Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області
Представлені документи з Державного архіву Одеської області висвітлюють два періоди життя відомого польського й українського письменника та політичного діяча Михала Чайковського (Садик-паші). Перша група документів присвячена подіям на передодні та під час Польського повстання 1863-1864 рр., друга –...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Чорноморська минувшина |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31141 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області / В. Полторак // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 143-151. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31141 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Полторак, В. 2012-02-23T23:29:49Z 2012-02-23T23:29:49Z 2010 Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області / В. Полторак // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 143-151. — укр. XXXX-0093 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31141 94(477.74):303.436.2:929“1857-1872” Представлені документи з Державного архіву Одеської області висвітлюють два періоди життя відомого польського й українського письменника та політичного діяча Михала Чайковського (Садик-паші). Перша група документів присвячена подіям на передодні та під час Польського повстання 1863-1864 рр., друга – переїзду М. Чайковського до Києва у 1872 р. До матеріалу додаються портрети Садик-паші. It is the first publication of the documents from the funds of State Archives of Odesa region, which illustrate an attitude of Russian administration toward such eccentric personality as Mihal Chaycovs’kyi concerning his support made from abroad to Polish national movement in the ХІХ c. and his participation in East War 1853-1856. It is also offered to the readers’ attention the documents of the file on Mihal Chaycovs’kyi’s return to the Russian empire. uk Інституту історії України НАН України Чорноморська минувшина Публікація документів Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області The documents on Mihal Chaycovs’kyi in State Archives of Odesa region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області |
| spellingShingle |
Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області Полторак, В. Публікація документів |
| title_short |
Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області |
| title_full |
Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області |
| title_fullStr |
Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області |
| title_full_unstemmed |
Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області |
| title_sort |
документи про михала чайковського в державному архіві одеської області |
| author |
Полторак, В. |
| author_facet |
Полторак, В. |
| topic |
Публікація документів |
| topic_facet |
Публікація документів |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Чорноморська минувшина |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The documents on Mihal Chaycovs’kyi in State Archives of Odesa region |
| description |
Представлені документи з Державного архіву Одеської області висвітлюють два періоди життя відомого польського й українського письменника та політичного діяча Михала Чайковського (Садик-паші). Перша група документів присвячена подіям на передодні та під час Польського повстання 1863-1864 рр., друга – переїзду М. Чайковського до Києва у 1872 р. До матеріалу додаються портрети Садик-паші.
It is the first publication of the documents from the funds of State Archives of Odesa region, which illustrate an attitude of Russian administration toward such eccentric personality as Mihal Chaycovs’kyi concerning his support made from abroad to Polish national movement in the ХІХ c. and his participation in East War 1853-1856. It is also offered to the readers’ attention the documents of the file on Mihal Chaycovs’kyi’s return to the Russian empire.
|
| issn |
XXXX-0093 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31141 |
| citation_txt |
Документи про Михала Чайковського в Державному архіві Одеської області / В. Полторак // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 143-151. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT poltorakv dokumentipromihalačaikovsʹkogovderžavnomuarhívíodesʹkoíoblastí AT poltorakv thedocumentsonmihalchaycovskyiinstatearchivesofodesaregion |
| first_indexed |
2025-11-26T01:40:00Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:40:00Z |
| _version_ |
1850604232824061952 |
| fulltext |
143
Taras Goncharuk
On using of prisoners’ labour for building of the Boulevard
(Potyomkins’ki) stairs in 1837-1842
(on the materials of Odesa region State Archives)
The presented document was composed in October, 1841 and it was a report
on building of the Poytomkins’ki stairs. A document testifies that at those work the
labour of prisoners was actively used.
УДК 94(477.74):303.436.2:929“1857-1872”
Володимир Полторак
ДОКУМЕНТИ ПРО МИХАЛА ЧАЙКОВСЬКОГО
В ДЕРЖАВНОМУ АРХІВІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Представлені документи з Державного архіву Одеської області ви-
світлюють два періоди життя відомого польського й українського
письменника та політичного діяча Михала Чайковського (Садик-паші).
Перша група документів присвячена подіям на передодні та під час
Польського повстання 1863-1864 рр., друга – переїзду М. Чайковського
до Києва у 1872 р. До матеріалу додаються портрети Садик-паші.
Михал Чайковський, який у 1851-1872 рр. перебуваючи на службі
Османської імперії, мав ім’я Садик-паші, відомий в історичній науці як
письменник, організатор та керівник так званих османських козаків
(“Казак-алай”), авантюрист та творець власної політичної концепції
розвитку східноєвропейських народів. Він вважав, що боротьба Польщі
за незалежність потребує важливої підмоги – створення незалежної ко-
зацької держави на чолі з гетьманом. Його двадцятирічне перебування
в Османській імперії стало періодом активних пошуків союзників у бо-
ротьбі з російським імперіалізмом – і закінчилось примиренням
польського політика з двоголовим орлом. Незважаючи на
приголомшливий вплив Чайковського на події середини ХІХ століття,
його постать досі не стала об’єктом дослідження в сучасній українській
історичній науці. Джерела щодо діяльності Садик-паші розпорошені по
архівах Парижа, Стамбула, Софії, Одеси, Києва, Кракова та багатьох
інших. Ця публікація – спроба хоч трохи наблизитись до розгадки
авантюрної персони Михала Чайковського.
В Державному архіві Одеської області зберігаються документи, що
прямо чи опосередковано висвітлюють два моменти з життя та діяль-
ності Чайковського: побоювань його персони російських чиновників
новоросійського та бессарабського генерал-губернаторства напередодні
та під час польського повстання 1863 р. та переїзду Михала зі Стамбула
до Києва разом з ад’ютантом Адамом Морозовичем. Усі ці документи не
створюють окремої діловодної справи, а є частинами різних одиниць
зберігання.
144
Перша група документів (док. № 1-7) відбиває активізацію діяльно-
сті Садик-паші в Добруджі та Молдові в 1863 р., що надало можливість
російським чиновникам панічно повідомляти своє керівництво про фо-
рмування військових загонів для вторгнення в межі Російської імперії
та про мережу зв’язків Чайковського із польською шляхтою, євреями,
українцями. Дивним чином агенти Садик-паші “виринають” то в Сер-
бії, то в Волощині, то в Австрії, то в Молдові, то на Поділлі й Буковині.
Страх від невгамовної праці цього “павука”, що плів “мереживо” своїх
антиросійських змов, примушував працівників митної сторожі, столо-
начальників та генерал-губернаторів бути пильними настільки, що звіс-
тка про перехід Садик-паші до православ’я і переселення його до Києва
було подією архіважливою – нею керував начальник Петербурзького
військового округу, особа, наближена до імператора, граф Пав-
ло Шувалов. І тут не обійшлося без поворотів долі – тепер вже російські
дипломати намагаються попередити будь-які негативні дії з боку поля-
ків стосовно ще донедавна страхітливого ворога імперського спокою.
Саме такий поворот долі представляє друга група документів (док. № 8-
9), що містяться в окремій справі “О дозволении (разрешении) бывшему
турецкоподданому генералу Садык-паше Чайковскому переехать в Ки-
ев на жительство. О прибывшем с ним польском выходце Адаме Моро-
зовиче431”. Адам Морозович прибув разом з Михалем Чайковським до
Одеси. Він просив оселити його у “Південно-Західному краї в Києві” ра-
зом з Чайковським. На його прохання було зауважено, що спочатку він
має бути переданий “правосуддю уряду та милості Імператора”. Листу-
вання про долю Адама Морозовича тривало майже весь грудень 1872 р.
За цей час він встиг отримати паспорт і оселитися в Києві432.
Вважаєм за потрібне також надати портрети Садика-паші цього
часу, тобто 1860-х рр. (див. с.150) з архівосховища Національної бібліо-
теки “Св.Св. Кирила та Методія” (Софія, Болгарія). Світлини публіку-
ються вперше і дають можливість унаочнити постать героя поданого
листування.
***
Надані нижче документи публікуються вперше, популярним мето-
дом, зі збереженням мовних, граматичних і стилістичних особливостей
оригіналу (в тому числі граматичних помилок). Старі кириличні літери
“і” та “ѣ” замінені відповідними літерами “и” та “е”. Твердий знак в кінці
слів опущений. Непрочитані слова позначені трьома крапками у квад-
ратних дужках.
Моменти, що потребували додаткового пояснення позначені авто-
ром статті в документах цифрами, які відсутні в оригінальних текстах.
431 Адам Морозович (?-1886) – ад’ютант Михала Чайковського.
432 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 651 за 1872 р. – Арк.3-7.
145
Документи:
Документ № 1. Ордер генерал-губернатора Г. Строгонова
титулярному раднику Баласу про спостереження за діями по-
ляків, які після розпуску іноземних легіонів в Османській імперії
оселились в Добруджі. 15 березня 1857 р. Копія.
Вельми секретно
Господину титулярному Советнику433 Баласу
Мною получены следующие сведения: Оттоманская порта по окон-
чании войны, распустила бывшие у нее иностранные легионы434 и на-
правила их под видом колонизации в Добруджу. Человек 500 поляков,
находившихся в составе этих легионов, удалились во внутрь Добруджи
и, разделившись на небольшие партии, избрали себе местом жительства
33 деревни заселенные русскими выходцами435, на пространстве от
Шумлы к берегам Черного моря и от Мачина по низовью Дуная. Поляки
эти, по свом понятиям и образу жизни, стоят несравненно выше окру-
жающего их простого класса народа. В // последнее время они сумели
приобрести над жителями моральную власть и теперь стараются упот-
ребить ее во зло; им уже удалось потушить в русских выходцах желание
возвратиться на родину, проявившееся было вследствие объявления
статей Всемилостивейшего Манифеста436.
Успеху польской пропаганды содействовало отчасти турецкое пра-
вительство, которое, желая удержать народ на месте, запретило выда-
вать нашим выходцам билеты на проезд437 в Галац. Независимо от это-
го Владислав Замойский и Чарторыжский438 отправили своих эмисса-
ров в Турцию из коих Воронич уроженец и помещик [В….нской] губер-
нии недавно прибыл в Тульчу; он отличается пылким умом и решитель-
ным характером.
Поручаю Вашему Благородию иметь самое строгое и бдительное
наблюдение за тем, не проявится ли вредные действия означенных по-
ляков, где либо на нашей границе // и о всяком положительном извес-
433 Титулярний радник – цивільний ранг 9 класу згідно з Табелем про ранги; у ХІХ ст. в Росій-
ській імперії титулярні радники обіймали посади старших помічників столоначальників, ста-
рших помічників секретарів, протоколістів, реєстраторів, перекладачів. Титулярний радник
Балас, скоріш за все, був співробітником Канцелярії новоросійського та бессарабського гене-
рал-губернатора.
434 Іноземні легіони – підрозділи “Казак-алая“ в складі армії Османської імперії, які почали
створюватись у 1851 р., а присягу склали 23 січня 1854 р. До них входили поляки, болгари,
румуни, угорці, турки й євреї. М. Чайковський (Садик-паша) отримав посаду “Міріан-паші” й
особисто розробив моделі одностроїв, допомагав придбати для козаків арабських рисаків.
Загони були розпущені після смерті султана Абдул-Меджида у 1861 р.
435 Російські вихідці – утікачі з Російської імперії – переважно українські селяни-кріпаки, ко-
лишні задунайські козаки, а також росіяни – липовани, некрасовці та ін.
436 Маніфест імператора Олександра ІІ про ліквідацію кріпацтва 19 лютого 1861 р. Цей доку-
мент, на думку російських чиновників, мав дати сигнал “російським вихідцям” – переважно
кріпакам – повернутись до Російської імперії.
437 Білети на проїзд – проїзні документи, що давали можливість жителям Добруджі пересели-
тися через Галац до Російської імперії.
438 Замойський Владислав – один із діячів польської еміграції в Лондоні. Чарторийський Адам
– один із діячів польської еміграції в Парижі. Обидва – хресні батьки дітей М. Чайковського.
146
тии, какое Вы получите по сему предмету немедленно доводить до мое-
го сведения.
Генерал-губернатор А.Г.Строгонов439
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 203. – Спр. 15 за 1857 р. – Арк. 37-37 зв.
Документ № 2. Виписка з донесення керівника консульства
Російської імперії в Галаці в Азіатський департамент №168 про
діяльність ад’ютанта М. Чайковського Горенштейна (Горнш-
тейна) в Подільській губернії з метою агітації євреїв до повс-
тання проти Російської імперії. 13 вересня 1857 р. Копія.
Адъютант Садык-паши440, упомянутый в донесении моем от 31 ав-
густа под №1660 ошибочно назван Арнштейном. Настоящее его имя
Горншейн или Горенштейн. Уроженец Подольской губернии, имеет род-
ственников в Балте и родного брата в Каменец-Подольске. Из даточных
принят в военную службу и находился в 5-м пехотном корпусе. В 1853
году бежал в Турцию и с того времени постоянно состоял при ренега-
те441 Чайковском. Садык-паша, заметив в нем особенную предприим-
чивость и свойственную евреям сметливость, употреблял его к исполне-
нию тайных и дерзостных своих намерений. Так в мае месяце сего го-
да, он был отправлен на ярмарку в Балту (Подольськой губернии) с
письмами ко многим дворям [дворянам] той губернии.
Кроме того главное его поручение состояло в доставлении от Иеру-
салимского Раввина442 открытого письма к евреям проживающим в
России, с наставлением как им действовать на умы простого класса на-
рода, чтобы подготовить их в будущем к восстанию противу властей.
На вызов Чайковского никто из помещиков не отозвался. Недовер-
чивость и холодный прием повсюду сопровождал его агента.
Видя с этой стороны неудачу, Горенштейн с трудом успел склонить
одного из молодых людей написать несколько строк, чтобы представить
Чайковскому, как доказательство своего пребывания в тех местах. Та-
кое отстранение и совершенное отсутствие сочувствия в попытках
Чайковского объясняется тем, что поляки западных губерний совер-
шенно счастливы своим положением и предпринимаемые им меры по-
колебать образ мыслей своих соотечественников, остаются парализо-
ванными.
По известиям, полученным из Тульчи, Горенштейн на сих днях име-
ет прибыть из Константинополя в отошедшую часть Бессарабии с пас-
портом под чужим именем. Цель его приезда еще неизвестна.
439 Строгонов Олександр Григорович (1795-1891) – граф, новоросійський та бессарабський
генерал-губернатор (1854-1862).
440 Садик-паша – ім’я, яке використовував Михал Чайковський після прийняття ісламу в
1851 р. “Садик” турецькою мовою “вірний”.
441 Ренегат – так називали відступників – людей, що відступили від християнства й наверну-
лись до ісламу.
442 Головний рабин Османської імперії, найавторитетніший знавець Священного Писання в
іудаїзмі.
147
Садык-паша потерял доверие здравомыслящих и способнейших по-
ляков, обратился к евреям и чрез них приводит в исполнение свои за-
мыслы. Вообще евреи, с окончанием прошедшей войны, стали слишком
самонадеянны и постепенно приобретая влияние, стремятся достигнуть
некоторой самостоятельности.
Верно: Экспедитор коллежский Асессор [А….]
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 430. – Арк. 48.
Документ № 3. Доповідна записка про емісара М. Чайковсь-
кого Ольшевського, який збирався перейти через російський кор-
дон в районі Новосельця443. 22/23 січня 1862 р. Переклад з фран-
цузької мови. Оригінал.
Из Галаца
Ваше Сиятельство
Считаю долгом довести до сведения В-го Са о сообщенном мне изве-
стии, что некто Ольшевский, польский эмиссар имеет вскоре перейти
Русскую границу у Новосельце.
По дошедшим до меня сведениям человек этот носит тоже имя
Старжинского и ему поручена ренегатом Садик-пашою важная миссия
в Украйне. Он из Сербии444 отправился пассажиром на австрийском
пароходе “Фридрих” в Джорджеве445, оттуда направился на Бухарест, а
затем через Яссы в Буковинию446, и, наконец, перейдет русскую грани-
цу в окрестностях Новосельца, посещая, прежде всего Каменец-
Подольск//
Считаю долгом присовокупить, что некоторого времени лица, же-
лающие тайно перебираться в Россию, преимущественно выбирают
свой путь в пределы России через Буковинию.
Подпись: Оффенберг
Приписка: “Послан адъютант господин Катакази на границу для расс-
ледования. Самого эмиссара не найдено, но выяснилось, что местные
жители переправляли поляков за деньги через границу”.
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 203. – Спр. 2 за 1862 р. – Арк. 1-1 зв.
443 Новоселиця – з 1812 р. місто розділене річкою Рокитнянкою між Російською й Австрійсь-
кою імперіями. В ньому розташовані пункти пропуску через кордон. Тепер районний центр
Чернівецької обл. України.
444 Сербія – з 1815 по 1878 рр. – Сербське князівство. Входило до складу Османської імперії
на правах автономії.
445 Джорджево – місто на березі Дунаю у Волощині, тепер Джурджа (Румунія).
446 Буковинія – Буковина з 1775 р. входила до складу Австрійської імперії. З 1849 по 1918 рр.
мала статус окремого коронного краю. Тепер – східна та центральна частини Чернівецької
обл. України й округ Сучава Румунії.
148
Документ № 4. Фрагмент листа кам’янець-подільскому губе-
рнатору Брауншвейгу447 від ад’ютанта бессарабського військо-
вого губернатора штаб-ротмістра [….] про можливе місце пере-
бування емісара М. Чайковського. Оригінал.
…. в Каменце проживал некто Иосиф Гриневич, и как слышно … он
эмигрировал (в числе) людей, в минувшем году, в польские легионы за
границу и хорошо знаком с Садык-пашею… Этот человек был связан с
Ольшевским и просит обратить на это внимание…
Сверх сего при Садык-паше есть солдат, бежавший из 5 пехотного
корпуса в минувшую войну Горенштейн…. (он) имеет родного брата в
Каменце и можно полагать, что Ольшевский мог быть у этого брата…
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 203. –Спр. 2 за 1862 р. – Арк.4-5, 7, 9 зв., 10.
Документ № 5. Донесення надвірного радника448 Лекса про
військові приготування поляків у Молдавії та про намагання за-
лучити до повстання проти Російської імперії українців. 25 чер-
вня 1863 р. Копія.
Из Галаца
Агент мой, которого я посылал в Текуч, вернулся вечером и объявил
мне, что действительно на тамошнюю ярмарку собралось несколько из-
вестных нам польских деятелей для закупки лошадей, но так как в ны-
нешнем году привезено было на ярмарку мало лошадей, особенно поря-
дочных, то они могли выбрать только пять жеребцов, за которых запла-
тили довольно дорого (от 35 до 40# за каждого). – Из Текуч господа со-
бираются ехать в Фокшаны, где через несколько дней открывается яр-
марка, на которой они надеются найти более хороших лошадей.
Говорят, что в Гуте, в Батуманар и в Дорогаи приготовляют седла,
уздечки и вьюки, в довольно большом количестве.
В Галаце тоже, с некоторых пор, замечено усиленное приготовление
седел и военной амуниции, под наблюдением одного из здешних польс-
ких агентов Сташевского; этот же Сташевский купил вчера в одном
магазине 56 пар шпор.
Говорят, что Садык-паша отправил в Украину прокламацию, в ко-
торой он уговаривает тамошних присоединиться к восстанию. В ответ
на послание ему писали, что Украйна готова восстать, если он приведет
туда несколько казачьих полков из Турции, между тем ему совершенно
не удалось поднять Добруджское малороссийское население449, во всей
шайке, собранной в Тульче и окрестностях нельзя насчитать более 60
рутинов450…
447 Брауншвейг Рудольф Іванович (1822-1880) – подільський губернатор (1860-1864).
448 Надвірний радник – цивільний ранг 7 класу згідно з Табелем про ранги; надвірні радники
у ХІХ ст. обіймали посади столоначальників міністерств і губернських канцелярій.
449 Малоросійське населення – українці, що втекли з Російської імперії та оселились в Добруджі.
450 Рутини – рутени, одна з назв українського населення Добруджі.
149
…Агент мой в Тульче сегодня утром приехал оттуда и донес мне,
что тамошняя шайка начинает вся собираться в Тульче, так что в са-
мом городе нет более ни одного пустого угла. Он насчитывает до 700
человек разного сброда. По его словам они намерены на этих же днях
двинуться в Бессарабию с целью силою ворваться в Россию.
Тульчинские вожди уверяли моего агента, что они ожидают боль-
шое сочувствие в Бессарабии и что при переходе через русскую грани-
цу, шайка их сильно возрастет так как там много поляков, которые го-
товы восстать, но не имеют только оружия; оружие же будет им достав-
лено…
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 430. – Арк. 86 зв.
Документ № 6. Донесення про зібрану інформацію відносно
інсургентів451 у Молдавії № 291. Про вербування в Молдавії доб-
ровольців Садик-пашею до загонів, що мають на меті допомогу
повсталим полякам. 14 вересня 1863 р. Оригінал.
Начальника Скулянского таможенного округа м. Новоселица. Секретно
Господину Новороссийскому и Бессарабскому генерал-губернатору,
Генерал Адъютанту Коцебу452
По собранным мною сведениям
1) Главным агентом польской эмиграции в Северной Молдавии есть
какой-то поляк, среднего роста, очень пожилых лет, носит очки453, как
утвердительно уверяют, Садык-паша. – Он все время проживал в Гер-
цах и в Дорогой и к нему являлись все прибывающие в верхнюю часть
Молдавии эмигранты, которых он снабжал турецкими паспортами,
деньгами и потом направлял на разные пункты Буковины, преимущес-
твенно на Синоуцы. Но так как в последнее время надзор за границею
между верхней Молдавией и Буковиною со стороны Австрии значи-
тельно усилился, то агент этот уехал в Ботушаны /где ныне назначен
сборный пункт/ откуда он намерен переправлять инсургентов на Суча-
ву и окрестности, потому что граница там очень слабо занята Австрий-
скими войсками.
2) Вербовка продолжается как в Молдавии, так и в Буковине, и на
днях из Австрийской Финансовой Стражи /Finanzwacher/454 располо-
женой на протяжении сухопутной Австрийской границы бежал один
Ober-Aufseher и четыре Finanzwacher и поступили в ряды мятежников
в Молдавии.
3) Говорят, что ныне по затруднительному переходу мятежников в
Буковину, их накопилось в верхней части Молдавии //до 800 пеших и
451 Інсургенти – повстанці.
452 Коцебу Павло Остапович (1801-1884) – новоросійський та бессарабський генерал-
губернатор (1862-1874).
453 Окуляри – як видно зі світлин 1860-х рр., копії яких зберігаються в Національній бібліотеці
імені “Св.Св.Кирила та Методія” (Софія, Болгарія), Садик-паша в цей час не носив окуляри.
454 Австрійська Фінансова Стража (Finanzwacher) – прикордонна митна служба Австрійської
імперії. Ober-Aufseher – офіцер АФС, Finanzwacher – рядовий АФС.
150
400 конных, но, по моему мнению, число последних чрезвычайно пре-
увеличено. Может быть, они и имеют намерения сделать нападение на
некоторые пункты Бессарабии, чтобы беспокоить войска, но из слов их
“что они идут до Варшавы” и из других обстоятельств, заключить долж-
но, что у них нет намерения прорваться в Подольскую губернию, где
они не могут рассчитывать ни на малейшее сочувствие населения.
О чем честь имею почтительнейше донести Вашему Высокопревос-
ходительству.
Начальник Скулянского Таможенного Округа455, Есаул [В…]
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 430. – Арк. 205-206.
Документ № 7. Телеграма із С.-Петербурга від П.Шувалова456
генерал-губернатору П.Коцебу457 про дозвіл М. Чайковському від-
правитись до Києва після прибуття до Одеси із Костантинопо-
ля. 30 листопада 1872 р. Оригінал.
Сообщаю Вашему Высокопревосходительству, что по имеющему
прибыть на днях (из) Константинополя (в) Одессу Михаилу Чайковскому
Высочайше разрешено отправиться в Киев.
Документ № 8. Повідомлення від російського посла в Костан-
тинополі Коцебі Павлу Євстафійовичу. 6 грудня 1872 р. Про дії від-
носно М.Чайковського після його приїзду до Росії. Оригінал.
Садык-паша отправляется в Киев из Одессы для поселения в Киеве,
который назначен ему для жительства по распоряжению начальника
ІІІ-го отделения458 Собственной Его Императорского Величества Канце-
лярии.
// Возвращение в Россию этого выходца, пользовавшегося – как
Вам известно – видным положением в Турции и большим влиянием на
своих соотечественников, произвело сильное неудовольствие, не только
между ярыми Поляками, но и между турками, австрийцами и англича-
нами // вследствии сего весьма может статься, что Поляки, находящи-
еся под влиянием враждебных нам интриг, весьма рады были бы вос-
пользоваться каким-либо случаем, чтобы компрометировать Чайковско-
го в глазах наших властей. Возможно также, что они попытаются при-
чинить ему, даже в России, затруднения и неприятности подобные тем,
455 Скулянська Митна Округа – бригада 5-ї (Одеської) округи Окремого корпусу прикордонної
варти Міністерства фінансів Російської імперії. Тепер Скуляни – село в Республіці Молдова на
березір. Прут на кордоні з Румунією.
456 Шувалов Павло Андрійович (1830-1908) – російський дипломат і військовий діяч,
начальник штаба військ гвардії та Петербурзького військового округу (1867-1877), член
Головного військово-тюремного комітету.
457 Генерал-губернатор – Коцебу П.О. (див. вище).
458 ІІІ відділення – підрозділ Власної Його Імператорської Величності канцелярії, що займався
політичним розшуком, здійснював цензуру, вів боротьбу із старообрядництвом та сектантст-
вом тощо.
151
которым он неоднократно подвергался здесь с тех пор, как принятое
им решение сделалось известным.
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 249. – Спр. 651 за 1872 р. – Арк.1-7.
Volodymyr Poltorak
The documents on Mihal Chaycovs’kyi in State Archives of Odesa region
It is the first publication of the documents from the funds of State Archives of
Odesa region, which illustrate an attitude of Russian administration toward such
eccentric personality as Mihal Chaycovs’kyi concerning his support made from
abroad to Polish national movement in the ХІХ c. and his participation in East War
1853-1856. It is also offered to the readers’ attention the documents of the file on
Mihal Chaycovs’kyi’s return to the Russian empire.
УДК 94(477.74)“1863”
Олена Бачинська
УКРАЇНСЬКА СКЛАДОВА У ПОЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ:
З ПОВІДОМЛЕНЬ РОСІЙСЬКОГО КОНСУЛА В ГАЛАЦІ
Публікуються документи з Державного архіву Одеської області, що ілю-
струють процес підготовки в м. Галац (на той час Османська імперія) поль-
ського виступу 1863-1864 рр. проти російської влади. Документи свідчать
про використання української складової лідерами польського національного
руху.
Тема польського національного руху ХІХ ст. достатньо досліджена в
історичній літературі. Вивчались різні аспекти та складові цього руху, в
тому числі й участь у ньому українських діячів, його підтримки на те-
риторії України, використання козацької тематики й інших тем україн-
ської історії для залучення до лав польського національного руху украї-
нців. Під час підготовки і самого польського виступу (повстання) 1863-
1864 рр. у Варшаві був створений Центральний національний комітет,
якій згодом став Національним урядом. З представників польської емі-
грації створювалася розвинена мережа його підпільних відділень, які
мали різні назви – Уряди, Агентства, Комітети та ін. і діяли, крім Росій-
ської імперії, в різних країнах – Франції, Румунії, Османській та Авст-
рійській імперіях. Польські емігранти підтримували учасників виступу
коштами, зброєю, формуванням воєнізованих груп. Найбільш актив-
ним в цьому плані виявся центр в Добруджі (тоді Османська імперія).
До уваги читачів пропонуються два документи, які демонструють
діяльність польських емігрантів в Галаці для підтримки польського
виступу 1863 р.459 Автором цих документів є представник російського
459 Так зване Січневе повстання – розпочалось в ніч 9/10 (22/23) січня 1863 р. нападам на
російські війська в кількох десятках пунктів одночасно, що мало характер дуже схожий на
значну, за територіальним розповсюдженням, партизанську війну. Приборкано навесні 1864 р.
|