Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу....
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут загальної енергетики НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3100 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу / О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — №16. — С. 34-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859553465227804672 |
|---|---|
| author | Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. |
| author_facet | Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. |
| citation_txt | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу / О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — №16. — С. 34-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу.
|
| first_indexed | 2025-11-26T09:04:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
34 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДОСВІДУ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ
ВИДОБУТКУ МЕТАНУ ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ У РІЗНИХ
КРАЇНАХ СВІТУ
УДК 622. 23
О.Ф. ЛЯШЕНКО, канд. екон. наук, Д.В. ЛЯШЕНКО (Інститут загальної енергетики НАН України,
Київ)
Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано
можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу.
У надрах землі метан присутній в багатьох ге-
ологічних системах, в тому числі у вугільних ро-
довищах. В останніх метан утворювався в геоло-
гічному процесі вуглефікації органічної речови-
ни, що являє собою перетворення рослинних
решток на вугілля. Він вміщується у вугільних
пластах і породах, що їх оточують, які знахо-
дяться під великим гірничим тиском через вагу
залягаючих вище порід. Однією з головних гео-
логічних характеристик колектора метану ву-
гільних родовищ є кількість газу, яку він здат-
ний утримувати (адсорбувати). Можливі випад-
ки, коли кількість метану, яка створилася у про-
цесі вуглефікації, перевищує спроможність ву-
гілля до адсорбції. Тоді значна його кількість
проникає до порід, що оточують вугільний
пласт, і утримується там.
У вугільних родовищах метан утримується в
трьох станах: вільному, сорбованому та розчине-
ному (у воді). Більша його частина (понад 88%)
сорбована вугіллям, зосереджена в пластах і роз-
сіяна в масиві порід; близько 10% знаходиться у
вільному стані, заповнюючи пори та тріщини;
близько 2% розчинено у воді [1].
Для визначення кількості метану у вугільних
родовищах застосовують такі показники:
Метаноємність (газоємність) вугілля – мак-
симальна кількість газу, що може бути поглину-
та (адсорбована, абсорбована, розчинена, знахо-
диться в газоподібному стані у великих (порів-
няно з молекулами метану) порожнинах вугіл-
ля) одиницею об'єму або маси корисної копали-
ни [2].
Метаноносність (газоносність) вугільного
пласта – кількість метану, що знаходиться в оди-
ниці маси (або об'єму) корисної копалини у виг-
ляді суми вільного і сорбованого метану. Метано-
носність вугілля залежить від ступеня його мета-
морфізму та геологічної історії. Ступінь метамор-
фізму фактично визначає глибину процесу вуг-
лефікації, при цьому вугілля з більш високим
ступенем метаморфізму (крім суперантрацитів)
містить більшу кількість метану, бо має кращі по-
казники адсорбції. Метаноносність також певним
чином залежить від глибини залягання вугільних
пластів. З поміж двох пластів одного ступеня ме-
таморфізму глибший пласт, як правило, містить
більшу кількість метану. Таким чином, глибокі
шахти загалом мають вищі показники виділення
цього газу.
Метанообільність (газообільність) виробок –
кількість метану, що виділяється з масиву гір-
ських порід та з вироблених просторів виробок
вугільних шахт в одиницю часу або на тонну ви-
добутого вугілля.
Вивільнення метану може відбуватися внас-
лідок як гірничих робіт, так і природної ерозії
(тобто розтріскування вугілля чи породи). Цей
метан виділяється у шахтне повітря, звідки ви-
кидається в атмосферу засобами шахтної венти-
ляції.
Метанообільність виробок залежить від таких
параметрів, як метаноносність вугілля, його про-
никність, швидкість дифузії газу та спосіб видо-
бутку вугілля.
Проникність вугілля та швидкість дифузії
визначають, наскільки швидко метан переходи-
тиме з вугілля до шахтного повітря. Під час від-
працювання вугільного пласта лавою породи
покрівлі, які розташовані над відробленою части-
ною пласта, обвалюються, що призводить до
створення ділянки з високим ступенем розтріс-
кування, підвищуючи проникність метаноносних
порід і полегшуючи вихід метану.
В Україні найбільш метанообільними є родо-
вища Донецького вугільного басейну. В останні
роки геологічними службами проведено уточнен-
ня ресурсів метану в Донбасі, районування площі
за наявністю і поширенням промислових покла-
дів і локальних скупчень метану.
Загальні ресурси метану в Донбасі, за різними
оцінками, становлять від 12 до 25 трлн. м3 [3], з
них в інтервалі глибин від 500 до 1800 м – 11,86
трлн. м3. Розходження в кількісних показниках
пояснюються відсутністю єдиної методики підра-
хунку ресурсів метану вугільних родовищ.
За даними ВО "Донбасгеологія", розвідані
шахтні поля мають запаси метану 645 млрд. м3,
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 35
у тому числі поля діючих шахт – 293 млрд. м3 [3].
Тільки на площі гірничих відводів діючих шахт
ДП "Донецьквугілля" міститься 26,5 млрд. м3 ме-
тану. Запаси метану на полях окремих шахт коли-
ваються від 0,2 до 4,7млрд. м3. Наприклад, у над-
рах шахти ім. Скочинського міститься 4,7; шахти
ім. Засядька – 3,6; шахти "Південнодонбаська
№3" – понад 3,5 млрд. м3 метану.
Найбільш газообільними є шахти державних
підприємств "Донецька вугільна енергетична
компанія", "Добропіллявугілля", "Макіїввугіл-
ля", "Шахтарантрацит" та "Донбасантрацит", се-
редня газообільність яких відповідно становить
45,8; 49,2; 45,6; 34,1; та 32,7 м3/хв. при глибині
виробок 1180; 630; 785; 807 та 550 м. Найбільш
висока метанообільність шахт є характерною для
глибин 800 м і більше (шахти ім. Скочинського,
ім. Бажанова, ім. Засядька, ім. Стаханова та ін.)
або для глибин 350-500 м, якщо добові наванта-
ження на вибій становлять 700 т/добу і більше
(шахти "Краснолиманська", "Добропільська",
"Чайкіно" та ін.). Основне газовиділення здій-
снюється безпосередньо на видобувних ділянках
– близько 50-75%, із виробленого простору –
15-40%, із відокремлено провітрюваних тупико-
вих виробок – 5-10%.
За показником метанообільності визначається
категорія шахт по метану (табл. 1).
У Донецькому басейні 70% шахт є понадкате-
горійними та небезпечними через раптові вики-
ди газу. Для порівняння, в Росії в Кузнецькому
вугільному басейні – 52%, у Печорському – 79%;
в Казахстані в Карагандинському басейні – 89%
[5].
Для вуглевидобувних підприємств метан ста-
новить значну проблему, бо негативно впливає на
безпеку праці шахтарів. На шахтах із вмістом ме-
тану в шахтному повітрі від 5 до 15% виникає
безпосередня загроза вибуху. Згідно з нормами
охорони праці, концентрація метану в шахтному
повітрі не повинна перевищувати 2%. Цього до-
сягають вентилюванням підземних виробок знач-
ними обсягами повітря та вилученням газу з ву-
гільних пластів (дегазацією). За чинними норма-
тивами, дегазацію доцільно проводити за природ-
ної метаноносності шахт понад 10 м3 на тонну су-
хої беззольної маси (у Донбасі таких шахт близь-
ко 75%).
Відносно термінів ведення гірських робіт із
видобутку вугілля дегазація може здійснюватися
до початку гірничих робіт (попередня дегазація),
під час видобутку вугілля (паралельна дегазація)
та після завершення вуглевидобувних робіт. Ви-
користовують здебільшого три типи технологій
дегазації вугільних родовищ: перший – буріння
вертикальних свердловин з поверхні із застосу-
ванням гідророзриву або без нього (за поперед-
ньої та паралельної дегазації); другий – буріння
підземних горизонтальних свердловин з гірни-
чих виробок та збір і відвід метану газопроводами
(за паралельної дегазації); третій – буріння вер-
тикальних свердловин з поверхні у відпрацьова-
ний простір після завершення вуглевидобувних
робіт [1].
При визначенні типу технології дегазації не-
обхідно брати до уваги низку важливих чинни-
ків, а саме:
– потужність та глибину залягання пласта,
призначеного для дегазації;
– кількість метану, що міститься у вугіллі;
– кількість пластів, які розроблює шахта;
– ефективність систем вентиляції;
– спосіб видобутку вугілля;
– проникність вугілля;
– потенційну якість газу та можливості його
утилізації.
В Україні, попри значні ресурси метану у ву-
гільних родовищах, промисловий видобуток є ду-
же незначним. Пояснюється це тим, що вилучен-
ня метану з використанням традиційних техно-
логій для видобутку природного газу вкрай обме-
жене через значні труднощі, пов'язані з особли-
востями характеру зв'язку метану з вугільною ре-
човиною.
Поки що реальні перспективи видобутку мета-
ну мають лише ті вугільні родовища, які за геоло-
гічною будовою містять структури зі сконцентро-
ваними скупченнями вільних газів, так звані
"пастки" (антиклинальні та купольні структури,
флексурні складки), які легко піддаються дегаза-
ції з вилученням значної кількості метану з вико-
ристанням технологій, що застосовується для ви-
добутку природного газу. Саме таку геологічну
Категорія шахт
по метану
Відносний вміст
метану на шах-
тах м
3
/т на добу
Частка шахт
від загальної
кількості, %
Негазові Менше 3,0 10,2
I До 5 7,8
II 5-10 5,5
III 10-15 6,3
Понадкатегорійні Більше 15 34,3
Небезпечні через
раптові викиди газу
35,9
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 1. Розподіл шахт Донбасу
за категорією по метану
36 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
будову мають вугільні родовища Південного та
Західного Донбасу, Червоноармійського, Лиси-
чанського, Міллєровського гірничопромислових
районів. Так, на Лаврентіївському родовищі (по-
ле майбутньої шахти Південнодонбаська №12)
розвідано і є перспективними для видобутку де-
кілька скупчень вільного газу.
І навпаки, надзвичайно складний характер
зв'язку і розподілу метану у вугільних пластах і
вміщуючих породах характерний для територій,
де розташовано більшість шахт Донецько-Макі-
ївського, Центрального, Алмазно-Мар'ївського і
Краснодонського гірничопромислових районів.
Перспективи вилучення метану на цих родови-
щах обмежені через необхідність застосування
комплексу багатовитратних спеціальних техно-
логій інтенсифікації виділення метану з гірни-
чого масиву.
В 1990 р. при обсягах видобутку вугілля на
шахтах Донбасу 145,2 млн. т виділення метану
становило 5,6 млрд. м3 на рік, у тому числі на
шахтах Дніпропетровської області – 0,17; До-
нецької – 3,66; Луганської – 1,81 млрд м3 [4]. Де-
газація проводилась на 125-и шахтах (48% дію-
чих шахт). При цьому можливе розрахункове ви-
лучення метану дегазаційною системою станови-
ло близько 1,5 млрд. м3 на рік, коефіцієнт дегаза-
ції – 27%, але через значні втрати газу з дегаза-
ційних мереж (через погану герметизацію свер-
дловин, трубопроводів) фактичний обсяг капто-
ваного (уловленого) метану становив лише
0,6-0,7 млрд. м3. З нього в котельних шахтах було
використано лише 0,17 млрд. м3, що становить
3% загальних обсягів вилучення метану, або
11,3% каптованого.
В 1997 р. у Донбасі навіть за умови скорочен-
ня видобутку вугілля (до 70 млн. т) вилучення
метану становило 2,43 млрд. м3, у тому числі
1,97 млрд. м3 вентиляційними установками, реш-
ту (0,46 млрд. м3) каптовано дегазаційними сис-
темами. При цьому було утилізовано лише
0,21 млрд. м3 (8,4% вилученого, або 45,2% капто-
ваного), причому 0,005 млрд. м3 було отримано зі
свердловин, пробурених з поверхні [4].
Зокрема, на шахтах ВО "Донецьквугілля" за
останні десять років виділилось 4,5 млрд. м3 ме-
тану, з них 80% викинуто в атмосферу в складі
бідної метаноповітряної суміші системами венти-
ляції шахт; 18% – каптовано системами підземної
дегазації і 2 % – вилучено свердловинами, пробу-
реними з поверхні.
Позитивний досвід видобутку метану отрима-
но на полі шахти "Південнодонбаська" №3, де в
шарі потужного пористого піщанику утримува-
лося близько 26 млн. м3 вільного газу з початко-
вим тиском 6800 кПа. Газ видобували через най-
більш ефективну свердловину з восьми пробуре-
них із поверхні (максимальна продуктивність
становила 25 тис. м3/добу) і використовували як
пальне для автотранспорту.
Також реалізується проект попередньої дега-
зації шахтного поля майбутньої шахти "Півден-
нодонбаська" №12, де розвідано декілька скуп-
чень вільного газу. На одному з них (Лаврентіїв-
ське) із запасами 26 млн. м3 вільного газу пробу-
рено дегазаційну свердловину глибиною 1250 м,
яка дає 3,6 млн. м3 метану на рік. На разі готують-
ся до дегазації ще два скупчення вільних газів на
шахтах "Південнодонбаська" №4 і №12.
Під час розвідки Томашевського купола трьо-
ма свердловинами було розкрито три шари піща-
нику на глибині 400–530 м, що містять вільний
газ під тиском від 730 до 2600 кПа. Метан було
видобуто двома свердловинами із середнім добо-
вим дебітом 20 тис. м3 і використано як паливо
для автотранспорту [1].
Перспективними для попередньої дегазації
визначено 12 купольних і антиклінальних гео-
логічних структур на семи резервних ділянках
Південного Донбасу, де за попередніми розвіда-
ними даними міститься близько 33 млрд. м3
метану.
З огляду на недостатній вітчизняний досвід
дегазації, важливим є вивчення та узагальнення
позитивного світового досвіду та співставлення
умов видобутку і можливостей використання
шахтного метану в Україні з іншими вуглевидо-
бувними країнами. Такі співставлення дають змо-
гу провести спеціальні дослідження з викорис-
танням методу аналогій та виконати попередню
економічну оцінку ефективності видобутку і ви-
користання шахтного метану в господарській ді-
яльності.
Серед вуглевидобувних країн лише в США ве-
деться широкомасштабний промисловий видобу-
ток метану і лише в цій країні видобуток метану і
видобуток вугілля багатовитратним підземним
способом є рентабельними. Промислові запаси
метану на вугільних родовищах США становлять
9 трлн. м3, глибина розробки газоносних вугіль-
них пластів – 400–640 м. За останні 15-20 років
шахтний метан посів у цій країні важливе місце в
загальному видобутку газу – 39 млрд. м3 на рік і
отримав визнання як цінний енергетичний ре-
сурс, спроможний економічно конкурувати з ін-
шими видами енергоносіїв.
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 37
За даними комітету по нагляду за охороною
праці Сполучених Штатів, остання велика аварія
через вибух метану на вугільних шахтах країни
сталася 1978 року. 3 того часу обов'язковою ви-
могою щодо умов відпрацювання газоносних за-
пасів вугілля є попередня дегазація шахтних по-
лів. За даними центру альтернативних видів па-
лива, щоб забезпечити повну безпеку праці в
шахтах попередня дегазація повинна проводити-
ся не пізніше як за десять років до початку видо-
бутку вугілля – саме такий період може ефектив-
но працювати дегазаційна свердловина.
Якщо в 70-ті роки в США метан видобувався
тільки з метою створення безпечних умов праці
на вугільних шахтах, то в 90-х роках основну ува-
гу було спрямовано на спеціальний промисловий
видобуток його як енергоносія. 3 цією метою бу-
ло створено метановидобувну галузь. Почавши
з декількох свердловин в 70-ті роки, в середині
80-х років промисловий видобуток метану вели
вже 100, а в середині 90-х – 6700 свердловин із
подальшим приростом їх кількості до 500 свер-
дловин на рік. Продуктивність однієї свердлови-
ни становить від 1,2 до 24,3 млн. м3/рік [5].
Найбільший обсяг видобутку метану (близько
23 млрд. м3) припадає на басейн Сан-Хуан, де ве-
деться попередня дегазація шахтних полів, і ста-
новить близько 80% загальних обсягів його видо-
бутку в США. Продуктивність однієї свердлови-
ни в цьому басейні в середньому сягає 24,3 млн. м3
на рік.
В Аппалачському басейні та басейні Уорріор,
де розташовано більшість вугільних шахт (на
сьогодні в США налічується близько 400 шахт),
лише 33 шахти застосовують системи паралель-
ної дегазації на додаток до вентиляції. В цих ба-
сейнах спостерігається висока газоносність ву-
гільних пластів (13–16 м3/т), що супроводжуєть-
ся частими викидами метану.
Основними результатами дегазації шахтних
полів у США стали надійне забезпечення безпеч-
них умов для безперервного видобутку вугілля з
застосуванням високопродуктивної техніки, що
сприяло збільшенню рентабельності вугільних
шахт, створенню умов безпечної розробки най-
більш газоносних вугільних пластів за значного
скорочення витрат на вентиляційні заходи, одер-
жанню додаткових доходів від продажу метану,
запобіганню викидів шкідливих газів в атмосфе-
ру і, відповідно, зменшенню відшкодувань за заб-
руднення довкілля [5].
Певний досвід дегазації та утилізації метану є
в Карагандинському вугільному басейні Казах-
стану. Тут успішно реалізуються проекти як пара-
лельної, так і попередньої дегазації, завдяки яким
при забезпеченні допустимих норм вмісту метану
в шахтній атмосфері підвищився рівень наванта-
ження на очисний вибій (приріст становив
близько 50%), видобуто додаткові обсяги вугілля,
знижено його собівартість. Як наслідок – ряд ви-
сокозбиткових шахт, які підлягали закриттю в
процесі реструктуризації галузі, підвищили
ефективність функціонування.
Основні порівняльні характеристики геоло-
гічних умов вугільних родовищ США, Казахста-
ну та України наведено в таблиці 2.
Таким чином, світовий та вітчизняний досвід
свідчать про те, що метан вугільних родовищ
можливо видобувати і використовувати як висо-
коякісне паливо. В Україні, попри значні запаси
метану, промислове вилучення з використанням
традиційних технологій, що застосовуються у га-
Одиниця виміру США
2
Казахстан
3
Україна
4
Промислові запаси метану трлн. м
3
9,0 2,0 11,86
Глибина розробки газоносних
вугільних пластів
м 400-640 300-600 300-1290
Продуктивність однієї
свердловини
попередня дегазація тис. м
3
/добу
млн. м
3
/рік
66,6
24,3
0,6-2,9
0,2-1,1
10-25,9
3,6-9,45
паралельна дегазація тис. м
3
/добу
млн. м
3
/рік
3,0-6,02
1,1-2,2
0,6-11,5
3,1-4,2
0,2-42,8
0,07-15,6
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 2. Порівняльні дані геологічних умов видобутку метану на вугільних родовищах
США, Казахстану та України1
1
За даними [3-5; 7].
2
Басейни Сан-Хуан, Уорріор, Апалачський.
3
Карагандинський вугільний басейн.
4
Донбас.
38 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
зовидобувній галузі, обмежене через складний
характер його зв'язку з вугільною речовиною.
Подальші перспективи видобутку пов'язані з ус-
пішністю розробки та впровадження спеціальних
технологій вилучення метану вугільних родо-
вищ.
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
1. Бокий Б.В. Извлечение и использование шахтного метана // Уголь Украины. – 2006. – №5. – С. 3-7.
2. Козловский Е.А. Горная энциклопедия. – 3 том. – Москва. – 1987.
3. Хряпкин С.Г., Голубев А.А. и др. Ресурсы углеводородных газов Донбасса и их промышленное освоение // Экстехнология
и ресурсоснабжение. – 1994. – №1.
4. Буцик Ю.В. Обобщение материалов по техническому воздействию угольных шахт на геолого-экологическую обстановку
в Украинской части Донбасса // Геопрогноз. – 1993. – Фонды "Геоинформ".
5. Бойер Ч. Промышленная разработка газа метана из угольных пластов // Уголь Украины. – 1999. – №10–11. – С. 72-74.
6. Архипов Н.А., Ельчанинов Е.А., Горбачев Д.Т. Добыча угля и рациональное природоиспользование. – М.: Недра, 1987. – 285 с.
7. Парамонов В.И. Аппалачский угольный бассейн (США) // Уголь. – 1996. – №8. – С. 76-77.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3100 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-8965 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-26T09:04:46Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут загальної енергетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. 2009-06-22T16:26:59Z 2009-06-22T16:26:59Z 2007 Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу / О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — №16. — С. 34-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3100 622. 23 Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу. uk Інститут загальної енергетики НАН України Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу Article published earlier |
| spellingShingle | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| title | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу |
| title_full | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу |
| title_fullStr | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу |
| title_full_unstemmed | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу |
| title_short | Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу |
| title_sort | порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу |
| topic | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| topic_facet | Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3100 |
| work_keys_str_mv | AT lâšenkoof porívnâlʹniianalízdosvídutamožlivosteividobutkumetanuvugílʹnihrodoviŝuríznihkraínahsvítu AT lâšenkodv porívnâlʹniianalízdosvídutamožlivosteividobutkumetanuvugílʹnihrodoviŝuríznihkraínahsvítu |