Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв
У статті проаналізовано дані сучасної літератури щодо впливу рослинних фенольних сполук на перебіг метаболічних подій у різних біологічних об’єктах. Здійснено спробу з’ясувати механізми впливу антиоксидантів на злоякісний ріст та променеве ураження. The data of modern literature on vegetational phen...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3182 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв / Я.Б. Раєцька, Л.I. Остапченко, О.П. Гадiлiя // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 30-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860191414946627584 |
|---|---|
| author | Раєцька, Я.Б. Остапченко, Л.І. Гадiлiя, О.П. |
| author_facet | Раєцька, Я.Б. Остапченко, Л.І. Гадiлiя, О.П. |
| citation_txt | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв / Я.Б. Раєцька, Л.I. Остапченко, О.П. Гадiлiя // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 30-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті проаналізовано дані сучасної літератури щодо впливу рослинних фенольних сполук на перебіг метаболічних подій у різних біологічних об’єктах. Здійснено спробу з’ясувати механізми впливу антиоксидантів на злоякісний ріст та променеве ураження.
The data of modern literature on vegetational phenolic substances influence on metabolic events in different biological objects is analyzed. The attempt is made to
determine the mechanisms of antioxidants influence on malignant growth and radiation damage.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7
В Указі Президента України В. Ющенка «Про невідкладні заходи щодо рефор-
мування системи охорони здоров’я населення» одним із пріоритетних напря-
мів державної політики визначено боротьбу з онкозахворюваннями.
В Україні вибудувана й ефективно працює чітка система спеціалізованої
онкологічної допомоги населенню, що дає змогу не тільки продовжити трива-
лість життя хворих, але й подбати про його якість. Однак сьогодні існує тен-
денція до зростання онкозахворювань у людей, на що звертають увагу автори
публікації. Аналізуючи сучасні дані, вони обґрунтовують необхідність нових
підходів до боротьби за людське життя. Медицина повинна відмовитися від
протистояння із законами природи й перейти від практики фармацевтич-
ного тиску на організм до співпраці з нею. Зокрема, у публікації розглянуто
перспективу застосування препаратів природного походження — рослинних
фенольних сполук — для протистояння пухлинній хворобі.
© РАЄЦЬКА Яна Борисівна. Кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник лабораторії
фізико-хімічної біології кафедри біохімії Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
ОСТАПЧЕНКО Людмила Іванівна. Доктор біологічних наук. Професор цієї ж лабораторії.
ГАДІЛІЯ Олена Петрівна. Провідний інженер цієї ж лабораторії (Київ). 2008.
Я. РАЄЦЬКА, Л. ОСТАПЧЕНКО, О. ГАДІЛІЯ
РОЛЬ АНТИОКСИДАНТІВ ПРИ ЗЛОЯКІСНОМУ РОСТІ
ТА ОПРОМІНЕННІ БІОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Сьогодні лікування злоякісних новоут-
ворень набуває першорядного значення
у зв’язку з тенденцією до зростання кіль-
кості захворювань, складність яких вимагає
індивідуального підходу до вибору тактики
лікування.
Незважаючи на прогрес у сучасній фар-
макотерапії, лікування онкологічних хвороб
залишається актуальною проблемою, особ-
ливо для осіб, які зазнали негативного впли-
ву наслідків аварії на ЧАЕС. Використання
сучасних схем консервативного лікування
не дає бажаних результатів. Променева тера-
пія разом із хірургічним і хіміотерапевтич-
ним лікуванням є одним із головних мето-
дів радикального лікування зло якісних но-
воутворень. Локальне опромінення пух ли ни
спричиняє часткову загибель її клітин за ме-
ханізмами некрозу й апоптозу та активацію
процесів пероксидного окислення ліпідів.
Однак при опроміненні неминуче ушко джу-
ються й здорові органи та системи організ-
му, знижується їхня загальна і протипухлин-
на резистентність, що спричинює розвиток
рецидивів та метастаз пухлини. Тому нагаль-
ною є проблема пошуку нових пре пара тів з
антиоксидантною активністю, які здатні по-
зитивно впливати на фізіологічну антиок-
сидантну систему і підвищувати здатність
організму протистояти пухлинній хворобі.
Перспективними в цьому напрямі є пре-
парати природного походження, перева-
га яких перед наявними полягає в тому, що
вони придатні для тривалого застосування в
умовах опромінення. Це особливо актуаль-
но для населення, яке постійно проживає на
територіях із високими рівнями забруднен-
ня радіонуклідами. Сьогодні значної уваги
заслуговує пошук, скринінг та досліджен-
ня препаратів природного походження, які
мають радіопротекторні та антиоксидантні
властивості.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 31
Відомо, що злоякісні пухлини розвива-
ються на фоні перебудови нейрогумораль-
ного і метаболічного статусу організму. Ха-
рактер і спрямованість злоякісного процесу
значною мірою визначені станом реактив-
ності організму. Процеси вільнорадикаль-
ного окислення ліпідів займають важливе
місце під час розвитку пухлини [2]. Перебіг
цих реакцій у ліпідному субстраті сприяє
утворенню різноманітних продуктів перок-
сидного окислення ліпідів, які здатні галь-
мувати проліферативну активність клітин.
Зниження концентрації вільних радикалів
призводить до прискорення клітинного ді-
лення. Значну роль у регуляції пероксидно-
го окислення ліпідів відіграють інгібітори
вільнорадикальних реакцій — антиоксидан-
ти. Високий рівень антиоксидантів у тка-
нинах пухлини сприяє їхній проліфератив-
ній активності. В умовах злоякісного росту
пухлина інтенсивно накопичує біоантиок-
сиданти з крові, забезпечуючи тим самим
умови для подальшої пухлинної прогресії й
росту. При цьому ресурси фізіологічної ан-
тиоксидантної системи виснажуються, про-
типухлинна реактивність організму знижу-
ється, що є передумовою подальшого пух-
линного росту. Наведене вище дає підстави
вважати, що показники пероксидного окис-
лення ліпідів і активності антиоксидантних
систем захисту дають важливу інформацію
про перебіг злоякісного процесу й важкість
стану організму-пухлиноносія.
Променева терапія — один із засобів ра-
дикального лікування злоякісних новоут-
ворень разом із хірургічним і хіміотерапев-
тичним лікуванням. Локальний вплив іо-
нізуючої радіації на пухлину в період екс-
поненційного росту зумовлює загибель її
клітин за механізмами некрозу і апоптозу
[5, 9]. Проте променева терапія одночасно
призводить до появи в організмі додатко-
вих ініціаторів ліпопероксидації. Від цьо-
го тією чи іншою мірою страждають здоро-
ві органи і системи організму, знижується
їхня загальна і протипухлинна резистент-
ність, що полегшує розвиток рецидивів і
метастаз пухлини. Застосування препара-
тів з антиоксидантною активністю здатне
нормалізувати стан фізіологічної антиок-
сидантної системи і посилити можливості
організму протистояти пухлинному проце-
су [7].
Для досягнення такого позитивного
ефекту біоантиоксиданти потрібно вводити
безперервно й великими дозами протягом
тривалого часу. Як і при протипроменево-
му ефекті антиоксидантів сьогодні дуже
перспективний спрямований синтез разом
із пошуком препаратів, які мають сильнішу
протипухлинну дію.
Як відомо з літературних джерел, усі біо-
хімічні процеси в живих організмах не-
розривно пов’язані з вільнорадикальними
процесами, що відбуваються на низькому
контрольованому рівні. Інтенсивність пе-
роксидного окислення контролюють сис-
теми антиоксидантного захисту, які підтри-
мують на безпечному рівні вміст продук-
тів вільнорадикального окислення в клі-
тинах. Стаціонарний рівень пероксидного
окислення є наслідком протидії про- і ан-
тиоксидантних стимулів [1]. Проте в ре-
альних умовах життєдіяльності біологіч-
них об’єктів постійно зберігається небезпе-
ка зміщення рівноваги внаслідок активації
пероксидного окислення ліпідів. Порушен-
ня, що виникає в роботі органів та сис-
тем, супроводжується підсиленням окис-
лювальних процесів, але завдяки буфер-
ним властивостям антиоксидантних систем
при нетривалому підсиленні пероксидно-
го окислення ліпідів воно не проявляється,
оскільки антиоксидантні системи його за-
блоковують. Однак при тривалому напру-
женні резервна потужність антиоксидант-
них систем недостатня для повної компен-
сації підсиленого пероксидного окислення
ліпідів. При цьому відбуваються зміни на
користь прооксидантних факторів, і окис-
лювальна деструкція робить свій негатив-
ний внесок у патологічний процес.
32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7
Присутність в організмі тваринних жи-
ророзчинних антиоксидантів — важливий
фактор, який обмежує, хоча б у початковий
період, розвиток вільнорадикальних окис-
них реакцій у ліпідних фазах опроміненого
організму. Виснаження запасів природних
антиоксидантів при впливі на організм зна-
чної дози іонізуючої радіації зумовлює різ-
ке зростання темпу окислювальних проце-
сів, швидке накопичення токсичних продук-
тів (ліпідних та хіноїдних радіотоксинів) і,
врешті, розвиток тяжкої форми гострої про-
меневої хвороби. Кількість і активність тка-
нинних антиоксидантів — один із важливих
ендогенних факторів, який регулює обмін
речовин і життєдіяльність клітини, зокре-
ма такі процеси, як мітоз і злоякісні пере-
родження клітини. Саме ці їхні властивості
дають підстави розглядати фенольні сполу-
ки як протипухлинні препарати [3, 4].
Феноли — це слабкі кислоти, здатні утво-
рювати сполуки з металами. Взаємодія фе-
нолів із хлорним залізом завдяки утворен-
ню комплексної солі заліза супроводжуєть-
ся виникненням зеленого, синього або ко-
ричневого забарвлення, тому таку реакцію
використовують як універсальну пробу на
наявність фенолів. Прості феноли, а саме
гідрохінон, пірокатехін, пірогалол, гваякол,
нафтол та ін., як антиоксиданти почали ви-
користовувати в 1932–1935 рр. Антиокис-
лювальні властивості рослинних фенолів —
основа взаємодії з аскорбіновою кислотою
та прояву антибіотичної дії, яка зростає зі
ступенем окислення розчинних фенольних
речовин і супроводжується потемнінням
розчинів, особливо при кислому рН. Ан-
тимікробний ефект, як і антиокислюваль-
на дія, пов’язані з присутністю фенольних
гідроксилів. Установлено, що ацетилюван-
ня зменшує, а метилювання знешкоджує
ці обидва ефекти [3]. Цілком можливо, що
в основі інших проявів біологічної дії фе-
нольних сполук (Р-вітамінна дія, інгібіру-
вання низки ферментативних систем) наяв-
ний той самий антиокислювальний ефект.
Постійно надходячи в організм людини
і тварини з рослинною їжею, фенольні ре-
човини впливають на функції всіх відді-
лів травної системи, а після всмоктування в
кров — на серцево-судинну систему, нирки
тощо. Більшість рослинних екстрактів, від-
варів та інших засобів народної медицини
містять фенольні сполуки. Поліфеноли ра-
зом із рослинними алкалоїдами, фітонцида-
ми та антибіотиками — основа багатьох га-
ленових препаратів і засобів народної ме-
дицини. При природному оральному над-
ходженні рослинних фенольних сполук у
тваринний організм вони зазнають у трав-
ній системі різних перетворень: гідролізу з
розщепленням полімерних структур на не-
великі фрагменти і мономери з вивільнен-
ням агліконів із глікозидних сполук; окис-
лення з утворенням семіхінонів і хінонів із
подальшим окисленням до вуглекислоти і
води; дії кишкової мікрофлори тощо. При
цьому, з одного боку, утворюються продук-
ти з підвищеною активністю (семіхінони і
хінони), з другого — відбувається процес
всмоктування. Нарешті, під впливом розпо-
чатого ще в травній системі гідролізу і роз-
паду фенольні речовини швидко метаболі-
зуються і зникають протягом декількох го-
дин. При пар ентеральному введенні ті ж фе-
нольні речовини довше циркулюють у крові
і в цілому дієвіше впливають на організм.
Зауважимо, що токсичність просторово
ускладнених фенолів загалом незначна та
ще більше знижується при збільшенні мо-
лекулярної ваги, тобто при подовженні ал-
кілів та кількості гідроксильних груп: ди- і
поліфеноли в декілька разів менш токсич-
ні, ніж монофеноли, що схильні до акуму-
ляції, тоді як ди- і поліфеноли здебільшого
не мають такої схильності.
Фенольні сполуки широко застосову-
ють у харчовій, а також у фармацевтичній і
парфумерній галузях промисловості як ан-
тиоксиданти. Вимоги до харчових антиок-
сидантів високі, адже існує небезпека для
здоров’я при тривалому їх вживанні разом
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 33
з їжею. На підставі систематичних дослі-
джень установлено, що бутилоксианізол,
бутилокситолуол (іонол) і додецилгалат
можна вживати як харчові антиоксиданти.
Рослинні фенольні сполуки, похідні гало-
вої кислоти і біофлавоноїдів, як препарати,
потенційно мають яскраво виражений про-
типроменевий ефект. При абсолютно леталь-
них дозах радіації він невеликий і до того ж
значною мірою залежить від ступеня очи-
щення препарату, наявності чи утворення в
ньому зворотноокислених продуктів, темпе-
ратури, рН-розчину тощо. Недооцінення всіх
цих факторів і є, напевно, причиною появи
суперечливих літературних даних [1].
Подальше вивчення природних актив-
них продуктів і спрямований хімічний син-
тез дозволять отримати на основі рослин-
них фенольних сполук ефективніші проти-
променеві засоби.
З огляду на зазначені особливості ме-
ханізму дії фенольних сполук більш стій-
кий і яскраво виражений протипроменевий
ефект можливий у разі стабілізації фено-
лів у активнішій семіхінонній формі. Цієї
мети можна досягти як шляхом модифіка-
ції хімічної структури фенолів (уведення
радикалів, які створюють певні просторові
труднощі), так і сорбцією семіхінонних ра-
дикалів на макромолекулярних носіях, що
суттєво збільшує час життя радикалів [6].
Протипухлинна активність властива біль-
шою мірою рослинним фенольним сполу-
кам. Протипухлинна та антимітотична дія,
як й інші прояви біологічної активності,
особливо характерна для фенольних спо-
лук, які при окисленні переходять у хінонну
форму. Дослідження, присвячені вивченню
інгібірувальної дії семіхінонних радикалів
пропілгалату на певні ферменти, свідчать,
що протипухлинна дія фенольних речовин
зумовлена їхньою здатністю до окислення в
семіхінонну та хінонну форми. Ці активні
форми фенольних антиоксидантів інгібіру-
ють активність ряду ферментів гліколізу,
циклу Кребса, у тому числі й ферментів
окислення молочної кислоти, а також, мож-
ливо, ферментів, які беруть участь у реплі-
кації ДНК і підготовці мітозу. Семіхінони і
хінони знижують анти окисну активність лі-
підів пухлинних тканин і потім безпосеред-
ньо взаємодіють із ДНК.
За механізмом дії на мітотичний цикл
фенольні інгібітори належать до числа пре-
профазних і хромосомних інгібіторів. Усі
ці механізми, можливо, по-своєму прояв-
ляються в сумарному протипухлинному
ефекті рослинних фенолів. Проте через від-
сутність значної вибіркової дії на пухлин-
ну тканину, а особливо тому, що біологіч-
на дія фенолів помірна, протипухлинна ак-
тивність цих сполук незначна. Препарати,
які мають велику токсичність і вищу фар-
макологічну активність (полофілін, елаго-
ва кислота, кумарин і фурокумарин), ефек-
тивніші щодо протипухлинної дії.
Аналіз даних спеціальної літератури свід-
чить про те, що фенольним сполукам влас-
тиві також канцеростатичний і протипро-
меневий ефекти. Керований синтез і пошук
препаратів на основі фенолів, які мають
сильнішу протипухлинну дію, перспектив-
ний щодо застосування в практичній меди-
цині. Так, ряд препаратів природного похо-
дження сьогодні застосовують в онкологіч-
них клініках для підвищення ефективності
променевої та хіміотерапії [4, 6].
Проведено дослідження дії біологічно ак-
тивних препаратів також на молекулярному
рівні за умов злоякісного росту та промене-
вої терапії. У попередніх дослідженнях до-
ведено, що застосування препаратів з анти-
оксидантною активністю може підвищити
здатність організму протистояти пухлинно-
му процесу [10]. Досліджено дію антиокси-
дантного препарату рослинного походжен-
ня ActiVin™ — проантоціанідину з кісточок
винограду. Цей препарат чітко виявив ан-
тистресові та протипроменеві властивості в
комплексній терапії: нормалізував процеси
пероксидного окислення ліпідів у тканинах
пухлини і здорових органів щурів із прище-
34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7
пленою карциномою Герена під час опромі-
нення [10]. Оскільки ActiVinтм є препаратом
закордонного виробництва, то наша лабора-
торія дослідила аналог вітчизняного вироб-
ництва — АММІВІТ — вітамінний концен-
трат, в основі якого витяжка з кісточок ви-
нограду як і в препараті ActiVinтм .
Проведено експерименти з вивчення ан-
тистресового і протипроменевого ефек-
ту препарату АММІВІТ, який є екологічно
чистим натуральним продуктом, що містить
усі 12 вітамінів групи В, вітамін С, основні
амінокислоти і мікроелементи в оптималь-
них для організму співвідношеннях, що за-
безпечує його надзвичайно високу фізіоло-
гічну активність та антиоксидантні власти-
вості [8, 10]. У попередніх дослідженнях,
проведених у нашій лабораторії, було вста-
новлено, що введення АММІВІТу піддо-
слідним тваринам нормалізувало показни-
ки пероксидного окислення ліпідів за умов
пухлинного процесу під час опромінення
[8]. Оскільки АММІВІТ коригує промене-
ві зміни в ліпідних компонентах мембран
при злоякісному рості, було цікаво дослі-
дити при цьому клітинні месенджерні кас-
кади. Установлено, що введення антиок-
сидантів нормалізує процеси ПОЛ та під-
силює ефективність радіотерапії пухлин
шляхом корекції інших досліджуваних по-
казників. Підставою для такого висновку є
те, що опромінення в терапевтичних дозах
частково нормалізувало функціонування
головних ланок регуляторних каскадів.
Отже, біологічно активні речовини, отри-
мані з кісточок винограду, можна запропону-
вати для профілактики та комплексного лі-
кування злоякісних новоутворень. Одержа ні
результати щодо зміни активності базових
ферментів можна використати з метою ран-
ньої діагностики злоякісного росту, а також
для контролю ефективності радіотерапії.
1. Барабой В.А. Механизмы стресса и перекисное
окисление липидов // Успехи совр. биол. — 1991. —
Т.3. — Вып. 6. — 922—931.
2. Барабой В.А., Орел В.Э., Карнаух И.М. Перекис-
ное окисление и радиация. — К.: Наук. думка,
1991.
3. Барабой В.А. Биологическое действие рас ти тель-
ных фенольных соединений. — К.: Наук. думка,
1976.
4. Барабой В.А. Медичні наслідки радіаційних ката-
строф / / Ліки — 1996. — №2. — С. 12—21.
5. Timmerman R.D. et al. Stereotactic body radiation
therapy in multiple organ sites.// J. Clin Oncol. —
2007. — Vol. 25. — P. 947–952.
6. Fay M. et al. Dose-volume histogram analysis as
predictor of radiation pneumonitis in primary
lung cancer patients treated with radiotherapy //
Int J. Radiat Oncol Biol Phys. — 2005. — Vol. 61. —
Р. 1355–1363.
7. Nyman J. et al. Stereotactic hypofractionated
radiotherapy for stage I non-small cell lung cancer-
mature results for medically inoperable patients //
Lung Cancer. — 2006. — Vol. 51. — P. 97–103.
8. Гаділія О.П., Квеленкова К.І., Михайлик І.В. та ін.
Визначення противірусної та інтерфероногенної
активності вітамінного концентрату АММІВІТ //
Вісник КУ. — 2001. — № 33. — С. 51–52.
9. Haffty B.G. et al. Carcinoma of the larynx treated
with hypofractionated radiation and hyperbaric ox-
ygen: long-term tumor control and complications //
Int J. Radiat Oncol Biol Phys. — 1999. — Vol. 45. —
Р. 13–20.
10. Raetska Ya.B., Belokon U.N., Baraboy V.A., Ostapchenko
L.I. Сorrection of oxidant-antioxidant homeostasisis in
rats with Geren carcinoma in radiotherapy // Фізика
живого. — 2003. — Vol. 11. — №1. — С. 89–94.
Я. Раєцька, Л. Остапченко, О. Гаділія
РОЛЬ АНТИОКСИДАНТІВ ПРИ ЗЛОЯКІСНОМУ РОСТІ
ТА ОПРОМІНЕННІ БІОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Р е з ю м е
У статті проаналізовано дані сучасної літератури щодо
впливу рослинних фенольних сполук на перебіг мета-
болічних подій у різних біологічних об’єктах. Здійсне-
но спробу з’ясувати механізми впливу антиоксидантів
на злоякісний ріст та променеве ураження.
Ya. Rayetska, L. Ostapchenko, O. Gadiliya
ANTIOXIDANT ROLE AT MALIGNANT GROWTH
AND RADIATION EXPOSURE
S u m m a r y
The data of modern literature on vegetational phenolic
substances influence on metabolic events in different
biological objects is analyzed. The attempt is made to
determine the mechanisms of antioxidants influence on
malignant growth and radiation damage.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3182 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:20Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Раєцька, Я.Б. Остапченко, Л.І. Гадiлiя, О.П. 2009-07-03T15:07:26Z 2009-07-03T15:07:26Z 2008 Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв / Я.Б. Раєцька, Л.I. Остапченко, О.П. Гадiлiя // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 30-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3182 У статті проаналізовано дані сучасної літератури щодо впливу рослинних фенольних сполук на перебіг метаболічних подій у різних біологічних об’єктах. Здійснено спробу з’ясувати механізми впливу антиоксидантів на злоякісний ріст та променеве ураження. The data of modern literature on vegetational phenolic substances influence on metabolic events in different biological objects is analyzed. The attempt is made to
 determine the mechanisms of antioxidants influence on malignant growth and radiation damage. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв Antioxidant role at malignant growth and radiation exposure Article published earlier |
| spellingShingle | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв Раєцька, Я.Б. Остапченко, Л.І. Гадiлiя, О.П. Статті та огляди |
| title | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв |
| title_alt | Antioxidant role at malignant growth and radiation exposure |
| title_full | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв |
| title_fullStr | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв |
| title_full_unstemmed | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв |
| title_short | Роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв |
| title_sort | роль антиоксидантiв при злоякiсному ростi та променi бiологiчних об’єктiв |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3182 |
| work_keys_str_mv | AT raêcʹkaâb rolʹantioksidantivprizloâkisnomurostitapromenibiologičnihobêktiv AT ostapčenkolí rolʹantioksidantivprizloâkisnomurostitapromenibiologičnihobêktiv AT gadiliâop rolʹantioksidantivprizloâkisnomurostitapromenibiologičnihobêktiv AT raêcʹkaâb antioxidantroleatmalignantgrowthandradiationexposure AT ostapčenkolí antioxidantroleatmalignantgrowthandradiationexposure AT gadiliâop antioxidantroleatmalignantgrowthandradiationexposure |