Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми
Saved in:
| Published in: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31784 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми / Р.М. Яців // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 5. — К.: Академперіодика, 2011. — С. 59-61. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859710133073870848 |
|---|---|
| author | Яців, Р.М. |
| author_facet | Яців, Р.М. |
| citation_txt | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми / Р.М. Яців // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 5. — К.: Академперіодика, 2011. — С. 59-61. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| first_indexed | 2025-12-01T04:55:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
59
УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ПЕРІОДИКА –
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПАСПОРТ НАЦІЇ: ДО
ПИТАННЯ КРИТЕРІЇВ ЗМІСТУ І ФОРМИ
Р.М. Яців,
проректор з наукової
роботи Львівської
національної академії
мистецтв
Щоразу, вживаючи термін наукова періодика, ми наголошуємо на жанро -
вій специфіці і статусі періодичних друкованих видань, маючи на увазі
первинність змістового (власне наукового) ядра щодо форми. Очевидно,
що формальні параметри такого типу видань можуть бути принципово
відмінними, і ніхто не заперечить, що вони зазвичай виробляються у
природній спосіб, відповідно до конкретної видавничої стратегії. Сам
імпульс до ініціативи заснування кожного такого журнального організму є
унікальним, навіть якщо видання має відомче підпорядкування та
регламентується статутними документами певної наукової, освітньої чи
громадської інституції. На цій ранній стадії функціонування видавничого
проекту дуже виразно відслідковується зв’язок між видавничим продуктом
і тим мотиваційним "натиском", який призвів до факту реалізації видавни -
чого почину. Натомість, чим далі, тим більше цей зв’язок послаблюється, а
за своїми формальними показниками журнал доволі часто швидко втрачає
своє оригінальне жанрово-видавниче обличчя.
Не будемо розглядати всіх аспектів цієї проблеми, оскільки вони
можуть стати предметом спеціальної уваги. Відзначимо лише деякі з них.
Перший — це предиспозиція відсутності чіткої професійної установки
щодо задуманого періодичного наукового видання, зведення її до суто
функціональної ролі, а саме ролі "друкованого органу" певної наукової
(освітньої, громадської) інституції. Наголос на функції, а не на інтелектуа -
ль ному (професійному) чи, ширше, національному (духовно-культурному)
призначенні найчастіше й позбавляє таке видання власних, оригінальних
рис, що з часом проявляється у змістовій і естетичній безликості журналу.
Другий — це так званий зовнішній фактор, коли у політику випуску
певного наукового журналу втручаються різного роду рекомендації спів -
засновників, вимоги ВАК України чи побажання спонсорів (якщо такі є)
щодо змістового наповнення або зовнішнього вигляду. Приведення у від -
по відність вимог, регламентованих різними постановами, рекомендацій -
ними листами або навіть негласними "дружніми порадами", доволі часто
дестабілізує творчо-видавничий процес, і, як наслідок, стандартизує
формальні параметри наукового видання, знову-ж-таки послаблюючи
його естетичну привабливість.
Третій, а для нашої моделі розгляду головний, — це нехтування націо -
на льними ідентифікатами наукових видань, які видаються сьогодні в
Україні. Загальна ситуація у видавничій галузі склалася таким чином, що
де ле гувати науковій періодиці роль інтелектуального паспорта нації є вкрай
непросто, оскільки витримати всі формальні вимоги до фахової періодики з
боку дотичних галузевих інституцій і зберегти її національні прикмети за
усіма відповідними параметрами змісту й форми майже неможливо.
Задуматись над такою проблемою спонукав досвід роботи з раритетами
української наукової та науково-популярної періодики (у сегменті
гуманітаристики) 1920—30-х років. З-поміж сотень різних назв журналів і
часописів вирізнялися інтелектуальним рівнем і самодостатнім концепту -
аль но-редакційним підходом такі видання, як "Музагет", "Україна",
"Бібліо логічні Вісті", "Універсальний Журнал", "Первісне громадянство і
його пережитки в Україні", "Критика", "Літературно-Науковий Вісник",
"Вістник", "Дажбог", "Сьогочасне і Минуле", "Тризуб", "Дзвони", "Назуст -
річ", "Життя і Знання", "Карби" та чимало інших, які можна теж долучити
до аналітичного розгляду. Свідомо не розрізняємо місця виходу цих
знакових для української історіографії видань (Київ, Харків і Львів),
оскільки всі вони були позначені тією мірою національного духу за змістом
і формою, що могли б і сьогодні служити еталоном видавничої культури
української держави, багато чим у докір нашим сучасним досягненням у
видавничій галузі. Спробуємо розвинути цю тезу.
Один з видатних книговидавців, власник видавничого концерну
"Українська Преса" (м. Львів) Іван Тиктор у редакційній статті "Завдання
преси" львівського часопису "Наш Прапор" (1933) писав: "Українська преса
мусить бути українською не тільки мовою і національно-політичною про -
гра мою. Вона мусить стати українською й духом, який промовляв би так
добре зі шпальт її вступної статті, як і з найдрібнішої розміром новинки чи
оповістки" [1]. Приводом для цих роздумів став десятилітній ювілей одного
з наймасштабніших в українській історії видавничих проектів: концерн
"Українська Преса" об’єднував більше десяти назв часописів і журналів,
велику історичну бібліотеку, серію перекладних видань. Наклади в 10—30
тисяч примірників таких популярних журналів, як "Комар", "Дзвіночок",
газети "Новий Час" швидко розходилися серед передплатників і покупців,
і на їхню користь як поліграфічного продукту завжди промовляв синте -
тичний український національний образ, вироблений цілою генерацією
патріотично налаштованих етнічних українців, громадян Речі Посполитої.
Найкращим аргументом суспільного сприйняття цих видавничих
артефактів був професіоналізм, як редакційний, так і мистецький.
Заради наукової істини треба відзначити, що більшість з цих видань не
були строго науковими у жанровому та мовно-стилістичному виразі. Нато -
мість це були по-справжньому інтелектуальні видання, які у відповідних
ситуативних історичних обставинах виконували функцію національних
наукових трибун у найширшому спектрі гуманітаристики. Що вирізняло їх
у формальному плані? По-перше, це були живі, динамічні інтелекту альні
організми, які тематикою та способом розкриття певних наукових проблем
"покривали" поле культурно-інтелектуальних досвідів свого часу. По-друге,
60
Р.М. ЯЦІВ
кожне з цих видань мало цілісний тематико-змістовий і, важливо
наголосити, есте тичний образ — неповторний у своїй семантич ній
конфігурації. По-третє, за самодостатністю кожного з них відчувалася
наявність про відника — певного ідеолога смислового наповнення кожного
випуску. Роль редактора або редакції була зведена не до формальних (суто
вироб ничих) зобов’язань, а до постійного підживлення ідейно-наукового
стрижня, конкретної редакційної позиції. По-четверте, в усіх своїх
складових це були питомо національні видан ня — і по формі, і по духу.
Тож чим може знадобитися цей досвід української періодики 1920—
1930-х років для сучасної видавничої практики? Чи доцільно при вироб лен -
ні нових стандартів у сфері наукової періодики орієнтуватися на хроно -
логічно віддалені жанрові прототипи? Одразу відзначимо, що в по ста новці
цієї проблеми ми не шукаємо тотожності з питанням українізації націо -
наль ного видавничого продукту в прямолінійному формаль ному сенсі.
Навпаки, було б великою помилкою заганяти себе в герметичне націона -
льне гетто, відсторонюючись від тих динамічних культурно-комунікатив -
них процесів, які сьогодні проходять у світі. Без сумнівів, сучасний науково-
видавничий продукт повинен синтезувати найновіші досяг нення в
інтелектуальних практиках, але не за рахунок втрати своєї національної
специфіки, тяглості конкретних наукових традицій різних академічних або
університетських осередків України. Постає питання, чи не є утопією
формування цілісного наукового іміджу наукової періодики і, водночас,
збереження локальних регіональних, науково-інституційних шкіл у
репрезентованих наукових виданнях? Тим паче, що сьогодні періодика живе
не лише на паперових, але й на електронних носіях. Тому назвемо кілька
важливих критеріїв щодо змісту і форми української наукової періодики:
1. Наявність базових національних ідентифікаторів через збереження
тяглості наукових традицій різних академічних та університетських науко -
вих шкіл — як на ідейно-змістовому, так і на знаково-символьному рівнях.
2. Первинність науково-ідейних парадигм щодо формально-регла мен -
туючих стандартів у сфері наукової періодики, подолання уніфікації у
підходах до творення цілісного організму кожного наукового видання.
3. Базовим ідентифікатором науково-ідейного образу є структура руб -
рик, яка повинна бути визначена стратегією розвитку відповідного
друкованого органу.
4. У проблемно-теоретичному плані необхідно дбати про подолання
ре гіональності, корпоративної замкнутості, а також про інтеграцію
наукових ідей у загальнонаціональну та світову картину наукових явищ.
5. Вироблення механізму трансформації наукових ідей у загально-
національну модель науки відповідної галузі з її подальшою репрезента -
цією у світі.
1. Завдання преси. Ред. стаття // Наш Прапор. — Львів, 1933. — № 26. — С. 3.
61
Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31784 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0077 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T04:55:29Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яців, Р.М. 2012-03-19T16:42:40Z 2012-03-19T16:42:40Z 2011 Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми / Р.М. Яців // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 5. — К.: Академперіодика, 2011. — С. 59-61. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31784 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Видання наукової періодики. Загальні питання Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми Article published earlier |
| spellingShingle | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми Яців, Р.М. Видання наукової періодики. Загальні питання |
| title | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми |
| title_full | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми |
| title_fullStr | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми |
| title_full_unstemmed | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми |
| title_short | Українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми |
| title_sort | українська наукова періодика — інтелектуальний паспорт нації: до питання критеріїв змісту і форми |
| topic | Видання наукової періодики. Загальні питання |
| topic_facet | Видання наукової періодики. Загальні питання |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31784 |
| work_keys_str_mv | AT âcívrm ukraínsʹkanaukovaperíodikaíntelektualʹniipasportnacíídopitannâkriteríívzmístuíformi |