Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах
Вперше публікуються документи з Російського державного військовоісторичного архіву, що ілюструють процес приєднання та заселення БугоДністровського межиріччя після російсько-турецької війни 1787-1791 рр....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Чорноморська минувшина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31130 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах / Є. Бєлова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 123-132. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31130 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-311302025-02-09T10:06:42Z Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах The joining of region between the Bug and the Dniester to the Russian empire in documents Бєлова, Є. Публікація документів Вперше публікуються документи з Російського державного військовоісторичного архіву, що ілюструють процес приєднання та заселення БугоДністровського межиріччя після російсько-турецької війни 1787-1791 рр. It is the first publication of the documents, which illustrate the process of joining and settling of region between the Bug and the Dniester after Russian-Turkish war 1787-1791. 2010 Article Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах / Є. Бєлова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 123-132. — укр. XXXX-0093 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31130 94(477.74)“1791-1793” uk Чорноморська минувшина application/pdf Інституту історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікація документів Публікація документів |
| spellingShingle |
Публікація документів Публікація документів Бєлова, Є. Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах Чорноморська минувшина |
| description |
Вперше публікуються документи з Російського державного військовоісторичного архіву, що ілюструють процес приєднання та заселення БугоДністровського межиріччя після російсько-турецької війни 1787-1791 рр. |
| format |
Article |
| author |
Бєлова, Є. |
| author_facet |
Бєлова, Є. |
| author_sort |
Бєлова, Є. |
| title |
Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах |
| title_short |
Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах |
| title_full |
Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах |
| title_fullStr |
Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах |
| title_full_unstemmed |
Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах |
| title_sort |
приєднання буго-дністровського межиріччя до російської імперії в документах |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Публікація документів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31130 |
| citation_txt |
Приєднання Буго-Дністровського межиріччя до Російської імперії в документах / Є. Бєлова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 123-132. — укр. |
| series |
Чорноморська минувшина |
| work_keys_str_mv |
AT bêlovaê priêdnannâbugodnístrovsʹkogomežiríččâdorosíjsʹkoíímperíívdokumentah AT bêlovaê thejoiningofregionbetweenthebugandthedniestertotherussianempireindocuments |
| first_indexed |
2025-11-25T16:58:00Z |
| last_indexed |
2025-11-25T16:58:00Z |
| _version_ |
1849782313711304704 |
| fulltext |
123
ПУБЛІКАЦІЇ ДОКУМЕНТІВ
УДК 94(477.74)“1791-1793”
Єлєна Бєлова
ПРИЄДНАННЯ БУГО-ДНІСТРОВСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ
ДО РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДОКУМЕНТАХ
Вперше публікуються документи з Російського державного військово-
історичного архіву, що ілюструють процес приєднання та заселення Буго-
Дністровського межиріччя після російсько-турецької війни 1787-1791 рр.
У 1787 р. розпочалась чергова російсько-турецька війна. Внаслідок
воєнних дій до кінця 1789 р. майже вся територія Буго-Дністровського
контролювалась Російською імперією. Частина населених пунктів була
зруйнована і випалена татарами ще в 1787 р. З початком війни для по-
силення російської армії та повернення з Османської імперії запорож-
ців, які перейшли на її землі після зруйнування Запорозької Січі
1775 р., російським урядом оголошується створення Війська вірних ко-
заків (згодом Чорноморське козацьке військо). Саме цим “вірним” чор-
номорським козакам віддали під оселення землі у Буго-Дністровському
межиріччі на південь від річки Ягорлик в Лівобережному Подністров’ї.
На 1790 р. історик М. Дубровин наводить дані про 25 селищ чорномор-
ських козаків.
В листопаді-грудні 1791 р. в Яссах пройшли мирні переговори, що
завершилися підписанням мирного трактату 29 грудня 1791 р. (9 січня
1792 р.). В 3 статті трактату йшлося: “Туреччина поступається Росії
усім простором землі від Дніпра і Буга до Дністра з включенням Очако-
ва. Річка Дністер буде межею обох держав, так що правий берег її на-
лежатиме Туреччині, лівий – Росії”. У 1791 р. на території приєднаної Оча-
ківської області налічувалося близько 19000 осіб. В 1791 р. в козацьких по-
селеннях – 1759 родин, з них – 5068 чоловіків і 4414 жінок. Перед росій-
ським урядом постало завдання заселити прикордонну смугу. За Яссь-
ким договором для жителів Дунайських князівств установлювалися те-
рміни переселення – 14 місяців. За відомостями А. Скальковського піс-
ля укладення Ясського миру 26 молдавських бояр і урядовців одержали
від російського уряду землю в Очаківській області. Бажаючи побудува-
ти торгові і портові міста, князь Г.Потьомкін організував переселення
купців, ремісників, селян на колишні татарські землі.
Запропоновані нижче документи розкривають колонізаційні проце-
си в Буго-Дністровському межиріччі, що відбувались під час російсько-
турецької війни 1787-1790 рр. і після неї.
Документ №1 зберігається у Російському державному військово-
історичному архіві (м. Москва) у фонді 52 “Потьомкін-Таврійський, Гри-
горій Олександрович, князь, генерал-фельдмаршал”. Він являє собою,
проведений в листопаді 1791 р. перепис населених пунктів між Бугом і
124
Дністром з зазначенням кількості дворів. У наведеному переписі-
відомості відсутні відомості про кількість дворів у Кучурганах і селах
чорноморців в районі нижньої течії Дністра. Назви міст і сіл відобрази-
ли міграційні процеси, в зв’язку з чим зустрічаються молдавські, тюрк-
ські, слов'янські назви. Відомість підписана генерал-майором Василем
Степановичем Поповим, який очолював канцелярію князя Г. Потьом-
кіна і згодом став секретарем кабінету Катерини II.
Документі № 2 також з зазначеного вище фонду 52. В ньому наве-
дені відомості про переселення вірмен з міст-фортець Ізмаїла, Ісакчі,
Кілії, Аккермана, Бендер, що залишились в Османській імперії за Яссь-
ким договором. Князь Г. Потьомкін планував заснувати з вірменського
населення місто Григоріополь через, що переселенню вірмен надавалось
особливе значення.
Документ №3 також зберігається у Російському державному війсь-
ково-історичному архіві (м. Москва), але у фонді 43 “Суворов Олександр
Васильович – великий російський полководець”, де зберігаються листи
російського генерального консула в Дунайських князівствах Івана Се-
веріна. За службовим обов’язком він займався розшуком втікачів і об-
міном полонених. У документі № 3 наведений список 34 чоловік, пере-
даних молдавськими урядовцями російській стороні. З червня 1792 р.
по січень 1793 р. виявило бажання повернутися в межі Росії 186 осіб.
Їхній склад наведений у документі №4. 8 січня 1793 р. І.Северин писав
О. Суворову, який наглядав за будівництвом нових фортець і міст у
Південній Україні про те, що зібрані утікачі “розкаялися в скоєному” і,
на думку консула, до них потрібно виявити співчуття “..щоб інші, які
залишилися в князівстві й іншіх місцях Туреччини, почувши про таке
добре ставлення, заохочувались до повернення до Росії”. Документ № 4
підписаний особисто І. Северіном і відправлений з міста-фортеці Ду-
боссари.
В запропонованих нижче документах збережений правопис того
часу. Числові дані наведені у вигляді таблиці.
Документи
Документ №1. Відомість про селища між Бугом і Дністром, при-
єднаних до Російської імперії. 30 листопада 1791 р.
Количество дворов
В северной части на Днестре
Местечко Дубоссары с деревнями Лунгою и Магалою 340
Деревня Гояны 40
Деревня Роги 23
Деревня Маловата 40
Село Кочиерь 60
Село Коржунь 61
Деревня Погребы 37
125
Деревня Кошница 210
Деревня Пыррыта 142
Деревня Дороцкая 68
Деревня Делакю 64
Село Бутор 80
Деревня Старообрядская Спея 57
Деревня Токмаджинь 49
Деревня Тея 52
На Яурлыке
Деревня Илия 28
Деревня Добова 32
Село Малаешти 14
Деревня Окно 29
Деревня Дойбань 11
На Свиной
Деревня Свиная 13
На Кодыме
Местечко Балта 132
Село Андрияшевка 45
Деревня Перлита 48
Деревня Голм 26
Деревня Точилово 27
Деревня Ясенево 4
Деревня Лупанивка 8
Деревня Кумарово 4
Деревня Бырдзово 2
Деревня Кривое Озеро 5
На Буге
Деревня Голта 57
На Делигиоле
Деревня Липецкая 57
Деревня Посецели 46
Деревня ВалиГоцулуй 52
Деревня Ананьина 154
Деревня Геверим 12
Деревня Гандрабулова 38
В степи
Деревня Чорна 43
Деревня Глинная 57
Село Шипка 40
Село Малоешти 60
Село Журавина 34
Итого
Дворов 2404
Душ 10731
126
В южной части черноморцам назначенной по Днестру
Деревня Терновка ―
Село Суваклея ―
Деревня Карагаш ―
Село Слободзея ―
Деревня Чобуружа ―
Деревня Калаглея ―
Деревня Аджидере ―
По Курчугану
Деревня Яссная ―
Деревня Глиная ―
Деревня Корытня ―
Деревня устье Курчугана ―
Зимовник подполковника Никорицы ―
Зимовник кошевого атамана Чепеги ―
Зимовник майора Сутыки ―
Зимовник одного черноморца в лощине ―
Данные уточняются, послали за сведениями
На восточном берегу Делигиольского озера
Деревня Харьковка 42
Деревня Нагай 12
Подпись генерал Василий Попов
РДВІА. – Ф. 52. – Оп. 2. – Спр. 94. – Арк. 72 зв.,73.
Документ №2. Переселення вірмен з турецьких міст до при-
єднаної області між Бугом і Дністром.
Семей Муж. пола Жен. пола
Из Измаила 320 802 850
Исакчи 12 31 20
Килия 120 329 350
Аккерман 142 444 408
Бендеры 120 368 398
(переведены из Кау-
шан)
― ― ―
Итого 714 1974 2026
Всего 4000 душ обоего пола
Из числа измаильских 100 семей, 350 душ обоего пола, за неимени-
ем к перевозу их из Дубоссар подвод, находятся еще в Яссах
РДВІА. – Ф. 52. – Оп. 2. – Спр. 94. – Арк. 74.
127
Документ №3. Іменний список російським підданим, які від-
правлені у Дубоссари. 23 січня 1793 р. Поданий консулом Іваном
Северіном.
1. Спиридон Гаврилов
Отданные молдавским правом (беглые)
2. Андрей Андреев
3. Михайло Новиков
4. Андрей Лючен
5. Павел Новиков
6. Митрофан Васильев
7. Никифор Толстоухов
8. Яков Щербаков
9. Естафий Матгонин
10. Иван Портьяно
11. Фома Рихлицкий
12. Андрей Рябов
13. Данило Исаев
14. Варфоломей Ястребов
15. Алексей Дякен
16. Козьма Григорьев
17. Петр Кирилов
18. Иван Алимов
19. Тимофей Режевский
20. Денис Глотов
21. Павел Лукьянов
22. Исай Иванов
23. Федосий Лоханов
24. Андрей Малишев
25. Степан Веретинин
26. Иван Плесунов
27. Максим Сурин
28. Осип Черещен
29. Павел Ларионов
30. Сидор Петренко
31. Петр Григорьев
32. Федор Медведев
33. Федор Семенов
34. Поликарп Шейнов
35. Савелий Тетерин
РДВІА. – Ф. 43. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 9.
128
Документ №4. Іменний список утікачам російським підда-
ним та іншим особам, відправленим з Молдавії у Росію. 1 березня
1793 р.
1792
1-й отряд
2 июня с подпоручиком Матерном
1. Андрей Петров с женою Анной
2. Илья Иванов с женою Ириной
3. Илья Хмель с женою Зосей
4. Иван Лукьянов
5. Корней Козлов
6. Иван Степанов
7. Василий Кавалчинский
8. Григорий Терновский
2-й отряд
24 июня с корнетом Беличем
9. Зот Сысоев
10. Сергей Гаврилов
11. Дмитрий Михайлов
12. Иван Здор
13. Алексей Савин
3-й отряд
10 августа с прапорщиком Хорватом
14. Павел Поляков
15. Александр Петров
16. Николай Сирб
17. Станчо Мукан
18. Василий Мухин с женою
19. Дмитрий Кочет с сыном
20. Тома Тищун
21. Степан Михайлов
22 Степан Дмитриев
23. Иван Петров
4-й отряд
1 октября с кадетом Матвеевым
24. Данило Войнов
25. Григорий Щепцов
26. Егор Чесноков
27. Прокофий Григорьев
28 Тимофей Елисеев
29. Степан Сирб
5-й отряд
17 ноября с прапорщиком Хорватом
30. Яков Парфенов
31. Василий Михайлов
32. Петр Артян
129
33. Кузьма Аврамченков
34. Максим Лукьянов
35. Никита Орловский
36. Гаврило Северинов
37. Моисей Трус
38. Максим Баригин
39. Михайло Иванов
40. Севостьян Попов
41. Кузьма Семенов.
42. Степан Зубков
43. Василий Угарский.
44. Никита Ялдаков
45. Василий Рохин
46. Федор Гордеев
47. Афанасий Толстобров
48 Василий Богомолов
49 Прокофий Арканов
50. Иван Бобров
51. Филипп Загорский
52. Ларион Андреев
53. Николай Андреев
54. Порфений Никифиров
55. Иван Петров
56. Анисим Ралников
57. Захар Иванов
58. Степан Полетаев
59. Ефрем Иванов
60. Иван Стенин.
61. Финагей Шишков
62. Иван Васильев
63. Федор Бирюков
64. Григорий Лукин
65. Иван Квасников
66. Радион Данилов
67. Данило Черемных
68. Степан Малышев
69. Степан Кодалов
70. Федор Кодошев
71. Василий Акинтеев
72. Степан Соколов
73. Данило Михайлов
74. Савелий Дроздов
75. Егор Поляков
76. Трофим Любимов
77. Федор Лебедев
77. Петр Изонион
78. Петр Седельников
130
79. Иван Соколов
80. Казимир Дубровский.
81. Константин Иванов
82. Иван Щербин.
6-й отряд
18 декабря с корнетом Беличем
83. Ион Обухов
84. Никифор Сахаров
85. Василий Глотов
86. Федор Логинов
87. Василий Юрков
88. Иван Рискинов
89. Иван Васлиьев
90. Корней Антонов
91. Осип Рагальский
92. Степан Сучковский
93. Андрей Терновский
94. Григорий Стороженко
95. Иван Моргун
96. Петр Колесников
97. Осип Карпов
98. Иван Колесников
99. Иван Щербан
100. Федор Цималенко
101. Феоклист Тимофеев
102. Антон Андреев
103. Федор Козловский.
104. Яков Степанов
105. Федор Гребров
106. Панфон Пичугин
107. Иван Мазунов
108. Семен Данилов
109. Василий Иванов
110. Матвей Тютон
111. Егор Баранин
112. Григорий Прокофьев
114. Абрам Бурлаков
115. Алексей Гурьев
116. Павел Малышев
117. Максим Михайлов
118. Алексей Дмитриев
119. Калина Михеев
120. Прокофий Иванов
121. Матвей Трофимов
122. Прохор Сидоров
123. Марко Степанов
131
124. Егор Федоров
125. Кузьма Лушников
126. Василий Самсонов
127. Марко Шишов
128. Григорий Панов
129. Роман Афанасьев
130. Никита Иванов
131. Емельян Васильев
132. Николай Матвеев
1793 год.
7-й отряд.
8 января с поручиком Барданом
138. Спиридон Гаврилов
139. Андрей Андреев
140. Михайло Новиков
141. Андрей Мосин
142. Павел Новиков
143. Митрофан Васильев
144. Никифор Толстоухов
145. Яков Щербаков
146. Евстафий Матюнин
147. Иван Портьянко
148. Фома Рихлицкий
149. Андрей Рябов
150. Данило Нечаев
151. Варфоломей Ястребов
152. Алексей Демен
153. Козьма Григорьев
154. Петр Кирилов
155. Иван Олимов
156. Тимофей Рехевитин
157. Денис Глотов
158. Павел Лукьянов
159. Исай Иванов
160. Андрей Лоханов
161. Андрей Малышев
162. Степан Веретенин
163. Иван Плясунов
164. Максим Сурин
165. Осип Черешен
166. Павел Ларионов
167. Сидор Петренко
168. Петр Григорьев
169. Федор Медведев
170. Федор Семенов
171. Поликарп Шейнов
132
172. Савелий Тетрин
9-й отряд.
25 февраля с поручиком Ноубеком
173. Антон Гудилов
174. Федор Якубовский
175. Андрей Волков
176. Василий Карпов
177. Георгий Топчилов
178. Михайло Давыдов
179. Лука Петров
180. Вышедшитй из плена Степан Гилевский.
РДВІА. – Ф. 43. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 13-16 зв.
Olena Bielova
The joining of region between the Bug and the Dniester
to the Russian empire in documents
It is the first publication of the documents, which illustrate the process of
joining and settling of region between the Bug and the Dniester after Russian-
Turkish war 1787-1791.
УДК 94(477.74):314.93-058.239(093.2)“1808/1822”
Ігор Гулянович
ДО ПИТАННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ
ПЕРШИХ ЖИТЕЛІВ ОДЕСИ ТА ЇЇ ПЕРЕДМІСТЬ
(за матеріалами метричних книг
з фондів Державного архіву Одеської області)
В статті розглянуті згадки про козацьке походження у мешканців при-
міських селищ Одеського градоначальства. В роботі подані шляхи прояву цьо-
го історичного явища у першій половині ХІХ ст. у метричних книгах та сфа-
врографічих пам’ятках. У метричних книгах цей аспект відобразився у згад-
ках термінів “козак” і “старшина”.
Історична пам’ять є вкрай важливою для розвитку людського соці-
уму. Як об’єкт дослідження вона надає можливість прослідкувати тяг-
лість сприйняття тієї чи іншої особи та події в людській свідомості. Для
більшості населення українських земель ХІХ ст. історична пам’ять про
козацтво була достатньо живою, своєрідними актуалізаторами були або
звичайні сільські кобзарі, які співали про гетьманів і отаманів, або мі-
ські інтелектуали, які в своїх працях змальовували достатньо ідеалісти-
чну картину діяльності козацтва на історичній арені. В причорномор-
ському регіоні носіями пам’яті про козацтво були чорноморські козаки
та їхні нащадки.
Мета публікації розглянути яким чином нащадки запорозьких ко-
заків опинилися в степах Причорномор’я та дослідити, як відобразили-
ся згадки про них у метричних книгах.
|