Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31332 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові / О. Тихонова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 131-134. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859637858106605568 |
|---|---|
| author | Тихонова, О. |
| author_facet | Тихонова, О. |
| citation_txt | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові / О. Тихонова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 131-134. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| first_indexed | 2025-12-07T13:18:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
131
Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові
О. Тихонова
У цій статті ми розглянемо деякі питання, пов’язані зі словотворенням у китай-
ській мові. Основним завданням є проаналізувати основні моделі й способи утво-
рення неологізмів у китайській мові.
Кожна мова відображає “картину світу”, але при цьому створює свою систему
номінації. Мова відображає справжні процеси, що відбуваються в суспільстві,
фактично розкриває шляхи розвитку суспільства. Оскільки слова є інструментом
мови й серед усіх елементів мови найшвидше змінюються, вони є невід’ємною
частиною суспільного життя. Усі зміни в політичному, економічному, культур-
ному житті, громадській думці, традиціях, звичаях і в побутовому житті спочат-
ку відбиваються в словарному складі мови, утворюючи неологізми. Оскільки
розвиток суспільства відбувається швидкими темпами, відповідно неологізми
з’являються так само швидко. Оскільки китайська мова є мовою аналітичної по-
будови, то вона практично не має прямих запозичень, але часто користується
семантичними запозиченнями. Утворення неологізмів здійснюється взагалі спо-
собами словоскладання, афіксації та скорочення.
В історії розвитку китайської мови мало місце декілька хвиль лексичного за-
позичення (династії Цінь, Хань, Тань, друга половина XIX ст. і перша полови-
на ХХ ст., період з 80-х рр. ХХ ст. до теперішнього моменту). Для китайської
мови характерне обережне відношення до іншомовної лексики, що пояснюється
внутрішньоструктурними особливостями китайської мови, а також культурою й
психологією його носіїв. Головна мета запозичення іноземних слів полягає в по-
повненні словарного складу словами, що позначають нове поняття, новий пред-
мет. Наприклад: 维生素 вітамін; 注射器шприц; 爱滋病синдром набутого імуно-
дефіциту (СНІД), який також часто пишуть як艾滋病.
Аналізуючи складовий склад слова, ми з’ясували, що найбільше число нео-
логізмів відноситься до багатоскладових слів (більше двох складів у слові), на-
приклад: 傍大款，私家车, 菜篮子工程，青年志愿者，国际消费者权益日，蜻
蜓干部，未婚妈妈，打摆子政策 – усі ці неологізми є прикладами три й більш
силабічних слів. Підрахувавши кількісне співвідношення слів, використовуючи
словник «现代汉语新词词典», ми прийшли до таких висновків: серед 3710 слів
ми налічили 16 односкладових слів, 1370 двоскладових слів, більше 880 трискла-
дових слів і 1430 слів чотири й більш за склади. Результати показали, що найбіль-
шу кількість неологізмів складають багатоскладні слова (чотири, п’ять складів у
слові). Двоскладові неологізми складають 26.8%, трискладові близько 26%, чо-
тирискладові близько 30%, п’ятискладові близько 8% [4].
Для наочності ми розмістили дані результати в таблиці:
单音节 双音节 三音节 四音节 五音节 以上
现代汉语词典 0,4% 26,8% 26% 38,7%
Якщо словоскладання є головним механізмом словотворення в китайській
мові, то стає зрозумілим, чому нове поняття в китайській мові найчастіше отри-
мує свою форму вираження у вигляді неологізму на основі складання двох або
132
декількох вільних морфем, вже наявних у семіотичній системі. Наприклад, слово
蛋白 “протеїн” складається з двох компонентів: 蛋“яйце” і 白“білок”, дослівно:
“яєчний білок”. Слово射线 “промені”; “випромінювання” складається з морфем
射 “випромінювати” і 线 “промінь”. Слово乳糖 “лактоза”, дослівно: “цукор моло-
ка”, складається з 乳 “молоко”, “молочний” і 糖 “цукор”. Що є даним механізмом
утворення неологізмів: компоненти, що вже існують у мові, поєднуються в групи
слів з новим лексичним значенням, але оскільки первинне значення кожного лек-
сичного компонента вже знайомо, то не важко здогадатися про значення нового
слова. Наприклад: 双层大巴，空调大巴，电动气行车 і ін.. У китайській мові пе-
реважають двоскладові слова, але майже кожен склад є самостійною знаменною
морфемою, яка може брати участь в утворенні нових слів. Ось чому словотворен-
ня в китайській мові в більшості випадків здійснюється за рахунок словоскладан-
ня, наприклад, 黑素меланин (黑 чорний + 素проста речовина, елемент).
Нові слова виникають також завдяки економічному, науковому й технічно-
му розвитку. Поєднання економічних і науково-технічних термінів також сприяє
утворенню нових слів, наприклад:
电视：电视墙，电视迷，电视病，电视眼，电视县，电视人口，电视小品，
电视小说，电视中专，电视大学，电视访问，电视红娘，电视饮料，电视明
星，电视购物，电视征婚，电视食品，电视癫痫，电视综合症。
旅游：旅游鞋， 旅游车，旅游大巴，旅游商品，旅游公路，旅游皮肤，旅游
市场，旅游农业，旅游疗养，旅游资源，旅游展销会。
Спосіб афіксації – це спосіб утворення нових слів від слів, що вже існують у
мові, за допомогою суфіксів та префіксів. Може здійснюватися за допомогою на-
ступних суфіксів家 (суфікс іменників, що позначають деякі спеціальності 科学家
вчений), 专家 (фахівець; експерт); 者 (суфікс іменників, який позначає осіб, що
належать до тієї або іншої професії або категорії осіб作者 автор), 主义 (суфікс,
іменників, що позначають деякі філософські школи й течії, наприклад, матеріа-
лізм 唯物主义).
У китайській мові префікси також здатні, приєднуючись до слова, не міня-
ти цілком його сенс, а повідомляти додатково нові відтінки значення, позначати
нові якості, великі розміри й тому подібне. Тут ми не можемо не згадати про
“префікси інтенсивності”, які можуть надавати слову значення дуже високої міри
якості, властивості, розміру. У першу чергу, це префікс “понад-”, “супер-“ – над-
провідник超导体 і тому подібне). Наприклад, “ультразвук” - цей термін перекла-
дається на китайський як超声波 і походить від двох слів: 超 префікса складних
науково-технічних термінів зі значенням “супер-“, “ультра-“; і 声波 “акустична
хвиля”. Наприклад, неологізм, що з’явився в китайській мові迷你, який означає
предмет маленького розміру (міні -), може поєднуватися з рядом слів, утворю-
ючи нові слова: 迷你裙，迷你电影，迷你花园，迷你汽车，迷你计算机. Таким
чином, можна утворити цілу низку нових багатоскладових слів, наприклад:
绿色：绿色工厂，绿色工程，绿色长城，绿色文凭，绿色产业，绿色产品，
绿色农业，绿色证书，绿色事业，绿色标检，绿色食品，绿色档案，绿色能
源，绿色银行， 绿色警察，绿色服务工程。
生态：生态村，生态县，生态墙，生态公园，生态农业，生态赤字，生态住
宅，生态经济，生态庭院，生态银行，生态渔业，生态意识。
Наприклад, суфікс 族, який позначає об’єднання в групу що володіє загальни-
ми характеристиками використовується в таких словах: 车族，人族，仙族，魔
族, 虫族，玩族，网族，A族，C族，Y族，Q族，e族，骑车族，开车族，驾车
族，购车族，用车族，学车族，搭车族，秀车族，打工族，上班族，休闲族，
133
购物族，追星族，工薪族，底薪族，单身族，不婚族，英语族，BOBO族，租
房族，创业族，白领族，魔兽争霸族і багато інших. У сучасній мові використо-
вується ряд інших афіксів, що часто вживаються – 感，型， 盲，大，软，内:
感：手感，脚感，听感，责任感，质感，立体感，失落感，优越感，危机
感，节奏感，紧迫感， 充实感，神秘感，自卑感，冲动感，幸福感，造型感。
软：软件，软功，软唱，软开业，软专家，软毛病，软处理，软环境，软科
学，软新闻，软起飞，软广告，软商品，软资源，软医学，软条件。
大：大工业，大卫生，大气候，大水利， 大公共，大电教，大处方，大社
会 ，大红头，大环境，大科技, 大政工，大陶瓷，大排挡，大菜篮子，大企业
效应。
Окрім вищеописаного способу утворення неологізмів – афіксації, способом,
що часто вживається, є скорочення слів. Серед неологізмів зустрічається велика
кількість абревіатур (акронімів, ініціальних абревіатур). Наприклад, у сучасному
словнику китайської мови багато неологізмів зі структурним компонентом чис-
лівником “3”:
三无，三场， 三包，三权，三化，三优， 三史， 三名，三多，三材， 三
级， 三农， 三论 ， 三乱， 三康， 三税， 三童， 三新，三S系统， 三保一挂，
三双一彩，三S研究会, 三资企业，三教统筹, 三热爱，三多一少，三大件，三
不户 і ін.
Окрім абревіатур, існують неологізми, які спочатку були багатоскладови-
ми, але були спрощені (скорочені) до двоскладових, наприклад: 研发（研究开
发） ，暗贴（暗中补贴），帮教（帮助教育），帮扶（帮助扶持），比析
（ 比较分析），边贸（边境贸易），并轨 合并轨道），并转（合并转产），
布展（布置展览）і ін. Слід зазначити, що такі слова як彩电，彩管，彩卷，彩
扩，彩显，彩印，彩照，体彩，央视，卫视 також були утворені шляхом ско-
рочення (спрощення). Спрощення структури багатоскладових слів скороченням
кількості ієрогліфів у слові є найбільш важливим і таким, що найчастіше вжива-
ється серед інших моделей утворення неологізмів у китайській мові. Чинниками,
які стимулювали появу даного способу, є наступні: по-перше, китайська мова
спочатку прагне до двосилабічності; по-друге, у будь-якій мові існує тенденція
скорочувати слова, природно, чим коротше слово, тим частіше його вживають у
мовленні, наприклад: 奥林匹克运动会申办委员会 було спрощено до 奥申委 або
中央纪律检查委员会 до 中纪委.
Відмінною особливістю неологізмів китайської мови є їхня доступність для
розуміння, тобто знаючи початковий сенс кожного ієрогліфа в багатоскладовому
слові можна зрозуміти слово й підібрати йому еквівалент – це так звані семан-
тичні (смислові) неологізми. Китайські лінгвісти описують це явище, як “望文直
解” дослівно дивитися на ієрогліф і розуміти сенс [1]. Проаналізувавши значення
кожного елементу, дуже легко зрозуміти значення слова 搬家公司，保健食品，奥
运战略，保姆市场，保温杯，保险意识. Найчастіше нове слово утворюється по
моделі часто вживане (відоме слово) + афікс утворюється дериватив – неологізм.
Економічні, науково-технічні неологізми й неологізми, які використовуються в
ЗМІ значно поповнили лексичний фонд китайської мови. Наприклад, у словнику
“新华新词语词典” 2003 року видання, серед 2200 слів налічується 200 слів, що
відносяться до політики, економіки, науки, техніці й так далі й більше 300 слів,
які використовуються в ЗМІ [5]. Значна частина неологізмів у китайській мові
з’явилася в результаті запозичень з іноземних мов, таких як: англійська, японська
й різних діалектів китайської мови. Наприклад, у п’ятдесятих роках двадцято-
го століття Китай тісно співробітничав з Радянським Союзом, внаслідок чого в
134
китайській мові були дуже багато запозичень з російської мови. Після впрова-
дження політики відвертості Китай почав співробітничати з англомовними краї-
нами, внаслідок чого, лексичний фонд збагатився англійськими запозиченнями,
наприклад: WTO, IT, CVD, DVD, PK, IM, QQ, QIP, AA制, 卡拉OK і ін.. Сучасна
китайська мова підпала під вплив діалектів провінції Гуаньдун і Гуаньсі, а також
Гонконгу й Тайваню. Наприклад, з діалектів провінцій Гуаньдун і Гуаньсі при-
йшли до путунхуа наступні неологізмів 的土，拍拖，买单，收银台，炒鱿鱼，
无厘头. З діалектів Гонконгу й Тайваню були запозичені наступні слова: 靓，亮
丽，个委，构想，按揭，整合，互动，资深，瓶颈，峰会，写字楼， 发烧友，
搞定，大排挡。Оскільки в китайській мові існує велика кількість неологізмів,
запозичених з різних мов, а метою нашої статті є аналіз основних моделей утво-
рення неологізмів, то ми обмежилися словами, що часто вживалися. А сам про-
цес запозичення на наш погляд заслуговує на детальніше вивчення.
У даній статті ми розглянули основні моделі й способи утворення неологізмів;
проаналізували чинники, що впливають на утворення слів за даними моделями,
що у свою чергу має спростити розуміння неологізмів, як лексичних одиниць
мови, і відповідно всієї мови в цілому.
Література
1. 熊金星。汉语中的新词语。[J]. 书屋，2006.
2. 罗昌品。2200条新词“升级”经济生活[N] 中国商报，2006.
3. 张香红。英语外来词对现代汉语的影响[D] 辽宁师范大学，2005.
4. “现代汉语新词词典”北京语言学院出版社，1994.
5. 现代汉语词典”（第五版）/中国社会科学院语言研究所辞典编辑室编。-
北京：商务印书馆，2005.
6. “新华新词语词典” 商务印书馆出版社，2003.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31332 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0095 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:18:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тихонова, О. 2012-03-02T18:19:26Z 2012-03-02T18:19:26Z 2009 Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові / О. Тихонова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 131-134. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0095 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31332 uk Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України Китайська цивілізація: традиції та сучасність Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові Article published earlier |
| spellingShingle | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові Тихонова, О. Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства |
| title | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові |
| title_full | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові |
| title_fullStr | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові |
| title_full_unstemmed | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові |
| title_short | Основні моделі утворення неологізмів у китайській мові |
| title_sort | основні моделі утворення неологізмів у китайській мові |
| topic | Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства |
| topic_facet | Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31332 |
| work_keys_str_mv | AT tihonovao osnovnímodelíutvorennâneologízmívukitaisʹkíimoví |