Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну
Досліджено взаємодію двох груп біорегуляторів, яким властива протилежна спрямованість дії на аденілатциклазну та фосфоінозитидну сигнальні системи клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну. Виявлено, що біорегулятори, які активують аденілатциклазну та (або) інг...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31093 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну / О.М. Ляхов, В.В. Прокопенко // Доп. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 160-165. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859744610811641856 |
|---|---|
| author | Ляхов, О.М. Прокопенко, В.В. |
| author_facet | Ляхов, О.М. Прокопенко, В.В. |
| citation_txt | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну / О.М. Ляхов, В.В. Прокопенко // Доп. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 160-165. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Досліджено взаємодію двох груп біорегуляторів, яким властива протилежна спрямованість дії на аденілатциклазну та фосфоінозитидну сигнальні системи клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну. Виявлено, що біорегулятори, які активують аденілатциклазну та (або) інгібують фосфоінозитидну сигнальні системи, концентрацією 1·10^–4 моль/л достовірно змінюють значення структурних і термодинамічних параметрів ліпідних моношарів.
Interactions of two groups of bioregulators, which oppositely affect the activity of the adenylate and phosphoinositide cellular signaling systems, with Langmuir monolayer films made of 1-stearoylphosphatidylcholine are studied. It is found that bioregulators, which activate the adenylate cyclase and (or) inhibit phosphoinositide signaling systems of a cell, significantly influence the structural and energy characteristics of lipid monolayers at a concentration of 10^–4 M.
|
| first_indexed | 2025-12-01T20:59:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 57.011+577.352.22+615.01+577.112.824
© 2010
О.М. Ляхов, В.В. Прокопенко
Взаємодiя модуляторiв аденiлатциклазної
та фосфоiнозитидної сигнальних систем клiтини
з ленгмюрiвськими моношарами, що сформованi
з 1-стеароїлфосфатидилхолiну
(Представлено академiком НАН України В.П. Кухарем)
Дослiджено взаємодiю двох груп бiорегуляторiв, яким властива протилежна спрямова-
нiсть дiї на аденiлатциклазну та фосфоiнозитидну сигнальнi системи клiтини з ленг-
мюрiвськими моношарами, що сформованi з 1-стеароїлфосфатидилхолiну. Виявлено, що
бiорегулятори, якi активують аденiлатциклазну та (або) iнгiбують фосфоiнозитидну
сигнальнi системи, концентрацiєю 1·10
−4 моль/л достовiрно змiнюють значення струк-
турних i термодинамiчних параметрiв лiпiдних моношарiв.
В результатi аналiзу найбiльш широкого спектра фармакологiчних ефектiв лiкарських засо-
бiв та iнших фiзiологiчно активних речовин (ФАР) було встановлено функцiональну спiль-
нiсть ксенобiотикiв, якi певним чином впливають на активнiсть сигнальних систем клiти-
ни — аденiлатциклазну та фосфоiнозитидну [1–5]. Подiбнiсть впливу виявляється в наявнос-
тi в рiзних у хiмiчному й фармакологiчному вiдношеннях ФАР стереотипного компонента
в механiзмах їх бiорегуляторної дiї. Згiдно з концепцiєю бiорегуляторної стереотипiї [1–3],
бiльшiсть вiдомих ФАР можна подiлити на двi великi групи з урахуванням спрямованос-
тi їх впливу на функцiональнi ланки аденiлатциклазної та фосфоiнозитидної сигнальних
систем клiтини: 1) активатори аденiлатциклазної та (або) блокатори фосфоiнозитидної сиг-
нальних систем (бiорегуляторний клас +I/−II); 2) ФАР є iнгiбiтори аденiлатциклазної та
(або) активатори фосфоiнозитидної сигнальних систем (бiорегуляторний клас −I/+II).
Наявнiсть загальних структурних вiдмiнностей в межах цих груп бiорегуляторiв [1–5]
дозволяє припустити, що у речовин наведених груп можуть бути певнi загальнi вiдмiннос-
тi й при їх взаємодiї з молекулярними та надмолекулярними мiшенями, безпосередньо не
пов’язаними з системами клiтинної сигналiзацiї. Зокрема, як було зазначено ранiше, бiо-
регуляторний стереотип ФАР проявлятиметься при взаємодiї з моношаровими плiвками
з природного лецитину [6], дистеароїлфосфатидилхолiну (ДСФХ) та його еквiмолярної су-
мiшi з димиристоїлфосфатидилхолiном (ДМФХ) [7, 8], а також з моношаровими плiвками
з ДСФХ за умов його ферментативного гiдролiзу фосфолiпазою А2 [9].
Актуальнiсть застосування моношарiв з фосфолiпiдiв для вивчення бiорегуляторної дiї
ФАР зумовлена важливiстю врахування впливу ксенобiотикiв на лiпiдний компонент бiо-
мембран. Значну роль у проявi бiорегуляторного стереотипу дiї ФАР та механiзмi фармако-
логiчної дiї препаратiв може вiдiгравати змiна структурних i термодинамiчних параметрiв
лiпiдного оточення рецепторних бiлкiв [1, 10].
Утилiзацiя фосфолiпiдiв у клiтинi здiйснюється за допомогою мембранних фосфолiпаз,
якi, зокрема, вiдщеплюють вiд молекули фосфатидилхолiну вуглеводневi радикали. Утворе-
нi при цьому лiзоформи лiпiдiв зменшують мiкров’язкiсть клiтинних мембран, пiдвищують
160 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №12
їх проникнiсть для речовин мiжклiтинного середовища, впливають на лiпiдне оточення
мембранних бiлкiв, змiнюють активнiсть мембранозв’язаних ферментiв [11, 12].
Виходячи з викладеного вище, метою роботи було дослiдження впливу модуляторiв
аденiлатциклазної та фосфоiнозитидної сигнальних систем клiтини на термодинамiчнi
й структурнi параметри моношарових плiвок Ленгмюра з 1-стеароїлфосфатидилхолiну,
продукту ферментативного розщеплення ДСФХ фосфолiпазою А2, за умов формування
плiвок та їх повiльного рiвномiрного стиснення вiд газоподiбної фази до твердотiльного
стану.
Для дослiджень було вiдiбрано широко вiдомi ФАР (“Sigma”, “Serva” та “Aldriсh”, США),
якi модулюють активнiсть сигнальних систем клiтини: активатор β-адренорецепторiв iзад-
рин, блокатор α2-адренорецепторiв йохiмбiн, агонiст А1-аденозинових рецепторiв теофiлiн,
неселективний антагонiст β-адренорецепторiв пропранолол, активатор α1-адренорецепторiв
мезатон, агонiст М-холiнорецепторiв карбахолiн, iмуностимулятор левамiзол, гiпоглiкемiч-
ний препарат толбутамiд, Н1-гiстамiноблокатор димедрол, блокатор М-холiнорецепторiв
атропiн, неспецифiчний блокатор кальцiєвих каналiв нiфедипiн.
Дослiди проводили в модифiкованiй ленгмюрiвськiй ваннi “Mini Trough” фiрми “Joyce
Loebl Automation” (Великобританiя) з використанням з’ємної тефлонової ванни об’ємом
120 мл. У ванну додавали субфазу (0,005 моль/л трис-HCl, pH 7,4 ± 0,1) при температу-
рi 20 ◦С, в якiй було розчинено ФАР концентрацiєю 1 · 10
−4 моль/л. Важкорозчиннi у водi
препарати розчиняли з використанням диметилсульфоксиду (ДМСО): 1 мл ДМСО на 0,5 л
розчину. На поверхню субфази за допомогою шприцу Гамiльтона наносили 5 мкл розчину
1-стеароїлфосфатидилхолiну (“Sigma”, США) у “х. ч.” хлороформi (“Укрреахiм”, Україна)
з концентрацiєю 2 мг лiпiду в 1 мл розчинника. Пiсля формування моношару (7 хв) про-
водили його стиснення за допомогою рухомого тефлонового бар’єру. Поверхневий тиск ви-
мiрювали з використанням мiкротерезiв Вiльгельмi. Iзотермiчну стисливiсть реєстрували
самописцем.
Обробка iзотерм стиснення базувалася на результатах дослiджень Si-shen Feng та iн. [13].
Детальнiше використовувана нами методика розрахункiв була описана ранiше [7]. Розра-
ховували змiни вiльної енергiї межi розподiлу субфаза — повiтря (∆G), якi виникають при
появi лiпiду, та енергетичнi коефiцiєнти, що вiдповiдають взаємодiям субфаза — субфаза,
субфаза — лiпiд та лiпiд — лiпiд (Н11, Н12 та Н22 вiдповiдно).
Результати впливу дослiджених ФАР на структурнi та енергетичнi параметри моноша-
рiв з 1-стеароїлфосфатидилхолiну (M ±m, n = 3–4) iлюструє табл. 1. Слiд зазначити, що
використання замiсть води буферного розчину трис-HCl достовiрно не впливає на значення
параметрiв iзотерм стиснення моношарiв. Вплив ДМСО також є незначним, але вiдзнача-
ється зростання рiвня взаємодiй мiж молекулами лiпiду в моношарi пiд дiєю органiчного
розчинника.
Одним з параметрiв, якi характеризують iзотерму стиснення моношару, є площа, що
припадає на одну молекулу лiпiду при нульовому поверхневому тиску (S0). Цей параметр
визначається шляхом екстраполяцiї кiнцевих дiлянок iзотерми, якi вiдповiдають стану мо-
ношару “тверде тiло”, до нульового значення поверхневого тиску. Значний вплив на пара-
метр було виявлено для атропiну, димедролу та пропранололу, пiд дiєю яких значення цього
параметра зростає на 12%, а для iзадрину та йохiмбiну спостерiгається збiльшення площi
на молекулу вiдповiдно на 0,07 й 0,09 нм2 (або на 16 й 20% вiдносно контролю). Це свiд-
чить про змiну щiльностi спакування лiпiдного моношару, ймовiрно, завдяки вбудовуванню
молекул ФАР мiж молекулами фосфолiпiду (див. табл. 1).
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №12 161
За хiмiчною будовою iзадрин та йохiмбiн є дуже рiзними. Враховуючи наявнiсть ве-
ликої за розмiром конденсованої системи в молекулi йохiмбiну, можна припустити таке:
вiдбувається значне екранування заряджених фосфохолiнових голiвок лiпiду незарядже-
ною частиною йохiмбiну, що й спричинює зменшення рiвня взаємодiї мiж молекулами води
(на 49%) та посилення взаємодiї мiж водою й лiпiдом (на 51%). Вiдсутнiсть конденсованої
системи в молекулi iзадрину призводить до меншого вбудовування препарату в моношар та
послаблення екранування заряджених залишкiв лiпiду. Наявнiсть атома азоту iзопропiламi-
нової групи, який може набувати позитивного заряду, призводить до порiвнянного з йохiм-
бiном зростання взаємодiй мiж водою та фосфохолiновими залишками лiпiду. Iстотне зро-
стання пiд впливом iзадрину взаємодiй мiж молекулами лiпiдiв та вiльної енергiї поверхнi
(до 118% для iзадрину та 82% для йохiмбiну) вiдбувається внаслiдок слабкiшого порiвняно
з йохiмбiном екранування фосфохолiнових голiвок фосфолiпiду молекулами iзадрину.
У присутностi атропiну спостерiгається збiльшення площi, що припадає на молекулу
лiпiду за рахунок можливого вбудовування ФАР у структуру моношару. Змiна параметрiв
взаємодiї субфаза — субфаза та субфаза — лiпiд дозволяє припустити проникнення пре-
парату в структуру моношару складноефiрним угрупованням, тодi як частково позитивно
заряджений залишок тропової кислоти молекули атропiну взаємодiє з негативно зарядже-
ними залишками лiпiду, що може призвести й до зростання вiльної енергiї.
Можна припустити, що вплив димедролу на моношар вiдбувається таким чином: у струк-
туру моношарової плiвки вбудовуються фенiльнi радикали [14], а диметиламiноетильне
угруповання, яке може нести на атомi азоту частковий позитивний заряд, взаємодiє з фос-
фохолiновими голiвками лiпiду. При цьому посилюються взаємодiї мiж молекулами води та
лiпiду, а також мiж молекулами лiпiду (параметри H12 й H22). Припустiмо, що в проявi вi-
домої мембранотропної активностi димедролу [14] значну роль може вiдiгравати взаємодiя
димедролу з фосфолiпiдним бiшаром.
Таблиця 1
Сполука
S0,
нм2/молек
Н11,
кал./моль
Н12,
кал./моль
Н22,
кал./моль
∆G,
кал./моль
Вода 0,42± 0,02 36± 4 −46± 5 −331± 12 −21± 4
Буфер 0,43± 0,01 40± 4 −40± 1 −339± 13 −17± 1
Буфер + ДМСО 0,46± 0,01 43± 3 −49± 2 (−393± 20)∗ −22± 1
Iзадрин (0,50± 0,03)∗ 32± 3 (−61± 3)∗ (−407± 9)∗ (−37± 3)∗
Теофiлiн 0,45± 0,03 35± 4 −43± 6 −319± 12 −23± 4
Йохiмбiн + ДМСО (0,55± 0,03)∗∗ (22± 4)∗∗ (−74± 4)∗∗ −386± 11 (−40± 4)∗∗
Празозин + ДМСО 0,44± 0,03 (24± 9)∗∗ (−67± 9)∗∗ −433± 23 (−40± 9)∗∗
Атропiн 0,48± 0,03 32± 3 (−55± 8)∗ (−468± 27)∗ (−28± 5)∗
Димедрол (0,48± 0,02)∗ 35± 2 (−65± 8)∗ −369± 20 (−25± 4)∗
Нiфедипiн + ДМСО (0,40± 0,03)∗∗ (17± 5)∗∗ (−27± 2)∗∗ (−261± 14)∗∗ (−12± 3)∗∗
Пропранолол 0,48± 0,04 36± 2 (−62± 4)∗ −355± 15 (−22± 2)∗
Толбутамiд 0,41± 0,04 43± 2 −35± 4 −299± 18 −22± 3
Клонiдин 0,41± 0,02 44± 3 (−53± 6)∗ (−369± 7)∗ (−23± 3)∗
Мезатон 0,42± 0,02 43± 4 −46± 7 −311± 12 −19± 5
Карбахолiн 0,47± 0,03 (50± 3)∗ (−48± 2)∗ −374± 16 −20± 2
Левамiзол 0,44± 0,03 42± 6 −43± 4 −336± 13 −19± 4
∗Значення вiрогiдно (p < 0,05) вiдрiзняється вiд значення для буферного розчину; ∗∗ — вiрогiдно (p < 0,05)
вiдрiзняється вiд значення для буферного розчину + ДМСО.
162 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №12
Рис. 1. Кластерний аналiз впливу ФАР на моношаровi плiвки з 1-стеароїлфосфатидилхолiну.
Тут i на рис. 2: Курсивом позначено речовини бiорегуляторного класу +I/−II, прямим шрифтом — класу
−I/+II
Вплив пропранололу, для якого характерна мембранотропна активнiсть [15], виявився
близьким до впливу димедролу. Обидва препарати є катiонними амфiфiльними лiкарськи-
ми засобами [10], якi проявляють мiсцеву анестезувальну дiю завдяки своїй неспецифiчнiй
мембранотропнiй активностi. Пiд впливом молекули карбахолiну з позитивним зарядом
збiльшується взаємодiя мiж водою та лiпiдом, а також мiж молекулами лiпiду завдяки дiї
заряджених груп препарату на залишки фосфохолiну. Ймовiрно, що таким чином вiдбува-
ється i взаємодiя клонiдину з моношаровою плiвкою.
Значний вплив на моношаровi плiвки з 1-стеароїлфосфатидилхолiну виявлено для нi-
федипiну, пiд дiєю якого вiдбувалося iстотне зменшення всiх розрахованих параметрiв мо-
ношарiв. Можна припустити, що молекули нiфедипiну не спроможнi вбудовуватися в моно-
шарову плiвку, але при цьому їх дiя призводить до дегiдратацiї моношару, внаслiдок чого
зменшується площа на одну молекулу лiпiду (на 13%), значно послаблюються взаємодiї мiж
молекулами води (на 60%) та зменшується кiлькiсть контактiв мiж молекулами води та лi-
пiду (на 45%). Вiдбувається дуже рiзке послаблення мiжлiпiдних взаємодiй (на 34%), що
також спричинює значне зменшення вiльної енергiї поверхнi (на 45%). Одним з iмовiрних
пояснень такого послаблення є значна роль молекул води у проявi взаємодiй мiж лiпiдними
молекулами.
Отже, значний вплив на розрахованi термодинамiчнi параметри виявлено головним чи-
ном для ФАР, якi активують аденiлатциклазну або iнгiбують фосфоiнозитидну сигнальнi
системи клiтини (найбiльш сильний — для йохiмбiну, iзадрину, атропiну та нiфедипiну).
У попереднiх дослiдженнях було отримано результати впливу ФАР на моношари з син-
тетичного ДСФХ [7]. Взаємодiя ФАР з лiпiдами моношарових плiвок з ДСФХ та з продукту
його ферментативного гiдролiзу 1-стеароїлфосфатидилхолiну вiдбувається значною мiрою
таким самим чином.
Для iнтегральної оцiнки спрямованостi дiї речовин на структурнi та термодинамiчнi
параметри ленгмюрiвських плiвок з 1-стеароїлфосфатидилхолiну нами використано метод
кластерного аналiзу за допомогою програми STATISTICA’99 Edition для Windows.
За результатами кластерного аналiзу (рис. 1), ФАР можна вiднести до двох груп: 1) ФАР,
що активують аденiлатциклазну та (або) iнгiбують фосфоiнозитидну сигнальнi системи
(iзадрин, йохiмбiн, атропiн та димедрол) — бiорегуляторний клас +I/−II; 2) ФАР з проти-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №12 163
Рис. 2. Кластерний аналiз впливу ФАР на моношаровi плiвки з ДСФХ
лежною спрямованiстю дiї вiдносно сигнальних систем клiтини: карбахолiн, мезатон, лева-
мiзол та толбутамiд — бiорегуляторний клас −I/+II. Пропранолол класифiковано невiрно.
Для порiвняння нами наведено результати кластерного аналiзу впливу ФАР на моноша-
ри з ДСФХ (рис. 2), що були отриманi ранiше [7]. Як видно з рис. 2, роздiлення препаратiв
у випадку ДСФХ та лiзоформи ДСФХ значною мiрою збiгаються.
Таким чином, метод мономолекулярних плiвок дозволяє розрiзняти бiорегулятори з рiз-
ною загальною спрямованiстю їх дiї щодо сигнальних систем клiтини. Використовуючи
кластерний аналiз, нами встановлено, що за характером неспецифiчного впливу на лiпiднi
моношаровi плiвки Ленгмюра бiорегулятори можна подiлити на двi групи вiдповiдно за-
гальної спрямованостi їх дiї на клiтиннi системи трансдукцiї сигналу. Результати проведе-
них дослiджень свiдчать про те, що завдяки взаємодiї бiорегулятор — лiпiд було зумовлено
неспецифiчнi бiорегуляторнi ефекти речовин першої з двох розглянутих груп бiорегулято-
рiв. Крiм цього, структурно-функцiональна спiльнiсть бiорегуляторiв у межах двох груп,
що встановлена нами в попереднiх дослiдженнях, може бути поширена не тiльки на взаємо-
дiю бiорегуляторiв з їх безпосереднiми бiлковими мiшенями (стосовно двох унiверсальних
сигнальних систем клiтини), а й на взаємодiю з лiпiдним матриксом бiологiчних мембран
(його фосфолiпiдним компонентом).
1. Кухарь В.П., Луйк А.И., Могилевич С.Е. и др. Химия биорегуляторных процессов. – Киев: Наук.
думка, 1992. – 368 с.
2. Луйк А.И., Могилевич С. Е. Некоторые принципы классификации лекарств // Эксперим. и клинич.
фармакология. – 1992. – 55, № 1. – С. 64–67.
3. Луйк А.И. Иерархическая классификация физиологически активных веществ // Теорет. и эксперим.
химия. – 1998. – 34, № 4. – С. 199–212.
4. Ляхов О.М. Взаємодiя фiзiологiчно-активних речовин з ленгмюрiвськими мономолекулярними плiв-
ками: Автореф. дис. . . . канд. бiол. наук. – Київ, 2006. – 19 с.
5. Прокопенко Р.А. Взаємозв’язок мiж структурою та загальним профiлем фiзiологiчної активностi
речовин, що дiють на скорочуванiсть гладеньких м’язiв: Автореф. дис. . . . канд. бiол. наук. – Київ,
1996. – 22 с.
6. Ляхов О.М., Прокопенко В.В., Прокопенко Р.А., Могилевич С.Є. Особливостi взаємодiї модуляторiв
аденiлатциклазної та фосфоiнозитидної сигнальних систем клiтини з лiпiдними ленгмюрiвськими
моношарами // Укр. бiохiм. журн. – 2006. – 78, № 6. – С. 64–69.
7. Прокопенко Р.А., Ляхов О.М., Могилевич С.Є., Луйк О. I. Взаємодiя модуляторiв фосфолiпiдної та
аденiлатциклазної сигнальних систем клiтини з фосфолiпiдними моношарами // Доп. НАН Украї-
ни. – 2001. – № 3. – С. 189–193.
164 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №12
8. Ляхов О.М., Прокопенко В. В., Прокопенко Р.А., Могилевич С.Є. Взаємодiя модуляторiв фосфолi-
пiдної та аденiлатциклазної сигнальних систем клiтини з фосфолiпiдними моношарами при рiзних
температурах // Там само. – 2002. – № 12. – С. 113–118.
9. Ляхов О.М., Прокопенко В. В., Могилевич С.Є. Вплив модуляторiв сигнальних систем клiтини на
ферментативний гiдролiз фосфолiпiдiв ленгмюрiвських мономолекулярних плiвок // Ukr. Bioorg.
Acta. – 2010. – № 5. – С. 43–48.
10. Kodavanti V.P., Mehendale H.M. Cationic аmphiphilic drugs and phospholipid storage disorder // Pharm.
Rev. – 1990. – 42, No 4. – P. 327–354.
11. Кучеренко Н.Е., Васильев А.Н. Липиды. – Киев: Вища шк., 1985. – 248 с.
12. Антонов В.Ф., Смирнова Е.Ю., Шевченко Е. В. Липидные мембраны при фазовых превращениях. –
Москва: Наука, 1992. – 136 с.
13. Feng Si-shen, Brockman L.H., Mac-Donald R. C. On osmotic-type equations of state for liquid-expanded
monolayers of lipids at the air-water interface // Langmuir. – 1994. – 10. – P. 3188–3194.
14. Mizuuch Н., Katsura Т., Hashimoto Y., Inui К. Transepithelial transport of diphenhydramine across
monolayers of the human intestinal epithelial cell line Caco-2 // Pharm. Res. – 2000. – 17, No 5. –
P. 539–545.
15. Debabrata D. Characterisation of the effects of propranolol on the physical state of platelets membrane //
Arch. Biochem. and Biophys. – 1990. – 276, No 2. – P. 343–347.
Надiйшло до редакцiї 31.05.2010Iнститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї
НАН України, Київ
A.M. Lyakhov, V. V. Prokopenko
Interaction of modulators of the adenylate cyclase and phosphoinositide
signaling systems with Langmuir monolayers made of
1-stearoylphosphatidylcholinee
Interactions of two groups of bioregulators, which oppositely affect the activity of the adenylate and
phosphoinositide cellular signaling systems, with Langmuir monolayer films made of 1-stearoyl-
phosphatidylcholine are studied. It is found that bioregulators, which activate the adenylate cyclase
and (or) inhibit phosphoinositide signaling systems of a cell, significantly influence the structural
and energy characteristics of lipid monolayers at a concentration of 10−4 M.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №12 165
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31093 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T20:59:59Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляхов, О.М. Прокопенко, В.В. 2012-02-22T20:42:52Z 2012-02-22T20:42:52Z 2010 Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну / О.М. Ляхов, В.В. Прокопенко // Доп. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 160-165. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31093 57.011+577.352.22+615.01+577.112.824 Досліджено взаємодію двох груп біорегуляторів, яким властива протилежна спрямованість дії на аденілатциклазну та фосфоінозитидну сигнальні системи клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну. Виявлено, що біорегулятори, які активують аденілатциклазну та (або) інгібують фосфоінозитидну сигнальні системи, концентрацією 1·10^–4 моль/л достовірно змінюють значення структурних і термодинамічних параметрів ліпідних моношарів. Interactions of two groups of bioregulators, which oppositely affect the activity of the adenylate and phosphoinositide cellular signaling systems, with Langmuir monolayer films made of 1-stearoylphosphatidylcholine are studied. It is found that bioregulators, which activate the adenylate cyclase and (or) inhibit phosphoinositide signaling systems of a cell, significantly influence the structural and energy characteristics of lipid monolayers at a concentration of 10^–4 M. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Біохімія Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну Interaction of modulators of the adenylate cyclase and phosphoinositide signaling systems with Langmuir monolayers made of 1-stearoylphosphatidylcholinee Article published earlier |
| spellingShingle | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну Ляхов, О.М. Прокопенко, В.В. Біохімія |
| title | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну |
| title_alt | Interaction of modulators of the adenylate cyclase and phosphoinositide signaling systems with Langmuir monolayers made of 1-stearoylphosphatidylcholinee |
| title_full | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну |
| title_fullStr | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну |
| title_full_unstemmed | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну |
| title_short | Взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну |
| title_sort | взаємодія модуляторів аденілатциклазної та фосфоінозитидної сигнальних систем клітини з ленгмюрівськими моношарами, що сформовані з 1-стеароїлфосфатидилхоліну |
| topic | Біохімія |
| topic_facet | Біохімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31093 |
| work_keys_str_mv | AT lâhovom vzaêmodíâmodulâtorívadenílatciklaznoítafosfoínozitidnoísignalʹnihsistemklítinizlengmûrívsʹkimimonošaramiŝosformovaníz1stearoílfosfatidilholínu AT prokopenkovv vzaêmodíâmodulâtorívadenílatciklaznoítafosfoínozitidnoísignalʹnihsistemklítinizlengmûrívsʹkimimonošaramiŝosformovaníz1stearoílfosfatidilholínu AT lâhovom interactionofmodulatorsoftheadenylatecyclaseandphosphoinositidesignalingsystemswithlangmuirmonolayersmadeof1stearoylphosphatidylcholinee AT prokopenkovv interactionofmodulatorsoftheadenylatecyclaseandphosphoinositidesignalingsystemswithlangmuirmonolayersmadeof1stearoylphosphatidylcholinee |