Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України
Проведено економетричне оцінювання продуктивності енергетичного фактора виробничої функції Коба-Дугласа для промисловості України на галузевому рівні. Наведено приклад використання оцінених показників продуктивності для характеристики перешкод для модернізації галузі тепловиробництва. Ключові слов...
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31249 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України / Д.І. Ходико // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 112-117. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859614270021435392 |
|---|---|
| author | Ходико, Д.І. |
| author_facet | Ходико, Д.І. |
| citation_txt | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України / Д.І. Ходико // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 112-117. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Проведено економетричне оцінювання продуктивності енергетичного фактора виробничої функції Коба-Дугласа для промисловості України на галузевому рівні. Наведено приклад використання оцінених показників продуктивності для характеристики перешкод для модернізації галузі тепловиробництва.
Ключові слова: квазі-фіскальний дефіцит, продуктивність факторів, сезонні коливання,
функція Коба-Дугласа, енергетична ефективність.
Проведено эконометрическое оценивание продуктивности энергетического фактора в производственной функции Кобба-Дугласа для промышленности украины на отраслевом уровне. приведен пример использования оцененных показателей для характеристики препятствий к модернизации отрасли производства тепла.
Ключевые слова: квази-фискальный дефицит, продуктивность факторов, сезонные колебания, функция Кобба-Дугласа, энергетическая эффективность.
An econometric estimation of energy factor productivity in Cobb-Douglas production function is performed for the Ukrainian industries on a sector level. As an example, the estimated indicators are used to assess the challenges for modernization of heat-generating industry.
Keywords: quasi-fiscal deficit, factors productivity, seasonal fluctuations, Cobb-Douglas function, energy efficiency.
|
| first_indexed | 2025-11-28T16:41:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
Д.І. Ходико
ОЦІНКА ГАЛУЗЕВИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКТИВНОСТІ
ЕНЕРГЕТИЧНОГО ФАКТОРА ВИРОБНИЦТВА
У ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Проблема зниження енергоємності
виробництва визнається однією з
найсуттєвіших з точки зору забезпечення
конкурентоспроможності економіки України.
А. Гальчинський, В. Геєць та інші. відносять
технології, спрямовані на “радикальне
зниження енергоємності основних
виробничих галузей україни та залежності від
імпорту енергоресурсів” [7, 121], до так
званих критичних технологій, що підлягають
впровадженню протягом найближчих десяти
років. Я. Жаліло та інші наголошують, що
підвищення ефективності використання
ресурсів є однією з вимог до результативної
стратегії зростання конкурентоспроможності
економіки України [4, 113]. Відповідно
можна стверджувати, що показники
енергетичної ефективності є ключовим
елементом оцінки наявного конкурентного
потенціалу економіки як на галузевому рівні,
так і при використанні системного підходу до
конкурентоспроможності [4, 26-27].
У літературі переважають оцінки
енергоінтенсивності виробництва в Україні,
агреговані на макрорівні, зокрема, за
оцінками В. Буркинського, що енергоємність
вітчизняної економіки перевищує середній
світовий рівень у 14,31 раза, електроємність
– у 8,8, а інтенсивність викидів оксиду
вуглецю – у 15,25 раза [1, 11]. В. Дюканов та
О. Дюканова відзначають зростання
енергоінтенсивності економіки України на
22% порівняно з 1990 р. [2, 85]. З іншого
боку, внаслідок суттєвих відмінностей у
виробничій та енергетичній структурі
економіки агрегація на макрорівні не дає
можливості безпосереднього міжнародного
порівняння коефіцєнтів. Через це видається
доцільним використання також показників
енергоінтенсивності, агрегованих на
галузевому рівні, які можна розглядати як
один з показників міжнародної
конкурентоспроможності, що відображають,
зокрема, динаміку інвестиційних процесів та
технологічних змін у галузі.
Метою даної статті є оцінка
енергоємності української економіки на
галузевому рівні через оцінювання
продуктивності енергії як одного з факторів
галузевої виробничої функції, а також
наведення прикладу застосування, що
демонструє інформативність такої оцінки.
Порівняно із підходом до визначення
енергоємності через техніко-економічні
показники використання енергії на одиницю
продукції [5, 56] пропонований метод може
надати ряд додаткових переваг у контексті
розробки стратегічних заходів промислової
політики, в тому числі з проблемами
енергетичної безпеки економіки. Зокрема,
використання стандартизованих показників
для характеристики як виробничих факторів,
так і обсягів виробництва полегшує
міжнародне співставлення показників
конкурентоспроможності та виявлення
нереалізованих конкурентних переваг і
прихованих загроз конкурентоспроможності.
Отримані оцінки можуть
використовуватися для побудови будь-яких
макроекономічних моделей, що включають
енергетичну складову, зокрема, можливе
виявлення залежності між обсягом
секторного споживання енергії та
фінансовими результатами діяльності
підприємств галузі. Крім цього, перевагою
цього підходу є можливість використання
стандартних даних державних статистичних
спостережень.
Існує можливість продемонструвати
підходи до використання таких оцінок,
охарактеризувавши роль продуктивності
енергетичного фактора у підтриманні
рентабельності промислового виробництва.
Слід очікувати, що ця роль буде суттєвою в
першу чергу у секторі перетворення енергії,
зокрема у комунальному господарстві.
Одним з найпростіших кількісних методів,
___________________________
© Ходико Дмитро Ігорович – аспірант.
Львівський національний університет імені Івана Франка.
.
ISSN 1562-109X
що можуть бути застосовані для подання
такої характеристики, є порівняння
показників ринкової вартості та граничної
продуктивності енергетичного фактору. Як
показник ринкової вартості може бути
використана наявна статистика ринкових цін,
проте з метою більш повного врахування
структури споживання палива та уникнення
невизначеностей у статистиці, пов’язаної з
неоднорідністю джерел постачання та
іншими умовами, доцільним видається
використання економетричної оцінки
вартості різних видів палива на рівні
економіки в цілому.
У побудованих економетричних
моделях використані дані Держкомстату
України, агреговані на секторному рівні, для
галузей за КВЕД [3] : 40.11; 40.3; підрозділів
С та D (всього 18 галузей). Були використані
часові ряди за 2002-2008 рр.; для більшості
показників наявні дані у вигляді квартальних
часових рядів, за винятком показників
капітальних активів та паливно-енергетичних
витрат, що є наявними у вигляді річних
часових рядів. Використання квартальних
даних у поєднанні з методом панельної
регресії дозволяє отримати високу
статистичну значимість оцінених показників,
відповідно потребувала розв’язання
проблема декомпозиції річних часових рядів
у наближені значення квартальних рядів.
Використані методи декомпозиції та
відповідні припущення відзначені нижче.
Для оцінювання побудованих моделей
використовувався програмний пакет QMS
EViews версії 3.1.
При використанні квартальних часових
рядів існує можливість використання як
десезонованих, так і необроблених даних.
Сезонний фактор є особливо значущим у
структурі часових рядів для енергомістких
галузей; серед можливих його компонентів
можна виділити як сезонні зміни ринкової
кон’юнктури, так і соціально-економічні
фактори, зокрема наявне приховане
кредитування споживачів через затримки в
оплаті (особливо для підприємств
комунального сектору) [9, 6], а також вплив
географічних факторів. Оскільки нехтування
цими факторами під час аналізу
конкурентного впливу не є доцільним, було
прийняте рішення про застосування
необроблених даних. Унаслідок цього
виникла необхідність урахування
автокореляції похибок у побудованих
моделях, що було здійснено шляхом
включення до панельних рівнянь
авторегресійного компонента.
При оцінці граничної продуктивності
фактора енергії з використанням часового
ряду великої розподільчої здатності можливе
використання економетричної моделі на
основі виробничої функції Коба-Дугласа із
характерною для короткострокового періоду
нульовою еластичністю заміщення між
факторами. Гранична продуктивність
фактора для обраної функції пропорційна
середній продуктивності фактора в даному
періоді. Для оцінки граничної
продуктивності енергії можна використати
лінійну форму функції: ln(Yn) = a·ln(Kn) +
b·ln(Ln) + c·ln(Rn), де R – обсяг використаної
енергії в секторі, ТДж; a, b, c – показники
ступеня у виробничій функції. Відповідно,
гранична продуктивність буде дорівнювати
добутку оціненого коефіцієнта
c=d·ln(Yn)/d·ln(Rn) та середньої про-
дуктивності відповідного фактора
виробництва Yn/Rn.
Для оцінки коефіцієнта d·ln(Yn)/d·ln(Rn)
використовувалася економетрична модель
лог-лінійної панельної регресії з оцінкою
параметрів методом найменших квадратів.
До моделі включені фактори робочої сили
(оплати праці), капіталу та енергії:
використання в натуральному вимірі (т)
вугілля кам’яного, природного газу, нафти
сирої, автомобільного бензину, газойлю
(дизельного пального), мазуту топкового [6,
100]; витрати на оплату праці [6, 115], а
також річні часові ряди показників для
зазначеного набору галузей: наявність
основних засобів на початок року з
урахуванням переоцінки у звітному році та
наявність основних засобів на кінець року [6,
92].
Показники використання енергії від
спалювання всіх видів палива переведені у
ТДж на підставі даних про використання
кожного з видів палива за період у
натуральному вимірі та коефіцієнтів чистого
енергетичного вмісту (англ. net calorific
value, NCV) [8] для кожного виду палива.
Квартальні ряди наявності основних
засобів отримані за формулою: Основні
Засоби (t) = Основні Засоби (t-1) + ((ОЗ на
кінець року – ОЗ на початок року з
переоцінкою за звітний період)/4), де t =
перший, другий та третій квартали поточного
року. Таким чином, робиться припущення
про рівномірний приріст основних засобів.
Всі грошові показники були попередньо
переведені у реальну вартість з урахуванням
індексу споживчих цін, обчисленого з
використанням четвертого кварталу 2005 р.
як базового періоду.
Для врахування присутньої негативної
автокореляції у часовому ряді в модель був
включений компонент авторегресії AR(1).
Результати оцінювання моделі наведені у
табл. 1. На підставі отриманих значень та
показників статистичної значимості
коефіцієнтів був виділений ряд галузей, що
характеризується позитивним значенням
коефіцієнта та статистичною значимістю за
рівня довіри 99%. Це галузі за КВЕД: 40.11
(виробництво електроенергії); 40.3
(виробництво та розподілення тепла); DF
(виробництво коксу, продуктів
нафтоперероблення та ядерного палива), DI
(виробництво інших неметалевих
мінеральних виробів), DJ (металургія та
оброблення металу).
Таблиця 1
Коефіцієнти продуктивності факторів у виробничій функції Коба-Дугласа
КВЕД Коефіцієнт Значення Ст. відхи-
лення
t-статис-
тика
Рівень
довіри, %
Фактор праці 0,75 0,05 15,15 99,9
Фактор капіталу 0,39 0,10 3,86 99,9
Фактор енергії (за галузями):
40.11 Виробництво електроенергії 0,39 0,13 3,03 99
40.3 Виробництво та розподілення тепла 0,57 0,03 20,99 99,9
C Добувна промисловiсть -0,24 0,19 -1,27 79
CA Видобування енергетичних матерiалiв -0,14 0,15 -0,89 63
CB Видобування неенергетичних матерiалiв -0,09 0,24 -0,38 30
D Обробна промисловiсть 0,16 0,43 0,38 30
DA
Харчова промисловiсть та перероблення
сiльськогосподарських продуктiв 0,02 0,06 0,32 25
DB
Текстильна промисловiсть та пошиття
одягу -0,09 0,07 -1,30 81
DC Виробництво шкiри та шкiряного взуття -0,02 0,06 -0,28 22
DD
Виробництво деревини та виробiв з
деревини 0,06 0,13 0,43 33
DE
Целюлозно-паперова промисловiсть;
видавнича справа -0,10 0,21 -0,47 36
DF
Виробництво коксу, продуктiв
нафтоперероблення та ядерного палива 1,58 0,50 3,18 99
DG Хiмiчне виробництво -0,03 0,25 -0,10 8
DH
Виробництво гумових та пластмасових
виробiв -0,07 0,10 -0,66 49
DI
Виробництво iнших неметалевих
мiнеральних виробiв 0,83 0,26 3,19 99,9
DJ Металургiя та оброблення металу 0,91 0,35 2,61 99
DK Виробництво машин та устаткування -0,11 0,08 -1,29 80
DL
Виробництво електричного та елект-
ронного устаткування -0,05 0,07 -0,82 59
DM Виробництво транспортного устатку- -0,03 0,05 -0,60 45
вання
DN
Iнше виробництво, не вiднесене до
iнших угруповань -0,16 0,10 -1,60 89
AR(1) 1,00 0,00 609,16 99,9
Середня вартість окремих видів палива
з розрахунку на ТДж отриманої енергії
обчислювалася на підставі квартальних рядів
використання палива у натуральному вимірі
та річних показників паливних витрат у
галузі. Дані про використання палива у
натуральному вимірі були переведені в
енергетичний вимір за допомогою
коефіцієнтів енергетичного вмісту. Річні
показники паливних витрат були
дезагреговані у квартальні показники за
допомогою сезонних вагових коефіцієнтів,
обчислених методом відношення до
рухомого середнього для кожного сектору на
основі квартальних часових рядів сумарного
використання палива в енергетичному вимірі
для відповідного сектору.
Цей метод декомпозиції відповідає
вихідному припущенню моделі про
нормальний розподіл показників вартості
навколо незмінного значення математичного
сподівання. Отримані дані включені у модель
панельної лінійної регресії з оцінкою
параметрів методом найменших квадратів.
Рівняння лінійної регресії має вигляд:
Паливні витрати за квартал для сектору
за період, тис. грн. = b1 · Використаний обсяг
вугілля в секторі за період, ТДж + b2 ·
Використаний обсяг газу в секторі за період,
ТДж + (...)
Були застосовані такі показники на
рівні галузі за 2003-2008 рр.:
1) використання перелічених видів
палива в натуральному вимірі (квартальні
дані);
2) витрати на паливо (підрозділ
матеріальних витрат, річні дані) [6, 114].
Результати оцінювання моделі
наведені у табл. 2. Отримані коефіцієнти
середньої вартості для вугілля, газу, сирої
нафти та мазуту є статистично значимими за
рівня довіри 99%; для моторного бензину та
дизельного палива – за рівня 95%.
Таблиця 2
Середня вартість основних видів палива, грн/кДж енерговмісту
Вид палива Значення Ст.відхилення t-статистика Рівень довіри, %
Кам’яне вугілля 6,92 0,76 9,13 99,9
Природний газ 9,17 0,60 15,21 99,9
Нафта 4,85 1,00 4,88 99,9
Мазути 302,27 30,70 9,85 99,9
Моторний бензин 112,39 57,09 1,97 95
Дизельне паливо 69,79 32,24 2,16 97
Результати дозволяють отримати
оцінки граничної продуктивності за
досліджуваний період та провести
порівняння показників продуктивності із
вартістю палива на прикладі галузі
тепловиробництва (код 40.3 за КВЕД).
Часовий ряд середньої продуктивності галузі
(у тис. грн./ТДж або грн./кДж) отриманий як
відношення обсягу виробництва до
загального обсягу спожитої енергії в секторі.
Отриманий часовий ряд у порівнянні з
показниками вартості графічно зображений
на рисунку.
Протягом 2003-2006 рр. оцінений рівень
вартості палива перевищує показники
граничної продуктивності енергії.
Незважаючи на коливання вартості палива,
що спостерігалися протягом періоду, можна
стверджувати, що отримані оцінки є
змістовними, оскільки ринки палива,
призначеного для використання у
промисловому виробництві та, зокрема, для
потреб теплогенерації, є внаслідок
законодавчих особливостей порівняно
захищеними від зовнішніх шокових впливів
через директивне ціноутворення на ринку [9,
2]. Таким чином, у період, що розглядається,
виробництво тепла характеризується низьким
рівнем рентабельності. Приклад галузі
тепловиробництва є найбільш яскравим через
специфічну структуру витрат. Починаючи з
2006-2007 рр., тенденція до підвищення
вартості тепла для кінцевих споживачів у
комунальному секторі спричиняє зростання
продуктивності енергії [9, 4-5]. Тим не менш
оскільки низька продуктивність енергії у
секторі не давала можливості здійснення
значних капітальних інвестицій, можна
стверджувати, що вона надалі залишається
фактором, який несприятливо впливає на
функціонування галузі.
Рисунок. Динаміка граничної продуктивності енергії
у секторі тепловиробництва, 2003-2008 рр.
Значущість цього несприятливого
впливу може підтверджуватися
спостережуваною сезонною динамікою
продуктивності. Аналіз графічного
представлення даних показує, що зростання
обсягу виробництва у першому та
четвертому кварталах року супроводжується
різким зниженням продуктивності у
співвідношенні до другого та третього
кварталів. Така сезонна динаміка
зберігається із зростанням обсягу
виробництва у грошовому виразі в останні
роки, що дозволяє припустити наявність
фундаментальних чинників, які визначають
її.
Значним впливом на сезонну динаміку,
найімовірніше, характеризується
економічний фактор. Тенденція до різкого
збільшен-
ня амплітуди сезонних коливань у 2007 та
2008 рр. може пояснюватися зростанням при-
хованого кредитування споживачів на ринку
енергоносіїв, що відповідає прогнозам
Світового банку та підтверджується більш
ранніми спостереженнями [9, 6]. З іншого
боку, таким фундаментальним чинником
може виступати також вплив річних
температурних коливань, що за умов низької
енергоефективності використовуваних
технологій може спричинити зростання втрат
енергії та відповідне падіння продуктивності.
Незалежно від відзначених вище соціально-
економічних компонентів сезонного фактора,
вплив температурного чинника може
виступати важливим індикатором техніко-
економічного стану галузі, через що
особливий інтерес представляє перевірка
гіпотези про значущість впливу погодного
фактора та подальша декомпозиція сезонних
коливань продуктивності.
Структура витрат галузі
тепловиробництва дозволяє ідентифікувати
низьку економічну рентабельність галузі
через порівняння з показниками паливних
0,00
5,00
10,00
15,00
20,00
25,00
30,00
35,00
40,00
45,00
50,00
20
03
Q
1
Q
2
Q
3
Q
4
20
04
Q
1
Q
2
Q
3
Q
4
20
05
Q
1
Q
2
Q
3
Q
4
20
06
Q
1
Q
2
Q
3
Q
4
20
07
Q
1
Q
2
Q
3
Q
4
20
08
Q
1
Q
2
Q
3
Q
4
Вартість газу
Вартість вугілля
Продуктивність (40.3)
витрат. Для галузей із вищим рівнем доданої
вартості продукції пряме порівняння на
національному рівні не дає явних
результатів, проте більш комплексні оцінки
на основі описаних показників можуть
надати підстави для характеристики цих
галузей. Зокрема, виявлення прихованих
загроз конкурентоспроможності для
експортоорієнтованих промислових секторів,
що характеризуються високою енергоємністю
виробництва, можливе через міжнародне
співставлення стандартизованих показників
галузевої продуктивності. Енергетична
ефективність металургійного, мінерального
(в першу чергу цементного), коксового та
нафтохімічного виробництва може бути
оцінена у порівнянні з обраними еталонами
на міжнародному рівні.
Однак навіть застосований
найпростіший метод співставлення
показників дозволяє зробити суттєвий
висновок щодо ситуації у галузі
тепловиробництва, що підтверджує
інформативність запропонованих показників
продуктивності енергетичного фактора.
Несприятлива сезонна динаміка
продуктивності галузі спричиняє зниження
рентабельності в період підвищення ринкової
вартості енергоносіїв та попиту у
комунальному секторі. Відповідно існує ряд
прихованих загроз для сектору: по-перше, за
відзначених несприятливих умов відсутніми
є інвестиційні можливості щодо модернізації
сектору, що має як економічне, так і
соціальне значення; по-друге, лібералізація
ринку енергоносіїв, що
супроводжуватиметься більшою відкритістю
сектору до ринкових коливань,
найімовірніше, поглибить існуючі негативні
тенденції.
Крім цього, додатковим важливим
аспектом є зростаюча актуальність проблем,
пов’язаних із подоланням наслідків
глобальної зміни клімату та прийняттям
міжнародних домовленостей щодо
обмеження викидів парникових газів у
атмосферу. За наявних умов у секторі
тепловиробництва можливою є поява
викривлених стимулів до екстенсивного
скорочення викидів у періоди зростання
попиту та погіршення фінансової ситуації,
що в свою чергу може мати руйнівні
наслідки як у соціальному контексті, так і з
точки зору встановлення політичної довіри
до програм контролю за викидами. Для
уникнення цих загроз необхідною є розробка
та повномасштабна реалізації системної
державної політики секторного
енергозбереження як з боку виробництва, так
і з боку споживання, а також вдосконалення
існуючих інвестиційних схем, спрямованих
на підвищення ефективності використання
енергоресурсів.
Література
1. Буркинський Б. Екологічно чисте
виробництво. Наукові засади впровадження
та розвитку / Б.Буркинський // Вісник НАН
України. – 2006. – №5. – С. 11-17.
2. Дюканов В.Г. Механізми Кіотського
протоколу: досвід та перспективи для
України / В.Г. Дюканов, О.В. Дюканова. – К.:
Фенікс, 2006. – 160 с.
3. Класифікація видів економічної
діяльності (NАCE, Rev. 1.1-2002): ДК
009:2005. – Київ: Держспоживстандарт
України, 2005. – 180 с. – (Національний
стандарт України).
4. Конкурентоспроможність економіки
України в умовах глобалізації / Я.А. Жаліло,
Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.; за ред.
Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2005. – 388 с.
5. Національна стратегія України щодо
спільного впровадження та торгівлі
викидами. – К.: Мін-во екології та природних
ресурсів, 2003.
6. Статистичний щорічник України за
2007 рік / за ред. О.Г. Осауленка. – К.:
Держкомстат України, 2008. – 571 с.
7. Стратегія економічного і
соціального розвитку України (2004-2015
рр.). Шляхи Європейської інтеграції /
Авт.кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та
ін.; Нац. ін-т стратегічних досліджень. – К.:
ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
8. Emission Factors Database / Intergo-
vernmental Panel on Climate Change. – IPCC,
2009 [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу: http://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/EFDB/
main.php.
http://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/EFDB/
9. Raiser M. Higher Gas Prices and Quasi
Fiscal Deficits in the Gas Sector / M. Raiser,
R. Piontkivsky. – World Bank. – 2006
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
www.worldbank.org/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31249 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T16:41:11Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ходико, Д.І. 2012-03-01T15:17:52Z 2012-03-01T15:17:52Z 2011 Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України / Д.І. Ходико // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 112-117. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31249 Проведено економетричне оцінювання продуктивності енергетичного фактора виробничої функції Коба-Дугласа для промисловості України на галузевому рівні. Наведено приклад використання оцінених показників продуктивності для характеристики перешкод для модернізації галузі тепловиробництва. Ключові слова: квазі-фіскальний дефіцит, продуктивність факторів, сезонні коливання, функція Коба-Дугласа, енергетична ефективність. Проведено эконометрическое оценивание продуктивности энергетического фактора в производственной функции Кобба-Дугласа для промышленности украины на отраслевом уровне. приведен пример использования оцененных показателей для характеристики препятствий к модернизации отрасли производства тепла. Ключевые слова: квази-фискальный дефицит, продуктивность факторов, сезонные колебания, функция Кобба-Дугласа, энергетическая эффективность. An econometric estimation of energy factor productivity in Cobb-Douglas production function is performed for the Ukrainian industries on a sector level. As an example, the estimated indicators are used to assess the challenges for modernization of heat-generating industry. Keywords: quasi-fiscal deficit, factors productivity, seasonal fluctuations, Cobb-Douglas function, energy efficiency. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Промисловість: проблеми розвитку та управління Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України Оценка отраслевых показателей продуктивности энергетического фактора производства в промышленности Украины Estimation of sector coefficients for energy productivity in the Ukrainian industries Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України Ходико, Д.І. Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| title | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України |
| title_alt | Оценка отраслевых показателей продуктивности энергетического фактора производства в промышленности Украины Estimation of sector coefficients for energy productivity in the Ukrainian industries |
| title_full | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України |
| title_fullStr | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України |
| title_full_unstemmed | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України |
| title_short | Оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості України |
| title_sort | оцінка галузевих показників продуктивності енергетичного фактора виробництва у промисловості україни |
| topic | Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| topic_facet | Промисловість: проблеми розвитку та управління |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31249 |
| work_keys_str_mv | AT hodikodí ocínkagaluzevihpokaznikívproduktivnostíenergetičnogofaktoravirobnictvaupromislovostíukraíni AT hodikodí ocenkaotraslevyhpokazateleiproduktivnostiénergetičeskogofaktoraproizvodstvavpromyšlennostiukrainy AT hodikodí estimationofsectorcoefficientsforenergyproductivityintheukrainianindustries |