Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння
У даній статті розглянуто важливе для методології китаєзнавчих досліджень питання адекватності розуміння ключових категорій релігійно-філософських вчень Китаю....
Saved in:
| Published in: | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31327 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння / В. Резаненко // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 109-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860057250429665280 |
|---|---|
| author | Резаненко, В. |
| author_facet | Резаненко, В. |
| citation_txt | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння / В. Резаненко // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 109-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| description | У даній статті розглянуто важливе для методології китаєзнавчих досліджень питання адекватності розуміння ключових категорій релігійно-філософських вчень Китаю.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:01:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
109
Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських
вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння
В. Резаненко
У даній статті розглянуто важливе для методології китаєзнавчих досліджень
питання адекватності розуміння ключових категорій релігійно-філософських
вчень Китаю.
Актуальність даного питання зумовлена браком в європейському китаєзнавстві
науково обґрунтованих методологій, спрямованих на розв’язання проблеми адек-
ватного розуміння основоположних ідей, концептуальних положень, ключових
категорій тощо й, відповідно, адекватного перекладу таких канонічних джерел
релігійно-філософської думки Китаю, як “Дао де цзин”, “І-цзин”, “Лунь юй”
тощо. Постановка проблеми не є випадковою, адже процес формування суспіль-
ної свідомості й самосвідомості носіїв традицій далекосхідної культури відбува-
ється протягом тривалого історичного часу під впливом світоглядних принципів
трьох релігійно-філософських вчень Китаю (даосизму, конфуціянства та китає-
зованого буддизму) в умовах їхнього синкретизму, який ми розуміємо як спільну
функцію цих вчень у формуванні особистості східного типу. Отже, пошук спо-
собів наближення до адекватності розуміння понять / категорій, якими оперують
ці вчення, має вестися з огляду на синкретизм як головну умову формування
світоглядних принципів і, відповідно, суспільної свідомості особистості-носія
традицій далекосхідної культури. Враховуючи вище сказане, розкрити істинний
смисл згаданих понять / категорій можна, на нашу думку, лише через етимоло-
гічний (мовно-культурологічний) аналіз ідеограм-носіїв досліджуваних понять /
категорій, оскільки в етимологіях ідеограм-носіїв цих категорій представлені ті
чи інші ідеї трьох згаданих вчень.
Відомо, що знайомство зі змістом основоположних принципів китайських
релігійно-філософських вчень здійснюється через такі ключові категорії, як дао
(道), де (徳), ритуал лі (禮), принцип лі (理), духовність цзин (精), гуманність
жень (仁), культура вень (文), принцип хе (和), правильне чжен (正), обов’язок і
(義), світогляд жень шен гуань (人生観), свідомість і ши (意識), самосвідомість
цзи цзюе (自覚), істина чжень лі (真理), небо тянь (天), доля мін (命), слово янь
(言), мислення сі (思), шлях неба тянь дао (天道), дух / душа всього сущого ці (
気), стан речей інь (陰), стан речей ян (陽), переміни і (易), вісім (八), дев’ять (九),
шість (六), абсолют (絶対), триграма (卦), вісім триграм (八卦), порожнеча (空・
注), прозріння у / цзюе (悟・覚), таємниче ю / ай (優・哀) тощо.
Зрозуміло, що розкриття істинного змісту цих понять / категорій вимагає неа-
биякого знання культури мов з ієрогліфічною писемністю й особливостей мовної
картини світу носіїв традицій далекосхідної культури. Про особливості мовної
картини світу Китаю як вельми серйозну синологічну проблему йдеться в моно-
графії Тань Аошуань (китаянки за походженням) “Проблемы скрытой граматия-
ки” [15]. Наведемо кілька цитат з цієї праці.
“В китайском языке мы сталкиваемся в основном со смысловыми категориями,
которые не открыты для наблюдения” [15, c. 20]. “Грамматика в Китае вводится в
виде комментариев к текстам, то есть нормативная грамматика как таковая отсут-
ствует” [15, с. 18]. “Грамматисты китайского языка – это стилисты, работающие
над рукописями, чья языковая интуиция предполагает знание правил употребле-
110
ния скрытых категорий” [15, с. 19]. “Главной заботой китайских грамматистов
остается унификация терминологии” [15, с. 20]. “Китайскую грамматику можно
понять только интуитивно, ее не возможно передать словами” [15, с. 21]. “Воз-
можности интерпретации того или иного аспекта знаковой системы [китайско-
го языка] можно оценивать по степени скрытости для наблюдения; во внимание
должны приниматься как звуковая сторона знаковой системы, так и графические
единицы” [15, с. 22]. “Отсутствие четкого представления о семантических свой-
ствах знаменательных слов приводит к ошибочным оценкам…” [15, с. 24].
Як можна бачити, остання цитата уособлює зміст усіх попередніх, що, до
речі, збігається зі змістом поставленої нами проблеми адекватності передачі
європейською синологією змісту ключових категорій релігійно-філософських
вчень Китаю.
Як згадувалося вище, ми вважаємо, що “четкое представление о семантических
свойствах знаменательных слов” [15] (зокрема, чітке уявлення про семантичні
властивості згаданих ключових категорій) можна отримати лише через так званий
етимологічний (мовно-культурологічний) аналіз ідеограм-носіїв цих категорій. Ме-
тою цього аналізу є виявлення первісних (джерельних) смислових значень ідеограм-
носіїв, мотивованих їхніми ідеями. Важливим моментом цього питання є те, що
зміст ідей, які передаються ідеограмами, подається етимологічними китайськими та
японськими словниками, енциклопедіями тощо. На сьогодні найавторитетнішими
з них є: Шуовень цзе цзи (説文解字注) (“Коментовані тлумачення ієрогліфів”)
[14], створення якого відносять до 1 ст. н.е.; Великий словник ієрогліфів (漢語大字
典) [1]; Новий великий словник ієрогліфів (新大字典) [16].
Зміст будь-якої категорії релігійно-філософських вчень Китаю, на нашу
думку, має корелювати зі змістом ідеї, яка передається ідеограмою-носієм
даної категорії. Наприклад, зміст ідеї ідеограми 仁 (жень): “людина (イ), яка
наслідує Небо і Землю (ニ) як абсолютні зразки буття” [16], корелює зі змістом
конфуціянської категорії “гуманність”, що позначається даною ідеограмою.
Зрозуміло, досліднику – не носію традицій китайської культури непросто досяг-
ти адекватного розуміння змісту досліджуваного, застосовуючи лише традиційні
китайсько / японсько-іншомовні словники, оскільки через них неможливо визна-
чити, наскільки обране дослідником словникове значення аналізованої ідеограми
є близьким до адекватного (істинного).
Водночас не можна не погодитися з тим, що для не носія китайської куль-
тури єдино правильним способом наблизитися до адекватного розуміння
категоріально-понятійного апарату взагалі і будь-якого слова, кодовано-
го ідеограмою ієрогліфічного тексту, зокрема, є етимологічний аналіз цієї
ідеограми. Пошук істинного саме в цей спосіб є складним процесом, адже
розуміння власне текстів тлумачень ідеограм є проблематичним, оскільки
вимагає досконалого знання структурних особливостей семантико-графічної
системи ієрогліфічної писемності, графічних елементів цієї системи, через
які відбувається тлумачення ідеограм в етимологічних словниках. При цьо-
му зазначимо, що подання графічних елементів ідеограм в цих словниках
здійснюється в термінах даоського категоріально-понятійного апарату. Отже,
якщо дослідник не володіє культурою ієрогліфічного письма, ідеограми тексту
сприймаються ним як лексичні одиниці, смислові значення яких визначаються
на його (дослідника) власний розсуд. У такому разі питання про аргументацію
адекватності / неадекватності розуміння досліджуваних понять / категорій
навіть не ставиться, а якщо й ставиться, то розв’язати таке питання, не спираю-
чись на науково обґрунтовані аргументи, неможливо.
111
Зазначимо, що ідеограми ієрогліфічного тексту не можна прирівнювати до
слів мов абеткових писемностей. Китайський ієрогліф – це символ, що уособлює
певні елементи національної традиційної культури. Речення ієрогліфічного тек-
сту представлено не лексемами-членами речення або частинами мови, а кода-
ми, тобто ієрогліфічними символами-носіями елементів традиційної китайської
культури. Мовний потік носія даної культури складається саме з цих символів
в їхньому звуковому (фонетичному) або графічному планах вираження. Отже,
згаданий мовний потік являє собою потік свідомості, основу якого складають
світоглядні принципи, котрі, як зазначено вище, формуються і актуалізуються
в умовах синкретизму трьох релігійно-філософських вчень. Спільною ідейною
базою розвитку цих вчень є даоське вчення, в основу методології якого покладе-
но ідею інь-ян космічних ритмо-циклів як головного принципу життєдіяльності
всього сущого. Моделлю цих ритмо-циклів в даосизмі є загальновідоме коло
тайцзи, яке ми називаємо даоським колом (рис.1). Саме семантику графічної
структури цього кола покладено нами в основу семантико-графічної структури
ідеограм китайської ієрогліфічної писемності [5, 10, 11, 12].
Оскільки основоположні принципи даоського
вчення, зокрема його ідея набуття людиною дао (як
шляху нескінченного самовдосконалення), поста-
ють головним чинником синкретизму релігійно-
філософських вчень Китаю, даоські, конфуціянські
та буддистські ідеї так чи інакше представлені в
етимологіях ідеограм-носіїв категорій цих вчень.
Для підтвердження правильності наших думок,
висловлених у зазначених вище тезах, положеннях
тощо, наведемо кілька прикладів перекладу тек-
стів конфуціянського канону “Лунь юй”.
子曰。不知命。無以為君子也。
不知禮。無以立也。
不知言。無以知人也。(Глава 20, текст № 3)
Розглянемо один із традиційних перекладів даного тексту:
— Не знаючи волі Неба (命), не станеш благородною людиною.
— Не знаючи Правил (禮), не зможеш міцно стояти на ногах (立).
— Не розуміючи суті слова (言), не зможеш розібратись в людях.
Ключові ідеограми тексту: 命, 禮, 立, 言. Зупинимося на першій – 命.
На нашу думку, некоректність подання смислу цієї ідеограми (“воля Неба”,
“мандат Неба” тощо) першими пересічними перекладачами й подальше його ти-
ражування авторитетними дослідниками стало на заваді адекватному перекладу
відповідних текстів, більше того, ця некоректність постала “авторитетним” аргу-
ментом надмірної релігієзації (через “волю Неба”) конфуціянського вчення.
Звернімося до етимології ідеограми 命 й, відповідно, ідеї, що нею передається:
“речі (口) і люди (卩) під тріадою (△)” [1, 14, 16]. Ключовим елементом є символ
тріади (△). Три графічних елементи, об’єднані формою трикутника, символізу-
ють єднання та гармонію речей [1, 14, 16]. Є етимологічним синонімом ідеограми
三 (“дао-шлях Неба, Землі, Людей/речей”) [14, с. 222]. Отже, ідеограма △, як і
ідеограма三, передає ідею гармонійного єднання Неба, Землі, Людей / речей. На-
ведемо кілька прикладів етимологій ідеограм-носіїв елемента △.
今 —— актуалізація нових речей (フ), породжених гармонією єднання попере-
дніх (△)” [14, с. 223; 16, с. 79].
合 —— тріада (△), що утворює гармонію речей (口)” [14, с. 222; 16, с.349].
Рис. 1
112
侖 — “зібрання (△) канонічних джерел філософської думки (冊)” [14, с. 223;
16, с. 24].
令 — “об’єднувати й організовувати (△) підданих (卩)” [14, с. 430; 16, с. 85].
Отже, ідеограми △, 三 символізують такі тріади:
— Небо – Земля – Люди / речі;
— три начала: небесне, земне, людське;
— дух Неба – дух Землі як джерело породження всього сущого;
— сонце – місяць – зорі;
— три зірки (божества): щастя, службового положення, довголіття;
— Лао-цзи – Кун-цзи – Будда;
— правитель – батько – вчитель;
— три засновники перших династій: Юй, Тан, Вень-ван;
— три міфічних імператори: а) Неба – Землі – благополуччя; б) Фу-сі
– Шень-нун – Хуан-ди; в) Фу-сі – Шень-нун – Нюй-ва; г) Суй-жень – Фу-сі –
Шень-нун);
— троє досконало мудрих: а) Фу-сі, Вень-ван, Кун-цзи; б) Яо – Шунь – Юй;
в) Юй – Чжоу-ґун – Кун-цзи; г) Вень-ван – У-ван – Чжоу-ґун);
— єдність: часу – місця – дії;
— три життя: минуле, сучасне, майбутнє (будд.);
— три таємниці: тіло – вуста – розум Будди;
— три пари протилежностей: інь – ян, м’яке – тверде; гуманність (仁) –
обов’язок (義);
— три метали: золото – срібло – мідь тощо [Большой китайско-русский сло-
варь / под ред. И. М. Ошанина. М., 1983, Т. 2, с. 26-37].
Зауважимо, що всі названі та не названі тріади для носіїв традицій далекосхід-
ної культури постають ознаками, чинниками гармонізації всього сущого, зміст
яких може бути розкритий лише в контексті синкретизму релігійно-філософських
вчень Китаю. Відтак перший рядок вищенаведеного тексту мав би звучати так:
“Без знання чинників гармонізації всього сущого (△) не станеш високо шанова-
ною людиною (君)”, замість: “Не знаючи волі Неба (命), не станеш благородною
людиною”. Як можна бачити, різниця в перекладах принципова, оскільки за зна-
нням вище названих ознак, прикмет, чинників гармонізації всього сущого стоять
вельми важливі елементи традиційної культури Китаю. Неволодіння цими зна-
ннями не робить честі людині, що прагне піднятися до рівня цзюнь-цзи (君子), до-
сконало мудрої людини, якій можна довірити керування іншими (君) [1, 14, 16].
Як можна бачити з вищенаведеного, морально-етична та соціокультурна
сутність тріади (△) служить цзюнь-цзи вищим зразком, який постає ідейно-
енергетичним джерелом його знань і мудрості. Все це разом піднімає його на
рівень гуманної людини жень (仁), яка не лише орієнтується в своїй життєді-
яльності на тріади (△) як вищі зразки, а й сама стає взірцем для інших, здатна
об’єднувати (△) їх навколо себе (конф.).
Література
1. Лань Янь та інші. Ханьюй да цзидянь (漢語大字典) (“Великий словник
ієрогліфів”): у 6 т. – Ченду (Китай): Бянь цзи вей юань хуай, 1989.
2. Резаненко В.Ф. Формально-змістові взаємозв’язки елементів сучасної
ієрогліфічної писемності. Автореферат дисертації на здобуття наукового
ступеня доктора філологічних наук. / Київський університет ім.
Т. Г. Шевченка — К., 1996. — 36 с.
113
3. Резаненко В. Ф. До проблеми семантики ключових понять у дослідженнях
релігійно-філософських вчень Далекого Сходу // Вісник Львівського ун-ту,
Вип..36, Львів, 2005.- С. 90 – 95.
4. Резаненко В. Ф. Буддистський категоріально-понятійний апарат в китайсько-
японській релігійно-філософській традиції // Вісник Харківської державної
академії дизайну та мистецтв. – Харків, 2005.
5. Резаненко В. Ф. До проблеми інтерпретації деяких ключових понять
Китайсько-японської філософсько-релігійної традиції // Наукові записки
Національного ун-ту „Києво-Могилянська академія”, Т. 18, ч. 1, Київ, 2000.
– С. 71–73.
6. Резаненко В.Ф. Семантическая структура иероглифической письменности.
– К.: КГУ, 1985. – 132 с.
7. Резаненко В.Ф. Элементы семантико-графической системы иероглифической
письменности. – К.: КГУ, 1988.
8. Резаненко В.Ф. Семантические элементы знаков иероглифической
письменности. – К.: КГУ, 1989. – 355 с.
9. Резаненко В.Ф. До проблеми семантико-графічної структури ієрогліфічних
символів п’яти стихій китайської космогонії (“усін”) // Матеріали першого
українського симпозіуму з мовознавства і літератур країн Азійсько-
Тихоокеанського регіону. – К.: НаУКМА, 1999. – С. 27–31.
10. Резаненко В.Ф. НаУКМА Центр сходознавства. Веб-сторінка Центру
сходознавства. Китай та Японія: філософія, культура, мова //www.ukma.
kiev.ua/ua/nauka/struk/index.php
11. Резаненко В.Ф. До проблеми семантики циклічних знаків даоського кола
// Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної сходознавчої
конференції. – К.: НаУКМА, 1998. – С. 93 – 97.
12. Резаненко В. Ф. Буддистський категоріально-понятійний апарат в китайсько-
японській релігійно-філософській традиції // Вісник Харківської державної
академії дизайну та мистецтв. – Харків, 2005.
13. Сюй Шень. Шуовень цзецзи (説文解字注) (“Коментовані тлумачення
ієрогліфів”). – Шанхай: Шанхай фасінсофасін, 1986. – 867 с.
14. Тань Аошуань. Проблемы скрытой грамматики: Синтаксис, семантика и
прагматика языка изолирующего строя. – М.: Языки славянской культуры,
2002. – 896 с.
15. Уеда Маннен. Сін дай дзітен (新大字典) (“Новий великий словник
ієрогліфів”). – Токіо: Коданся, 1993. – 2776 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31327 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0095 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:01:52Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Резаненко, В. 2012-03-02T18:07:25Z 2012-03-02T18:07:25Z 2009 Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння / В. Резаненко // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 109-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0095 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31327 У даній статті розглянуто важливе для методології китаєзнавчих досліджень питання адекватності розуміння ключових категорій релігійно-філософських вчень Китаю. uk Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України Китайська цивілізація: традиції та сучасність Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння Article published earlier |
| spellingShingle | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння Резаненко, В. Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура |
| title | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння |
| title_full | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння |
| title_fullStr | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння |
| title_full_unstemmed | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння |
| title_short | Понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень Китаю: до проблеми адекватного розуміння |
| title_sort | понятійно-категоріальний апарат релігійно-філософських вчень китаю: до проблеми адекватного розуміння |
| topic | Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура |
| topic_facet | Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31327 |
| work_keys_str_mv | AT rezanenkov ponâtíinokategoríalʹniiaparatrelígíinofílosofsʹkihvčenʹkitaûdoproblemiadekvatnogorozumínnâ |