Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах

У статті розглянуто роль мікроелементів для життєдіяльності людини, перспективи застосування природних мінеральних вод для корекції балансу мікроелементів у організмі. Викладено авторську концепцію щодо встановлення межі бальнеологічно активних концентрацій мікроелементів у мінеральних водах, яка ґ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Шестопалов, В.М., Мoiсеєва, Н.П., Мoiсеєв, А.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3162
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Oцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах / В.М. Шестопалов, Н.П. Moiсеєва, А.Ю. Moiсеєв // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 22-29. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3162
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31622025-02-23T17:45:23Z Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах Evaluation of balneological active concentrations of microelements in mineral waters Шестопалов, В.М. Мoiсеєва, Н.П. Мoiсеєв, А.Ю. Статті та огляди У статті розглянуто роль мікроелементів для життєдіяльності людини, перспективи застосування природних мінеральних вод для корекції балансу мікроелементів у організмі. Викладено авторську концепцію щодо встановлення межі бальнеологічно активних концентрацій мікроелементів у мінеральних водах, яка ґрунтується на аналізі літературних даних та проведених авторами експериментах. Обґрунтовано актуальність зазначеної проблеми. In the article microelements role for human vital functions is considered, as well as the prospects of natural mineral water aрplication for balance correction of microelements in an organism. The authors concept on setting limits on balneological асtive concentrations of microelements in mineral waters is described based on analysis of literary data and experiments conducted by the authors. Actuality of this problem is substantiated. 2008 Article Oцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах / В.М. Шестопалов, Н.П. Moiсеєва, А.Ю. Moiсеєв // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 22-29. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3162 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Шестопалов, В.М. Мoiсеєва, Н.П. Мoiсеєв, А.Ю. Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах
description	У статті розглянуто роль мікроелементів для життєдіяльності людини, перспективи застосування природних мінеральних вод для корекції балансу мікроелементів у організмі. Викладено авторську концепцію щодо встановлення межі бальнеологічно активних концентрацій мікроелементів у мінеральних водах, яка ґрунтується на аналізі літературних даних та проведених авторами експериментах. Обґрунтовано актуальність зазначеної проблеми.
format	Article
author	Шестопалов, В.М. Мoiсеєва, Н.П. Мoiсеєв, А.Ю.
author_facet	Шестопалов, В.М. Мoiсеєва, Н.П. Мoiсеєв, А.Ю.
author_sort	Шестопалов, В.М.
title	Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах
title_short	Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах
title_full	Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах
title_fullStr	Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах
title_full_unstemmed	Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах
title_sort	оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3162
citation_txt	Oцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах / В.М. Шестопалов, Н.П. Moiсеєва, А.Ю. Moiсеєв // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 22-29. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT šestopalovvm ocinûvannâbalʹneologičnoaktivnihkoncentracijmikroelementivumineralʹnihvodah AT moiseêvanp ocinûvannâbalʹneologičnoaktivnihkoncentracijmikroelementivumineralʹnihvodah AT moiseêvaû ocinûvannâbalʹneologičnoaktivnihkoncentracijmikroelementivumineralʹnihvodah AT šestopalovvm evaluationofbalneologicalactiveconcentrationsofmicroelementsinmineralwaters AT moiseêvanp evaluationofbalneologicalactiveconcentrationsofmicroelementsinmineralwaters AT moiseêvaû evaluationofbalneologicalactiveconcentrationsofmicroelementsinmineralwaters
first_indexed	2025-11-24T05:24:49Z
last_indexed	2025-11-24T05:24:49Z
_version_	1849648102252740608
fulltext	22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 СТАТТI ТА ОГЛЯДИ Ми живемо в той час, коли одним із найцінніших ресурсів людства є питна вода. Сучасна людина з кожним днем дедалі більше споживає чистої води, зо- крема природної мінеральної. Стрімке зростання потреб суспільства в таких водах зумовило необхідність вивчення впливу різних за складом природних мі- неральних вод на організм людини. З’явилася навіть нова галузь науки — ме- дична геологія, яка вивчає взаємозв’язок між геологічними особливостями регі- ону і здоров’ям людини. Загальновідомо, що мікроелементи — життєво необхідні речовини, які потрібні для забезпечення повноцінної життєдіяльності людини. Тому сьо- годні постало питання достатньої забезпеченості організму мікроелемен- тами, які людина значною мірою отримує з водою, особливо з природною мі- неральною. Автори публікації знайомлять читачів із власною концепцією щодо встановлення корисних для людини концентрацій і складу мікроелементів у природних мінеральних водах, наводять численні літературні дані про вміст мікроелементів у мінеральних водах, соках, винах із різних регіонів світу, пе- реконливо доводять, що корекція балансу мікроелементів у організмі людини при вживанні природних мінеральних вод є перспективною альтернативою медичним препаратам і харчовим добавкам. © ШЕСТОПАЛОВ В’ячеслав Михайлович. Академік НАН України. Академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України. Заступник директора Інституту геологічних наук НАН України. МОІСЕЄВА Надія Петрівна. Кандидат хімічних наук. Провідний науковий співробітник цього ж інституту. МОІСЕЄВ Андрій Юрійович. Кандидат біологічних наук. Науковий співробітник цього ж інститу- ту (Київ). 2008. В. ШЕСТОПАЛОВ, Н. МОІСЕЄВА, А. МОІСЕЄВ ОЦІНЮВАННЯ БАЛЬНЕОЛОГІЧНО АКТИВНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У МІНЕРАЛЬНИХ ВОДАХ Підвищений інтерес до вмісту мікроеле- ментів у воді, ґрунтах, рослинах, хар- чових продуктах, організмі тварин і людини викликаний сьогодні багатьма чинниками, серед яких можна відзначити такі: техно- генне забруднення навколишнього се ре до- вища, інтенсивне застосування мінераль- них і органічних добрив, поява на ринку різ номанітних харчових продуктів і напоїв, отримання нових даних про біологічні функ- ції того або іншого елемента, розроб лення і впровадження лікарських препаратів і ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 23 харчових добавок, основне призначення яких — корекція балансу мікроелементів у організмі. Сучасні аналітичні методи — поляро- графія, атомно-абсорбційна спектромет- рія, мас- спектрометрія з індуктивно зв’я- заною плазмою та ін. — дозволяють із ви- сокою точністю визначати мікроконцен- трації елементів у біологічних зразках, пробах води, ґрунту тощо [1, 2, 3]. Так, межі виявлення атомно-емісійного спек- трометра OPTIMA 2100 DV (Perkin Elmer) становлять: для Al — 0,9 мкг/л; B — 1,0; Mn — 0,1; Cu — 0,4; Sе — 4,0; Zn — 0,2 . Ви- користання сучасних високочутливих тех- нологій дозволяє отримати нові та уточ- нити наявні дані про поширення того або іншого елемента в земній корі, простежи- ти вплив техногенного навантаження на концентрацію мікроелементів у ґрунтах і природних водах, установити зв’язок рів- ня антропогенних забруднень із вмістом мікроелементів у рослинах і організмі лю- дини, віднести до розряду життєво важли- вих такі елементи, біологічна роль яких раніше не була встановлена. Виокремила- ся та інтенсивно розвивається нова галузь науки — медична геологія, яка розглядає взаємозв’язок між геологічними особли- востями регіону і здоров’ям населення [4]. Мікроелементи поділяють на життєво необхідні, малонеобхідні і ті, роль яких у життєдіяльності організму людини досі не з’ясовано [5]. З розширенням досліджень цієї проблеми віднесення елемента до того або іншого типу може змінюватися. Раніше до життєво необхідних мікроелементів від- носили залізо, молібден, мідь, миш’як, ко- бальт, бор, бром, йод, фтор, кремній, вана- дій. У процесі вивчення взаємодії цих мі- кроелементів із біологічними молекулами і виявлення нових фізіологічних ефектів багато дослідників доходить висновку, що будь-який із них при певному вмісті в ор- ганізмі може відігравати корисну біологіч- ну роль. Так, американський учений Р. Ан- дерсен установив, що хром, який раніше вважали винятково токсичним, — життє- во необхідний компонент для функціону- вання головного мозку, оскільки стимулює регулювання рівня цукру в крові [6]. Ще більш показова роль селену, відомого рані- ше тільки як токсичний мікроелемент. Сьо- годні встановлено, що його нестача в орга- нізмі зумовлює більше ніж 75 різних захво- рювань. Як антиоксидант, він бере участь в окислювально-відновлювальних проце- сах організму, впливає на активність фер- ментів і гормонів, є протектором при про- меневих ураженнях [7], сприяючи утворен- ню серотоніну, активно впливає на роботу мозку [8]. Нині актуальна проблема адекватної за- безпеченості організму мікроелементами. Де фіцит, надлишок або дисбаланс мікрое- лементів у організмі людини призводить до захворювань, які можна об’єднати за- гальним терміном «мікроелементози» [5]. Поширений дефіцит цинку, йоду, селену й ряду інших мікроелементів. Достатньо час- ті надлишки не тільки токсичних елемен- тів (свинцю, кадмію і алюмінію), але й есен ціальних, тобто тих, що входять до складу багатьох вітамінно-мінеральних комплексів — заліза, ванадію, нікелю, хро- му, молібдену, бору, цинку, селену, йоду. Ці мікроелементи, есенціальні в малих кіль- костях, при надмірному надходженні до організму людини виявляються токсични- ми і можуть провокувати серйозні захво- рювання. Вживані як їжа продукти і напої істот- но впливають на баланс мікроелементів у організмі людини. Було проведено дослі- дження впливу споживаних напоїв (вин, мінеральної води, пива, чаю, розчинної кави) на баланс мікроелементів у організ- мі людини [9]. Найбільші концентрації (від сотні мікрограмів до міліграма на 1 дм3) Al, Cu, Mn і Sr, меншою мірою B, Rb і Zn вияв- лено у винах; B і Sr — у мінеральній воді; Al, B, Mn, Rb і Sr — у пиві; Al, B, Mn, Rb, 24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 Sr і Zn — у чаї; Cu, Mn і Rb — у розчин- ній каві. Відзначено, що напої також мо- жуть сприяти засвоєнню деяких елемен- тів, наприклад: Ag, B, Ba, Co, Li, Mn, Ni, Rb, Sb, Sc, Th, Tl, V і W. На підставі цих дослі- джень було зроблено висновок, що прове- дений аналіз становить інтерес для прогно- зування вмісту мікроелементів у організмі всіх верств населення залежно від спожи- вання різних напоїв. Велику увагу приділено вивченню впли- ву мінерального складу води, яку спожи- вають, і вмісту в ній мікроелементів на розвиток різних патологій: атеросклеро- зу, серцево-судинних захворювань і під- вищеного артеріального тиску [10]. Вияв- лено кореляцію між жорсткістю спожива- ної води і смертністю від серцево-судинних захворювань. Значну кількість раптових смертей, церебрально-васкулярних захво- рювань, пацієнтів із підвищеним артеріаль- ним тиском і коронарною хворобою сер- ця зафіксовано в регіонах із м’якою водою. Основну увагу дослідників сконцентрова- но на питанні визначення захисних чинни- ків у жорсткій воді й небезпечних чинників або елементів у м’якій воді. Таким елемен- там у складі води, як кальцій, магній, літій, кремній і марганець, приписують позитив- ну роль. Ванадій, кадмій, свинець, срібло і сурму вважають потенційно небезпечними. Кобальт і цинк можуть виявляти як пози- тивну, так і негативну дію на організм лю- дини. Крім того, проводять дослідження вміс- ту в питних водах і продуктах харчування алюмінію, оскільки він може виступати як нейротоксикант у патогенезі хвороби Аль- цгеймера [11]. За даними окремих джерел [12], концентрація алюмінію в питних водах Іспанії становить від 4,2 до 165,3 мкг/л, у фруктових соках — 49,3–1144,6 мкг/л, у без- алкогольних напоях — 44,6–1053,3 мкг/л. Середнє надходження алюмінію в організм людини з цими напоями для населення Іс- панії оцінюють в обсязі 156 мкг на добу. Дефіцит йоду в організмі призводить до розладу функції щитовидної залози і може бути пов’язаний із вживанням хлорованої води, консервантів, що містяться в продук- тах харчування, і токсичною дією промис- лових відходів. У спеціальному досліджен- ні [13] наголошено, що дві третини населен- ня Угорщини проживає в областях, де пит- ні води містять йод у концентрації менше ніж 0,025 мг/л [12]. В умовах дефіциту над- ходження йоду в організм із питною водою як альтернативні джерела пропонують мі- неральну воду, що містить йод, і препарат, створений на основі морських водоростей. У зв’язку із зростанням рівня життя на- селення з’явилося більш вимогливе став- лення до якості продуктів харчування, уна- слідок чого підвищився попит на якісну бу- тильовану воду для щоденного вживання. Інтенсивно розширюється ринок бутильо- ваних мінеральних вод, які можна вільно купити. Ось чому особливу увагу сьогодні приділяють визначенню вмісту мікроком- понентів у їхньому складі. У 33 видах міне- ральних вод, що надходять у продаж у Япо- нії, методом мас-спектрометрії визначали концентрацію стронцію, кальцію і магнію [14]. Середній вміст цих елементів у дослі- джених зразках води становив: 94,4 мкг/дм3 стронцію, 19,1 мг/дм3 кальцію і 2,82 мг/дм3 магнію. На основі аналізу взаємозв’язку цих елементів було зроблено висновок про те, що їхні синхронізовані варіації регульо- вані природною екосистемою і не є резуль- татом випадкового техногенного забруд- нення води або їхнього природного висо- кого вмісту в природних джерелах. Отже, мінеральна вода може бути важливим хар- човим джерелом цих елементів. Також від- значено, що дисбаланс мікроелементів до- сить поширений у людей похилого віку з хронічними хворобами нирок, тому необ- хідно приділяти увагу надходженню в ор- ганізм мікроелементів із продуктами хар- чування і напоями, аби запобігти проблемі швидкого старіння суспільства. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 25 Для корекції балансу мікроелементів у організмі людини використання природних мінеральних вод — перспективна альтерна- тива медичним препаратам і харчовим до- бавкам. Проте слід відзначити, що вико- ристання лікувальних мінеральних вод без медичного обстеження і рекомендацій ліка- ря може призвести до небажаних наслідків. Величезні запаси мінеральних вод розта- шовані на території країн, які входили до складу колишнього СРСР: Росії, Білорусі, Грузії, Вірменії і, особливо, України. Пере- рахувати їх майже неможливо, тому згадає- мо тільки найвідоміші: Арзні, Аршан, Бата- линське джерело, Березовські мінеральні води, Боржомі, курорти Дарасун, Джермук, Діліжан, Друскінінкай, Єсентуки, Желєз- новодськ, Кисловодськ, Країнка, Лугела, Миргород, Полюстрово, Саїрме, Сата- нів, Сло в’яногорськ, Смирновське джере- ло, Схід ниця, Трускавець, Ундори, Шиван- да, Шмаковка, Яремча, Марціальні води, Іжевські мінеральні води. У Європі вугле- кислі мінеральні води поширені в Цен- тральній Франції (курорт Віші та ін.), Ні- меччині (Бад-Наухейм, Бад-Емс, Вільдун- ген), Чехії (Карлові Вари, Маріанське-Лаз- не та ін.). Гідросульфідні азотні мі неральні води є на межі Франції та Іспанії в Пірене- ях, на французькому курорті Екс-ле-Бен. В Угорщині гарячі азотні води використову- ють у Будапешті. У Болгарії — в околицях Софії тощо. Багато виходів на поверхню азотних гарячих мінеральних вод є в райо- нах недавньої вулканічної активності (США, Ісландія, Італія, Нова Зеландія та ін.). Сір- ководневі мінеральні води поширені в Ні- меччині (Аахен), Австрії (Баден), Румунії (Беіле-Еркулане), Туреччині (Бурса), в Ук- раїні — у Карпатах і на Керченському пів- острові. При віднесенні природних мінеральних вод до того або іншого типу основним є питання виявлення критеріїв бальнеоло- гічно активних концентрацій. В.В. Іванов і Г.А. Невраєв [15] поділяють мікроелемен- ти в мінеральних водах за умовами їхньо- го залягання і за бальнеологічною дією на дві групи: 1) миш’як, залізо, кобальт, мідь, марганець та інші важкі метали; 2) йод і бром. Питання про бальнеологічно актив- ні концентрації багатьох мікроелементів у мінеральних водах досі недостатньо ви- вчено. Значний внесок у теоретичне обґрунту- вання дозування мікроелементів зробили дослідження А.І. Венчикова, який виділив дві зони їхньої дії на організм людини [16]: 1. Зона корисної біологічної дії, яка вияв- ляється за умови застосування розчи- нів мікроелементів із концентраціями, близькими до їхніх концентрацій у тка- нинах і клітинах. При цьому опір орга- нізму не подолано. Уведена доза мікро- елементів виявляє лікувальну стимулю- вальну дію на організм. 2. Зона токсико-фармакологічної дії, яку спостерігаємо, застосовуючи розчини з концентраціями мікроелементів, значно вищими за їхні концентрації в організмі при подоланні його опору, і мікроелемен- тів, що проникають у більших кілько- стях, ніж їхній вміст у клітинах. Розвиваючи концепції А.І. Венчикова та на підставі проведених досліджень, А.Т. Гон- чаров запропонував 5 зон дії мікроелементів (біотиків) на організм людини [17]: 1) зону дефіциту — діапазон, при якому спостерігаємо хвороби, спричинені не- стачею мікроелементів. Її верхня межа дорівнює мінімальній фізіологічній кон- центрації мікроелементів; 2) зону фізіологічних доз — від мінімаль- ної до максимальної, включаючи опти- мальну фізіологічну дозу. Вище за цю норму фізіологічний ефект дії мікро- елементів знижується; 3) зону «недіючих доз» — між максималь- ною фізіологічною і мінімальною фар- макологічною. При цьому біотик пов- ністю затримують біологічні бар’єри, через що його дію неможливо вияви- 26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 ти. Слід зауважити, що бар’єри можуть бути ушкодженими; 4) зону фармакологічних доз, коли біотик прориває бар’єрні тканини, ушкоджую- чи їх, але все-таки виконує фармаколо- гічну дію. Ця зона включає мінімальну, оптимальну і максимальну дози; 5) зону токсичних доз — пошкодження фі- зіологічних бар’єрів, а також тканин, що розміщені за ними. При біологічному нормуванні макси- мальну фізіологічну дозу рекомендовано вважати граничнодопустимою. Оскільки мінеральні води є багатоком- понентними розчинами, то, застосовую- чи їх, слід ураховувати синергізм, антаго- нізм і симбіоз дії компонентів, що входять до їхнього складу. Наприклад, іони залі- за (II) засвоюються набагато легше, якщо вони надходять в організм у вигляді кар- бонатних, а не сульфатних або інших спо- лук [18]. Це можна пояснити з погляду дії сильних і слабких кислот і основ, оскільки для стабілізації елемента в низькому ста- ні окислення потрібна координація з більш слабкими основами. Крім того, карбонатні комплекси заліза будуть легше проникати в координаційну сферу порфіринових кі- лець, що містять у бічному ланцюзі групи С=О і СООН. Таким чином, важливе зна- чення має не тільки концентрація, але й форма перебування або «форма міграції» мікроелементів у мінеральних водах. Це особливо важливо для таких мінеральних вод, як-от «Нафтуся», де в ролі лігандів ви- ступають бальнеологічно активні органічні сполуки [19]. Антагонізм у взаємодії мікроелементів у процесі обміну речовин може бути ви- кликаний їхнім надмірним надходженням в організм, заміною біогенного елемента важким металом або іншими чинниками. Наслідками цього можуть бути руйнуван- ня біологічних структур, хвороби аж до по- вної зупинки життєдіяльності. Зазначимо, що функціональний антагонізм існує між молібденом і йодом, молібденом і цинком, кобальтом і магнієм, марганцем і залізом, молібденом і сіркою, літієм і натрієм тощо. Ураховуючи багатокомпонентний склад мінеральних вод, синергізм або антагонізм біологічної дії їх складників і безліч інших чинників, визначення мінімальних фізіоло- гічно активних концентрацій мікрокомпо- нентів таких вод — питання ще не вивчене і досить складне. Для багатьох мікроелемен- тів бальнеологічно активні концентрації в мінеральній воді досі не встановлені. В основу норм концентрацій, при яких мікро- елементи проявляють бальнеологічну дію, а відповідні їм мінеральні води є кондицій- ними, автори спеціального дослідження [20] пропонують покласти відповідність концентрацій їхньому вмісту в організмі. Проте для вирішення цього питання по- трібні подальші дослідження. У медицині і фармацевтиці, вибираючи препарати з мінеральними добавками, на- самперед визначають мету їх застосуван- ня (профілактика або лікування), а також ураховують склад і дозування компонентів. Для профілактики необхідна значно менша кількість препарату, ніж для лікувальних заходів. Розрахунок необхідної кількості препарату проводять, виходячи з його тера- певтичної дози, враховуючи при цьому ге- незу анемії, вік і стать хворого та інші чин- ники. Під терміном «терапевтична доза» мають на увазі кількість препарату, що ви- кликає лікувальний ефект. На сьогодні ви- значено терапевтичні дози для багатьох елементів, що входять до складу організму людини. У монографії Г. Пікарда [21] наве- дено терапевтичні дози для марганцю, ко- бальту, міді, цинку, нікелю, хрому, срібла, золота, які становлять від 50 до 500 мкг на добу. У роботі О.М. Шаповала [22] визна- чено добові норми споживання і терапев- тичні дози для заліза, магнію, цинку, мар- ганцю, селену та інших елементів. Розглянемо взаємозв’язок добової тера- певтичної дози елемента і його концен- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 27 трації в мінеральній воді на прикладі залі- за, для якого ці показники на сьогодні най- більш вивчені і визначені. Згідно з даними С.А. Гусєвої та Я.П. Гончарова, для профі- лактики анемії та лікування її легкої фор- ми рекомендовано дозу двовалентного за- ліза 50–60 мг, а для лікування вираженої анемії — 100–120 мг [23]. Наведена в ро- боті О.М. Шаповала добова терапевтична доза заліза дорівнює 100 мг [22]. У багатьох країнах прийнято критерій відношення мінеральних вод до залізистих, що становить 10 мг/дм3. Таку ж норму про- понують використовувати автори Класифі- кації мінеральних вод України [24]. Проте деякі бальнеологи вважають таку кількість заліза недостатньою для лікування і пропо- нують підвищити зазначений критерій до 20 мг/дм3. На підставі власних досліджень установлено, що мінеральна вода із вміс- том двовалентного заліза 14,7 мг/дм3 інтен- сифікує відновлення лейкоцитарної лан- ки периферійної крові опромінених тварин і має регуляторну дію на окислювальний гомеостаз [25]. Слід зазначити, що добове надходження заліза в організм із мінераль- ною водою під час санаторно-курортного лікування приблизно дорівнює його кон- центрації в 1 дм3 води 250–300 мл води при споживанні 3–4 рази на день. Таким чином, співвідношення між терапевтичною дозою заліза і його концентрацією в мінеральній воді можна визначити пропорцією 5:1. У Таблиці 1 наведено дані щодо міне- рального складу організму дорослої люди- ни [5, 26 та ін.], терапевтичних доз хіміч- них елементів [22 та ін.] та їхніх бальнео- логічно активних концентрацій (БАК) у мінеральних водах (МВ) [20, 24, 27]. Аналізуючи наведену таблицю, відзначи- мо таке: — співвідношення терапевтичної дози еле- мента і концентрації в мінеральній воді (тд/кмв) 5:1 характерне не тільки для за- ліза, але й для кобальту і нікелю. Для срі- бла цей показник дещо менший і перебу- ває в межах 2,5:1, що можна пояснити хі- мічною інертністю цього елемента; Залізо 20 (10) >120 4000—5000 50–60 100–120 Кобальт 0,1 не визн. 1,5—2,6 до 0,5 Літій 5 (10) >50 70—100 60 Марганець не визн. 1,0 12—20 6–20 Мідь не визн. 1,0 80–120 до 3 Молібден не визн. 0,25 10–15 до 1 Миш’як 0,7 1,5–2 1–a3 0,05–0,1 Нікель 0,1 не визн. 0,8–3,7 до 0,5 Срібло 0,1—0,2 не визн. 10–20 0,15–0,25 Селен 0,01 0,05 14–15 до 0,4 Свинець не визн. 0,1 0,13 н/д Стронцій 10 25 320 н/д Титан не визн. 0,1 н/д н/д Хром не визн. 0,5 5—6 до 0,1 Цинк не визн. 5,0 1000—2000 20–100 Ванадій не визн. 0,4 10 н/д Золото не визн. не визн. 0,10 н/д Таблиця 1. Терапевтичні дози хімічних елементів і вміст їх у мінеральній воді Елемент БАК у МВ, мг/дм3 ГДК у МВ, мг/дм3 Вміст в організмі, мг Терапевтична доза, мг/доба Примітки: не визн. — для мінеральних вод норми концентрацій невизначені або авторам невідомі; н/д — немає достовірних даних або ж вони авторам невідомі. 28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 — беручи до уваги добову терапевтичну дозу міді і співвідношення тд/кмв для Fe, Co, Ni, концентрація міді у відпо- відній мінеральній воді, вірогідно, може перебувати в межах 0,5–0,6 мг/дм3; — літію і миш’яку відповідають значення тд/кмв, відмінні від 5:1. Проте межі те- рапевтичної дози для цих елементів не- встановлені і вимагають подальшого до- слідження; — достовірні дані стосовно концентрації в кондиційній мінеральній воді Zn, Mo, V, Cr відсутні, як і для міді. Виходячи із співвідношення тд/кмв для металів і ГДК, вміст цих елементів у мінераль- ній воді можна визначити 5 мг/дм3 для цинку, 0,2 для Mo, 0,2-0,3 для V і Cr. Використання мінеральних вод для від- новлення балансу мікроелементів у організ- мі людини не тільки найдоступніший і еко- номічно вигідний, але й ефективний (без побічних реакцій) метод, що можна засто- сувати як альтернативне лікування в разі наявності побічних ефектів медикаментоз- ної терапії. Важливе значення також має комплексність дії мінеральних вод, адже вживання їх під час лікувального курсу може не тільки сприяти заповненню в орга- нізмі нестачі мікроелементів, але й нор- малізувати функції екскреторних і інкре- торних органів і систем, прискорювати ви- ведення токсичних сполук, підвищувати адаптаційні можливості організму. Проте, незважаючи на значний потенціал різнома- нітних мінеральних вод в Україні, в умовах курортів і для розливу викорис товують лише 16% їх затверджених запасів. Необхідно відзначити, що у зв’язку з від- сутністю свого часу високоефективних і точних методів аналізу, мікроелементний склад мінеральних вод багатьох відомих нині родовищ досі не досліджено. З цього погляду показова робота з вивчення вугле- кислих вод Закарпаття і Сакського родо- вища [28]. У результаті проведених дослі- джень у водах відомих родовищ виявлено в бальнеологічно активних концентраціях лі- тій, стронцій, кремній, що дає можливість використовувати їх (води) за відповідним цим мікроелементам профілем. Окрім цьо- го, для низки поліметалевих мінеральних вод досі не встановлено поріг бальнеологіч- но активних концентрацій для деяких еле- ментів (Мn, Сu, Ni, Zn, Al та ін.) і не прове- дено відповідних біологічних досліджень. Насамкінець зазначимо, що склад баль- неологічно активних мікроелементів у мі- неральних водах, з’ясування впливу їх на життєдіяльність організму людини, норми граничнодопустимих і бальнеологічно ак- тивних концентрацій ще потребують усе- бічного вивчення. Тому основою всіх по- дальших досліджень мінеральних вод має стати тісне поєднання науки і практики, адже отримані знання щодо їх (вод) вжи- вання дозволять надати людині адекватну профілактичну й медичну допомогу на ви- сокому фаховому рівні. 1. Zarei K., Atabati M., Ilkhani H. Catalytic adsorptive stripping voltammetry determination of ultra trace amount of molybdenum using factorial design for optimization // Talanta. — 2006. — Vol. 69. — Iss.4. — P. 816–821. 2. Шлыков С. А. Масс-спектрометр на службе у физи- ков и химиков // Соросовский Образовательный Журнал. — 2001. — Т.7. — №7. — С. 60–65. 3. Yan Xiu-Ping, Jiang Yan. Flow injection on-line preconcentration and separation coupled with atomic (mass) spectrometry for trace element (speciati on) analysis based on sorption of organo- metallic complexes in a knotted reactor // TrAC Tr. Anal. Chem. — 2001. — Vol. 20. — Iss.10. — P. 552–562. 4. Essentials of Medical Geology / Ed. Olle Selinus. — Uppsala: Geological Survey of Sweden, 2005. — 832 p. 5. Авцин А. П., Жаворонков А. А., Риш М. А. Мик ро эле- ментозы человека. — М.: Медицина, 1991. — 496 с. 6. Карпер Дж. Ваши чудесные умственные спосо- бности. Пер. с англ. — Харьков: КСД, 2000. — 286 с. 7. Барабой В.А., Шестакова Е. Н. Селен: биологи- ческая роль и антиоксидантная активность // Український біохімічний журнал. — 2004. — Т.76. — №1. — С. 23–31. 8. Aro A., Alfthan G., Ekholm P., Varo P. Effects of se- lenium supplementation of fertilizers on human nu- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 29 trition and selenium status // In: Environmental chemistry of selenium. Еd. Frankenberger I., Wil- liam T., Endberg R.A. — New-York: Marcel Dekker, 1988. — P. 81–97. 9. Minoiaa C., Sabbionib E., Ronchia A. at al. Trace ele- ment reference values in tissues from inhabitants of the European community. IV. Influence of dietary factors // Sci. Tot. Envir. — 1994. — Vol. 141. — Iss. 1–3. — P. 181–195. 10. Tubek S. Role of trace elements in primary arterial hypertension: is mineral water style or prophylaxis? // Biol. Trace Elem. Res. — 2006. — Vol. 114. — №1–3. — P. 1–5. 11. Flaten Т. Р. Aluminium as a risk factor in Alzheimer’s disease, with emphasis on drinking water // Brain Res. Bull. — 2001.– Vol. 55. — Iss. 2. — P. 187–196. 12. Lоpez F. F., Cabrera C., Lorenzo M. L., Lоpez M. C. Aluminium content of drinking waters, fruit juices and soft drinks: contribution to dietary intake // Sci. Tot. Envir. — 2002. — Vol. 292. — Iss. 3. — P. 205–213. 13. Varga I. Iodine determination in dietary supplement products by TXRF and ICP-AES spectrometry // Microchem. J. — 2007. — Vol. 85. — Iss. 1. — P. 127–131. 14. Usuda K., Kono K., Dote T. at al. Survey of strontium in mineral waters sold in Japan: relations of strontium to other minerals and evaluation of mineral water as a possible dietary source of strontium // Biol. Trace Elem. Res. — 2006. — Vol. 112. — №1. — Р. 77–86. 15. Иванов В. В., Невраев Г. А. Классификация под земных минеральных вод. — М.: Недра, 1964. — 167 с. 16. Венчиков А. И. Биотики: к теории и практике при- менения микроэлементов. — Ашхабад: Ылым, 1978. — 279 с. 17. Гончаров А. Т. Изучение роли микроэлементов в питании (методические рекомендации). — Ка- зань: Полиграф. комб. им. К. Якуба, 1980. — 12 с. 18. Бабенко Г. А. Микроэлементы в экспериментальной и клинической медицине. — К.: Здоров’я, 1965. — 185 с. 19. Моисеева Н. П., Крыжко Г. Г., Короленко В. Д. Формы миграции микроэлементов в питьевых минеральных водах // Геол. журн. — 1988. — Т. 48. — №3. — С. 75–81. 20. Моисеева Н.П., Шестопалов В. М., Дружина Н. А., Моисеев А. Ю. Новые подходы к оценке бальнео- логических свойств полиметальных минеральных вод Украины // Химия и технология воды. — 2006. — №4. — С. 402–414. 21. Pikard H. Utilisation terapeutique des oligoele- ments. — P.: Libr. Malaine, 1965. — 176 p. 22. Шаповал О. Н. Витамины и минералы — высокое качество жизни // Провизор. — 2006. — № 3. — С. 7–10. 23. Гусева С. А., Гончаров Я. П. Анемии. — К.: Логос, 2004. — 405 с. 24. Классификация минеральных вод Украины / Под ред. В.М.Шестопалова. — К.: Макком, 2003. — 121 с. 25. Моісеєв А. Ю., Родіонова Н. К., Дружина М. О. та ін. Вплив природних мінеральних вод з підвище- ним вмістом заліза на вільнорадикальні процеси і склад периферичної крові щурів, опромінених у дозі 5,0 Гр // Зб. наук. праць Ін-ту ядерних дослі- джень. — 2005. — № 2 (15). — С. 131–136. 26. Фортескью Д.А. Геохимия окружающей среды. — М.: Прогресс, 1985. — 360 с. 27. Шестопалов В. М., Моисеева Н. П., Овчинникова Н. Б., Короленко В. Д. Минеральные воды Ук- раины, их классификация, применение и стан- дартизация // Химия и технология воды. — 2001. — Т.23. — №4. — С. 439–447. 28. Шестопалов В. М., Моисеева Н. П., Короленко В. Д. и др. // Екологія довкілля та безпека життєдіяль- ності. — 2003. — №2. — С. 49–52. В. Шестопалов, Н. Моісеєва, А. Моісеєв ОЦІНЮВАННЯ БАЛЬНЕОЛОГІЧНО АКТИВНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У МІНЕРАЛЬНИХ ВОДАХ Р е з ю м е У статті розглянуто роль мікроелементів для життєді- яльності людини, перспективи застосування природ- них мінеральних вод для корекції балансу мікроеле- ментів у організмі. Викладено авторську концепцію щодо встановлення межі бальнеологічно активних концентрацій мікроелементів у мінеральних водах, яка ґрунтується на аналізі літературних даних та про- ведених авторами експериментах. Обґрунтовано ак- туальність зазначеної проблеми. V. Shestopalov, N. Moiseeva, A. Moiseev EVALUATION OF BALNEOLOGICAL ACTIVE CONCENTRATIONS OF MICROELEMENTS IN MINERAL WATERS S u m m a r y In the article microelements role for human vital func- tions is considered, as well as the prospects of natural mineral water aрplication for balance correction of mi- croelements in an organism. The authors concept on setting limits on balneological асtive concentrations of microelements in mineral waters is described based on analysis of literary data and experiments conducted by the authors. Actuality of this problem is substantiated.

Оцiнювання бальнеологiчно активних концентрацiй мiкроелементiв у мiнеральних водах

Institution

Ähnliche Einträge