Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові
Saved in:
| Published in: | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
2005
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31239 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові / О. Федічев // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2005. — С. 95-99. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859519774063591424 |
|---|---|
| author | Федічев, О. |
| author_facet | Федічев, О. |
| citation_txt | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові / О. Федічев // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2005. — С. 95-99. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| first_indexed | 2025-11-25T20:51:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
95
ЗАПОЗИЧЕННЯ У ТЕКСТАХ ЕКОНОМІЧНОЇ
ТА ЮРИДИЧНОЇ ТЕМАТИКИ
У КИТАЙСЬКІЙ МОВІ
Олександр Федічев
Лексичний фонд китайської мови перебуває у перманентній динаміці. Одні
слова виходять з ужитку, інші, нові, з’являються, поповнюючи словниковий
склад мови. Поява нових слів відбувається різними шляхами: як шляхом створен-
ня нових лексичних одиниць на основі ресурсів китайської мови, так і шляхом
прямого чи непрямого запозичення з інших мов.
Особливо виріс інтерес до іншомовних запозичень за останні десятиріччя й
особливо за останні роки. Це явище пояснюється, по-перше, значним збільшен-
ням кількості термінів, найчастіше запозичених, у лексиці більшості сучасних
мов, зокрема й у китайській, та, по-друге, розширенням міжмовних контактів у
зв’язку із збільшенням зовнішньо-економічної та зовнішньо-політичної актив-
ності Китаю.
Проблема запозичень у китайському мовознавстві звичайно не є новою. Їй
присвячені праці китайських та зарубіжних дослідників [1: 126; 3: 67]. Проте
постійна поява все більшої кількості нових запозичених лексичних одиниць дає
простір для нових досліджень.
Актуальність даного дослідження полягає у тому, що процес поповнення лек-
сичного складу китайської мови останнім часом значно активізувався, причому
найчастіше такі лексичні одиниці вживаються у текстах офіційно-ділового сти-
лю, зокрема економічної та юридичної тематики, але ця тема на даному етапі не
є повністю дослідженою, у тому числі через постійну появу нових запозичень.
Метою даного дослідження є систематизація результатів досліджень китай-
ських та зарубіжних мовознавців у галузі класифікації лексичних запозичень у
китайській мові та з’ясування закономірностей вживання запозиченої лексики у
текстах економічної та юридичної тематики.
У процесі дослідження використовувався комплекс методів, ключовими з
яких є методи синхронного аналізу лексики китайської мови, а також метод се-
мантичного опису й аналізу іншомовних запозичень у сучасній китайській мові.
У китайську мову протягом всієї тривалої історії її існування і функціону-
вання проникали іншомовні лексичні одиниці. Цей процес не є негативним чин-
ником, навпаки, він збагатив мову, зробив її багатшою, виразнішою. Входячи
в китайську мову, іншомовні лексичні одиниці піддавалися формальній транс-
формації відповідно до внутрішніх законів її розвитку, вони змінювали звуковий
склад відповідно до її фонетичної системи, якщо мали у своєму складі звуки,
не характерні для фонетичної системи китайської мови. Через це іноземці часто
сприймають їх як „рідні” для китайської мови лексичні одиниці.
Можна виділити дві головні причини появи іншомовних запозичень у китай-
ській мові. Перша – це необхідність вираження нових значень. Друга – потреба
в оновленні лексичної системи, заміни старих лексичних одиниць, що втрати-
ли свою виразність, на нові, виразніші. Також необхідно враховувати, особливо
коли йдеться про найновіші запозичення, віяння часу, моду на все іноземне, у
тому числі на іншомовні слова і вирази, що зараз має місце у КНР.
Хоча на сучасному етапі розвитку китайської мови спостерігається тенденція
до збільшення іншомовних запозичень, проте їхня кількість усе ж не настільки
велика, як у більшості європейських мов. Для цього існують як причини зовніш-
��
нього характеру, а саме ізольованість Китаю від навколишнього світу протягом
тривалого часу, що зумовила малу кількість міжмовних контактів китайської
мови, так і внутрішньомовні причини, про які йтиметься далі.
Щодо класифікації запозичень існують різні погляди. Відомий російський до-
слідник китайської мови В.І. Горєлов пропонує класифікацію за способом запо-
зичення на п’ять різновидів: фонетичні, семантичні, фонетико-семантичні, по-
вторні запозичення та абревіація [1: 126; 3: 67].
Фонетичних запозичень у китайській мові небагато. Проте близько 200 з них
були запозичені ще з санскриту і функціонують у мові протягом дуже тривалого
часу (菩萨 pusa – Будда, 阿罗汉 aluohan – алохань (буддійський чернець)). Біль-
шість фонетичних запозичень прийшли до китайської мови пізніше з тибетської,
монгольської, маньчжурської та західних мов. Цих слів значно більше й у них
дуже явно простежується джерело їхнього походження (咖啡 kafei – кава, 沙发
shafa – диван, 卡路里 kaluli - калорія).
Особливості фонетичної системи китайської мови створюють певні труднощі
при запозиченні іншомовної лексики. Проте, на думку більшості дослідників [2:
213; 4: 46], головною причиною неприйнятності китайської мови до звукових за-
позичень є ієрогліфічний характер її писемності, що передбачає закріплення за
окремими складами певних значень. Інакше кажучи, для китайця кожний склад,
позначений тим або іншим ієрогліфом, є не тільки фонетичною, але й смисловою
одиницею. Використання ієрогліфів для запису звукових запозичень спричиняє
те, що запозичена лексична одиниця записується ієрогліфами, що мають смисло-
ве значення, яке абсолютно не збігається зі значенням запозиченого слова. Уна-
слідок цього це слово стає важким для розуміння, запам’ятовування, а відтак і
вживання носіями мови.
У нових фонетичних запозиченнях набирає силу тенденція до передачі зву-
чання разом із значенням, що є більш прийнятним для китайської мови у зв’язку
з факторами, зазначеними вище. На нашу думку, вживання таких запозичення
більше відповідає психологічним запитам носіїв мови. В останні два десятиріччя
у Китаї з’явилося багато іншомовних реалій, що звичайно вимагає появи слів, що
домінували б їх у китайській мові. Часто для цього використовують фонетичні
запозичення, проте для запису цих слів підбирають ієрогліфи, значення яких хоча
б асоціативно пов’язане з денотатом. Наприклад, напій „кока-кола” записується
ієрогліфами 可口可乐 kekoukele, що у буквальному перекладі означає „приємний
смак приносить радість”, а марка автомобілів BMW ієрогліфами 宝马 baoma, що
в буквальному перекладі означає „коштовний кінь”.
Значно ширше в китайській мові представлені семантичні запозичення. Запо-
зичення цього різновиду, їх ще нерідко називають кальками, виникають унаслі-
док перекладу китайською мовою іншомовних лексичних одиниць. Калькування
є найважливішим способом запозичення іншомовних слів. Природа кальок по-
двійна: з одного боку – це власні слова китайської мови, з іншого – це запозичені
іншомовні слова, причому запозиченою є лише смислова сторона.
Семантичні запозичення на відміну від фонетичних створюються з китайських
лексичних елементів. Вони легко входять у систему мови й вільно функціонують
у мові. За структурою семантичні запозичення найчастіше є складними словами,
що складаються переважно не менше ніж з двох морфем. Відповідно до прита-
манних їм властивостей кальки у китайській мові можна умовно класифікувати
на структурні та етимологічні. Структурні кальки запозичили зовнішню форму
або образ іншомовного слова і дають прямий переклад його структурних елемен-
тів. Наприклад: 马力 mali – кінь + сила = кінська сила; 动产 dongchan – рухоме +
��
майно = рухоме майно. В етимологічних кальках розкривається смисловий зміст
іншомовного слова. Воно піддається етимологізації за допомогою пояснюваль-
ного перекладу. У китайській мові найбільш широко застосовується саме цей
спосіб калькування. Наприклад: 望远镜 – wangyuanjing – бінокль (дослівно – лін-
за щоб дивитися у далечінь); 自来水 – zilaishui – водопровід (дослівно – вода, що
приходить сама) тощо.
Семантичні запозичення характерніші для китайської мови через те, що вони
є, по суті, пояснювальним перекладом іншомовного слова засобами китайської
мови. Завдяки цьому вони не здаються носіям мови чужими та незрозумілими й
легко входять у вжиток.
Крім суто фонетичних та семантичних запозичень у китайській мові існують
також змішані утворення – фонетико-семантичні запозичення, для яких харак-
терні особливості обох описаних вище різновидів іншомовних запозичень. У цих
утвореннях один з компонентів являє собою семантично значущий елемент, тоді
як інший, більшою чи меншою мірою намагається передати звучання запозиче-
ного слова. Фонетико-семантичні запозичення також називають напівкальками.
Наприклад: 吉普车 jipuche – джип (англ. „jeep” + 车 che – машина, автомобіль);
沙丁鱼 shadingyu – сардина (англ. „sardine” + 鱼 – yu - риба).
Напівкальки утворюють зв’язуючи ланку між власне кальками та фонетич-
ними запозиченнями. Деякі різновиди фонетичних запозичень, що піддалися у
китайській мові семантико-морфологічному освоєнню, нагадують напівкальки
тим, що в них разом з компонентом, що передає звучання частини іншомовно-
го слова, є змістова частина. Але фонетичні запозичення все ж слід відрізняти
від напівкальок з таких причин: по-перше, напівкальки відображають структуру
запозиченого слова, фонетична частина напівкальки відповідає одній частині
іншомовного слова, а змістова – іншій його частині. Таких властивостей фоне-
тичні запозичення не мають. По-друге, фонетична частина напівкальки є фо-
нетичним записом частини іншомовного слова, тоді як фонетичні запозичення
записують слова цілком.
Особливим видом запозичень є слова японського походження (японізми), які
були записані китайськими ієрогліфами, оскільки вони за своїми зовнішніми озна-
ками нічим не відрізняються від одвічно китайських слів. В цих словах змінюється
фонетична оболонка, наприклад, 场合 changhe – ситуація; 手续 – shouxu – формаль-
ності тощо. Крім японізмів, у китайській мові зустрічаються слова, що прийшли з
японської мови, але в самій японській мові також є іншомовними запозиченнями.
У даному випадку має місце повторна асиміляція іншомовної лексики, тому поді-
бні лексичні одиниці можна назвати вторинними запозиченнями.
Останні десятиріччя знаменуються появою значної кількості іншомовних
слів, головним чином англомовного походження; до складу запозичень входять
й абревіатури. Серед них з’явилася особлива група скорочень, які є незвичними
для китайської мови. Це явище, при якому запозичується і фонетичне звучання
слова, і його графічне вираження. Значний відсоток таких іншомовних вкраплень
є абревіатурами, що записуються за допомогою латинських літер. У якості осно-
вних екстралінгвістичних причин їх виникнення можна назвати появу й розпо-
всюдження мережі Інтернет, високий темп розвитку інформаційних технологій,
електронної індустрії. Лінгвістичні причини використання лексичних одиниць
такого типу – це, на нашу думку, висока економія мовних засобів, лаконічність,
збереження високого темпу мовлення, який є характерним для китайської мови.
Абревіатури найчастіше використовуються для називання різноманітних
установ та організацій, наприклад: АРЕС (Asia Pacific Economical Association)
��
– Азіатсько-тихоокеанська Економічна Асоціація; СВА (Chinese Basketball Asso-
ciation) – Китайська Асоціація баскетболу.
Також досить поширеними останнім часом стають змішані англо-китайські
скорочення, які містять у своєму складі англомовну абревіатуру та ієрогліф, що
уточнює її значення, наприклад: ВР机 – пейджер; ІР电话 – Інтернет-телефонія
(ІР-телефонія); Sim卡 – Сім-картка для мобільного телефону. Поява подібних
скорочень спричинила появи та власне китайських ініціальних скорочень (абре-
віатур), що виникають унаслідок графічного скорочення слів китайської мови
шляхом запису перших звуків цих слів азбукою „піньїнь”, наприклад: HSK (Ha-
nyu Shuiping Kaoshi) 汉语水平考试 – іспит на рівень володіння китайською мо-
вою; GG (gege) 哥哥 – старший брат; JJ (jiejie) 姐姐 – старша сестра.
Поява скорочених слів продиктована необхідністю економії часу. Популярність
Інтернету й мобільних телефонів посилює тенденцію до скорочення слів і вира-
зів. Важливою причиною появи латинських (англійських) та змішаних абревіатур
є громіздкість, незручність у використанні суто китайськомовних лексичних оди-
ниць, що позначають ці ж поняття, що й абревіатура. Китайців привертає незвич-
ність, виразність і лаконічність абревіатур. Цим і пояснюється збільшення їхньої
кількості у сучасній китайській мові, зростання частоти їхнього вживання.
Ставши частиною лексичної системи, запозичення знаходять ужиток в усіх
стилях мовлення. Одною з основних сфер їх ужитку є тексти офіційно-ділового
та наукового стилю, тексти економічної та юридичної тематики, оскільки саме у
таких текстах є найбільш доцільними, необхідними точність, лаконічність, яка
притаманна лексичним запозиченням китайської мови. Крім того, саме у таких
текстах найчастіше йдеться про ті предмети та явища, для позначення яких вико-
ристовуються іншомовні слова. Адже загальновідомим фактом є те, що Китай у
своїх суспільно-політичній, економічній, фінансовій, юридичній, технічній сфе-
рах переймає вже відомий досвід розвинутих країн Заходу, а значить переймає
існуючі там поняття, які часто не мають еквіваленту у китайській мові. При на-
зиванні цих понять китайці найчастіше і вживають запозичені лексичні одиниці.
Звичайно, запозичення і раніше входили до складу економічної та юридичної
лексики (动产 dongchan – рухоме майно – юридичний термін, 托拉斯 tuolasi -
трест), проте зараз через вже названі вище причини їх стало значно більше.
Останнім часом китайська мова постійно збагачується новими лексичними оди-
ницями, основним джерелом яких є запозичення. Саме в останні роки у китайській
мові на додачу до традиційних для китайської мови фонетичних, семантичних та
фонетико-семантичних запозичень почали активно з’являтися та широко вживати-
ся англомовні абревіатури та змішані абревіатури, вивчення яких найбільше ціка-
вить на сучасному етапі спеціалістів, що досліджують китайську мову.
Виконане дослідження дає підстави для таких висновків: по-перше, у китайській
мові є такі основні види лексичних запозичень: фонетичні, семантичні, фонетико-
семантичні, повторні запозичення та абревіація; по-друге, більш значну частину у
китайській мові становлять семантичні, фонетико-семантичні запозичення через
неприйнятність китайської мови до фонетичних запозичень; по-третє, кількість за-
позичень та частота їх вживання останнім часом знаходиться у процесі динамічно-
го зростання, що спричинено як екстралінгвістичними, так і внутрішньо-лінгвіс-
тичними факторами; по-четверте, вживання запозичень є найбільш характерним
для тестів офіційно-ділового та наукового стилів, зокрема для текстів економічної
та юридичної тематики, оскільки більшість запозичень є спеціальними термінами.
У майбутніх дослідженнях перед дослідниками даної тематики стоять за-
вдання запропонувати точнішу та повнішу класифікацію лексичних запозичень
��
у китайській мові, з’ясувати закономірності вживання запозичених лексичних
одиниць у різних стилях китайської мови. На нашу думку, це є не тільки лінгвіс-
тичною проблемою, адже поява та популяризація запозичень спричинена насам-
перед, особливо останнім часом, екстралінгвістичними факторами, дослідження
яких є завданням суміжних наук – психології, соціології тощо.
Література
1. Вань Ілін, Чжао Сюецін. Основні принципи вживання лексики. – Ляонін:
Видавництво “Весняний вітер”, 1999.
2. Горелов В.И. Лексикология китайского языка. – М.: Просвещение, 1984.
3. Лю Шусінь (1995). Описова лексикологія китайської мови. – Пекін, 1995.
4. Семенас А.Л. Лексика китайского языка. – М.: Муравей, 2000.
5. Фу Хуайцін (1985). Лексика сучасної китайської мови. – Пекін: Видавни-
цтво Пекінського університету, 1985.
6. Фу Хуайцін (1996). Аналіз та опис лексики китайської мови. – Пекін: Ви-
давництво Пекінського університету, 1996.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31239 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0095 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:51:35Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федічев, О. 2012-02-28T22:15:07Z 2012-02-28T22:15:07Z 2005 Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові / О. Федічев // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2005. — С. 95-99. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0095 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31239 uk Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України Китайська цивілізація: традиції та сучасність Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові Article published earlier |
| spellingShingle | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові Федічев, О. |
| title | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові |
| title_full | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові |
| title_fullStr | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові |
| title_full_unstemmed | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові |
| title_short | Запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові |
| title_sort | запозичення у текстах економічної та юридичної тематики у китайській мові |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31239 |
| work_keys_str_mv | AT fedíčevo zapozičennâutekstahekonomíčnoítaûridičnoítematikiukitaisʹkíimoví |