Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці

Публікуються документи з Державного архіву Одеської області, що ілюструють процес підготовки в м. Галац (на той час Османська імперія) польського виступу 1863-1864 рр. проти російської влади. Документи свідчать про використання української складової лідерами польського національного руху. In the art...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Чорноморська минувшина
Дата:2010
Автор: Бачинська, О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інституту історії України НАН України 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31133
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 151-158. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859967167439568896
author Бачинська, О.
author_facet Бачинська, О.
citation_txt Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 151-158. — укр.
collection DSpace DC
container_title Чорноморська минувшина
description Публікуються документи з Державного архіву Одеської області, що ілюструють процес підготовки в м. Галац (на той час Османська імперія) польського виступу 1863-1864 рр. проти російської влади. Документи свідчать про використання української складової лідерами польського національного руху. In the article there are published the documents from State Archives of Odesa region, which illustrate a process of preparation in Galats (Ottoman empire) the Polish uprising of 1863-1864 against Russian power. Documents testify the fact of using the Ukrainian component by the leaders of Polish movement.
first_indexed 2025-12-07T16:21:27Z
format Article
fulltext 151 которым он неоднократно подвергался здесь с тех пор, как принятое им решение сделалось известным. ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 651 за 1872 р. – Арк.1-7. Volodymyr Poltorak The documents on Mihal Chaycovs’kyi in State Archives of Odesa region It is the first publication of the documents from the funds of State Archives of Odesa region, which illustrate an attitude of Russian administration toward such eccentric personality as Mihal Chaycovs’kyi concerning his support made from abroad to Polish national movement in the ХІХ c. and his participation in East War 1853-1856. It is also offered to the readers’ attention the documents of the file on Mihal Chaycovs’kyi’s return to the Russian empire. УДК 94(477.74)“1863” Олена Бачинська УКРАЇНСЬКА СКЛАДОВА У ПОЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ: З ПОВІДОМЛЕНЬ РОСІЙСЬКОГО КОНСУЛА В ГАЛАЦІ Публікуються документи з Державного архіву Одеської області, що ілю- струють процес підготовки в м. Галац (на той час Османська імперія) поль- ського виступу 1863-1864 рр. проти російської влади. Документи свідчать про використання української складової лідерами польського національного руху. Тема польського національного руху ХІХ ст. достатньо досліджена в історичній літературі. Вивчались різні аспекти та складові цього руху, в тому числі й участь у ньому українських діячів, його підтримки на те- риторії України, використання козацької тематики й інших тем україн- ської історії для залучення до лав польського національного руху украї- нців. Під час підготовки і самого польського виступу (повстання) 1863- 1864 рр. у Варшаві був створений Центральний національний комітет, якій згодом став Національним урядом. З представників польської емі- грації створювалася розвинена мережа його підпільних відділень, які мали різні назви – Уряди, Агентства, Комітети та ін. і діяли, крім Росій- ської імперії, в різних країнах – Франції, Румунії, Османській та Авст- рійській імперіях. Польські емігранти підтримували учасників виступу коштами, зброєю, формуванням воєнізованих груп. Найбільш актив- ним в цьому плані виявся центр в Добруджі (тоді Османська імперія). До уваги читачів пропонуються два документи, які демонструють діяльність польських емігрантів в Галаці для підтримки польського виступу 1863 р.459 Автором цих документів є представник російського 459 Так зване Січневе повстання – розпочалось в ніч 9/10 (22/23) січня 1863 р. нападам на російські війська в кількох десятках пунктів одночасно, що мало характер дуже схожий на значну, за територіальним розповсюдженням, партизанську війну. Приборкано навесні 1864 р. 152 консульства в Ізмаїлі та Галаці П.С.Романенко, який особисто надіслав новоросійському та бессарабському генерал-губернатору копії своїх донесень у різні департаменти Міністерства іноземних справ Російської імперії. Павло Степанович Романенко, колезький асесор, мав опікуватися питаннями переселення різних груп населення з територій Османської імперії, Молдови та Волощини до Росії після Східної війни 1853-1856 рр. Як видно з тексту документів, він ще займався зібранням інформації щодо польських справ і відповідно усі його повідомлення мають гриф “Таємно”. Представлені документи відклались у Державному архіві Одеської області у фонді новоросійського та бессарабського генерал-губернатора (ДАОО, ф.1, оп.249, спр.430). Останній пильнував за прикордонною те- риторією між Російською й Османською імперіями, Румунією. У фонді зберігаються чимало документів, які свідчать про стурбованість чинов- ників генерал-губернаторства таємними приготуваннями польських ді- ячів й наявністю озброєних частин на кордонах імперії, враховуючи минулий досвід польського виступу 1830-х рр. і знання ситуації 1863 р. на території Польщі, Литви й Правобережної України. Саме в період написання повідомлень в серпні-вересні 1863 р. стався так званий ви- ступ С.Милковського460 з території Добруджі на територію Молдавії (по- близу з кордонами новоросійського та бессарабського генерал- губернаторства), який мав йти для підтримки польських сил. У представлених повідомленнях важливим пунктом для підтримки польського виступу фігурує Галац, що перебував на той час у складі Османської імперії. Активна діяльність тут лідерів польського руху при- водила до контролю та перевірки будь-яких фактів співчуття, тим- більш підтримки цих діячів різними верствами населення в Південній Україні та Бессарабії. Інколи ці підозри виявлялись безпідставними. Про все це свідчать численні справи в вищезазначеному фонді. У повідомленнях консула відобразилися різні виміри української складової, які намагались використати лідери польського руху для під- тримки своїх ідей. Так, у документі №1 консул П.С.Романенко торкнув- ся питань поповнення (вербування) польських підпільних воєнізованих груп українським і російським населенням (“великоруссами и малорус- сами”), яке проживало у Добруджі. У 1860-х рр. україно-російське насе- лення цього регіону було представлене, здебільшого, українськими селя- нами утікачами і нащадками колишніх задунайських козаків, російське населення – старообрядцями: козаками-некрасівцями та липованами. Досвід залучення місцевого населення Добруджи у військові формуван- ня був набутий під час Східної війни 1853-1856 рр. Подібну ідею акти- вно експлуатував відомий польський емігрант Міхаль Чайковський (Чайка, Мєхмєд Садик-паша). М. Чайковський (по-матері походив з ге- тьманського роду Брюховецьких) спрямував свою діяльність на підго- 460 Сигизмунд Милковський (Miłkowski) (бл. 1820, Подільська губ. – бл.1890, Женева) – видат- ний польський письменник відомий під псевдонімом Том.-Теодора Ежа (Тоm.-Teodor Jeż). Освіту здобув в Одесі та Києві, брав участь у повстанні в Угорщині 1848 р., після проживав в Османській імперії та Волощині, Бельгії та Швейцарії. 153 товку в Україні антиімперського повстання і відновлення Гетьманщи- ни. Ще у 1831 р. він сформував два козацькі загони, якій очолив у так званому польському повстанні, після чого був проголошений “небажа- ною” персоною в Російській імперії461. Після початку Східної війни М. Чайковський сформував на території Добруджі так зване “Оттоманське козацьке військо”. На нашу думку, українське населення Добруджі че- рез різні причини, як під час Східної війни, так і в інший час неактив- но брала участь у подібних формуваннях462. Це відзначав і сам М.Чайковський у своїх спогадах: “Обмаль серед них було Липован – бу- ли то найманці Цигани, Волохи, євреї навіть і бродяги різних народів, яких не хотіли приймати навіть до Запорозької Січі” (“Bardzo mało miedzy niémi było Lipowanów – byli to najemnicy Cyganie, Wolochy, zydzi nawet і brodiaki roznych narodów, ktorych niechciano przyjąć nawet do zaporozkiéj Siczy”)463. Консул в Галаці також зауважив, що українці та росіяни “енергійно відкидають” залучення до польських справ. Проте не можна й категорично заперечувати участь старообрядців у таких воєні- зованих структурах464. Зокрема на це вказують і листи новоросійського і бессарабського генерал-губернатора зі стурбованістю чиновника мож- ливістю підтримки старообрядцями польських емігрантів у 1860-х рр. Як наслідок розпорядження про складання карт Нижнього Подунав’я з зазначенням селищ, в яких проживали старообрядці та інструкції сте- жив за ними465. Іншою українською складовою у документі №1 можна вважати ін- формацію про “якогось Коваленка”, що “прирік себе справі Малоросії, своєї батьківщини”. Описання діяльності та напрямку поїздки Ковален- ка – “через Галац до Константинополя” можна інтерпретувати, як ба- жання налагодити контакти з польськими емігрантами в Галаці й Стамбулі, адже саме в Стамбулі перебував згаданий вище М.Чайковський та його прихильники. Поїздка не виглядає випадковою, якщо врахувати наступне. Лідери польського руху 50-60-х рр. ХІХ ст. поділялись на таких, що відстоювали відновлення держави в межах Ре- чі Посполитої 1772 р. (тобто з правобережними українськими землями в її складі; відновлення, навіть, у варіанті триєдиної держави з Польщі, Литві, України) і таких, що вважали можливим відновити незалежність Гетьманщини. До останніх належав і М. Чайковський466. 461 Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – К., 1994. – Т.1. – С.251-263. 462 Бачинська О. Козацтво в “післякозацьку добу” української історії (кінець XVІІІ – ХІХ ст.)/Олена Бачинська. – Одеса: “Астропринт”, 2009. – С. 183-184. 463 Kozaczyna w Turcyi. Paryz: w drukarni L. Martinet. – Pariz, 1857. – С.61. Маємо інший опублікований не зовсім коректний переклад: “Дуже мало між ними було Липован – зате були найманці Цигани, Волохи, щоб навіть і бурлаки різних народів, які випадково приїхали на Запорозьку Січ”. Див.: Козацька спадщина. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип.4. – С.133. 464 Пригарин А. Русские старообрядцы на Дунае. – Одеса; Измаил; М., 2010. – С.165-166. 465 ДАОО. – Ф.1. – Оп. 249. – Спр. 519. – Арк.6, 14-15; Спр.721. – Арк.3-5, 32-33; Спр.430. – Арк.94, 186-197, 246-258 тощо. 466 Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – К., 1994. – Т.1. – С.251–263; Фалькович С.М. Идейно- политическая борьба в польском освободительном движении 50-60-х годов ХІХ ст. – М., 1966. – С.21– 22. 154 “Невідомий” Коваленко, в тексті документа представлений як уро- дженець Полтавської губернії, студент Санкт-Петербурзького універси- тету, який виборював права студентів у заворушеннях 1861 р., за що й був ув’язнений у Кронштадтську в’язницю. Як виявилось у подальшому під ім’ям Коваленка приховувалась достатньо відома особа – Франц Іл- ліч Ковалінський. Він дійсно навчався і закінчив Санкт-Петербурзький університет, брав участь у студентських заворушеннях, був заарешто- ваний і ув’язнений на два місяці у Петропавлівську, потім Кронштадт- ську в’язниці467. Як з’ясувалось далі, Коваленко-Ковалінський через рік після закінчення університету приїхав зі своїм університетським другом [Ф…], сином поміщика Хотинського повіту до Хотину. В місті він актив- но спілкувався з місцевими поміщиками, а потім під виглядом поїздки до Кишинева, де начебто мав отримати закордонний паспорт, в ніч з 1 на 2 серпня 1863 р. нелегально перетнув прикордоннур. Прут і зник у Молдовавії468. Вже 22 серпня про нього інформує російський консул П.С.Романенко. Слід зауважити, що таємному агенту генерал- губернатора Франц Ковалінський не видався людиною з “поганими знаннями”, навпаки – “молода людина з гарною освітою, обережна в розмовах, не запальна. Гарно розмовляє французькою та німецькою, й, мабуть, без потреби у грошах”. В дипломі університету також з’ясувалось походження Коваленко-Ковалінського з Гродненської губер- нії. Проте іншу версію свого походження він відстоював не лише в Доб- руджі, але й в Бессарабії469. Отже, все свідчило за те, що Коваленко- Ковалінський їхав до Стамбула для вирішення важливих таємних справ і використовував при цьому “українську легенду”. У документі №2 український вимір представляють знайдені консу- лом печатки польських національних організацій, які готували виступ проти Російської імперії. На цих печатках (зображення однієї додаєть- ся, див. с.150) про землі колишньої держави Річ Посполита, які об’єднували землі Польщі, Литви й України до кінця XVІІІ ст. На печат- ках представлена символіка усіх трьох держав у вигляді щитів під одні- єю короною. На щиті, що мав позначати українську складову зображе- ний “козак, який тримає у правій руці меч, і в лівій – хрест”. Консул П.С.Романенко, який описував ці печатки в своєму повідомлені, зазна- чив, що такий “герб був прийнятий Хмельницьким”. Відзначимо, що “лицар-козак з шаблею та мушкетом” залишався за часів Б.Хмельницького гетьманським знаком, а герб Війська Запорозького мав зображення “лицаря-козака із мушкетом” або списом470. Отже, документи Державного архіву Одеської області зберігають чималу інформацію про організацію польського національного руху другої половини ХІХ ст., в яких відображена, в тому числі й українська складова. *** 467 Революционные деятели в России. 468 ДАОО.– Ф.1. – Спр.430. – Арк. 141. 469 Там само. – Арк. 142. 470 Старух О.В. Герб// Українське козацтво. Мала енциклопедія. – К., Запоріжжя, 2002. – С.97. 155 Надані нижче документи публікуються вперше, популярним мето- дом, зі збереженням мовних, граматичних і стилістичних особливостей оригіналу (в тому числі граматичних помилок). Старі кириличні літери “і” та “ѣ” замінені відповідними літерами “и” та “е”. Твердий знак в кінці слів опущений. Непрочитані слова позначені трьома крапками у квад- ратних дужках. Моменти, що потребували додаткового пояснення позначені авто- ром статті в документах цифрами, які відсутні в оригінальних текстах. Документи Документ № 1. Повідомлення керівника російського консуль- ства в Галаці до Міністерства іноземних справ. 22 серпня 1863 р. Копія. Копия с донесения Управляющего Русским Императорским Консу- льством в Галаце Господину Директору Азиатского Департамента Ми- нистерства Иностранных дел от 22 августа 1863 года № 1168. В настоящее время в Галаце и Браилове Агенты Польского револю- ционного Правительства производят усиленную вербовку людей между самым темным классом здешних жителей, пользующихся незавидною репутациею, между классом, который по справедливости можно на- звать грязнейшем поддонком человеческаго общества. Сумма, которой они располагают, как видно велика, потому что каждый завербованный, получает в месяц 10 червонцев. Люди заведу- ющие ею не слишком честны; значительную часть денег они обращают в свою собственность; между тем как их действия и издержки очень трудно контролировать. Вербовка производится для той шайки, кото- рая организуется в Верхней Молдавии. Судя по поспешности вербовки, я допускаю мысль, что они попытаются вторгнуться в наши пределы осенью471. В числе прочего сброда стараются завербовать Великоруссов и Малоруссов, находящихся здесь, но они энергично отвергают это. На днях в Галаце объявлена подписка в пользу [без…] из поляков находя- щихся в городском местном госпитале, где они [….]; Некто Коваленко, якобы помещик Полтавской губернии, студент С.-Петербургского Уни- верситета просидевший вместе с другими в 1861 году в Кронштадской крепости потом выпущенный и поступивший на службу в Корпус Лес- ничих прибыл в Галац, где имел свидание с поляками. Цель его поездки не известна. Поляки хотели и его завербовать, но он отказался, говоря, что обрек себя делу Малороссии, своей родины. Коваленко, молодой че- ловек с поэтическим настроением духа, но весьма плохими познаниями и вообще человек сам по себе не опасный; он желает, придать своему проезду чрез Галац в Константинополь какое-нибудь значение; но судя по сведениям, дошедшим до меня об этой личности, я не думаю чтобы Коваленко мог иметь серьезное поручение. 471 Ймовірно, мова йде, про вищезгаданий виступ С.Милковського. 156 С некоторого времени я заметил // в здешнем Австрийском Консу- ле какую-то недоверчивость ко мне и узнал положительно, что он осо- бенно старается следить за моими действиями. Не подавал, ему ника- кого повода быть ко мне недоверчивым, я стараюсь доискаться причи- ны послужившей к осторожности принятой им в отношении ко мне и из источников весьма положительных узнал, что Австрийский Консул получил из Вены от Министра Полиции секретное предписание следить вообще за действиями агентов Российского Правительства, так как действия их направлены к тому, чтобы произвести в Венгрии всеобщий беспорядок. При всяком удобном случае я стараюсь действиями своими уверить Г.Кремера здешнего Австрийского Консула в совершенно бес- полезной предосторожности принятой им в отношении ко мне по пово- ду высказанного обстоятельства и показать ему ошибку, в которую он впал. Документ № 2. Секретне повідомлення керівника російсько- го консульства в Галаці П. Романенка генеральному консулу в Об’єднаних князівствах Молдавії та Волощини472 барону Оффен- бергу473. 20 вересня 1863 р. Копія. Копия с секретного донесения Г.Управляющего Консульством в Га- лаце П. Романенко к Г. Генеральному Консулу в Соединенных княжест- вах, барону Оффенбергу, от 20-го сентября 1863 г. под № 1354 Галац по географическому своему положению и важности значе- ния, обратил на себя внимание Народного Польского Правительства. Существовавший в Галаце на весьма шатких основаниях Польский Экспедиционный Комитет, состоявший из людей простых, малознача- щих, слабодействовавших, упразднен и заменен Агентством Национа- льного Правительства с ответственными способными личностями, по- лучающими значительные содержания. – Некто Крацовский, дельный и пронырливый поляк, назначен Агентом, помощником ему Винклер и для части исполнительной принят в Агентство Адольф Сташевский. Эти три личности, на днях, выполнили присягу в здешней католической це- ркви на верность служения Польскому Народному Правительству. Не зависимо от учреждения в Галаце Агентсва Польськое Народное Правительство облекло поляка Михайла Мрозовицкого званием чрезвы- чайного Комиссара в полуденных странах, под которыми следует по- дразумевать: Придунайские княжества, Галицию, Южную Россию и Добруджу. Галац, как порт, представляющий более других портов воз- можность к прямым отношениям с Одессою, Константинополем, Туль- 472 З 1857 р. розпочався процес об’єднання князівств Молдови та Волощини в єдину державу, які з 1858 р. отримали назву Об’єднані князівства Молдавії та Волощини, а з січня 1862 р. – Румунія. 473 Оффенберг Генрих Генрихович, барон – 08.08.1863-4.05.1868 – російський генеральний консул в Румунії. 157 чею, Лембергом474 и другими городами, избран пунктом централизации действий Комиссара. В подтверждении сказанного обязанностью считаю представить при этом Вам, Барон, снимки сделанные мною с найденных здесь пе- чатей: Чрезвычайного Комиссара и Агентства Польского Народного Правительства, по которым нельзя не убедиться в действительности существования здесь как того, так и другого. – На обоих печатях изоб- ражена в большом виде корона Польского Царства и под нею три щита: на одном сделан оттиск герба Польши /Белый Орел/, на другом Литвы /Конь-Пóгонь/, а на третьем щите изображен герб Украйны /Козак, держащий в правой руке меч, и в левой – крест/; последний герб был принят Хмельницким. – На одно печати подпись на польском языке Народное Правительство и Комиссар Полуденный; на другой печати на польском же языке Народное Правительство и Агентство Полуденное. Из шифрованой телеграфической депеши моей, адресованной Вам, Барон, 28 Августа, не без известно что я приобрел ключ к Молдавскому шифру; это приобретение дало мне возможность читать все шифро- ванные депеши, адресованные префектом Гикою к Владетельному Кня- зю475 во время высадки инсургентов476 на территории Молдавии в этой шифрованной телеграфической корреспонденции я усмотрел, что Мро- зовицкий, пользующийся особым доверием Польского Национального Правительства, был в близких сношениях с правительством Придунай- ских Княжеств через посредство частного Секретаря Его Светлости Владетельного Князя Балигона де Беня. – Принимая во внимание по- следние обстоятельство я не могу положительно утверждать, но позво- ляю себе предполагать, возможность сношения самого Владетельного Князя с Польским Народным Правительством и допускаю мысль, на ско- лько это возможно, что // самое учреждение в Галаце Агентства, равно как и допускание в Княжествах Польских эмиссаров, есть последствия некоторой уступчивости Его Светлости перед Народным Польским Пра- вительством. Следует заключить, что вместе с учреждением в Галаце Агентства под управлением Крацовского происки поляков, сравнительно, будут скрытные и действительные противу до ныне существовавших, а пото- му чтобы оппонировать Крацовскому и Мрозовицкому Управляемому мною Консульству при имеющихся не значительных материальных средствах представиться более затруднений, вследствие чего увеличе- ние денежных средств моему приемнику [Г.Амбургу] для приискания способных агентов тайных Консульства, – есть необходимость в высшей степени знаменательная. ДАОО. – Ф.1. – Оп.249. – Спр.430. – Арк. 184-185 зв., 230-231зв. 474 Назва м. Львова у ХІХ ст. 475 Голова держави – Об’єднані князівства Молдавія та Волощина. 476 Інсургент – учасник повстання. Тут йдеться про учасників польського Січневого виступу 1863 р. 158 Olena Bachyns’ka Ukrainian component in Polish national movement in the reports of the Russian consul in Galats In the article there are published the documents from State Archives of Odesa region, which illustrate a process of preparation in Galats (Ottoman empire) the Polish uprising of 1863-1864 against Russian power. Documents testify the fact of using the Ukrainian component by the leaders of Polish movement. УДК 93.058.22:281.9(093)(477)“18” Наталя Діанова ЗВ’ЯЗКИ КОЗАЦТВА З ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ В ДОКУМЕНТАХ ХІХ ст. В даній публікації розглядаються документи, що вказують на взаємо- зв’язки українського козацтва і православної церкви у ХІХ ст. Українське козацтво завжди було палким прихильником і відданим захисником православ’я. Козаки опікувалися православними храмами і монастирями, робили чисельні пожертви на користь церкви. Головною козацькою святинею, з якою пов’язані важливі сторінки історії запоро- зьких церков і українського козацтва, значний період часу був Пустин- но-Миколаївський Самарський монастир. Це знайшло підтвердження у дослідженні архієпископа Гавриїла (Розанова), який на основі докумен- тальних матеріалів розглянув історію монастиря, його стосунки із Січчю та роль у духовному житті запорозького козацтва477. У різних регіонах України проявлялося меценатство козаків по від- ношенню до православної церкви. Один із багатьох прикладів має від- ношення до реконструкції християнських святинь у Криму. Завдяки активній діяльності архієпископа Херсонського і Таврійського Інокентія (Борисова) у 1853 р. на руїнах Херсонеса відбудовано невелику церкву, яку 28 лютого освячено в ім’я кн. Володимира. Безпосередній учасник подій – ієромонах Василь у листі до архієпископа Інокентія повідомляв, що під час урочистостей “полковник Війська Донського Андрій Дмитро- вич Юдін із чинами свого полку пожертвував 75 крб. сріблом. Підпол- ковник Війська Донського Микола Степанович Петровський брав участь у благоустрої цієї церкви” 478. У 1782 р. запорожці Іван і Яков Шияни за власний рахунок обладнали головний іконостас Покровської церкви у містечку Нікополь. Портрет Яко- ва Шияна впродовж майже 100 років зберігався в церкві. В 1864 р., з до- зволу Катеринославської духовної консисторії, настоятель Покровської цер- кви протоієрей Карелін передав його оригінал до музею Одеського товари- ства історії та старожитностей, залишивши копію для церкви 479. 477 Гавриил, архиепископ. Историческая записка о Пустынно-Николаевском Самарском монастыре. – Одесса, 1838. – 64 с. 478 Російька національна бібліотека. Відділ рукописів. – Ф. 313. – Д. 37. – С. 470 – 471. 479 ДАОО. – Ф. 93. – Оп. 1. – Спр. 4. – Арк. 72.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31133
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0093
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:21:27Z
publishDate 2010
publisher Інституту історії України НАН України
record_format dspace
spelling Бачинська, О.
2012-02-23T22:55:10Z
2012-02-23T22:55:10Z
2010
Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 151-158. — укр.
XXXX-0093
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31133
94(477.74)“1863”
Публікуються документи з Державного архіву Одеської області, що ілюструють процес підготовки в м. Галац (на той час Османська імперія) польського виступу 1863-1864 рр. проти російської влади. Документи свідчать про використання української складової лідерами польського національного руху.
In the article there are published the documents from State Archives of Odesa region, which illustrate a process of preparation in Galats (Ottoman empire) the Polish uprising of 1863-1864 against Russian power. Documents testify the fact of using the Ukrainian component by the leaders of Polish movement.
uk
Інституту історії України НАН України
Чорноморська минувшина
Публікація документів
Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці
Ukrainian component in Polish national movement in the reports of the Russian consul in Galats
Article
published earlier
spellingShingle Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці
Бачинська, О.
Публікація документів
title Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці
title_alt Ukrainian component in Polish national movement in the reports of the Russian consul in Galats
title_full Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці
title_fullStr Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці
title_full_unstemmed Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці
title_short Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці
title_sort українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в галаці
topic Публікація документів
topic_facet Публікація документів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31133
work_keys_str_mv AT bačinsʹkao ukraínsʹkaskladovaupolʹsʹkomunacíonalʹnomurusízpovídomlenʹrosíisʹkogokonsulavgalací
AT bačinsʹkao ukrainiancomponentinpolishnationalmovementinthereportsoftherussianconsulingalats