Шлях до нових знань
Рецензія на книгу: Оноприенко В. И. Науковедение: поиск системных идей. – Киев: ГП «Информационно-аналитическое агентство», 2008. – 288 с.
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3189 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Шлях до нових знань/ В. Вергунов // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 55-58. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859925153699332096 |
|---|---|
| author | Вергунов, В. |
| author_facet | Вергунов, В. |
| citation_txt | Шлях до нових знань/ В. Вергунов // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 55-58. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книгу: Оноприенко В. И. Науковедение: поиск системных идей. – Киев: ГП «Информационно-аналитическое агентство», 2008. – 288 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:07:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 55
РецензIЇ
ШЛЯХ ДО НОВИХ ЗНАНЬ
Оноприенко В. И. Науковедение: поиск системных идей. – Киев:
ГП «Информационно-аналитическое агентство», 2008. – 288 с.
У всі часи існування наукознавства вче-
ні багатьох країн світу об’єктом своїх
досліджень здебільшого обирають біогра-
фії видатних діячів науки та історію ста-
новлення і розвитку окремих наукових ін-
ституцій. Такий підхід притаманний не
тільки дисертаційним роботам у сфері при-
родознавчих і суспільно-історичних дис-
цип лін, але й монографічним, не кажучи
вже про значний пласт статейних публіка-
цій до різних ювілеїв. Щодо об’єк тив ного і
всебічного розуміння еволюції розвитку
наукової думки в межах України, то воно
недостатнє, бо, за підрахунками О.Я. Пи-
липчука, з 1954 року й до сьогодні канди-
датських і докторських дисертацій з різ-
них аспектів історії природознавства було
захищено трохи більше як сто. Здається,
для України, де, як виявилося, найбіль-
шим надбанням нації у світовому контек-
сті є здобутки на ниві науки й освіти, така
кількість занадто мала. То що ж тоді гово-
рити про результати, які стосуються пи-
тання методології проведення спеціальних
історичних досліджень, особливо у їх най-
вищому прояві — наукознавстві. Україна
має велику преференцію у світі, адже се-
ред учених — дослідників історії науки —
виділяється постать справжнього патріота
цього напряму знань — високоосвіченого
фахівця та знавця своєї справи, завідувача
відділу методології і соціології науки Цен-
тру досліджень науково-технічного потен-
ціалу й історії науки ім. Г.М. Доброва НАН
України, доктора філософських наук Ва-
лентина Івановича Онопрієнка.
Якщо, наприклад, історію сільського
господарства — провідну галузь економі-
ки України — досліджують нині, завдячу-
ючи також В.І. Онопрієнку, кілька десят-
ків осіб, то питання методології взагалі та
наукознавства зокрема — одиниці. Для ви-
сокопрофесійного дослідження цієї галузі
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7
потрібний принаймні науковий доробок,
який має Валентин Іванович. Прекрасна
базова освіта, практична робота, як ка-
жуть, у полі, моральні якості вченого, ви-
значальними з-поміж яких є повага до
надбань попередніх поколінь учених, дали
джерелознавче підґрунтя для виходу в се-
рії «Бібліотека Державного фонду фунда-
ментальних досліджень» довгоочікуваної
книги «Нау кознавство: пошук системних
ідей» (К., 2008).
У рецензованій монографії на основі
аналізу та синтезу матеріалів про стан на-
уки останніх двох десятиліть розглянуто
зміни в системі, методології і методах на-
укознавства, структурі та спрямованості
дослідницьких завдань, соціальну цін-
ність і ефективність одержуваних резуль-
татів.
У книзі висвітлено питання діалогу нау-
кової спільноти з владними структурами й
неурядовими громадськими науковими ор-
ганізаціями, досліджено вплив на науко-
знавство пізнавального апарату соціології
науки. Перспективні орієнтири сучасного
суспільства знань автор зіставляє з реаль-
ними проблемами науки й освіти. Охопле-
но проблеми організації й розвитку акаде-
мічної науки.
Дослідження починається з розгляду
наукознавства за умов перехідного сус-
пільства. Автор показує наукознавство в
контексті реформ і доходить висновку, що
проблема рушійних сил розвитку науки й
досі залишається однією з нерозв’язаних.
У ХХ ст. набули популярності два погляди
на це питання. Відповідно до першого — ін-
терналізму — функціонування й розвиток
нау ки повністю визначені іманентними,
внутрішніми, інтелектуальними фактора-
ми. Згідно з другим — екстерналізмом, рух
науки зумовлений зовнішніми соціальни-
ми (економічними і політичними) вплива-
ми на неї, потребами практики.
Інтерналізм розглядає розвиток науки
як системи знань, яка генерує нове знання,
однак лишає осторонь інші грані її бут-
тя. Для екстерналізму характерне висуван-
ня на перший план проблеми зв’язку наук
із соціологією, спроби розкриття механіз-
му взаємодії науки з різними соціальними
інституціями. Співвідношення між цими
двома силами розвитку системи залежить
здебільшого від конкретних особливостей
певного історичного періоду.
У першому розділі розглянуто й деталь-
но проаналізовано велику кількість джере-
лознавчої літератури з питань наукознав-
ства, історії науки, соціології тощо. Окремо
висвітлено питання взаємовпливу науко-
знавства й інформатики, визначено місце
інформаційної аналітики в наукознавстві.
Багато уваги приділено новаціям і стерео-
типам, креативному та корпоративному в
науці, а також розгляду наукознавчої про-
блеми особистого внеску науковця в дослі-
дження. Автор із сумом констатує: «Вихід
за межі корпорації, робота на «стиках» у
міждисциплінарному просторі завжди зу-
мовлює нерозуміння і невизнання». Приді-
лено увагу й актуальному об’єкту науко-
знавства — малій дослідницькій групі.
Окремий підрозділ присвячено особли-
востям діалогу наукової спільноти з влад-
ними структурами і неурядовими громад-
ськими науковими формуваннями.
У другому розділі розглянуто орієнтири
суспільства знань і нагальні проблеми нау-
ки й освіти. Інформаційні потреби є осно-
вною рушійною силою на шляху до нового
інформаційного суспільства. Тому В.І. Оно-
прієнко детально розглядає інформацію і
знання в контексті проблематики суспіль-
ства знань. Він заглиблюється в проблеми
глобального мережевого суспільства і на-
ціональної науки. Оскільки нові вимоги
до національної науково-технічної політи-
ки пов’язані з появою в наукової спільно-
ти країни чіткої суб’єктивності, необхідна
інтеграція до глобального інформаційного
процесу та мережевого суспільства через
вітчизняні інтелектуальні продукти, які
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 57
пройдуть селекцію Мережі. У полі зору
автора і міжнародний рейтинг української
науки.
Добре розуміючи проблеми, автор роз-
глядає імперативи освіти для суспільст ва
знань, основою якого стає теоретичне і
фундаментальне знання. Сенс реформи
системи освіти, на його думку, полягає в
тому, щоб, зберігаючи все найкраще, звіль-
нити систему освіти від недоліків, успадко-
ваних від минулого, й одночасно досягнути
відповідності сучасним життєвим реаліям,
європейським і світовим стандартам. У ре-
зультаті реформи майже завершено форму-
вання нормативно-правової бази освіти;
здійснено перехід до підготовки фахівців із
нових напрямів і на основі ступінчастої
системи запроваджено нову систему конт-
ро лю й оцінення якості навчально-ви хов-
ного процесу через ліцензування, атестації
та акредитації; розпочато трансформацію
гуманітарної освіти України. Реформа змі-
нила систему вищої освіти країни, набли-
зила її до самодостатності та європейської
інтеграції. Проте суттєві внутрішньосистем-
ні показники виявилися далекими від за-
планованих, а також європейських орієнти-
рів. Поспішно запроваджена в систему ви-
щої освіти кредитно-модульна система хоч
і стимулювала низку позитивних новацій
(наприклад, створення нового покоління
підручників), але поки що є недосконалою.
Розглядаючи історію науки як пізнаваль-
ний ресурс освіти, автор серед іншого де-
тально розробляє проблему методів у різ-
них галузях науки, їх становлення, еволю-
цію, застосування. Він наголошує, що одер-
жання нового знання, тобто розвиток нау ки,
можливе лише шляхом дослідження за до-
помогою певних методів. У науковій сфері
метод — це шлях пізнання, який дослідник
прокладає до свого предмета, керуючись
своєю гіпотезою. Філософія дає досліднико-
ві засіб перевірити, чи прийнятний обраний
метод для досягнення поставленої мети, і чи
послідовно він використовує цей метод у
процесі свого дослідження. В.І. Онопрієнко
також звертає увагу на те, що в курсі історії
науки має бути об’єктивно і науково-ко рект-
но підготовано матеріал з історії ук раїнської
науки. Різні перебільшення і суб’єктивізм,
досить характерні для сьогодення, тут не-
при пустимі.
Третій розділ «Академія наук у дзерка-
лі наукознавства» починається з розгляду
трансформаційних процесів, що відбува-
ються в Національній академії наук Украї-
ни. Тут подано схему «Основні характерис-
тики трансформації Академії наук Украї-
ни». Автор робить висновок, що криза і стаг-
нація відбилися на рівні самооцінки учених
і керівників академічних установ. Тому оці-
нення стану і рівня досліджень, можливос-
тей інтеграції в європейський і світовий
науковий простір потребують суттєвого ко-
ригування. Це підтверджує той факт, що ві-
тчизняна наука далека від того, щоб при-
йняти систему науково-інноваційних ін-
дикаторів європейської наукової спільно-
ти і провести свої дослідження через такий
сепаратор, який би об’єктивно висвітлив її
можливості.
З позицій соціолога розглянуто і питання
покоління довгожителів у науці. На осно-
ві статистичного матеріалу В.І. Онопрієн-
ко узагальнює, що покоління довгожителів
у науці на пострадянському просторі в пе-
ріод трансформації наукових систем вико-
нує функцію інтегратора, який акумулює
наступність поколінь у науці, збереження
традицій.
Роль покоління довгожителів у науці су-
перечлива, але конструктивна. «Прикро
буде, — пише Валентин Іванович, — якщо
воно виявиться останнім в історії вітчиз-
няної (у широкому сенсі) науки, з яким
пов’язані надії на збереження ресурсів і по-
тенцій минулого своєрідної, але могутньої
наукової системи».
Значну увагу в монографії приділено й
інноваційним можливостям академічної на-
уки та умовам їх активізації, що особливо
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7
актуально сьогодні, коли влада декларує єв-
роінтеграційні процеси в межах глобаліза-
ції всіх суспільних проявів життя. На дум-
ку вченого, вагомим аргументом на користь
академічної форми організації фундамен-
тальних досліджень стала б ефективна ре-
алізація нею інноваційної функції. Проте в
сучасних умовах вона дедалі більше посту-
пається місцем освітній функції, функці-
ям системної організації науки, а також екс-
пертизам: соціально-економічних програм і
проектів; селекції зарубіжних знань та інно-
вацій для використання і адаптації на націо-
нальному ґрунті. У глобалізованому світі це
стає важливою умовою національної й куль-
турної безпеки. Автор зауважує, що такий
висновок не скасовує необхідності викорис-
тання інноваційних ресурсів, які має Акаде-
мія наук, реанімації і активізації інновацій-
ної діяльності НАН України.
Окремо розглянуто питання про суть
Ака демії наук — корпорації учених чи на-
укової спільноти. Корпоративна приро-
да Академії наук підкреслює елітарність
цієї установи, але в дилемі «корпорація»—
«наукова спільнота» пріоритет повинні
мати принципи функціонування наукової
спільноти, які враховують специфіку й ав-
тономію професії науковця, спираються на
уявлення про спільність мети, сталі тради-
ції, авторитет і самоорганізацію на проти-
вагу характерним для корпорації механізм
влади, прямий примус і фіксоване член-
ство. «Внеском у дисциплінарне знання є
або переведення у розряд розв’язаних будь-
якої нової проблеми, або спростування чи
коригування розв’язання відомої пробле-
ми. Від якості взаємодії, продуктивного ді-
алогу між інститутами наукового співтова-
риства, бізнесом і державною владою зале-
жить «соціальне здоров’я» науки і та ко-
ристь, яку вона приносить суспільству в
цілому», — наголошує В.І. Онопрієнко.
Останній четвертий розділ складається з
авторських рецензій останніх років, зокре-
ма на книги А.В. Юревича «Социальная
пси хология науки», «За «железным за на-
весом»: мифы и реалии советской нау ки»;
Е.І. Колчинського «Неокатастрофизм и
селекционизм — вечная дилема или воз-
можность синтеза?»; В.Ж. Келле «Иннова-
ционная система России: формирование и
функционирование»; В.С. Арутюнова та
Л.Н. Стрекової «Социологические ос но вы
научной деятельности»; Б.С. Соколова
«Очерки о науке и ученых»; Г.П. Аксьоно-
ва «В.И. Вернадский о природе времени и
пространства» та ін. Становлять інтерес
рецензії на книги Я.Г. Рокитнянського
«Николай Вавилов. Историческая драма»
та «Рассекреченный Зубр. Следственное
дело Н.В. Тимофеева-Ресовского», а та-
кож на його поетичні збірки.
Монографія віддзеркалює найважливіші
етапи розвитку наукознавства, містить ба-
гато покликань на наукові праці видатних
учених різних часів і має значну за обсягом
бібліографію з наукознавства.
Високий науковий рівень книги поєдну-
ється з доступністю викладення наукового
матеріалу. На таке видання давно очікува-
ли фахівці, об’єктом досліджень яких є ево-
люція наукознавства, а предметом — розро-
блення його системних ідей.
Монографія стане в нагоді історикам на-
уки, зокрема аграрної, озброюючи дослід-
ників сучасним розумінням поняття мето-
дології, ролі окремих методів дослідження,
наукової термінології тощо. Книгу бажано
було б перевидати українською мовою.
Подібні дослідження сьогодні не мо-
жуть бути не затребувані наукою і практи-
кою, оскільки наша країна стала на шлях
формування суспільства знань і наближен-
ня до європейського, а далі й світового
рівня.
В. ВЕРГУНОВ,
професор,
директор Державної наукової
сільськогосподарської
бібліотеки УААН (Київ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3189 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:07:55Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вергунов, В. 2009-07-03T15:39:48Z 2009-07-03T15:39:48Z 2008 Шлях до нових знань/ В. Вергунов // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 55-58. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3189 Рецензія на книгу: Оноприенко В. И. Науковедение: поиск системных идей. – Киев: ГП «Информационно-аналитическое агентство», 2008. – 288 с. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Рецензії Шлях до нових знань Article published earlier |
| spellingShingle | Шлях до нових знань Вергунов, В. Рецензії |
| title | Шлях до нових знань |
| title_full | Шлях до нових знань |
| title_fullStr | Шлях до нових знань |
| title_full_unstemmed | Шлях до нових знань |
| title_short | Шлях до нових знань |
| title_sort | шлях до нових знань |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3189 |
| work_keys_str_mv | AT vergunovv šlâhdonovihznanʹ |