Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу

Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Ляшенко, О.Ф., Ляшенко, Д.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут загальної енергетики НАН України 2007
Schlagworte:	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3100
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу / О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — №16. — С. 34-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3100
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31002025-02-09T13:40:11Z Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу. 2007 Article Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу / О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — №16. — С. 34-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1562-8965 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3100 622. 23 uk application/pdf Інститут загальної енергетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
spellingShingle	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В. Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
description	Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу.
format	Article
author	Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В.
author_facet	Ляшенко, О.Ф. Ляшенко, Д.В.
author_sort	Ляшенко, О.Ф.
title	Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
title_short	Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
title_full	Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
title_fullStr	Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
title_full_unstemmed	Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
title_sort	порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу
publisher	Інститут загальної енергетики НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Системні дослідження та комплексні проблеми энергетики
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3100
citation_txt	Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу / О.Ф. Ляшенко, Д.В. Ляшенко // Пробл. заг. енергетики. — 2007. — №16. — С. 34-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT lâšenkoof porívnâlʹnijanalízdosvídutamožlivostejvidobutkumetanuvugílʹnihrodoviŝuríznihkraínahsvítu AT lâšenkodv porívnâlʹnijanalízdosvídutamožlivostejvidobutkumetanuvugílʹnihrodoviŝuríznihkraínahsvítu
first_indexed	2025-11-26T09:04:46Z
last_indexed	2025-11-26T09:04:46Z
_version_	1849843139988160512
fulltext	34 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДОСВІДУ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ВИДОБУТКУ МЕТАНУ ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ УДК 622. 23 О.Ф. ЛЯШЕНКО, канд. екон. наук, Д.В. ЛЯШЕНКО (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ) Охарактеризовано геологічні умови залягання і розповсюдження метану вугільних родовищ України, проаналізовано можливості та досвід видобутку метану в Україні та інших країнах світу. У надрах землі метан присутній в багатьох ге- ологічних системах, в тому числі у вугільних ро- довищах. В останніх метан утворювався в геоло- гічному процесі вуглефікації органічної речови- ни, що являє собою перетворення рослинних решток на вугілля. Він вміщується у вугільних пластах і породах, що їх оточують, які знахо- дяться під великим гірничим тиском через вагу залягаючих вище порід. Однією з головних гео- логічних характеристик колектора метану ву- гільних родовищ є кількість газу, яку він здат- ний утримувати (адсорбувати). Можливі випад- ки, коли кількість метану, яка створилася у про- цесі вуглефікації, перевищує спроможність ву- гілля до адсорбції. Тоді значна його кількість проникає до порід, що оточують вугільний пласт, і утримується там. У вугільних родовищах метан утримується в трьох станах: вільному, сорбованому та розчине- ному (у воді). Більша його частина (понад 88%) сорбована вугіллям, зосереджена в пластах і роз- сіяна в масиві порід; близько 10% знаходиться у вільному стані, заповнюючи пори та тріщини; близько 2% розчинено у воді [1]. Для визначення кількості метану у вугільних родовищах застосовують такі показники: Метаноємність (газоємність) вугілля – мак- симальна кількість газу, що може бути поглину- та (адсорбована, абсорбована, розчинена, знахо- диться в газоподібному стані у великих (порів- няно з молекулами метану) порожнинах вугіл- ля) одиницею об'єму або маси корисної копали- ни [2]. Метаноносність (газоносність) вугільного пласта – кількість метану, що знаходиться в оди- ниці маси (або об'єму) корисної копалини у виг- ляді суми вільного і сорбованого метану. Метано- носність вугілля залежить від ступеня його мета- морфізму та геологічної історії. Ступінь метамор- фізму фактично визначає глибину процесу вуг- лефікації, при цьому вугілля з більш високим ступенем метаморфізму (крім суперантрацитів) містить більшу кількість метану, бо має кращі по- казники адсорбції. Метаноносність також певним чином залежить від глибини залягання вугільних пластів. З поміж двох пластів одного ступеня ме- таморфізму глибший пласт, як правило, містить більшу кількість метану. Таким чином, глибокі шахти загалом мають вищі показники виділення цього газу. Метанообільність (газообільність) виробок – кількість метану, що виділяється з масиву гір- ських порід та з вироблених просторів виробок вугільних шахт в одиницю часу або на тонну ви- добутого вугілля. Вивільнення метану може відбуватися внас- лідок як гірничих робіт, так і природної ерозії (тобто розтріскування вугілля чи породи). Цей метан виділяється у шахтне повітря, звідки ви- кидається в атмосферу засобами шахтної венти- ляції. Метанообільність виробок залежить від таких параметрів, як метаноносність вугілля, його про- никність, швидкість дифузії газу та спосіб видо- бутку вугілля. Проникність вугілля та швидкість дифузії визначають, наскільки швидко метан переходи- тиме з вугілля до шахтного повітря. Під час від- працювання вугільного пласта лавою породи покрівлі, які розташовані над відробленою части- ною пласта, обвалюються, що призводить до створення ділянки з високим ступенем розтріс- кування, підвищуючи проникність метаноносних порід і полегшуючи вихід метану. В Україні найбільш метанообільними є родо- вища Донецького вугільного басейну. В останні роки геологічними службами проведено уточнен- ня ресурсів метану в Донбасі, районування площі за наявністю і поширенням промислових покла- дів і локальних скупчень метану. Загальні ресурси метану в Донбасі, за різними оцінками, становлять від 12 до 25 трлн. м3 [3], з них в інтервалі глибин від 500 до 1800 м – 11,86 трлн. м3. Розходження в кількісних показниках пояснюються відсутністю єдиної методики підра- хунку ресурсів метану вугільних родовищ. За даними ВО "Донбасгеологія", розвідані шахтні поля мають запаси метану 645 млрд. м3, ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 35 у тому числі поля діючих шахт – 293 млрд. м3 [3]. Тільки на площі гірничих відводів діючих шахт ДП "Донецьквугілля" міститься 26,5 млрд. м3 ме- тану. Запаси метану на полях окремих шахт коли- ваються від 0,2 до 4,7млрд. м3. Наприклад, у над- рах шахти ім. Скочинського міститься 4,7; шахти ім. Засядька – 3,6; шахти "Південнодонбаська №3" – понад 3,5 млрд. м3 метану. Найбільш газообільними є шахти державних підприємств "Донецька вугільна енергетична компанія", "Добропіллявугілля", "Макіїввугіл- ля", "Шахтарантрацит" та "Донбасантрацит", се- редня газообільність яких відповідно становить 45,8; 49,2; 45,6; 34,1; та 32,7 м3/хв. при глибині виробок 1180; 630; 785; 807 та 550 м. Найбільш висока метанообільність шахт є характерною для глибин 800 м і більше (шахти ім. Скочинського, ім. Бажанова, ім. Засядька, ім. Стаханова та ін.) або для глибин 350-500 м, якщо добові наванта- ження на вибій становлять 700 т/добу і більше (шахти "Краснолиманська", "Добропільська", "Чайкіно" та ін.). Основне газовиділення здій- снюється безпосередньо на видобувних ділянках – близько 50-75%, із виробленого простору – 15-40%, із відокремлено провітрюваних тупико- вих виробок – 5-10%. За показником метанообільності визначається категорія шахт по метану (табл. 1). У Донецькому басейні 70% шахт є понадкате- горійними та небезпечними через раптові вики- ди газу. Для порівняння, в Росії в Кузнецькому вугільному басейні – 52%, у Печорському – 79%; в Казахстані в Карагандинському басейні – 89% [5]. Для вуглевидобувних підприємств метан ста- новить значну проблему, бо негативно впливає на безпеку праці шахтарів. На шахтах із вмістом ме- тану в шахтному повітрі від 5 до 15% виникає безпосередня загроза вибуху. Згідно з нормами охорони праці, концентрація метану в шахтному повітрі не повинна перевищувати 2%. Цього до- сягають вентилюванням підземних виробок знач- ними обсягами повітря та вилученням газу з ву- гільних пластів (дегазацією). За чинними норма- тивами, дегазацію доцільно проводити за природ- ної метаноносності шахт понад 10 м3 на тонну су- хої беззольної маси (у Донбасі таких шахт близь- ко 75%). Відносно термінів ведення гірських робіт із видобутку вугілля дегазація може здійснюватися до початку гірничих робіт (попередня дегазація), під час видобутку вугілля (паралельна дегазація) та після завершення вуглевидобувних робіт. Ви- користовують здебільшого три типи технологій дегазації вугільних родовищ: перший – буріння вертикальних свердловин з поверхні із застосу- ванням гідророзриву або без нього (за поперед- ньої та паралельної дегазації); другий – буріння підземних горизонтальних свердловин з гірни- чих виробок та збір і відвід метану газопроводами (за паралельної дегазації); третій – буріння вер- тикальних свердловин з поверхні у відпрацьова- ний простір після завершення вуглевидобувних робіт [1]. При визначенні типу технології дегазації не- обхідно брати до уваги низку важливих чинни- ків, а саме: – потужність та глибину залягання пласта, призначеного для дегазації; – кількість метану, що міститься у вугіллі; – кількість пластів, які розроблює шахта; – ефективність систем вентиляції; – спосіб видобутку вугілля; – проникність вугілля; – потенційну якість газу та можливості його утилізації. В Україні, попри значні ресурси метану у ву- гільних родовищах, промисловий видобуток є ду- же незначним. Пояснюється це тим, що вилучен- ня метану з використанням традиційних техно- логій для видобутку природного газу вкрай обме- жене через значні труднощі, пов'язані з особли- востями характеру зв'язку метану з вугільною ре- човиною. Поки що реальні перспективи видобутку мета- ну мають лише ті вугільні родовища, які за геоло- гічною будовою містять структури зі сконцентро- ваними скупченнями вільних газів, так звані "пастки" (антиклинальні та купольні структури, флексурні складки), які легко піддаються дегаза- ції з вилученням значної кількості метану з вико- ристанням технологій, що застосовується для ви- добутку природного газу. Саме таку геологічну Категорія шахт по метану Відносний вміст метану на шах- тах м 3 /т на добу Частка шахт від загальної кількості, % Негазові Менше 3,0 10,2 I До 5 7,8 II 5-10 5,5 III 10-15 6,3 Понадкатегорійні Більше 15 34,3 Небезпечні через раптові викиди газу 35,9 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 1. Розподіл шахт Донбасу за категорією по метану 36 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 будову мають вугільні родовища Південного та Західного Донбасу, Червоноармійського, Лиси- чанського, Міллєровського гірничопромислових районів. Так, на Лаврентіївському родовищі (по- ле майбутньої шахти Південнодонбаська №12) розвідано і є перспективними для видобутку де- кілька скупчень вільного газу. І навпаки, надзвичайно складний характер зв'язку і розподілу метану у вугільних пластах і вміщуючих породах характерний для територій, де розташовано більшість шахт Донецько-Макі- ївського, Центрального, Алмазно-Мар'ївського і Краснодонського гірничопромислових районів. Перспективи вилучення метану на цих родови- щах обмежені через необхідність застосування комплексу багатовитратних спеціальних техно- логій інтенсифікації виділення метану з гірни- чого масиву. В 1990 р. при обсягах видобутку вугілля на шахтах Донбасу 145,2 млн. т виділення метану становило 5,6 млрд. м3 на рік, у тому числі на шахтах Дніпропетровської області – 0,17; До- нецької – 3,66; Луганської – 1,81 млрд м3 [4]. Де- газація проводилась на 125-и шахтах (48% дію- чих шахт). При цьому можливе розрахункове ви- лучення метану дегазаційною системою станови- ло близько 1,5 млрд. м3 на рік, коефіцієнт дегаза- ції – 27%, але через значні втрати газу з дегаза- ційних мереж (через погану герметизацію свер- дловин, трубопроводів) фактичний обсяг капто- ваного (уловленого) метану становив лише 0,6-0,7 млрд. м3. З нього в котельних шахтах було використано лише 0,17 млрд. м3, що становить 3% загальних обсягів вилучення метану, або 11,3% каптованого. В 1997 р. у Донбасі навіть за умови скорочен- ня видобутку вугілля (до 70 млн. т) вилучення метану становило 2,43 млрд. м3, у тому числі 1,97 млрд. м3 вентиляційними установками, реш- ту (0,46 млрд. м3) каптовано дегазаційними сис- темами. При цьому було утилізовано лише 0,21 млрд. м3 (8,4% вилученого, або 45,2% капто- ваного), причому 0,005 млрд. м3 було отримано зі свердловин, пробурених з поверхні [4]. Зокрема, на шахтах ВО "Донецьквугілля" за останні десять років виділилось 4,5 млрд. м3 ме- тану, з них 80% викинуто в атмосферу в складі бідної метаноповітряної суміші системами венти- ляції шахт; 18% – каптовано системами підземної дегазації і 2 % – вилучено свердловинами, пробу- реними з поверхні. Позитивний досвід видобутку метану отрима- но на полі шахти "Південнодонбаська" №3, де в шарі потужного пористого піщанику утримува- лося близько 26 млн. м3 вільного газу з початко- вим тиском 6800 кПа. Газ видобували через най- більш ефективну свердловину з восьми пробуре- них із поверхні (максимальна продуктивність становила 25 тис. м3/добу) і використовували як пальне для автотранспорту. Також реалізується проект попередньої дега- зації шахтного поля майбутньої шахти "Півден- нодонбаська" №12, де розвідано декілька скуп- чень вільного газу. На одному з них (Лаврентіїв- ське) із запасами 26 млн. м3 вільного газу пробу- рено дегазаційну свердловину глибиною 1250 м, яка дає 3,6 млн. м3 метану на рік. На разі готують- ся до дегазації ще два скупчення вільних газів на шахтах "Південнодонбаська" №4 і №12. Під час розвідки Томашевського купола трьо- ма свердловинами було розкрито три шари піща- нику на глибині 400–530 м, що містять вільний газ під тиском від 730 до 2600 кПа. Метан було видобуто двома свердловинами із середнім добо- вим дебітом 20 тис. м3 і використано як паливо для автотранспорту [1]. Перспективними для попередньої дегазації визначено 12 купольних і антиклінальних гео- логічних структур на семи резервних ділянках Південного Донбасу, де за попередніми розвіда- ними даними міститься близько 33 млрд. м3 метану. З огляду на недостатній вітчизняний досвід дегазації, важливим є вивчення та узагальнення позитивного світового досвіду та співставлення умов видобутку і можливостей використання шахтного метану в Україні з іншими вуглевидо- бувними країнами. Такі співставлення дають змо- гу провести спеціальні дослідження з викорис- танням методу аналогій та виконати попередню економічну оцінку ефективності видобутку і ви- користання шахтного метану в господарській ді- яльності. Серед вуглевидобувних країн лише в США ве- деться широкомасштабний промисловий видобу- ток метану і лише в цій країні видобуток метану і видобуток вугілля багатовитратним підземним способом є рентабельними. Промислові запаси метану на вугільних родовищах США становлять 9 трлн. м3, глибина розробки газоносних вугіль- них пластів – 400–640 м. За останні 15-20 років шахтний метан посів у цій країні важливе місце в загальному видобутку газу – 39 млрд. м3 на рік і отримав визнання як цінний енергетичний ре- сурс, спроможний економічно конкурувати з ін- шими видами енергоносіїв. СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 37 За даними комітету по нагляду за охороною праці Сполучених Штатів, остання велика аварія через вибух метану на вугільних шахтах країни сталася 1978 року. 3 того часу обов'язковою ви- могою щодо умов відпрацювання газоносних за- пасів вугілля є попередня дегазація шахтних по- лів. За даними центру альтернативних видів па- лива, щоб забезпечити повну безпеку праці в шахтах попередня дегазація повинна проводити- ся не пізніше як за десять років до початку видо- бутку вугілля – саме такий період може ефектив- но працювати дегазаційна свердловина. Якщо в 70-ті роки в США метан видобувався тільки з метою створення безпечних умов праці на вугільних шахтах, то в 90-х роках основну ува- гу було спрямовано на спеціальний промисловий видобуток його як енергоносія. 3 цією метою бу- ло створено метановидобувну галузь. Почавши з декількох свердловин в 70-ті роки, в середині 80-х років промисловий видобуток метану вели вже 100, а в середині 90-х – 6700 свердловин із подальшим приростом їх кількості до 500 свер- дловин на рік. Продуктивність однієї свердлови- ни становить від 1,2 до 24,3 млн. м3/рік [5]. Найбільший обсяг видобутку метану (близько 23 млрд. м3) припадає на басейн Сан-Хуан, де ве- деться попередня дегазація шахтних полів, і ста- новить близько 80% загальних обсягів його видо- бутку в США. Продуктивність однієї свердлови- ни в цьому басейні в середньому сягає 24,3 млн. м3 на рік. В Аппалачському басейні та басейні Уорріор, де розташовано більшість вугільних шахт (на сьогодні в США налічується близько 400 шахт), лише 33 шахти застосовують системи паралель- ної дегазації на додаток до вентиляції. В цих ба- сейнах спостерігається висока газоносність ву- гільних пластів (13–16 м3/т), що супроводжуєть- ся частими викидами метану. Основними результатами дегазації шахтних полів у США стали надійне забезпечення безпеч- них умов для безперервного видобутку вугілля з застосуванням високопродуктивної техніки, що сприяло збільшенню рентабельності вугільних шахт, створенню умов безпечної розробки най- більш газоносних вугільних пластів за значного скорочення витрат на вентиляційні заходи, одер- жанню додаткових доходів від продажу метану, запобіганню викидів шкідливих газів в атмосфе- ру і, відповідно, зменшенню відшкодувань за заб- руднення довкілля [5]. Певний досвід дегазації та утилізації метану є в Карагандинському вугільному басейні Казах- стану. Тут успішно реалізуються проекти як пара- лельної, так і попередньої дегазації, завдяки яким при забезпеченні допустимих норм вмісту метану в шахтній атмосфері підвищився рівень наванта- ження на очисний вибій (приріст становив близько 50%), видобуто додаткові обсяги вугілля, знижено його собівартість. Як наслідок – ряд ви- сокозбиткових шахт, які підлягали закриттю в процесі реструктуризації галузі, підвищили ефективність функціонування. Основні порівняльні характеристики геоло- гічних умов вугільних родовищ США, Казахста- ну та України наведено в таблиці 2. Таким чином, світовий та вітчизняний досвід свідчать про те, що метан вугільних родовищ можливо видобувати і використовувати як висо- коякісне паливо. В Україні, попри значні запаси метану, промислове вилучення з використанням традиційних технологій, що застосовуються у га- Одиниця виміру США 2 Казахстан 3 Україна 4 Промислові запаси метану трлн. м 3 9,0 2,0 11,86 Глибина розробки газоносних вугільних пластів м 400-640 300-600 300-1290 Продуктивність однієї свердловини попередня дегазація тис. м 3 /добу млн. м 3 /рік 66,6 24,3 0,6-2,9 0,2-1,1 10-25,9 3,6-9,45 паралельна дегазація тис. м 3 /добу млн. м 3 /рік 3,0-6,02 1,1-2,2 0,6-11,5 3,1-4,2 0,2-42,8 0,07-15,6 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 2. Порівняльні дані геологічних умов видобутку метану на вугільних родовищах США, Казахстану та України1 1 За даними [3-5; 7]. 2 Басейни Сан-Хуан, Уорріор, Апалачський. 3 Карагандинський вугільний басейн. 4 Донбас. 38 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 зовидобувній галузі, обмежене через складний характер його зв'язку з вугільною речовиною. Подальші перспективи видобутку пов'язані з ус- пішністю розробки та впровадження спеціальних технологій вилучення метану вугільних родо- вищ. СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 1. Бокий Б.В. Извлечение и использование шахтного метана // Уголь Украины. – 2006. – №5. – С. 3-7. 2. Козловский Е.А. Горная энциклопедия. – 3 том. – Москва. – 1987. 3. Хряпкин С.Г., Голубев А.А. и др. Ресурсы углеводородных газов Донбасса и их промышленное освоение // Экстехнология и ресурсоснабжение. – 1994. – №1. 4. Буцик Ю.В. Обобщение материалов по техническому воздействию угольных шахт на геолого-экологическую обстановку в Украинской части Донбасса // Геопрогноз. – 1993. – Фонды "Геоинформ". 5. Бойер Ч. Промышленная разработка газа метана из угольных пластов // Уголь Украины. – 1999. – №10–11. – С. 72-74. 6. Архипов Н.А., Ельчанинов Е.А., Горбачев Д.Т. Добыча угля и рациональное природоиспользование. – М.: Недра, 1987. – 285 с. 7. Парамонов В.И. Аппалачский угольный бассейн (США) // Уголь. – 1996. – №8. – С. 76-77.

Порівняльний аналіз досвіду та можливостей видобутку метану вугільних родовищ у різних країнах світу

Institution

Ähnliche Einträge