Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Китайська цивілізація: традиції та сучасність
Дата:2007
Автор: Кірносова, Н.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України 2007
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31295
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві / Н. Кірносова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2007. — С. 43-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859666404625612800
author Кірносова, Н.
author_facet Кірносова, Н.
citation_txt Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві / Н. Кірносова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2007. — С. 43-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Китайська цивілізація: традиції та сучасність
first_indexed 2025-11-30T11:21:04Z
format Article
fulltext 43 Хоча будь-яка мова є знаковою системою, створеною для передачі інформації в закодованому вигляді, перекодування з однієї системи в іншу (тобто, переклад), як відомо, рідко коли може бути здійснене механічно. Через це процес перекла- ду завжди розуміється як творчий процес, який, втім, має свої закономірності. Встановлення цих закономірностей залишається довгий час одним із наріжних завдань перекладознавства. Спираючись на практику перекладу можна стверджувати, що процес перекла- ду загалом зводиться до двох випадків – 1) коли в мові перекладу є відповідники одиницям мови оригіналу, і тоді переклад/перекодування думки, висловленої в оригіналі, справді, здійснюється механічно; 2) коли в мові перекладу таких відпо- відників немає, і тоді відбувається творчий процес пошуку замінників, через які все ж можна передати висловлену в оригіналі думку. З огляду на неусталеність термінології пропонуємо перший випадок визначити як еквівалентний переклад, а другий – як трансформативний. Для теорії перекладу перший випадок (еквівалентний переклад) не становить особливого інтересу, а от другий (трансформативний переклад) – навпаки, не дає теоретикам спокою, провокуючи їх на пошуки узагальнюючих основ. Як ре- зультат цих пошуків, створюються класифікації способів перекладу, до складу яких одним із найважливіших пунктів входить система трансформацій, яка регла- ментує шляхи пошуку замінників. Наявність системи трансформацій для площини двох мов суттєво полегшує процес перекладу, адже в такій системі узагальнено найоптимальніші шляхи для вирішення (а не готові рішення!) тих чи інших проблем. Для площини “українська–китайська мови” такої системи поки що не розро- блено, проте як в українському, так і в китайському перекладознавстві існують системи трансформацій, зорієнтовані на переклад із цих мов на англійську та на- впаки. Ми пропонуємо здійснити порівняльний аналіз двох існуючих систем і, таким чином, зробити перший крок до створення нової системи трансформацій, яка могла б функціонувати в площині “українська–китайська мови”, і, можливо, мала б вищий ступінь універсальності, порівняно з наявними класифікаціями. Почнемо з українського перекладознавства. Як відомо, у європейській лінгвіс- тиці одну з перших класифікацій способів перекладу розробив Я. Й. Рецкер. Він запропонував розрізняти 3 способи перекладу: віднайдення еквівалента – коли в мові перекладу знаходимо рівнозначні від- повідники одиницям мови оригіналу, які не залежать від контексту (найчастіше – терміни). віднайдення аналога – коли багатозначній одиниці в одній мові знаходимо де- кілька різних одиниць в іншій. Аналоги, на відміну від еквівалентів, визначають- ся контекстом. адекватна заміна – коли словарних та фразових відповідників не знаходимо й тому вдаємося до змін (трансформацій) на рівні форми, які, втім, дозволяють передати зміст оригінала. ÑÈÑÒÅÌÀ ÒÐÀÍÑÔÎÐÌÀÖ²É Â ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÌÓ ÒÀ ÊÈÒÀÉÑÜÊÎÌÓ ÏÅÐÅÊËÀÄÎÇÍÀÂÑÒ² Í. ʳðíîñîâà 44 Останній пункт класифікації виявився найменш регламентованим і тому най- більш провокативним, тож інші дослідники продовжували спроби впорядкуван- ня можливих випадків адекватних замін і, таким чином, деталізували концепцію Я. Й. Рецкера. В українському перекладознавстві питання трансформацій вивчає професор І. В. Гарник. Він пропонує виділяти 4 типи трансформацій: Таблиця 1. Система трансформацій в українському перекладознавстві № лексичні трансформації граматичні трансформації лексико- граматичні трансформації лексико- семантичні трансформації 1 конкретизація заміна частин мови функціональні заміни логічний розвиток значень 2 генералізація заміна членів речення антонімічний переклад метонімічні зрушення 3 зміщення заміна типу речення метафоричні зрушення 4 додавання синтаксичні перестановки цілісне перетворення 5 вилучення членування речень компенсація втрат 6 об’єднання речень Детальніше про кожен пункт цієї класифікації дивись [1]. У китайському перекладознавстві також провадилися дослідження особливос- тей перекодування інформації з однієї мови на іншу, і сформувалася своя система способів перекладу. Представимо її в таблиці: Таблиця 2. Система трансформацій у китайському перекладознавстві № 词法翻译 句法翻译 辞格与翻译 1 对等译法 еквівалентний переклад 换序译法 синтаксичні перестановки 直译法 еквівалентний переклад 2 具体译法 конкретизація 断句译法 членування речень 意译法 адекватний переклад 3 抽象译法 абстрактизація 转句译法 логічний розвиток значень 弥补法 компенсація втрат 4 增词译法 додавання слів 合句译法 об’єднання речень 5 省词译法 вилучення слів 缩句译法 скорочення речень 6 合词译法 об’єднання слів 转态译法 заміна типу речення 7 转性译法 заміна частин мови 正反译法 антонімічний переклад 8 换形译法 заміна форми 9 褒贬译法 переклад експресивного забарвлення Детальніше про кожен пункт цієї класифікації дивись [3]. 45 Як бачимо, дві системи не в усьому співпадають, але й не кардинально різ- няться. Найперше, звернемо увагу на спільний для обох систем недолік – не- послідовність у формулюванні родових понять класифікації, якими виступають назви родів трансформацій. Так, в обох класифікаціях виділяються лексичні й граматичні трансформації відповідно до двох різних рівнів мовлення (слово й речення), на яких ці трансфор- мації відбуваються. Однак, в обох класифікаціях не береться до уваги наступний за словом і реченням рівень дискурсу, тому трансформації які відбуваються на цьому рівні визначаються непослідовно – або як міжрівневі (лексико-граматичні та лексико-семантичні в українській системі), або як виділені не відносно рівня, а відносно способу мовлення (“стилістика й переклад” у китайській системі). На нашу думку, створюючи систему трансформацій, доцільно обрати підста- вою для виділення родових понять саме рівні мовлення, на яких трансформації відбуваються. Таких рівнів принаймні три – слово, речення, дискурс. Виділені як в українській, так і в китайській системах видові поняття (власне, назви транс- формацій) цілком природно можуть бути розподілені між цими трьома родовими – лексичними, граматичними та дискурсивними трансформаціями. У такому разі до дискурсивних слід буде віднести метафоричні та метонімічні зрушення, ціліс- не перетворення й компенсацію втрат. З іншого боку, у китайській класифікації простежується непослідовність у ви- діленні власне видових понять – до двох пунктів системи трансформацій включе- но й еквівалентний переклад, який цілком правомірно, на нашу думку, винести взагалі за межі системи трансформацій як окремий спосіб перекладу. Наявність такого пункту як еквівалентний переклад свідчить про нижчий ступінь узагальне- ності китайської системи трансформацій порівняно з українською. Нарешті, перейдемо від аналізу недоліків до пошуку спільного й своєрідного в обох класифікаціях. Відразу ж зауважимо, що своєрідне розуміння окремих понять може спосте- рігатися навіть за умов спільної назви трансформації й спільного її визначення. Як приклад, можна порівняти визначення в китайській та українській системах трансформації конкретизації – якщо в українській системі під цією трансформа- цією мається на увазі заміна родового поняття видовим (наприклад, якби ми сло- во дерево переклали словом 松树), то в китайській – додавання видового поняття до родового (наприклад, коли слово реклама перекладаємо 广告资料 – де слово 广告 є родовим поняттям, а 资料 – видовим). Подібна ситуація спостерігається й з іншими трансформаціями, назви й ви- значення яких значною мірою співпадають: з додаванням і вилученням – на лек- сичному рівні, із синтаксичними перестановками, об’єднанням і членуванням речень, заміною типу речення на граматичному рівні. Зазначені випадки своєрід- ного розуміння трансформацій ще чекають на докладніший аналіз. Для створення системи трансформацій у площині “китайська – українська мови” варто поміркувати й визначитися з родовою приналежністю тих трансфор- мацій, які, маючи спільні назви, виявилися в різних розділах двох класифікацій. Наприклад, антонімічний переклад – в українській класифікації вважається лек- сико-граматичною трансформацією, а в китайській – суто граматичною; заміна частин мови в українській класифікації вважається належною до рівня речення, а в китайській – до рівня слова; заміна форми, яка, власне, відповідає функціо- нальній заміні, у китайській класифікації віднесена до лексичних трансформацій, тоді як в українській – до лексико-граматичних тощо. Однак, це – вже завдання для іншої статті. Варто також звернути увагу й на ті види трансформацій, які цілком відрізня- ються в обох класифікаціях. Наприклад, метафоричні й метонімічні зрушення 46 української системи не мають відповідників у китайській, однак ми вважаємо, що вони можуть розумітися як частковий випадок адекватного перекладу з китай- ської системи. А от трансформація об’єднання слів властива лише при перекладі з китайської мови, у якій поширені сполучення із двох двоскладових синонімів (які й об’єднуються при перекладі в одне слово). Отже, ми вважаємо, що в українському перекладознавстві начасі створення системи трансформацій для площини “українська–китайська мови”. Ми вважа- ємо, що в основу такої системи варто покласти поділ трансформацій за трьома рівнями – лексичним, граматичним, дискурсивним, але розподіл видових понять (власне трансформацій) між цими родовими поняттями ще потребує подальшої розробки. ЛІТЕРАТУРА 1. Гарник І. В. “Типологія перекладацьких трансформацій” (Навчально-мето- дична розробка на базі англійської мови). – К.: МІЛП, 2001. 2. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974. 3. 实用翻译教程/冯庆华编著。上海:上海外语教育出版社,2001。– 761页。
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31295
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0095
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T11:21:04Z
publishDate 2007
publisher Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
record_format dspace
spelling Кірносова, Н.
2012-03-02T16:23:58Z
2012-03-02T16:23:58Z
2007
Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві / Н. Кірносова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2007. — С. 43-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
XXXX-0095
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31295
uk
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
Китайська цивілізація: традиції та сучасність
Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
Article
published earlier
spellingShingle Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
Кірносова, Н.
title Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
title_full Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
title_fullStr Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
title_full_unstemmed Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
title_short Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
title_sort система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31295
work_keys_str_mv AT kírnosovan sistematransformacíivukraínsʹkomutakitaisʹkomuperekladoznavství