Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я
Автори наголошують, що неефективність сучасної української моделі системи охорони здоров’я (СОЗ) загрожує існуванню суспільства і держави. У цій ситуації актуальне переорієнтування СОЗ на профілактичний напрям, що створює не тільки об’єктивні передумови поліпшення здоров’я нації, але й сприяє формув...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31509 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я/ А. Гоженко, М. Кульбіда, О. Кочет // Вісн. НАН України. — 2011. — № 12. — С. 64-69. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860087119020556288 |
|---|---|
| author | Гоженко, А. Кульбіда, М. Кочет, О. |
| author_facet | Гоженко, А. Кульбіда, М. Кочет, О. |
| citation_txt | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я/ А. Гоженко, М. Кульбіда, О. Кочет // Вісн. НАН України. — 2011. — № 12. — С. 64-69. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Автори наголошують, що неефективність сучасної української моделі системи охорони здоров’я (СОЗ) загрожує існуванню суспільства і держави. У цій ситуації актуальне переорієнтування СОЗ на профілактичний напрям, що створює не тільки об’єктивні передумови поліпшення здоров’я нації, але й сприяє формуванню соціально-психологічного стану суспільства, за якого у громадян виникає мотивація дотримуватись індивідуально орієнтованих профілактичних рекомендацій. Висловлено думку про необхідність сконцентрувати ресурси медичної науки на виконанні фундаментальних і прикладних досліджень у тих галузях, де Україна ще має значний науковий потенціал.
Authors claim the unefficacy in contemporary Ukrainian health care system (HCS) threats the society and state exis ting. HCS should be orientated to prophylaxis. Because it rise not only real conditions for improvement of nation health but also social and psychological state when people follow individually oriented prophylaxy advices. Authors say about the necessity to concentrate medical science resources on fundamental and applied studies in the fields where Ukraine still maintains great scholarly potential.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:20:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12
А. Гоженко, М. Кульбіда, О. Кочет
ПРОФІЛАКТИЧНА СТРАТЕГІЯ МЕДИЧНОЇ НАУКИ –
ШЛЯХ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
З розвитком науки, техніки і технології суспільство потребує активного люд-
ського довголіття. Воно необхідне внаслідок зростання часу визрівання повно-
цінного індивідуума: щоб досягти високої кваліфікації, треба довше вчитись
і стажуватися в обраній професії. Тому зниження тривалості життя стає
серйозною загрозою для соціуму, бо може зашкодити його можливості втри-
матися у вирі науково-технічного прогресу.
© ГОЖЕНКО Анатолій Іванович. Доктор медичних наук, професор. Директор ДП «Український науково-
дослідний інститут медицини транспорту».
КУЛЬБІДА Михайло Петрович. Старший науковий співробітник цього інституту. Одеса.
КОЧЕТ Олександр Михайлович. Кандидат медичних наук. Завідувач сектору науки Департаменту кадро-
вої політики, освіти, науки та запобігання корупції Міністерства охорони здоров’я України. Київ, 2011.
Н евпинне зниження стану здоров’я в
Україні [1–6] зумовило необхідність
перманентного вдосконалення і реформу-
вання української системи охорони здо-
ров’я (СОЗ), яке досі здійснювали звичай-
ним адміністративно-бюрократичним чи-
ном — шляхом прийняття законів, по-
правок до них і різноманітних відомчих
ін струкцій. Проте бюрократія в найліпшо-
му випадку керується технологіями бізнес-
планування і не зав жди враховує наукові
рекомендації [7]. У поєднанні з економіч-
ними негараздами вже загальновизнана і
очевидна [5] нездатність сучасної «україн-
ської моделі» СОЗ подолати численні про-
блеми здоров’я громадян загрожує існуван-
ню суспільства і держави. Зрозуміло, ситу-
ацію треба виправляти якнайшвидше, роз-
робивши комплекс системних заходів, які
можуть впливати на чин ники, а не лише
наслідки їхньої дії.
Безперспективність нинішньої СОЗ уже
усвідомили на рівні найвищих державних
органів, де визріло розуміння того, що тіль-
ки посилення профілактичного напряму
здатне розірвати порочне коло взаємозу-
мовлених чинників і реально покращити
здоров’я нації, сприяти відтворенню гене-
тичного потенціалу. МОЗ України впрова-
джує програму «Здоров’я–2020: україн-
ський вимір», особливість якої — переорі-
єнтація діяльності первинної ланки медич-
ної допомоги на профілактичні засади,
активне використання всіх видів реабіліта-
ції та відновного лікування [8]. Проте, на
наш погляд, слабке місце в цій програмі —
«мотивація населення до здорового способу
життя». Навряд чи «система безперервного
медико-гігієнічного навчання через сферу
загальної та професійної освіти, охорони
здоров’я, фізичного виховання, інші соці-
альні інститути та ЗМІ» зможе «сформува-
ти у населення відповідальне відношення
до свого здоров’я». Ми поділяємо думку, що
мотивація людини щодо власного здоров’я
найсильнішим чином формується під впли-
вом відчуття майбутнього, яке в повному
обсязі належить самій людині, — ось найго-
ловніша соціальна детермінанта, що спону-
кає людину цінувати життя.
Справді, досвід розвинених країн де-
монструє, наскільки важливі інтенсивні су-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12 65
спільні інвестиції у здоров’я, у т.ч. — у
профі лактичні або соціальні програми, що
сприяють їхній ефективності, у періоди
економічного зростання або стабільності.
Стабільний розвиток має в основі узго-
дження інтересів індивідууму і соціуму.
Саме це відбувалося в розвинених країнах
у 60–70-ті рр. ХХ ст. Наприклад, у 1980 р.
федеральні витрати США на цивільні про-
грами, значна частка яких — медичні, ста-
новили 16% від валового національного
продукту [9]. Наслідки такої стратегії —
низькі захворюваність і смертність, актив-
не дов го ліття, малий розрив між триваліс-
тю життя жінок і чоловіків — ми спостері-
гаємо зараз. Поряд із безсумнівними здо-
бутками «ремонтної» медицини в основі
такого успіху лежить саме ця стратегія.
Слід зауважити, що державна стратегія
поліпшення здоров’я населення стала не
тільки (і не стільки) результатом свідомого
бізнес-планування методами ризик-ме не-
дж менту, а скоріше проявом суспільних
тенденцій. Їхнім підґрунтям було швидке
зростання добробуту і соціальних споді-
вань, проте потужну дію мали й негативні
наслідки хвороби: збільшення індивідуаль-
них втрат (прямих витрат на медичні по-
слуги), обмеження свобод (на мобільність,
на професію і працевлаштування, на шлюб
і подовження роду та ін.); зростання корпо-
ративних і суспільних втрат (особливо ви-
конання роботодавцем зобов’язань за ме-
дичним страховим полісом). Державний
апарат (у конкретному випадку — США)
підтримав цю тенденцію, узяв на себе спря-
мування і координацію дій, і не в останню
чергу — в галузі організації та фінансуван-
ня медичної науки.
Комплексні популяційні стратегії про-
філактики і лікування серцево-судинних
захворювань (ССЗ) у розвинених країнах
привели до зниження смертності від них на
30–40%, чого неможливо досягти лише лі-
куванням [10]. Саме ці хвороби мали най-
більшу частку в структурі поширеності
хвороб серед дорослого населення Укра-
їни в 2009 р. — 37,1% (органів дихання —
13,8%, травлення — 10,1% [1]).
В Україні сукупні видатки охорони
здоров’я (державний і місцеві бюджети, ви-
трати приватного сектору, добровільне ме-
дичне страхування, кошти лікарняних кас,
зовнішні позики міжнародних організацій,
кошти від реалізації лікарських засобів і
виробів медичного призначення, витрати
домогосподарств на охорону здоров’я) ста-
новлять 6,5–6,8% від ВВП. Із загальних ви-
трат у зв’язку з хворобами 48% медичні,
а 52% — соціально-економічні [6]. Проте
частка населення у витратах на медичні по-
слуги становила в 2008 р. 55,7%, на відмі-
ну від розвинених країн, де вона варіюєть-
ся навколо 20% [6].
Очевидно, що орієнтування СОЗ на про-
філактичний напрям потребує наукового
забезпечення і супроводу. Дослідження з
профілактичної медицини першочергові
для української медичної науки. Так, Пре-
зидія НАМН України сформулювала (і за-
твердила) основні напрями, важливі для
теоретичної та практичної медицини, за
якими виконують науково-дослідні роботи
в інститутах академії:
1) вивчення фундаментальних механіз-
мів життєдіяльності організму і розвитку
патології;
2) розроблення принципово нових мето-
дів діагностики, лікування і профілакти-
ки найпоширеніших хвороб, пошук шляхів
зміцнення здоров’я і подовження тривалос-
ті життя;
3) розкриття механізмів і профілактика
несприятливої дії на організм чинників до-
вкілля (у т.ч. радіаційних) й умов праці [1].
Проте, у «Щорічній доповіді про резуль-
тати діяльності системи охорони здоров’я
Ук раїни» у 2008 р. відмічено, що форму-
ванню здорового способу життя і гігієніч-
ному вихованню населення перешкоджає
66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12
слабка науко ва база [2]. У медичній науці
спостерігаємо поступове збіднення тема-
тики розробок, втрату кадрів, зубожіння
інтелектуального середовища. Редукція
науки в цілому і медичної зокрема порів-
няно з радянським часом — небажана, ви-
мушена, але за умови скорочення фінансу-
вання необхідна. Але в жодному разі не
можна згортати дослідження із суспільної
профілактики.
Суспільна профілактика створює не тіль-
ки об’єктивні передумови поліпшення здо-
ров’я нації, але й сприяє утворенню со-
ціально-психологічного стану суспільст ва,
у якому в індивідуумів виникає мотивація
дотримуватись індивідуально орієнтованих
профілактичних рекомендацій. Зрештою,
формування в населення медико-соціальної
активності й мотивації до здорового спосо-
бу життя — це основне завдання і мета
будь-яких соціально-економічних реформ.
Тому для досягнення синергічного ефекту
медична наука має розробляти соціально
орієнтовані рекомендації та суспільні про-
філактичні заходи в тісному зв’язку з інди-
відуально орієнтованими. Наукові реко-
мендації з індивідуальної профілактики
звернені до окремої людини, яка виконує їх
за власним вибором, приймаючи на свої
плечі всі труднощі — витрати коштів і часу,
подолання психічної інерції та звичок у
разі зміни способу життя. Зиск від «профі-
лактично орієнтованого» способу життя
вона отримує також особисто у формі пере-
ваг здоров’я.
Позаяк ніхто в Україні не проживає все
життя в ідеальному середовищі, то можна
вважати практично кожного громадянина
хворим на ранніх стадіях, коли медицина
має виявити і лікувати хворобу (М.Д. Стра-
жеско). У таких умовах межа між профі-
лактичною і лікувальною функцією меди-
цини розмивається — лікування стає со ці-
ально-профілактичним заходом. В обох
випадках суспільство отримує користь від
того, що один індивідуум випадає з лан-
цюгів передачі й поширення захворю вань,
причому не тільки традиційних, але й
соціально-психічних (погані звички, пога-
на поведінка). Системні ефекти в такому
разі досить незначні: особа, яка дотриму-
ється правил профілактики, здатна хіба
що «інфікувати» інших «гарною поведін-
кою». Але ці ефекти посилюються зі збіль-
шенням частки таких «правильних» лю-
дей — «неправильна» поведінка стає «не
модною».
Об’єктивно більшість шкідливих для су-
спільного здоров’я чинників перебувають
поза межами і впливом СОЗ, медицини в
цілому і медичної науки, наприклад: ан-
тропогенне забруднення, зниження якості
води і продуктів харчування (екологічні
чинники); низькі доходи і купівельна
спроможність населення, нестача коштів
на розвиток СОЗ і медицини (економіч-
ні); слабка мотивація до здорового спосо-
бу життя (психологічні) та ін. Тому в су-
часних умовах рекомендації учених мають
бути спрямовані насамперед на суспільні
профілактичні заходи, наукове обґрунту-
вання яких випливає з медико-со ціальних
чинників [4].
Деякі шляхи подолання проблем чітко
сформулювали українські науковці на
VII Марзєєвських читаннях [11]. Щоб ви-
правити ситуацію і зосередитись на пошу-
ку і науковому обґрунтуванні методів і за-
ходів соціально-медичної профілактики,
медицина має розширити міждисциплі-
нарну взаємодію з іншими науками, які
мають предметом умови життя і праці,
стан довкілля, соціально-економічні умо-
ви. У методологічному плані можна спро-
бувати новітні синтетичні підходи, які
продовжують ідеї В.І. Вернадського, зо-
крема еконологію, що її активно розро-
бляє колектив Інституту проблем ринку
та економіко-екологічних досліджень НАН
України [12]. Зрозуміти зв’язок між інди-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12 67
відуумом і суспільством, між суспільством
і біосферою і на цій основі розробити спо-
соби гармонізації особистісних і суспільних
цілей щодо стану здо ров’я — ось завдання,
де значна (скоріше — провідна) роль нале-
жить медичній науці. Збереження і відтво-
рення здоров’я нації зараз має стати націо-
нальною ідеєю.
Більшість проблем здоров’я нації сис-
темно розв’яжуть лише науково обґрунто-
вані соціальні рекомендації щодо прове-
дення неспецифічних і спеціальних захо-
дів профілактики захворювань, які мають
створювати, змінювати і зберігати сприят-
ливе середовище проживання людини.
Такі заходи планують і здійснюють лише
на рівні місцевих громад або на загально-
державному. Або ж як систему безпеки
праці їх суворо регулює законодавство і
контролюють компетентні державні орга-
ни. Тому примат профілактичного напря-
му медицини неможливо відокремити від
розв’язання основних соціально-еко но міч-
них проблем.
Слід визнати, що в українському суспіль-
стві є низка суперечностей між усвідомле-
ною необхідністю примату профілактики в
СОЗ і об’єктивними чинниками і тенден-
ціями розвитку суспільства, що створюють
умови його реалізації.
Профілактика за своєю суттю орієнтова-
на в майбутнє і має провідне значення для
молодих. Для старших актуальніші ліку-
вання і реабілітація. Тому якщо збережеть-
ся демографічна тенденція в динаміці віко-
вої структури українського соціуму, част-
ка лікування і реабілітації в загальному
обсязі суспільних витрат на медицину за-
лишиться більшою. Інша справа — бюджет-
ні витрати, що можуть відображати рівень
суспільної стурбованості й усвідомлення
проблеми, — тут видатки на профілактику
може бути підвищено. Зміщення акцентів
СОЗ у бік профілактичної медицини може
не отримати тотальної суспільної підтрим-
ки і, відповідно, ресурсів для розвитку. Ін-
шими словами — старі платять за лікуван-
ня, молоді — зазвичай нехтують турботою
про майбутнє, дбаючи про сьогоднішній
успіх. Тому не варто очікувати, що витра-
ти населення (домогосподарств) на медич-
ні послуги можуть стати джерелом фінан-
сування реформ СОЗ, а тим паче — медич-
ної науки.
Протидію орієнтації суспільства на
профілактичний напрям «підігрівають» і
стійкі соціальні механізми відтворення
моделі «ремонтної» медицини. Вона ви-
гідна професійним медикам. У будь-якому
су спільстві існує закономірність — чим
більше хворих, тим більше медиків і тим
краще вони живуть, але в сучасній Україні
її підтримує економічна слабкість як насе-
лення, так і держави.
Брак суспільних ресурсів також спри-
чиняє зростання частки домогосподарств
у загальних медичних витратах і посту-
пове відсторонення держави від проблем
суспільного здоров’я. Якщо врахувати не-
формальні платежі (обсяги яких оціню-
ють у 41–50% [2]), навантаження витрат
на здоров’я від бідної держави на бідне на-
селення поступово перерозподіляється. І
знов-таки ці витрати не можуть бути дже-
релом розвитку медицини і тим більше —
медичної науки.
Кризи не сприяють зростанню суспільного
здоров’я. Населення тоді використовує за-
пас життєздатності на подолання поточних
проблем і просте відтворення ресурсів для
підтримання життя на звичному рівні й у
звичному статусі, хоч унаслідок цього
якість життя погіршується, а тривалість
скорочується. Але це суспільство сприймає
спокійно, якщо не безтурботно, тому що
цінність життя у сприйнятті людини змен-
шується.
Реформи медицини і медичної науки
об’єктивно гальмує загальний спадковий
дефект українського суспільства — органи
68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12
їхнього управління використовують управ-
лінську модель і бюрократичний апарат ра-
дянського типу, що історично довів свою
неефективність.
Організація побуту, навчання і праці в
більшості інституцій також зберігає вади
минулого. Наприклад, за даними, що на-
вів президент НАМН України А.М. Сер-
дюк, за час навчання в школі кількість здо-
рових дітей зменшується в 5,4 разу, а кіль-
кість дітей, які мають хронічні захворюван-
ня, збільшується в 4,4 разу [11].
Відсутність централізованої комплексної
системи інформатизації медичних закладів,
освітніх і науково-дослідних установ має
багато негативних наслідків, з яких найгір-
ший для медичної науки — відсутність єди-
ного інформаційного простору, неможли-
вість клініко-епідеміологічних досліджень
великого обсягу за принципами доказової
медицини.
За таких обставин розроблення стратегії
розвитку української медичної науки не-
просте. Ми поділяємо думку, що за умови
орієнтації СОЗ на профілактику необхідно
сконцентрувати ресурси на фундаменталь-
них і прикладних дослідженнях у тих галу-
зях, де Україна ще має значний науковий
потенціал [13]. Це також дасть змогу зосе-
редитись на вихованні високоякісних нау-
кових кадрів, для чого потрібні зміни в сис-
темі професійного навчання.
Не ставлячи на меті сформулювати за-
вдання для медичної науки (це предмет
спеціальної дискусії), обмежимося згадкою
про головний інструмент фундаментальних
досліджень. В основі профілактичної меди-
цини лежать дослідження з клінічної епіде-
міології, для чого слід зосередити зусилля
на створенні загальнодержавної бази даних
(БД) стану здоров’я населення на основі
об’єднання наявних реєстрів і розпороше-
них локальних баз. Це слід зробити, поєд-
навши БД окремих лікувальних і науково-
дослідних установ у єдиному форматі зі
стандартним протоколом обміну. Одне з за-
вдань фундаментальних досліджень — де-
тальний аналіз характеру і причин терито-
ріального варіювання і динаміки показни-
ків здоров’я і захворюваності. Беручи дані
про інші просторово розподілені фактори
можна вказати напрям і спосіб дій, створи-
ти реальну систему їх координації. Саме
таким шляхом пішли розвинені країни,
успіх яких у справі покращення здоров’я
соціуму і збільшення активного довголіття
очевидний.
Українська медична наука перебуває в
стані очікування економічного піднесення
країни, а тому має принаймні зосередитись
на накопиченні доробку саме в галузі про-
філактичної медицини — доки ситуація по-
ліпшиться. Настав час наближати майбут-
нє, яке, за передбаченням М.І. Пирогова,
належить профілактичній медицині.
1. Лисак В.П. Характеристика медико-демографічної
ситуації в Полтавській області // Вісник про-
блем біології і медицини. — 2011. — Вип. 2, Т. 1. —
C. 89–93.
2. Щорічна доповідь про результати діяльності сис-
теми охорони здоров’я України. 2008 рік. — К.,
2009. — 384 с.
3. Яковенко Т.В. Оцінка здоров’я населення Ук раїни
з позицій потенціальної демографії // Методо-
логія, теорія та практика соціологічного аналі-
зу сучасного суспільства. Випуск 16. — 2010. —
С. 555–559.
4. Корнацький В.М. Проблеми стану здоров’я насе-
лення України в сучасних економічних умовах //
Український медичний часопис. — 2001. —
№ 3(23). — C. 45–47.
5. Охорона здоров’я України: стан, проблеми, пер-
спективи / В.М. Князевич, В.В. Лазоришинець,
І.В. Яковенко, Г.О. Слабкий, Ю.В. Вороненко,
В.Ф. Москаленко, М.В. Голубчиков, Д.Д. Дячук. —
К., 2009. — 438 с.
6. Москаленко В.Ф. Принципи побудови опти-
мальної системи охорони здоров’я: український
контекст / Монографія: Вступ. Розділ 1. Акту-
альність проблем охорони здоров’я у сучас -
но му світі // Cхідноєвропейський журнал гро-
мадського здоров’я. — 2008. — № 3(3). —
C. 55–66.
7. VII (ХХIII) Всероссийский Пироговский съезд
врачей. Доклад Оргкомитета. «Модернизация
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12 69
современного здравоохранения: намерения и
угрозы» (Москва, 26–27 ноября 2010 г.) // http://
www.nemchenko.ru/wind.php?ID=632201&soch=1. —
07.11.2011.
8. Єрмолова Ю.В. Здоровий спосіб життя — нагаль-
ний пріоритет охорони здоров’я (Пояснювальна
записка до проекту Концепції Загальнодержавної
програми «Здоров’я–2020: український вимір»
на 2012–2020 рр.) // Укр. мед. часопис. — 2011. —
07.07.
9. Прогнозирование и комплексное планирование
медицинской науки в СССР / под ред. А.М. Чер-
нуха; АМН СССР. — М.: Медицина, 1984. — 152 с.
10. Харченко Т.А. Чому третина українців стражда-
ють на серцево-судинні захворювання? // Укр.
мед. часопис. — 2011. — 09.29; http://www.umj.
com.ua/.
11. Устінов О. Здорова нація: шляхи досягнення //
Укр. мед. час опис. — 2011. — 09.23.
12. Природопользование: основы экономико-эко ло-
гической теории / Б.В. Буркинский, В.Н. Степа-
нов, С.К. Харичков. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН
Украины, 1999. — 350 с.
13. Семиволос П. Через безгрошів’я до зірок? / Пав-
лина Семиволос // Дзеркало тижня. — 11 листо-
пада 2000. — № 44.
14. Сайт НАМН України // http://www.amnu.gov.
ua/.
15. http://statinfo.biz/Data.aspx?lang=1&act=6021.
16. Парламентські слухання на тему: «Шляхи рефор-
мування охорони здоров’я та медичне страхуван-
ня в Україні».
17. Гоженко А.И. Очерки теории болезни. — Одесса,
2010. — 24 с.
18. Health for All. Statistical Data Base. — Copenha-
gen, Vol. 1&2.
19. Джонсон М., Филипс А., Уилкинсон Д. ВИЧ-ин фек-
ция: Поиск и обновление данных в июле 2001 г. //
Доказательная медицина. Ежегодный справочник.
Пер с англ. — М.: Медиа Сфера, 2002. — С. 531–
543.
А. Гоженко, М. Кульбіда, О. Кочет
ПРОФІЛАКТИЧНА СТРАТЕГІЯ МЕДИЧНОЇ
НАУКИ — ШЛЯХ ДО ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Р е з ю м е
Автори наголошують, що неефективність сучасної
української моделі системи охорони здоров’я (СОЗ)
загрожує існуванню суспільства і держави. У цій ситу-
ації актуальне переорієнтування СОЗ на профілак-
тичний напрям, що створює не тільки об’єктивні пере-
думови поліпшення здоров’я нації, але й сприяє
формуванню соціально-психологічного стану суспіль-
ства, за якого у громадян виникає мотивація дотриму-
ватись індивідуально орієнтованих профілактичних
рекомендацій. Висловлено думку про необхідність
сконцентрувати ресурси медичної науки на виконанні
фундаментальних і прикладних досліджень у тих галу-
зях, де Україна ще має значний науковий потенціал.
Ключові слова: профілактична медицина, «ремонтна
медицина», суспільне здоров’я, медичні послуги.
A. Hozhenko, M. Kulbida, O. Kochet
PROPHYLACTIC STRATEGY OF MEDICAL
SCIENCE — THE WAY TO INCREASE HEALTH
CARE EFFICACY
A b s t r a c t
Authors claim the unefficacy in contemporary Ukrainian
health care system (HCS) threats the society and state
exis ting. HCS should be orientated to prophylaxis. Because
it rise not only real conditions for improvement of nation
health but also social and psychological state when people
follow individually oriented prophylaxy advices. Authors
say about the necessity to concentrate medical science re-
sources on fundamental and applied studies in the fields
where Ukraine still maintains great scholarly potential.
Keywords: prophylaxy medicine, «repairing medicine»,
public health, medical services.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31509 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:20:55Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гоженко, А. Кульбіда, М. Кочет, О. 2012-03-09T15:09:06Z 2012-03-09T15:09:06Z 2011 Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я/ А. Гоженко, М. Кульбіда, О. Кочет // Вісн. НАН України. — 2011. — № 12. — С. 64-69. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31509 Автори наголошують, що неефективність сучасної української моделі системи охорони здоров’я (СОЗ) загрожує існуванню суспільства і держави. У цій ситуації актуальне переорієнтування СОЗ на профілактичний напрям, що створює не тільки об’єктивні передумови поліпшення здоров’я нації, але й сприяє формуванню соціально-психологічного стану суспільства, за якого у громадян виникає мотивація дотримуватись індивідуально орієнтованих профілактичних рекомендацій. Висловлено думку про необхідність сконцентрувати ресурси медичної науки на виконанні фундаментальних і прикладних досліджень у тих галузях, де Україна ще має значний науковий потенціал. Authors claim the unefficacy in contemporary Ukrainian health care system (HCS) threats the society and state exis ting. HCS should be orientated to prophylaxis. Because it rise not only real conditions for improvement of nation health but also social and psychological state when people follow individually oriented prophylaxy advices. Authors say about the necessity to concentrate medical science resources on fundamental and applied studies in the fields where Ukraine still maintains great scholarly potential. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я Prophylactic strategy of medical science — the way to increase health care efficacy Article published earlier |
| spellingShingle | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я Гоженко, А. Кульбіда, М. Кочет, О. Статті та огляди |
| title | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я |
| title_alt | Prophylactic strategy of medical science — the way to increase health care efficacy |
| title_full | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я |
| title_fullStr | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я |
| title_full_unstemmed | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я |
| title_short | Профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я |
| title_sort | профілактична стратегія медичної науки — шлях до підвищення ефективності охорони здоров’я |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31509 |
| work_keys_str_mv | AT goženkoa profílaktičnastrategíâmedičnoínaukišlâhdopídviŝennâefektivnostíohoronizdorovâ AT kulʹbídam profílaktičnastrategíâmedičnoínaukišlâhdopídviŝennâefektivnostíohoronizdorovâ AT kočeto profílaktičnastrategíâmedičnoínaukišlâhdopídviŝennâefektivnostíohoronizdorovâ AT goženkoa prophylacticstrategyofmedicalsciencethewaytoincreasehealthcareefficacy AT kulʹbídam prophylacticstrategyofmedicalsciencethewaytoincreasehealthcareefficacy AT kočeto prophylacticstrategyofmedicalsciencethewaytoincreasehealthcareefficacy |