Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть

Розглянуті питання діяльності органів місцевого самоврядування в галузі розвитку медицини трьох губерній Південної України – Катеринославської, Херсонської, Таврійської – в кінці XIX – на початку XX століть. Проаналізовані лікарські з’їзди з проблем охорони здоров'я місцевого населення у структ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Чорноморський літопис
Date:2010
Main Authors: Черемісін, О.В., Герасименко, М.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інституту історії України НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31197
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть / О.В. Черемісін, М.В. Герасименко // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 154-158. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860245939845857280
author Черемісін, О.В.
Герасименко, М.В.
author_facet Черемісін, О.В.
Герасименко, М.В.
citation_txt Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть / О.В. Черемісін, М.В. Герасименко // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 154-158. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Чорноморський літопис
description Розглянуті питання діяльності органів місцевого самоврядування в галузі розвитку медицини трьох губерній Південної України – Катеринославської, Херсонської, Таврійської – в кінці XIX – на початку XX століть. Проаналізовані лікарські з’їзди з проблем охорони здоров'я місцевого населення у структурі земської медицини, коло питань, які на них обговорювались, їх рішення, співвідношення теорії та практики земської медицини наприкінці XIX – початку XX століть. Рассмотрены вопросы деятельности органов местного самоуправления в области развития медицины трех губерний Южной Украины – Екатеринославской, Херсонской, Таврической – в конце XIX – начале XX веков. Проанализированы съезды врачей по проблемам охраны здоровья местного населения в структуре земской медицины, круг вопросов, которые на них обсуждались, их решения, соотношение теории и практики земской медицины конца XIX – начала XX веков. The article explores the issues of local authorities activity in the area of the development of medicine in the guberniyas of the Southern Ukraine – Katerynoslavska, Khersonska, Tavriyska – in the end of the 19th – the beginning of the 20th centuries. It investigates the doctors’ congresses on the problems of health care of the local population in the structure of zemstvo medicine system. The article examines the issues, discussed at the congresses, their decisions, the correlation of theory and practice of zemstvo medicine in the end of the 19th – the beginning of the 20th centuries.
first_indexed 2025-12-07T18:36:45Z
format Article
fulltext Чорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітопис 154 УДК: 94 (477.7) О. В. Черемісін, М. В. Герасименко ЛІКАРСЬКІ З’ЇЗДИ У СТРУКТУРІ ЗЕМСЬКОЇ МЕДИЦИНИ ПІВ- ДЕННОЇ УКРАЇНИ кінця XIX – початку XX століть Розглянуті питання діяльності органів місцевого самоврядування в галузі роз- витку медицини трьох губерній Південної України – Катеринославської, Херсонсь- кої, Таврійської – в кінці XIX – на початку XX століть. Проаналізовані лікарські з’їзди з проблем охорони здоров'я місцевого населення у структурі земської меди- цини, коло питань, які на них обговорювались, їх рішення, співвідношення теорії та практики земської медицини наприкінці XIX – початку XX століть. Ключові слова: лікарські з’їзди, земська медицина, Південна Україна. Рассмотрены вопросы деятельности органов местного самоуправления в области развития медицины трех губерний Южной Украины – Екатеринославской, Херсонской, Таврической – в конце XIX – начале XX веков. Проанализированы съезды врачей по проблемам охраны здоровья местного населения в структуре земской медицины, круг вопросов, которые на них обсуждались, их решения, соотношение теории и практики земской медицины конца XIX – начала XX веков. Ключевые слова: съезды врачей, земская медицина, Южная Украина. The article explores the issues of local authorities activity in the area of the develop- ment of medicine in the guberniyas of the Southern Ukraine – Katerynoslavska, Kherson- ska, Tavriyska – in the end of the 19th – the beginning of the 20th centuries. It investigates the doctors’ congresses on the problems of health care of the local population in the structure of zemstvo medicine system. The article examines the issues, discussed at the congresses, their decisions, the correlation of theory and practice of zemstvo medicine in the end of the 19th – the beginning of the 20th centuries. Key words: doctors’ congresses, zemstvo medicine, Southern Ukraine. Демократичні процеси, які сьогодні відбува- ються в Україні, дозволяють вітчизняним науко- вцям позбавитися певних стереотипів стосовно минулого й по-іншому подивитися на окремі сто- рінки національно-історичної спадщини. До таких сторінок, що вимагають переосмислення, слід віднести діяльність органів місцевого самовряду- вання – земства. Вони, за висловом відомого вченого української еміграції О. Моргуна, були одним із найвидатніших явищ у суспільному, економічному й культурному житті України кінця XIX – початку XX століття. Його ж думка про те, що об’єктивна оцінка земства і діючих у ньому сил може стати в пригоді, коли, позбавившись засліплення шкідливості «догматами», заходимось шукати придатних форм і засобів для поновлення і роз- витку України набуває в наш час особливо ак- туального значення [1, c. 57]. Причина уваги практиків до земської медицини криється в розумінні того, що в реорганізації іс- нуючої системи охорони здоров’я країни важливо спиратися на набутий раніше досвід. Це дозволяє уникати багатьох помилок і знаходити найбільш раціональні шляхи для подолання негативних тен- денцій у розвитку медичної галузі та реалізації по- ложень Конституції України щодо забезпечення кожному громадянину доступної й кваліфікованої медичної допомоги. Інтерес науковців до діяльності земств з улаш- тування медичної допомоги спричиняється недос- татньою її вивченістю. Аналіз наукової літератури, у тому числі й праць найбільш відомих істориків земств Б. Веселовського [2], Г. Герасименка [3], С. Ігумнова [4], М. Левіта [5], Т. Львова [6] та інших свідчить, що робота земських закладів в організації медичного обслуговування населення розкрита переважно в узагальнюючому вигляді, а це значно збіднює наші знання про історичну практику. Щоб побачити повну картину земсько- медичного життя у всій його різноманітності ВипускВипускВипускВипуск 2. 20102. 20102. 20102. 2010 155 необхідно дослідити й роботу органів місцевого само- врядування окремих повітів, губерній, регіонів. Недостатнє висвітлення діяльності земств у забезпеченні населення медичною допомогою й важливість їхнього досвіду для розв’язання сучас- них проблем охорони здоров’я стали підставою для написання даної роботи. Досвід перших років діяльності земських закла- дів переконав багатьох діячів органів місцевого самоврядування в тому, що різноманітні заходи, спрямовані на покращання медичної справи, зали- шатимуться марними, поки вона не буде влашто- вана «правильно». Щоб розібратися, як саме це зробити, земські діячі звернулися за допомогою до фахівців, організувавши з’їзди губернських лікарів. До їхніх порад вони удавалися й раніше. Ці перші наради носили випадковий, здебільшого приватний характер. Із плином часу, в міру того як увага до охорони здоров’я підвищувалася, звернення до ме- диків, особливо на місцях, ставали частішими. Майже в усіх повітах Херсонської та деяких Ка- теринославської й Таврійської губерній наради лі- карів, яких гласні інколи називали з’їздами, з поча- тку 1870-х років міцно увійшли в практику земсь- кого життя. Однак, установити порядок у їх проведенні та наступництво в роботі, земсь- ким діячам не вдалося. До того ж повітові з’їзди за своєю формою, складом та кількістю учасників завжди залишалися лише нарадами місцевого значення. Перший губернський з’їзд лікарів у південному регіоні держави був скликаний у 1873 році земсь- кими діячами Таврійської губернії. Наступні, тут і у двох інших губерніях, відбулися в роки, зазначені в табл. 1. Таблиця 1 Роки скликання лікарських з’їздів у південних губерніях України* Губернії Роки скликання з’їздів Усього Катеринославська 1883, 1888, 1889, 1891, 1893, 1895, 1897, 1900, 1903, 1910, 1914 11 Таврійська 1873, 1874, 1875, 1876, 1879, 1880, 1882, 1884, 1892, 1895, 1913 11 Херсонська 1874, 1875, 1876, 1877, 1878, 1879, 1881, 1882, 1883, 1886, 1888, 1891, 1895, 1899, 1904 15 * Таблиця складена за: ДААРК, ф.60, оп.1, спр.86, арк.165, 211; Обзор состояния медицины за 1877 г в уездах Херсонской гу- бернии. – Херсон, 1878. – С. 70–72; IX-й съезд врачей Таврической губернии 1892 года. Журналы и приложения. – Симферополь, 1892; Труды Х Губернского съезда земских врачей Таврической губернии. Журналы заседаний съезда 31 мая – 8 июня 1895 г. и приложения №№ 1,2,3. – Симферополь, 1895; Труды 7-го съезда земских врачей и представителей земств Екатеринославской гу- бернии. – Вып. 1. – Екатеринослав, 1897; ХV съезд врачей и представителей земских и городских управ Херсонской губернии (28 сентября – 8 октября 1904 г.). – Херсон, 1905; Исторический очерк деятельности Херсонского губернского земства за 1865-1899 гг. – Вып. 2. – Херсон, 1905. – С. 288–290; Труды ХІ Губернского съезда врачей и представителей земств Таврической губернии. – Симферополь, 1913. – Т. 1. Дані таблиці показують, що з’їзди лікарів глас- ні Таврійської та Херсонської губерній розпочали організовувати майже одночасно й до кінця 1870-х років проводили їх мало не щорічно. Потім фору- ми скликалися рідше, а в ХХ ст. – усього по одно- му разу в кожному земстві. На Катеринославщині земські діячі започаткували лікарські з’їзди дещо пізніше. Проте, коли в інших губерніях вони пере- стали проводитися, то тут лікарі продовжували збиратися для спільного обговорення нагальних проблем охорони здоров’я аж до початку Першої світової війни. У таблиці також зафіксовано, що лікарських з’їздів у Херсонській губернії відбулося більше, ніж у сусідніх Катеринославській та Таврійській. Обумовлювалося це дуже важливим місцем, яке вони зайняли в структурі земсько- медичної організації Херсонщини від початку їх скликання. Скликалися з’їзди лікарів губернською упра- вою за рішенням губернських земських зібрань. Управи спочатку готували питання для обговорен- ня учасників зібрань. Згодом до розробки програ- ми роботи медичних форумів у Херсонській губернії земські управлінці стали залучати санітарних лікарів, а в Таврійській – губернську лікарську раду. Питання, які виносилися на роз- гляд делегатів, були різноманітними. Вони стосу- валися як організаційних проблем медичного обслу- говування населення, так і проблем, безпосередньо пов’язаних із професійною діяльністю медичного пер- соналу. Прийняті після їхнього обговорення постано- ви носили рекомендаційний характер. З’їзди лікарів у всіх трьох південних губерніях були органами дорадчими. На них покладалися спільні завдання – допомогти земствам знайти найбільш раціональні шляхи розбудови ефективної системи медичної допомоги. Разом із тим, вирішуючи одні й ті ж задачі, вони займали різне становище в земсько-медичній організації кожної губернії. У Таврійській губернії на лікарських форумах медики довгий час обмежувалися обговоренням виключно теоретичних питань. Їхні рішення часто не враховували практичних можливостей земства й залишалися нереалізованими. Крім цього, прийняті постанови не завжди були достатньо обґрунтованими, оскільки через постійну нестачу відомостей про стан медицини на місцях, вони більше базувалися на роздумах делегатів, ніж на об’єктивних даних. Матеріали роботи з’їздів не друкувалися і їхні резолюції були мало кому Чорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітопис 156 відомі. Траплялося так, що на засіданнях порушу- валися питання, які вже розглядалися на минулих зібраннях і по них приймалися рішення. Тому з’їзди лікарів приносили мало користі й помітної ролі в медичній організації земства не відігравали. Тільки на початку 1890-х років становище колегіального органу таврійських медиків на дея- кий час зміцніло. На вимогу Дев’ятого з’їзду, відразу по його завершенні в червні 1892 р., гу- бернська управа видала брошуру з протоколами засідань та доповідями делегатів. Тим самим земські діячі на місцях нарешті отримали можливість ознайомитися з роботою учасників форуму і скористатися їхніми рекомендаціями. У 1893 р., згідно з постановою губернського зібрання ХХVІІ сесії, управа запровадила посаду лікаря-статистика, відкрила санітарно-статистичне бюро та заснувала губернську лікарську раду [7, с. 146]. Наступного року лікарські ради були створені й у повітах губернії, за виключенням Мелітопольського. Усі вони розгорнули широку роботу зі збору та опрацювання відомостей сто- совно санітарно-медичного стану краю. На основі зібраних даних губернська лікарська рада підготувала до Десятого з’їзду лікарів (1895) змістовні доповіді. Досить аргументовані матеріали цих доповідей дозволили делегатам з’їзду прийняти найбільш виважені рішення з усіх питань, що розглядалися. Губернська рада лікарів разом із лікарськими ра- дами повітів також налагодила контроль за прак- тичною реалізацією постанов з’їздів. У свою чергу санітарно-статистичне бюро, яке очолив помічник лікарського інспектора П. І. Кольський, видало збірник. Ця праця вперше за 30 років існування земства розкривала дійсний стан медичної справи в губернії. У ній була зібрана широка інформація, якої завжди бракувало учасникам лікарських з’їздів. Незважаючи на проведену лікарськими радами та санітарно-статистичним бюро велику і вкрай важливу роботу, на чергових губернських зібраннях 1896 р. гласні прийняли рішення закри- ти бюро, вважаючи його «передчасною розкішшю» [8, с. 170]. Навіть переконливі докази «головного медика» губернії лікарського інспектора П. М. Алянчикова про нагальну потребу існування подібної установи, не спонукали земських діячів змінити свого рішення. Без виконавчого органу (бюро) згодом фактично припинила діяльність і губернська лікарська рада. Таким чином, з’їзди лікарів знову залишилися без інформаційного за- безпечення, у повній залежності від настроїв та побажань гласних губернії. Ті ж у майбутньому «забажали» лише один раз скликати медиків для вирішення нагальних проблем охорони здоров’я. На відміну від Таврійської губернії, у Херсонській з’їзди лікарів відразу зайняли стійке місце в медичній частині земства. Запорукою цьо- му була вдало знайдена земськими діячами форма їх організації. Вона полягала в тому, що до роботи форумів земство залучало, крім лікарів, ще й членів від кожної земської управи. Тобто тих лю- дей, від яких безпосередньо залежала подальша доля прийнятих ними резолюцій. Участь представників управ в обговоренні питань, що виносилися на роз- гляд делегатів, дозволяла аналізувати їх не тільки з медичної точки зору, а й із господарської і в кінцевому результаті прийняти постанови, які б відповідали ре- альним можливостям земських закладів. Доступ до засідань з’їзду мали й не земські лікарі та особи, які були причетні до охорони здо- ров’я. Це ще більше підвищувало авторитет їхніх рішень, з якими медики та земські гласні завжди могли ознайомитися у «Збірнику Херсонського земства» й керуватися ними у медичній справі. Тим більше, рішення колегіального органу, пев- ною мірою були обов’язковими для виконання земськими службовцями, так як приймалися за участю та схваленням керівного складу земств. Завдяки плідній роботі вже перших з’їздів лікарів та членів управ, земські діячі розробили «більш-менш визначений план організації народної медицини». Про це було заявлено на губернському земському зібранні 1876 р. [9, с. 3]. Це ж зібрання затвердило «Правила для губернського з’їзду лікарів Херсонської губернії», які розробили лікарі П. Брюховський, П. Волхов, І. Грудзинський та К. Недзведський [10, с. 97]. Правила закріплювали відкритість роботи з’їздів, безпосереднє керівництво губернською управою їхнім проведенням, публікацію протоколів засідань та доповідей делегатів. Вони та- кож передбачали скликати форуми лікарів разом із членами управ щорічно, у кожному повіті по черзі. Останнє положення перетворювало з’їзди в обов’язковий інститут медичної частини земства. Унаслідок добре продуманої організації роботи з’їздів, незабаром довіра до них настільки зросла, що на десятому скликанні в м. Одесі було запро- поновано надати їм статус «керуючого органу всією земсько-медичною справою губернії» [11, с. 7]. Проте, у другій половині 1890-х років виникла загроза вимушеної зміни випробуваної практикою ефективної форми проведення лікарських зібрань. Вона була викликана впровадженням загальних для всіх земських лікарських з’їздів правил, які розробило Міністерство внутрішніх справ. За ци- ми правилами скасовувалася публічність занять колегіального органу: із числа його учасників вик- лючалися представники земських і неземських ус- танов; головування передавалося губернському лікарському інспектору; на розгляд делегатів ви- носилися виключно «спеціальні» питання, обов’язково затверджені губернатором; начальник губернії давав і дозвіл на друкування протоколів засідань. Було очевидним, що за новими прави- лами медичні форуми ставали малокорисним, формальним заходом. Із цим земські гласні не могли змиритися. У червні 1899 р. губернська земська управа скликала нараду лікарів для обговорення правил, які видало Міністерство. Присутні на ній фахівці погодилися, що «з’їзди, організовані згідно з опублікованими правилами, у значній мірі втрачають своє практичне значення, оскільки ВипускВипускВипускВипуск 2. 20102. 20102. 20102. 2010 157 правила позбавляють можливості приймати участь у них представників земств і тому ме- дико-господарські питання залишатимуться не розглянутими» [12, с. 677]. Зважаючи на це, вони визнали необхідним відмовитися від проведення на- ступного ХІV з’їзду, а замість нього скликати губерн- ську нараду лікарів та представників управ. На нараді передбачалося розробити проект правил прове- дення лікарських з’їздів окремо для Херсонської губернії і передати їх на розгляд земського зібрання. Далі, після схвалення гласними, клопо- тати перед урядовими структурами про затверд- ження цих правил. Пропозиція була підтримана губернським земським зібранням чергової ХХХV сесії без обговорення [13, с. 22]. Загальногубернська нарада земських і міських лікарів та представників управ відбулася в листопаді 1899 р. Вона пройшла за зразком минулих медичних форумів й увійшла в історію земської меди- цини Херсонщини як ХІV з’їзд лікарів. Земським діячам удалося таким чином зберегти відпрацьовану форму організації й наступництво лікарських з’їздів, а згодом домогтися і схвалення розроблених правил. Така турботливість земства про збереження та по- дальше зміцнення становища колегіального органу медиків служить найкращим доказом корисності його діяльності. Дослідження показує, що не було в ме- дичному житті краю таких питань, обговорення яких не доручалося б земськими установами з’їзду лікарів і на які вони б не отримували того чи іншого висновку цього органу. Не було таких рішень з’їзду, за винятком порівняно небагатьох, недостатньо розроблених, які б не відобразилися в медичній справі практичними заходами. Тільки революційні події в імперії на початку ХХ ст. змусили представників земств уникати масових заходів. Оберігаючи себе від можливих неприємностей, вони зібрали лікарів лише один раз у 1905 р. З’їзди лікарів у Катеринославській губернії стали скликатися майже на десятиліття пізніше, ніж у Таврійській та Херсонській (див. табл. 1). Згідно з матеріалами роботи губернських земських зібрань, зволікання з їх організацією було обумов- лено побоюваннями гласних за те, що «одночасне покидання земськими лікарями своїх місць із ме- тою участі в з’їзді, матимуть шкідливі для на- родного здоров’я наслідки» [14, с. 941]. Тому вони, перш ніж наважитися зібрати лікарів, постановою чергового губернського зібрання 1877 р. звернулися до земських діячів повітів із пропозицією висловитися з цього приводу. Поки ж ті відпрацьовували своє ставлення щодо проведення медичних форумів, губернській управі довелося в 1880 р. скликати лікарів для спільного обговорення ефективних методів боротьби з існуючою епідемією дифтерії. Протидифтерійна нарада показала, що колек- тивне обговорення проблем охорони здоров’я дає змогу знаходити найбільш раціональні шляхи для їх розв’язання. При цьому в земських службовці з’являється можливість уникнути багатьох поми- лок, яких обов’язково вони припускалися б в умо- вах повітової самостійності, і тому економно вит- рачати матеріальні та людські ресурси завжди бідних земств. Нарада зняла всі сумніви гласних стосовно доцільності лікарських з’їздів і стала їх предтечею. Започаткована в 1883 р. практика проведення з’їздів у губернії свідчить, що земські діячі Кате- ринославщини в певній мірі використали вже на- бутий у цій справі досвід інших земств. Управа збирала лікарів тільки за необхідністю, на розгляд виносилися лише насущні питання охорони здо- ров’я й розглядалися вони з урахуванням місцевих можливостей забезпечення прийнятих рішень. За таких умов з’їзди медиків систематично продов- жували скликатися й після того як решта земств до колективної думки лікарів звертатися перестала. Лікарські з’їзди хоча й займали різне становище в Катеринославській, Таврійській та Херсонській губерніях, одначе вже у 1880-х роках вони стали невід’ємною складовою земської медицини кожної з них. Форуми допомогли земським діячам правиль- но визначитися в корінних питаннях організації медичної справи. Саме в роботі з’їздів лікарі пере- конливо довели переваги стаціонарної системи ме- дичного обслуговування над існуючою роз’їзною; виступили проти самостійного фельдшеризму, віддавши пріоритет лікарським дільницям; наполягли на безкоштовності медичної допомоги. Утілені в практику ці пропозиції фахівців стали основними організаційними принципами земської медицини. Пізніше вони цілковито були перейняті радянсь- кою системою охорони здоров’я, яка й по нині панує в Україні. Слід зазначити, що з’їзди також служили й об’єднуючою ланкою медичної сфери губерній. Збираючись разом, лікарі обмінювалися думками щодо кращого влаштування медичної допомоги, ділилися досвідом роботи, координували свої дії в боротьбі з нескінченими епідеміями різних хвороб. У результаті у процесі спілкування, аналізуючи набутий досвід, вони прийшли до усвідомлення необхідності централізації медичної справи й пе- реконали у цьому земських гласних. Завдяки рекомендаціям форумів початку ХХ ст. у губерніях південного регіону вдалося перебороти психологію «повітової самостійності» в галузі «піклування про народне здоров’я» й розробити загальні плани розбу- дови медичної частини. У перспективі подальших розвідок у даному напрямку можна буде уточнити особливості діяльності органів місцевого самоврядування на Півдні України. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Моргун О. Українські діячі в земствах // Український історик. – 1969. – № 1–3. – С. 56–64. 2. Веселовский Б. История земства за 40 лет. – СПб. : Изд. О. Н. Поповой, 1909. – Т. 1. – 728 с. Чорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітописЧорном ор ський л ітопис 158 3. Герасименко Г. А. Земское самоуправление в России. – М. : Наука, 1990. – 367 с. 4. Игумнов С. Н. Очерки развития земской медицины в губерниях, вошедших в состав УССР, в Бессарабии и в Крыму. – К. : Изд. Киевского 1-го Медицинского ин-та, 1940. – 155 с. 5. Левит М. М. Становление общественной медицины в России. – М. : Изд. «Медицина», 1974. – 230 с. 6. Львов Т. Е., Полнер И. Г. Наше земство и 50 лет его работы. – М. : Изд. «Задруга», Тип. П. П. Рябушинского, 1914. – 62 с. 7. Журналы Таврического губернского земского собрания XXVII очередной сессии 10-19 декабря 1892 г. – Симфе- рополь : Тип. Спиро, 1893. – 409 с. 8. Державний архів Автономної Республіки Крим, ф. 60, оп. 1, спр. 86. 9. Херсонское губернское земское собрание. Сессия восемнадцатая (22-31 октября 1876 года). – Херсон : Изд. земства, 1877. – 851 с. 10. Правила для губернского съезда врачей Херсонской губернии // Систематический свод постановлений Херсон- ского губернского земского собрания 1865-1888 гг. – Т. 2 – Одесса : Изд. губ. земства, 1890. – С. 97–98. 11. Доклад 2-й комиссии Х съезда врачей и членов управ по вопросу об организации медицинской части в Херсон- ской губернии и об инструкции санитарным врачам // Сборник Херсонского земства. – 1886. – № 5. – С. 5–9. 12. Совещание санитарных врачей при губернской управе. Заседание 1-7 августа 1899 г. // Врачебная хроника Хер- сонской губернии. – 1899. – № 14. – С. 662–683. 13. Отчет Херсонской губернской земской управы по исполнению постановлений губернского земского собрания XXXV очередной сессии 1899 года // Отчеты 1899 г., сметы и раскладки 1901 г., доклады сессии 1900 г. – Херсон : Изд. губ. земской управы, 1900. – С. 1–42. 14. Систематический свод постановлений Екатеринославского губернского земского собрания 1866-1913 гг. – Екате- ринослав, 1914. – Т. 1. – 1121 с. РЕЦЕНЗЕНТИ: д.і.н., професор Я. В. Верменич, к.і.н., доцент О. П. Тригуб © О. В. Черемісін, М. В. Герасименко, 2010 Стаття надійшла до редакції 23.03.2010
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31197
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2079-682Х
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:36:45Z
publishDate 2010
publisher Інституту історії України НАН України
record_format dspace
spelling Черемісін, О.В.
Герасименко, М.В.
2012-02-25T23:12:17Z
2012-02-25T23:12:17Z
2010
Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть / О.В. Черемісін, М.В. Герасименко // Чорноморський літопис. — 2010. — Вип. 2. — С. 154-158. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
2079-682Х
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31197
94 (477.7)
Розглянуті питання діяльності органів місцевого самоврядування в галузі розвитку медицини трьох губерній Південної України – Катеринославської, Херсонської, Таврійської – в кінці XIX – на початку XX століть. Проаналізовані лікарські з’їзди з проблем охорони здоров'я місцевого населення у структурі земської медицини, коло питань, які на них обговорювались, їх рішення, співвідношення теорії та практики земської медицини наприкінці XIX – початку XX століть.
Рассмотрены вопросы деятельности органов местного самоуправления в области развития медицины трех губерний Южной Украины – Екатеринославской, Херсонской, Таврической – в конце XIX – начале XX веков. Проанализированы съезды врачей по проблемам охраны здоровья местного населения в структуре земской медицины, круг вопросов, которые на них обсуждались, их решения, соотношение теории и практики земской медицины конца XIX – начала XX веков.
The article explores the issues of local authorities activity in the area of the development of medicine in the guberniyas of the Southern Ukraine – Katerynoslavska, Khersonska, Tavriyska – in the end of the 19th – the beginning of the 20th centuries. It investigates the doctors’ congresses on the problems of health care of the local population in the structure of zemstvo medicine system. The article examines the issues, discussed at the congresses, their decisions, the correlation of theory and practice of zemstvo medicine in the end of the 19th – the beginning of the 20th centuries.
uk
Інституту історії України НАН України
Чорноморський літопис
Історія української науки та освіти
Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть
Doctors’ congresses in zemstvo medicine structure of Southern Ukraine (end of XIX – early XX c.).
Article
published earlier
spellingShingle Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть
Черемісін, О.В.
Герасименко, М.В.
Історія української науки та освіти
title Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть
title_alt Doctors’ congresses in zemstvo medicine structure of Southern Ukraine (end of XIX – early XX c.).
title_full Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть
title_fullStr Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть
title_full_unstemmed Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть
title_short Лікарські з'їзди у структурі земської медицини Південної України кінця XIX – початку XX століть
title_sort лікарські з'їзди у структурі земської медицини південної україни кінця xix – початку xx століть
topic Історія української науки та освіти
topic_facet Історія української науки та освіти
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31197
work_keys_str_mv AT čeremísínov líkarsʹkízízdiustrukturízemsʹkoímedicinipívdennoíukraínikíncâxixpočatkuxxstolítʹ
AT gerasimenkomv líkarsʹkízízdiustrukturízemsʹkoímedicinipívdennoíukraínikíncâxixpočatkuxxstolítʹ
AT čeremísínov doctorscongressesinzemstvomedicinestructureofsouthernukraineendofxixearlyxxc
AT gerasimenkomv doctorscongressesinzemstvomedicinestructureofsouthernukraineendofxixearlyxxc