Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід

Узагальнено типові проблеми сучасних українських підприємств, доведено необхідність проведення реструктуризації на підприємствах вугільної галузі України; виділено особливості реструктуризації вугільних шахт Польщі, Великобританії та Німеччини. Розглянуто стратегію реформування вугільної галузі Укра...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Дорофєєва, Г.А., П'янова, А.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Промисловість: проблеми розвитку та управління
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31248
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід / Г.А. Дорофєєва, А.О. П'янова // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 97-103. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31248
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-312482025-02-09T12:49:40Z Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід Практика осуществления реструктуризации предприятий: отечественный и зарубежный опыт Practice in restructuring enterprises: home and foreign experience Дорофєєва, Г.А. П'янова, А.О. Промисловість: проблеми розвитку та управління Узагальнено типові проблеми сучасних українських підприємств, доведено необхідність проведення реструктуризації на підприємствах вугільної галузі України; виділено особливості реструктуризації вугільних шахт Польщі, Великобританії та Німеччини. Розглянуто стратегію реформування вугільної галузі України і проект реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектору; виявлено особливості злиття та поглинання, що мали місце у практиці вітчизняних та зарубіжних підприємств. Ключові слова: реструктуризація, стратегічні альтернативи, вітчизняний та західний досвід, ринкова економіка країни. Обобщены типичные проблемы современных украинских предприятий, доказана необходимость проведения реструктуризации на предприятиях угольной отрасли Украины; выделены особенности реструктуризации угольных шахт Польши, Великобритании и Германии. Рассмотрены стратегия реформирования угольной отрасли Украины и проект реструктуризации предприятий и развития частного сектора; выявлены особенности слияния и поглощения, имевшие место в практике отечественных и зарубежных предприятий. Ключевые слова: реструктуризация, стратегические альтернативы, отечественный и западный опыт, рыночная экономика страны. The paper generalizes typical problems of modern Ukrainian enterprises and proves the necessity of restructuring mining enterprises of Ukraine. The features of restructuring coal mines in Poland, Great Britain and Germany are defined. Strategy of reforming the coal industry of Ukraine and the project of restructuring the enterprises and private sector development are considered. The features of M&A taken place in practice of home and foreign enterprises are revealed. Keywords: restructuring, strategic alternatives, home and western experience, market economy of country. 2011 Article Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід / Г.А. Дорофєєва, А.О. П'янова // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 97-103. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31248 uk Економіка промисловості application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Промисловість: проблеми розвитку та управління Промисловість: проблеми розвитку та управління
spellingShingle	Промисловість: проблеми розвитку та управління Промисловість: проблеми розвитку та управління Дорофєєва, Г.А. П'янова, А.О. Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід Економіка промисловості
description	Узагальнено типові проблеми сучасних українських підприємств, доведено необхідність проведення реструктуризації на підприємствах вугільної галузі України; виділено особливості реструктуризації вугільних шахт Польщі, Великобританії та Німеччини. Розглянуто стратегію реформування вугільної галузі України і проект реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектору; виявлено особливості злиття та поглинання, що мали місце у практиці вітчизняних та зарубіжних підприємств. Ключові слова: реструктуризація, стратегічні альтернативи, вітчизняний та західний досвід, ринкова економіка країни.
format	Article
author	Дорофєєва, Г.А. П'янова, А.О.
author_facet	Дорофєєва, Г.А. П'янова, А.О.
author_sort	Дорофєєва, Г.А.
title	Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід
title_short	Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід
title_full	Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід
title_fullStr	Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід
title_full_unstemmed	Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід
title_sort	практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Промисловість: проблеми розвитку та управління
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31248
citation_txt	Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід / Г.А. Дорофєєва, А.О. П'янова // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 97-103. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT dorofêêvaga praktikazdíjsnennârestrukturizacíípídpriêmstvvítčiznânijtazarubížnijdosvíd AT pânovaao praktikazdíjsnennârestrukturizacíípídpriêmstvvítčiznânijtazarubížnijdosvíd AT dorofêêvaga praktikaosuŝestvleniârestrukturizaciipredpriâtijotečestvennyjizarubežnyjopyt AT pânovaao praktikaosuŝestvleniârestrukturizaciipredpriâtijotečestvennyjizarubežnyjopyt AT dorofêêvaga practiceinrestructuringenterpriseshomeandforeignexperience AT pânovaao practiceinrestructuringenterpriseshomeandforeignexperience
first_indexed	2025-11-26T01:02:00Z
last_indexed	2025-11-26T01:02:00Z
_version_	1849812772136681472
fulltext	Г.А. Дорофєєва, А.О. П'янова ПРАКТИКА ЗДІЙСНЕННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД На сьогоднішній день фінансово-еко- номічна криза в країні, якщо не викликана, то в будь-якому разі не спадає через нерегульоване управління як на рівні держави, так і на рівні підприємств. Стан підприємств можна охарактеризувати як «некерованість» або «неефективне управління». Оскільки корені проблем більшості українських підприємств лежать у невмінні працювати на ринку, тобто в невмінні ідентифікувати потреби споживачів, ідентифікувати ринок, тому діючим інструментом виведення підприємства із кризи є впровадження радикальних змін, які дозволяють створити гнучке підприємство, що миттєво реагує на зміни зовнішнього середовища. В умовах становлення ринкової економіки реструктуризація є засобом антикризового управління й обумовлена потенційним банкрутством підприємства, недостатньою ефективністю видів його діяльності та спрямована на забезпечення його виживання. З іншого боку, реструктуризація є засобом стратегічного управління і спрямована на забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємства. Зарубіжні й вітчизняні вчені-економіс- ти, зокрема І. Акімова, О. Амоша, І. Ансофф, С. Довбня, Л. Кальніченко, Г. Клейнер, М. Кизим, І. Мазур, І. Маркіна, А. Мендрул, Т. Мізерна, С. Покропивний, В. Пономарен- ко, О. Терещенко, Н. Треньов, Р. Холл, М. Хохлов, З. Шершньова, всебічно розглянули й охарактеризували теоретичні аспекти реструктуризації підприємств, проаналізували й обґрунтували підходи до реструктуризації як до вирішення проблем антикризового управління та приватизації підприємств. Разом із тим залишаються окремі питання й аспекти, які є недостатньо дослідженими. Незважаючи на існування широко висвітленої теоретичної бази про реструктуризацію, дослідженню конкретної практики здійснення реструктуризації підприємств за різних соціально- економічних умов, а головне, в умовах кризи, приділяється недостатня увага. Метою даної статті є дослідження й узагальнення досвіду реструктуризації підприємств в Україні та за кордоном, формування рекомендацій, висновків про можливе використання цього корисного досвіду за нинішніх умов господарювання. Реструктуризацію підприємства можна визначити як комплекс організаційно-еконо- мічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва [6]. Дослідження вітчизняного досвіду дає можливість виділити такі основні недоліки практики реструктуризації підприємств: відсутність необхідного методичного обґрунтування ефективних моделей реструктуризації об’єктів; переважне використання підходів, що базуються на розподілі підприємств на окремі частини, без належного розгляду альтернативних варіантів реструктуризації; недостатнє обґрунтування економічних наслідків реструктуризації об’єктів; відсутність механізмів залучення інвестицій у процесі реструктуризації; невизначеність фінансових джерел реструктуризації; невирішеність соціальних питань при розробці планів реструктуризації. Серед основних мотивів проведення реструктуризації можна визначити такі: кризове становище підприємства або галузі; ___________________________ © Дорофєєва Ганна Андріївна – кандидат економічних наук, доцент; П'янова Анна Олександрівна – студент. Донецький національний університет. . ISSN 1562-109X неможливість досягнення цілей підприємства; нові цілі та завдання підприємства; підвищення ефективності роботи підприємства; реакція на зміну ринкової ситуації. На жаль, сьогодні в Україні на відміну від розвинених країн світу основним мотивом реструктуризації є криза, що загрожує виживанню підприємства, або банкрутство підприємства. Неминучість та необхідність реструктуризації сучасних українських підприємств зумовлена дією чинників, що змінюють орієнтацію нашої економіки, тому що майже кожне підприємство сьогодні має набір типових проблем: спад обсягів виробництва та рентабельності продажу; втрата традиційних ринків збуту й ускладнення пошуку нових; недостатня компетентність та узгодженість у діях вищого ланцюга управління; відсутність чітко визначеної промислової політики; недостатність інноваційного та інвестиційного потенціалу; некомпетентність фінансової політики. Існування типових та низки специфічних для конкретного підприємства й галузі проблем потребує здійснення комплексу кардинальних змін, а саме проведення реструктуризаційних заходів. Під час фінансово-економічної кризи в Україні досить популярним об`єктом реструктуризації виступають підприємства вугільної галузі, яка є однією з домінуючих складових промисловості. Необхідність реструктуризації пояснюється тим, що переважна більшість вугільних шахт та розрізів є збитковими, що незадовільно впливає на стан галузі в цілому. Основними проблемами вугільної промисловості є: складність гірничо-геологічних умов видобутку вугілля, низький технічний рівень вугледобувних та вуглепереробних підприємств, значний ступінь фізичного і морального зносу основних фондів, обмеженість інвестиційних ресурсів, неефективна система управління галуззю й відсутність ринкового механізму ціноутворення на вугільну продукцію. За існуючим співвідношенням обсягів видобутку вугілля, фінансових ресурсів, які дотує держава в галузь, і нинішніх показників стану й оновлення шахтного фонду (44% шахт у Донецькій області функціонують від 30 до 50 років, 22% – понад 70 років) можна розраховувати на те, що впродовж 15-20 років вугільні підприємства ще зможуть забезпечувати енергетиків та коксохіміків вугільною продукцією [9]. Тому дуже важливо запровадити і провести комплекс кардинальних змін, щоб запобігти процесу занепаду та згортання вуглевидобутку в Україні. Зупинити стрімке зростання збитків вугледобувних підприємств можна лише дво- ма шляхами: або приватизувати ці шахти, пе- реклавши всі проблеми на нових власників – потенційних інвесторів, або поступово виводити їх з експлуатації переважно шляхом консервації з подальшою модернізацією чи ліквідацією. Доцільно встановити мінімально допустимий рівень використання виробничої потужності та максимально допустимий рівень збитковості, за межами яких шахти не мають експлуатуватися. Це створило б дієву конкуренцію між шахтами за право на виживання. Крім того, необхідно вдосконалювати механізм надання держпідтримки, надавши йому стимулюючого характеру. Шахти, що залишилися в експлуатації, могли б, отримуючи держпідтримку в належних розмірах і на стимулюючих засадах, не тільки зберегти нинішній обсяг виробництва вугільної продукції, але й наростити його [9]. Прикладом ефективно проведеної ре- структуризації вугільної промисловості є досвід Польщі. Близько 20-25 років тому польський уряд закривав нерентабельні шахти, скоротивши кількість зайнятих у вуглепромі більш ніж удвічі. Шахтарям, яким залишилось працювати до пенсії п`ять років, запропонували на цей час піти у спеціальну відпустку, що оплачувалась до 75% ставки. Компенсації шахтарям, яких скоротили, становили в середньому 12 тис. дол. Держава також погасила всю заборгованість вугільних підприємств. Ще одним прикладом дієвої реструктуризації є досвід Великої Британії. Так, у 80-х роках Маргарет Тетчер, незважаючи на масові страйки, закрила більшість нерентабельних шахт країни. Сьогодні в галузі зайнято близько 7 тис. осіб, у той час як 1985 р. – 220 тис. Кожен звільнений шахтар отримував до 5 тис. фунтів компенсації. Також було розроблено технологію «чистого вугілля», що передбачає зниження викидів. У процесі проведення подібних реформ, до 2018 р. уряд Німеччини має намір закрити вісім шахт, у результаті чого без роботи залишиться 35 тис. шахтарів. Уряди цих країн залишали працювати тільки ті шахти, видобуток вугілля у яких був на рівні 3 млн. т/рік. В Україні ж шахт із таким рівнем виробництва налічується всього близько десяти, по 1 млн. т вугілля видобувають не більше 20 шахт [3]. Механічно застосовувати в нас стандарти Польщі, Великої Британії чи Німеччини не можна, оскільки значна кількість українських шахт є містоутворюючими. У випадку масштабних скорочень їх наслідки будуть не менш масштабними. Закриття шахт і, як наслідок – звільнення шахтарів призведе до виникнення масового безробіття, що негативно відіб’ється на рівні життя населення та розвитку національної економіки в цілому. Для надання допомоги українській вугільній галузі за проханням уряду України експертами Єврокомісії буде розроблено стратегію реформування галузі, у якій передбачено узагальнення й адаптацію євро- пейського досвіду до сучасних умов українських реалій. Ці рекомендації буде відображено у «Стратегії розвитку вугільної промисловості України» у рамках проекту ТАСІС, метою якої є сприяння виходу галузі з нинішнього, близького до критичного, становища. Програма робить акцент на оновлення технологічної бази вітчизняних шахт, а також на поліпшення соціальних та екологічних умов їх роботи. При цьому її дія буде поширюватися як на приватні, так і на державні підприємства. Рекомендації євроекспертів передано Міністерству вугільної промисловості, а заходи, передбачені програмою, планується виконати до 31 грудня 2010 р. Основні кошти за Програмою, вартість якої становить 8,939 млн. євро, будуть спрямовані на реалізацію двох пілотних проектів із будівництва «безпечних шахт» і технології забору метану, а також на роботу юристів. Програма несе, перш за все, рекомендаційний характер, тому передбачені нею кошти будуть спрямовані на підвищення кваліфікації вітчизняних фахівців, випуск інформаційних матеріалів, оцінку стану вугільної промисловості та проведення консультацій. Реформи в галузі почалися лише в кінці 90-х років, коли низка нерентабельних шахт була закрита, а прибуткових – приватизована. Сьогодні на приватні вугільні підприємства припадає вже близько 40% вугілля, що видобувається. За даними прес- служби Мінвуглепрому, на 1 січня 2008 р. в Україні працювало понад 120 шахт, проте на 72 із них рівень видобутку був нижче 500 тис. т/рік, а за таких обсягів підприємство рентабельним бути не може. У рамках реорганізації галузі малі шахти були включені до складу великих держхолдингів, а 18 фактично непрацюючих – зовсім закриті. Таким чином, до 1 січня 2009 р. залишилося 30 офіційно зареєстрованих шахт, видобуток вугілля на кожній із них був не менше 500 тис. т/рік. Незважаючи на часткову реструктуризацію галузі, її збитки продовжують зростати. За перші п'ять місяців 2009 р., за даними Мінвуглепрому, вугледобувні підприємства зазнали збитків у розмірі 2,6 млрд. грн. (без обліку коштів, отриманих у вигляді держпідтримки), що у півтора рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. «Стратегія» буде готова тільки 2011 р., але й тоді вона дасть відповіді далеко не на всі питання. Європейські експерти акцентують увагу на соціальних та екологічних питаннях, проте вирішити їх окремо, без комплексної реструктуризації та модернізації галузі, не вдасться. Для реалізації цього масштабного завдання в Україні поки що немає ні коштів, ні необхідної політичної свободи [12]. Оскільки реструктуризація є універсальним інструментом управління підприємством, вона здійснюється на підприємствах різних галузей промисловості. Наприклад, у I півріччі 2009 р., незважаючи на складну фінансово- економічну ситуацію, підприємства морського та річкового транспорту продемонстрували стабільну роботу та впевнені фінансові показники. Це пов`язано із проведенням реструктуризації організаційної структури, а саме органів управління галуззю. Так, за I півріччя 2009 р. морські торговельні порти України переробили 52,782 млн. т, що на 21% менше, ніж 2008 р. – 67,14 млн. т. Разом із тим прибутки портів за даний період зросли та склали 4,687 млрд. грн. (порівняно з 2,931 млрд. грн. 2008 р.). Усього по Укрморрічфлоту за I півріччя прибутки склали 5,929 млрд. грн., коли у 2008 р. – 3,803 млрд. грн., тобто прибутки підприємств морського і річкового транспорту зросли на 56% порівняно з аналогічним періодом 2008 р. Чистий прибуток за даний період становив 1,133 млрд., 2008 р. – лише 297,909 млн. грн. Збільшення таких основних показників, як прибуток і чистий прибуток, свідчить про успішну господарську діяльність підприємств водної галузі. Здійснення ефективної тарифної політики, проведеної новим керівництвом, збільшило виплати до держбюджету, які становили 889,641 млн. грн. порівняно із 944,745 млн.грн. 2008 р. За результатами діяльності підприємств морсь- кого і річкового транспорту в І півріччі 2009 р. було освоєно капітальних інвестицій на суму 421,6 млн. грн., що більше показника 2008 р. удвічі. За наявністю високих прибутків галузі з`являються нові можливості та відкриваються певні перспективи розвитку. Так, у І півріччі 2009 р. наказами Мінтрансзв'язку були затверджені програми розвитку 4 морських торгових портів: Іллічівського, Південного, Миколаївського та Херсонського [10]. Крім того, на даному етапі розвитку країни є підприємства, на яких реструктуризацію ще не проводили, але її необхідність доведена й економічно обґрунтована. Прикладом цієї ситуації є ВАТ «Чернігівський завод радіоапаратури». Чистий збиток даного підприємства на кінець 2008 р. збільшився втричі до 47,7 млн. грн. Оборот компанії скоротився на 3% – до 65,8 млн. грн., а активи на 18,7% до 193,3 млн. грн. Заборгованість компанії зросла на 28,6% – до 54,4 млн. грн. У світлі незадовільних фінансово-економічних показників акціонери ухвалили рішення про переобрання персонального складу наглядової ради товариства, а також визначили основні напрями подальшого розвитку підприємства. Одним із положень програми розвитку є підготовка та проведення реструктуризації виробництва компанії. Для підготовки проекту реструктуризації компанія планує залучити консультантів Національного космічного агентства України. Задля погашення боргів підприємства та його розвитку необхідно залучити інвестиції у розмірі 30 млн. євро [1]. Останнім часом у зв`язку з наявністю заборгованостей із заробітної плати, підприємства почали використовувати майнову реструктуризацію (у даному випадку продаж майна), яка набула в Україні досить специфічних властивостей: продається черговий цех – і людям частково виплачують зарплату. На сьогодні лише Харківський регіон – єдиний в Україні має позитивну динаміку в погашенні заборгованостей із заробітної плати [8]. Однією з найбільш комплексних програм, що здійснюється Урядом України за підтримки СБРР з метою економічного розвитку підприємств та регіонів України, є спільний проект Всесвітнього банку та Уряду України "Реструктуризація підприємств та розвиток приватного сектору" (далі – Проект). Проект реалізується Українським центром реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектору (УЦРП РПС), що був створений Постановою КМУ № 1736 від 3 листопада 1998 р. Учасниками Проекту також є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство фінансів України й на рівні проектних регіонів – обласні державні адміністрації. Стратегічною метою проекту "Реструктуризація підприємств та розвиток приватного сектору" є становлення сильного і конкурентоспроможного приватного сектору шляхом створення сприятливого клімату для: зростання підприємницької активності; відновлення виробництва, розвитку перспективних напрямів бізнесу; створення нових робочих місць та підвищення ефективності роботи реструктуризованих підприємств. Основні напрями (компоненти) реалізації даного Проекту: реструктуризація підприємств – проведення заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-економічного стану та підвищення конкурентоспроможності українських приватизованих підприємств через використання менеджментом комплексу заходів з адаптації системи управління бізнесом до постійно мінливих ринкових умов; підготовка управлінського персоналу підприємств-учасників – навчання і підвищення кваліфікації управлінського персоналу підприємств як в Україні, так і за її межами, з метою набуття ними досвіду ведення ефективного бізнесу в ринкових умовах, розширення на цій основі кола прихильників економічних реформ, які здійснюються Урядом України на центральному та місцевому рівнях; поліпшення регуляторного середовища – створення необхідної бази для проведення досліджень регуляторної політики, використання даних цих досліджень для вдосконалення регуляторної політики. Становлення і розвиток ефективного діалогу між суб'єктами приватного бізнесу та регулюючими органами, посилення інституційної спроможності органів, які здійснюють регуляторну політику на регіональному рівні; моніторинг та інституційне забезпечення проекту – організація здійснення Проекту, у тому числі відбір областей та підприємств-учасників, організація і контроль за впровадженням заходів щодо реструктуризації підприємств- учасників, нагляд за реалізацією Проекту, організація навчання тощо. Для реалізації проектів реструктуризації на підприємствах будуть запрошені міжнародні консультаційні компанії, які мають досвід роботи у країнах із перехідною економікою, а також провідні українські консультанти, вибрані за результатами тендерного відбору. Даний проект реалізується у два етапи. І етап Проекту – 2003-2007 рр. Протягом цього періоду здійснена реструктуризація 160 підприємств, навчання 350 менеджерів підприємств і 600 консультантів у проектних регіонах України. Досвід попередніх етапів, метою яких була підготовка до Проекту "Розвиток приватного сектору", свідчить про успішність обраного підходу. Як успішні приклади впровадження проекту "Розвиток приватного сектору" можна назвати: ТОВ "Чернівецький меблевий комбінат". Приріст виручки від реалізації за період упровадження Проекту становив 95%. Заборгованість перед бюджетом скоротилась на 1,5 млн. грн., що втричі перевищує витрати, які були здійснені для впровадження Проекту на підприємстві. ВАТ "Крок" (взуттєва галузь, м. Житомир). Приріст виручки від реалізації за період упровадження Проекту становив 213%. Скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості за півроку з початку впровадження Проекту відповідно на 40 і 50%. Поліпшено показники ліквідності. ВАТ "Завод огороджувальних конструкцій" (будівельна галузь, м. Житомир). Приріст виручки від реалізації за період упровадження Проекту становив 62%. Введено систему фінансового прогнозування та бюджетування, проводиться автоматизація підприємства, проведено детальний маркетинговий аналіз ринку. У рамках ІІ етапу Проекту "Розвиток приватного сектору" (2007-2010 рр.) набутий досвід з реструктуризації підприємств у рамках зазначеного Проекту поширено на інші регіони України. Ще одним проектом, у рамках якого українське підприємство отримує допомогу з боку Європи, є надання Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) забезпеченого кредиту на суму до 50 млн. дол. ЗАТ "Оболонь", одному із провідних українських виробників пива. Залучені кошти спрямовані на часткове рефінансування короткострокового боргу та фінансування програми підвищення енергетичної ефективності. Передбачається, що завдяки фінансовій допомозі "Оболонь" проведе заходи щодо реструктуризації балансу й підвищення енергоефективності переважно за рахунок модернізації котельної та електророзподільної системи, а також оптимізації виробничих процесів. "Оболонь" 2008 р. збільшило виробництво пива майже на 4% порівняно з 2007 р. – до 113,3 млн. декалітрів. Його частка в загальному виробництві пива в Україні за підсумками минулого року становила 35,4%, на внутрішньому пивному ринку – 30,4%. ЗАТ 2008 р. одержало чистий збиток у розмірі 451,57 млн. грн., тоді як 2007 р. – чистий прибуток 159642 тис. грн. Його чистий дохід за минулий рік збільшився на 22,3% – до 3,2 млрд. грн. Компанія за минулий рік збільшила свої довгострокові зобов'язання на 96,8% – до 624 млн. грн., поточні – на 81%, до майже 2 млрд. грн. "Оболонь" уже двічі співпрацювало з ЄБРР. Зокрема, 1997 р. банк виділив підприємству перший кредит на суму 40 млн. дол. для модернізації та збільшення виробничих потужностей, а 2004 р. – 10 млн. дол. револьверного кредиту для поповнення оборотного капіталу, зокрема для закупівлі ячменю. Загальний обсяг діяльності ЄБРР в Україні на початок 2009 р. становив 4,1 млрд. євро у рамках 170 проектів. При цьому минулого року обсяг інвестицій банку виріс на 29,1% порівняно з 2007 р. – до рекордно високих 835 млн. євро, а цього року банк очікує його зростання ще на 15% [5]. Наведемо ще декілька прикладів із досвіду реструктуризації американських та європейських підприємств. У середині 90-х років. найбільша американська компанія The Whirlpool Corporation оголосила про початок програми реструктуризації. У своїй стратегії вона зробила акцент на розвиток основного напряму діяльності – випуску великогабаритної побутової техніки. При цьому цільові показники розвитку були виражені категорією "економічної доданої вартості", яка більш точно відображає структуру капіталу й характер створюваної під керівництвом менеджерів вартості. Зміни торкнулися всіх підрозділів The Whirlpool Corporation у різних країнах світу. Було проведено реорганізацію спільних підприємств з азіатськими партнерами. Частина виробництв в Азії та Європі припинила свою діяльність. Незважаючи на невизначеність перших кроків The Whirlpool Corporation, інвестори позитивно відреагували на ухвалення нової стратегії, і вже через два тижні після оголошення про початок реструктуризації акції The Whirlpool Corporation зросли майже вдвічі. Другий приклад типової історії американського успіху – біографія Лоренса Тиша. Він став мільярдером після реструктуризації у 80-х років і продажу найбільшої американської телекомпанії CBS. Купивши 25% її акцій 1985 р. за 800 млн. дол., після дев'яти років управління він продав компанію за 5,4 млрд. дол., збагативши не тільки себе, але й інших акціонерів. Методи, якими він діяв, самі американці називають методами "калькулятора і скальпеля". Радикально скоротивши на початковому етапі витрати, Тиш взявся за реструктуризацію активів і виділення непрофільних бізнесів. Так, було продано видавничий підрозділ, звукозаписувальну компанію CBS Music Group. У цілому продаж непрофільних активів приніс групі CBS більше 2,5 млрд. дол. Ще один приклад – це вдала стратегія зростання вартості за допомогою переорієнтації бізнесу, яку використовували компанії США високотехнологічних галузей у кінці 90-х років. Усім відома корпорація Intel перейшла з випуску комп'ютерної пам'яті на випуск мікропроцесорів. Сьогодні Kodak планує провести реструктуризацію компанії з метою підвищення конкурентоспроможності у сфері художньої фотографії. Серед європейських компаній також відомі випадки різкого збільшення капіталізації завдяки стратегії експансії на ринку. Так, одним з основних засобів здійснення стратегії розвитку є здійснення одного з різновидів реструктуризації, а саме поглинання підприємств. Стратегія відомої пивної компанії Heineken була довгий час спрямована на поглинання дрібних європейських виробників пива і, зрештою, сприяла майже подвійному зростанню цін акцій Heineken. Тільки за останні п'ять років угоди з купівлі щороку підвищували її ціну на 12%. Особливо високо ціни злітали після оголошення про чергове поглинання [3]. У практиці українських підприємств 98% поглинань є недружніми, оскільки у вітчизняному законодавстві технологію цивілізованого поглинання не прописано, тобто фактично відбувається захоплення компаній. Недружні поглинання здійснюються щодня, проте статистикою враховуються лише одиниці. Наприклад, захоплення «Оболоні» компанією «Сармат», молококомбінату «Придніпровський» компанією «Галактон», скандальний перехід активів «Рівнеазоту» і Північнодонецького «Азоту» тощо. Дослідження інвестиційної компанії “Dragon Capital” засвідчило, що обсяг українського ринку поглинань щорічно оцінюється на рівні 3 млрд. дол. США [7]. Проблеми поглинання компаній спричиняють найгостріші дискусії з приводу доцільності подібної реструктуризації: з одного боку, така реструктуризація є джерелом підвищення результативності компанії, а з іншого – лише відображення владних інстинктів менеджерів, чиї прагнення знижують, а не підвищують ефективність компанії. Дослідження вітчизняного досвіду дає можливість виділити такі основні недоліки практики реструктуризації підприємств: відсутність необхідного методичного обґрунтування ефективних моделей реструктуризації; переважне використання підходів, що базуються на розподілі підприємств на окремі частини, без належного розгляду альтернативних варіантів реструктуризації; недостатнє обґрунтування економічних наслідків реструктуризації об’єктів; відсутність механізмів залучення інвестицій у процесі реструктуризації; невизначеність фінансових джерел реструктуризації; невирішеність соціальних питань під час розробки планів реструктуризації. На основі узагальнення досвіду ре- структуризації підприємств в Україні та світі варто зазначити, що вибір видів реструктуризації підприємств та механізмів їх реалізації здійснюється залежно від соціально-економічних умов, що склалися на певному етапі економічного розвитку країни. Підприємства, які правильно обрали стратегію та напрями розвитку, досягли значних результатів. Важливим чинником успіху реструктуризації окремих підприємств є індивідуальний характер змін. Він виявляється в можливості підприємства серед розмаїття форм, методів, напрямів реструктуризації обрати той метод і напрям, який є найбільш доцільним із точки зору поставлених завдань і фінансування якого підприємство може собі дозволити. Існування моральної й фінансової підтримки з боку держави, інвесторів та всесвітніх організацій відіграє не останню роль. Отже, розглянутий досвід реструктуризацій на вітчизняних та зарубіжних підприємствах свідчить про розмаїття напрямів та видів реструктуризації в цілому, доводить ефективність використання реструктуризаційних заходів за різних умов господарювання та для різних підприємств у сучасних умовах. Література 1. Акционеры ОАО "ЧеЗаРа" планируют привлечь инвестиции в размере 30 млн. евро на погашение долгов и развитие предприятия // ПРАЙМ-ТАСС БИТ / Бизнес. Информатизация. Телекоммуникации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.bit. prime-tass.ru/index.asp. 2. Боровєцкі Р. Трансформація підприємств в умовах нової економіки / Р. Боровєцкі // Вісник КНТЕУ. – 2008. – № 4. – С. 32-39. 3. Влияние реструктуризации на рост стоимости компании [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.raexpert.ru/resear- ches/restructuring/. 4. Гриценко Н.В. Світовий досвід реструктуризації підприємств / Н.В. Гриценко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 6 (72). – С. 67-72. 5. ЕБРР выделит "Оболони" кредит 50 млн. дол. // Рынки&Бизнес – новости бизне- са и экономики Украины [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://rynok.biz/rss/a/ 2009/08/10/EBRR_videlit_Oboloni_kr#Рынки & Бизнес. 6. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (із внесеними змінами та доповненнями) // Урядовий кур’єр. – 2002. – 13 квіт. 7. Кириченко О.А. Деякі аспекти злиття та поглинання компаній у світлі побудови нової інтеграційної системи економіки // О.А. Кириченко, О.В. Ваганова / Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 2 (92). – С. 45-56. http://www.bit http://www.raexpert.ru/resear- http://rynok.biz/rss/a/ 8. Лидерство, которое не радует // ВРЕМЯ. – 16 сентября 2009 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://timeua.info/ 160909/8080.html. 9. Непобедимое вредительство. Донецкий взгляд // Остров [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ostro.org/. 10. Предприятия морской отрасли про- демонстрировали рост финансовых показателей [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.trans- port.com.ua/index.php? newsid=3606. 11. Совместный проект Мирового бан- ка и Правительства Украины «Реструктури- зация предприятий и развитие частного сектора» – шаг к будущему для украинских предприятий [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.inna.com.ua/ru/press/rele- ases/273/. 12. Украинский углепром: Запад нам поможет? // Бизнес-портал о реальном секторе экономики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ugmk.info. http://timeua.info/ http://ostro.org/ http://www.trans- http://www.inna.com.ua/ru/press/rele-

Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід

Репозитарії

Схожі ресурси