Інвестиційна політика Тайваню

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Голод, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України 2007
Назва видання:	Китайська цивілізація: традиції та сучасність
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31292
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	НазІнвестиційна політика Тайваню вание / В. Голод // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2007. — С. 15-20. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31292
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-312922025-02-09T13:34:40Z Інвестиційна політика Тайваню Голод, В. 2007 Article НазІнвестиційна політика Тайваню вание / В. Голод // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2007. — С. 15-20. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0095 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31292 uk Китайська цивілізація: традиції та сучасність application/pdf Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
format	Article
author	Голод, В.
spellingShingle	Голод, В. Інвестиційна політика Тайваню Китайська цивілізація: традиції та сучасність
author_facet	Голод, В.
author_sort	Голод, В.
title	Інвестиційна політика Тайваню
title_short	Інвестиційна політика Тайваню
title_full	Інвестиційна політика Тайваню
title_fullStr	Інвестиційна політика Тайваню
title_full_unstemmed	Інвестиційна політика Тайваню
title_sort	інвестиційна політика тайваню
publisher	Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
publishDate	2007
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31292
citation_txt	НазІнвестиційна політика Тайваню вание / В. Голод // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2007. — С. 15-20. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Китайська цивілізація: традиції та сучасність
work_keys_str_mv	AT golodv ínvesticíjnapolítikatajvanû
first_indexed	2025-11-26T07:22:28Z
last_indexed	2025-11-26T07:22:28Z
_version_	1849836712992178176
fulltext	15 У 2002 році президент Тайваню Чень Шуйбень проголосив інвестиційну полі- тику Тайваню як політику «відкритих дверей» із метою поглиблення глобалізації тайванської економіки та сприяння її подальшому зростанню. Ще в 1954 році був опублікований Статут іноземного інвестування, що проголошував рішення уряду про всебічне заохочення капіталовкладень в економіку острову. Економічна лібе- ралізація та інтернаціоналізація – це основні принципи роботи уряду й зараз. Як підкреслював президент Тайваню у своєму новорічному зверненні до народу в 2005 році: «В умовах загостреної міжнародної конкуренції промислова структу- ра та фінансово-економічна система повинні трансформуватися, щоб відповідати вимогам глобалізації. Уряд приймає активні дії, спрямовані на покращення інвес- тиційного клімату» [1]. Характеристика стану прямого іноземного інвестування на Тайвань За даними Департаменту статистики Міністерства економіки станом на 01.01.2006 р. у тайванській економіці працює біля 3, 953.8 млн. дол. США пря- мих іноземних інвестицій. Динаміка іноземного інвестування в економіку Тай- ваню останніх 15 років є наступною: 1990 р. – 2000 р. відбулося зростання на 230.5% з 2,301.8 млн. дол. США до 7,607.7 млн. дол. США. Протягом 2000-2005 років відбулося падіння іноземного інвестування на острів на 48 % [2]. Зазначимо, що в 1990 році в економіці острову був присутній значною мірою капітал «закордонних китайців» – 220,115 млн. дол. США, а на початку 2006 року його не було зареєстровано зовсім. Однак станом на 01.09.2006 зареєстровано 25,3 млн. дол. США. Галузева структура іноземних інвестицій відображена в таблиці №1 (для порівняння наводяться дані 1990, 2000 та 2005 років). Як видно з таблиці №1, на початку 90-х більше 50% від загального обсягу інвестицій було спрямовано у виробництво, а з 2000 року збільшується доля вкладів у сфери послуг, а в 2005 р. – у сільське господарство. Станом на 01.09.2006 було зареєстровано 8,341.9 млн. дол. США іноземних інвестицій, де більше 58% було вкладено у виробництво. Взагалі в період 1952 р. – травень 2006 року в тайванську економіку було ін- вестовано всього 71,366.6 млн. дол. США, де 3,960.2 млн. дол. США – це капі- таловкладення «закордонних китайців», а 67,406.4 млн. дол. США – вкладення іноземних інвесторів. Головними імпортерами капіталу серед «закордонних китайців» є Філіппіни, Гонконг та США, що разом складають 74.25% від усіх капіталовкладень «закор- донних китайців» в період 1952-травня 2006 років. Серед іноземних інвесторів лідирують США, Японія, країни Карибського басейну та Нідерланди: 20.23%, 19.02%, 17.57%, 11.25% відповідно від загального обсягу прямих вкладень іно- земних інвесторів [2]. Серед великих компаній, що інвестують на Тайвань можна виділити Toshiba, NEC, Philips, Mitsubishi, Samsung, Siemens, Dupont, Texas Instrument. ²ÍÂÅÑÒÈÖ²ÉÍÀ ÏÎË²ÒÈÊÀ ÒÀÉÂÀÍÞ Â. Ãîëîä 16 1, 0 00 д ол .С Ш А Рі к Вс ьо го С іл ьс ьк е го сп од ар ст во П ро ми сл ов іс ть С ер ві с Го рн і т а к ар ’є рн і ро бо ти Ви ро бн иц тв о Ел ек тр ик а, га з т а во да Бу ді в- ни цт во То рг ів ля мі сц я ха рч ув ан ня Тр ан сп ор т т а ск ла ди Ф ін ан си т а ст ра ху ва нн я П ри ва тн ий се рв іс т а ін . 19 90 2 30 1 77 2 36 8 – 1 44 4 77 3 – 12 5 28 28 4 08 0 39 1 00 31 5 20 6 20 5 71 7 20 00 7 60 7 73 9 20 3 35 3 1 73 7 87 9 – 25 4 14 8 1 02 7 06 0 62 5 85 2 18 2 47 5 2 34 3 04 2 20 05 4 22 8 05 2 7 15 3 3 80 3 1 39 7 17 5 – 16 5 64 2 61 1 63 0 10 8 31 7 1 61 6 26 1 31 8 07 1 Дж ер ел о: Ін ве ст иц ій на к ом ісі я, М ін іст ер ст во ек он ом ік и П ри мі т ка : Д о пр ив ат но го т а ін . с ер ві су в ід но си т ьс я лі зи нг т а ор ен да , п ро ф ес ій ни й, н ау ко ви й т а т ех ні чн ий се рв іс, о св іт а, м ед иц ин а, сп ор т , ві дп оч ин ок т ощ о. Та бл иц я № 1. Га лу зе ва с тр ук ту ра п ря мо го ін оз ем но го ін ве ст ув ан ня н а Та йв ан ь Гр аф ік № 1. Д ин ам ік а не пр ям ог о ін ве ст ув ан ня Т ай ва не м в ек он ом ік у К Н Р �� 17 Характеристика стану прямого зарубіжного інвестування Тайваню в інші країни В 2005 році обсяг інвестування Тайваню за кордон був на рівні 2,447 млн. дол. США (не враховуючи інвестицій у КНР) . Порівнюючи з 2000 роком, коли обсяг інвестицій був найбільшим за останні 15 років – 5,077 млн. дол. США, відбулося падіння на 51.8%. Географічну структуру характеризують дані Та- блиці №2. Щодо галузевої структури, то Тайвань віддає перевагу перш за все фінансам та страхуванню, а по-друге – виробництву (57% та 27% від загального обсягу відповідно) [2]. Окремо слід зупинитися на інвестиційній діяльності Тайваню в КНР. З метою легалізувати стосунки по обидві сторони Тайванської протоки, у листопаді 1990 року Виконавчий Юань затвердив «Статут щодо відносин між Тайванем та конти- нентальним Китаєм». Згідно цього документу, Міністерство економіки розробило дві директиви: одна регулювала непрямий експорт до КНР, а інша – інвестиційну діяльність та технологічну взаємодію з континентом. При цьому згадувались три обов’язкові умови: 1) баланс національної безпеки та економічної вигоди; 2) не- пряма торгівля; 3) погодження з урядом. Таким чином, лише з 1991 року тайван- ська інвестиційна діяльність у КНР отримала «зелене світло». Інвестиції мають надходити лише за чотирма каналами: 1) через представництво тайванської ком- панії в третій країні; 2) через інвестицію в іншу компанію в третій країні; 3) через компанію за межами КНР; 4) через непрямий грошовий переказ [3, 28-29]. Тайванський інтерес до інвестування в КНР базується на простих економіч- них перевагах: порівняно дешева робоча сила, яка є в надлишку; великі земельні ресурси; значний місцевий ринок збуту; сильний технічний та технологічний по- тенціал у сумісництві з тайванським капіталом, промисловим досвідом та нави- ками управління. Динаміка зростання інвестування продемонстрована графіком №1. Просте- жується поступове зростання обсягів інвестицій у залежності від послаблення контролю з обох сторін протоки. З 6,006.9 млн. дол. США, що були вкладені в Назва країни 2000 рік 2005 рік тис. дол. США структура в% тис. дол. США структура в% Всього 5 077 062 100 2 447 449 100 США 861 638 17 314 635 12,9 Японія 312 222 6,2 42 552 1,7 Гонконг 47 512 0,9 107 559 4,4 Сингапур 219 531 4,3 97 701 4 Тайланд 49 781 0,9 20 265 0,8 Малайзія 19 406 0,4 28 195 1,2 Індонезія 33 711 0,7 9 115 0,4 Філіпіни 12 971 0,3 14 937 0,6 В’єтнам 54 046 1,1 93 932 3,8 Європа 36 751 0,7 299 423 12,2 Океанія 21 495 0,4 85 601 3,5 Інші країни 3 407 998 67,1 1 333 534 54,5 Джерело: Інвестиційна комісія, Міністерство економіки Тайваню Таблиця №2. Географічна структура іноземного інвестування Тайваню за кордон 18 економіку Китаю в 2005 році, 2,395.9 млн. дол. США (майже 40%) були інвесто- вані в електронну промисловість [2]. Найбільш популярні провінції для тайван- ських капіталовкладень – це Цзянсу (56% від загального обсягу інвестицій) та Гуандун (Кантон) (20.3%) [2]. Переваги Тайваню для іноземного інвестора Іноземні інвестори виділяють наступні переваги Тайваню як об’єкту інвестицій: 1. Значна промислова база та її інтеграція в сектори інформаційних технологій та електроніки. У свій час Тайвань знайшов свою порівняльну перевагу, коли зорієнтував еко- номіку в сторону експорту технічно-передових товарів електроніки та хімічної промисловості. На сьогоднішній день Тайвань є одним із лідерів у виробництві комп’ютерної продукції, може пишатися своїми промисловими зонами та науко- вими парками. Можна виділити наступні товари, постачальником №1 у світі є Тайвань: CD-R та CD-RW диски, DVD-R та DVD-RW диски, скловолокно, ливар- ний сервіс, IC корпуса, електролітична мідна фольга, ABS тощо. 2. Науково-дослідницька база, висококваліфікована робоча сила. Витрати уряду на науково-дослідницьку роботу постійно зростають: з 1,66% від ВВП в 1990 році до 2,45% в 2004 році. В 2003 році Тайвань володів 6,676 аме- риканських патентів, 4-е місце у світі після США, Японії та Німеччини. В 2002 році на Тайвані було опубліковано 10,381 наукових дисертацій. 3. Лідер венчурного капіталу в Азії. Перша венчурна фірма була зареєстрована в 1983 році. З того моменту біля 160 млрд. НТ були інвестовані в 8000 нових технологій. На Тайвані біля полови- ни технологічних компаній мають ту чи іншу частку венчурного капіталу. Напри- кінці 2003 року налічувалось 209 фірм з загальною кількістю 158.346 млрд. НТ венчурного капіталу, що інвестовано в 8 400 інвестиційних проектів таких сфер як напівпровідники, IT, телекомунікації, електроніка, оптична промисловість. Можна сказати, що зростання цих галузей промисловості – це заслуга венчурно- го капіталу. 4. Удосконалена інформаційна та телекомунікаційна інфраструктура. Прива- тизація інформаційного та телекомунікаційного сектору економіки розпочалась в 1998 році. З того часу спостерігається різке підвищення його якості та розміру. За статистичними даними Міжнародного Телекомунікаційного Союзу станом на кі- нець 2005 року на Тайвані на кожні 1000 мешканців нараховується 1109.9 абонен- тів мобільних телефонів, що є другим місцем в світі та першим в Азії. В 2004 році було зареєстровано 8.03 млн. користувачів Інтернету (при населенні в 22,7 млн. людей на кінець 2004 року). Ці цифри демонструють прогрес острову в побудові вдосконаленої телекомунікаційної, інформаційної та Інтернет інфраструктури. 5. Зручне географічне положення в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Близь- ке територіальне розміщення до столиць та найбільших міст регіону додає Тай- ваню переваг. 6. Сучасна портова інфраструктура, високопрофесійний морський та логістич- ний сервіс. Зручне географічне розміщення грає важливу роль для розвитку тран- спортного сектору, як морського, так і повітряного. Більш того, у березні 2004 року урядом затверджено перетворення порту Гаосюн та порту Цзілун у вільні економічні зони із січня 2005 р. та вересня 2004 р. відповідно. Це прискорило проходження митного оформлення, збільшило товаропотік та знизило операційні витрати. 6. Досконале інвестиційне законодавство та значна підтримка з боку уряду. Тайванське інвестиційне законодавство розроблене згідно міжнародній еконо- 19 мічній ситуації та з урахуванням умов місцевого розвитку. Був розроблений так званий Статут для інвестування іноземцями та «іноземними китайцями», що від- різняються лише тим, що «іноземним китайцям» дозволено інвестувати в деякі з тих категорій, що заборонені для іноземців некитайського походження. Тайванське інвестиційне середовище Згідно звіту Світового економічного форуму за 2004-2005 роки, Тайвань займає 4-е місце серед світових економік та перше в Азії за показником «індекс зростан- ня конкурентоспроможності». Швейцарська компанія щодо оцінки ризиків BERI у своєму звіті стосовно ризику бізнес-середовищ, відвела Тайваню 5-е місце се- ред світових економік як країні з низьким рівнем ризику для інвестування. При темпах зростання економіки 4.03% в 2005 році (прогноз на 2006 рік – 4.28%), ВНП 355.4 млрд. дол. США, ВВП 346.4 млрд. дол. США, при позитив- ному сальдо торгівлі в 15.82 млн. дол. США), Тайвань займає 15 місце серед торгових країн світу. Станом на кінець 2005 року ВНП на душу населення скла- дало 15 690 дол. США, доля валових внутрішніх інвестицій складала 19.7% від ВНП, а валютні резерви сягали 253.3 млрд. дол. США, що є третім місцем у світі [4]. Інвестиційний потенціал Тайваню можуть також охарактеризувати наступні макроекономічні показники (дані за 2005 рік): індекс споживчих цін – 2.30%; ін- декс оптових цін – 0.61%; темпи зростання споживчого попиту населення – 2.7%; темпи зростання промислового виробництва – 4,1%; витрати центрального уря- ду/ВНП – 15.9%; дефіцит бюджету/ВНП – 1,8%; податкові надходження/ВНП – 14.1%; ставка позичкового відсотка – 2.24% [4]. Відомі міжнародні інформаційні агентства, такі як BERI, IMD, WEF, EIU, що оцінюють інвестиційні ризики країн, надали позитивну оцінку Тайваню. Таблиця № 3. Оцінка інвестиційного середовища Тайваню серед інших країн провідними міжнародними рейтинговими агентствами Звіт BERI щодо оцінки ризику інвестиційного середовища Звіт IMD щодо загальної конкуренто- спроможності Звіт WEF щодо зростання конкуренто- спроможності Звіт EIU щодо оцінки бізнес середовищ Серпень 2004: 5 місце Червень 2004: 12 місце Листопад 2003: 5 місце 1998-2003: 20 місце Серпень 2005: 5 місце Травень 2005: 11 місце Жовтень 2004: 4 місце 2004-2008: 18 місце Джерело: Інвестиційна комісія, Міністерство економіки Тайваню Примітка: EIU оцінювало Тайвань лише серед азійських економік BERI у своєму звіті дало позитивну оцінку тайванського інвестиційного се- редовища, підтримало політику уряду щодо заохочення інвестицій та прогнозу- вало подальше зростання економіки острову. У звіті IMD зазначалося, що Тайвань продемонстрував успіхи в розвитку еко- номіки та підкреслювалося зростання його конкурентоспроможності. Агентство WEF збільшило загальний індекс конкурентоспроможності остро- ву з 5 позиції до 4-ої, однак залишило конкурентоспроможність тайванських ком- паній на 17 місці. Звіт EIU оцінив тайванське бізнес середовище 1998-2003 років як «добре», однак прогнозував зміну в 2004-2008 до рівня «відмінно». 20 Лібералізація та інтернаціоналізація – це сьогоднішні напрямки економічно- го, торгового та інвестиційного розвитку Тайваню. Дякуючи правильному курсу, промислова структура острову постійно вдосконалюється, а економічна система стає ще більш відкритою. Цей розвиток повинен і в подальшому збільшувати роль Тайваню в глобальному економічному середовищі. ЛІТЕРАТУРА 1. Урядовий інформаційний офіс Китайської Республіки на Тайвані// http://en- glish.www.gov.tw/TaiwanHeadlines/index.jsp 2. Департамент статистики Міністерства економіки Тайваню// http://2k3dmz2. moea.gov.tw/GNWEB/english/indicators/reports/D.xls 3. Teh-chang Lin, Taiwan’s Investment Policy in Mainland China//Journal of Chi- nese Political Science – 1997 – pp.25-46. 4. Національна статистика Китайської Республіки на Тайвані// http://eng.stat. gov.tw/public/Data/691517321371.xls

Інвестиційна політика Тайваню

Репозитарії

Схожі ресурси