Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії
Дане дослідження про Череваня Антона Самійловича, першого доктора історичних наук, професора на Полтавщині, про становлення його як історика-професіонала у російських університетах, куди його закинула дисидентська доля як неблагонадійного після перебування у німецькому полоні у роки Другої світової...
Saved in:
| Published in: | Чорноморський літопис |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інституту історії України НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31190 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії / Г.Т. Капустян // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 112-115. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859807796306903040 |
|---|---|
| author | Капустян, Г.Т. |
| author_facet | Капустян, Г.Т. |
| citation_txt | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії / Г.Т. Капустян // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 112-115. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Чорноморський літопис |
| description | Дане дослідження про Череваня Антона Самійловича, першого доктора історичних наук, професора на Полтавщині, про становлення його як історика-професіонала у російських університетах, куди його закинула дисидентська доля як неблагонадійного після перебування у німецькому полоні у роки Другої світової війни.
Данное исследование о Череване Антоне Самойловиче, первом докторе исторических наук, профессоре на Полтавщине, о становлении его как историка-профессионала в российских университетах, куда его завела диссидентская судьба как неблагонадежного после пребывания в немецком плену в годы Второй мировой войны.
This research about Cherevan Anton Samiylovych, the first doctor, professor of Poltava region, on his formation as a professional historian in Russian universities, where he was brought by a dissident fate as a suspected after being in German captivity during World War II.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:17:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
Чорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітопис
112
УДК 63.3 (4 Укр) 61
Г. Т. Капустян
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА І ГРОМАДСЬКА
ДІЯЛЬНІСТЬ
АНТОНА САМІЙЛОВИЧА ЧЕРЕВАНЯ У РОСІЇ
Дане дослідження про Череваня Антона Самійловича, першого доктора
історичних наук, професора на Полтавщині, про становлення його як історика-
професіонала у російських університетах, куди його закинула дисидентська доля
як неблагонадійного після перебування у німецькому полоні у роки Другої світової
війни.
Ключові слова: радянський тоталітарний режим, політичні утиски за пере-
конання, Антон Черевань.
Данное исследование о Череване Антоне Самойловиче, первом докторе исто-
рических наук, профессоре на Полтавщине, о становлении его как историка-
профессионала в российских университетах, куда его завела диссидентская
судьба как неблагонадежного после пребывания в немецком плену в годы Второй
мировой войны.
Ключевые слова: советский тоталитарный режим, политические преследо-
вания за убеждения, Антон Черевань.
This research about Cherevan Anton Samiylovych, the first doctor, professor of Pol-
tava region, on his formation as a professional historian in Russian universities, where he
was brought by a dissident fate as a suspected after being in German captivity during
World War II.
Key words: The Soviet totalitarian regime, political oppression for their convictions,
Anton Cherevan.
Антон Самійлович Черевань – унікальна люди-
на, вчений, педагог, історик, громадянин. Людина,
яка на власній долі пережила історичні злами
радянської тоталітарної моделі суспільства.
В автобіографії, складеній у 1962 році Антон
Самійлович зазначив, що народився він 4 серпня
1906 року в с. Глинськ Опішнянського району, що
на Полтавщині, в сім’ї селянина-бідняка. З
дев’ятирічного віку 3 роки наймитував пастухом, а
потім жив у своїй родині.
У 1926-1928 роках працював на комсомольсь-
кій і радянській роботах.
Протягом 1928-1930 років служив у Червоній
Армії в м. Лубни.
Навчався на робітфаці Харківського інституту
соціального виховання (1930-1931 рр.) і в Харків-
ському юридичному комвузі (1931-1932 рр.).
У 1932-1934 роках працював пропагандистом
ЦК ЛКСМУ і головою Всеукраїнського бюро про-
летстуду.
Антон Самійлович завуалював особисту пе-
ршу репресію після вбивства Кірова: з кінця
1934 до осені 1935 року працював педагогом
дитячого прийомника Харківського обласного
управління НКВС.
Протягом 1935-1941 років навчався на історич-
ному факультеті і в аспірантурі при кафедрі історії
СРСР Харківського державного університету.
У червні 1941 року добровольцем вступив до
лав Червоної Армії, служив командиром взводу, а
потім – у штабі 411 стрілецької дивізії і в штабі
686 стройового полку.
У травні 1942 року – він, у числі оточених ра-
дянських військ під Харковом, потрапляє до німе-
цького полону, будучи контуженим та тяжко по-
раненим у голову. Антон Самійлович до кінця бе-
резня 1945 року перебував у концентраційному та-
борі для військовополонених на півдні Німеччини.
В кінці березня йому вдалося втекти у напрямку
швейцарського кордону і опинитися за лінією фронту.
Будучи переконаним у необхідності подальшо-
го власного буття на Батьківщині, звертається до
радянської військової місії, що функціонувала при
військах союзників з метою повернення додому.
Після підступних і тривалих допитів у СМЕРШі∗
∗ Абревіатура початкових російських літер гасла «Смерть
шпионам!» – відділ контррозвідки народного комісаріату обо-
рони (НКО) СРСР; СМЕРШ був сформований для оборони ти-
лу Червоної Армії, боротьби з дезертирством, шпигунами і
диверсантами, а також виконував репресивні функції серед вій-
ськовослужбовців та мирного населення.
ВипускВипускВипускВипуск 2. 20102. 20102. 20102. 2010
113
А. С. Черевань бере участь у формуванні радянсь-
кої дивізії (28 тис. осіб) у місті Гальброні, а у чер-
вні місяці батальйон, у якому він служив коміса-
ром, передислоковується у радянську зону окупа-
ції Німеччини.
З початком війни з Японією добровільно по-
їхав у діючу армію на Далекий Схід і служив у
Забайкало-Амурському військовому окрузі до
червня 1946 року.
З фронту повертається до університету, завер-
шує третій курс аспірантури. У травні 1948 року
захищає кандидатську дисертацію «Селянський
рух проти закріпачення на Лівобережній Україні
(50-70 рр. ХVІІІ ст.)».
Однак, як зазначав А. С. Черевань: «Я не зміг
отримати роботу у вищому навчальному закладі
України через політичну недовіру по причині пе-
ребування у полоні і змушений виїхати на Урал, у
Перм, де отримав посаду ст. викладача Пермсько-
го (Молотовського) державного університету». На
кафедрі історії СРСР історико-філологічного фа-
культету Молотовського університету він читає
курси: «Історія СРСР (період феодалізму)», «Дже-
релознавство історії СРСР», «Історія південних і
західних слов’ян», отримує посаду доцента.
Епоха «пізнього сталінізму» визначала полі-
тично неблагонадійних, «ворогів народу», зали-
шила негативний слід у долях людських. Продов-
жувались політичні репресії. У Молотовському
державному університеті відголоском «справи лі-
карів», за словами викладача М. Г. Гуревича, стало
полювання на євреїв [1, с. 182]. У серпні 1953 року
звільняють з роботи доцента кафедри вищої алгеб-
ри А. Раік, її брат мешкав у Нью-Йорку, завідувача
кафедри всесвітньої історії доцента Льва Хаїмови-
ча Кертмана. Звільняють і Антона Самійловича
Череваня, але за іншими мотивами. Секретар пар-
ткому університету В. В. Кузнецов виправдовую-
чись, зазначав, що «товариші Кертман і Черевань
звільнені з університету по причині скорочення
штатів і на законних підставах» [1, с. 179]. Однак,
стосовно А. С. Череваня уточнювалось: «Раніше
був членом КПРС. Перебував у німецькому полоні
з травня 1942 р. і до закінчення війни – 1945 ро-
ку». Звільнення з політичних мотивів відбулось,
незважаючи на брак в університеті викладачів з
науковими ступенями. Серед 189 викладачів уні-
верситету лише 67 мали учену ступінь. На істори-
ко-філологічному таких було 9 [1, с. 179, 180]. Ан-
тон Самійлович згадував обставини свого звіль-
нення: «Критичні зауваження з мого боку на адре-
су тимчасово виконуючого обов’язки завідувача
кафедри історії СРСР Хітрова П. І. викликали не-
доброзичливе ставлення до мене і навесні, у
зв’язку із можливим закриттям історичного відді-
лення, я був звільнений з університету».
Природній інтелект, освіченість, кремезність
характеру допомогли вистояти А. С. Череваню у
протиборстві з потужною радянською тоталітар-
ною системою. А. С. Черевань подає документи на
конкурс по заміщенню вакантних посад доцента в
університети: Карело-Фінський (Петрозаводськ),
Узбецький (Самарканд), Чернівецький; в педагогі-
чні інститути: Смоленський, Великолуцький, Но-
возибківський і Челябінський. Він надсилає теле-
грами і листи у більш ніж тридцять вузів Радянсь-
кого Союзу з метою вияснення наявності вакант-
них місць з його спеціальності. Свідченням того,
що існували вакантні місця на заміщення посади
доцента, було те, що деякі університети, зокрема
Киргизький та Казахський, просили А. С. Чере-
ваня надіслати документи, але згодом відповіда-
ли: «Повертаємо Ваші документи за відсутністю
вакансій на кафедрі історії СРСР». А. С. Черевань
у пошуках роботи двічі побував у Москві, Києві,
Полтаві, Харкові, Свердловську. Виконуючий
обов’язки директора Полтавського педінституту
погоджується прийняти його на посаду доцента,
але заступник міністра освіти УРСР Гуленко кате-
горично проти цього. Після безуспішних спроб
знайти роботу на посаді доцента з історичних дис-
циплін у будь-якому вузі СРСР, він надсилає листа
до Голови Президії Верховної Ради СРСР
К. Є. Ворошилова, де визначає причину відмов йо-
го чисельних прохань щодо працевлаштування:
«шляхом переписки я намагався вияснити наяв-
ність вакантних місць по моїй спеціальності, але
це не дало позитивних результатів. Мені або зо-
всім відмовляли, або, після ознайомлення з моєю
біографією, делікатно відмовляли у наданні робо-
ти». Подібного листа було надіслано до відділу
науки ЦК КПРС. Після цього йому дозволено пра-
цювати у Молотовському міському вечірньому
університеті марксизму-ленінізму. У червні 1954
року Антона Самійловича обирають на конкурсній
основі на посаду доцента. У травні 1956 року після
поновлення в лавах членів КПРС, А. С. Череваня
обирають завідувачем кафедри історії СРСР Ка-
рельського педагогічного університету.
Антон Самійлович, відстоюючи права грома-
дянина, людини в непростій ситуації, що диктува-
лася умовами функціонування радянської тоталі-
тарної системи, наполегливо працює над майбут-
ньою докторською дисертацією. Об’єктом його
подальших наукових досліджень залишається се-
лянство. Якщо кандидатська дисертація була при-
свячена протестним мотивам українського селянс-
тва проти закріпачення у ХVІІІ ст., то об’єктом
докторського дослідження стають державні селяни
Європейської півночі та Уралу, їх соціально-
економічний та правовий стан у другій половині
ХVІІІ – 30-х роках ХІХ ст. До наукового обігу
вперше вводяться унікальні історичні джерела з
Центрального державного історичного архіву в
Ленінграді, відділу рукописів Ленінградської біб-
ліотеки АН СРСР, Центрального державного архі-
ву древніх актів, а також маса історичних докуме-
нтів, які автор почерпнув у чисельних фондах міс-
цевих архівів Архангельська, Вологди, Томська,
Кіровська, Свердловська тощо. Основну масу ви-
робників матеріальних благ у цьому районі скла-
дали державні селяни, що формувалися протягом
ХVI – XVIII ст. із числа місцевого неслов’янського
населення і руських людей, головно утікачів з ін-
Чорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітопис
114
ших регіонів від непосильного тяжкого феодаль-
но-кріпосницького гніту окремих феодалів і фео-
дальної держави. Вагоме місце в дисертаційному
дослідженні займає місце правового становища
державних селян, які на той час по всій території
Росії становили понад 40 % від усього селянства.
У дисертаційному дослідженні вивчено система-
тичну історію формування стану державних селян
на окраїнах Росії як наслідок багатовікового опору
народних мас проти феодального гніту, освоєння
ними величезних територій Європейської півночі,
Приуралля, Уралу та Сибіру всупереч волі кріпос-
ницького уряду [2].
Попередні дослідники соціально-економічної істо-
рії Уралу та Європейської півночі вивчали історію
розвитку промисловості виключно у крупній вотчин-
ні, купецькій та державній мануфактурі. Професор
В. І. Стрельський у відгуку на докторську дисертацію
А. С. Череваня зазначав, що розвитку селянської про-
мисловості, кораблебудування, проникнення товарно-
грошових відносин у державне село присвячено три
глави дисертації, що само собою є «абсолютно новою
сторінкою в історико-економічній літературі по Уралу
і Європейській півночі».
У доволі непростих умовах творилась доктор-
ська дисертація, підготовка якої вимагала надзви-
чайної зосередженості, часу, розуміння з боку ке-
рівництва наукою в СРСР. 3.07.1961 А. С. Черева-
нь звертається до завідувача відділом науки ЦК
КПРС про переведення його на посаду старшого
наукового співробітника для завершення доктор-
ської дисертації. Позицію дисертанта підтримує
доволі авторитетна особистість серед історичного
співтовариства, голова експертної комісії з історії
Північно-західної Ради з питань координації і пла-
нування науково-дослідних робіт з гуманітарних
наук професор Мавродін. Однак, не вдалося подо-
лати перепон і на цьому шляху.
У трудовій книжці Череваня Антона Самійло-
вича 10.10.1962 записано: «Звільнено із займаної
посади у зв’язку з переведенням у розпорядження
міністерства освіти УРСР». Антон Самійлович по-
вертається на батьківщину, працює доцентом, а
згодом професором кафедри історії СРСР та УРСР
на історичному факультеті Полтавського держав-
ного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка,
читає курси історії СРСР (період феодалізму), до-
поміжних історичних дисциплін, джерелознавство,
історіографію. Антон Самійлович Черевань став
першим доктором історичних наук Полтавщини,
захистивши у 1968 році докторську дисертацію на
масштабну тему: «Очерки истории социально-
экономического и правового положения государ-
ственных крестьян Урала и европейского Севера
России до реформы Киселева», якій автор присвя-
тив декілька років життя. Захист відбувся у Київсь-
кому ордена Леніна державному університеті ім.
Т. Г. Шевченка, та як визнавав сам автор, як історик-
професіонал він сформувався в університетах Росії.
Від себе додамо: титанічна працездатність,
глибокі професійні переконання, величезне ба-
жання відстояти і захистити власні людські, гро-
мадянські права привели до перемоги неординар-
ної особистості над потужними важелями радян-
ської суспільно-політичної системи, спрямовани-
ми на підпорядкування людини під єдиний радян-
ський шаблон.
Не просто вдався захист докторської дисерта-
ції. Адже то був час розквіту радянських анонімок,
які творили заздрісні і злі люди. Зволікалося за-
твердження докторської дисертації. Доцент Пол-
тавського державного педагогічного інституту ім.
В. Г. Короленка Верезомська Олександра Луківна,
нині покійна, надзвичайно порядна і мудра жінка,
а таким зазвичай було близьке оточення Антона
Самійловича, згадувала: «Антон Самійлович взяв
мою руку і сказав: «Шуро, моя докторська дисер-
тація обов’язково буде затверджена». Він був гли-
боко переконаний у правильності результатів своїх
наукових здобутків, і готовий їх захищати. Вища
атестаційна комісія (ВАК) СРСР затвердила наслідки
захисту тільки через два з половиною роки після дода-
ткового рецензування дисертації» [3, с. 16].
Антон Самійлович в останні місяці свого життя
тяжко хворів. Його хвороба ускладнювалася скла-
дними стосунками з керівництвом кафедри. Ниці
сірі люди заздрили здібностям, фундаментальним
знанням, непідкупному авторитету серед студен-
тів, його науковим успіхам.
У його полтавській просторій, світлій трикім-
натній квартирі, що на вулиці Леваневського, 9 го-
ловним скарбом якої залишається унікальна (третя
по рахунку) бібліотека і незабутні приватні, я б на-
звала дисидентські, зустрічі з учнями. За роки мо-
го студентства це були часи щасливого спілкуван-
ня, формування світоглядних громадянських засад.
Антона Самійловича дуже непокоїло радянське
табу на дослідження резонансних суспільно-
політичних тем: голодоморів, політичних репре-
сій. «Шкода, – говорив він улітку 1974 року, – що
підуть із життя професійні історики, свідки тих
подій. А ми в змозі дослідити, дати відповідну
оцінку доволі непростій політичній ситуації».
Його дуже непокоїли прояви надмірної бюрок-
ратизації суспільно-політичного життя в країні.
Він порівнював доступність влади у різні епохи:
«У 1930-і рр. легше було попасти на прийом до
Любченка, у Харкові, – говорив він, – ніж сьогодні
до голови сільради».
Антон Самійлович щиро відгукувався на за-
прошення різних офіційних установ прочитати ле-
кцію. Вважав у такий спосіб можливим за радян-
ського суспільно-політичного контролю просвіти-
ти народ. Він у душі був інтернаціоналістом, про-
тивником расової чи національної дискримінації.
Наводив приклади глобальних історичних мігра-
ційних людських потоків: великого переселення
народів III – IV ст. н.е., завойовницьких воєн, аси-
міляцій тощо. Робив висновок: «Яка може бути
мова про чистоту нації, раси?»
Антон Самійлович щиро вірив у торжество до-
бра і справедливості. Тому, що сам був таким.
ВипускВипускВипускВипуск 2. 20102. 20102. 20102. 2010
115
Він був надзвичайно принциповим, відстою-
ючи власну позицію, безпринципним із
кар’єристами та науковими підлабузниками.
Щиро прощав людські помилки. Відстоював у
ректораті, деканатах інтереси студентів. «Адже
студенти – теж люди», – говорив він. У ті роки
непросто жилось особливо студентам-історикам.
Ми перебували на особливому ідеологічному
детекторі. У кожній студентській групі були
«стукачі». Антон Самійлович про це знав і нама-
гався убезпечити нас від необдуманих кроків,
щоб не мати зайвих клопотів у педінституті, а то
і в управлінні спецслужб.
Антона Самійловича поважали студенти за лю-
дяність, глибину знань, за демократизм. Назавжди
залишилась в пам’яті відкрита череванівська по-
смішка, його відоме «Чому?», звернення до студе-
нтів-істориків: «Кожної миті відчувайте себе істо-
риками. На вулиці ставте запитання: а в зв’язку з
чим і чому була збудована ця споруда чи пам’ятка
архітектури тощо? Шукайте відповіді».
Антон Самійлович любив Полтаву. Йому подо-
балось наодинці, зі студентами чи з молодшим си-
ном Гришею бродити її зеленими садами, вулиця-
ми, пагорбами. Це були незабутні інтелектуальні
прогулянки…
З літа 1974 року стан здоров’я професора Чере-
ваня різко погіршився, коли хвороба відступала,
Антон Самійлович інтенсивно працював, щиро ді-
лився з учнями своїм досвідом, поспішав жити.
У березні 1975 року природа скаженіла. Різко
змінювалася температура повітря, після інтенсив-
ного потепління швидко похолодало, на першу зе-
лену траву випав березневий сніг. Антона Самій-
ловича госпіталізували до лікарні. Стрибав
кров’яний тиск, почастішали серцеві напади. Про-
фесор свідомо ставився до власного стану здо-
ров’я. «Чертовски хотілось би ще пожити!» – вир-
валось у нього в один із останніх наших відвідин.
24 березня 1975 року Антон Самійлович відійшов
у вічність, полишивши по собі добру пам’ять вче-
ного, учителя, громадянина, унікальної Людини.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Лейбович Олег. В городе М. Очерки социальной повседневности советской провинции. – М. : «РОССПЭН», 2008.
2. Черевань А. С. Очерки истории социально-экономического и правового положения государственных крестьян
Урала и европейского севера России до реформы П. Д. Киселева : Автореф. дисс... д-ра ист. наук. – Киев, 1968.
3. Єрмак О. П. Життєвий і творчий шлях А. С. Череваня // Перші Череванівські читання. Зб. мат-лів регіональної на-
ук.-практ. конф. – Полтава : ІОЦ ПДУ, 2007. – 98 с.
РЕЦЕНЗЕНТИ: д.і.н., професор Г. В. Боряк; к.і.н., доцент Є. Г. Сінкевич
© Г. Т. Капустян, 2010 Стаття надійшла до редакції 22.06.2010
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31190 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2079-682Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:17:49Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Капустян, Г.Т. 2012-02-25T22:48:27Z 2012-02-25T22:48:27Z 2010 Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії / Г.Т. Капустян // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 112-115. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2079-682Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31190 63.3 (4 Укр) 61 Дане дослідження про Череваня Антона Самійловича, першого доктора історичних наук, професора на Полтавщині, про становлення його як історика-професіонала у російських університетах, куди його закинула дисидентська доля як неблагонадійного після перебування у німецькому полоні у роки Другої світової війни. Данное исследование о Череване Антоне Самойловиче, первом докторе исторических наук, профессоре на Полтавщине, о становлении его как историка-профессионала в российских университетах, куда его завела диссидентская судьба как неблагонадежного после пребывания в немецком плену в годы Второй мировой войны. This research about Cherevan Anton Samiylovych, the first doctor, professor of Poltava region, on his formation as a professional historian in Russian universities, where he was brought by a dissident fate as a suspected after being in German captivity during World War II. uk Інституту історії України НАН України Чорноморський літопис Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії Research, teaching and public activities of Anton Samiylovych Cherevan in Russia Article published earlier |
| spellingShingle | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії Капустян, Г.Т. Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні |
| title | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії |
| title_alt | Research, teaching and public activities of Anton Samiylovych Cherevan in Russia |
| title_full | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії |
| title_fullStr | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії |
| title_full_unstemmed | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії |
| title_short | Науково-педагогічна і громадська діяльність Антона Самойловича Череваня у Росії |
| title_sort | науково-педагогічна і громадська діяльність антона самойловича череваня у росії |
| topic | Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні |
| topic_facet | Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31190 |
| work_keys_str_mv | AT kapustângt naukovopedagogíčnaígromadsʹkadíâlʹnístʹantonasamoilovičačerevanâurosíí AT kapustângt researchteachingandpublicactivitiesofantonsamiylovychcherevaninrussia |