Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі
У другій половині XIX століття Кримський півострів став привабливим туристичним об’єктом із наявністю безлічі пам’яток історії та культури. В цей період свій розвиток отримала література науково-популярного жанру, з якої можна було почерпнути відомості про визначні пам’ятки краю. Серед великої науко...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Чорноморський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31193 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі / Є.В. Молочко // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 128-131. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860260415185879040 |
|---|---|
| author | Молочко, Є.В. |
| author_facet | Молочко, Є.В. |
| citation_txt | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі / Є.В. Молочко // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 128-131. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Чорноморський літопис |
| description | У другій половині XIX століття Кримський півострів став привабливим туристичним об’єктом із наявністю безлічі пам’яток історії та культури. В цей період свій розвиток отримала література науково-популярного жанру, з якої можна було почерпнути відомості про визначні пам’ятки краю. Серед великої наукової спадщини про Крим виділяються праці Василя Христофоровича Кондаракі, метою яких була популяризація історико-культурної спадщини півострова. Наведені ним відомості про збережені пам’ятки історії та культури є цінним джерелом для відтворення повної картини дослідження цієї теми.
Во второй половине XIX века Крымский полуостров стал привлекательным туристическим объектом с наличием множества памятников истории и культуры. В этот период свое развитие получила литература научно-популярного жанра, из которой можно было почерпнуть сведения о достопримечательностях края. Среди обширного научного наследия о Крыме выделяются труды Василия Христофоровича Кондараки, целью которых была популяризация историко-культурного наследия полуострова. Приводимые им сведения о сохранившихся памятниках истории и культуры являются ценным источником для воссоздания полной картины исследования этой темы.
In the second half of the XIX century the peninsula has become an attractive tourist destination with the presence of numerous monuments of history and culture. During this period, its development was literature of popular science, from which it was possible to gather information about the sights edge. Among the extensive scientific heritage of the Crimea distinguished works of Basil Khristoforovich Kondaraki whose purpose was to popularize the historical and cultural heritage peninsula. He gives information about the surviving monuments of history and culture are a valuable source for reconstruction of a complete picture of research on the topic.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:54:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
128
УДК 06.076:351.853(477.75)
Є. В. Молочко
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА
КУЛЬТУРИ КРИМУ
У ТВОРЧОМУ НАРОБКУ В. Х. КОНДАРАКІ
У другій половині XIX століття Кримський півострів став привабливим тури-
стичним об’єктом із наявністю безлічі пам’яток історії та культури. В цей період
свій розвиток отримала література науково-популярного жанру, з якої можна бу-
ло почерпнути відомості про визначні пам’ятки краю. Серед великої наукової спа-
дщини про Крим виділяються праці Василя Христофоровича Кондаракі, метою
яких була популяризація історико-культурної спадщини півострова. Наведені ним
відомості про збережені пам’ятки історії та культури є цінним джерелом для від-
творення повної картини дослідження цієї теми.
Ключові слова: пам’яткознавство, історико-культурна спадщина, Крим, охо-
рона пам’яток, Василь Кондаракі.
Во второй половине XIX века Крымский полуостров стал привлекательным
туристическим объектом с наличием множества памятников истории и культу-
ры. В этот период свое развитие получила литература научно-популярного
жанра, из которой можно было почерпнуть сведения о достопримечательностях
края. Среди обширного научного наследия о Крыме выделяются труды Василия
Христофоровича Кондараки, целью которых была популяризация историко-
культурного наследия полуострова. Приводимые им сведения о сохранившихся
памятниках истории и культуры являются ценным источником для воссоздания
полной картины исследования этой темы.
Ключевые слова: памятниковедение, историко-культурное наследие, Крым,
охрана памятников, Василий Кондараки.
In the second half of the XIX century the peninsula has become an attractive tourist
destination with the presence of numerous monuments of history and culture. During this
period, its development was literature of popular science, from which it was possible to
gather information about the sights edge. Among the extensive scientific heritage of the
Crimea distinguished works of Basil Khristoforovich Kondaraki whose purpose was to
popularize the historical and cultural heritage peninsula. He gives information about the
surviving monuments of history and culture are a valuable source for reconstruction of a
complete picture of research on the topic.
Key words: monument studying, historical and cultural heritage, Crimea, protection
monuments, Basiliy Kondaraki.
Друга половина ХІХ століття відзначена поси-
ленням інтересу до історико-культурної спадщини
Криму. В цей час поширення отримала краєзнавча
література популяризаторського характеру, яка
узагальнювала, систематизувала, адаптувала до
запитів читачів наявні відомості про стан пам’яток
історії та культури краю. Вона, в першу чергу,
служила формою прилучення масової публіки до
питань вивчення, дослідження та охорони спад-
щини, а також надавала можливість більш доклад-
но ознайомитися з цією проблематикою. Наукова
діяльність краєзнавців була способом освоєння іс-
торико-культурної спадщини Криму, придбанням
різнобічних знань про специфіку розвитку його
охорони. При цьому вона сприяла залученню бі-
льшої кількості пам’яток в екскурсійні програми
по півострову, сприяла охоронним заходам. У
зв’язку з цим є актуальним вивчення творчої спа-
дщини краєзнавців, які працювали на ниві істори-
чного кримознавства. Серед них почесне місце за-
ймав Василь Христофорович Кондаракі (1834-
1886), краєзнавча діяльність якого викликає без-
сумнівний інтерес у сучасних вчених. Досліджен-
ня його внеску в поширення знань про край дозво-
лить найбільш повно відобразити вивчення
пам’яток історії та культури Криму в другій поло-
вині XIX століття.
Основні аспекти діяльності В. Х. Кондаракі в
цьому напрямі найбільш повно проаналізовано в
публікаціях доктора історичних наук, професора
ВипускВипускВипускВипуск 2. 20102. 20102. 20102. 2010
129
Андрія Анатолійовича Непомнящего [1]. Автор
провів глибокий аналіз наукової спадщини крає-
знавця, зробивши аргументовані висновки про її
значення. Дослідник вперше склав повний список
публікацій В. Х. Кондаракі [2]. Серед джерел важ-
ливе місце займають опубліковані матеріали у пері-
одичних виданнях та наукові праці.
Василь Христофорович Кондаракі народився
25 січня 1834 року в Сімферополі. Початкову освіту
він отримав у приватному пансіоні педагога Бюргера,
а 1852 року закінчив Феодосійське повітове училище.
14 квітня 1852 року В. Х. Кондаракі поступив на слу-
жбу в канцелярію Таврійського губернського проку-
рора, звідки звільнився за власним проханням
13 січня 1854 року. З 5 квітня 1855 року він пра-
цював канцелярським служителем у Таврійській
казенній палаті, а з 4 травня – помічником столо-
начальника палати з земському столу. 14 грудня
1855 року краєзнавець звільнився з казенної палати, а
31 грудня 1855 року був прийнятий канцелярським
служителем Начальника Таврійської губернії.
12 травня 1856 року Василь Христофорович на посаді
перекладача поступив на службу до Феодосійського
центрального карантинного управління, де пропрацю-
вав до виходу у відставку [3, с. 41].
Краєзнавча діяльність В. Х. Кондаракі почалася з
1855-1857 роках з появи перших заміток у централь-
них газетах. 1857 року в «Санкт-Петербургских ведо-
мостях» була опублікована одна з його перших статей
«Внутренняя корреспонденция», присвячена побу-
ту кримських татар [4]. 1857 року в «Одесском ве-
стнике» було видано ще дві статті «Основание
крымских колоний со времен императрицы Екате-
рины II» та «Садоводство и сельское хозяйство в
Крыму». У першій статті автор популяризував один з
видів пам’яток унікальної історико-культурної спад-
щини Кримського півострова.
З 1858 року В. Х. Кондаракі постійно проживав
в Ялті, так як був відряджений туди для виконання
обов’язків комісара Ялтинської карантинної заста-
ви. 24 травня 1858 року він одночасно призначе-
ний тимчасово виконуючим обов’язки перекладача
Євпаторійського карантину [5, арк. 6]. Краєзнавець
приймав у Ялті московських і петербурзьких дослід-
ників, які вивчали пам’ятки історії та культури Криму.
В. Х. Кондаракі указом Сенату № 165 від
19 вересня 1861 р. був проведений за вислугу ро-
ків у губернські секретарі зі старшинством з
23 червня 1860 р. 1861 і 1863 рр. він брав активну
участь при підготовці та проведенні екскурсій для
царської родини з відвідуванням пам’яток історії
та культури Південного берега Криму. 12 жовтня
1861 р. й 17 жовтня 1863 р. за це він був нагоро-
джений діамантовим перснем. Указом Сенату
№ 174 від 27 серпня 1864 р. В. Х. Кондаракі був
проведений за вислугу років у колезькі секретарі зі
старшинством з 23 липня 1863 р. 7 квітня 1864 р.
він обраний Ялтинським дворянським товарист-
вом директором місцевого тюремного відділення й
затверджений на цій посаді 5 березня 1865 р.
30 травня 1867 р. вчений указом Сенату № 103
проведений за вислугу років у титулярні радники
зі старшинством з 23 липня 1866 р [5, арк. 9–11].
Краєзнавча діяльність В. Х. Кондараки багато-
гранна, про що свідчить велика кількість публіка-
цій, присвячених дослідженням з історії, географії
та етнографії Криму. Значний інтерес у вченого ви-
кликали вивчення, дослідження та популяризація
пам’яток історії та культури краю. У другій половині
60-х років XIX століття Василь Христофорович опуб-
лікував свої статті в «Одесском вестнике», «Николае-
вском вестнике» й «Полицейском листке Керчь-
Еникальского градоначальства» [6].
1867 року в «Николаевском вестнике» був
виданий перший цикл статей В. Х. Кондаракі
«Очерки Крыма», значну частину з яких скла-
дав опис кримських старожитностей. У цьому
ж році в Миколаєві вийшов путівник по Криму
В. Х. Кондаракі «Подробное описание Южного
берега Крыма» [7], де автор склав популярний
огляд історико-краєзнавчої спадщини краю.
Краєзнавець на основі використання великого
археологічного матеріалу описав історичні
пам’ятки як туристичні об’єкти. 9 липня 1867
року за цю роботу вчений отримав у нагороду
від імператриці діамантовий перстень.
1885 року в Москві був виданий «Новый об-
стоятельный путеводитель по Крыму» [8], в якому
В. Х. Кондаракі ознайомив читача з пам’ятками іс-
торії та культури. При цьому особливе місце було
приділено опису пам’яток Ялти [9, с. 164].
Василь Христофорович з 1869 року друкував
свої публікації в «Новороссийских ведомостях», а
з 1870 року в «Записках императорского Общества
сельского хозяйства Южной России», дійсним
членом якого він був. 27 грудня 1868 року вчений
був обраний кореспондентом Одеського товарист-
ва історії та старожитностей, а 1876 року переве-
дений в дійсні члени [3, с. 45].
Наступні роки краєзнавець працював над підгото-
вкою до публікації багатотомного «Универсального
описания Крыма», присвяченого різним аспектам роз-
витку Криму. Видання роботи енциклопедичного ха-
рактеру було започатковано по волі імператора Олек-
сандра II, від якого Василь Христофорович повинен
був отримати на створення праці 6 тисяч рублів. Ав-
тор неодноразово стикався з проблемами фінансового
характеру, тому в рукописному вигляді залишилася
велика кількість матеріалів.
Видані чотири томи (17 частин) «Универсаль-
ного описания Крыма» мали великий успіх серед
сучасників. 1870 року в газеті «Новороссийские
ведомости» почали друкуватися уривки з цієї пра-
ці. У редакційній замітці зазначалося, що робота
В. Х. Кондаракі переставляла собою всебічний
твір у плані висвітлення обширного матеріалу [10].
Перша частина «Универсального описания Кры-
ма» вийшла окремим томом 1873 року в Миколаєві з
докладними даними по історії, географії, ботаніки,
зоології Криму [11]. 1875 року краєзнавець відновив
видання роботи в Петербурзі, де було опубліковано
чотири томи, що включали 17 частин [12]. Обширний
Чорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітопис
130
історико-етнографічний матеріал, освітлений у роботі,
не був досконально знайомий авторові. До значних
недоліків деяких частин відноситься недостовірність
окремих частин тексту, що зумовлено недосконалим
вивченням автора правдивості джерел. Не дивлячись
на все це, робота В. Х. Кондаракі як популярний посі-
бник, який знайомив з різними аспектами життя
Кримського півострова, не мала собі рівних [13, с. 38].
Значний інтерес викликали представлені автором ві-
домості про збереження пам’яток історії та культури
краю, їх охорону та дослідження. Через знайомство
читаючої публіки з правдивим станом справ у цьому
напрямку В. Х. Кондараки популяризував історико-
культурну спадщину Криму.
Краєзнавець особливу увагу приділив істо-
ричним описами міст Криму в розділі «Истори-
ческая судьба крымских городов». Він вказав
основні етапи їх розвитку, періоди найвищого
розквіту і занепаду. Інтерес представляють ві-
домості про стан пам’яток Криму в другій по-
ловині XIX століття, про реставраційні роботи
щодо їх відновлення.
Питання дослідження та охорони історико-
культурної спадщини Криму займали першорядне
місце в науковій діяльності В. Х. Кондаракі.
1 червня 1876 року він звернувся з проханням до
голови Імператорської археологічної комісії Сергія
Григоровича Строганова з приводу його клопо-
тання про заміщення місця директора Керченсько-
го музею старожитностей. Але 1878 року це місце
зайняв Степан Іванович Веребрюсов. 1884 року
краєзнавець звернувся в Археологічну комісію з
проханням від 28 березня 1884 року про призна-
чення його на посаду директора Керченського му-
зею старожитностей, але безуспішно. Василь Хри-
стофорович писав подібного роду прохання в Ар-
хеологічну комісію після призначення П. І. Гросса
на посаду директора музею [14, арк. 13–18].
Російсько-турецька війна 1877 року тяжко позна-
чилося на фінансовому становищі В. Х. Кондаракі,
тому він прагнув отримати місце кореспондента в сто-
личних газетах. 1880 року вчений звернувся з
проханням про визначення на службу перекла-
дачем до голови Російського географічного то-
вариства, але відповіді не отримав.
На початку 80-х років XIX століття В. Х. Кон-
даракі займався підготовкою до видання багато-
томного зібрання творів, присвяченого до віко-
вого ювілею приєднання Криму до Російської
імперії. Для його видання він виклопотав гро-
шову допомогу у розмірі 10 тисяч рублів. 1883
року було опубліковано зібрання творів «В па-
мять столетия Крыма» у десяти томах, які вклю-
чали роботи різних років про Крим [15]. Вчений
перевидав «Универсальное описание Крыма»,
доповнивши його матеріалами, які з-за фінансо-
вих труднощів не опублікував раніше. До нього
увійшли географічний огляд, двотомний опис
етнографії півострова, історичні нариси, худож-
ні твори, зібраний краєзнавцем фольклор крим-
ських греків та кримських татар. У цьому ви-
данні В. Х. Кондаракі також приділив велику
увагу опису пам’яток історії та культури Криму,
доповнивши їх новими відомостями.
30 листопада 1883 року Василь Христофорович
переведений з дійсних членів до числа членів
співробітників Російського географічного товари-
ства. Він був прийнятий у дійсні члени Московсь-
кого товариства давньоруського мистецтва, одній
їх основних цілей діяльності якого була наукова
розробка й збори пам’яток давньоруського мисте-
цтва. Краєзнавець співпрацював з Московським
товариством історії та старожитностей [13, с. 41].
1883 року за внесок у вивчення історії Криму
В. Х. Кондаракі був нагороджений болгарської
медаллю «За науку і мистецтво» II ступеня, засно-
вану 24 березня 1883 року. Помер краєзнавець
15 листопада 1886 року [16].
Серед великої наукової спадщини Василя Хри-
стофоровича виділяється немала кількість неопуб-
лікованих робіт. Інтерес представляють роботи
«Взгляд на Крымский полуостров» (1881), «Ялта»
(1881) «Два слова на речь, произнесённую
Г. Мережковским об открытиях его в Крыму» (1881),
які зберігаються в архіві Російського географічно-
го товариства у Санкт-Петербурзі. Неопубліковані
ґрунтовні статті «Первобытные жилища человека
в Крыму и древнейшие укрепления тавроскифов,
указанные Страбоном в Тавриде» (1868) та «Ка-
менные бабы Новороссийских степей» (1867) збе-
рігаються у фонді Одеського товариства історії та
старожитностей Інституту рукописів Національної
бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Руко-
писні матеріали краєзнавця, пов’язані з вивчення
археології Криму, зберігаються у Державному ар-
хіві Одеської області [3, с. 71].
Краєзнавча діяльність В. Х. Кондараки носила
популяризаторський характер. Його науково-
популярні роботи містять безліч цінних відомос-
тей про збереженні в другій половині XIX століття
пам’яток історії та культури Криму.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Непомнящий А. А. Подвижник крымского краеведения – В. Х. Кондараки / А. А. Непомнящий // Историческое на-
следие Крыма. – 2003. – № 1. – С. 19–43; Непомнящий А. А. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок XX
століття): Біобібліографічне дослідження / А. А. Непомнящий. – Сімферополь : Бізнес-Інформ, 2003. – 456 с.
2. Непомнящий А. А. История и этнография народов Крыма: Библиография и архивы (конец XVIII – начало ХХ века) /
А. А. Непомнящий. – Симферополь : Доля, 2001. – 816 с.
3. Непомнящий А. А. Подвижники крымоведения / А. А. Непомнящий. – Симферополь, 2006. – (Библиография кры-
моведения; Вып. 7). – С. 40–72.
ВипускВипускВипускВипуск 2. 20102. 20102. 20102. 2010
131
4. Кондараки В. Х. Внутренняя корреспонденция Санкт-Петербургских ведомостей. Феодосия, 12 июня /
В. Х. Кондараки // СПб. ведомости. – 1857. – 3 июля.
5. Институт русской литературы (Пушкинский дом) РАН, ф. 265, оп. 2, д. 1264.
6. Кондараки В. Х. Ялта / В. Х. Кондараки // Николаевский вестник. – 1865. – 26 августа; Его же. Замечательные ок-
рестности Ялты // Там же. – 1865. – 4 ноября, 15 ноября. Его же. Древние памятники в Алупке // Одесский вест-
ник. – 1865. – 3 июля; Его же. Свадебные обряды у татар // Полицейский листок Керчь-Еникальского градона-
чальства. – 1865. – 17 октября.
7. Кондараки В. Х. Подробное описание Южного берега Крыма с картой / В. Х. Кондараки. – Николаев, 1867. – 143 с.
8. Кондараки В. Х. Новый обстоятельственный путеводитель по Крыму / В. Х. Кондараки. – М., 1885. – III, 160, IV с.
9. Непомнящий А. А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма: по-
следняя треть XVIII – начало XX века / А. А. Непомнящий / Ин-т украинской археографии и источниковедения им.
М. С. Грушевского НАН Украины. – К., 1995. – 211 с. – (Научно-справочные издания по истории Украины; Вып. 46).
10. [Редакционная заметка о готовящемся к изданию «Универсальном описании Крыма»] // Новороссийские ведомо-
сти. – 1870. – 27 марта.
11. Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма / В. Х. Кондараки. – Т. 1: [Топографический обзор полуострова
для путешественников]. – Николаев, 1873. – 234 с.
12. Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма: В 4 т. / В. Х. Кондараки. – СПб., 1875.
13. Непомнящий А. А. Подвижник крымского краеведения – В. Х. Кондараки / А. А. Непомнящий // Историческое на-
следие Крыма. – 2003. – № 1. – С. 19–43.
14. Институт истории материальной культуры РАН, рукописный архив, ф.1 (1876 г.), д.6.
15. Кондараки В. Х. В память столетия Крыма: Исторические картины Тавриды / В. Х. Кондараки. – М, 1883.– VI, 282, II с.
16. Новороссийский телеграф. – Одесса, 1886. – 16 (28) нояб. – С. 1; Одесский листок. – 1886. – 16 (28) нояб. – С. 1.
РЕЦЕНЗЕНТИ: д.і.н., професор Г. В. Боряк; к.і.н., доцент Є. Г. Сінкевич
© Є. В. Молочко, 2010 Стаття надійшла до редакції 03.09.2010
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31193 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2079-682Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:54:34Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Молочко, Є.В. 2012-02-25T22:59:34Z 2012-02-25T22:59:34Z 2010 Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі / Є.В. Молочко // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 128-131. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2079-682Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31193 06.076:351.853(477.75) У другій половині XIX століття Кримський півострів став привабливим туристичним об’єктом із наявністю безлічі пам’яток історії та культури. В цей період свій розвиток отримала література науково-популярного жанру, з якої можна було почерпнути відомості про визначні пам’ятки краю. Серед великої наукової спадщини про Крим виділяються праці Василя Христофоровича Кондаракі, метою яких була популяризація історико-культурної спадщини півострова. Наведені ним відомості про збережені пам’ятки історії та культури є цінним джерелом для відтворення повної картини дослідження цієї теми. Во второй половине XIX века Крымский полуостров стал привлекательным туристическим объектом с наличием множества памятников истории и культуры. В этот период свое развитие получила литература научно-популярного жанра, из которой можно было почерпнуть сведения о достопримечательностях края. Среди обширного научного наследия о Крыме выделяются труды Василия Христофоровича Кондараки, целью которых была популяризация историко-культурного наследия полуострова. Приводимые им сведения о сохранившихся памятниках истории и культуры являются ценным источником для воссоздания полной картины исследования этой темы. In the second half of the XIX century the peninsula has become an attractive tourist destination with the presence of numerous monuments of history and culture. During this period, its development was literature of popular science, from which it was possible to gather information about the sights edge. Among the extensive scientific heritage of the Crimea distinguished works of Basil Khristoforovich Kondaraki whose purpose was to popularize the historical and cultural heritage peninsula. He gives information about the surviving monuments of history and culture are a valuable source for reconstruction of a complete picture of research on the topic. uk Інституту історії України НАН України Чорноморський літопис Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі Promoting of monuments history and culture of Crimea in the creative development of V. H. Kondaraki Article published earlier |
| spellingShingle | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі Молочко, Є.В. Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні |
| title | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі |
| title_alt | Promoting of monuments history and culture of Crimea in the creative development of V. H. Kondaraki |
| title_full | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі |
| title_fullStr | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі |
| title_full_unstemmed | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі |
| title_short | Популяризація пам’яток історії та культури Криму у творчому доробку В. X. Кондаракі |
| title_sort | популяризація пам’яток історії та культури криму у творчому доробку в. x. кондаракі |
| topic | Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні |
| topic_facet | Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31193 |
| work_keys_str_mv | AT moločkoêv populârizacíâpamâtokístoríítakulʹturikrimuutvorčomudorobkuvxkondarakí AT moločkoêv promotingofmonumentshistoryandcultureofcrimeainthecreativedevelopmentofvhkondaraki |