Екологічний аспект технології водовугільного палива

Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие экологический эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и токсичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламона...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Геотехническая механика
Date:	2007
Main Authors:	Перепелиця, В.Г., Круть, О.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геотехнічної механіки імені М.С.Полякова НАН України 2007
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31439
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Екологічний аспект технології водовугільного палива / В.Г. Перепелиця, О.А. Круть // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2007. — Вип. 73. — С. 124-131. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860205723961524224
author	Перепелиця, В.Г. Круть, О.А.
author_facet	Перепелиця, В.Г. Круть, О.А.
citation_txt	Екологічний аспект технології водовугільного палива / В.Г. Перепелиця, О.А. Круть // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2007. — Вип. 73. — С. 124-131. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геотехническая механика
description	Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие экологический эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и токсичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламонакопителей. Specific aspects of the coal-water fuel technology are discussed, which ensure an ecological effect of coal-water fuel combustion owing to a reduced particulate and toxic gaseous substances content of air emissions as well as the use of coal preparation waste from slurry ponds as the original product.
first_indexed	2025-12-07T18:12:19Z
format	Article
fulltext	124 Выпуск № 73 УДК 622.693.4 доктор техн. наук Перепелиця В.Г., канд. техн. наук Круть О.А. ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ТЕХНОЛОГІЇ ВОДОВУГІЛЬНОГО ПАЛИВА Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие экологиче- ский эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и токсичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламонакопителей. ECOLOGICAL ASPECT OF COAL-WATER FUEL TECHNOLOGY Specific aspects of the coal-water fuel technology are discussed, which ensure an ecological ef- fect of coal-water fuel combustion owing to a reduced particulate and toxic gaseous substances con- tent of air emissions as well as the use of coal preparation waste from slurry ponds as the original product. Одним з головних пріоритетів української державної політики є покращення екологічної ситуації в країні. Особливої актуальності ця проблема набуває у промислово розвинених густонаселених регіонах, таких як Донбас та Придніп- ров'є, з дуже забрудненим, внаслідок інтенсивної діяльності підприємств пали- вно-енергетичного комплексу, екологічним фоном. Об'єктами підвищеної екологічної загрози є, зокрема, вуглезбагачувальні фабрики, які щороку видаляють та складують у шламонакопичувачах близько 3,3 млн. т відходів збагачення. Численні шламонакопичувачі вуглезбагачуваль- них фабрик запилюють повітряне середовище, забруднюють природні та штуч- ні водоймища, займають значні площі земельних угідь, виводячи їх практично назавжди із сфери корисного використання. Суттєво підвищують вміст шкідливих речовин в атмосферних викидах пи- ловугільні енергоблоки теплових електростанцій, 80% генерувальних потужно- стей яких відпрацювали розрахунковий ресурс і не відповідають сучасним ви- могам ні з точки зору економічності, ні – екології. Тепловим електростанціям, які працюють у нестабільному маневреному режимі, до того ж бракує енерго- носіїв, основним з яких при відсутності в країні власної розвиненої нафто- і га- зодобувної промисловості стає вугілля – єдиний надійний та незалежний енер- горесурс, альтернатива рідкому та газоподібному паливам. Провідна роль вугілля при інтенсифікації використання енергоносіїв в еко- номіці, яка набуває розвитку, вступає у суперечність з вимогами екологічної безпеки, особливо в регіонах найбільшої концентрації вугледобувних підпри- ємств (Донецька, Луганська, Дніпропетровська області). В цьому плані першорядного значення набуває розробка та впровадження нових ефективних, екологічно чистих технологій спалювання вугілля, до яких безперечно належить технологія водовугільного палива (ВВП). За своїми фізико-механічними характеристиками ВВП подібно до рід-кого в'язкого палива – мазута і може бути використаним у топках кам'я-новугільних та газомазутних котлоагрегатів всіх типів та паропродуктивностей. "Геотехническая механика" 125 Модифікація пиловугільних котлоагрегатів для переводу на спалювання водовугільного палива здійснюється з мінімальними витратами і, як правило, зберігає можливість роботи на традиційному паливі. В системі паливоподачі ВВП використовують трубопроводи мазутного господарства ТЕС. Майже не зазнають конструктивних змін пальники та форсунки. На той же час спалювання водовугільного палива має свої досить помітні особливості [1], найважливішою з яких є паралельне протікання процесів го- ріння частинок твердої фази з поверхні краплин палива та випарювання вологи палива, що вміщується в цих краплинах. Саме ця обставина обумовлює високу ефективність вигорання органічної маси палива, яку вміщено у краплинах, і як наслідок – можливість екологічно чистого спалювання. У високотемпературному середовищі камери спалювання (до 1200 ºС і ви- ще) краплини водовугільного палива підсихають, поверхня частинок твердої фази, які розміщені поблизу зовнішньої поверхні краплин, оголюється. Надалі зона випарення вологи проникає в глибину краплини, а ті частинки, які підсохли, спікаються, утворюючи досить міцний пористий шар, з якого формується пористий агломерат розміром до 30 мкм, де зконцентровані всі зольні частки ВВП. Ця обставина значно підвищує ефективність роботи сухих золоуловлювачів і обумовлює викид твердих частинок з димовими газами не вище за 60-80 % від рівня гранично допустимих викидів. Одночасно з випаренням зовнішньоповерхневої вологи краплини палива, при прогріванні до температури кипіння, в центрі її утворюється пароподібний мікрооб'єм, який збільшується по мірі прогрівання, і стає джерелом утворення сферічної порожнини зольного агломерата на завершальній стадії процеса го- ріння. Цей мікрооб'єм обумовлює міграцію твердих часточок та вологи до пе- риферії краплини палива, що полегшує дифузію окислювача до часточок вугіл- ля та інтенсифікує процес горіння в цілому. Великий градієнт температур у шарі, який утворився з висохших частинок і має високий термічний опір, обумовлений його структурою, сприяє тому, що спалахнення частинок вугілля, активованого водяною парою, відбувається ще до завершення випарення вологи з краплини. Як свідчать експериментальні дані, до момента спалахнення водовугільного палива на основі кам'яного вугілля з його об'єма встигає випаритись лише 30 % вологи. Спалахнення та основні стадії горіння водовугільного палива протікають в умовах випарення вологи, яка міститься у об'ємі краплини, та масопереноса водяної пари через шар агломерованих часточок органічної та мінеральної час- тини палива, утвореного на поверхні краплини. Вже при температурах 400-600 ºС контакт поверхні вугільної частинки з водяною парою призводить в результаті деструктивних процесів до активації цієї поверхні і як наслідок – різкого підвищення швидкості хімічних реакцій вугільної речовини з окислю- вачами. Для розпиленого у потоці повітря водовугільного палива такими окислюва- чами є кисень повітря та водяна пара, яка в сумарному процесі горіння виконує роль проміжного окислювача. Водяна пара при високій концентрації є каталіза- 126 Выпуск № 73 тором для реакції горіння монооксиду вуглеця, що протікає безпосередньо біля поверхні краплини, і, таким чином, майже повністю виключає наявність цієї високотоксичної газоподібної речовини у газоподібних вогнищевих залишках. При горінні краплини ВВП прогрівання вугільних часточок відбувається з меншою інтенсивністю ніж у випадку сухого вугілля внаслідок процесів випа- рення вологи та масопереносу водяної пари. Спалахнення краплин водо- вугільного палива починається не з продуктів деструкції (летких), а безпосе- редньо з гетерогенних реакцій активованих вугільних частинок на поверхні агломерованої краплини. Багатофакторний процес деструкції та горіння вугільних компонентів краплини ВВП, утруднений процесом випарення вологи, обумовлює високу повноту вигорання органіки палива, що складає 99,0-99,7 % для вугілля марки Г. Оксиди сірки SO2 та SO3 , утворення яких є результатом окислення сіровміщуючих компонентів палива, досить ефективно зв'язують оксиди луж- ноземельних та лужних металів (CaO, MgO, Na2O, Ka2O) а також їх сполучення, які, як правило, присутні у мінеральній складовій вугілля. Ефективність зв'язування підвищує введення в паливо цих оксидів у вигляді водних розчинів. Крім того сполучення лужно-земельних та лужних металів присутні також у воді, яку використовують для виготовлення водовугільного палива. Оксиди азота NO та у невеликій кількості NO2 (у технічній літературі об'єднані символом NOх) утворюються при спалюванні палива за рахунок окис- лення азота повітря при високих температурах в зоні горіння (термічні оксиди азота) та за рахунок хімічних реакцій азотовміщуючих сполучень вугілля з кис- нем повітря та кисневміщуючих сполучень палива (паливні оксиди азота). При спалюванні краплин водовугільного палива навколо них утворюється напіввідновлююче середовище зони вторинних реакцій. Попадаючи в цю зону, монооксиди азота, що утворилися в результаті горіння вугілля, отримують сприятливі умови для свого відновлення. Практикою підтверджена можливість відновлення при температурах 800- 900 ºС монооксида азота монооксидом вуглеця 2NO + 2CO = N2 + 2CO2. До по- дібного відновлення призводять також гетерогенні реакції з коксовим залиш- ком NO + (коксовий залишок) → N2. Зниження в зоні горіння температури на 100-200 ºС у порівнянні з камерним спалюванням вугілля обумовлює чотирьох-шестикратне зниження утворення термічних оксидів азота. Промислові дослідження спалювання ВВП у потуж- них котлоагрегатах показали, що лише за рахунок перелічених факторів утво- рення оксидів азота складатиме лише 30-50 % у порівнянні із спалюванням вугільного пилу. Майже півторакратне зниження утворення оксидів азота обумовлене дуже невеликим у процесі горіння водовугільного палива надміром повітря (3-7%). Відомі також технологічні заходи до зниження утворення оксидів азота при спалюванні рідкого та газоподібного палива шляхом рециркуляції продуктів спалювання, двох- та трьохступінчастого спалювання та ін. "Геотехническая механика" 127 Таким чином, особливості горіння водовугільного палива, а також застосу- вання певних технологічних заходів суттєво знижують зміст твердих частинок і газоподібних шкідливих речовин в атмосферних викидах теплових електростанцій та інших промислових та побутових теплофікаційних установок у порівнянні із спалюванням вугільного пилу і особливо із шаровим спалюван- ням вугілля. Паралельний перебіг процеса горіння ВВП та утворення великої кількості водяної пари значно зменшує інтенсивність виділення летких продуктів термічної деструкції вугілля, практично виключає утворення сажі та інших аналогічних продуктів крекінгу летких, а також монооксиду вуглеця та легких вуглеводнів, які є джерелами канцерогенних сполук. Все це дає підставу вважати ВВП екологічно чистим паливом. Крім того на від-міну від традиційних палив воно не токсичне та пожежо- і вибухобезепечне при транс- портуванні та зберіганні. У найбільшій мірі переваги водовугільного палива проявляють себе при ви- користанні його як основного, штатного палива для спалювання у топках поту- жних енергетичних котлоагрегатів, що підтверджено даними експлуатації пер- шого у світовій практиці повномасштабного дослідно-промислового теплоенер- гетичного комплекса „Бєлово-Новосибірськ” (Росія) та створеного з урахуван- ням досвіду його освоєння демонстраційного комплекса „Порто Торрес” (Іта- лія) [2]. Вихідним продуктом такого палива має бути високоякісне малозольне ву- гілля з високим енергетичним потенціалом, а технологія виготовлення виявля- ється досить складною, що й обумовлює його високу собівартість. Крім того, переведення газомазутних котлів на спалювання водовугільного палива вимагає їх суттєвої модифікації і, в першу чергу, обладнання системи видалення вогни- щевих залишків – золи та шлаку, що пов'язане з відповідними витратами. За цих обставин конкурентноздатним високоякісне ВВП може бути лише при ви- користанні його як альтернативи природному газу та мазуту, що й обумовило його найбільше застосування у країнах, які, не маючи власних ресурсів нафти й природного газу, прагнуть позбавитись економічної залежності від постачаль- ників. На теперішній час до таких країн в першу чергу належать Китай та Япо- нія і має всі підстави належати Україна. Чітку перспективу впровадження технології водовугільного палива має мала теплоенергетика, де тисячі котлів малої та середньої паропродуктивності, які забезпечують тепловою енергією промислові підприємства, учбові та лікуваль- ні заклади, а також житлові масиви, відчувають гостру нестачу природного газу та мазуту. Велика частина котлів промислового та комунального призначення, які працюють на твердому паливі, обладнані малоефективними топками шаро- вого спалювання, що зовсім не відповідає вимогам охорони навколишнього се- редовища. Еколого-економічна ефективність переводу на водовугільне паливо котлів з топками шарового спалювання обумовлена, наперед за все, суттєвим підви- щенням повноти вигорання органічної маси і, як наслідок, зниженням витрати 128 Выпуск № 73 палива на виробництво теплової енергії. Екологічний аспект такої технології ілюструють експериментальні дані проф. Г.Н. Делягіна (табл.1). З використанням даних, наведених у табл.1, можна простежити еколого- економічну ефективність спалювання водовугільного палива у порівнянні із шаровим спалюванням вугілля стосовно до котла ДКВР 20-13 теплопродуктив- ністю 11,34 Гкал/год (13,2 МВт) при роботі протягом опалювального сезону 150 днів (3600 годин). Техніко-економічні показники наведено у табл. 2. Таблиця 1 - Порівнювальний питомий викид забруднюючих речовин Викид шкідливих речовин, г/МДж Найменування речовини Шарове спалювання Спалювання ВВП Зола (тверді частинки) 0,629 0,044 Діоксид сірки 1,438 0,104 Діоксид азота 0,410 0,020 Оксид вуглецю 0,248 0,0304 Таблиця 2 - Техніко-економічні показники переводу на спалювання водовугільного палива котла ДКВР 20-13 Техніко-економічні показники Шарове спалювання Факельне спалювання ВВП Паливо Вугілля марки ДГ (0-13 мм) ВВП на основі вугілля марки ДГ Зольність, Аd, % 17,0 17,0 Вологість, r tW , % 11,0 38,0 Теплота спалювання r iQ , ккал/кг 5560 3691 К.К.Д. котлоагрегата, ηк, % 45,0 85,0 Витрати палива, т/год 3,62 2,88 Вартість палива, грн/т 200,0 132,6 Річна витрата палива, грн/рік 13032 10368 Річна вартість палива, грн/рік 2 606 400 1 374 486 Економія на вартості палива 1 231 914 грн Еколого-економічну ефективність переведення котла ДКВР 20-13 на спалю- вання водовугільного палива характеризують дані, наведені у табл.3. Наведені в табл. 2 та 3 дані підтверджують доцільність використання ВВП як основного (штатного) палива для котлів малої та середньої паропродуктив- ності з топками шарового спалювання вугілля. При цьому вимоги до якості во- довугільного палива мають бути менш жорстокими, як по енергетичному поте- нціалу, так і в плані седиментаційної стабільності. "Геотехническая механика" 129 Таблиця 3 - Розрахунковий викид шкідливих речовин та відповідний екологічний зби- ток при роботі котла ДКВР 20-13 на шаровому спалюванні вугілля і факельному спалюванні ВВП на основі того ж вугілля (місцевий корегувальний коефіцієнт для умов Донбасу прийн- ято Км = 2,25) Технологія спалювання Шарове спалюван- ня вугілля Факельне спалю- вання ВВП Найменування речо- вин Питомий економічний збиток від забруднення довкілля, грн/т Забруд- нення, т/рік Збиток, грн/рік Забруд- нення т/рік Збиток, грн/рік Тверді частинки (зо- ла) 2,0 107,9 215,0 15,1 30,2 Діоксид сірки SO2 53,0 247,0 13091,52 17,8 943,4 Діоксид азота NO2 53,0 70,3 3726,0 3,4 180,2 Монооксид вуглецю СО 2,0 42,5 85,1 0,51 1,02 Сумарний приведе- ний збиток, грн.. 38515 2598 Зниження збитку 38 515 – 2 598 = 35 917 грн/рік Загальний економічний ефект від переведення котла ДКВР 20-13 на спалю- вання водовугільного палива складає 1 231 914 + 35 917 = 12 267 831 грн. Останнім часом у світовій практиці спостерігають підвищену зацікавленість можливістю утилізації в теплоенергетиці вугільних шламів – відходів вуглезба- гачення, яка обумовлена єдністю підвищених екологічних вимог (для промис- лово розвинених країн з власними ресурсами енергоносіїв) і необхідності по- шуку додаткових дешевих енергоносіїв (для країн, які відчувають їх дефіцит в умовах інтенсивного розвитку економіки). Численні шламонакопичувачі, які є об'єктами потенціальної екологічної за- грози, на той же час можуть бути додатковим джерелом дешевих енергоносіїв. Враховуючи підвищену вологість вугільних шламів (біля 20 %), найбільш раці- ональним шляхом їх утилізації є використання у вигляді водовугільного палива зниженої концентрації для сумісного спалювання з основним паливом більш високої реактивності і енергетичного потенціалу з метою підвищення повноти вигорання органічної маси та зниження у атмосферних викидах твердих части- нок і газоподібних шкідливих речовин (у західній літературі технологія “co- firing”). Доцільність використання водовугільного палива, виготовленого на основі вугільних шламів, як допалювального палива для керування викидами оксидів азоту було підтверджено дослідженнями фахівців США [4], проведеними на пиловугільному енергетичному котлі потужністю 170 МВт з подальшим пере- рахуванням на котел потужністю 500 МВт з коефіцієнтом продуктивності 75 %. У процесі досліджень було розглянуто чотири варіанти: базовий варіант без до- 130 Выпуск № 73 палювання, допалювання з використанням природного газу, допалювання з ви- користанням вугільного пилу і допалювання з використанням водовугільного палива. У економічних розрахунках вартість електроенергії на власні потреби була прийнята $0,03/Гкал, вартість природного газу – $8,33/Гкал, вартість ву- гілля – $3,97/Гкал, вартість шламу з шламонакопичувачів – $2,98/Гкал. Резуль- тати економічного аналізу (табл.4) свідчать про економічну доцільність вико- ристання ВВП як допалювального палива у енергетичних котлоагрегатах. Технологію використання ВВП на основі вугільних шламів як основного палива у топках з киплячим шаром було досліджено китайськими фахівцями ще на початку 80-х років минулого століття [5]. На дослідній установці киплячого шару потужністю 0,5 МВт було використано гідросуміш подрібненого до круп- ності дрібного (<2 мм) вугілля зольністю 18,3% з концентрацією 70–75% , а та- кож водовугільна суспензія на основі шламів збагачувальної фабрики при золь- ності 40,6–51,6 %. Для зіставлення у топку разом з гідросумішами подавали су- хе вугілля. Таблиця 4 - Зведення загальних витрат на допалювання Допалювальне паливо Газ Вугільний пил ВВП Загальні капіталовкла- дення, $млн. 8,8 17,4 10,2 Річні експлуатаційні витрати, $млн. 14,3 3,4 0,99 Річне зниження вики- дів NOх, т/рік 15 965 15 078 15 078 Вартість зниження ви- кидів, $/т 896 225 66 – Річні експлуатаційні витрати показані у припущенні перевищення експлуатаційних витрат базового варіанта. Випробування показали, що при завантаженні певної кількості сухого вугіл- ля разом з гідросумішшю повнота вигорання складала 80 %, на той час як у ви- падку суспензії ця величина сягала 95%. Це підвищення на 15% повноти виго- ряння органічної маси палива значно перевищує приховані втрати теплоти (біля 1,6 %), які витрачено на випарення додаткової вологи. Аналіз результатів досліджень свідчить також про зниження викидів оксидів азоту на 25–40 % та утримання сірки внаслідок додавання вапняку до гідросу- міші безпосередньо перед спалюванням до 80% при мольному співвідношенні Са/S = 2. Таким чином, видобування та утилізація вугільних шламів з шламонакопи- чувачів або безпосередньо з технологічних схем збагачувальних фабрик може дати суттєві економічні та екологічні вигоди. Використання цих паливних ре- сурсів призводить до зменшення кількості та виключає необхідність організації нових шламонакопичувачів, суттєво покращує екологічний фон у регіонах зо- середження підприємств паливно-енергетичної галузі. Площі, які займають шламонакопичувачі, будуть звільнені для більш корисного використання. "Геотехническая механика" 131 Виробники електричної та теплової енергії отримають водовугільний пали- во–товарний продукт, менше підвладний до коливання ринкових цін на енерго- носії, завдяки некоштовній сировині, що може відіграти певну роль у стабіліза- ції паливно-енергетичного балансу країни. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Делягин Г.Н. Водоугольное топливо – экологически чистое топливо // Трубопроводный гидротранспорт твёрдых материалов.–К.–1993.–книга . 2.–с. 299-323. 2. Grinzi F. Coal Water Mixture Combustion and Boiler Retrofit // Seminar “Member State Technologies dedicated to Help the Energy Self Sufficiency Process optimising the local Resources such as Coal”.–K.–1997.–P.1 – 20. 3. Ashworth Robert A., Maly Peter M. Results of CWS Reburn Tests on a 10 x 106 Btu/hr Tower Furnace and Its Impact on CWS Reburn Economics// The Proceedings of the 22-nd International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.–March, 1997.– Clearwater, Florida, USA.– P.789 – 800. 4. Morrison Donald K., Melick Todd A., Ashworth Robert A. et al. Coal-Wаter Slurry Reburning for NOx Emission Control // The Proceedings of the 20-th International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems .– 1995.– March.–Clearwater, Florida, USA.–P.47 – 58. 5. Yan Jianhua et al. A Low Emission Technology – Low Cost Water Mixture Fired Fluidized Bed Combustion//The Proceedings of the 20th International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.– March, 1995.– Clearwater, Florida, USA.–P.749 –756. 6. Battista Joseph., et al/ Utility Applications for Coal_Water Slurry Co–firing// The Proceedings of the 20th International Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.-March. 1995.-Clearwater, Florida, USA.–P. 523 –534. 7. Ashworth Robert A., Maly Peter M. Results of CWS Reburn Tests on a 10 x 106 Btu/hr Tower Furnace and Its Impact on CWS Reburn Economics// The Proceedings of the 22-nd International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.–March, 1997.– Clearwater, Florida, USA.– P.789 – 800.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31439
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1607-4556
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:12:19Z
publishDate	2007
publisher	Інститут геотехнічної механіки імені М.С.Полякова НАН України
record_format	dspace
spelling	Перепелиця, В.Г. Круть, О.А. 2012-03-08T21:55:30Z 2012-03-08T21:55:30Z 2007 Екологічний аспект технології водовугільного палива / В.Г. Перепелиця, О.А. Круть // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2007. — Вип. 73. — С. 124-131. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1607-4556 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31439 622.693.4 Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие экологический эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и токсичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламонакопителей. Specific aspects of the coal-water fuel technology are discussed, which ensure an ecological effect of coal-water fuel combustion owing to a reduced particulate and toxic gaseous substances content of air emissions as well as the use of coal preparation waste from slurry ponds as the original product. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С.Полякова НАН України Геотехническая механика Екологічний аспект технології водовугільного палива Ecological aspect of coal-water fuel technology Article published earlier
spellingShingle	Екологічний аспект технології водовугільного палива Перепелиця, В.Г. Круть, О.А.
title	Екологічний аспект технології водовугільного палива
title_alt	Ecological aspect of coal-water fuel technology
title_full	Екологічний аспект технології водовугільного палива
title_fullStr	Екологічний аспект технології водовугільного палива
title_full_unstemmed	Екологічний аспект технології водовугільного палива
title_short	Екологічний аспект технології водовугільного палива
title_sort	екологічний аспект технології водовугільного палива
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31439
work_keys_str_mv	AT perepelicâvg ekologíčniiaspekttehnologíívodovugílʹnogopaliva AT krutʹoa ekologíčniiaspekttehnologíívodovugílʹnogopaliva AT perepelicâvg ecologicalaspectofcoalwaterfueltechnology AT krutʹoa ecologicalaspectofcoalwaterfueltechnology

Екологічний аспект технології водовугільного палива

Institution

Similar Items