Механизмы стабилизации гибридных зон у пресноводных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata): тестирование гипотез путем моделирования экологической ниши

• Published in: Доповіді НАН України
• Date: 2010
• Main Authors: Межжерин, С.В., Титар, В.М., Гарбар, А.В., Гарбар, Д.А., Коршунова, Е.Д., Жалай, Е.И.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
• Subjects: Біологія
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31103
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Механизмы стабилизации гибридных зон у пресноводных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata): тестирование гипотез путем моделирования экологической ниши / С.В. Межжерин, В.М. Титар, А.В. Гарбар, Д.А. Гарбар, Е.Д. Коршунова, Е.И. Жалай // Доп. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 144-149. — Бібліогр.: 10 назв. — рос.

Описано зони інтрогресивної гібридизації між східними й західними аловидами легеневих прісноводних молюсків котушки рогової Planorbarius corneus та ставковика великого Lymnaea stagnalis у межах України. Розташування й характер зон гібридизації між аловидами цих, на перший погляд, екологічно близьких видових комплексів багато в чому схожі, хоча розміри зон неоднозначні — в L. stagnalis вона майже у два рази ширше. Моделювання екологічної ніші й екстраполяція на цій основі можливих ареалів аловидів показали, що механізми стабілізації гібридних зон у цих видових комплексах різні: у більш стенобіонтного й відносно нечисленного виду P. corneus — це в першу чергу екологічні фактори, а в еврибіонтного й більш масового L. stagnalis — в основному, очевидно, генетичні. The zone of introgressive hybridization between Eastern and Western European allospecies of pulmonate mollusks Planorbarius corneus and Lymnaea stagnalis within Ukraine is described. The location and nature of the zones of hybridization between these seeming, at first glance, to be ecologically similar complexes of superspecies have much in common, although they differ in sizes — in L. stagnalis, the zone is almost twice larger. Ecological niche modeling and corresponding distribution models show that mechanisms for stabilizing the hybrid zones are different for both allospecies: for the more ecologically specialized and relatively less abundant P. corneus — these are driven primarily by environmental factors, whereas, for the more ecologically general and abundant Lymnaea stagnalis — mostly genetic.