Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31813 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія / Н. Багнюк // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2009. — № 18. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31813 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Багнюк, Н. 2012-03-19T22:06:33Z 2012-03-19T22:06:33Z 2009 Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія / Н. Багнюк // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2009. — № 18. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31813 uk Інститут української мови НАН України Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Історія мови Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія |
| spellingShingle |
Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія Багнюк, Н. Історія мови |
| title_short |
Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія |
| title_full |
Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія |
| title_fullStr |
Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія |
| title_full_unstemmed |
Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія |
| title_sort |
прислівники в тексті середньошрифтового четвероєвангелія |
| author |
Багнюк, Н. |
| author_facet |
Багнюк, Н. |
| topic |
Історія мови |
| topic_facet |
Історія мови |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0097 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31813 |
| citation_txt |
Прислівники в тексті середньошрифтового Четвероєвангелія / Н. Багнюк // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2009. — № 18. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT bagnûkn prislívnikivtekstíserednʹošriftovogočetveroêvangelíâ |
| first_indexed |
2025-11-25T22:31:21Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:31:21Z |
| _version_ |
1850564708411637760 |
| fulltext |
Наталя БАГНЮК
ПРИСЛІВНИКИ В ТЕКСТІ СЕРЕДНЬО ШРИФТОВОГО
ЧЕТВЕРОЄВАНГЕЛІЯ
Попри те, що лінгвістичного дослідження середньошрифтового
Євангелія – безвихідного першодруку, надрукованого до Івана
Федорова – не було проведено, російські книгознавці констатували
його походження з московської анонімної дофедорівської
друкарні1.
Однак бракує підстав для такого атрибутування названої
пам’ятки: не свідчать про московське походження цього Євангелія
німецький папір, узятий для друку, ні покрайні та вкладні записи у
збережених до сьогодні примірниках книги2. Стосовно самого
тексту пам’ятки, то і він своїми фонетичними й морфологічними
особливостями не підтверджує гіпотези про походження
першодруку з Москви, навпаки, виявляє комплекс специфічних рис
української мови, які з різною мірою послідовності виявляються у
різножанрових пам’ятках XIV – XVII ст.3.
Дослідники пам’яток писемності традиційно значну увагу
приділяють вивченню морфологічних особливостей давніх текстів,
особливо детально аналізують систему словозміни та граматичні
категорії іменника, дієслова, меншою мірою – прикметника,
займенника. Аналізові системи прислівників у студіях такого типу
присвячено менше місця.
1 Немировский Е. Л. Возникновение книгопечатания в Москве. Иван
Федоров. – М.: Книга, 1964. – С. 257.
2 Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. –
Львів: Центр Європи, 2000. – С. 56 – 57.
3 Багнюк Н. Риси живої української мови у церковнослов’янському тексті
анонімного середньошрифтового Євангелія // Діалектна мова: сучасний стан
і динаміка в часі. До 100-річчя професора Ф. Т. Жилка. Тези доповідей
Міжнародної наукової конференції (5 – 7 березня 2008 р., Київ) / Редкол.:
П. Ю. Гриценко (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008.
– С. 28 – 30; Багнюк Н. Мова безвихідного середньошрифтного Євангелія
(особливості фонетичної системи пам’ятки) // Українська історична та
діалектна лексика: Збірник наукових праць / Ред.: Г. Войтів та ін. – Львів:
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2007. – Вип. 5. –
С. 443 – 451.
Засвідчені в анонімному середньошрифтовому Євангелії
прислівники є цікавим матеріалом, адже значна їх частина
збереглася й у сучасній українській літературній мові або ж у
говорах.
Система прислівників порівняно широко представлена в
середньошрифтовому Четвероєвангелії. Зрозуміло, що традиції
книжно-писемної мови зумовлювали часте вживання в
канонічному тексті Нового Завіту звичних для тогочасних
церковнослов’янських текстів відзайменникових прислівників
місця, часу та ін., які не відображали фонетичних змін, що
відбулися на ґрунті української мови. До найбільш уживаних у
тексті аналізованого Євангелія прислівників книжного характеру
належать4: докол - докол в васъ бYдY (145 зв.) [пор.: СлУМ 8, 97],
дондеже - дондеже положю враги твоu (83 зв.), дондеже речете
(87), потом - потом (127) [ССУМ 2, 213], прежде (84, 126 зв.)
[ССУМ 2, 213], тогда - тогда рече црь (81), тогда шедше фарiсее
(81), не тогда есть кончина (88) [ССУМ 2, 434], сhмо - вниде смо
(81), послетъ смо (153 зв.), тамо - помолюсu тамо (99), sло - и
скорбumе sло (97 зв.) та ін.
Хоч, наприклад, у відсиланнях після тексту Євангелія виявлено
нову форму – односкладовий прислівник там: i там держi р#д (91).
Для значної частини прислівників, виявлених у канонічному
тексті аналізованого Євангелія, властивий виразний говірковий
характер. Поширені в пам’ятках української мови, вони
функціонують й у сучасному українському діалектному мовленні.
Розгляньмо ті з них, що їх у тексті пам’ятки трапляються
найчастіше.
До таких, зокрема, належить прислівник тоу (тY), який указує
на фіксованість дії в певному місці: тu бuдетъ плачъ (30), живYть тY
(47), сдите тY (99), б же тоу мар¿u магдалыни (108) та ін. Як
виявили дослідники, прислівник тоу (тY) “переважає в пам’ятках
XIV – XV ст., а пізніше виступає дедалі рідше”5. Словник
староукраїнської мови XIV – XV ст. засвідчує вживання названого
4 Подаємо відомості про фіксацію відповідного прислівника у Словнику
староукраїнської мови XIV - XV ст. (ССУМ), Словнику української мови XVI -
першої половини XVII ст. (СлУМ) та в Картотеці СлУМ (КСлУМ).
5 Німчук В. В. Прислівник // Історія української мови. Морфологія / Ред. колегія:
В. В. Німчук (відп. ред.), А. П. Грищенко та ін. – К.: Наукова думка, 1978. – С. 371.
прислівника в грамотах та інших ділових документах, що походять
зі Львова, Володимира, Луцька [ССУМ 2, 448]. В аналізованому
Четвероєвангелії названий прислівник використовується
послідовно (див. с. 25, 30, 36 зв., 47, 99, 108, 225 зв. і т. д.).
Характерним він є і для сучасних південно-західних говорів6.
У тому самому значенні пам’ятка фіксує прислівник зд (<
cьд): и паки зд чти (106), добро есть намъ зд (наявність
дослідники пояснюють упливом старослов’янської мови7) быти
(144), не имать остати зд камень на камени (87 зв.), не има(т)
остати зде камень на камени (161), се зд хс (163). Виявлено, що
цей прислівник був поширеним в українській мові XIV – XVI ст.
[ССУМ 2, 393; СлУМ 11, 188]. Як зауважують дослідники, цей
прислівник зберігся в деяких південно-західних говорах в
ускладненому гезде8.
Видавець-друкар аналізованого Євангелія вживає прислівник
онде у контексті: се зд хс, се онде (163). Аналогічний контекст із
названим прислівником дослідники засвідчили в староукраїнських
пам’ятках, зокрема в Пересопницькому Євангелії9. Як відомо, онде
вживається і в сучасній українській мові10.
Виявлено прислівники сюдu та всюдu [пор.: СлУМ 5, 64], що
їх, у поєднанні із прийменником ^ ужито при дієсловах зі
занченням руху: верзисu ^ сюдu долоу (223), и прихождахоу к
немY ^ всюдY (118 зв.) 11.
Кількома фактами в пам’ятці представлено прислівники на -о,
які з походження є адвербіалізованими формами називного-
знахідного відмінків нечленних якісних прикметників середнього
роду: достоино - достоино ли есть дати кинсонъ кесареви (81 зв.)
6 Словарь української мови. Зібрала ред. журн. “Киевская старина”.
Упорядкував, з додатком власного матеріалу, Борис Грінченко. – Т. 1. – 4. –
К., 1907 – 1909. – Т. 4. – С. 292. Пор. також: Коць-Григорчук Л. Біля джерел
кириличного книгодрукування // Українська мова. – 2008. – № 1. – С. 55 – 56.
7 Німчук В. В. Прислівник // Історія... – С. 348.
8 Німчук В. В. Прислівник // Історія... – С. 361. Пор. також: Малоруско-
нїмецкий словар: У 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон
Недїльский. – Львів, 1886. – Т. 1. – С. 139.
9 Там само.
10 Словник української мови: В 11-ти томах. – К.: Наукова думка, 1970 –
1980. – Т. 5. – С. 696.
11 Див. також: Німчук В.В. Прислівник // Історія... – С. 349.
[СлУМ 8, 171]; горко - изшедъ вонъ плакасu горко (102 зв.)
[СлУМ 7, 28]; много - и молuше его много глu (129 зв.), кричumе
мнjго (131) [ССУМ 1, 603], мало - и поч¿ите мало (134 зв.)
[CСУМ 1, 572], добро - добро есть намъ зд быти (144)
[СлУМ 8, 51], чuсто - оучницы ijаннови постuтсu чuсто (203
зв.), и скоро шедше, рцте (109), изыди скоро на распYт¿u (246) та
ін.12. Переважна більшість названих прислівників характерна для
сучасної української літературної мови та її говорів. Прислівник
добро паралельно із добре, зауважує В. Німчук, уживається в
сучасних карпатських говірках13.
Привертає увагу часто фіксований у Євангелії прислівник
добр, який є адвербіалізованою формою місцевого відмінка
нечленного прикметника середнього роду [пор.: СлУМ 8, 47 - 49]:
добр пр(о)рчествова о вас (137 зв.), добр есть емY (147 зв.), добр
ти есть съ единмъ jкомъ (148), добр блговстницы глютъ (181
зв.).
На думку В. Німчука, “у кожній конкретній пам’ятці
прислівники на - відбивають різні мовні стихії. Тут маємо й
відбиття діалектних особливостей (прислівники на -і < - властиві
й окремим сучасним південно-західним говіркам, напр.: добр’і -
'добре' (…), нагл’і, красн’і (…), і впливи церковнослов’янської
традиції”14.
Відіменникові прислівники представлені в Євангелії незначною
кількістю прикладів. Зокрема, зафіксовано адвербіалізовані форми
місцевого відмінка однини іменників зим - молитесu да не
боудетъ бжство ваше зим (88 зв.) [CлУМ 11, 244], долоу -
верзисu ^сюдu долоу (223) [СлУМ 8, 112]. Зауважмо, що
прислівник зимі, взимі 'взимку' функціонує в окремих сучасних
південно-західних говорах15.
12 Там само. – С. 351.
13 Німчук В. В. Словотвір прислівників прикметникового походження в
закарпатських говірках // Територіальні діалекти і власні назви. – К.: Наукова
думка, 1965. – С. 70.
14 Пор.: Німчук В.В. Прислівник // Історія... – С. 370 – 380. Див. також: Німчук
В. В. Словотвір прислівників прикметникового походження... – С. 73.
15 Німчук В. В. Словотвір прислівників іменникового (без прийменників)
походження в закарпатських говірках // Праці XII Республіканської
діалектологічної наради. – К., 1971. – С. 272.
Крім того, в аналізованому тексті виявлено адвербіалізовані
конструкції: прийменник + іменник у формі знахідного відмінка
однини: въслдъ: и въставъ, въслдъ его иде (29, 120), и въслдъ
идоуmе, бо"хuсu (151 зв.) [пор.: СлУМ 5, 39], прийменник +
іменник у формі родового відмінка однини: довка (186) [пор.:
CлУМ 8, 78].
Анонімний друкар середньошрифтного Євангелія використовує
низку типово українських прислівників, що їх, у комплексі з
іншими живомовними особливостями аналізованого тексту,
фіксують пам’ятки української мови XV – поч. XVII ст., приміром,
Четья 1489 р., учительні Євангелія, "Ключ црства небесного"
Герасима Смотрицького та ін.16. З числа засвідчених у тексті
аналізованого Євангелія наведемо зокрема такі прислівники:
николи - николи же знаахъ васъ (28 зв., 77) [ССУМ 2, 50]; донын -
еже созда бгъ донын (162 зв.) [СлУМ 8, 129]; всuко - не клuтисu
всuко (21 зв.) [СлУМ 5, 65]; вкYп - собрашuсu вкYп (82 зв.)
[СлУМ 4, 82 - 83]; ницъ - падъ ницъ молucu ЕмY (201). Картотека
СлУМ засвідчує вживання названого прислівника у пам’ятках з
українських етнічних територій в подібних контекстах, наприклад,
у Пересопницькому Євангелії 1556 – 1561: на землю ницъ падали
[КСлУМ], у "Пересторозі" І. Борецького, виданій у Львові у 1605 –
1606 рр.: и так ницъ лежалъ без памяти [КСлУМ], в Учительному
Євангелії І пол. XVII ст. з с. Устрики, що на Львівщині: лежали
ницъ [КСлУМ]17; нын - се нын слышасте хYлоу его (102), оупова
на бга да избавитъ нын его (106 зв.), пр¿метъ сторицею нын (151)
[ССУМ 2, 58]. Пам’ятки української мови XVI – п.п. XVII ст.,
16 Пор.: Гринчишин Д. Г. Четья 1489 року – видатна конфесійна пам'ятка
української мови // ЗНТШ. – Т. CCXXIX. – Львів, 1995. – С. 264 - 265;
Гринчишин Д. Г. “Полhтика свhцка” – унікальна почаївська пам’ятка кінця
XVIII століття // ЗНТШ. – Т. CCXLVI. – Львів, 2003. – С. 259; Добосевич У. Б.
Українська мова в учительному Євангелії середини XVII століття //
Діалектологічні студії. 1: Мова в часі і просторі. Збірник на пошану Дмитра
Гринчишина / Відп. ред.: П. Гриценко, Н. Хобзей. – Львів: Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2003. – С. 51; Мойсієнко В. М.,
Німчук В. В. Герасим Смотрицький та його “Коючъ црства небесного…” //
Герасим Смотрицький. Ключъ црства небесного / Підготували до вид.
В. М. Мойсієнко, В. В. Німчук. – Житомир, 2005. – С. 110.
17 Пор. також: Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. / Уложили: Євгений
Желеховский та Софрон Недїльский. – Львів, 1886. – Т. 1. – С. 529.
згідно із даними Картотеки СлУМ, документують послідовне
вживання лексеми нын у значенні 'сьогодні' в різноманітних
контекстах.
Як бачимо, засвідчені у тексті середньошрифтового Євангелія
прислівники активно використовуються в українських пам’ятках
XIV – XVII ст., причому, і в текстах високого стилю (приміром, у
Пересопницькому Євангелії, Четьї Мінеї 1489 р.), написаних
книжною мовою, і в текстах неканонічних, зі значним відсотком
народнорозмовних вкраплень (в Учительних Євангеліях, пам’ятках
ділового письменства та ін.).
ДЖЕРЕЛА:
СлУМ Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.
/ Відп. ред. Д. Гринчишин. – Львів, 1994 – 2006. – Вип. 1
– 13 (Літери А – І).
ССУМ Словник староукраїнської мови XIV – XV ст. – К.: Наукова
думка, 1977 – 1978. – Т. І – ІІ.
КCлУМ Картотека Словника української мови XVI – першої
половини XVII ст. / Зберігається у відділі української
мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України (Львів).
|