічної про-
мисловості становить у середньому 70%. Серед
них такі товарні групи як пластмаси та вироби з
них (27,2%), каучук і резинові вироби (13,7%),
органічні та хімічні продукти (10,9%), хімічні во-
локна (7,6%), хімічні речовини захисту рослин
(6,0%) та хімічні нитки (6,2%). На світовому рин-
ку на разі зростає попит на пакувальні матеріали,
пластмаси, фармацевтичні товари і товари побу-
тової хімії. Збільшивши власне виробництво цих
товарів, хімічна галузь не лише задовольнить
внутрішній попит на них, заощадить валюту на їх
закупівлі, а й значно поліпшить товарну структу-
ру експорту за рахунок збільшення випуску кін-
цевої продукції, що суттєво підвищить її експор-
тний потенціал.
У нафтопереробній промисловості експорт
нафтопродуктів за період з 1995 р. по 2003 р. збіль-
шився в 1,8 разу – з 5143,1 до 9289,6 тис. т, а їх вар-
тість зросла в 2,5 разу – з 563,4 до 1415,8 млн. $ (бо
вартість тонни нафтопродуктів зросла відповідно
з 109,6 до 152,4 $/т, тобто в 1,4 разу), повні енерго-
витрати при цьому збільшились в 1,74 разу – з
1151 до 2002,8 тис. т у.п. Внаслідок випереджаю-
чих темпів зростання валютної виручки порівняно
з витратами енергоресурсів на експортовану наф-
тову продукцію повна енергоємність валюти змен-
шилась з 2,043 до 1,415 кг у.п./$, або на 30,7%.
Експорт нафтопродуктів з України за вказа-
ний період мав нерівномірний характер, що зу-
мовлено дуже значною часткою приватного капі-
талу в нафтопереробній промисловості та відсут-
ністю довгострокової державної політики екс-
порту промислової продукції. Так, по окремих ро-
ках (1996, 2003 рр.) було експортовано значну
частку нафтопродуктів – відповідно 5,14 млн. т
і 9,29 млн. т, а у 2000 р. експорт нафтопродуктів
становив лише 2,17 млн. т. Обсяги експорту зале-
жать від цін на нафтопродукти на світовому рин-
ку, а також від попиту на окремі види. Встановле-
на потужність нафтопереробних заводів країни
дозволяє забезпечити власний попит у нафтопро-
дуктах і виробляти на експорт 8-9 млн. т мотор-
них палив. Структура експорту нафтопродуктів у
2003 р. була такою: 79% – мазут, 15% – дизпали-
во, 5% – бензини, 1% – інші види, в т.ч. авіаційне
паливо. Мазут за ціною нижчою за нафту (150$
проти 187-212$) купляли як сировину для вто-
ринної переробки на вакуумному блоці та крекін-
гу з метою отримання моторних палив. Якщо зав-
дяки модернізації, запланованій на вітчизняних
нафтопереробних заводах, буде збільшено по-
тужності з каталітичного крекінгу і збудовано ус-
тановки гідрокрекінгу, то Україна зможе експор-
тувати нафтопродукти за цінами вдвічі вищими
за сировину для вторинних процесів.
Враховуючи те, що енергоємність окремих про-
цесів нафтопереробки в Україні вища, ніж в ЄС,
США та Японії, можна сказати, що ефект від екс-
порту власних нафтопродуктів є від'ємним – у
2003 р. було вивезено з ними майже мільйон т у.п.
В табл. 4 наведено розрахунки обсягів енергоре-
сурсів, які вивезені з нафтопродуктами, в тому
числі з бензином. Якби українські нафтопереробні
заводи мали таку енергоємність, як на заводах ЄС
та США (тобто на 32-37% менше), то лише за ра-
хунок експорту бензину можлива економія енер-
горесурсів могла б становити в 1996 р. – 3 тис. т
у.п., а у 2003 р. – 18,2 тис. т у.п. Тому експорт бен-
зину з України є недоцільним, поки не буде завер-
шено модернізацію нафтопереробного виробниц-
тва.
Обсяг енергоресурсів, що вивозився у 1996 і
2000 рр. був меншим за обсяг, що ввозився, на 577,1
та 345,2 тис. т у.п. відповідно. У 2003 р. обсяг енер-
Показники 1996 2000 2003
Обсяг енергоресурсів, що
вивозився з нафтопродукта-
ми – усього, тис. т у. п.
686,1 307,0 985,4
у т.ч. з бензином,
тис. т у. п.
8,4 2,4 57,4
Енергоємність нафтопере-
робки в Україні, кг у. п./т
133,4 141,2 102,3
Повна енергоємність бензи-
ну, кг у. п./т
186,0 184,4 164,0
Повна енергоємність бензи-
ну на нафтопереробних за-
водах ЄС та США, кг у.п./т
118,4 115,8 112,0
Обсяг енергоресурсів, що
вивозився б з України за
повної енергоємності
бензину, як у ЄС та США,
тис. т у. п.
5,4 1,5 39,2
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 4. Обсяг енергоресурсів, що
вивозився з експортованими нафтопродуктами
з України [5]
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 45
горесурсів, вивезених з експортом продукції наф-
топереробки, перевищив обсяг ввезених на 954,7
тис. т у. п. Таким чином, імпорт продукції доціль-
ний тоді, коли витрати на нього менші, ніж витра-
ти на власне виробництво, а у проведених операці-
ях з імпорту по газу і нафті ці витрати перевищува-
ли власні. Така ситуація склалася в більшості країн
Європи. Отже, є сенс ввозити продукти, виробниц-
тво яких дешевше за кордоном, ніж в Україні.
Загальні витрати паливно-енергетичних ре-
сурсів на експорт металопродукції, аміаку та наф-
топродуктів, що розраховані за повної їх енерго-
ємності, збільшились з 22,1 млн. т у.п. у 1996 р. до
45,5 млн. т у.п. у 2003 р., тобто більше ніж удвічі,
а витрати валюти на їх закупівлю зросли удвічі –
відповідно з 1482,7 до 2990,5 млн. $ (рис. 1). При
цьому за весь період разом з експортною продук-
цією було вивезено 269,3 млн. т у.п. на суму 21,5
млрд. доларів.
Разом з імпортною продукцією до країни в
1996 р. було ввезено 7,1 млн. т у.п. вартістю 424,1
млн. $, а у 2003 р. – 6,7 млн. т у.п. вартістю 416,3
млн. $ (рис. 2), а за весь період було ввезено 45,7
млн. т у.п. на суму 2,7 млрд. $ за тодішньої вартос-
ті тонни умовного палива – 60 $.
Проведене дослідження дозволяє зробити такі
висновки:
– надзвичайно висока енергоємність вітчизня-
ної металопродукції суттєво впливає на ефектив-
ність її експорту і ставить під сумнів доцільність
експорту окремих її видів. Як показав проведе-
ний аналіз, найбільш неефективним є експорт ча-
вуну – енергетична складова в його експортній
ціні є найвищою протягом усього періоду, а в
2000-2001 рр. вона була на 3,6 та 8,4% більше від
виручки за його продаж;
– неоптимальність структури спожитих енер-
гоносіїв у чорній металургії України полягає в пе-
ревитратах природного газу на різних стадіях ви-
робництва, що пов'язано з низьким вмістом залі-
за в сировині та великою часткою мартенівського
виробництва сталі;
– для поліпшення товарної структури експор-
ту металургійної продукції необхідно збільшува-
ти частку сортового і плоского прокату в експор-
тованій металопродукції та зменшувати імпорт
рядового і легованого гарячекатаного листа, ря-
дового і легованого сортового прокату та листа з
покриттям;
– у зв'язку з очікуваним подорожчанням вар-
тості імпортного газу собівартість виробництва
аміаку може зрости в декілька разів. Тому пропо-
нуємо значно зменшити обсяг експорту аміаку та
скоротити його виробництво до необхідних влас-
них потреб. На світовому ринку зараз зростає по-
пит на пакувальні матеріали, пластмаси, фарма-
цевтичні товари та товари побутової хімії. Збіль-
шення виробництва і експорту товарів органічної
хімії – це економічний стимул для поліпшення
товарної структури в галузі за рахунок збільшен-
ня випуску кінцевої продукції;
– аналіз енергоємності окремих процесів наф-
топереробки України та порівняння її з аналогіч-
ними підприємствами ЄС, США та Японії пока-
зали, що енергоємність вітчизняних нафтопро-
дуктів на 32-37% більша від зарубіжних. Якби ук-
раїнські нафтопереробні заводи мали таку енер-
гоємність, як у зазначених країнах, то лише за ра-
хунок експорту бензину можлива економія енер-
горесурсів могла б становити: в 1996 р.– 3 тис. т
у.п., а у 2003 р. – 18,2 тис. т у.п.;
– необхідно якнайшвидше модернізувати віт-
чизняні нафтопереробні заводи – збільшити по-
тужності з каталітичного крекінгу і збудувати ус-
тановки гідрокрекінгу; лише тоді країна зможе
експортувати нафтопродукти за цінами вдвічі ви-
щими за сировину для вторинних процесів;
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Рис. 1
Рис. 2
46 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
– необхідно стимулювати експорт нафтопро-
дуктів, у т.ч. шляхом створення спільних із відо-
мими іноземними нафтовими фірмами підпри-
ємств, що дозволить випускати конкурентноздат-
ну продукцію для компенсації витрат на закупів-
лю нафти.
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
1. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – К., 2005. – 590 с.
2. В.П. Сидогин. Конъюнктура рынка топливно-энергетических ресурсов и расход кокса на выплавку чугуна // Материалы
четвёртой конференции "Металл – 2005: управление, производство, торговля и потребление". – 2005.
3. А. Сафьян. О развитии прокатных производств Украины в контексте вступления страны в ВТО // Металл. – 2006. –
№ 4. – С. 36-37.
4. Т.В. Богомолець, А.І. Симборський, І.М. Бондаревська. Аналіз динаміки прямих енерговитрат на виробництво
експортованої продукції хімічної промисловості // Проблеми загальної енергетики. – 2006. – №13. – С. 44-49.
5. Г.Г. Бурлака, В.О. Зиневич. Рынок нефти и нефтепродуктов на рубеже XXI века / Под ред. Герасимчука Н.С. – К.: ЗАО
"ВИПОЛ", 2003. – 332 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3099 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-8965 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:53:01Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут загальної енергетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Симборський, А.І. Маляренко, О.Є. 2009-06-22T16:25:31Z 2009-06-22T16:25:31Z 2007 Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України / А.І. Симборський, О.Є. Маляренко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — № 16. — С. 39-46. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3099 339.54 Проаналізовано динаміку структури експорту та імпорту товарів, розглянуто енерговитратність найбільш енергоємних галузей промисловості України: чорної металургії, хімічної, нафтопереробної промисловості та намічено шляхи поліпшення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у цій сфері. uk Інститут загальної енергетики НАН України Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України Article published earlier |
| spellingShingle | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України Симборський, А.І. Маляренко, О.Є. Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| title | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України |
| title_full | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України |
| title_fullStr | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України |
| title_full_unstemmed | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України |
| title_short | Напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості України |
| title_sort | напрями підвищення енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у промисловості україни |
| topic | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| topic_facet | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3099 |
| work_keys_str_mv | AT simborsʹkiiaí naprâmipídviŝennâenergoefektivnostítovarnoístrukturieksportnoímportnihoperacíiupromislovostíukraíni AT malârenkooê naprâmipídviŝennâenergoefektivnostítovarnoístrukturieksportnoímportnihoperacíiupromislovostíukraíni |