Екологічні переваги водовугільного палива

Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие экологический эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и токсичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламона...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Геотехническая механика
Datum:	2008
1. Verfasser:	Круть, О.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут геотехнічної механіки імені М.С.Полякова НАН України 2008
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31479
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Екологічні переваги водовугільного палива / О.А. Круть // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2008. — Вип. 78. — С. 155-162. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859617975131176960
author	Круть, О.А.
author_facet	Круть, О.А.
citation_txt	Екологічні переваги водовугільного палива / О.А. Круть // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2008. — Вип. 78. — С. 155-162. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геотехническая механика
description	Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие экологический эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и токсичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламонакопителей. Specific aspects of the coal-water fuel technology are discussed, which ensure an ecological effect of coal-water fuel combustion owing to a reduced particulate and toxic gaseous substances content of air emissions as well as the use of coal preparation waste from slurry ponds as the original product.
first_indexed	2025-11-28T22:48:11Z
format	Article
fulltext	"Геотехническая механика" 155 УДК 622.693.4 Круть О.А., кандидат техн. наук, АОЗТ „НПО „Хаймек”. ЕКОЛОГІЧНІ ПЕРЕВАГИ ВОДОВУГІЛЬНОГО ПАЛИВА Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие эколо- гический эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и ток- сичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламонакопителей. ECOLOGICAL ADVANTAGES OF COAL–WATER FUWEL Specific aspects of the coal-water fuel technology are discussed, which ensure an ecological ef- fect of coal-water fuel combustion owing to a reduced particulate and toxic gaseous substances con- tent of air emissions as well as the use of coal preparation waste from slurry ponds as the original product. Енергетичний аспект розвитку світової економіки вимагає інтенсивного ви- користання енергоресурсів, серед яких на теперішній час та у перспективі провідна роль належить вугіллю. Ця обставина висуває проблему забезпечення екологічної безпеки в умовах все більш жорстоких вимог до охорони нав- колишнього середовища. В України найбільш екологічно несприятливим є Східний регіон і, зокрема, Донецька область, яка забезпечує 30 % промислового виробництва України і де сумарне техногенне навантаження на одиницю площі в 4 рази перевищує середнє по Україні, а на кожного мешканця припадає більше 100 т накопичених промислових відходів, у тому числі токсичних. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря є підприємства вугільної, енергогенеруючої та металургійної промисловості, якими наприкінці минулого століття по Донецькій області кожен рік в атмосферу викидалося біля 86 % всіх. викидів шкідливих речовин. Природні ландшафти Донбасу у більшості випадків видозмінені через гос- подарчу діяльність. Екологічний профіль його визначається наперед за все індустріальними ландшафтами з максимальною деградацією природних ком- плексів, великі площі зайняті териконами, кар'єрами, плоскими породовід- валами, золовідвалами, шламонакопичувачами, тощо. Основними джерелами вироблення та складування відходів залишаю-ться вугільна та вуглепереробна промисловість. Об’єм вугільних відходів у Донецькій області дорівнює 50 % від загальноукраїнського об’єму. Підпри- ємства вугільної промисловості попри зниження загального об’єму вироб- ництва, а також роботи, що проводяться по реструктуризації та закриттю шахт, створюють високе техногенне навантаження на території області, оскільки, ряд джерел забруднення навколишнього середовища залишаються екологічно не- безпечними, незалежно від того працює або ні підприємство по основному ви- робництву. Інтенсивно забруднюють атмосферу твердими частинками та токсин-ними газоподібними речовинами підприємства теплоенергетики. Накопичення в атмосфері оксидів сірки та азоту призводить до утворення кислотних дощів, які 156 Выпуск № 78 погіршують стан лісів, підвищують кислотність грунтів та водоймищ. Серед газів, які сприяють інтенсивному утворенню тепличного ефекту 50 % складає СО2 та 10 % –NOх. Таким чином, з еколого-економічної точки зору господарчий профіль про- мисловорозвинених регіонів України і, зокрема, Донбас, характеризується домінуванням екологічно небезпечних виробництв та високою територіальною концентрацією. Екологічна ситуація, тобто стан окремих компонентів природного сере- довища (повітряний басейн, вода, грунт, ландшафти), що змінюються під діян- ням виробництва, не лише стає гальмом цього виробництва, але в значній мірі обумовлює підвищення навантажень на людський організм, безпосередньо впливаючи на здоров'я, самопочуття та психологічний стан людей. Таким чином, найважливішим завданням та навіть економічною стра-тегією сьогоднішнього дня стає розробка та впровадження науково обгрунто-ваних ре- сурсо-заощаджуючих технічних рішень та нових технологій, особливо в галузі теплоенергетики, в напрямку зниження кількості шкідливих викидів у навколишнє середовище, хоча б до гранично припустимих концентрацій, ста- білізації та поліпшення екологічної ситуації в промислово-розвинених регіонах країни. Одним з таких технічних рішень є впровадження у велику та малу тепло- енергетику технології водовугільного палива, що характеризується висо-кою ефективністю та екологічною чистотою спалювання. За своїми фізико-механічними характеристиками ВВП подібно до рідкого в'язкого палива – мазута і може бути використаним у топках кам'яновугільних та газомазутних котлоагрегатів всіх типів та паропродуктивностей. Модифі- кація пиловугільних котлоагрегатів для переводу на спалювання водовугі- льного палива здійснюється з мінімальними витратами і, як правило, зберігає можливість роботи на традиційному паливі. В системі паливоподачі ВВП вико- ристовують трубопроводи мазутного господарства ТЕС. Майже не зазна-ють конструктивних змін пальники та форсунки. Спалювання водовугільного палива має свої досить помітні особливості [1], найважливішою з яких є паралельне протікання процесів горіння частинок тве- рдої фази з поверхні краплин палива та випарювання вологи палива, що вміщу- ється в цих краплинах. Саме ця обставина обумовлює високу ефектив-ність ви- горання органічної маси палива, яку вміщено у краплинах, і як наслідок – мож- ливість екологічно чистого спалювання. У високотемпературному середовищі камери спалювання (до 1200 ºС і ви- ще) краплини водовугільного палива підсихають, поверхня частинок твердої фази, які розміщені поблизу зовнішньої поверхні краплин, оголюється. Надалі зона випарення вологи проникає в глибину краплини, а ті частинки, які під- сохли, спікаються, утворюючи досить міцний пористий шар, з якого форму- ється пористий агломерат розміром до 30 мкм, де зконцентровані всі зольні ча- стинки ВВП. Ця обставина значно підвищує ефективність роботи сухих золоу- ловлювачів і обумовлює викид твердих частинок з димовими газами не вище за "Геотехническая механика" 157 60-80 % від рівня гранично допустимих викидів. Одночасно з випаренням зовнішньоповерхневої вологи краплини палива, при прогріванні до температури кипіння, в центрі її утворюється пароподібний мікрооб'єм, який збільшується по мірі прогрівання, і стає джерелом утворення сферічної порожнини зольного агломерата на завершальній стадії процеса го- ріння. Цей мікрооб'єм обумовлює міграцію твердих частинок та вологи до пе- риферії краплини палива, що полегшує дифузію окислювача до частинок вугіл- ля та інтенсифікує процес горіння в цілому. Великий градієнт температур у шарі, який утворився з висохших част-инок і має високий термічний опір, обумовлений його структурою, сприяє то-му, що спалахнення частинок вугілля, активованого водяною парою, відбу-вається ще до завершення випарення вологи з краплини. Як свідчать експери-ментальні дані, до моменту спалахнення водовугільного палива на основі кам'яного вугіл- ля з його об'єма встигає випаритись лише 30 % вологи. Спалахнення та основні стадії горіння водовугільного палива протікають в умовах випарення вологи, яка міститься у об'ємі краплини, та масопереноса во- дяної пари через шар агломерованих частинок органічної та мінеральної части- ни палива, утвореного на поверхні краплини. Вже при температурах 400-600 ºС контакт поверхні вугільної частинки з водяною парою призводить в результаті деструктивних процесів до активації цієї поверхні і як наслідок – різкого під- вищення швидкості хімічних реакцій вугільної речовини з окис-лювачами. Для розпиленого у потоці повітря водовугільного палива такими окис- лювачами є кисень повітря та водяна пара, яка в сумарному процесі горіння ви- конує роль проміжного окислювача. Водяна пара при високій концентрації є каталізатором для реакції горіння монооксиду вуглеця, що протікає безпо- середньо біля поверхні краплини, і, таким чином, майже повністю виключає наявність цієї високотоксичної газоподібної речовини у газоподібних вог- нищевих залишках. При горінні краплини ВВП прогрівання вугільних частинок відбувається з меншою інтенсивністю ніж у випадку сухого вугілля внаслідок процесів випа- рення вологи та масопереносу водяної пари. Спалахнення краплин водову- гільного палива починається не з продуктів деструкції (летких), а безпосе- редньо з гетерогенних реакцій активованих вугільних частинок на поверхні аг- ломерованої краплини. Багатофакторний процес деструкції та горіння вугіль- них компонентів краплини ВВП, утруднений процесом випарення вологи, обу- мовлює високу повноту вигорання органіки палива, що складає 99,0-99,7 % для вугілля марки Г. Оксиди сірки SO2 та SO3, утворення яких є результатом окислення сіро- вміщуючих компонентів палива, досить ефективно зв'язують оксиди лужно- земельних та лужних металів (CaO, MgO, Na2O, Ka2O) а також їх сполучення, які, як правило, присутні у мінеральній складовій вугілля. Ефективність зв'язу- вання підвищує введення в паливо цих оксидів у вигляді водних розчинів. Крім того сполучення лужно-земельних та лужних металів присутні також у воді, яку використовують для виготовлення водовугільного палива. 158 Выпуск № 78 Оксиди азота NO та у невеликій кількості NO2 (у технічній літературі об'єд- нані символом NOх) утворюються при спалюванні палива за рахунок окислення азота повітря при високих температурах в зоні горіння (термічні оксиди азота) та за рахунок хімічних реакцій азотовміщуючих сполучень вугілля з киснем по- вітря та кисневміщуючих сполучень палива (паливні оксиди азота). При спалюванні краплин водовугільного палива навколо них утворюється напіввідновлююче середовище зони вторинних реакцій. Попадаючи в цю зону, монооксиди азота, що утворилися в результаті горіння вугілля, отримують сприятливі умови для свого відновлення. Практикою підтверджена можливість відновлення при температурах 800- 900 ºС монооксида азота монооксидом вуглеця 2NO + 2CO = N2 + 2CO2. До по- дібного відновлення призводять також гетерогенні реакції з коксовим залиш- ком NO + (коксовий залишок) → N2. Зниження в зоні горіння температури на 100-200 ºС у порівнянні з ка- мерним спалюванням вугілля обумовлює чотирьох-шестикратне зниження ут- ворення термічних оксидів азота. Промислові дослідження спалювання ВВП у потужних котлоагрегатах показали, що лише за рахунок перелічених факторів утворення оксидів азота складатиме лише 30-50 % у порівнянні із спалюванням вугільного пилу. Майже півторакратне зниження утворення оксидів азота обумовлене ду-же невеликим у процесі горіння водовугільного палива надміром повітря (3-7%). Відомі також технологічні заходи до зниження утворення оксидів азота при спалюванні рідкого та газоподібного палива шляхом рециркуляції проду-ктів спалювання, двох- та трьохступінчастого спалювання та ін. Таким чином, особливості горіння водовугільного палива, а також засто- сування певних технологічних заходів суттєво знижують зміст твердих части- нок і газоподібних шкідливих речовин в атмосферних викидах теплових елек- тростанцій та інших промислових та побутових теплофікаційних установок у порівнянні із спалюванням вугільного пилу і особливо із шаровим спалю- ванням вугілля. Паралельний перебіг процесу горіння ВВП та утворення вели- кої кількості водяної пари значно зменшує інтенсивність виділення летких про- дуктів термічної деструкції вугілля, практично виключає утворення сажі та ін- ших аналогічних продуктів крекінгу летких, а також монооксиду вуглеця та ле- гких вуглеводнів, які є джерелами канцерогенних сполук. Все це дає підставу вважати ВВП екологічно чистим паливом. Крім того на відміну від традиційних палив воно не токсичне та пожежо- і вибухобезепечне при транспортуванні та зберіганні. У найбільшій мірі переваги водовугільного палива проявляють себе при ви- користанні його як основного, штатного палива для спалювання у топках поту- жних енергетичних котлоагрегатів, що підтверджено даними експлуатації пер- шого у світовій практиці повномасштабного дослідно-промислового тепло- енергетичного комплексу „Бєлово-Новосибірськ” (Росія) та створеного з ура- хуванням досвіду його освоєння демонстраційного комплексу „Порто Торрес” (Італія) [2]. "Геотехническая механика" 159 Вихідним продуктом такого палива має бути високоякісне малозольне ву- гілля з високим енергетичним потенціалом, а технологія виготовлення вияв- ляється досить складною, що й обумовлює його високу собівартість. Крім того, переведення газомазутних котлів на спалювання водовугільного палива вимагає їх суттєвої модифікації і, в першу чергу, обладнання системи видалення вогни- щевих залишків – золи та шлаку, що пов'язане з відповідними витратами. За цих обставин конкурентноздатним високоякісне ВВП може бути лише при ви- користанні його як альтернативи природному газу та мазуту, що й обумовило його найбільше застосування у країнах, які, не маючи власних ресурсів нафти й природного газу, прагнуть позбавитись економічної залежності від постача- льників. На теперішній час до таких країн в першу чергу належать Китай та Японія і має всі підстави належати Україна. Чітку перспективу впровадження технології водовугільного палива має мала теплоенергетика, де тисячі котлів малої та середньої паропродуктивності, які забезпечують тепловою енергією промислові підприємства, учбові та ліку- вальні заклади, а також житлові масиви, відчувають гостру нестачу природного газу та мазуту. Велика частина котлів промислового та комунального приз- начення, які працюють на твердому паливі, обладнані малоефективними топ- ками шарового спалювання, що зовсім не відповідає вимогам охорони навко- лишнього середовища. Еколого-економічна ефективність переводу на водовугільне паливо кот-лів з топками шарового спалювання обумовлена, наперед за все, суттєвим під- вищенням повноти вигорання органічної маси і, як наслідок, зниженням вит- рати палива на виробництво теплової енергії. Екологічний аспект такої техно- логії ілюструють експериментальні дані проф. Г.Н. Делягіна (табл.1). Таблиця 1 – Порівнювальний питомий викид забруднюючих речовин Викид шкідливих речовин, г/МДж Найменування речовини Шарове спалювання Спалювання ВВП Зола (тверді частинки) 0,629 0,044 Діоксид сірки 1,438 0,104 Діоксид азоту 0,410 0,020 Оксид вуглецю 0,248 0,0304 Еколого-економічну ефективність переведення котла ДКВР 20-13 на спалю- вання водовугільного палива характеризують дані, наведені у табл.2, які під- тверджують доцільність використання ВВП як основного (штатного) палива для котлів малої та середньої паропродуктивності з топками шарового спалю- вання вугілля. При цьому вимоги до якості водовугільного палива мають бути менш жорстокими, як по енергетичному потенціалу, так і в плані се- диментаційної стабільності. 160 Выпуск № 78 Таблиця 2 – Розрахунковий викид шкідливих речовин та відповідний екологічний збиток при роботі котла ДКВР 20-13 на шаровому спалюванні вугілля і факельному спалюванні ВВП на основі того ж вугілля (місцевий корегувальний коефіцієнт для умов Донбасу прийнято Км = 2,25) Технологія спалювання Шарове спалювання вугілля Факельне спалю- вання ВВП Найменування речовин Питомий економічний збиток від забруднення довкілля, грн/т Забруд- нення, т/рік Збиток, грн/рік За- бруд- нення т/рік Збиток, грн/рік Тверді частинки (зола) 2,0 107,9 215,0 15,1 30,2 Діоксид сірки SO2 53,0 247,0 13091,52 17,8 943,4 Діоксид азоту NO2 53,0 70,3 3726,0 3,4 180,2 Монооксид вуглецю СО 2,0 42,5 85,1 0,51 1,02 Сумарний приведе- ний збиток, грн.. 38515 2598 Зниження збитку 38 515 – 2 598 = 35 917 грн/рік Загальний економічний та еколого-економічний річний ефект від пере- ведення котла ДКВР 20-13 на спалювання водовугільного палива складатиме більше 1,5 млн. грн. Останнім часом у світовій практиці спостерігають підвищену зацікавле- ність можливістю утилізації в теплоенергетиці вугільних шламів – відходів ву- глезбагачення, яка обумовлена єдністю підвищених екологічних вимог (для промислово розвинених країн з власними ресурсами енергоносіїв) і необ- хідності пошуку додаткових дешевих енергоносіїв (для країн, які відчувають їх дефіцит в умовах інтенсивного розвитку економіки). Численні шламонакопичувачі, які є об'єктами потенціальної екологічної за- грози, на той же час можуть бути додатковим джерелом дешевих енерго-носіїв. Враховуючи підвищену вологість вугільних шламів (біля 20 %), най-більш ра- ціональним шляхом їх утилізації є використання у вигляді водо-вугільного па- лива зниженої концентрації для сумісного спалювання з основним паливом більш високої реактивності і енергетичного потенціалу з метою підвищення по- вноти вигорання органічної маси та зниження у атмосферних викидах твердих частинок і газоподібних шкідливих речовин (у західній літературі технологія “co-firing”). Доцільність використання водовугільного палива, виготовленого на ос-нові вугільних шламів, як допалювального палива для керування викидами оксидів азоту було підтверджено дослідженнями фахівців США [4], прове-деними на пиловугільному енергетичному котлі потужністю 170 МВт з пода-льшим пере- рахуванням на котел потужністю 500 МВт з коефіцієнтом про-дуктивності 75 %. У процесі досліджень було розглянуто чотири варіанти: базовий варіант без "Геотехническая механика" 161 допалювання, допалювання з використанням природного газу, допалювання з використанням вугільного пилу і допалювання з вико-ристанням водовугільно- го палива. У економічних розрахунках вартість ефект-роенергії на власні по- треби була прийнята $0,03/Гкал, вартість природного газу – $8,33/Гкал, вартість вугілля – $3,97/Гкал, вартість шламу з шламо-накопичувачів – $2,98/Гкал. Ре- зультати економічного аналізу (табл.3) свідчать про економічну доцільність ви- користання ВВП як допалювального палива у енергетичних котлоагрегатах. Технологію використання ВВП на основі вугільних шламів як основного палива у топках з киплячим шаром було досліджено китайськими фахівцями ще на початку 80-х років минулого століття [5]. На дослідній установці киплячого шару потужністю 0,5 МВт було використано гідросуміш подрібненого до круп- ності дрібного (<2 мм) вугілля зольністю 18,3% з концентрацією 70–75% , а та- кож водовугільна суспензія на основі шламів збагачувальної фабрики при золь- ності 40,6–51,6 %. Для зіставлення у топку разом з гідросумішами подавали су- хе вугілля. Таблиця 3 – Зведення загальних витрат на допалювання Допалювальне паливо Газ Вугільний пил ВВП Загальні капіталовкла- дення, $млн. 8,8 17,4 10,2 Річні експлуатаційні витрати, $млн. 14,3 3,4 0,99 Річне зниження вики- дів NOх, т/рік 15 965 15 078 15 078 Вартість зниження ви- кидів, $/т 896 225 66 – Річні експлуатаційні витрати показані у припущенні перевищення експлуатаційних витрат базового варіанта. Випробування показали, що при завантаженні певної кількості сухого вугіл- ля разом з гідросумішшю повнота вигорання складала 80 %, на той час як у ви- падку суспензії ця величина сягала 95%. Це підвищення на 15% повноти виго- ряння органічної маси палива значно перевищує приховані втрати теплоти (біля 1,6 %), які витрачено на випарення додаткової вологи. Аналіз результатів досліджень свідчить також про зниження викидів оксидів азоту на 25–40 % та утримання сірки внаслідок додавання вапняку до гідросу- міші безпосередньо перед спалюванням до 80% при мольному співвідношенні Са/S = 2. Таким чином, видобування та утилізація вугільних шламів з шламона- копичувачів або безпосередньо з технологічних схем збагачувальних фабрик може дати суттєві економічні та екологічні вигоди. Використання цих паливних ресурсів призводить до зменшення кількості та виключає необхідність ор- ганізації нових шламонакопичувачів, суттєво покращує екологічний фон у регі- онах зосередження підприємств паливно-енергетичної галузі. Площі, які за- ймають шламонакопичувачі, будуть звільнені для більш корисного вико- 162 Выпуск № 78 ристання. Виробники електричної та теплової енергії отримають водовугільний пали- во–товарний продукт, менше підвладний до коливання ринкових цін на енерго- носії, завдяки некоштовній сировині, що може відіграти певну роль у стабіліза- ції паливно-енергетичного балансу країни. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Делягин Г.Н. Водоугольное топливо – экологически чистое топливо // Трубопро-водный гидротранспорт твёрдых материалов.–К.–1993.–книга . 2.–с. 299-323. 2. Grinzi F. Coal Water Mixture Combustion and Boiler Retrofit // Seminar “Member State Technologies dedicated to Help the Energy Self Sufficiency Process optimising the local Resources such as Coal”.–K.–1997.–P.1 – 20. 3. Ashworth Robert A., Maly Peter M. Results of CWS Reburn Tests on a 10 x 106 Btu/hr Tower Furnace and Its Impact on CWS Reburn Economics// The Proceedings of the 22-nd International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.–March, 1997.– Clearwater, Florida, USA.– P.789 – 800. 4. Morrison Donald K., Melick Todd A., Ashworth Robert A. et al. Coal-Wаter Slurry Reburning for NOx Emission Control // The Proceedings of the 20-th International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems .– 1995.– March.–Clearwater, Florida, USA.–P.47 – 58. 5. Yan Jianhua et al. A Low Emission Technology – Low Cost Water Mixture Fired Fluidized Bed Combustion//The Proceedings of the 20th International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.– March, 1995.– Clearwater, Florida, USA.–P.749 –756. 6. Battista Joseph., et al/ Utility Applications for Coal_Water Slurry Co–firing// The Proceedings of the 20th International Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.-March. 1995.-Clearwater, Florida, USA.–P. 523 –534. 7. Ashworth Robert A., Maly Peter M. Results of CWS Reburn Tests on a 10 x 106 Btu/hr Tower Furnace and Its Impact on CWS Reburn Economics// The Proceedings of the 22-nd International Technical Conference on Coal Utilization & Fuel Systems.–March, 1997.– Clearwater, Florida, USA.– P.789 – 800.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31479
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1607-4556
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T22:48:11Z
publishDate	2008
publisher	Інститут геотехнічної механіки імені М.С.Полякова НАН України
record_format	dspace
spelling	Круть, О.А. 2012-03-09T13:17:42Z 2012-03-09T13:17:42Z 2008 Екологічні переваги водовугільного палива / О.А. Круть // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2008. — Вип. 78. — С. 155-162. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1607-4556 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31479 622.693.4 Изложены особенности технологии водоугольного топлива, обеспечивающие экологический эффект от его сжигания вследствие снижения содержания твёрдых частиц и токсичных газообразных веществ в атмосферных выбросах, а также использования в качестве исходного продукта угольных отходов обогащения из шламонакопителей. Specific aspects of the coal-water fuel technology are discussed, which ensure an ecological effect of coal-water fuel combustion owing to a reduced particulate and toxic gaseous substances content of air emissions as well as the use of coal preparation waste from slurry ponds as the original product. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С.Полякова НАН України Геотехническая механика Екологічні переваги водовугільного палива Ecological advantages of coal–water fuwel Article published earlier
spellingShingle	Екологічні переваги водовугільного палива Круть, О.А.
title	Екологічні переваги водовугільного палива
title_alt	Ecological advantages of coal–water fuwel
title_full	Екологічні переваги водовугільного палива
title_fullStr	Екологічні переваги водовугільного палива
title_full_unstemmed	Екологічні переваги водовугільного палива
title_short	Екологічні переваги водовугільного палива
title_sort	екологічні переваги водовугільного палива
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31479
work_keys_str_mv	AT krutʹoa ekologíčníperevagivodovugílʹnogopaliva AT krutʹoa ecologicaladvantagesofcoalwaterfuwel

Екологічні переваги водовугільного палива

Institution

Ähnliche Einträge